Модульний електронний тренажер стрільців-зенітників переносного зенітного ракетного комплексу типу “ігла”

Модульний електронний тренажер стрільцівзенітників ПЗРК типу "Ігла", що містить щонайменше одну керуючу ЕОМ і підключений до неї тренажерний модуль, який містить робочу ЕОМ, з'єднані між собою локальною обчислювальною мережею, макет комплексу у вигляді імітатора пускової труби з пусковим механізмом, що включає органи керування та індикації, та вбудовані в макет датчик кутового положення лінії прицілювання і систему вимірювання висоти, які підключені через другий пристрій спряження до першого інформа U 2 55989 1 3 кість, ракурс, розміри й тощо. Стрілець-зенітник, що тренується, з імітатором бойових засобів комплексу на плечі виконує повний цикл операцій з обстрілу обраної повітряної цілі. При досить точному суміщенні лінії прицілювання з зображенням цілі на екрані ЕОМ фіксується "захват" цілі головкою самонаведення, що є підставою для передачі на імітатор бойових засобів комплексу світлового й звукового сигналів, які відповідають сигналам реального бойового комплексу. Після "пуску" ракети траєкторія її польоту також відтворюється на екрані. Аудіосистема тренажеру забезпечує відтворення звукових ефектів цілей, роботи ПЗРК у передпусковий період, при старті ракети та під час її польоту. Часові параметри роботи стрільця-зенітника документуються апаратно-програмним комплексом з метою оцінки його дій і виявлення помилок. У тренажері є можливість відтворення циклу тренування. Основними недоліками даного тренажера є: обмежений сектор відображуваного простору (по азимуту 192°, по куту місця 0°...60°), що обмежує досягати стрільцями-зенітниками таких навичок, як пошук і виявлення цілей у просторі довкола нього по азимуту 0°...360° і по куту місця 10°...+90°, а також стрільба на догонному курсі; великі габарити приміщення для розгортання тренажеру (10 7 4,3 м); відсутність можливості тренування більше одного стрільця-зенітника; незначне число цілей, які одночасно імітуються (до 4-х); низькі маневрені можливості тренажера (час розгортання - згортання не менше 7 годин); відсутність режиму "Навчання"; відсутність автоматичного контролю положення стрільця-зенітника (стрілянина стоячи або з коліна) і відповідного положення нахилу пускової труби; відсутність можливості навчання стрільцівзенітників використовувати пасивний пеленгатор (ПП) для виявлення цілей на максимальній дальності; відсутність можливості набуття навичок у командирів відділення по прийому інформації про цілі з використанням переносного електронного планшету (ПЕП) і використання її для управління відділенням. Іншим аналогом вибрано уніфікований електронний тренажер стрільців-зенітників переносного зенітного ракетного комплексу (ПЗРК) типу "Ігла", що містить ЕОМ із підключеними до її входу пристроями керування ЕОМ, макет комплексу, що включає органи керування та індикації, підключені через пристрій спряження до першого інформаційного входу ЕОМ, і датчик кутового положення лінії прицілювання, виконаний у вигляді електронного компасу, підключений до другого інформаційного входу ЕОМ, засобу візуалізації, що включає електронний проектор, підключений до першого відеовиходу ЕОМ, до другого відеовиходу якої підключена індивідуальна відеосистема з вбудованим датчиком кутового положення її поздовжньої осі, вихід якого підключений до третього інформаційного входу ЕОМ [3]. 55989 4 Принцип дії даного тренажера полягає в наступному. Інструктором за допомогою керуючої ЕОМ вибирається, або формується певний сценарій тренування. Залежно від завдання й ступеня підготовленості стрільця-зенітника інструктор вибирає один із режимів роботи - "навчання" або "тренування". При запуску з керуючої ЕОМ обраного сценарію на дисплеях шолома, одягненого на голову стрільцязенітника, на екрані електронного проектора робочої ЕОМ відображається відповідна наземна, фонова, повітряна й завадова обстановки, а в стереотелефонах звучить відповідний звуковий супровід. При цьому положення центра сектора відображення визначається кутовими координатами поздовжньої осі шолома, які формуються датчиком кутового положення, розташованим у ньому. Стрілець-зенітник, що тренується, з макетом бойових засобів комплексу на плечі виконує повний цикл операцій по обстрілу обраної повітряної цілі відповідно до правил стрільби й бойової роботи на комплексі. Команди керування з органів управління комплексу і датчиків стану його елементів через пристрій спряження надходять на перший інформаційний вхід ЕОМ, на другий інформаційний вхід якої надходять сигнали з датчика про просторове положення лінії прицілювання. При сполученні лінії прицілювання з напрямком на ціль із погрішністю, що не перевищує ±45 кутових хвилин, спеціальним програмним забезпеченням робочої ЕОМ запускаються відповідні моделі роботи ПЗРК. Ці моделі імітують функціонування елементів комплексу і відповідні їм зображення місцевості, фону, повітряної обстановки та елементів комплексу відображаються на дисплеях шолома, екрані електронного проектора ЕОМ, а звукова інформація - в стереотелефонах шолома та аудіосистемі. При виконанні необхідних умов пуску провадять навчальний пуск ракети з імітацією відповідних звукових та візуальних сигналів, її керований політ, знищення цілі, або промах, що відображається на екранах дисплея шолома й електронного проектора робочої ЕОМ у реальному масштабі часу. Ступінь завдання поразки цілі обумовлюється величиною промаху. Час і послідовність виконання операцій по підготовці комплексу до стрільби, помилки дій стрільця-зенітника фіксуються і документуються ЕОМ із метою їхнього наступного відтворення, аналізу та оцінки його дій. Включення до складу тренажера індивідуальної відеосистеми з вбудованим датчиком кутового положення її поздовжньої осі та електронного компаса як датчика кутового просторового положення лінії прицілювання, вбудованого в макет комплексу, дозволило створити мобільний уніфікований тренажер для навчання й тренування стрільців-зенітників ПЗРК типу "Ігла", що забезпечує більш широкі можливості за рахунок розширення сектора огляду по азимуту 0°...360°, по куту місця -10°...+90°, мобільної зміни сценарію тренування, збільшення числа стрільців-зенітників, які одночасно навчаються, підвищення інформативності та вірогідності результатів тренування. Крім того така побудова тренажера дозволила істотно 5 знизити вимоги до робочої площі приміщення (навчального класу). Для розгортання тренажера потрібне приміщення з мінімальною площею 15м2. Основні недоліки даного тренажеру є: відсутність автоматичного контролю положення стрільця-зенітника (стрільба стоячи або з коліна) і відповідному цьому положенню нахилу пускової труби, що не дозволяє корегувати в процесі тренування границі зони пуску й поразки, які залежать від максимально припустимого кута місця пускової труби, що у свою чергу залежить від положення стрільця-зенітника; відсутність можливості навчання стрільцівзенітників використовувати пасивний пеленгатор (ПП) для виявлення цілей на максимальній дальності; відсутність можливості набуття навичок у командирів відділення по прийому інформації про цілі з використанням переносного електронного планшету (ПЕП) і використання даної інформації для управління відділенням. Найбільш близьким за сукупністю ознак і технічним результатом до корисної моделі, що заявляється, є уніфікований електронний тренажер стрільців-зенітників переносного зенітного ракетного комплексу типу "Ігла", що містить керуючу ЕОМ і підключені до неї тренажні модулі в кількості від 1 до n, причому кожний із тренажних модулів містить робочу ЕОМ, підключену до керуючої ЕОМ, макет комплексу у вигляді імітатора пускової труби з механізмом пуску, що включає органи керування та індикації, підключені через пристрій спряження до першого інформаційного входу ЕОМ, і датчик кутового положення лінії прицілювання, виконаний у вигляді електронного компасу, блок формування й видачі зондуючого сигналу, блок прийому й дешифрації відбитого сигналу, блок керування й обробки, причому вхід блоку формування й видачі зондуючого сигналу з'єднаний з першим виходом блоку керування й обробки, другий вихід якого з'єднаний зі входом пристрою спряження, а вхід з'єднаний з виходом блоку прийому й дешифрації відбитого сигналу, вихід датчика кутового положення лінії прицілювання з'єднаний зі входом пристрою спряження, засоби візуалізації, що включають електронний проектор, підключений до першого відеовиходу ЕОМ, до другого відеовиходу якої підключена індивідуальна відеосистема з вбудованим датчиком кутового положення її поздовжньої осі, вихід якого підключений до другого інформаційного входу ЕОМ [4]. Принцип дії даного тренажера - прототипу полягає в наступному. Інструктором за допомогою керуючої ЕОМ вибирається певний сценарій тренування, що в загальному випадку включає: тип ділянки місцевості і характеристики фонової обстановки; типи й кількість цілей і перешкод, маршрути і параметри їхнього польоту й випромінювання. Сценарій тренування обирається або з бібліотеки сценаріїв, що зберігається в керуючій ЕОМ, або формується інструктором із бібліотеки елементів обстановки. 55989 6 Залежно від завдання й ступеню підготовленості стрільця-зенітника інструктор вибирає один із режимів роботи - навчання або тренування. У режимі навчання стрільцеві-зенітникові при бойовій роботі у верхню частину дисплея шолома додатково видається інформація про параметри цілі: типу, швидкості, кутовій швидкості лінії візування, висоті й курсовому параметру, часу підльоту до границі зони пуску, часу знаходження цілі в зоні пуску, вході й виході цілі із зони пуску, а також при перевищенні кута нахилу пускової труби припустимого значення для даного положення стрільця-зенітника на дисплеї відображається попередження про неприпустимість пуску ракети. У режимі тренування перераховані вище параметри повітряної цілі й припустимий кут нахилу пускової труби визначаються стрільцем-зенітником самостійно. Ступінь адекватності визначення цих параметрів оцінюється послідовністю та часом дій стрільця-зенітника при обстрілі обраної цілі. При запуску з керуючої ЕОМ обраного сценарію на дисплеї шолома, одягненого на голову стрільця-зенітника, і екрані електронного проектора робочої ЕОМ відображається відповідна наземна, фонова й повітряна обстановки, а в стереотелефонах - відповідна звукова інформація. При цьому положення центра сектора відображення визначається кутовими координатами поздовжньої осі шолома, які сформовані датчиком, розташованим у шоломі. Стрілець-зенітник, що тренується, з макетом комплексу на плечі робить повний цикл операцій по обстрілу обраної повітряної цілі відповідно до правил стрільби й бойової роботи на комплексі. Органи керування та індикації, а також алгоритм дій стрільця-зенітника повною мірою відповідають бойовому ПЗРК. Інформація про стан органів керування та індикації комплексу, з датчика кутового положення лінії прицілювання, а також із блоку керування та обробки через пристрій спряження передається (приймається) на робочу ЕОМ. Відповідно до правил стрільби на ПЗРК існують обмеження на кут нахилу пускової труби при стрільбі як із положення стоячи, так і з положення з коліна, перевищення цього кута при пострілі може привести до травмування стрільця реактивним струменем стартового двигуна ракети. Ці кути розраховані, виходячи із середніх значень росту стрільця-зенітника. Практично відіграє роль не тільки кут нахилу, але й висота заднього зрізу пускової труби від поверхні, на якій перебуває стрілець. Визначення висоти заднього зрізу пускової труби здійснюється за допомогою системи вимірювання висоти в такий спосіб. Як тільки кут нахилу пускової труби перевищує максимально припустимий кут нахилу для стрільби з коліна, блок керування й обробки, одержує інформацію про кут нахилу з датчика кутового положення лінії прицілювання через пристрій сполучення, формує керуючі сигнали на блок формування й видачі зондуючих сигналів. Блок формування й видачі зондуючих сигналів виконаний у вигляді передавача ультразвукових зондуючих сигналів. Відбитий від поверхні, зондуючий сигнал надходить на блок прийому й дешифрації відбитого сигналу (який являє собою приймач ультразвукових сигналів). 7 Після дешифрації прийнятий сигнал надходить на вхід блоку керування й обробки, у якому визначається час від моменту видачі керуючого сигналу на формування зондуючого, до одержання відбитого сигналу. Це час пропорційний висоті заднього зрізу пускової труби. Ця інформація через пристрій спряження передається для обробки в робочу ЕОМ, програмне забезпечення якої дозволяє з огляду на індивідуальні антропометричні характеристики стрільця-зенітника розрахувати максимально припустимі кути нахилу пускової труби, і скорегувати зони пуску для застосування комплексу конкретною людиною. При суміщенні лінії прицілювання з напрямком на ціль із похибкою, що не перевищує ±45 кутових хвилин, спеціальним програмним забезпеченням робочої ЕОМ запускаються відповідні моделі ПЗРК. Ці моделі імітують функціонування елементів комплексу й відповідні їм зображення місцевості, фона, повітряної обстановки та елементів комплексу на дисплеї шолома, екрані електронного проектора, і також звукову інформацію в стереотелефонах шолома та аудіосистемі. При виконанні необхідних умов пуску: правильний алгоритм і своєчасність дій стрільцязенітника; необхідна точність прицілювання й супроводу цілі; позитивний результат аналізу спектральної щільності випромінювання в робочих діапазонах головки самонаведення - провадиться навчальний пуск ракети з імітацією відповідних звукових і візуальних ефектів, її керований політ і поразка цілі, що відображається на екранах дисплея шолома та електронного проектора робочої ЕОМ і озвучується в стереотелефонах та аудіосистемі в реальному масштабі часу. Ступінь поразки цілі визначається величиною промаху, залежно від якого запускається одна з моделей подальшої візуалізації цілі: ціль продовжує виконувати своє завдання; ціль одержала незначні ушкодження, і здійснює маневр для виходу із зони поразки; ціль уражена й падає по балістичній траєкторії. Час і послідовність виконання операцій по підготовці комплексу до стрільби, помилки дій стрільця-зенітника фіксуються, і документуються ЕОМ із метою їхній наступного відтворення, аналізу та оцінки дій стрільця-зенітника. Помилки стрільця-зенітника, зони пуску й поразки для заданої обстановки, місце ушкодження цілі, і оцінка його дій після виконання навчального пуску ракети відображаються на екрані дисплея шолома та екрані електронного проектора робочої ЕОМ. Основними недоліками тренажера - найближчого аналога є: відсутність підключеного модуля керівника, що містить керуючу ЕОМ та об'єднаних в уніфікований модуль з робочими ЕОМ, не забезпечує можливість проведення тренувань, як і в кожному модулі по індивідуальним завданням, так і при одночасному тренуванні стрільців - зенітників по індивідуальним завданням або в рамках рішення єдиного тактичного завдання; відсутність можливості навчання стрільцівзенітників використовувати пасивний пеленгатор (ПП) для виявлення цілей на максимальній дальності; 55989 8 відсутність можливості набуття навичок у командирів відділення по прийому інформації про цілі з використанням переносного електронного планшету (ПЕП) і використання даної інформації для управління відділенням. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності використання і удосконалення мобільного модульного тренажера для навчання й тренування стрільців-зенітників ПЗРК типу "Ігла" для забезпечення більш широких можливостей, зокрема для проведення тренувань, як в кожному модулі по індивідуальним завданням, так і в рамках рішення єдиного тактичного завдання, формування навичок роботи із ПЗРК при використанні пасивного радіопеленгатора, як у складі відділення, так і при автономній роботі за рахунок введення до його складу нових елементів і встановлення їх взаємозв'язку, а саме підключення до керуючої ЕОМ модуля керівника і підключення до робочої ЕОМ макету пасивного радіопеленгатора з органами індикації і керування, що приведе до підвищення інформативності та вірогідності результатів тренування. Поставлене завдання досягається тим, що в модульний електронний тренажер стрільцівзенітників ПЗРК типу "Ігла", що містить щонайменше одну керуючу ЕОМ і підключеного до неї тренажерного модулю, який містить робочу ЕОМ, з'єднаних між собою локальною обчислювальною мережею, макет комплексу у вигляді імітатора пускової труби з пусковим механізмом, що включає органи керування та індикації, та вбудовані в макет датчик кутового положення лінії прицілювання і систему вимірювання висоти, які підключені через другий пристрій спряження до першого інформаційного входу робочої ЕОМ, блок засобів візуалізації, що включає електронний проектор, підключений до першого відеовходу робочої ЕОМ, до другого відеовходу якої підключена індивідуальна відеосистема з вбудованим датчиком кутового положення її повздовжньої осі, вихід якого підключений до другого інформаційного входу робочої ЕОМ, згідно корисної моделі до кожної керуючої ЕОМ підключено модуль керівника та їх об'єднано в уніфікований модуль, причому уніфіковані модулі у кількості від 1 до n з'єднані між собою локальною обчислювальною мережею, а в модуль керівника додатково введено пристрій видачі в ефір інформації про повітряну обстановку, у складі першого пристрою спряження, модему і радіопередавача, а в тренажний модуль введено макет пасивного радіопеленгатора, в який вбудовано третій пристрій спряження, причому його вихід підключено до засобів індикації, перший вхід до органів керування макету пасивного радіопеленгатора, а другий вхід, підключено до третього інформаційного виходу робочої ЕОМ, вхід радіопередавача підключено до виходу модему, вхід якого з'єднаний з виходом першого пристрою спряження, вхід якого з'єднаний з інформаційним виходом керуючої ЕОМ. Наявність причинно-наслідкового зв'язку між сукупністю істотних ознак корисної моделі і технічним результатом, що досягається, полягає в наступному. 9 Застосування в модулі керівника пристрою видачі в ефір інформації про повітряну обстановку у складі першого пристрою спряження, модему і радіопередавача дозволяє сформовану в керуючій ЕОМ повітряну обстановку через перший пристрій спряження передати на модем, який її перетворює в відповідний аналоговий сигнал, і за допомогою радіопередавача, передати в ефір. Стрілецьзенітник, який має штатний переносний електронний планшет, має можливість прийняти цю інформацію і вести візуальну розвідку повітряного простору за допомогою індивідуальної відеосистеми. Введення в тренажер макету пасивного радіопеленгатора підключеного через третій пристрій спряження до робочої ЕОМ дозволяє імітувати його роботу в залежності від повітряної обстановки. Таким чином стрілець-зенітник має можливість відпрацьовувати навички користування пасивним радіопеленгатором і за допомогою його своєчасно виявляти цілі. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями, де на Фіг. зображена структурна схема модульного електронного тренажера ПЗРК типу "Ігла", що включає уніфікований модуль 1, модуль керівника 2 і підключеного до нього тренажного модуля 3. До складу кожного модуля керівника 2 входить керуюча ЕОМ 5. До складу кожного тренажного модуля 3 входить робоча ЕОМ 9. Уніфіковані модулі 1 у складі керуючої 5 і робочої 9 ЕОМ об'єднані локальною мережею 4 в обчислювальну систему з загальносистемним і спеціалізованим програмним забезпеченням. Кількість уніфікованих модулів 1 визначається числом стрільцівзенітників, що тренуються одночасно у складі відділення, взводу, або індивідуально і може змінюватися від 1 до n. До складу кожного модуля керівника 2 входять керуюча ЕОМ 5 до якої підключено пристрій видачі в ефір інформації про повітряну обстановку 23, у складі першого пристрою спряження 6, модему 7 і радіопередавача 8. При цьому інформаційний вихід керуючої ЕОМ 5 підключено до входу першого пристрою спряження 6, вихід якого з'єднаний з входом модему 7, а його вихід підключено до входу радіопередавача 8. До складу кожного тренажерного модуля 3 входять робоча ЕОМ 9, макет комплексу 10 у вигляді імітатора пускової труби з механізмом пуску, макет пасивного радіопеленгатора 15 і засоби візуалізації 19. Макет комплексу 10 включає органи керування та індикації 11 і вбудовану систему визначення висоти казенної частини 14 у складі блоку керування і обробки, блоку формування і видачі зондуючого сигналу, блоку прийому й дешифрації відбитого сигналу (на Фіг. не показані), і датчика кутового положення лінії прицілювання і кутових координат положення пускової трубі у просторі 13, які через другий пристрій спряження 12 з'єднаний із першим інформаційним входом робочої ЕОМ 9. Макет пасивного радіопеленгатора 15, що включає третій пристрій спряження 16, засоби індикації 17 і органи керування 18 пасивного радіопеленгатора, які підключені до виходу і першого входу третього пристрою спряження 16, другий 55989 10 вхід якого підключено до третього інформаційного входу робочої ЕОМ 9. Засоби візуалізації 19, що включають електронний проектор 20, який підключений до першого відеовиходу робочої ЕОМ 9, другий відеовихід якої з'єднаний з індивідуальною відеосистемою 21 з вбудованим датчиком кутового положення 22 її поздовжньої осі, вихід якого підключений до другого інформаційного входу робочої ЕОМ 9. В індивідуальну відеосистему 10 вбудовані стереотелефони (на Фіг. не показані). Крім того, до складу тренажера включена система електроживлення й аудіосистема (на Фіг. не показана). Тренажер використовують таким чином. Інструктор за допомогою керуючої ЕОМ 5 вибирає певний сценарій тренування, що в загальному випадку включає: тип ділянки місцевості і характеристики фонової обстановки; типи й кількість цілей і перешкод, маршрути і параметри їхнього польоту й випромінювання. Інструктор обирає сценарій тренування або за допомогою бібліотеки сценаріїв, що зберігають в керуючій ЕОМ 5, або формує за допомогою бібліотеки елементів обстановки. Залежно від завдання й ступеню підготовленості стрільця-зенітника інструктор вибирає один із режимів роботи - навчання або тренування. У режимі навчання стрільцеві-зенітникові при бойовій роботі у верхню частину дисплея 21 індивідуальної відеосистеми, яка вбудована в шолом, додатково видається інформація про параметри цілі: типу, швидкості, кутовій швидкості лінії візування, висоті й курсовому параметру, часу підльоту до границі зони пуску, часу знаходження цілі в зоні пуску, вході й виході цілі із зони пуску, а також при перевищенні кута нахилу пускової труби припустимого значення для даного положення стрільця-зенітника на дисплеї відображається попередження про неприпустимість пуску ракети. У режимі тренування перераховані вище параметри повітряної цілі й припустимий кут нахилу пускової труби визначаються стрільцем-зенітником самостійно. Ступінь адекватності визначення цих параметрів оцінюється послідовністю та часом дій стрільця-зенітника при обстрілі обраної цілі. При запуску з керуючої ЕОМ 5 обраного сценарію інформація про повітряну обстановку за допомогою пристрою 23, видається в ефір. Командир відділення на екрані переносного електронного планшету бачить повітряну обстановку і в залежності від неї приймає рішення або на самостійний обстріл цілі, або видає наказ на обстріл цілі своїм підлеглим стрільцям-зенітникам. На дисплеї 21 шолома, одягненого на голову стрільця-зенітника, і екрані електронного проектора 20 робочої ЕОМ 9 відображається відповідна наземна, фонова й повітряна обстановки, а в стереотелефонах - відповідна звукова інформація. При цьому положення центра сектора відображення визначається кутовими координатами поздовжньої осі шолома, які сформовані датчиком 22, розташованим у шоломі. Так як антена пасивного радіопеленгатора розташована на шоломі стрільця зенітника (на Фіг. не показано), то кутові координати, які сформовані 11 датчиком 22 і передані в робочу ЕОМ 9, дозволяють з урахуванням діаграми направленості пеленгатора, і також стану його органів керування 18, які передано через третій пристрій спряження 16 на третій інформаційний вхід робочої ЕОМ 9, обрахувати можливість виявлення цілі на даному напрямку і сформувати відповідні сигнали, які через третій пристрій спряження 16 будуть передані на засоби індикації 17 макету пасивного радіопеленгатора 15. Які і використовує стрілець-зенітник для своєчасного прийняття рішення на обстріл повітряної цілі. Стрілець-зенітник, що тренується, з макетом пасивного радіопеленгатора 15 на ремні і макетом комплексу 10 на плечі робить повний цикл операцій по обстрілу обраної повітряної цілі відповідно до правил стрільби й бойової роботи на комплексі. Органи керування та індикації 11, а також алгоритм дій стрільця-зенітника повною мірою відповідають бойовому ПЗРК. Інформація про стан органів керування та індикації 11 комплексу з датчика кутового положення лінії прицілювання 13, а також з системи вимірювання висоти 14 через другий пристрій спряження 12 передається (приймається) на робочу ЕОМ 9. При суміщенні лінії прицілювання з напрямком на ціль із похибкою, що не перевищує заданого значення кутових хвилин, спеціальним програмним забезпеченням робочої ЕОМ 9 запускаються відповідні моделі ПЗРК. Ці моделі імітують функціонування елементів комплексу, і відповідні їм зображення місцевості, фона, повітряної обстановки та елементів комплексу на дисплеї 21 шолома, на екрані електронного проектора 20, а також звукову інформацію в стереотелефонах шолома й аудіосистемі (на Фіг. не показані). При виконанні необхідних умов пуску: правильний алгоритм і своєчасність дій стрільця-зенітника; необхідна точність прицілювання й супроводу цілі; позитивний результат аналізу спектральної щільності випромінювання в робочих діапазонах головки самонаведення - проводиться навчальний пуск ракети з імітацією відповідних звукових і візуальних ефектів, її керований політ і поразка цілі, що відображається на екранах дисплея 21 шолома та електронного проектора 20 робочої ЕОМ 9 і озвучується в стереотелефонах і аудіосистемі в реальному масштабі часу. Ступінь поразки цілі визначається величиною промаху, залежно від якого запускається одна з моделей подальшої візуалізації цілі: 55989 12 ціль продовжує виконувати своє завдання; ціль одержала незначні ушкодження, і здійснює маневр для виходу із зони поразки; ціль уражена й падає по балістичній траєкторії. Час і послідовність виконання операцій по підготовці комплексу до стрільби, помилки дій стрільця-зенітника фіксують і документують за допомогою ЕОМ 5 із метою їх наступного відтворення, аналізу й оцінки дій стрільця-зенітника. Помилки стрільця-зенітника, зони пуску та поразки для заданої обстановки, місце ушкодження цілі, і оцінка його дій після виконання навчального пуску ракети відображаються на екрані дисплея керуючої ЕОМ 5. Таким чином, включення до складу мобільного модульного електронного тренажера стрільцівзенітників ПЗРК типу "Ігла" пристрою видачі в ефір інформації про повітряну обстановку, а також макету пасивного пеленгатора дозволить розширити функціональні можливості тренажера, а саме проводити навчання стрільців-зенітників з використання усіх засобів розвідки повітряної обстановки, які передбачені правилами стрільби і бойової роботи. Введення уніфікованого модуля, що містить модуля керівника та тренажерний модуль, які з'єднані локальною обчислювальною мережею забезпечить можливість проведення тренувань, як в кожному модулі по індивідуальним завданням, так і у складі відділення, або взводу в рамках рішення єдиного тактичного завдання. Крім того, така побудова тренажера дозволить використовувати міжнародні протоколи взаємодії уніфікованих модулів (наприклад HLA). Джерела інформації: 1. Универсальный комплексный тренажер 9Ф859 ("Конус") стрелков-зенитчиков ПЗРК типа "Игла". Руководство по эксплуатации - 2002г. 2. Универсальный комплексный тренажер 9Ф859 ("Конус"). Официальный ежедневный журнал МВСВ (Международная выставка продукции военного назначения сухопутных войск). №3 от 04.08.2006. 3. Унифицированный электронный тренажер ПЗРК типа "Игла". Патент ЕПО №ЕА 004918В1, МПК 7F41G3/26. Опубл.26.08.2004. 4. Уніфікований електронний тренажер стрільців-зенітників переносного зенітного ракетного комплексу типу "Ігла". Патент на корисну модель UA №29558 U, МПК (2006) F41G3/00. 23.11.2007. 13 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 55989 Підписне 14 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601