Є ще 1 сторінка.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування хворих із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу, який полягає у призначенні посилених доз глюкокортикостероїдів та брохолітиків, який відрізняється тим, що додатково щодня призначають противірусний препарат та кверцетин у фармакопейно припустимих дозах та режимах до подолання функціональної недостатності антиоксидантного захисту організму.

Текст

Реферат: Спосіб лікування хворих із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу полягає у призначенні посилених доз глюкокортикостероїдів та брохолітиків. Додатково щодня призначають противірусний препарат та кверцетин у фармакопейно припустимих дозах та режимах до подолання функціональної недостатності антиоксидантного захисту організму. UA 79053 U (12) UA 79053 U UA 79053 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, насамперед до пульмонології, та може бути використана для лікування хворих із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу. Згідно із класифікацією, бронхіальна астма (БА) - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіаторів запалення. Хронічне запалення поєднується з гіперреактивністю бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скутості у грудній клітці, кашлю, особливо вночі та рано вранці. Ці епізоди звичайно пов'язані з розповсюдженою, але варіабельною бронхообструкцією, яка зворотна спонтанно або під впливом терапії. Характерною рисою перебігу БА є виникнення загострень. Загострення БА - епізоди прогресуючого утрудненого із скороченням дихання, кашлю, свистячого дихання, скутості грудної клітки, або комбінація цих симптомів, характеризуються зменшенням потоку повітря на видиху (кількісно визначається при вимірюванні ОФВ1 та ПОШвид). Основним принципом медикаментозної терапії хворих на БА є регулярність і постійність базисної терапії. Основу базисної терапії складає застосування бронхолітиків та глюкокортикостероїдів. При загостренні доза бронхолітиків та глюкокортикостероїдів збільшується, при необхідності додаються холінолітики та ксантини (див. Наказ МОЗ України від 19.03.2007 р. № 128 "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ifp.kiev.ua). Відомий спосіб лікування хворих із загостренням бронхіальної астми (див. Волкова, Л. И. Новые технологии в лечении обострения бронхиальной астмы [Текст] / Л. И. Волкова, Д. В. Капитанова. Э. В. Сапрыкин // Медицина в Кузбасс - 2005. - № 7. - С. 92-93.), що ґрунтується на призначенні в комплексній терапії загострення бронхіальної астми суспензії будесоніду в дозі 4 мг на добу через небулайзер протягом 5-8 днів до покращання клініко-лабораторних ознак загострення. Проте цей спосіб має такі недоліки: недостатньо враховані патогенетичні особливості перебігу загострення БА (порушення стану антиоксидантного захисту організму в результаті вірусної інфекції та загострення); не приділяється увага етіологічному чиннику запального процесу в дихальних шляхах (доцільність застосування противірусного або антибактеріального препарату); не враховується непереносимість лікування та наявність небажаних явищ. Відомий також спосіб лікування загострення бронхіальної астми із додаванням мексидолу до комплексної терапії загострення (див. Васильєва, Л. В. Мексидол в терапии бронхиальной астмы: [Електронний ресурс] / Л. В. Васильєва, Е. В. Орлова, М. А. Золотарева. - Режим доступу: http://medi.ru/doc/a070107.htm), вибраний як прототип, що полягає у призначенні вищевказаного препарату в дозі 400 мг внутрішньовенно крапельно протягом 10 днів з наступним переходом на пероральний прийом по 250 мг 2 рази на добу протягом 3-4 тижнів, з метою корекції порушення антиоксидантного захисту та покращення показників стану імунної системи. Однак цей спосіб має такі недоліки: не враховується етіологічний чинник запального процесу в дихальних шляхах (доцільність застосування противірусного або антибактеріального препарату); позитивна динаміка спостерігається на 10-14 день від початку лікування, а ліквідація загострення - через 1 місяць. Відомо, що загострення бронхіальної астми саме по собі, тим більше на фоні ГРВІ, призводять до розвитку оксидантного стресу як в легенях, так і в інших органах. Отже розвиток місцевого гострого запального інфекційного процесу в легенях хворих супроводжується системною активацією вільнорадикальних процесів в організмі з індукцією оксидаційного стресу та процесу перекисного окислення ліпідів і, внаслідок цього, відносною функціональною недостатністю його антиоксидантного захисту. Зважаючи на це, хворому на фоні посиленої базисної та противірусної терапії доцільно додатково призначати фармакологічний засіб з антиоксидантним типом фармакологічної дії. Цим вимогам відповідає кверцетин, що і стало підставою для його застосування в комплексній терапії хворих із загостренням бронхіальної астми на фоні вірусної інфекції. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб лікування хворих із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу, в якому на тлі проведення комбінованої терапії (посиленої базисної терапії) додатково щоденно всередину призначають противірусний препарат та кверцетин до подолання прооксидантного впливу на організм хворого, що призводить до зменшення вираженості системної активації вільнорадикальних процесів в організмі, індукції оксидаційного стресу та процесу перекисного окислення ліпідів та покращання стану антиоксидантного захисту організму, скорочення 1 UA 79053 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тривалості загострення, зникнення симптомів інтоксикації, припинення задишки, денних та нічних симптомів загострення. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування хворих із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу, який полягає у призначенні посилених доз глюкокортикостероїдів та брохолітиків, згідно з корисною моделлю, додатково щодня призначають противірусний препарат та кверцетин у фармакопейно припустимих дозах та режимах до подолання функціональної недостатності антиоксидантного захисту організму. Кверцетин - лікарський препарат, що являє собою 2 - (3,4 -дигідроксифеніл) - 3,5,7 тригідрокси- 4Н - 1 - бензопіран - 4-011 дигідрат, який отримують з рутину (реєстраційний № UA № UА/01 19/02/01 від 12.04.2011 до 27.11.2013), ангіопротектор. Флавоноїд кверцетин являє собою аглікон багатьох рослинних флавоноїдних глікозидів, у тому числі рутину. Фармакологічні властивості кверцетину обумовлені вираженою антиоксидантною активністю (див. Роговський. В. С. Перспективы применения препаратов кверцетина для профилактики и лечения атеросклероза [Текст] / В. С. Роговський. А. И. Матюшин. Н. Л. Шимановський // Международный медицинский журнал. - № 3.-2011. - С. 114-118.). Завдяки капіляростабілізуючій властивості, пов'язаній з антиоксидантною, мембраностабілізуючою дією, препарат знижує проникність капілярів. Кверцетин має протизапальний ефект, що обумовлено блокадою ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти, зниженням синтезу лейкотрієнів, серотоніну та інших медіаторів запалення. Кверцетин має гастропротекторну дію, а також володіє радіопротекторною активністю. Кардіопротекторна властивість препарату обумовлена підвищенням енергетичного забезпечення кардіоміоцитів завдяки антиоксидантній дії і поліпшенню кровообігу. Репаративна властивість кверцетину полягає у прискореному загоєнні ран. Препарат може впливати на процеси ремоделювання кісткової тканини та проявляє стійку імуномодулюючу активність. Експериментально визначена також діуретична, спазмолітична та антисклеротична властивість цього лікарського засобу. Він здатний нормалізувати артеріальний тиск і стимулювати вивільнення інсуліну, пригнічувати синтез тромбоксану, уповільнювати агрегацію тромбоцитів. Завдяки естрогеноподібним властивостям (вплив на пролінгідроксилазу, пригнічення фактора некрозу пухлин та синтез інтерлейкінів) препарат має проостеокластну дію. В доступній нам літературі даних про застосування кверцетину в лікуванні загострення БА вірусної етіології нетяжкого перебігу немає. Спосіб здійснюють таким чином. Хворим із загострення БА вірусної етіології нетяжкого перебігу призначають посилене базисне лікування (2-агоністи короткої дії, інгаляційні або системні глюкокортикостероїди, холінолітики) та додатково щодня всередину противірусний препарат вітаглутам в дозі 90 мг 1 раз на день протягом 5 діб та кверцетин в дозі 80 мг на добу (по 40 мг - 1 таб. 2 рази на день) до подолання функціональної недостатності антиоксидантного захисту організму. Усім хворим проводили клініко-функціональне та лабораторне дослідження, біохімічне дослідження проводилося по визначенні активності системи вільнорадикального перикисного 2+ окислення ліпідів (ВРПОЛ). Для цього використовували реєстрацію спонтанного (СХЛ) та Fе індукованого надслабкого світіння плазми крові хворих (хемілюмінесценції). Реєстрували + протягом 6 хвилин Ре" -ініційовану хемілюмінограму (ІХЛ). На ній визначали наступні показники: амплітуду швидкого спалаху світіння (h, імп/с), максимальну амплітуду повільного спалаху надслабкого світіння (Н, імп/с) та його амплітуду на 6-й хвилині реєстрації ІХЛ (16, імп/с), величину Za нахилу зростання повільного спалаху ІХЛ біологічного субстрату, латентний період реакції після ініціації ХЛ - час від моменту внесення до біологічного субстрату стандартної дози 2+ Fe до початку розвитку повільного спалаху ІХЛ (t1, с) та час виходу кривої ІХЛ на плато, або максимум світіння (t2, с), за показаннями хемілюмінометра отримували світлосуму ІХЛ за 6 хвилин реєстрації (S1, імп/6 хв) та розраховували показник резистентності ліпідів біологічного субстрату до переокислення (S2, імп/6 хв) (див. Стежка, В. А. Функциональное состояние системы свободнорадикального окисления как патогенетически обоснованный критерий гигиенической оценки воздействия на организм факторов производственной и окружающей среды // Довкілля та здоров'я.-1999. - № 1. - С. 2-9). Наводимо конкретні приклади застосування способу. Приклад 1 (за способом-прототипом). Хвора Ш., 67 років, госпіталізована у відділення неспецифічних захворювань легень ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України" (Н1ФП) із загостренням бронхіальної астми (медична карта стаціонарної хворої № 2341). Діагноз клінічний: Бронхіальна астма персистуюча середньої тяжкості, частково контрольована, загострення легкого ступеня. Емфізема. ГРВІ. ЛН II ст. ІХС: атеросклеротичний 2 UA 79053 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кардіосклероз, Гіпертонічна хвороба II ст., СН ІІ-а ст. Хронічний холецистит, хронічний панкреатит. Давність захворювання бронхіальної астми біля 10 років. Постійне базисне лікування приймає останні 4 роки. Загострення БА виникло на 4 добу ГРВІ. Для лікування загострення БА хворій призначили небулайзерну терапію: Фліксотид 2,0 мг (небули) 2 рази на день протягом 7 днів, Вентолін 2,5 мг (небули) 2 рази на день; на тлі прийому флутиказону 500 мкг у поєднанні з салметеролом 50 мкг на добу. Хворій проводили комплексне клініко-функціональне та лабораторне обстеження для визначення ступеню вираженості симптомів інтоксикації, денних та нічних симптомів БА, інтенсивності кашлю та ступеня задухи, оцінювали аускультативні дані, показники функції зовнішнього дихання, проводили вірусологічні дослідження, та вивчали стан антиоксидантної системи до та після лікування. До початку лікування у хворої мали місце скарги на значну слабкість, підвищення температури тіла до 38,5 °C, збільшення денних та нічних симптомів БА, посилення кашлю (постійний інтенсивний кашель протягом доби), задишку при незначному фізичному навантаженні, погіршення показників ОФВ, (зниження до 66,9 %). Активність системи ВРПОЛ до лікування: СХЛ = 467 імп/1хв; ДАНІ ІХЛ:(h, ІМП/С)= 88 імп/с; (Н, ІМП/С)= 44 імп/с; (І6, ІМП/С)=16 імп/с; =12°; (Т1, С)= 45 с; (Т2, С)=265 с; (S1, ІМП/6 ХВ)=8314 імп/6 хв; (S2, ІМП/6 ХВ)=5512 імп/6 хв. Після 12 днів лікування покращились показники ФЗД (ОФВ і збільшилась з 66,9 % до 85,5 %); на 5 день зникли симптоми інтоксикації, на 5 день - зменшилась тривалість та інтенсивність кашлю (малоінтенсивний періодичний) та зменшилась кількість нічних та денних симптомів БА, зменшився ступінь задухи (при звичайному фізичному навантаженні). Переносимість лікування була задовільна. Стан активності системи ВРПОЛ після лікування: СХЛ =952 імп/1 хв; ДАНІ ІХЛ:(Н, ІМП/С)=72 імп/с; (Н, ІМП/С)= 32 імп/с; (І6, ІМП/С)=32 імп/с; =6°; (Т1, С)= 85 с; (Т2, С>360 с; (S1, ІМП/6 ХВ)=12242 імп/6 хв; (S2, ІМП/6 ХВ)-6530 імп/6 хв. Таким чином внаслідок лікування було досягнуто: зникнення симптомів інтоксикації на 5 день; зменшення ступеня задухи, нічних та денних симптомів БА на 5 день; зменшення тривалості та інтенсивності кашлю на 5 день: покращання показників ФЗД (ОФВ1) на 12 день; зберігався прооксидантний вплив на організм хворої; тривалість загострення склала 14 днів; переносимість лікування задовільна, небажаних явищ не відмічалось. Приклад 2 (за способом, що заявляється). Хвора О., 53 роки, госпіталізована у відділення неспецифічних захворювань легень НІФП із загостренням бронхіальної астми (медична карта стаціонарної хворої № 2342). Діагноз клінічний: Бронхіальна астма персистуюча середньої тяжкості, контрольований перебіг, загострення середньої тяжкості. ГРВІ. ЛН І ст. Гіпертонічна хвороба І ст., СН І ст. Давність захворювання БА біля 10 років. Постійне базисне лікування приймає останні 2 роки. Дане загострення БА виникло через 2 дні від початку застуди. З приводу загострення БА хворій призначили Фліксотид 2,0 мг (небули) 2 рази на день протягом 5 днів, Вентолін 2,5 мг (небули) 2 рази на день (за 30 хвилин до Фліксотиду) на тлі прийому флутиказону 500 мкг у поєднанні з салметеролом 100 мкг на добу та додатково противірусний препарат вітаглутам в дозі 90 мг 1 раз на день протягом 5 днів. На фоні адекватної посиленої базисної та противірусної терапії застосовували кверцетин в дозі 80 мг на добу (по 40 мг - 1 таб. 2 рази на день) протягом 7 днів. Хворій проводили комплексне клініко-функціональне та лабораторне обстеження для визначення ступеня вираженості симптомів інтоксикації, денних та нічних симптомів БА, інтенсивності кашлю та ступеня задухи, оцінювали аускультативні дані, показники функції зовнішнього дихання, проводили вірусологічні дослідження та вивчали стан антиоксидантної системи до та після лікування. До початку лікування у хворої мали місце скарги на виражену слабкість, підвищення температури тіла до 37,9 °C, збільшення денних та нічних симптомів БА, посилення кашлю (постійний інтенсивний сухий кашель протягом дня), збільшення ступеня задухи (задишка при незначному фізичному навантаженні), погіршення показників ОФВ1 (зменшення до 52,8 %). Активність системи ВРПОЛ до лікування: СХЛ - 947 імп/1 хв; ДАНІ IXЛ: (h, ІМП/С) - 92 імп/с; (Н, ІМП/С) = 84 імп/с; (І6, ІМП/С) = 8 імп/с; =16°; (Т1, С) = 45 с; (Т2, С) = 240 с; (S1, ІМП/6 ХВ) = 23696 імп/6 хв; (S2, ІМП/6 ХВ) = 17852 імп/6 хв. 3 UA 79053 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Після проведеного лікування загострення на тлі адекватної посиленої базисної та противірусної терапії із додатковим застосуванням кверцетину через 3 дні повністю зникли симптоми інтоксикації, на 4 день зменшились денні та нічні симптоми БА, зменшилась тривалість та інтенсивність кашлю (малоінтенсивний періодичний); на 5 день зменшився ступінь задухи (при звичайному фізичному навантаженні) та покращились показники ФЗД (ОФВ 1) з 52,8 % до 77,7 %. Переносимість лікування добра, небажаних явищ не відмічалося. Після проведеного курсу комплексного лікування з додатковим призначенням противірусного препарату та кверцетину (тривалість курсу 7 діб) біохімічні показники активності системи ВРПОЛ хворої достовірно покращились і становили: СХЛ = 664 імп/1 хв; ДАНІ IXЛ: (h, ІМП/С) = 52 імп/с; (Н. ІМП/С) = 20 імп/с; (І6, ІМП/С) = 20 імп/с; =7°; (Т1, С) = 90 с; (Т 2, С) = 360 с; (S1, ІМП/6 ХВ) = 9315 імп/6 хв; (S2, ІМП/6 ХВ) = 8475 імп/6 хв. Таким чином, внаслідок лікування було досягнуто: зникнення симптомів інтоксикації на 3 день; зменшення тривалості та інтенсивності кашлю, нічних та денних симптомів БА на 4 день; зменшення ступеня задухи та покращання показників ФЗД (ОФВ1) на 5 день; нормалізація активності вільнорадикального перикисного окислення ліпідів через 7 днів; тривалість загострення склала 7 днів; переносимість лікування задовільна, небажаних явищ не відмічалось. Приклад 3 (за способом, що заявляється). Хворий С., 46 років, звернувся до НІФП із скаргами на підвищення температури тіла до 38,1 °C, слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, збільшення частоти денних та нічних симптомів БА, збільшення інтенсивності сухого кашлю. Госпіталізований у відділення неспецифічних захворювань легені, МІФІ І (медична карта стаціонарного хворого № 2741). Діагноз клінічний: Бронхіальна астма персистуюча середньої тяжкості, контрольований перебіг, загострення середньої тяжкості. Емфізема. Пневмосклероз. ГРВІ. ЛИ J] ст. Хронічний вазомоторний риніт. IXC: атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба І ст. Давність захворювання БА 15 років. Постійне базисне лікування отримує протягом останніх 2 років. Періодично користується сальбутамолом. Загострення БА виникло на тлі ГРВІ, на 3 день. З приводу інфекційного загострення БА хворому призначили дексаметазон по схемі (12-4 мг) один раз на добу зранку внутрішньовенно протягом 7 діб на тлі прийому флутиказону 1000 мкг на добу у поєднанні з салметеролом 100 мкг на добу. З приводу ГРВІ призначили вітаглутам в дозі 90 мг 1 раз на добу протягом 5 днів. Додатково з призначенням адекватної посиленої базисної і противірусної терапії застосовували кверцетин по 1 табл. 2 рази на добу всередину, тобто 80,0 мг на добу протягом 7 днів. Хворому проводили комплексне клініко-функціональне та лабораторне обстеження для визначення ступеня вираженості симптомів інтоксикації, денних та нічних симптомів БА, інтенсивності кашлю та ступеня задухи, оцінювали аускультативні дані, показники функції зовнішнього дихання, проводили вірусологічні дослідження, та вивчали стан антиоксидантної системи до та після лікування. До початку лікування у хворого мали місце скарги на значну слабкість, підвищення температури тіла до 38,3 °C, посилення кашлю (постійний інтенсивний кашель протягом доби), збільшення денних та нічних симптомів БА, задишку при незначному фізичному навантаженні, погіршення показників ОФВ1 (зменшення до 33,7 %). У даного хворого вихідні показники активності системи ВРПОЛ до лікування були: СХЛ = 720 імп/1 хв; ДАНІ ІХЛ:(h, ІМП/С) - 100 імп/с; (Н. ІМП/С) = 16 імп/с; (І6, ІМП/С) = 16 імп/с; =5°; (Т1, С) = 195 с; (Т2, С) = 360 с; (S1, ІМП/6 ХВ) = 12746 імп/6 хв; (S2, ІМП/6 ХВ) = 8426 імп/6 хв. Після проведеного лікування на тлі посиленої базисної та противірусної терапії з додатковим застосуванням кверцетину через 4 дні повністю зникли симптоми інтоксикації та зменшився ступінь задухи (при звичайному фізичному навантаженні); зменшилась тривалість та інтенсивність кашлю (малоінтенсивний періодичний), кількість денних та нічних симптомів БА на 5 день; на 7 день лікування відмічали покращання показників ФЗД (ОФВ]) з 33,7 % до 58.2 %. Переносимість лікування добра, небажаних явищ не відмічалося. Після проведеного курсу лікування показники активності системи ВРПОЛ хворого достовірно покращились і становили: СХЛ = 877 імп/1 хв; ДАНІ ІХЛ:(Н, ІМП/С) = 108 імп/с; (Н, ІМП/С) = 24 імп/с; (І6, ІМП/С) = 8 імп/с; =6°; (Т1, С) = 90 с; (Т2, С) = 360 с; (S1, ІМП/6 ХВ) = 14254 імп/6 хв; (S2, ІМП/6 ХВ) = 8992 імп/6 хв. 4 UA 79053 U 5 10 15 20 Таким чином, внаслідок лікування було досягнуто: зникнення симптомів інтоксикації та зменшення ступеня задухи на 4 день; зменшення тривалості та інтенсивності кашлю, нічних та денних симптомів БА на 5 день; покращання показників ФЗД (ОФВ1) на 7 день: нормалізація активності вільнорадикального перикисного окислення ліпідів через 7 днів; тривалість загострення склала 7 днів; переносимість лікування задовільна, небажаних явищ не відмічалось. Ефективність лікування хворих із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу вивчена у 21 пацієнта, які розподілені на 2 групи, в порівнянні з 9 практично здоровими особами (донорами) та між хворими обох груп дослідження. У вищезазначених хворих та донорів стан активності вільнорадикального перикисного окислення ліпідів вивчали у вихідному стані та через 1 тиждень. До першої групи: включено 11 пацієнтів (52,4 %), яким проводилась комбінована терапія за способом, що заявляється. До другої групи: включено 10 пацієнтів (47,6 %), яким проводилась комбінована терапія за способом-прототипом. Порівняльні результати ефективності лікування хворих із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу із застосуванням способу, що заявляється, та способупрототипу наведені в таблиці 1 і 2. Віково-статевий склад хворих, розповсюдженість запального процесу в легенях, ступінь тяжкості перебігу загострення БА, в обох групах були співставними. В таблиці 1 наведена динаміка клініко-функціональних показників ефективності лікування хворих 1-ї (за способом, що заявляється) і 2-ї групи (за способом-прототипом) із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу. Таблиця 1 Клініко-функціональні показники ефективності лікування хворих із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу Показники Припинення задишки (дні) Припинення кашлю (дні) День покращання ФЗД Показники ФЗД (%) ОФВ1 ПОШвид Тривалість симптомів інтоксикації (дні) Денні та нічні симптоми загострення БА (дні) Тривалість загострення (дні) 25 30 35 40 Спосіб, що заявляється, І група (n=11) абс. (%) 3,9±0,2 5,5±0,2 5,1±0,2 Спосіб-прототип II група (n=10) Р абс. (%) 4,6±0,2 5,9±0,2 6,0±0,3 0,05 0,05 > 0,05 3,1±0,2 4,6±0,3 0,05 < 0,05 Як видно з таблиці 1 лікування хворих 1-ї групи має суттєві статистично вірогідні переваги у порівнянні з лікуванням хворих 2-ї групи. Так у хворих 1-ї групи достовірно зменшилась тривалість загострення та симптомів інтоксикації, за більш короткий термін покращились показники ФЗД та припинилась задишка. Згідно з даними таблиці 2 у вихідному до лікування стані у всіх хворих у порівнянні з донорами визначався підвищений рівень СХЛ плазми крові (521±24) імп/1 хв проти (408±16) 2+ імп/1 хв, р

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for treating patients with acute exacerbation of asthma of viral etiology with moderate course

Автори англійською

Dziublyk Oleksandr Yaroslavovych, Nedlinska Nina Mykolaivna, KapitanHeorhii Borysovych, Yachnyk Vitalii Anatoliovych, Sukhin Rostyslav Yevhenovych, Mukhin Oleksandr Oleksandrovych, Kliahin Vsevolod Yaroslavovych, Chechel Larysa Viktorivna

Назва патенту російською

Способ лечения больных с обострением бронхиальной астмы вирусной этиологии с нетяжелым течением

Автори російською

Дзюблик Александр Ярославович, Недлинская Нина Николаевна, Капитан Георгий Борисович, Ячник Виталий Анатолиевич, Сухин Ростислав Евгеньевич, Мухин Александр Александрович, Клягин Всеволод Ярославович, Чечель Лариса Викторовна

МПК / Мітки

МПК: A61K 47/00, A61P 11/00, A61K 36/00, A61K 31/00

Мітки: перебігу, бронхіальної, астми, лікування, спосіб, хворих, етіології, нетяжкого, загостренням, вірусної

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/9-79053-sposib-likuvannya-khvorikh-iz-zagostrennyam-bronkhialno-astmi-virusno-etiologi-netyazhkogo-perebigu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування хворих із загостренням бронхіальної астми вірусної етіології нетяжкого перебігу</a>

Подібні патенти