Спосіб підвищення неспецифічної резистентності організму поросят

Є ще 1 сторінка.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб підвищення неспецифічної резистентності організму поросят, який включає використання кормової добавки на основі комплексу активованих низькомолекулярних пептидів клітинних стінок бактерій та янтарної кислоти, яку додають до основного раціону в кількості 10 мг/кг маси тіла на добу, і згодовують поросятам у період з 5- до 45-добового віку, з розрахунку для поросят-сисунів 0,8-1,0 кг/т корму, для поросят при відлученні 1,2-1,5 кг/т стартерного комбікорму, при цьому поросят відлучають від свиноматки на 28 добу життя, для поросят на дорощуванні до 40 кг - 1,5-2 кг/т стартерного комбікорму, який відрізняється тим, що для підвищення ефективності функціонування мікроекологічної системи кишечнику поросят застосовується кормова добавка "В-глюкан".

Текст

Реферат: Спосіб підвищення неспецифічної резистентності організму поросят включає використання кормової добавки на основі комплексу активованих низькомолекулярних пептидів клітинних стінок бактерій та янтарної кислоти, яку додають до основного раціону в кількості 10 мг/кг маси тіла на добу, і згодовують поросятам у період з 5- до 45-добового віку, з розрахунку для поросят-сисунів 0,8-1,0 кг/т корму, для поросят при відлученні 1,2-1,5 кг/т стартерного комбікорму. Поросят відлучають від свиноматки на 28 добу життя. Для поросят на дорощуванні до 40 кг - 1,5-2 кг/т стартерного комбікорму. Для підвищення ефективності функціонування мікроекологічної системи кишечнику поросят застосовується кормова добавка "В-глюкан". UA 118610 U (12) UA 118610 U UA 118610 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема фізіології тварин та ветеринарної мікробіології, а саме до способів підвищення неспецифічної резистентності і адаптаційних можливостей організму поросят раннього віку та профілактики розвитку стресових явищ, пов'язаних з відлученням від свиноматки. Спосіб може бути застосований в свинарських господарствах з різними формами власності спрямованих на вирощування поголів'я свиней, з метою інтенсифікації галузі. На сьогоднішній день в Україні велика увага приділяється збільшенню виробництва продукції свинарства, підвищенню її якості і безпеки, що продиктоване вимогами сучасних інтегрованих технологій ведення цієї галузі. У контексті промислового вирощування поросят декларовано, що найскладнішим періодом у процесі їх росту і розвитку є відлучення від свиноматки. Це пов'язано з особливостями функціонування мікробіоти та її кількісним співвідношенням за дії стрес-факторів, таких як відлучення, застосування антибіотиків і зміна годівлі, що стають причиною колонізації кишечнику патогенними бактеріями. До недавнього часу для мікробної стабілізації шлунковокишкового тракту поросят в постстресорні періоди використовували хіміотерапевтичні засоби. Проте, регулярне їх застосування призводило до появи резистентних штамів та кількісного переважання потенційно патогенних мікроорганізмів над симбіонтними. Тому, запорукою успішного розвитку галузі в сучасних умовах є використання в раціонах поросят добавок на основі мікроорганізмів, які в процесі метаболізму не акумулюються в організмі; добавок на основі дріжджів, які володіють адитивною дією. Відомий спосіб підвищення збереженості і продуктивності поросят після відлучення, який включає введення в комбікорм кормових добавок, за яку застосовують цеоліт в кількості 7-8 %, пробіотик "Проваген" з спороутворюючих бактерій Bacillis subtilis 0,2-0,3 % і глюкозу 0,1-0,2 % від маси комбікорму, щодня згодовуючи поросятам з 28-30-добового до 90-добового віку (Патент RU на винахід № 2468594, 2012, МПК А23K1/00). Недоліком відомого способу є порівняно низька збереженість і продуктивність поросят після відлучення, а також складність приготування кормової добавки у вигляді суспензії живої культури штаму Bacillis subtilis 534 в умовах сучасних технологій утримання свиней. Відомий також спосіб підвищення імунного статусу поросят у період відлучення, підвищення продуктивності та запобігання розвитку діареї в критичні стресорні періоди життя, відновлення кишкової мікрофлори після використання ліків (антибіотиків, хіміотерапії) та покращення конверсії кормів, шляхом застосування пробіотика Лактіферм® Базис 5 (виробник CHR Hansen, Данія) в преміксах та сипучих повнораціонних комбікормах в кількості: поросята-сисуни 400 г/т престартерного комбікорму, поросята на дорощуванні - 200 г/т комбікорму, свині на відгодівля 9 100 г/т комбікорму. Препарат містить в одному грамі мінімум 5×10 живих молочнокислих бактерій Enterococcus faecium NCIMB 11181 (National Collection of Industrial and Marine Bacteria, Aberdeen, - Scotland). Недоліком способу є неможливість використання пробіотика в кормах, що піддаються термічній обробці та в гранульованих кормах (висока температура, тиск та вологість під час гранулювання можуть частково знизити життєздатність бактерій), а також умови його зберігання, при яких негативно впливають на препарат різкі та часті зміни температури. Відомий спосіб вирощування поросят, що передбачає пероральне введення поросятам в підсисний період індивідуально або груповим способом рідкого пробіотика в суміші з кормом, відрізняється тим, що як пробіотик використовують рідкий препарат "Лактоаміловарін", створений в лабораторії біотехнології мікроорганізмів ВНДІ фізіології, біохімії і живлення сільськогосподарських тварин на основі штаму Lactobacillus amylovorus БТ-24/88, виділеного з хімусу сліпої кишки здорових поросят, депонований у ВКПМ під N В-6253, і містить в 1 мл 100 млн КУО (Патент RU 2062038, А23К1/175 1996). Суть способу полягає у тому, що поросятам у підсисний період, до початку підгодівлі і з початку поїдання корму до відлучення в 60 діб вводять в корм "Лактоаміловарін" у кількості 5-15 мл/добу і згодовують отриману суміш щодня, через 1 день або 7 днів з тижневими перервами, один раз на 5 днів відповідно. Використовують для лікування дисбактеріозу, диспепсії, профілактики діареї, підвищення неспецифічної резистентності, а також для стимуляції росту і розвитку поросят-сисунів (середньодобові прирости маси тіла поросят збільшуються на 12-73 %, а збереженість поросят до обсягу на 1018 %). Недоліком способу є показання до застосування, які обмежуються лише профілактикою і лікуванням диспепсій бактеріального походження у молодняку молочного періоду. Відомі способи профілактики та лікування кишкових дисбактеріозів, санації кишечнику поросят від стафілококів і синьогнійної палички, підвищення імунного статусу організму тварин шляхом застосування біопрепаратів, які містять бактерії Bifidobacterium globosum ВГНКИ БФ-4ДЕП, штам Streptococcus faecium ВГНКИ 27/11-В-ДЕП і комбінацію вірулентних полірецепторних стафілококових бактеріофагів. Препарати містять також окис алюмінію, гідроокис алюмінію, 1 UA 118610 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вуглевод і наповнювач. З штамів стафілококових бактеріофагів вони містять штами ВГНКИ 89/ЦМЕІ-ББ-І-ДЕП та ВГНКИ 90/ЦМЕІ-В8-2-ДЕП. З вуглеводів - лактозу і/або сахарозу, а з наповнювачів - крохмаль, сухе молоко, суху сироватку молока, замінник цільного молока, цукрову пудру або харчовий цукор. Препарати можуть також додатково містити в різних комбінаціях суху бакмасу ацидофільних бактерій і/або суху культуру бактеріофагів псевдомонадних штамів ВГНКИ 86/ЦМЕІ-А1-ДЕП, ВГНКИ 87-ЦМЕІ-В2-ДЕП, ВГНКИ 88/ЦМЕІ-С1ДЕП (Патент Ru 2166324, 2001). Біопрепарати володіють широким спектром антибактеріальної і фаголітичної активності. Однак відомі пробіотичні препарати мають обмежений спектр дії і мають слабку антагоністичну активність відносно стафілококів і практично не пригнічують ріст синьогнійної бактерії. Можливість появи в популяції патогенних мікроорганізмів фагорезистентних форм становить величину порядку 10 (-7) - 10 (-8) і знижує ефективність фаготерапії. Відомий також спосіб профілактики та лікування захворювань шлунково-кишкового тракту поросят у період відлучення, який включає введення в раціон тварин комплексного пробіотика на основі Lactobacillus casei var.rhamnosus № 141 с ІЕКВМ, який депонований і зберігається в лабораторії вивчення хвороб свиней Інституту експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН, м. Харків (Патент України № 10310, 2005). Недоліком способу є недостатня ефективність його застосування та необхідність його пролонгованого використання. Беручи до уваги інтенсивність розвитку сучасних технологій виробництва, на фармакологічному ринку з'явилися добавки на основі не мікроорганізмів, а на основі їх клітинних стінок, тобто мембранних фракцій. У гуманній медицині відомий спосіб специфічної профілактики захворювань респіраторного і травного тракту, що включає застосування напівсинтетичного препарату "Лікопід" дорослим по 1-2 табл. (1-2 мг), дітям - пігулки по 1 мг. під язик упродовж 10 днів. У склад препарату "Лікопід" входять мурамілдипептиди клітинної стінки бактерій виду Micrococcus lysodeicticus. Препарат підвищує загальну резистентність організму до патогенних чинників за рахунок активації Т- і В-лімфоцитів, клітин фагоцитарної ряду (нейтрофілів і макрофагів) та сприяє зростанню їх кількості. Відомий спосіб профілактики і лікування вірусних захворювань тварин, спричинених РНК- і ДНК-вмісними вірусами, а також спосіб нівелювання поствакцинального стресу в організмі тварин. Відомий спосіб включає введення тваринам разом з водою засобу "Альбувір" по 0,3 мл 1 % розчину на 1 кг маси перорально (добова доза) за 48 годин до застосування живої вакцини та через 48 годин після вакцинації ще протягом 2 діб. Для лікування вірусних захворювань тварин "Альбувір" застосовують щоденно протягом тижня по 0,3 мл 1 % розчину на 1 кг маси тіла перорально (Реєстраційне посвідчення № ВВ-00099-02-09/1 від 22.12.2010. Власником є ПП НВП "АгроВет", м. Харків). Спосіб забезпечує підвищення середнього титру специфічних антитіл при вакцинації, а також за умови випоювання тваринам стимулює утворення протективних антитіл та підвищує економічні показники при вирощуванні. Найбільш близьким за суттю до запропонованого є спосіб підвищення ефективності функціонування мікроекологічної системи кишечнику поросят в умовах технологічного стресу (Патент України № 102876, 2015). Відомий спосіб включає використання кормової добавки "Біовір" в кількості 10 мг/кг маси тіла на добу, шляхом розмішування з кормами основного раціону в період з 5- до 45-добового віку, з розрахунку для поросят-сисунів (0,8-1,0 кг/т корму), для поросят при відлученні (1,2-1,5 кг/т стартерного комбікорму), при цьому поросят відлучають від свиноматки на 28 добу життя, для поросят на дорощуванні до 40 кг (1,5-2 кг/т стартерного комбікорму). Технічний результат способу обумовлений введенням в корми основного раціону сухого порошку "Біовір" виробництва ТОВ НВП "Аріадна", м. Одеса, а саме дією компонентів, що входять до його складу - комплексу активованих низькомолекулярних пептидів клітинної стінки бактерій Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus bulgaricus, Lactobacillus fermentum, Bifidobacterium bifidum, Bifidobacterium longum і продуктів їх метаболізму (молочна, оцтова кислоти, лізоцим, реутерин, плантарицин, лактоцидин, лактолін, ацидофілія) у загальній кількості 700 г/кг, а також янтарної кислоти у загальній кількості 300 г/кг в процесах травлення, а також в обміні речовин, шляхом відновлення нормальної мікрофлори та функціонування слизової оболонки кишечнику. Заявлений спосіб і прототип мають спільні суттєві ознаки, а саме включає використання кормової добавки на основі комплексу активованих низькомолекулярних пептидів клітинних стінок бактерій та янтарної кислоти, яку додають до основного раціону в кількості 10 мг/кг маси тіла на добу, і згодовують поросятам у період з 5- до 45-добового віку, з розрахунку для поросят-сисунів 0,8-1,0 кг/т корму, для поросят при відлученні 1,2-1,5 кг/т стартерного комбікорму, при цьому поросят відлучають від свиноматки на 28 добу життя, для поросят на дорощуванні до 40 кг - 1,5-2 кг/т стартерного комбікорму. 2 UA 118610 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 До недоліків відомого способу відносять відсутність інформації про ефективність його використання для корекції імунного статусу в організмі поросят в період відлучення, а також те, що кількість діючої речовини у концентраті є недостатньою, що збільшує затрати на придбання препарату. Заявлений нами спосіб усуває недоліки найближчого аналога та підвищує неспецифічну резистентність та адаптаційно-компенсаторні реакції організму поросят раннього віку в період відлучення, а також прискорює ріст та підвищує продуктивність поросят. В основу корисної моделі поставлена задача розробити новий ефективний спосіб підвищення неспецифічної резистентності поросят раннього віку за дії стресу-відлучення та перегруповування з різних гнізд з метою подальшого утримання у період відгодівлі і дорощування зі зміною структури раціону, зручний і економічно вигідний для тваринницьких господарств, в яких він застосовується. Технічний результат досягають тим, що застосовується кормова добавка "В-глюкан". Технічний результат заявленого способу обумовлений введенням в корми основного раціону сухого порошку "В-глюкан" виробництва ТОВ НВП "Аріадна", м. Одеса, а саме дією компонентів, що входять до його складу -полісахаридів мономерів D-глюкози, отриманих із клітинної стінки дріжджів роду Saccharomyces cerevisiae, з'єднаних між собою бета-глікозидними зв'язками, янтарної кислоти та допоміжних речовин - макро- та мікроелементів, вітаміну Е, в загальній кількості: бета-глюкану - 500 г; янтарної кислоти - 300 мг; цинку сірчанокислого - 80 г, кальцію фосфорнокислого - 59,7 г, марганцю сірчанокислого - 50 г, калію йодиду - 0,3 г, вітаміну Е - 10 г. Доцільність застосування кормової добавки "В-глюкан" з 5 по 45 добу життя поросят обумовлюється відлученням від свиноматки та груповим утриманням зі зміною структури раціону у період дорощування. У період раннього відлучення в організмі поросят проходять процеси становлення нових фізіологічних механізмів регулювання обмінних процесів, зростає потреба тварин у вітамінах та інших біологічно активних речовинах, а зміна раціону та умов утримання стає додатковим антигенним навантаженням на імунну систему організму тварин, тому відлучення супроводжується затримкою росту, підвищенням рівня захворюваності і загибелі молодняку свиней і саме тому вважається критичним періодом у житті поросят. Продукти метаболізму, які входять до складу кормової добавки "В-глюкан", впливають на функцію слизової оболонки кишечнику і сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишечнику, що усуває розвиток дисбактеріозу та розлади органів травлення поросят в період відлучення.Янтарна кислота, вітамін Е та мінерали, які також входять до складу кормової добавки "В-глюкан", беруть участь у ряді біохімічних реакцій енергетичного, структурного і ферментного забезпечення організму і стимулюють ріст тварин, підвищують резистентність їх організму, нормалізують гемопоез. Кормова добавка "В-глюкан" має імунотропними властивостями, а також віроцидною, фунгіцидною і мікоплазматичною активністю, є безпечним регулятором імунної системи організму тварин, тобто є імуномодулятором, що належить до імунокоректорів імунореабілітаційного типу, не має анаболічної дії. Термін зберігання у герметично закритих скляних чи паперових ємностях, непроникних для світла та тепла може сягати декілька років. Отже наведені відомості свідчать, що застосування заявленого способу забезпечує підвищення неспецифічної резистентності та адаптаційно-компенсаторних реакцій організму поросят раннього віку в період відлучення, а також прискорює ріст та продуктивність поросят. При проведенні патентно-інформаційного пошуку авторами і заявником виявлено технічне рішення (Патент України № 102876), що містить найбільшу кількість ознак, спільних з заявленим: включає використання кормової добавки на основі комплексу активованих низькомолекулярних пептидів клітинних стінок бактерій та янтарної кислоти, яку додають до основного раціону в кількості 10 мг/кг маси тіла на добу, і згодовують поросятам у період з 5- до 45-добового віку, з розрахунку для поросят-сисунів 0,8-1,0 кг/т корму, для поросят при відлученні 1,2-1,5 кг/т стартерного комбікорму, при цьому поросят відлучають від свиноматки на 28 добу життя, для поросят на дорощуванні до 40 кг - 1,5-2 кг/т стартерного комбікорму. Але наявність зазначених ознак, спільних з прототипом, недостатня для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із заявленим - не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого рішення критерію винаходу (корисної моделі) "новизна". У патентній і науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: підвищує - неспецифічну резистентність та адаптаційнокомпенсаторні реакції організму поросят раннього віку в період відлучення, а також прискорює 3 UA 118610 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ріст та підвищує продуктивність поросят за дії стресу-відлучення та групового утримання зі зміною структури раціону у період дорощування досягають тим, що застосовується кормова добавка "В-глюкан". Заявлена корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема, фізіології тварин та ветеринарної мікробіології, а саме до способів підвищення неспецифічної резистентності і адаптаційних можливостей організму поросят раннього віку та профілактики розвитку стресових явищ, пов'язаних з відлученням від свиноматки. Спосіб може бути застосований в свинарських господарствах з різними формами власності спрямованих на вирощування поголів'я свиней, з метою інтенсифікації галузі, а тому відповідає критерію корисної моделі - "Промислова придатність". Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: в господарствах, які займаються вирощуванням свиней, заздалегідь приймають заходи для придбання необхідної кількості кормової добавки "В-глюкан" (виробництва ТОВ НВП "Аріадна", м. Одеса) з розрахунку 10 мг/кг маси тіла на добу в кількості, згідно з поголів'ям поросят. Для згодовування добавку розмішують з кормом із розрахунку для поросят-сисунів 0,8-1,0 кг/т корму, для поросят при відлученні 1,2-1,5 кг/т стартерного комбікорму, для поросят на дорощуванні до 40 кг 1,5-2 кг/т стартерного комбікорму. Поросят відлучають від свиноматки на 28 добу життя. Ефективність заявленого способу і його переваги перед прототипом підтверджені прикладом конкретного виконання способу. Досліди проведені в умовах ННВЦ "Давидівський" Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького на клінічно здорових поросятах 590-добового віку полтавської білої породи. Для досліджень було сформовано дві групи поросят - контрольна (К) і дослідна (Д), у кількості 10 особин у кожній групі. Починаючи з 5-добового віку, поросят обох груп підгодовували престартерним комбікормом (ПК). З 5- до 45-добового віку поросятам Д групи додатково згодовували кормову добавку "В-глюкан" у кількості 10 мг/кг маси тіла на добу. На 28 добу життя поросят відлучали від свиноматки, що слугувало технологічним стресом для організму тварин. Матеріалом для досліджень була кров, яку відбирали вранці, до годівлі тварин шляхом пункції краніальної порожнистої вени на 25 добу життя (період до відлучення), на 29 добу життя (1 доба після відлучення), на 35 добу життя (7 доба після відлучення), на 58 добу життя (20 доба після відлучення), на 88 добу життя (60 доба після відлучення). У крові визначали: абсолютну кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, концентрацію гемоглобіну, величину гематокриту за допомогою гематологічного аналізатора МІТІКН-18, (Швейцарія). Диференційний підрахунок лейкоцитів (лейкограму) проводили під мікроскопом на пофарбованих по Романовському-Гімза мазках крові. У крові також визначали, лізоцимну (ЛАСК), бактерицидну (БАСК) та фагоцитарну активність (ФА), фагоцитарний індекс (ФІ) нейтрофілів - за методом В.С. Гостева (1950); загальну кількість Т-лімфоцитів (Е-РУЛ) визначали в реакції спонтанного розеткоутворення з еритроцитами вівці (М. Jondal et al., 1972); загальну кількість В-лімфоцитів (ЕАС-РУЛ) визначали в реакції комплементарного розеткоутворення з еритроцитами вівці (Е.Ф. Чернушенко, 1979). Перед початком і у період проведення досліду проводили клініко-фізіологічне обстеження поголів'я поросят. Зважування поросят проводили на 5 добу життя (підготовчий період), на 28 добу життя (відлучення), на 58 добу життя (20 доба після відлучення), на 88 добу життя (60 доба після відлучення). При зважуванні поросят визначали динаміку інтенсивності росту у кожній групі. У таблиці 1 наведено числові значення отриманих результатів досліджуваних показників природної резистентності та імунологічної реактивності поросят у різні стресорні періоди онтогенезу. Установлено, що у період до відлучення активність гуморальних факторів природної резистентності у тварин Д групи на тлі згодовування кормової Добавки "В-глюкан" зростала, порівняно з К групою поросят. При цьому величина ЛАСК була більшою на 32,0 %, а БАСК на 33,3 % - у Д групі, що може вказувати про позитивний вплив кормових добавок на активність факторів природної резистентності організму дослідних груп поросят. Через одну добу стадії тривоги і на початку стадії резистентності (7 і 20 доби) у поросят К і Д груп активність лізоциму сироватки крові знаходилася у межах вихідного періоду. Через 60 діб після відлучення активність лізоциму вірогідно зростала на 21,6 % (р

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A23K 50/30, A01K 67/02, A23K 10/16

Мітки: спосіб, поросят, підвищення, організму, резистентності, неспецифічної

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/9-118610-sposib-pidvishhennya-nespecifichno-rezistentnosti-organizmu-porosyat.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб підвищення неспецифічної резистентності організму поросят</a>

Подібні патенти