Спосіб мікроскопічного аналізу патогномонічного утвору хвороби моргелонів

Спосіб мікроскопічного аналізу патогномонічного утвору хвороби Моргелонів, що включає мік 3 люмінесцентного мікроскопа за методом поляризаційної флуоресценції. Перелік фігур. Фіг. 1. Біотканинний конгломерат у полі зору люмінесцентного мікроскопу. Поляризаційна флуоресценція. Збільшення об. х4. Фіг. 2. Вихід ниткоподібних утворів з-під товщі біотканинного конгломерату. Поляризаційна флуоресценція. Збільш, об. х4. Фіг. 3. Значне скупчення ниткоподібних утворів у вигляді жмута. Поляризаційна флуоресценція. Збільш, об. х4. Фіг.4. Патогномонічний утвір на початковій стадії розвитку. Поляризаційна флуоресценція. Збільш, об. х10. Фіг. 5. Головний кінець ниткоподібного утвору з брунькою у середній частині тіла. Поляризаційна флуоресценція. Збільш, об. х20. Фіг. 6. Бокова брунька на тілі утвору на початковому етапі розвитку. Поляризаційна флуоресценція. Збільш, об. х40. Фіг. 7. Розвинений паросток протягом 1 доби з бокової бруньки утвору. Поляризаційна флуоресценція. Збільш, об. х40. Фіг. 8. Поліхромне світіння (метахромазія) ниткоподібного утвору на етапі його кристалізації на 20-у добу перебування поза організмом на предметному склі. Поляризаційна флуоресценція. Збільш, об. х40. Спосіб здійснюють наступним чином. Видалений із підшкірної клітковини хворої людини біоматеріал ополіскують в ізотонічному розчині хлориду натрію, після чого вносять на предметне скло, розправляють препарувальними голками і звільняють від залишків тканинного біосубстрату, витримують при 18-22°С протягом 30 хвилин і досліджують у полі зору люмінесцентного мікроскопу за методом поляризаційної флуоресценції. Приклад 1. Хвора С, 34 років, хворіє упродовж 3 років. Скарги на нестерпний біль під шкірою і зуд. Відчуває активне переміщення паразитів під шкірою. Самостійно робить надрізи шкіри над місцем проекції скупчення вірогідних збудників, яких шпилькою дістає з рани у вигляді окремих ниткоподібних утворів або у складі біотканинного червоного кольору конгломерату. З метою ідентифікації патогномонічного утвору виділений у присутності медперсоналу через розріз шкіри з підшкірної клітковини біоматеріал ополоскали в ізотонічному розчині хлориду натрію і нанесли на предметне скло. За допомогою препарувальних голок відокремили окремі ниткоподібні утвори від клаптя неструктурованого біотканинного конгломерату. З фіг. 1 видно, що ззовні останній нагадує п'явку, розмірами від 15 мм до 60 мм довжиною і 2-3 мм - шириною. Мікропрепарат витримали при 20°С протягом 30 хвилин в умовах лабораторії і 92862 4 покрили його скочем. Виділені окремі нитковидні утворення на предметному досліджували в полі зору люмінесцентного мікроскопа за допомогою методу поляризаційної флуоресценції. На фіг. 2-5 представлені структурні особливості ниткоподібних утворів, для яких характерною є часточковість, наявність принаймні однієї бокової вегетативної бруньки, стовщений головний і витончений хвостовий кінець, поліхромність світіння окремих частин нитчастого тіла та ін. Приклад 2. На предметному склі декілька ниткоподібних утворів досліджували періодично впродовж трьох тижнів. Як показали результати, нативні утвори продовжували розвиватися і збільшуватися у розмірах за умов перебування поза організмом. Так, із розташованої в середній частині утвору бруньки (їх може бути декілька) поступово, протягом, принаймні, доби, сформувався паросток (фіг. 6, 7), який за зовнішніми властивостями практично не відрізнявся від часточкової структури тіла основної "нитки" (фіг. 8). Такі відгалуження є типовими для утвору, що, очевидно, є свідченням притаманної здатності його до вегетативного розмноження. Останнє, очевидно, слід враховувати при розробці ефективних методів лікування. Характерною особливістю патогномонічного утвору, як видно з фіг. 9, є наростання явищ вираженої метахромазії нитчастого тіла по мірі його кристалізації на предметному склі. З одного боку, це є свідченням значного вмісту в структурі утвору сполук рідкокристалічної природи, що само по собі важливо для діагностики хвороби, а з іншого - вказує на перспективність пошуку шляхів створення ефективних лікувальних засобів на основі фізичних чинників. На цьому етапі наочно представлені бокові вирости – вегетативні бруньки, що свідчить про спроможність вірогідного збудника до виживання в несприятливих умов довкілля. Таким чином, наведені результати мікроскопічного аналізу вірогідного збудника хвороби Моргелонів методом поляризаційної флуоресценції вказують на значні методичні переваги дослідження нативного – живого паразита на різних етапах його розвитку, у тому числі за умов переживання нативного утвору поза організмом. Отже, запропонований спосіб забезпечує вищий, ніж за відомим способом-прототипом, рівень технологічності, точності та інформативності діагностичного дослідження, і знайде широке використання в практиці мікроскопічного аналізу маловивченої на даний час патології - хвороби Моргелонів. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Harvey W.T. Morgellons Disease/Journal of the American Academy of Dermatology (JAAD).Volume 56, Issue 4, Pages 705-706 (April 2007) 5 92862 6 7 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 92862 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601