Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, при якому підготовляють систему спостереження повітряних цілей з розміщенням приймальних антен зазначеної системи на певній базі, забезпечують обертання або сканування антен системи в горизонтальній площині, формують одно- двопроменеву діаграму спрямованості кожної із антен системи з утворенням рівносигнального напрямку, засікають антенами системи пеленг цілі, обробляють сигнал від цілі з подальшим визначенням дальності до цілі, який відрізняється тим, що обертання антен системи забезпечують/здійснюють відносно центра зазначеної бази, забезпечують обертання антен системи відносно вказаного центра бази із заданою кутовою швидкістю, вимірюють при обертанні антен системи поточну кутову швидкість, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграму спрямованості однієї з антен системи з ціллю і формують першу мітку, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграму спрямованості іншої з антен і формують другу мітку, вимірюють проміжок/інтервал часу між першою та другою мітками, а дальність до цілі обчислюють по інтервалу часу між першою та другою міткою.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що обертання антен системи забезпечують/здійснюють з постійною кутовою швидкістю.

3. Спосіб за п. 1 та п. 2, який відрізняється тим, що змінюють кутову швидкість обертання антен системи відносно центра бази після обчислення дальності до цілі при першому скануванні простору та сканують повторно простір для формування першої та другої міток при іншій кутовій швидкості обертання антен системи відносно центра бази.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, при якому підготовляють систему спостереження повітряних цілей з розміщенням приймальних антен зазначеної системи на певній базі, забезпечують обертання або сканування антен системи в горизонтальній площині, формують одно-, двопроменеву діаграму спрямованості кожної із антен системи з утворенням рівносигнального напрямку, засікають антенами системи пеленг цілі, обробляють сигнал від цілі з подальшим визначенням дальності до цілі. Обертання антен системи забезпечують/здійснюють відносно центра зазначеної бази, забезпечують обертання антен системи відносно вказаного центра бази із заданою кутовою швидкістю, вимірюють при обертанні антен системи поточну кутову швидкість, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграму спрямованості однієї з антен системи з ціллю і формують першу мітку, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграму спрямованості іншої з антен і формують другу мітку, вимірюють проміжок/інтервал часу між першою та другою мітками, а дальність до цілі обчислюють по інтервалу часу між першою та другою міткою. UA 101864 U (12) UA 101864 U UA 101864 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі радіоелектроніки, зокрема до радіотехнічних систем, а саме до способів вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі. Неможливість безпосереднього вимірювання дальності до повітряних цілей є серйозним недоліком пасивних систем спостереження повітряних цілей. Тому для вимірювання дальності в таких системах застосовують різні непрямі методи, які використовують зв'язок між кутовими координатами цілі та відстанню до неї. На практиці як правило використовують декілька рознесених одна від іншої приймальних систем (приймачів), об'єднання вихідної інформації яких дозволяє визначити положення цілі у просторі. В залежності від того, які параметри вимірюються окремими приймачами, розрізняють три способи вимірювання дальності: кутомірний (триангуляційний), різницево-дальномірний і кутомірно-різницево-дальномірний. Але з точки зору пасивних радіотехнічних систем найбільш прийнятним вважається спосіб, оснований на вимірюванні часу між максимумами сигналів об'єкта (цілі), що проходить через дві рознесені на певний кут діаграми спрямованості при лінійному переміщенні зазначеного об'єкта (цілі) з відомою швидкістю відносно приймального пункту. Проте зазначений спосіб має суттєві недоліки, а саме - неможливість реалізації в наземних засобах радіоелектронної розвідки, оскільки заздалегідь невідомі швидкість і напрямок польоту повітряної цілі. Усунення зазначених недоліків можливе лише із застосуванням вимірювання інтервалу часу між моментами пересікання рівносигнальних напрямків двох паралельних діаграм спрямованості антени та цілі, при цьому антени повинні обертатися разом відносно одної точки обертання. Відомий спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі, при якому підготовляють систему спостереження повітряних цілей, забезпечують обертання або сканування антен системи в горизонтальній площині, формують одно- двопроменеву діаграму спрямованості кожної із антен системи з утворенням рівносигнального напрямку, засікають антенами системи пеленг цілі, обробляють сигнал від цілі з подальшим визначенням дальності до цілі [1]. До недоліків відомого способу вимірювання дальності до повітряної цілі належить те, що його неможливо реалізувати в наземних засобах радіоелектронної розвідки, оскільки заздалегідь невідомі швидкість і напрямок польоту повітряної цілі (здійснення способу можливе лише при лінійному переміщенні зазначеного об'єкта (цілі) з відомою швидкістю відносно приймального пункту). До недоліків відомого способу належить й те, що використовується система, що складається з двох рознесених у просторі на велику дальність (що обумовлюється тисячами метрів) приймачів (приймальних антен), а для пошуку цілі потрібна синхронізація з великою точністю кругової швидкості обертання зазначених приймальних антен, а дальність до цілі вимірюється за пеленгами двох точок. До того ж система є стаціонарною. Найбільш близьким технічним рішенням як за суттю, так і за задачею, що вирішуються, яке вибране за найближчий аналог (прототип), є спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, при якому підготовляють систему спостереження повітряних цілей з розміщенням приймальних антен зазначеної системи на певній базі, забезпечують обертання або сканування антен системи в горизонтальній площині, формують одно- двопроменеву діаграму спрямованості кожної із антен системи з утворенням рівносигнального напрямку, засікають антенами системи пеленг цілі, обробляють сигнал від цілі з подальшим визначенням дальності до цілі [2]. До недоліків відомого способу вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, який вибрано за найближчий аналог (прототип), належить те, що при існуючому конструктивному виконанні системи, що складається з двох рознесених у просторі на велику дальність (що обумовлюється тисячами метрів) приймачів (приймальних антен), неможливо реалізувати в наземних засобах радіоелектронної розвідки, оскільки заздалегідь невідомі швидкість і напрямок польоту повітряної цілі (здійснення способу можливе лише при лінійному переміщенні зазначеного об'єкта (цілі) з відомою швидкістю відносно приймального пункту). До недоліків відомого способу належить й те, що використовується система, в якій потрібна синхронізація з великою точністю кругової швидкості обертання зазначених приймальних антен, а дальність до цілі вимірюється за пеленгами двох точок. До недоліків відомого способу належить також й те, що система є стаціонарною. В основу способу поставлено задачу шляхом розміщення двох антен на певній базі, що обертаються відносно центра зазначеної бази із заданою кутовою швидкістю, забезпечити підвищення мобільності системи, оперативності та точності вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі з однієї точки розміщення системи, а також зменшити апаратурні витрати. Суть корисної моделі в способі вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, при якому підготовляють систему спостереження повітряних цілей з розміщенням приймальних антен зазначеної системи на певній базі, забезпечують обертання або сканування 1 UA 101864 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 антен системи в горизонтальній площині, формують одно- двопроменеву діаграму спрямованості кожної із антен системи з утворенням рівносигнального напрямку, засікають антенами системи пеленг цілі, обробляють сигнал від цілі з подальшим визначенням дальності до цілі, полягає в тому, що обертання антен системи забезпечують/здійснюють відносно центра зазначеної бази, забезпечують обертання антен системи відносно вказаного центра бази із заданою кутовою швидкістю, вимірюють при обертанні антен системи поточну кутову швидкість, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграми спрямованості однієї з антен системи з ціллю і формують першу мітку, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграму спрямованості іншої з антен і формують другу мітку, вимірюють проміжок/інтервал часу між першою та другою мітками, а дальність до цілі обчислюють по інтервалу часу між першою та другою міткою. Суть корисної моделі полягає і в тому, що обертання антен системи забезпечують/здійснюють з постійною кутовою швидкістю. Суть корисної моделі полягає також і в тому, що змінюють кутову швидкість обертання антен системи відносно центра бази після обчислення дальності до цілі при першому скануванні простору та сканують повторно простір для формування першої та другої міток при іншій кутовій швидкості обертання антен системи відносно центра бази. Порівняльний аналіз технічного рішення з прототипом дозволяє зробити висновок, що спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, який заявляється, відрізняється тим, що обертання антен системи забезпечують/здійснюють відносно центра зазначеної бази, забезпечують обертання антен системи відносно вказаного центра бази із заданою кутовою швидкістю, вимірюють при обертанні антен системи поточну кутову швидкість, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграму спрямованості однієї з антен системи з ціллю і формують першу мітку, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграму спрямованості іншої з антен і формують другу мітку, вимірюють проміжок/інтервал часу між першою та другою мітками, а дальність до цілі обчислюють по інтервалу часу між першою та другою міткою. Порівняльний аналіз технічного рішення з прототипом дозволяє зробити висновок, що спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, який заявляється, відрізняється й тим, що обертання антен системи забезпечують/здійснюють з постійною кутовою швидкістю, а кутову швидкість обертання антен системи відносно центра бази змінюють після обчислення дальності до цілі при першому скануванні простору та сканують повторно простір для формування першої та другої міток при іншій кутовій швидкості обертання антен системи відносно центра бази. Таким чином, спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, який заявляється, відповідає критерію корисної моделі "новизна". Суть способу вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі пояснюється за допомогою креслень, де на Фіг. 1 показано блок-схему поетапного виконання процесу, який являє собою суть способу вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, що заявляється, на Фіг. 2 показано схему розміщення двох антен на певній базі, що обертається відносно центра зазначеної бази із заданою кутовою швидкістю, за допомогою яких реалізується зазначений спосіб, на Фіг. 3 показано схему визначення дальності до цілі базовочасовим методом, який покладено в основу способу вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, який заявляється. Спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, який заявляється, здійснюється таким чином (див. блок-схему на Фіг. 1). Для здійснення способу вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, який заявляється, попередньо підготовляють систему спостереження повітряних цілей з розміщенням приймальних антен зазначеної системи на певній базі. Для здійснення способу вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, який заявляється, застосовують (як варіант конструктивного виконання) систему 1 спостереження повітряних цілей (позиція "Ц"). Система 1, як варіант конструктивного виконання, містить дві приймальні антени (відповідно, позиція 2 і 3), які розміщено на приймальному пункті 4. При цьому зазначені антени (ліва та права, відповідно, позиція 2 і 3) розміщують на загальній платформі 5 з рознесенням їх (відносно точки "О" обертання ω платформи 5 - див. схему на Фіг. 2) на величину бази "b". Далі забезпечують обертання ω антен (позиція 2 і 3) системи 1 в горизонтальній площині, при цьому обертання антен (позиція 2 і 3) системи 1 забезпечують/здійснюють відносно центра (точка "О") зазначеної бази "b", причому забезпечують обертання ω антен (позиція 2 і 3) системи 1 відносно вказаного центра (точка "О") бази "b" із заданою кутовою швидкістю (позиція W - див. схеми на Фіг. 2-3). Технологічно обертання антен системи забезпечують/здійснюють з постійною кутовою швидкістю. 2 UA 101864 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Після цього визначають при обертанні антен (позиція 2 і 3) системи 1 поточну кутову швидкість W. Продовжують процес тим, що формують одно- двопроменеву діаграму спрямованості кожної із антен (позиція 2 і 3) системи 1 з утворенням рівносигнального напрямку 6 (див. схеми на Фіг. 2-3). При цьому рівносигнальні напрямки 6 є паралельними і рознесеними в азимутальній площині на базу "b" (див. схему на Фіг. 2). Оскільки база "b" дорівнює одиницям метрів (при розташуванні платформи 5 на приймальному пункті 4, наприклад на даху кузова вантажного автомобіля, а дальність "Д" до цілі "Ц" - десятками кілометрів, то час t проходження сигналу буде складати частки мілісекунд. Тому як кутові, так і радикальні переміщення джерела радіовипромінювань будуть настільки незначними, що ними можна знехтувати і вважати, що джерело нерухоме. По закінченні зазначеної операції засікають антенами (позиція 2 і 3) системи 1 пеленг цілі "Ц" (див. схеми на Фіг. 2-3). Джерелом радіовипромінювання (позиція "Ц") можуть бути природне радіотеплове випромінювання повітряного об'єкта (повітряної цілі), випромінювання бортових радіоелектронних засобів повітряного об'єкта (повітряної цілі), випромінювання іонізованої області атмосфери, що створюється рухом повітряного об'єкта (повітряної цілі). Далі засікають момент перетинання рівносигнального напрямку 6 діаграми спрямованості 7 однієї з антен (наприклад, лівої антени 2) - див. схему на Фіг. 2) системи 1 з ціллю "Ц" і формують першу мітку. Потім засікають момент перетинання рівносигнального напрямку 6 діаграми спрямованості іншої з антен (відповідно, правої антени 3) - див. схему на Фіг. 3) і формують другу мітку. Після цього вимірюють проміжок інтервал часу між першою та другою мітками. На завершальній стадії обробляють сигнал від цілі "Ц" з подальшим визначенням дальності "Д" до цілі "Ц", при цьому дальність "Д" до цілі "Ц" обчислюють по інтервалу часу між першою та другою міткою. Математично зазначене вище записується таким чином (згідно зі схемою на фіг. 3): b=const; Д=соnst; кут α'=α; α=wt [рад]; tgb/Д Тоді R=b/tgα=b/tgwt Крім того, для таких умов значення кута α буде надзвичайно малим, тому tgα≈α=wt і тоді остаточна формула для обчислення дальності "Д" приймає остаточний вигляд Д=b/wt На цьому процес вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі закінчується. Після першого етапу, при якому обертання ω антен (позиція 2 і 3) системи 1 здійснювалося з поточною кутовою швидкістю W, кутову швидкість обертання антен (позиція 2 і 3) системи 1 відносно центра "О" бази "b" змінюють (після обчислення дальності "Д" до цілі "Ц" при першому скануванні простору) та сканують повторно простір для формування першої та другої міток при іншій кутовій швидкості W i обертання ω антен (позиція 2 і 3) системи 1 відносно центра "О" бази (де W i є або більшою, або меншою щодо кутової швидкості W обертання антен системи 1 при першому скануванні простору). Підвищення ефективності способу вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, у порівнянні з прототипом, полягає в тому, що шляхом розміщення двох антен на певній базі, що обертаються відносно центра зазначеної бази із заданою кутовою швидкістю, забезпечується підвищення мобільності системи, оперативності та точності вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі з однієї точки розміщення системи. Підвищення ефективності способу вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, у порівнянні з прототипом, полягає і в тому, що шляхом об'єднання нерухомих систем в одну, у якій швидкість кутового обертання приймальних антен однакова (і не потребує синхронізації) забезпечується зменшення апаратурних витрат. Джерела інформації: 1. Николаев А.Г., Перцов СВ. "Радиолокация (пассивная радиолокация)". Под ред. А.А. Красовского. - М., Издательство "Советское радио", 1964, 334 с. - аналог. 2. Караваев В.В., Сазонов В.В. "Статистическая теория пассивной локации". - М., Радио и связь, 1987, 240 с. - прототип. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 1. Спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі, при якому підготовляють систему спостереження повітряних цілей з розміщенням приймальних антен зазначеної системи на певній базі, забезпечують обертання або сканування антен системи в 3 UA 101864 U 5 10 15 горизонтальній площині, формують одно-, двопроменеву діаграму спрямованості кожної із антен системи з утворенням рівносигнального напрямку, засікають антенами системи пеленг цілі, обробляють сигнал від цілі з подальшим визначенням дальності до цілі, який відрізняється тим, що обертання антен системи забезпечують/здійснюють відносно центра зазначеної бази, забезпечують обертання антен системи відносно вказаного центра бази із заданою кутовою швидкістю, вимірюють при обертанні антен системи поточну кутову швидкість, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграму спрямованості однієї з антен системи з ціллю і формують першу мітку, засікають момент перетинання рівносигнального напрямку діаграму спрямованості іншої з антен і формують другу мітку, вимірюють проміжок/інтервал часу між першою та другою мітками, а дальність до цілі обчислюють по інтервалу часу між першою та другою міткою. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що обертання антен системи забезпечують/здійснюють з постійною кутовою швидкістю. 3. Спосіб за п. 1 та п. 2, який відрізняється тим, що змінюють кутову швидкість обертання антен системи відносно центра бази після обчислення дальності до цілі при першому скануванні простору та сканують повторно простір для формування першої та другої міток при іншій кутовій швидкості обертання антен системи відносно центра бази. 4 UA 101864 U 5 UA 101864 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6

Додаткова інформація

Автори англійською

Buhera Mykhailo Hryhorovych, Komarov Volodymyr Oleksandrovych, Saiko Volodymyr Hryhorovych, Ivanov Borys Pavlovych, Rudakov Volodymyr Ivanovych, Kisel Petro Ivanovych

Автори російською

Бугера Михаил Григоьевич, Комаров Владимир Александрович, Сайко Владимир Григорьевич, Иванов Борис Павлович, Рудаков Владимир Иванович, Кисель Петр Иванович

МПК / Мітки

МПК: G01S 13/44, G01S 13/02

Мітки: повітряної, пасивному, дальності, вимірювання, спосіб, цілі, режимі

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/8-101864-sposib-vimiryuvannya-dalnosti-do-povitryano-cili-u-pasivnomu-rezhimi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб вимірювання дальності до повітряної цілі у пасивному режимі</a>

Подібні патенти