Є ще 1 сторінка.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб гри у футбол, у відповідності з яким дві команди-суперниці грають на полі прямокутної форми, обмеженому з двох довгих сторін бічними лініями, а з двох коротких - лініями воріт, з воротами посередині ліній воріт, гру судять судді, гравці кожної команди захищають свої ворота, щоб в них не пропустити м'яч, і атакують ворота команди-суперниці, щоб в них забити м'яч, за порушення гравця карають на користь потерпілої команди, а команду-переможницю визначають після закінчення змагання по різниці м'ячів, забитих у ворота команди-суперниці, і м'ячів, пропущених у власні ворота, або/і по різниці вагових коефіцієнтів команд, який відрізняється тим, що заздалегідь на координатній сітці вибирають центр прицілювання і відстань від неї до точки пробиття, здійснюють багато пробиттів з точки пробиття по центру прицілювання, визначають координати точок кожного попадання, по них розраховують центр розсіювання і ймовірність попадання м'ячем в кожну частину координатної сітки і по одержаних результатах розраховують ймовірність попадання у ворота при виборі центру прицілювання в різних точках площини воріт, а також по них розраховують вагові коефіцієнти частин площини воріт (точок площини воріт).

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що центр прицілювання на координатній сітці вибирають в її середині, а розрахунки ймовірностей попадань у частини площини воріт виконують по одержаних даних.

3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що пробиття м'ячем по центру прицілювання координатної сітки здійснюють досвідчені гравців або/і здійснюють пристроєм.

Текст

Дивитися

1. Спосіб гри у футбол, у відповідності з яким дві команди-суперниці грають на полі прямокутної форми, обмеженому з двох довгих сторін бічними лініями, а з двох коротких - лініями воріт, з воротами посередині ліній воріт, гру судять судді, гравці кожної команди захищають свої ворота, щоб в них не пропустити м'яч, і атакують ворота команди-суперниці, щоб в них забити м'яч, за порушення гравця карають на користь потерпілої команди, а команду-переможницю визначають після закінчення змагання по різниці м'ячів, забитих у ворота команди-суперниці, і м'ячів, пропущених у власні ворота, або/і по різниці вагових коефіцієнтів команд, який відрізняється тим, що заздалегідь на координатній сітці вибирають центр прицілювання U 2 (13) 1 3 8. Огороднійчук Л.Д. Спосіб гри в футбол і поле для здійснення способу. Україна. Патент № 57843, приоритет від 16.12.2000 р. МПК: 7А63В 69/00, А63В 67/12. Промислова власність. Офіційний бюлетень № 7, книга 1, Київ, 2003. Загальною особливістю відомих способів футболу є те, що дві команди-суперниці грають на полі прямокутної форми з воротами посередині коротких сторін. Команди мають по однаковій кількості гравців, наприклад, по одинадцять. Мета гри - забити в ворота команди суперниці якомога більше м'ячів і не пропустити м'яч в свої ворота. Відзначимо, що відомі способи здійснюють на полях прямокутної форми встановлених розмірів, які з двох довгих сторін обмежені бічними лініями, а з двох коротких - лініями-воріт. Посередині ліній воріт встановлені ворота висотою Н=244см, шириною В=732см. Відстань від стійок до центра осноB ви площини воріт 2 =366см. Для гри в футбол використовують м'яч, довжина великого круга якоC го С=68...71см [7]. Звідси діаметр м'яча Дм= p = 21,7...22,6см. Для розрахунків приймемо Дм=22см. Аналогів пристрою для визначення ймовірностних і точностних характеристик гравців не виявлено. Найближчим до запропонованого є спосіб гри в футбол, описаний в літературі [8]. У відповідності з відомим способом гри в футбол дві командисуперниці грають на полі прямокутної форми, обмеженому з двох довгих сторін бічними лініями, а з двох коротких - лініями воріт з воротами посередині ліній воріт тощо. Гру судять судді. Гравці кожної команди захищають свої ворота, щоб в них не пропустити м'яч, і атакують ворота команди суперниці, щоб в них забити м'яч. Командупереможницю визначають після закінчення змагання по різниці м'ячів, забитих у ворота командисуперниці, і м'ячів, пропущених у власні ворота, або/і по різниці загальних вагових коефіцієнтів команд. Використання вагових коефіцієнтів є особливістю способу. Цей відомий спосіб приймаємо за найближчий аналог. Недоліками цього способу є відсутність науково обґрунтованих рекомендацій по визначенню вагових коефіцієнтів і відсутність дій по визначенню ймовірностних характеристик гравців. Метою корисної моделі є усунення цих недоліків, тобто наукове обґрунтування значень вагових коефіцієнтів і вимірюванню точностних і ймовірностних характеристик гравців. В основу способу гри у футбол поставлена складна задача такого удосконалення об'єкту, в якому шляхом запровадження нових операцій та виконання операцій в певній послідовності забезпечують значну перевагу способу, яка згадана вище. За допомогою найближчого аналога означений результат отримати неможливо, тему що в своєму складі він не має тих нових істотних ознак, які входять в сукупність суттєвих ознак винаходів. В запропонованому способі гри у футбол, який полягає в тему, що дві команди-суперниці грають на полі прямокутної форми, обмеженому з двох 41953 4 довгих сторін бічними лініями, а з двох коротких лініями воріт, з воротами посередині ліній воріт, гру судять судді, гравці кожної команди захищають свої ворота, щоб в них не пропустити м'яч, і атакують ворота команди-суперниці, щоб в них забити м'яч. Зa порушення гравця карають на користь потерпілої команди, а команду-переможницю визначають після закінчення змагання по різниці м'ячів, забитих у ворота команди-суперниці, і м'ячів, пропущених у власні ворота, або/і по різниці вагових коефіцієнтів команд. Поставленої мети досягають тим, що попередньо на площині визначають точку прицілювання, з якою має співпадати центр розсіювання відхилень попадання м'ячем від точки прицілювання, і здійсняють удар по м'ячу в напрямку точки прицілювання. Далі, в способі центр прицілювання на координатній сітці вибирають в її середині, а розрахунки ймовірностей попадань виконують по одержаним даним. Окрім того, в способі пробиття м'ячем по центру прицілювання координатної сітки здійснюють досвідчені гравці або/і - за допомогою пристрою. Запропонований спосіб гри у футбол можна пояснити за допомогою Фіг. 1 - Фіг. 9. На Фіг. 1 показано сучасне поле для здійснення способу гри у футбол. Воно побудовано на площі і прямокутної форми встановлених розмірів. Поле має обмежуючі бічні лінії 2, 3, лінію воріт 4. Воно розділено на дві половини 5, 6 середньою лінією 7. Поле також має відмітку центра поля 8, ворота 5, які в свою чергу мають стійки 10, 11, перекладину 12 площину воріт 13, основу площини воріт 14 з центром 0, сітку площини воріт 15, яка складається, наприклад, з дванадцяти, частин 16 площини воріт. Крій того, поле має кути 17, 18, осьову лінію 19, дугу 20, 21, промені 22, 23 (до яких належить також осьова лінія 19), відмітки 24, 25, 26, 27, 26, 29, 30, 31, до яких відноситься також центр поля 8. Деякі елементи поля на рисунку не показані. На Фіг. 2 позначені ворота 9 (вид зверху), де 4, 10, 11, 14, 19 і цифра 0 позначають ті самі елементи, що й на Фіг. 1. Крім того, на Фіг. 2 показаний промінь 33, прямокутні трикутники АБО і РГО з гострими кутами a коло центру 0 основи площини воріт 14. На Фіг. 3 позначені ворота 9 (вид зверху), де 4, 10, 11, 14, 19 і цифра 0 позначають ті самі елементи, що й на Фіг. 1. Крім того, на Фіг. 3 показаний промінь 34, прямокутний трикутник АДЕ з гострим кутом b біля стійки 11 основи площини воріт 14. На Фіг. 4 показана площина воріт 13 з сіткою площини воріт 15, яка розділяє площину воріт на дванадцять однакових квадратних частин 36-47. На Фіг. 5 показана площина воріт 13 з сіткою площини воріт 15, яка розділяє площину воріт на двадцять сім.однакових квадратних частин 49-75. На Фіг. 6 показана площина воріт 13 з сіткою площини воріт 15, яка розділяє площину воріт 13 на сорок вісім однакових квадратних частин 77124. 5 На Фіг. 7 показана координатна сітка 127 пристрою, яка мас вигляд прямокутника, розділеного на 225 однакових квадратних частин 128-352 з центром 353 координатної сітки. На Фіг. 8 показана координатна сітка 354 пристрою, яка має вигляд квадрата, розділеного на 61 однакових квадратних частин 355-435 з центром 436 координатної сітки. На Фіг. 9 наведено графік залежності ймовірності Р попадання в ворота від середнього квадd xy ратичного відхилення за умов, що d x = d y = d xy і точка прицілювання співпадає з точкою розсіювання і розташовані в центрі основи площини воріт. Цей графік 441 побудований на осях 438, 439 з центром координат 440. Запропонований спосіб гри у футбол полягає в наступному (див. Фіг. 1). Дві команди-суперниці грають в футбол на полі 1 прямокутної Форми. Команди мають по однаковій кількості гравців, наприклад, по 11 гравців. Всі гравці кожної команди, крім одного, грають в м'яч на полі ногами, головою і іншими частинами тіла, але не руками. Один гравець кожної команди - воротар захищає свої ворота. Він може грати всіма частинами тіла, в тому числі і руками. Гру судять судді. Один з них - на полі. Команди грають по правилах, які не можна порушувати. Зa порушення правил гравців карають штрафами (вільний удар, штрафний удар, удар з відмітки штрафної площі, попередження жовтою карткою, видалення з поля без права заміни (червона картка) при дуже грубому порушенні правил тощо). Мета кожної команди - атакувати ворота команди-суперниці для того, щоб забити в них якомога більше м'ячів (голів), і захищати свої ворота, щоб не пропустити в них м'яч. Командупереможницю визначають після закінчення змагання по різниці м'ячів, забутих у ворота команди суперниці, і м'ячів, пропущених у власні ворота. Забитим в ворота м'ячам присвоюють вагові коефіцієнти, значення яких залежить від складності умов пробиття по м'ячу і частини площини воріт, в яку попадають м'ячем. Вагові коефіцієнти враховують при визначенні команди переможниці. Сумарний ваговий коефіцієнт К залежить від вагового коефіцієнту поля КП і вагового коефіцієнту воріт КВ: К = КП + КВ. Ваговий коефіцієнт поля КП істотно залежить, зокрема, від місця-знаходження точки пробиття на полі. Тому оцінимо значення кута, в якому можна робити відмітки, з яких пробивають по воротах, з урахуванням діаметру м'яча ДМ=22см. Розглянемо два випадки в припущенні, що траєкторія м'яча перебуває у вертикальній площині: - перший випадок ілюструється Фіг. 2. На ньому показано, що м'яч пролітає в безпосередній близькості від стійки 10 в межах поля і попадає у ворота в безпосередній близькості від стійки 11. Отже, м'яч пролітає на відстані його радіуса від стійки 10 над центром 0 основи площини воріт. Відповідно, із прямокутного трикутника АБО витікає, що 41953 6 0,5 Д М / 0,5В = sin a або a = arcsin Д М / В = arcsin 22 » 175 o . , 732 З урахуванням цього результату кут g 1 на полі, в межах якого можна наносити точки пробиття o o дорівнює g 1 = ±( 90 - a ) » ±88,25 ; - другий випадок ілюструється Фіг. 3. На ньому показано, що м'яч пролітає в безпосередній близькості від стійки 10 в полі, попадає в твірну стійки 11, що проходить через середину лінії основи площини воріт або лівіше від неї і відбивається у ворота. Тому виходячи з прямокутного трикутника АДЕ, отримаємо 0,5Д М b = arcsin » 0,88 o . В Відповідно кут, в межах якого можна наносити o o точки пробиття, g 2 = ±(90 - b) » ±88,12 . Отже, g 2 > g 1, але різниця між ними невелика. В межах цих кутів ваговий коефіцієнт поля може змінюватися на значну величину. Для розрахунку вагових коефіцієнтів воріт площину воріт розбивають нa N частин, а окрему частину будемо позначати символом n. На Фіг. 4, 5, 6, як приклад, здійснена розбивка відповідно на 12, 27 і 48 квадратів, розташованих відповідно в 2, 3 і 4 ряди. Сторона квадрата дорівнює відповідно 122 см, 81,3 см і 61см. Ці значення більші від діаметра м'яча в декілька разів, що забезпечує його проникнення у ворота через відповідну частину. При ударі по м'ячу і польоті м'яча на нього впливають багате різних факторів, припустимо, що їх вплив приблизно однаковий. Тоді це призведе до розсіювання точок попадань за нормальним (Гаусовим) законом. Значення вагових коефіцієнтів частин площини воріт КВn залежить від координат частин. Вони найменші для частин середини площини воріт, які найближчі до основи площини воріт і збільшуються в напрямках стійок і перекладини. В патенті [8] наведено приклад значень вагових коефіцієнтів частин площини воріт і методика їх врахування при визначенні командипереможниці. Але наукового обґрунтування значень вагових коефіцієнтів частин площини воріт не зроблено. Тому таке обґрунтування надається нижче. Воно полягає: 1). у завчасному визначенні кількісних Ігрових характеристик гравців; 2). у визначенні вагових коефіцієнтів частин площини воріт; 3). у виборі стратегії пробиття по воротах під час гри і реалізації цієї стратегії. 1). Завчасне визначення ігрових характеристик гравців. Якщо рахувати, ще центр прицілювання співпадає з центром координат, то координати і-ої x ij , y ij (I = ...i) точки попадання являють собою складові похибки (відхилення) попадання (пробиття), і - кількість побиттів, однакова для кожного гравця, j = I...J, J - кількість гравців у групі. Для виявлення складових систематичної поx ,y хибки j j j-го гравця необхідно виконати багато 7 41953 (i>>I) пробиттів. Тоді складові його систематичної похибки 1 i 1 i å X ij , Y j = i å Yij i i= 1 i= 1 І характеризують місцеположення центра розсіювання. А складові дисперсії випадкових похибок, які характеризують розсіювання точок попадань, визначаються за формулами: Xj = 1 i 1 i å ( x ij - x j )2 , d 2 = i - 1 å ( y ij - y j ) 2 . yj i - 1 i=1 i=1 Для одержання складових середньоквадратичної похибки необхідне взяти корінь квадратний з відповідних складових дисперсії. Складові систематичної і середньоквадратичної похибок (СКП) є паспортними характеристиками j -го гравця, їх можна перерахувати в кутові паспортні характеристики, а по ним лінійні - для інших точок пробиття. Після виявлення систематичної похибки j-й гравець компенсує її шляхом відповідного зміщення центра прицілювання з таким розрахунком, щоб центр розсіювання співпадав з центром координат. Це дає можливість визначити складові узагальненої дисперсії (1 СКП) по складовим дисперсіям J гравців d2 = xj d2 = x J J 1 1 å d 2 , d2 = J å d2 . y yj J j= 1 xj j= 1 Зони будуть використовуватись надалі в теоретичних розрахунках. 2). Визначення вагових коефіцієнтів частин площини воріт. Кожний гравець, в залежності від його Ігрових характеристик та поточної задачі команди, перед пробиттям по воротах вибирає у площині воріт центр прицілювання, відстань від воріт до точки пробиття і кут, під яким знаходиться промінь точки пробиття відносно лінії воріт, с вибраної точки гравець пробиває по центру прицілювання. З дійсності гравець попадає у ворота з деяким відхиленням від центра прицілювання. Різниця між відповідними координатами центра прицілювання і точки попадання м'ячем в площину воріт характеризує похибки пробиття. Вони складається з систематичних і випадкових похибок. Шляхи зменшення значень похибок полягають: у вивченні основних причин їх виникнення, розробці методик їх зменшення і наполегливому тренуванню відповідно з розробленою методикою для досягнення цієї мети. Крім того, систематичну похибку можна звести до нехтуючи малих значень шляхом введення відповідних поправок. Але для офіційної гри гравець повинен знати свої систематичні і середньоквадратичні (кутові і лінійні) характеристики для того, щоб у процесі гри він міг приймати правильні рішення. Значення вагових коефіцієнтів площини воріт КВn можна обґрунтувати двома експериментальними методами за таких умов: - систематична похибка враховується кожним гравцем при пробитті шляхом введення поправки, а тому в подальшому не розглядається; - випадкові похибки розподілені за нормальним законом; 8 - кутове розсіювання не залежить від вибору точки пробиття, а лінійне залежить; - при кінцевій кількості експериментальних результатів термін "ймовірність" заміняється терміном "частість". Перший метод полягає в наступному: - вибирають групу з J>>1 досвідчених гравців, одну точку пробиття, центр прицілювання для кожного гравця в кожній частині сітки площини воріт (варіанти показані на Фіг. 4, 5, 6); - кожен гравець здійснює і (багато) пробиттів з точки пробиття по кожному центру прицілювання кожної з N частил воріт з урахуванням індивідуальної систематичної поправки; визначають дані попадань Dx ij , = = 1...J; Dy ij , i 1...i; j - по ним визначають частість попадань в окремі частини Р воріт і у ворота Pj, осереднену по кількості гравців частість Р попадань у ворота, середньоквадратйчні відхилення від центра розсіювання; - по частостям попадань у площину воріт визначають вагові коефіцієнти відповідних частин площини воріт. Розрахунки ведуться за формулами: d xj = 1 i å DX 2 , d yj = i - 1 i=1 ij 1 i å Dy 2 . i - 1 i=1 ij де inj - кількість попадань j-им гравцем в окрему частину воріт; і - загальна кількість пробиттів одним гравцем однакова для всіх гравців; Pnj - частість попадань в n-нy частину воріт jим гравцем; Рj - частість попадань у ворота j-им гравцем; Р - частість попадань у ворота, осереднена по кількості гравців; N - кількість частин воріт; КВп – ваговий коефіцієнт n-ї частини площини воріт. Розрахуємо необхідну кількість пробиттів для першого метода. Припустимо, що в групу досвідчених гравців входить J=10 гравців. Кожен гравець робить і=100 пробиттів по кожній з N=48 частин площини воріт (Фіг. 6). Отже, гравці повинні зробити JIN=10.100.48=48000 пробиттів. Звідси випливає недолік першого методу - великі трудоємкість, втома гравців і затрати часу. Другий метод полягає в наступному: - вибирають групу з J>>1 досвідчених гравців, констатують місцеположення центру прицілювання на координатній сітці (Фіг. 7), вибирають точку пробиття; - кожен гравець здійснює (багато) пробиттів з точки пробиття по одному і тому самому центру прицілювання з урахуванням Індивідуальної систематичної поправки; визначають дані попадань Dx ij , = = 1...J; Dy ij , i 1...i; j - по ним визначають частість попадань Рnj в окремі частини координатної сітки і середньоквад 9 ратичні відхилення від одного і того самого центра прицілювання; - одержані дані переносять на площину воріт. Для цього вибирають центри прицілювання в кожній частині площини воріт і суміщають з ними центр прицілювання координатної сітки; - по одержаним даним для площини воріт розраховують частість попадань у ворота і окремі частини площини воріт; - по частості попадань у ворота визначають ваговий коефіцієнт частини площини воріт, в якій вибрана точка прицілювання. Розрахунки виконуються за тими самими формулами, крім КВп. Припустимо, що в групу досвідчених гравців входить J=10 гравців. Кожен гравець робить по i=100 пробиттів по одному і тому самому центру прицілювання (Фіг. 7), тому N=1. Отже, гравці повинні зробити JIN=10.100.1=1000 пробиттів, що в 48 разів менше, ніж за першим методом. 3). Вибір стратегії пробиття по воротах під час гри і реалізація цієї стратегії. На Фіг. 4, 5, 6 показана розбивка площини воріт відповідно на 12, 27, 46 частин - квадратів. Для цих трьох випадків відповідно в таблицях 1, 2, 3 наведені результати теоретичних розрахунків ймовірності попадання м'ячем у площину воріт при виборі точки прицілювання в центрі відповідної частини площини воріт і вагові коефіцієнти для тих самих частин площини воріт. При розрахунку ймовірностей попадань у площину воріт враховувались. Інтегруючі власти 41953 10 вості футбольного поля ( або тренувального майданчика). Вагові коефіцієнти визначались шляхом ділення найбільшої ймовірності на ймовірність попадання у ворота при виборі точки прицілювання в центрі відповідної частини площини воріт. При розділенні площини воріт на 12 частин ймовірність попадання м'ячем у ворота змінюється в межах 0,363... 0,754, а ваговий коефіцієнт - в межах 1...2. При розділенні площини воріт на 27 частин ймовірність попадання м'ячем у ворота змінюється в межах 0,336... 0,788, а ваговий коефіцієнт - в межах - 1...2,3. При розділенні площини воріт на 48 частин ймовірність попадання м'ячем у ворота змінюється в межах 0,314... 0,797, а ваговий коефіцієнтв межах 1...2,5. Таким чином, при збільшенні частин площини воріт межі змінювання цих характеристик незначні, але дрібнішими стали кроки їх змінювання. На Фіг. 7 зображена координатна сітка, що складається з 9 рядків і 25 стовпців квадратних частин, такого самого розміру як на Фіг. 6, з центром 353 посередині координатної сітки 127 - в центрі 11 частини 240. Її використовують для здійснення другого експериментального методу визначення вагових коефіцієнтів, який списаний вище. 11 41953 12 Таблиця 1 Розрахункові характеристики для площини воріт і частин площини воріт, зображених на Фіг. 4 Характеристики №№ ряда Назва 1 Значення №№ частин ряда n 36 37 38 39 40 41 0,383 0,605 0,569 0,569 0,505 0,383 2 1,5 1,3 1,3 1,5 2 n 42 43 44 45 46 47 Р 0,506 0,669 0,754 0,754 0,669 0,508 1,5 1,1 1 1 1,1 1,5 Ймовірність попадания у площину воріт Р Ваговий коефіцієнт площини воріт КВn 2 частин КВn Таблиця 2 Розрахункові характеристики для площини воріт І частин площини воріт, зображених на Фіг. 5 №№ ряда Характеристики Назва 1 Значення 50 51 52 53 54 55 56 57 0,336 0,422 0,461 0,528 0,541 0,528 0,481 0,422 0,336 КВn 2,3 1,9 1,6 1,5 1,5 1,5 1,6 1,9 2,3 n 58 59 50 61 62 63 64 65 66 Р 0,423 0,531 0,604 0,663 0,680 0,663 0,604 0,531 0,423 КВn 3 49 Р 2 n 1,9 1.5 1,3 1,2 1,2 1,2 1,3 1,5 1,9 n 67 68 69 70 71 72 73 74 75 Р 0,490 0,615 0,700 0,769 0,788 0,769 0,700 0,615 0,490 КВn 1,6 1,3 1,1 1 1 1 1,1 1,3 1,6 13 41953 14 Таблиця 3 Розрахункові характеристики для площини воріт І частин площини воріт, зображених на Фіг. 6 №№ ряда 1 Характеристики Назва Значення 79 80 81 82 83 0,314 0,379 0,435 0,478 0,506 0,521 0,521 2,54 2,10 1,83 1,67 1,58 1,53 1,53 84 85 66 87 88 0,506 0,476 0,435 0,379 0,314 n 1,58 89 1,67 90 1,83 91 2,10 92 2,54 93 94 95 P 0,379 0,457 0,524 0,577 0,611 0,629 0,629 КВn 2,1 1,74 1,52 1,38 1,30 1,27 1,27 96 97 98 99 100 0,611 0,577 0,524 0,457 0,379 1,3 1,38 1,52 1,74 2,10 n 101 102 103 1С4 105 106 107 P 0,435 0,525 0,602 0,662 0,702 0,722 0,722 КВn 1,83 1,52 1,32 1,20 1,14 1,10 1,10 108 0,702 109 0,662 110 0,602 111 0,525 112 0,435 n 1,14 113 1,20 114 1,32 115 1,52 116 1,83 117 118 119 P 0,460 0,579 0,665 0,731 0,774 0,797 0,797 КВn 1,66 1,38 1,20 1,09 1,03 1 1 120 0,774 121 0,731 122 0,665 123 0,579 124 0,460 1,03 4 78 Ваговий коефіцієнт частин площини воріт КВn 3 77 Ймовірність попадання у площину воріт Р 2 №№ частин ряда n 1,09 1,20 1,38 1,66 Якщо другий експериментальний метод здійс( d x = d y = 0,5м) , няється досвідченими гравцями то можна обмежитись використанням лише центральної частини координатної сітки (Фіг. 7), один Із прикладів якої зображений на Фіг. 8. Залежність частості попадання у ворота від Індивідуальних точностних характеристик гравців при розташуванні точки прицілювання внизу посередині воріт наведена на рис. 9. При змінюванні d xy = d x = d y від 0 до 20м ймовірність попадання у ворота зменшується від 1 до 0,07. Пробиття по воротах, або координатних сітках здійснюють гравці, або/і за допомогою пристрою. Для здійснення способу футболу розроблено пристрій. Він складається з площини, яка має фо рму крута або випуклого багатокутника, і координатної сітки з центром прицілювання в II середині. Координатна сітка з'єднана з площиною (або нанесена на площині). Зона забезпечує можливість відліку координат точок попадання м'ячем у площину пристрою І, що те ж саме, у координатну сітку. Щоб забезпечити високу точність відрахунку, крок відліку на координатній сітці пристрою роблять малим у порівнянні зі стороною частини площини воріт. Площину пристрою виготовляють з твердого або пружного матеріалу, наприклад, дерево, пластмаса. На ній передбачені місця для кріплення приладу до установочних деталей, наприклад, стійок, які забезпечують потрібне, наприклад, вертикальне положення пристрою при його викорис 15 тані. Габаритні розміри пристрою можуть бути сумірні з розмірами воріт або більшими від них. Для тренування і визначення характеристик гравців габаритні розміри можуть бути також малими у порівнянні з відповідними розмірами воріт і з урахуванням відстані від пристрою до точки пробиття. В якості пристрою можна використати площину воріт з сіткою, причому, в якості сітки використовують координатну (оцифровану) сітку. 41953 16 Пристрій забезпечує високу ефективність тренування і визначення характеристик гравців і значень вагових коефіцієнтів частин площини воріт. Останнє здійснюють шляхом переносу результатів з пристрою на частини воріт з наступним розрахунком вагових коефіцієнтів частин воріт. Розроблені науково-технічні рішення - спосіб і пристрій забезпечують досягнення поставленої мети і як наслідок суттєве підвищення якості футболу. 17 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 41953 Підписне 18 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for football game

Автори англійською

Ohorodniichyk Leonid Dmytrovych

Назва патенту російською

Способ игры в футбол

Автори російською

Огороднийчук Леонид Дмитриевич

МПК / Мітки

МПК: A63C 19/00, E04H 3/14, A63B 67/00

Мітки: футбол, гри, спосіб

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/9-41953-sposib-gri-u-futbol.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб гри у футбол</a>

Подібні патенти