Спосіб виготовлення порожнистих резекційних протезів

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб виготовлення порожнистого резекційного протеза, що включає отримання відбитка дефекту і виготовлення моделі, моделювання воскового шаблону протеза з утворенням поглиблення, відповідно до дефекту, і формуванням пластини у вигляді кришки, що закриває порожнину з закріпленням її по краях, постановку штучних зубів, гіпсування моделі з восковою репродукцією протеза у відповідну частину кювети, ізолювання поверхонь гіпсових форм розділовим матеріалом, пакування і полімеризацію базисної пластмаси, витягання протеза з кювети, видалення гіпсу з порожнини обтуратора, закриття порожнини, шліфування, полірування і припасування протеза в ротовій порожнині, який відрізняється тим, що підчас виготовлення моделі залишки протезного поля вистеляють базисним воском відповідно до визначеного центрального співвідношення зубів в артикуляторі і роблять постановку зубів, після чого вносять в ділянку кісткового дефекту рідкий гіпс і максимально моделюють майбутню порожнину протеза, в гіпс вставляють щонайменше два металеві фіксатори, для фіксації гіпсового конгломерату в правильному положенні в процесі виплавлення воску і при полімеризації змодельованого резекційного акрилового протезу в кюветі, і далі моделюють піднебінну частину майбутнього протеза з воску, покриваючи гіпсовий конгломерат щонайменше 2/3 його загальної площі, полімеризують акриловий протез в режимі, необхідному для акрилової пластмаси, після чого забирають металеві фіксатори, гіпс видаляють із порожнини зуботехнічним інструментом і на дефект в піднебінні виготовляють акрилову пластинку, яку полімеризують аналогічним способом і після обробки протеза та пластинки з'єднують їх самотверднучою пластмасою і заміщують дефект щелепи резекційним протезом.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб виготовлення порожнистого резекційного протеза включає отримання відбитка дефекту і виготовлення моделі, моделювання воскового шаблону протеза з утворенням поглиблення, відповідно до дефекту, і формуванням пластини у вигляді кришки, що закриває порожнину з закріпленням її по краях, постановку штучних зубів, гіпсування моделі з восковою репродукцією протеза у відповідну частину кювети, ізолювання поверхонь гіпсових форм розділовим матеріалом, пакування і полімеризацію базисної пластмаси, витягання протеза з кювети, видалення гіпсу з порожнини обтуратора, закриття порожнини, шліфування, полірування і припасування протеза в ротовій порожнині. Під час виготовлення моделі залишки протезного поля вистеляють базисним воском відповідно до визначеного центрального співвідношення зубів в артикуляторі і роблять постановку зубів. Після цього вносять в ділянку кісткового дефекту рідкий гіпс і максимально моделюють майбутню порожнину протеза. В гіпс вставляють щонайменше два металеві фіксатори, для фіксації гіпсового конгломерату в правильному положенні в процесі виплавлення воску і при полімеризації змодельованого резекційного акрилового протезу в кюветі, і далі моделюють піднебінну частину майбутнього протеза з воску, покриваючи гіпсовий конгломерат щонайменше 2/3 його загальної площі, полімеризують акриловий протез в режимі, необхідному для акрилової пластмаси, після чого забирають металеві фіксатори. Гіпс видаляють із порожнини зуботехнічним інструментом і на дефект в піднебінні виготовляють акрилову пластинку, яку полімеризують аналогічним способом і після обробки протеза та пластинки з'єднують їх самотверднучою пластмасою і заміщують дефект щелепи резекційним протезом. UA 109177 U (12) UA 109177 U UA 109177 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до способів виготовлення резекційних протезів в ортопедичній стоматології, і може бути застосована в дентальній імплантології і онкології. Операція резекції частини або всієї верхньої щелепи, з приводу видалення злоякісних пухлин, важкі травми різного ґенезу призводять до утворення значних анатомічних дефектів, порушення функцій мовлення, жування, дихання, спотворюють конфігурацію обличчя внаслідок втрати кісткової опори тканинами губи, щоки та очного яблука, що є причиною значних психічних розладів. Відомо вирішення проблеми заміщення такого дефекту шляхом протезування. Так, відоме протезування хворих після однобічної резекції верхньої щелепи, яке здійснюють безпосереднім протезуванням за методикою І.А. Оксмана у три етапи з виготовленням фіксуючої частини протеза із кламерами на опорні зуби на моделі, яку отримують за відбитком з верхньої щелепи, з наступним виготовленням резекційної частини протеза та після епітелізації ранової поверхні виготовляють обтюруючу частину, під час якої піднебінну частину зішліфовують фрезою на товщину 0,5-1 мм, покривають шаром швидкотверднучої пластмаси із утворенням по краях протеза валика з пластмасового тіста і відбитка країв післяопераційної порожнини, з видаленням протеза через 1-2 хв. з ротової порожнини, який після завершальної полімеризації пластмаси обробляють і полірують [М.М. Рожко, В.П. Неспрядько. Ортопедична стоматологія. - К.: Книга плюс, 2003]. Проте такі конструкції резекційних протезів для заміщення пострезекційних дефектів щелеп мають велику вагу, що спричиняє незручності при експлуатації, особливо у випадках повної відсутності кісткової маси та великих дефектів. Їх фіксація на замкових кріпленнях є проблематичною, також через значну вагу суцільної конструкції, і хворі, переважно, користуються такими протезами тільки протягом 3-6 міс. під постійним наглядом лікаря. Крім цього, самотверднуча пластмаса холодної полімеризації високопориста, швидко забруднюється і протез має неприємний запах, що також викликає незручності у хворих при користуванні ними. Відомий також спосіб виготовлення нижньощелепних протезів при повній відсутності зубів (Автори: Харченко С.А., Харченко Н.П.), коли між базисом з твердої пластмаси і шаром еластичної пластмаси знаходиться замкнута камера, заповнена повітрям, який дозволяє поліпшити фіксацію протезів на беззубих щелепах, але не завжди зручний в експлуатації, оскільки не забезпечує надійного зчеплення м'якої підкладки з жорсткою основою базису [Ав. Св. № 725662, кл. А61С 13/00, Опубл. Бюл. № 13, 05.04.1980 р.]. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, за технічною суттю є спосіб виготовлення пустотілого протеза-обтюратора верхньої щелепи, що включає отримання відбитка дефекту і виготовлення моделі, моделювання воскового шаблону протеза шляхом обтиску моделі одним шаром базисного воску з утворенням поглиблення відповідно до дефекту, створення воскового аналога штучного альвеолярного відростка, формування пластини з отвором 10-15 мм, що закриває у вигляді кришки дефект піднебінної частини, з закріпленням її по краях воском, постановку штучних зубів, гіпсування моделі з восковою репродукцією протеза в нижню частину кювети в вертикальному положенні, установку верхньої частини кювети і заповнення її гіпсом, який затікає через отвір в пластині всередину обтюратора, армування хвостовика шляхом установки через отвір в восковій пластині петлі з металевого дроту діаметром 1,0-1,5 мм, видалення воску методом випарювання, розкриття кювети з утворенням грибоподібної форми штампа з тонким хвостовиком на верхній частині, ізолювання поверхонь гіпсових форм розділовим лаком, пакування і полімеризацію базисної пластмаси, виймання протеза з кювети, видалення через отвір в пластині гіпсу з порожнини обтюратора і армуючого дроту, закриття його самотверднучою пластмасою, шліфування, полірування і припасування протеза в ротовій порожнині [Патент РФ № 2254829, А61С 13/14, 13/16, 2004]. Однак такі протези повністю не вирішують проблему зменшення ваги ортопедичної конструкції, надійності і зручності її в експлуатації, особливо у випадках повної відсутності кісткової маси та великих дефектів. їх фіксація на замках є проблематичною, а воскове з'єднання кришки, що закриває пустотілість дефекту, не є надійним. Крім цього не завжди гіпс з кювети заповнює весь простір в місці майбутньої камери. В такому випадку не є повністю прогнозованим вдале відкриття кювети після виплавлення воску. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб виготовлення практичного і естетичного порожнистого резекційного протеза із можливістю надійної фіксації на щелепах з великим дефектом, втратою частини щелепи, альвеолярних відростків і повністю на беззубих щелепах шляхом зменшення ваги протеза конструктивною пустотілістю, забезпечити зручність і надійність експлуатації порожнистих резекційних протезів. 1 UA 109177 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, під час виготовлення моделі порожнистого резекційного протеза залишки протезного поля вистеляють базисним воском відповідно до визначеного центрального співвідношення зубів в артикуляторі і роблять постановку зубів, після чого вносять в ділянку кісткового дефекту рідкий гіпс і максимально моделюють майбутню порожнину протеза. В гіпс вставляють щонайменше два металеві фіксатори, для фіксації гіпсового конгломерату в правильному положенні при полімеризації змодельованого резекційного акрилового протезу в кюветі і далі моделюють піднебінну частину майбутнього протеза з воску, покриваючи гіпсовий конгломерат щонайменше на 2/3 його загальної площі, полімеризують акриловий протез в режимі, необхідному для акрилової пластмаси, після чого забирають металеві фіксатори, гіпс видаляють з порожнини зуботехнічним інструментом, як приклад ножем, спецінструментом тощо, і на дефект в піднебінні моделюють з воску акрилову пластинку, яку полімеризують аналогічним способом і після обробки протеза та пластинки з'єднують їх самотверднучою пластмасою та заміщують дефект щелепи резекційним протезом. Саме вистилання базисним воском відповідно до визначеного центрального співвідношення зубів в артикуляторі, з пізнішим контрольованим внесення в ділянку післяопераційного кісткового дефекту рідкого гіпсу забезпечує можливість контрольовано максимально об'ємно змоделювати майбутню порожнину протеза, при цьому вставляння щонайменше двох металевих (як приклад з алюмінієвого дроту) фіксаторів, для фіксації гіпсового конгломерату в правильному положенні при полімеризації змодельованого резекційного акрилового протезу в кюветі забезпечує наступне високоточне моделювання піднебінної частини майбутнього протеза з воску, покриванням гіпсового конгломерату щонайменше 2/3 його загальної площі. Полімеризація акрилового протеза, а також відповідної акрилової пластинки, змодельованої на дефект в піднебінні протеза, в режимі, необхідному для акрилової пластмаси, виключає можливість негативного впливу токсичних випарів, як і їх з'єднання самотверднучою пластмасою після обробки протеза та пластинки, що дозволяє найбільш точно заміщувати дефект і відповідно забезпечити зменшення ваги ортопедичної конструкції, надійність і зручність її в експлуатації, особливо у випадках повної відсутності кісткової маси щелепи та великих кісткових дефектів. Таким чином сукупністю відомих і пропонованих ознак отримано нове технічне рішення, яке забезпечує якісно новий технічний результат і є достатнім для виконання поставленої задачі корисної моделі. Суть способу ілюструють графічні матеріали. На Фіг. 1 наведено гіпсовий відбиток щелепи, Фіг. 2 - змодельований в артикуляторі пустотілий резекційний протез, Фіг. 3 - резекційний протез з заповненою порожниною гіпсом та вставленими фіксаторами, Фіг. 4 - кювета з виплавленим восковим базисом, фіксованими пластмасовими зубами та грибоподібним гіпсовим конгломератом, який утримують в правильному положенні металеві жорсткі фіксатори, на Фіг. 5 - зполімеризований резекційний акриловий протез з пустотілою піднебінною частиною і акриловою пластинкою для її закриття, на Фіг. 6 - те ж в зборі. Спосіб здійснюють таким чином. На гіпсовій моделі 1 (Фіг. 1) вистеляють залишки протезного поля 1 базисним воском, відповідно до визначеного центрального співвідношення зубів 2 в артикуляторі (Фіг. 2) роблять постановку штучних зубів 3 (виконує зубний технік). Далі вносять в ділянку кісткового дефекту рідкий гіпс і максимально моделюють майбутню порожнину протеза (Фіг. 3). В гіпс вставляють щонайменше два металеві фіксатори 5 (Фіг. 3), для фіксації гіпсового конгломерату 6 в правильному положенні при полімеризації змодельованого резекційного акрилового протезу в кюветі, і далі моделюють піднебінну частину майбутнього протеза і його порожнину 4 (Фіг. 5), що максимально відповідає дефекту, покриваючи гіпсовий конгломерат (6) воском щонайменше 2/3 його загальної площі. Полімеризують виготовлений акриловий протез 7 в режимі, необхідному для вибраної акрилової пластмаси. Після цього забирають металеві фіксатори (5), гіпс видаляють з порожнини (4) зуботехнічним інструментом (ножем, спецінструментом тощо). Далі на дефект (порожнину 4) в піднебінні моделюють з воску акрилову пластинку 8, яку полімеризують аналогічним способом і після обробки протеза (7) та пластинки (8) заміщують дефект їх з'єднанням самотверднучою пластмасою (Фіг. 6). Виготовлену ортопедичну конструкцію порожнистого резекційного протеза шліфують, полірують і припасовують в ротовій порожнині. Приклад. Хворий М., 48 p., госпіталізований з діагнозом органічного захворювання верхньої щелепи. Була проведена операція резекції верхньої щелепи. Через 9 місяців після повної епіталізації 2 UA 109177 U 5 10 15 20 25 30 операційної рани із дефекту на верхній щелепі отримали відбиток, визначили центральну оклюзію, після чого в зуботехнічній лабораторії виготовили запропонованим способом пустотілий резекційний протез (Фіг. 1, 2, 3, 4, 5 і 6). На моделі верхньої щелепи намалювали межі протеза. На гіпсовій моделі 1 в залишки протезного поля вистелили базисним воском відповідно до визначеного центрального співвідношення зубів в артикуляторі (Фіг. 2) і зробили постановку зубів 3 (зубний технік). Далі внесли в ділянку післяопераційного кісткового дефекту зі сторони майбутнього піднебіння рідкий гіпс і змоделювали майбутню порожнину протеза 4. В гіпс вставили два металеві фіксатори 5, як приклад з алюмінієвого дроту (Фіг. 3) для фіксації гіпсового конгломерату 6 в правильному положенні при полімеризації змодельованого резекційного акрилового протеза 7 в кюветі. Після цього змоделювали піднебінну частину майбутнього протеза з воску, шляхом покриття гіпсового конгломерату 6 щонайменше 2/3 його загальної площі. Виготовлений акриловий протез 7 полімеризували в режимі, що відповідає полімеризації акрилової пластмаси, як приклад кип'ятіння, після чого забрали металеві фіксатори 5, гіпс видалили з порожнини 4 зуботехнічним інструментом, далі на дефект в піднебінні змоделювали з воску акрилову пластинку 8 (Фіг. 5), яку полімеризували аналогічним способом і після обробки протеза 7 та пластинки 8 з'єднали їх самотверднучою пластмасою (Фіг. 6). На завершальній стадії сформовану конструкцію порожнистого протеза відшліфували, полірували і припасували в ротовій порожнині. Адаптація до протеза проходила протягом семи днів. Клінічне спостереження в терміни 6, 12 і 18 місяців після протезування показало відсутність скарг або функціональних порушень з боку зубощелепного апарата, стан протеза задовільний. Функція мовлення у хворого відновлена в повному обсязі. Морфологічне дослідження біопсійного матеріалу, проведене через 24 місяці після протезування, показало відсутність ознак запалення та маліґмізації. Така методика дозволила зменшити вагу резекційного протеза, що сприяло його зручності та надійності в експлуатації. Пропонований спосіб виготовлення порожнистого резекційного протеза забезпечує надійну фіксацію таких ортопедичних конструкцій на щелепах з великим дефектом, з втратою частини щелепи, альвеолярних відростків і повністю на беззубих щелепах за рахунок зменшення ваги протеза конструктивною пустотілістю. Порожнисті резекційні протези зручні і надійні в експлуатації. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 50 Спосіб виготовлення порожнистого резекційного протеза, що включає отримання відбитка дефекту і виготовлення моделі, моделювання воскового шаблону протеза з утворенням поглиблення, відповідно до дефекту, і формуванням пластини у вигляді кришки, що закриває порожнину з закріпленням її по краях, постановку штучних зубів, гіпсування моделі з восковою репродукцією протеза у відповідну частину кювети, ізолювання поверхонь гіпсових форм розділовим матеріалом, пакування і полімеризацію базисної пластмаси, витягання протеза з кювети, видалення гіпсу з порожнини обтуратора, закриття порожнини, шліфування, полірування і припасування протеза в ротовій порожнині, який відрізняється тим, що підчас виготовлення моделі залишки протезного поля вистеляють базисним воском відповідно до визначеного центрального співвідношення зубів в артикуляторі і роблять постановку зубів, після чого вносять в ділянку кісткового дефекту рідкий гіпс і максимально моделюють майбутню порожнину протеза, в гіпс вставляють щонайменше два металеві фіксатори, для фіксації гіпсового конгломерату в правильному положенні в процесі виплавлення воску і при полімеризації змодельованого резекційного акрилового протезу в кюветі, і далі моделюють піднебінну частину майбутнього протеза з воску, покриваючи гіпсовий конгломерат щонайменше 2/3 його загальної площі, полімеризують акриловий протез в режимі, необхідному для акрилової пластмаси, після чого забирають металеві фіксатори, гіпс видаляють із порожнини зуботехнічним інструментом і на дефект в піднебінні виготовляють акрилову пластинку, яку полімеризують аналогічним способом і після обробки протеза та пластинки з'єднують їх самотверднучою пластмасою і заміщують дефект щелепи резекційним протезом. 3 UA 109177 U 4 UA 109177 U 5 UA 109177 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61C 13/007, A61C 13/08

Мітки: резекційних, протезів, порожнистих, спосіб, виготовлення

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/8-109177-sposib-vigotovlennya-porozhnistikh-rezekcijjnikh-proteziv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб виготовлення порожнистих резекційних протезів</a>

Подібні патенти