Спосіб визначення функціонального стану печінки у собак

Номер патенту: 120796

Опубліковано: 27.11.2017

Автори: Павлусенко Ігор Іванович, Бобрицька Ольга Миколаївна

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб визначення функціонального стану печінки у собак, який включає використання діагностичного комплексу "ПАРКЕС-Д" для визначення нормального фізіологічного та патологічного стану печінки, взаємозв'язки між ними, який відрізняється тим, що визначення функціонального стану органу проводять шляхом виміру електропровідності біологічно активних точок і оцінки її змін при включенні певного мікрорезонансного контуру для печінки (нозоду) з урахуванням мередіану функціонального стану печінки, та додатково з ціллю уточнення функціонального стану і характеру порушень, проводять дослідження крові.

Текст

Реферат: Спосіб визначення функціонального стану печінки у собак включає використання діагностичного комплексу "ПАРКЕС-Д" для визначення нормального фізіологічного та патологічного стану печінки, взаємозв'язки між ними. Визначення функціонального стану органу проводять шляхом виміру електропровідності біологічно активних точок і оцінки її змін при включенні певного мікрорезонансного контуру для печінки (нозоду) з урахуванням мередіану функціонального стану печінки. Додатково з ціллю уточнення функціонального стану і характеру порушень, проводять дослідження крові. UA 120796 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ У СОБАК UA 120796 U UA 120796 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, і може бути використана у діагностичних цілях для визначення фізіологічного та патологічного стану органу у тварин. Відомо, що у патогенезі порушень функцій органів в організмі лежать, насамперед, обмінні процеси у клітинах з наступними змінами діяльності безпосередньо органів та систем організму. Серед метаболічно активних органів важливе місце в організмі займає печінка, як "центральна лабораторія організму" за І.П.Павловим. У клітинах печінки відбуваються всі біохімічні реакції проміжного обміну білків, жирів та вуглеводів, проходить біосинтез усіх білків сироватки крові, фібриногену, протромбіну, простих та складних ліпідів, холестеролу, глюкози, глікогену, вітамінів, різноманітних біокомплексів та інше [6,7,8]. Одним з напрямків біоінформаційних технологій є використання електромагнітного випромінювання різних параметрів, за допомогою якого можна діагностувати, проводити корекцію та керувати життєвими процесами на усіх рівнях організації живої матерії - від субмолекулярного до рівня організму [1,2]. Науковим підґрунтям такого напрямку науки є той факт, що будь-яка клітина, орган чи організм в цілому є джерелом електромагнітного випромінювання з певними параметрами, які можна поділити на фізіологічні та патологічні [3]. Натепер є прилади, які дозволяють ідентифікувати електромагнітні випромінювання (ЕМВ), записувати їх технічні характеристики та діяти на живий організм через біологічні активні точки (БАТ) [4,5]. У медицині розроблена система методів біорезонансної діагностики і терапії різних захворювань, яка активно удосконалюється щорічно поповнюючись апаратурними комплексами і додатковими частотами, що входять в медикаментозний селектор. Відомий спосіб біорезонансної діагностики, який передбачає почергове встановлення ступенів напруження і виснаження ендокринної, імунної системи та тестування на наявність гельмінтів, кліщів, грибів, найпростіших, бактерій, вірусів у людини [Патент № 2166907, RU, Єлісєєва О.І. Бюл. № 7 від 20.05.2001р.] Але відомо, що чутливість БАТ у тварин, приблизно, у два рази вище, ніж у людини, тому прилади, які використовуються для діагностики патологій людини не можуть використовуватися для діагностики функціонального стану організму тварин, зокрема собак. Крім того, у ветеринарній медицині є суттєві відмінності у банку даних нозодів, які фактично визначають вірогідність визначення функціонального стану органів та систем організму тварин. Тому ці способи не дають можливості визначити функціональний стан органів та систем організму тварин. Найбільш близьким технічним рішенням є спосіб визначення функціонального стану органів, систем й організму собак за допомогою біорезонансної методики, визначення функціонального стану органів, систем органів та організму у цілому проводять шляхом виміру електропровідності біологічно активних точок і оцінки її змін при включенні певних мікрорезонансних контурів (нозодів). (Патент на KM № 88363 UA. Спосіб визначення функціонального стану органів, систем та організму собак за допомогою біорезонансної методики. МПК (2014.01) А61Н 39/00. Вид. 11.03.2014. Заявник Павлусенко І.І., Бобрицька О.М.). Але цей спосіб не дає змоги у повному обсязі визначити функціональний стан конкретного органу, зокрема печінки. Зважаючи на те, що порушення функції печінки викликає цілий ряд змін у органах та тканинах, що безпосередньо відображається на складі та властивостях крові тварин, задачею корисної моделі, що пропонується є визначення функціонального стану печінки у собак біорезонансним методом, визначаючи її фізіологічний, а також патологічний стан за допомогою діагностичного комплексу шляхом виміру електропровідності біологічно активних точок (БАТ) та визначити чисельну величину біорезонансу, який характеризує найбільш розповсюджені патології даного органу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення функціонального стану печінки у собак, який включає використання діагностичного комплексу "ПАРКЕС-Д" для визначення її нормального фізіологічного та патологічного стану, згідно корисної моделі, визначення функціонального стану органу проводять шляхом виміру електропровідності конкретних біологічно активних точок мередіану печінки і оцінки їх змін при включенні нозодів нормального та патологічного стану печінки, й додатково з ціллю уточнення функціонального стану і характеру порушень, проводять дослідження крові. Для визначення функціонального стану тварин використовували діагностичний комплекс "ПАРКЕС" (Свідоцтво про Державну реєстрацію № 9387/2010 від 24.03.2010 року), який є приладом біорезонансної діагностики. Він має два електроди: активний (робочий) і пасивний. Робочий електрод. розташовували на місця знаходження БАТ. Пасивний електрод з'єднували 1 UA 120796 U 5 10 15 20 25 30 35 40 безпосередньо зі шкірою тварини, зафіксувавши його в паховій області. Функціональний стан печінки визначали за допомогою БАТ, локалізованих на передніх кінцівках із передньої поверхні стопи, на шкірній складці між 4- та 5-м пальцями (Фіг. 1). Принцип дії приладу оснований на явищі біологічного резонансу - визначення електропровідності БАТ при внесенні в електромагнітний простір організму мікрорезонансних контурів. Резонанс характеризується, як сильне зростання амплітуди електромагнітних коливань під впливом зовнішніх дій, коли частота власних коливань об'єкту (органу) співпадає з частотою коливань зовнішньої дії. Величина біорезонансу є показником функціонального стану органів і систем організму. Коливання величини біорезонансу при дослідженні функціонального стану печінки у собак є від 10 до 22 одиниць шкали приладу. Приклад конкретного використання. Дослідження проводилися в центрі з стерилізації собак Харківської державної зооветеринарної академії та у чотирьох ветеринарних клініках Харкова. Об'єктами досліджень було 28 собак різних порід та безпородних у віці від 2 до 9 років. При пошуку БАТ протирали зону розташування електродів 0,9 % розчином NaCl, що підвищувало електропровідність. Зважаючи на те, що порушення функції печінки викликає цілий ряд змін у органах та тканинах, що безпосередньо відображається на складі та властивостях крові тварин, ми досліджували кількість формених елементів крові у камері Горяєва, вміст гемоглобіну гемихромним методом, визначення загального білка у сироватці крові - біуретовим методом, білкові фракції - турбометричним методом за Карпюком, концентрацію сечовини - уреазним методом, аміаку - за Келлером, аміноазот - нінгідриновим методом за Узбековим, креатинину - з пікриновою кислотою, вміст глюкози - глюкозооксидантним методом, глікогену, концентрації піровиноградної кислоти (ПВК) та молочної кислоти - реакцією з параоксидифінілом. З обміну ліпідів визначали наступні метаболіти: вміст холестеролу за Ільком, тригліцеридів, фосфоліпідів, а також активність аспартатамінотрасферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ) у сироватці крові - за методом Рейтмана -Френкеля і лактатдегідрогенази (ЛДг)- за методом Севела. Цифровий матеріал статистично обробляли за допомогою комп'ютерної програми Excel з пакету "Microsoft Office 2003". При дослідженні 28 собак встановлено, що величина електропровідності. БАТ шкали комплексу "ПАРКЕС" коливалася від 17 до 70 одиниць шкали приладу (шкала приладу від 1 до 100 одиниць), що пов'язано з рівнем обмінних процесів, породи та маси тварин. При використанні мікрорезонансних контурів змін функціонального стану печінки у собак явище резонансу спостерігали у 12 тварин, величина якого складала від 10 до 22 одиниць шкали приладу. При цьому керувалися лише показниками діагностичного комплексу "ПАРКЕС", які дозволяють діагностувати відхилення від фізіологічної норми з наступним уточненням гепатити (запалення печінки) та гепатози (зміни функції без запалення печінки). У подальшому для досліду були відібрані 24 тварини, з яких сформували дві групи аналогів за живою масою: контрольну (клінічно здорові та без змін функціонального стану за результатами дослідження "ПАРКЕС") та дослідну (з клінічними порушеннями функціонального стану печінки та зі змінами при дослідженні "ПАРКЕС") (Таблиця 1). Таблиця 1 Результати біорезонансного тестування собак діагностичним комплексом "ПАРКЕС" Функціональний стан печінки Норма (12 голів) 3 порушенням функції (12 голів) з них: Гепатози (5 голів) Гепатити (7 голів) 45 Без нозоду 19-55 З нозодом 17-59 Різниця (резонанс - Р) 2-4 17-48 29-70 12-22 (Р) 22-37 17-48 32-52 29-70 10-15(Р) 16-22(Р) У тварин обох груп був проведений ретельний клінічний огляд, починаючи з зовнішнього огляду, поведінки, дослідження шкіри, стану слизових оболонок та визначення температури тіла, частоти пульсу та дихання. Отриманий матеріал наданий у таблицях 2,3,4. 2 UA 120796 U Таблиця 2 Результати клінічного огляду собак Показники Волосяний покрив Шкіра Слизові оболонки очей та ротової порожнини Температура тіла(°С) Частота серцевих скорочень (за 1 хвилину) Частота дихання (за хвилину) 5 10 15 20 Групи Контрольна Дослідна (n=12) (n=12) Рівний, блиском Тусклий Без будь-яких Без будь-яких уражень уражень Блідо-рожева Бліда з іктеричністю 38,5±0,12 38,8±0,20 Норма (за М.Філіповим, 2001) Рівний, з блиском Без будь-яких уражень Від блідо рожевого рожевого 37,5-39,5 88±3,24 92±3,54 70-130 18±0,84 20±0,74 14-26 У тварин обох груп волосяний покрив був без уражень, хутро від блискучого (за нормою) й до матово-тьмяного (зі зміною функціонального стану печінки). Слизова оболонка з іктеричного до блідо-рожевого кольору. Температура коливалася у межах норми в усіх тварин контрольної групи та з відхиленням у трьох собак дослідної групи, де виявили підвищення у двох тварин та незначне зниження у однієї собаки. У середньому ж по групах температура тіла дорівнювала 38,5 °C, з коливаннями у контрольній групі від 37,5 до 39,1 °C, а у дослідній 38,8 °C (з коливаннями від 37,0 до 39,7 °C). Частота серцевих скорочень у собак обох груп коливалася від 68 до 114. У середньому по групам частота серцевих скорочень складала у собак контрольної групи 88 ударів за хвилину (з коливаннями від 68 до 108), дослідної групи - 92 удари за хвилину (з коливаннями від 70 до 114). Частота дихання у спокої складала: у собак контрольної групи 18 дихальних рухів за хвилину (з коливаннями від 14 до 22), а дослідної групи - відповідно 20, 16 та 24. Таким чином, за клінічними показниками тварини обох груп практично не відрізнялися, а відмінності полягали лише у стані анемічності та іктеричності слизової оболонки, у незначному потмянінні волосяного покриву та больовій реакції при пальпації в області печінки у декількох собак дослідної групи. У таблиці 3 надані показники морфологічного складу крові тварин. Таблиця З Морфологічний склад крові у собак Групи Показники Еритроцити Лейкоцити Тромбоцити Гемоглобін Нейтрофіли Еозинофіли Базофіли Моноцити Лімфоцити 25 Одиниці виміру 12 Х10 /л 9 Х10 /л 9 Х10 /л г/л % % % % % Контрольна (n=12)M1±m1 6,8±0,25 12,8±0,61 380±22,6 134±2,7 77±0,99 2±0,26 0,1±0,08 24±1,20 Дослідна (n=12)M2±m2 6,6±0,18 13,6±0,56 388±25,1 128±4,1 70±1,09 4±0,28 1±0,29 0,2±0,11 20±1,23 Норма (за М.Філіловим, 2001) 5,5-8,5 8,0-18,0 200-600 110-180 60-82 2-4 0-2 0-0,3 13-32 Морфологічний склад крові собак обох груп мало відрізнявся. Відмічалася лише тенденція до зменшення кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну у крові тварин дослідної групи, що співпадає з ознаками анемічності видимих слизових оболонок у тварин зі змінами у функціональному стані печінки. Незначне та невірогідне збільшення кількості лейкоцитів у крові 3 UA 120796 U 5 10 15 20 25 30 35 собак дослідної групи за рахунок еозинофілів на фоні зниження вмісту нейтрофілів та лімфоцитів свідчить про зниження клітинного та гуморального захисту з незначною інтоксикацією тварин дослідної групи. У таблиці 4 представлені біохімічні показники обміну речовин у тварин. Однією з важливих функцій печінки є метаболічна. У гепатоцитах мають місце усі реакції проміжного обміну білків. Результатом дезамінування азотистих з'єднань є аміак, який може приймати участь у реакціях поновлюваного амінування кетокислот з утворенням нових амінокислот, але це токсичне з'єднання знешкоджується з утворенням сечовини. За концентрацією цих двох азотистих сполук можна судити про детоксикаційну функцію печінки [13]. Концентрація азоту аміаку у крові собак дослідної групи була на 5,8 мкмоль (р

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61H 39/00, G01N 33/49

Мітки: стану, спосіб, функціонального, печінки, визначення, собак

Код посилання

<a href="https://uapatents.com/8-120796-sposib-viznachennya-funkcionalnogo-stanu-pechinki-u-sobak.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення функціонального стану печінки у собак</a>

Подібні патенти