Спосіб корекції імунних порушень у хворих із хронічним ексудативним середнім отитом

Реферат: Спосіб корекції імунних порушень у хворих на ексудативний середній отит з хронічною формою включає введення протизапальних, десенсибілізуючих та деконгестантних препаратів. Додатково хворим призначається деринат. UA 115413 U (12) UA 115413 U UA 115413 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування та профілактики хвороб вуха, тобто до оториноларингології. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана із зростанням кількості хворих на ексудативний середній отит (ЕСО), в тому числі із формуванням хронічного рецидивного характеру. Серед причин, що викликають розвиток патологічного процесу у середньому вусі можна вважати набряк слизової оболонки слухової труби є основним патогенетичним механізмом ЕСО і свідчить про порушення дренажної і вентиляційної функції слухової труби. Дослідження мукозального імунітету ротової порожнини при ЕСО обумовлене тим, що слизова оболонка середнього вуха є продовженням слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, тому інфікування порожнини середнього вуха може відбуватися через євстахієву трубу з носу і носоглотки. Набряк слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, а потім і слухової труби створює сприятливі умови для активізації умовно-патогенної мікрофлори, що обумовлює розвиток ускладнень. Тому дуже важливо усунути набряк слизової оболонки в області верхніх дихальних шляхів для запобігання розвитку ускладнень та відновлення дренажної і вентиляційної функції слухової труби [Могилівська Н.М. Особливості мікрофлори у хворих на хронічний середній отит. - // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2006. - № 6. - С. 4048]. Встановлено, що формуванню хронічних форм ЕСО у дорослих сприяють часторецидивуючі захворювання верхніх дихальних шляхів запального і алергічного характеру, а також нераціональне вживання антибактеріальних препаратів [Туровский, А.Б. Антибактериальная терапия острого среднего отита в современных условиях // Вестник оториноларингологии. - 2004. - № 1. - С. 35-38]. Існуючий спосіб лікування ЕСО спрямована на відновлення слухової функції і запобігання стійким морфологічним змінам в середньому вусі. Для ефективної терапії ЕСО доцільно використовувати комбінований підхід до лікування, який поєднує методи місцевого та загального впливу. Залежно від характеру патологічних змін призначають протизапальні, протинабрякові препарати [Крюков А.И., Ивойлов А.Ю., Пакина В.Р., Яновский В.В. Патогенетический подход к лечению экссудативного среднего отита // РМЖ. 2013. - № 11. С. 545-547]. До недоліків прототипу відноситься нераціональне призначення антибіотиків в комплексній терапії ЕСО при відсутності гнійного запалення, що може викликати розвиток недостатності місцевого імунного захисту, оскільки в умовах недостатнього антигенного навантаження не лише знижується продукція антитіл, але й формування вторинного імунодефіциту [Туровский А.Б. Антибактериальная терапия острого среднего отита в современных условиях. - 2004. - № 1. - С. 35-38]. У теперішній час застосовують інтраназальні деконгестанти (Нафтизин", "Ксимелин", "Назол", "Длянос", "Тизин"), які володіють судинозвужувальним ефектом. Однак, їх застосування повинно бути короткостроковим (не більше 3-5 днів) і пов'язане з ризиком виникнення ускладнень і побічних ефектів [Бердникова Н.Г. Деконгестанты: от проверенных средств до улучшенных комбинаций // РМЖ. 2011. - № 23. - С. 1446]. Було запропоновано використання в якості деконгестанту новий засіб кікс (гіпертонічний розчин місцевого дії на основі води Атлантичного океану з оптимальним вмістом солі (2,6 %) і комбінацією мінералів і мікроелементів). За рахунок вираженого осмотичного дії він ефективно підтримує вологість слизових оболонок при місцевому застосуванні, сприяє відновленню фізіологічних функцій носа, знижує набряк слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що полегшує носове дихання, механічно елімінує збудників і алергени [Журавлев А.С. Об особенностях этиопатогенетического лечения больных с экссудативным средним отитом / А.С. Журавлев, Н.О. Шушляпина // Новости медицины и фармации. - 2013. - № 19 (476) - С. 18-19]. Однак, в схемі лікування відсутній препарат, що володіє імуномодулюючою дією. Тому цей спосіб недостатньо ефективний та не забезпечує профілактику деструктивнозапальних ускладнень та рецидивів хронічного запального процесу у середнього вусв. Однак оскільки інших способів лікування ЕСО не існує, він був обраний в якості прототипу. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу корекціїімунних порушень у хворих на ЕСО з хронічним перебігом, а саме зниження можливості виникнення в подальшому рецидивів ЕСО, що в патогенетичному плані - прискорювалася нормалізація імунологічних показників. Поставлена задача вирішується тим, що пропонується додаткове призначення хворим на ЕСО сучасного імуноактивного препарату деринату. Дана пропозиція базується на вперше виявленій авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в тому, що введення деринату суттєво зменшується ризик виникнення рецидивів ЕСО, причому відновлює клітинну і гуморальну імунну відповідь, а також посилює неспецифічну резистентність організму, що призводить до зменшення запальної реакції і специфічної імунної 1 UA 115413 U 5 10 15 відповіді на бактеріальні, вірусні та грибкові антигени. Деринат стимулює дренажнодетоксикаційну функцію лімфатичної системи, в першу чергу в осередку запальної реакції. Препарат має протизапальну і детоксикуючу дію, що істотно знижує чутливість клітин до шкідливого впливу хімічних речовин. При розробці корисної моделі для оцінки ефективності заявленого способу лікування рецидиву ГП у наркозалежних було обстежено дві групи пацієнтів: основна група включала 34 хворих (12 чоловіків і 22 жінки) та група зіставлення - 37 хворих (16 чоловіків і 21 жінка). В обох групах хворим призначали патогенетичну терапію із включенням антибактеріальних (амоксициклін, канаміцин), протизапальних (діклобекрл, індометацин) та десенсибілізуючих (діазолін, супрастін) препаратів. Пацієнти основної групи (заявлений спосіб) отримували додатково імуноактивний препарат деринат. Препарат призначали ендоназально у вигляді зрошування по 5 мл двічі на добу; курс лікування складав 10-14 процедур. Пацієнти групи зіставлення (існуючий спосіб-прототип) отримували спрей квікс для зрошування порожнини носа 3 рази в день по 2 дози протягом 10-24 днів. При проведені імунологічного обстеження встановлено, що при ЕСО в гострий період мають місце порушення з боку стану природної антиінфекційної резистентності за даними показників фагоцитарної активності моноцитів (ФАМ) та рівню лізоциму у ротоглотковому секреті (РГС). При чому в обох групах обстежених зміни показників ФАМ та лізоциму були однотиповими (див. таблицю). 20 Таблиця Вплив заявленого та існуючого способів корекції імунологічних показників у хворих на ЕСО з хронічним перебігом (М±m) Основна група (n=34) Показники норма ФІ, % ФЧ ІА, % ІП, % лізоцим, мг/мл 28,6±0,8 4,0±0,15 12,0±1,1 26,5±0,9 0,28±0,05 Група зіставлення (n=37) після до лікування після лікування до лікування лікування 18,1±0,8 27,6±1,0* 17,3±0,7 20,2±0,9 2,7±0,06 4,3±0,18* 2,3±0,05 3,5±0,09 10,4±0,8 12,8±0,6 10,3±0,7 11,6±0,5 15,6±0,6 25,8±1,4* 15,8±0,7 18,1±0,8* 0,18±0,06 0,26±0,07* 0,17±0,06 0,20±0,03 Р