Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб профілактики алергодерматозів, у якому збирають алергологічний анамнез пацієнтів, проводять алергологічні дослідження, який відрізняється тим, що збирання алергологічного анамнезу і заповнення алергологічного паспорту людини починають з моменту народження дитини в пологовому будинку з відображенням стану здоров'я дитини і матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих у разі наявності показань при проведенні імунологічного і алергологічного обстежень, які в подальшому здійснюють з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією, при цьому з метою попередження розвитку алергічних станів і їх рецидивів, а також побічної дії лікарських засобів в процесі лікування різних захворювань, проводять дитині за показаннями, а матері дитини з ускладненим алергологічним анамнезом - обов'язково - в період клінічної ремісії 2 рази на рік підшкірні ін'єкції гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою - 0,2-0,4-0,6-0,8-1,0-1,2-1,4-1,6-1,8-2,0 мл, курсом № 10, на фоні гіпоалергійної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень.

Текст

Реферат: Спосіб профілактики алергодерматозів, у якому збирають алергологічний анамнез пацієнтів, проводять алергологічні дослідження. Збирання алергологічного анамнезу і заповнення алергологічного паспорту людини починають з моменту народження дитини в пологовому будинку з відображенням стану здоров'я дитини і матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих у разі наявності показань при проведенні імунологічного і алергологічного обстежень, які в подальшому здійснюють з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією. З метою попередження розвитку алергічних станів і їх рецидивів, а також побічної дії лікарських засобів в процесі лікування різних захворювань проводять дитині за показаннями, а матері дитини з ускладненим алергологічним анамнезом - обов'язково - в період клінічної ремісії 2 рази на рік підшкірні ін'єкції гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою - 0,2-0,4-0,6-0,8-1,0-1,2-1,4-1,6-1,8-2,0 мл, курсом № 10, на фоні гіпоалергійної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень. UA 76340 U (54) СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ АЛЕРГОДЕРМАТОЗІВ UA 76340 U UA 76340 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема дерматології та алергології. У сучасній дерматології й алергології найбільш актуальною проблемою є алергічні захворювання, серед яких перше місце займають алергодерматози, профілактика яких дотепер є неефективною. Одною з причин цього є критичний екологічний стан України. Спад виробництва в останні роки не сприяв зниженню забрудненості, оскільки в кризисних умовах підприємства стали економити на природоохоронних витратах. Між тим, від екологічного фону країни залежать і найбільш важливі для здоров'я людини фактори: природний радіаційний фон, рівні шуму і електромагнітних коливань, які повинні не перевищувати допустимих значень, а також якість повітря, кількість і якість питної води і продуктів харчування. Тому на сучасному етапі, коли багатство країни оцінюється не матеріальними благами, а рівнем здоров'я населення, Україна за тривалістю життя знаходиться на одному із останніх місць, при цьому 80 % населення страждає на алергію (Основи екології людини: Навчальний посібник /Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М, Ніколенко С. Я., Савченко В. М/ за заг. ред. Е. М. Солошенко. - X.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007.-546 с.). Існує багато відомих способів профілактики алергічних станів у дітей різного віку і у дорослих, а саме: пренатальна профілактика: виявлення за даними алергологічного анамнезу спадкової ускладненості щодо алергічних захворювань (алергічні захворювання вагітної, майбутнього тата, дітей цієї родини та їх родичів); клінічна констатація у вагітної алергічного захворювання, патологічного перебігу вагітності - токсикоз, загроза викидня; виявлення сенсибілізації за даними лабораторних показників (стійка еозинофілія крові, підвищений вміст в сироватці крові імуноглобуліну Е) (Хацкель С. Б. Аллергология в схемах и таблицах: Справочное руководство. СПб: СпецЛит, 2000.-715 с.). Профілактика алергічних захворювань в постнатальному періоді: пропаганда грудного годування, що є антигенним захистом дітей раннього віку, який проводиться з перших хвилин життя шляхом максимально раннього прикладання дитини до грудей (Медичні проблеми екології: Навчальний посібник / Під заг. ред. Циганенко А. Я. - Х.:ХДМУ, 2004.-219 с.; Корнеев А. Все об аллергии: Профилактика, лечение. - Донецк 000 "ПКФ "БАО" 2011.-256 с.). Профілактика алергічних захворювань у дітей: зменшення антигенного впливу харчів для дітей раннього віку, коли діти переводяться на змішане або штучне харчування: нові продукти харчування вводять після попереднього годування грудним молоком або в суміші з ним; використовують максимально прості суміші з послідовною, контрольованою добавкою в раціоні інгредієнтів в залежності від стану дитини; в період введення штучних сумішей призначають препарати, що пригнічують зростання кишкової палички; рекомендують дрібний засіб годування, коли невелику кількість харчів дитина приймає за декілька хвилин до її основної частини; здійснюють вітамінізацію дитини через матір, збільшуючи в її раціоні питому вагу фруктів, овочів або вітамінів у формі лікарських засобів. Для дітей старшого віку основною мірою по попередженню харчової алергії вважають своєчасну терапію хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, нормалізацію мікробіоценозу кишечника, щадну дієту в період і після гострих гастроентерологічних захворювань (Хацкель С. Б. Аллергология в схемах и таблицах: Справочное руководство. СПб: СпецЛит, 2000.-715 с.). Підготовча робота перед проведенням щеплення: корекція дієти та режиму; санація всіх виявлених осередків інфекції, дегельмінтизація; у часто хворих дітей - підвищення імунітету; при наявності шкірних алергічних захворювань - досягнення стійкої ремісії (при атопічному дерматиті - 2-3 місяці, при екземі - 6-12 місяців, при нейродерміті - 1-2 роки, при дермореспіраторному синдромі - 1-2 роки); виключення зі списку для планового щеплення тих дітей, які за 2 місяця до цього перехворіли інфекційними або простудними захворюваннями; рекомендація батькам: за 1-2 тижні перед щепленням давати дітям вітаміни С, В6, В15, за 2-3 дні до і 10-14 днів після щеплення - препарати кальцію, в день імунізації і в перші 7 днів вакцинального періоду - антигістамінні препарати, які при високому ступені сенсибілізації вводять парентерально за 1 годину до щеплення. Профілактичні щеплення, з одного боку, приводять до зниження та ліквідації захворюваності на інфекційні хвороби, а також летальності, а, з другого боку, сприяють як розвитку алергічних ускладнень, так і зниженню імунітету протягом 4-6 тижнів після щеплення. В цей період сенсибілізовані діти часто хворіють інтеркурентними захворюваннями з тяжким перебігом, у них нерідко провокуються соматичні і алергічні захворювання з латентним перебігом, оскільки у складі деяких вакцин можуть бути ті ж антигени, що і в поширених продуктах харчування (Хацкель С. Б. Аллергология в схемах и таблицах: Справочное руководство. - СПб: СпецЛит, 2000.-715 с.). 1 UA 76340 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Щодо проведення щеплень, то існує наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", згідно якого затверджені "Календар профілактичних щеплень в Україні", "Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень", "Положення про оперативне реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку" і т.д. Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань. Вакцинація проводиться на 3-5 добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження). Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов'язковій вакцинації в закладах охорони здоров'я. Якщо дитина не щеплена в пологовому стаціонарі через медичні протипоказання, щеплення проводиться вакциною БЦЖ-м, в інших випадках щеплення проводиться вакциною для профілактики туберкульозу (БЦЖ). Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Особливості вакцинації проти гепатиту В дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені в цьому ж наказі. Основним критерієм при вирішенні питання щодо протипоказань до введення конкретної вакцини є перелік протипоказань, визначений в інструкції про її застосування. Лікарі усіх закладів охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форм власності зобов'язані фіксувати інформацію про реакції у картці-повідомленні про побічну реакцію (ПР) чи відсутність ефективності лікарського засобу (ЛЗ) при медичному застосуванні за формою №137/0, наведеній у додатку 1 до Порядку здійснення нагляду за ПР ЛЗ, затвердженого наказом МОЗ України від 27.12.2006 № 898, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2007 за №73/13340. Профілактика побутової алергії. Кліщі побутового пилу є одні із перших серед аероалергенів, з якими починає контактувати дитина після народження. Серед найбільш розповсюджених побутових хімічних алергенів є формальдегід, який входить в склад фанери, килимів, одягу. В останні роки у хворих на алергодерматози і полінози на фоні харчової алергії часто реєструються рецидиви при контакті або вживанні водопровідної води. Домашні тварини також джерело алергенів (слина та сеча, рогові лусочки собаки, кішки). З метою профілактики побутової алергії відомі такі рекомендації, як дотримання гігієнічних умов в приміщенні і заборона в них держати тварин; ізоляція із приміщень колекторів пилу (килими, палаци, штори), старих книг, газет, журналів; прибирання приміщень вологим способом; у склад постелі (матрац, подушки, ковдра) не повинне входити пір'я, а лише поролон, вата. В приміщенні забороняється курити. Профілактика лікарської хвороби. Лікарські препарати належать до великої групи екзоалергенів неінфекційного характеру. До цих пір не існує загальновизнаної класифікації побічної дії лікарських препаратів, серед яких виділяють: реакції, обумовлені порушенням правил застосування лікарських препаратів (неправильна техніка застосування, тривалість, час введення, взаємодія ліків і харчових продуктів), фармакологічна несумісність, токсичні реакції (внаслідок передозування, зв'язані з порушенням елімінації лікарських препаратів за рахунок ферментативної функціональної недостатності печінки чи нирок), канцерогенна і мутагенна дія, інфекційні реакції (суперінфекції, кандидози і дисбактеріози, реакції, що викликаються масивним бактеріолізом під дією лікарських засобів), реакції, обумовлені зміною специфічної реактивності організму (алергічні, псевдоалергічні реакції, фотосенсибілізація), психогенні реакції і психофобії. Найбільшу групу з побічних ускладнень від застосування лікарських засобів складають алергічні реакції. Зараз алергічні реакції на введення медикаментів багато вчених розглядають не як симптом чи синдром алергічного стану, а як самостійне мультифакторне захворювання другу (лікарську) хворобу, яка розвивається на фоні будь-якого патологічного процесу і прийому лікарських засобів, обумовлену не стільки фармакологічними характеристиками самого лікарського препарату, скільки особливостями імунної системи хворого і його конституціонально-генетичною схильністю. При розвитку лікарської хвороби в патологічний процес втягуються всі системи організму, не дивлячись на те, що клінічно захворювання протікає з переважним ураженням однієї з них, причому найчастіше всього шкіри. До факторів ризику розвитку лікарської хвороби можна віднести: дозу, спосіб введення, ізольоване або комбіноване застосування лікарського препарату, тривалість введення. Важливе значення має фізіологічний і патологічний стан організму в момент введення лікарських засобів. Певну роль можуть відіграти стать, вік, режим харчування, сезонні і кліматичні умови, попередній контакт з цим же лікарським препаратом. До тригерних факторів, що впливають на розвиток лікарської хвороби, можна віднести вагітність, менструацію, розумову чи фізичну втому, прийом алкоголю. 2 UA 76340 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 З патологічних станів, на фоні яких найчастіше всього розвивається лікарська хвороба, слід назвати патологію шлунково-кишкового тракту, захворювання нервової, ендокринної, сечовидільної систем, а також інфекційні захворювання і осередки хронічної інфекції. В розвитку сенсибілізації до лікарських препаратів велике значення має забруднення навколишнього середовища: промислові викиди в повітря і воду, хімізація сільського господарства, побуту, підвищений радіаційний фон. "Почесне" перше місце серед лікарських засобів, при прийому яких виникають алергічні реакції, займають антибіотики. На другому місці стоять сульфаніламідні препарати, потім йдуть препарати піразолонового ряду, анестетики, вітаміни, кортикостероїдні і антигістамінні засоби. Існує ціла група препаратів, яка не поступається перед антибіотиками і сульфаніламідами за здатністю давати різні побічні ефекти. До цих препаратів належать вакцини, сироватки, плазмозамінники, кровозамінники і різні трансфузійні препарати. В останні роки стоматологами дуже часто реєструються алергічні реакції на анестетики. Практично будь-який препарат може бути алергеном. Важливим методом профілактики лікарської хвороби є призначення лікарських засобів за строго обґрунтованими показниками, боротьба з поліпрагмазією і самолікуванням. Тому важливе місце в профілактиці займає санпросвітробота серед населення. Взагалі ж усі профілактичні заходи щодо попередження захворювань діляться на заходи: загального характеру, індивідуального характеру, а також заходи профілактики в процесі лікування (Клиническая аллергология: Рук. для практ. врачей /Под ред. Акад. РАМН, проф. Р. М. ХАИТОВА. - М: МЕДпресс-информ, 2002.-624 с.). Профілактика рецидивів алергічних захворювань, яка полягає в одержанні хворими збалансованого харчування і підтримання гіпоалергійної дієти та ведення харчового щоденника (Медичні проблеми екології: Навчальний посібник / Під заг. ред. Циганенко А. Я. - Х.:ХДМУ, 2004.-219 с; Клиническая аллергология: Рук. для практ. врачей /Под ред. Акад. РАМН, проф. Р. М. ХАИТОВА. - М.: МЕДпресс-информ, 2002.-624 с.). Профілактика алергічних станів: відомі роботи, якими доведена корисність використання фізичних навантажень з цією метою (Краснопрошина Л. И., Галлиев Р. С. Иммунореабилитация лиц, страдающих аллергией, с помощью физических нагрузок //International Journal on Immunorehabilitation 2000.-Vol. 2. - Number 1.- S. 197-199). Профілактика алергічних станів шляхом приймання ліків: відомий антиалергічний препарат Гістаглобулін, який містить такі компоненти, розчинені в ізотонічному розчині натрію хлориду, в мг/мл: імуноглобулін людини 5,0-8,0; гістаміну дигідрохлорид 0,0001; натрію тіосульфат 6,5-9,5. Його приготування здійснюють змішуванням компонентів з наступною стерилізуючою фільтрацією й сублімаційним сушінням (або без нього) препарату. Натрію тіосульфат включають в препарат при сушінні для надання стабільності. Розлив здійснюють в ампули по 2 мл (1 доза). Між тим, незважаючи на велику кількість існуючих способів профілактики алергічних захворювань, і зокрема алергодерматозів, всі вони, як правило, мають ситуаційний характер, не дозволяють проводити ефективну профілактику рецидивів і не сприяють попередженню розвитку алергодерматозів, особливо при народжені дітей у родинах, які мають ускладнений алергологічний анамнез. Як найближчий аналог корисної моделі, що заявляється, вибраний спосіб профілактики розвитку алергічних реакцій на лікарські засоби перед проведенням терапії (Попов М.М., Солошенко Е.М., Чернуський В.Г. /Алергічні хвороби: Керівництво для практичних лікарів /За заг. ред… Е. М. Солошенко. - Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011.-291 с.), у якому збирають індивідуальний і сімейний алергологічний анамнез з обов'язковим записом в амбулаторній або стаціонарній історії хвороби, за результатами аналізу якого розподіляють хворих на дві групи: групу "А" (без обтяженого алергологічного анамнезу) і групу "Б" (з обтяженим алергологічним анамнезом), і хворим різних груп призначають відповідну терапію і контролюють їх стан за допомогою відомих лабораторних досліджень з дотриманням вимог до умов лікування і досліджень. Проте цей спосіб також не дозволяє проводити ефективну профілактику рецидивів і не сприяє попередженню розвитку алергодерматозів, особливо при народженні дітей у родинах, які мають ускладнений алергологічний анамнез. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача створення способу профілактики алергодерматозів, який дозволив би підвищити ефективність профілактики рецидивів і сприяв би попередженню розвитку алергодерматозів, зокрема, при народженні дітей у родинах, які мають ускладнений алергологічний анамнез. 3 UA 76340 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі профілактики, у якому збирають алергологічний анамнез пацієнтів, проводять алергологічні дослідження, заповнюють алергологічний паспорт і проводять комплекс терапевтичних заходів, згідно з корисною моделлю, що заявляється, збирання алергологічного анамнезу, алергологічні дослідження і заповнення алергологічного паспорту проводять з моменту народження дитини в пологовому будинку з відображенням стану здоров'я дитини і матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих у разі наявності показань при проведенні імунологічного і алергологічного обстежень, які в подальшому здійснюють з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією, при цьому проводять дитині - за показаннями, а матері дитини з ускладненим алергологічним анамнезом в період клінічної ремісії 2 рази на рік - обов'язково підшкірні ін'єкції гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою - 0,2-0,4-0,6-0,8-1,0-1,2-1,4-1,6-1,82,0 мл, курсом № 10, на фоні гіпоалергійної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень. За допомогою способу, що заявляється, у порівнянні з найближчим аналогом, за рахунок: по-перше, раннього збирання алергологічного анамнезу і заповнення алергологічного паспорту з моменту народження дитини в пологовому будинку; по-друге, відображення стану здоров'я не тільки дитини, але й його матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих за наявністю показань при проведенні в динаміці імунологічного і алергологічного обстежень в медичних установах за місцем проживання; по третє, з метою попередження побічної дії лікарських засобів в процесі лікування різних захворювань з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією; по четверте, додаткового проведення матері дитини з ускладненим алергологічним анамнезом в період клінічної ремісії 2 рази на рік підшкірних ін'єкцій гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою - 0,2-0,4-0,6-0,8-1,0-1,2-1,4-1,6-1,8-2,0 мл, курсом № 10, на фоні гіпоалергійної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень, можна підвищити ефективність профілактики алергодерматозів у новонароджених шляхом попередження їх розвитку, а у вагітних з ускладненим алергологічним анамнезом - шляхом попередження рецидивів. Спосіб для профілактики алергодерматозів, що пропонується, може бути реалізований з використанням відомих методів і лікарських засобів (Клиническая аллергология: Рук. для практ. врачей /Под ред. Акад. РАМН, проф. Р. М. Хаитова. -М.: МЕДпресс-информ, 2002.-624 с.). Нижче наведені конкретні приклади реалізації заявленого способу. Приклад 1 Хвора Г.І.М., 26 років, у якої в анамнезі 15 років атопічний дерматит, асоційований з лікарською хворобою і побутовою алергією, в період перебігу вагітності пройшла імунологічне і алергологічне обстеження в ДУ "Інститут дерматології і венерології НАМН України" (ДУ "ІДВ НАМНУ"). При клінічному обстеженні у хворої - період клінічної ремісії, сухість шкіри виражена тільки на згинальних поверхнях ліктьових та колінних суглобів. При імунологічному обстеженні вторинний імунодефіцит на фоні атопічного дерматиту. При алергологічному обстеженні підтверджена сенсибілізація на Анальгін, Тавегіл, шерсть кішки та домашній пил. Сенсибілізація до найбільш поширених антибіотиків і анестетиків не виявлена. Висновок дерматовенеролога з результатами алергологічного і імунологічного обстежень хворої представлено гінекологу. Вагітній з ускладненим алергологічним анамнезом рекомендовано дерматологом до родів протягом 1 місяця під наглядом гінеколога на фоні гіпоалергійної дієти і щоденних прогулянок зранку приймати ентеросорбент Поліфепан по 1 столовій ложці у 2/3 стакана води натщесерце 2 рази на день. В пологовому будинку для профілактики гепатиту В у перший день народження дитини була проведена вакцинація проти вірусного гепатиту В, а на четвертий день - щеплення проти туберкульозу. При цьому перед щепленням у медичній документації (форма № 112/о "Історія розвитку дитини", затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302) здійснено відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вклеєна форма № 063-2/о ("Карта профілактичних щеплень", затверджена наказом МОЗ України від 10.01.2006 № 1, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 08.06.2006 за № 686/12560), де вказано, що дитина здорова. Ці дані родиною дитини передані дерматологу за містом проживання, який заповнив алергологічний паспорт дитини з відображенням в ньому стану здоров'я дитини і матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих за показаннями при проведенні імунологічного і алергологічного 4 UA 76340 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 обстежень (стан Т- і В-систем імунітету, вміст загального Ig Е, клінічний аналіз крові). Так, при обстеженні матері дитини імунологічний і алергологічний стан її після родів поліпшився нормалізувався стан Т- і В-систем імунітету, понизився вміст загального Ig E (135 г/л, до родів 215 г/л) та вміст еозинофілів в клінічному аналізі крові (8 %, до родів - 11 %). Ступень сенсибілізації на Анальгін, Тавегіл, шерсть кішки та домашній пил після родів практично не змінились. У дитини виявлено підвищений вміст загального Ig E (143 г/л, у практично здорових 38,1 16,5 г/л)) і еозінфілів в клінічному аналізу крові (7 %, у практично здорових - до 5 %). При повторному обстеженні дитини через рік вміст загального Ig E (45,0 г/л) і еозінфілів (5 %) реєструвались в межах норми. Клінічних проявів алергії не виявлено. Імунологічні та алергологічні обстеження в подальшому рекомендовано здійснювати за показаннями з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією, при цьому з метою попередження рецидивів і побічної дії лікарських засобів в процесі лікування різних захворювань проводити дитині за показаннями, а матері дитини з ускладненим алергологічним анамнезом - обов'язково - підшкірні ін'єкції гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою - 0,2-0,4-0,6-0,8-1,0-1,2-1,4-1,6-1,8-2,0 мл, курсом № 10, на фоні гіпоалергійної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень. Висновок. Проведення до родів вагітній з ускладненим алергологічним анамнезом профілактичного курсу сприяло проведенню родів без ускладнень, а також попередженню у дитини розвитку алергічного захворювання. Приклад 2 Хвора К. Г. М., 22 роки, находилась під наглядом дерматолога за місцем проживання з приводу кропив'янки. Хворіє 3 роки, рецидиви 2-3 рази на рік, в анамнезі - 2 роки назад алергічна реакція на Новокаїн при екстракції зубу. Направлена на консультацію і обстеження в ДУ "ІДВ НАМНУ" у зв'язку з вагітністю. При клінічному обстеженні - клінічна ремісія - пухирі на шкірі відсутні. При алергологічному обстеженні - підвищений вміст загального Ig E 177 г/л (у практично здорових - 38,1-16,5 г/л) і еозинофілів в клінічному аналізі крові 8 % (у практично здорових до 5 %), підтверджена сенсибілізація на Новокаїн за даними трьох специфічних тестів. Вагітній до родів рекомендовано дерматологом під наглядом гінеколога приймати протягом 1 місяця на фоні гіпоалергійної дієти ентеросорбент Поліфепан по 1 столовій ложці у 2/3 стакану води натщесерце 2 рази на день і щоденні прогулянки зранку. В пологовому будинку в перший день народження дитини для профілактики гепатиту В була проведена вакцинація проти вірусного гепатиту В, а на четвертий день - щеплення проти туберкульозу. При цьому перед щепленням у медичній документації (форма № 112/о "Історія розвитку дитини", затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302) здійснено відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вклеєна форма № 063-2/о ("Карта профілактичних щеплень", затверджена наказом МОЗ України від 10.01.2006 № 1, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 08.06.2006 за № 686/12560), де вказано, що дитина здорова. Ці дані родиною дитини були передані дерматологу за містом проживання, де проведено заповнення алергологічного паспорту дитини з відображенням стану здоров'я дитини і матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих за показаннями при проведенні імунологічного і алергологічного обстежень (стан Т- і В-систем імунітету, вміст загального Ig Е, клінічний аналіз крові). Так, при обстежені матері дитини імунологічний і алергологічний стан її після родів поліпшився - вміст загального Ig Е і еозинофілів в клінічному аналізі крові реєструвались в межах норми (вміст загального Ig E-59,0 г/л, вміст еозинофілів -6 %). У дитини вміст загального Ig E і еозінфілів в клінічному аналізу крові також виявлені в межах норми. Клінічні прояви алергії не виявлені. В подальшому імунологічні та алергологічні обстеження дитині та матері рекомендовано здійснювати в динаміці за показаннями з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією. Матері дитини з метою попередження рецидивів і побічної дії лікарських засобів в процесі лікування різних захворювань пропонувалось проведення підшкірних ін'єкцій гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою - 0,2-0,4-0,6-0,8-1,0-1,2-1,4-1,6-1,8-2,0 мл, курсом № 10, на фоні гіпоалергійної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень. Щодо дитини, то курси профілактичної терапії не проводили, оскільки за даними клінічного огляду і лабораторних досліджень ознак алергії не виявлено. Висновок. Проведення до родів вагітній з ускладненим алергологічним анамнезом профілактичного курсу сприяло проведенню родів без ускладнень, а також попередженню у дитини розвитку алергічного захворювання. 60 5 UA 76340 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб профілактики алергодерматозів, у якому збирають алергологічний анамнез пацієнтів, проводять алергологічні дослідження, який відрізняється тим, що збирання алергологічного анамнезу і заповнення алергологічного паспорту людини починають з моменту народження дитини в пологовому будинку з відображенням стану здоров'я дитини і матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих у разі наявності показань при проведенні імунологічного і алергологічного обстежень, які в подальшому здійснюють з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією, при цьому з метою попередження розвитку алергічних станів і їх рецидивів, а також побічної дії лікарських засобів в процесі лікування різних захворювань, проводять дитині за показаннями, а матері дитини з ускладненим алергологічним анамнезом - обов'язково - в період клінічної ремісії 2 рази на рік підшкірні ін'єкції гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою - 0,2-0,4-0,6-0,8-1,0-1,2-1,4-1,6-1,8-2,0 мл, курсом № 10, на фоні гіпоалергійної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for preventing allergodermatosis

Автори англійською

Hirzhanova Inna Vladlenivna, Soloshenko Elvira Mykolaivna

Назва патенту російською

Способ профилактики аллергодерматозов

Автори російською

Гиржанова Инна Владленовна, Солошенко Эльвира Николаевна

МПК / Мітки

МПК: A61B 5/00

Мітки: алергодерматозів, профілактики, спосіб

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/8-76340-sposib-profilaktiki-alergodermatoziv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб профілактики алергодерматозів</a>

Подібні патенти