Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб ведення хворого при пластиці діафрагми з приводу її релаксації, що включає проведення лікувальної фізкультури та дихальної гімнастики до та після оперативного втручання, внутрішньовенної інфузійної терапії в об'ємі 1400-1800 мл впродовж перших 36-48 год. післяопераційного періоду з використанням кристалоїдів, антибіотикопрофілактики в перед- та післяопераційному періоді із застосуванням цефалоспоринів, аміноглікозидів та напівсинтетичних пеніцилінів, проведення дієтотерапії в післяопераційному періоді та використання метоклопраміду внутрішньовенно дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 3-5 днів після оперативного втручання, який відрізняється тим, що додатково проводять дієтотерапію в передопераційному періоді, призначають 1 раз на добу розчин надропарину кальцію дозою 0,3 мл підшкірно за 5 днів до операції та впродовж 7 днів після операції, проводять очищення кишечнику осмотичним проносним засобом протягом 3 днів до операції, призначають очисну клізму в перші 2 дні після операції, проводять санаційні фібробронхоскопії під час операції та протягом 3-5 днів післяопераційного періоду та призначають медикаментозну терапію в післяопераційному періоді в наступному об'ємі: симетикон перорально дозою 80 мг 3 рази на добу протягом 7-10 днів, домперидон перорально дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 7 днів, ензимні препарати перорально по 10000 ОД 3 рази на добу протягом 14 днів та 3 % розчин сорбітолу дозою 200,0 мл внутрішньовенно краплинно протягом перших 5 днів.

Текст

Реферат: Спосіб ведення хворого при пластиці діафрагми з приводу її релаксації включає проведення лікувальної фізкультури та дихальної гімнастики до та після оперативного втручання, внутрішньовенної інфузійної терапії в об'ємі 1400-1800 мл впродовж перших 36-48 год. післяопераційного періоду з використанням кристалоїдів, антибіотикопрофілактики в перед- та післяопераційному періоді із застосуванням цефалоспоринів, аміноглікозидів та напівсинтетичних пеніцилінів, проведення дієтотерапії в післяопераційному періоді та використання метоклопраміду внутрішньовенно дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 3-5 днів після оперативного втручання. Додатково проводять дієтотерапію в передопераційному періоді, призначають 1 раз на добу розчин надропарину кальцію дозою 0,3 мл підшкірно за 5 днів до операції та впродовж 7 днів після операції, проводять очищення кишечнику осмотичним проносним засобом протягом 3 днів до операції. UA 100407 U (12) UA 100407 U UA 100407 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, насамперед до торакальної хірургії та анестезіології, може бути використана для ведення хворого при пластиці діафрагми з приводу її релаксації. В основі патогенезу релаксації діафрагми лежить неповноцінність м'язових елементів останньої і порушення її іннервації. Релаксація може бути вродженого і набутого характеру. Останній варіант є наслідком неповноцінності м'язової тканини діафрагми, що виникає у зв'язку з атрофічними і дистрофічними змінами м'язів, при переході на неї запальних змін з серозних покривів або внаслідок самостійних запальних процесів в діафрагмі; важливим моментом є також травма діафрагми. В результаті травми діафрагмального нерва будь-якого походження (операція, запальний або пухлинний процес) розвивається вторинна невротична дистрофія м'язів, витончення, порушення рухливості і подальше високе стояння купола діафрагми (див. Дьолог, М.І. Релаксація діафрагми [Текст] / М.І. Дьолог // Радіологічний вісник. - 2012. - № 3. - С. 23-30). Тривалий час релаксацію діафрагми розглядали як малосимптомне або навіть безсимптомне захворювання, і, на противагу діафрагмальній грижі, вважали за патологію, яка не представляє загрози для життя хворого. Однак, поряд з безсимптомним перебігом, зустрічаються форми, які клінічно проявляються порушенням функції травної, дихальної, серцево-судинної та ряду інших систем (див. Дьолог, М.І. Релаксація діафрагми [Текст] / М.І. Дьолог // Радіологічний вісник. - 2012. - № 3. - С. 23-30). Симптоми релаксації залежать від зміщення діафрагми і прилеглих до неї органів. У кожному окремому випадку на перший план виступає певна група симптомів з боку тих органів, функція яких найбільш порушена. Враховуючи це, передопераційний і післяопераційний період у пацієнтів з релаксацією діафрагми, що проходять підготовку до діафрагмопластики, повинні бути спрямовані на запобігання виникнення можливих тяжких ускладнень в післяопераційному періоді. Проведений пошук в науково-медичній і патентній літературі, показав, що в сучасних наукових розробках достатньо широко висвітлені питання самої хірургії діафрагми, але відсутні дані про підготовку хворих з релаксацією діафрагми до її пластики та ведення післяопераційного періоду. В доступній вітчизняній і зарубіжній літературі є лише поодинокі публікації, що стосуються патогенезу симптомів і можливих ускладнень захворювання (див. Операции на диафрагме в плановой торакальной хирургии [Текст] / В.Д. Паршин [и др.] // Хирургия. - 2013. - № 8. - С. 7-14). В клінічній практиці широко використовується загальноприйнятий спосіб підготовки хворих до оперативного втручання на діафрагмі та ведення післяопераційного періоду, що передбачає проведення лікувальної фізкультури та дихальної гімнастики до та після оперативного втручання, внутрішньовенної інфузійної терапії в об'ємі 1400-1800 мл впродовж перших 36-48 год. післяопераційного періоду з використанням кристалоїдів, антибіотикопрофілактики в передта післяопераційному періоді із застосуванням цефалоспоринів, аміноглікозидів та напівсинтетичних пеніцилінів, проведення дієтотерапії в післяопераційному періоді та використання метоклопраміду внутрішньовенно дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 3-5 днів після оперативного втручання (див. Грыжи пищеводного отверстия диафрагмы [Текст] / К.В. Пучков, В.Б. Филимонов - М.: Медпрактика - 2003. - 172 с.). Проте даний спосіб має наступні недоліки: - відсутність призначення дієтотерапії на етапі підготовки хворого з релаксацією діафрагми до її пластики не дає можливості зменшити диспептичні розлади, обумовлені даною патологією, що не дозволяє адекватно підготовити пацієнта до операції і швидко відновити функцію кишечнику; - відсутність профілактики тромбоемболічних ускладнень антитромботичними препаратами в післяопераційному періоді може спричинити розвиток останніх, навіть з летальним наслідком; - недостатня підготовка кишечнику на передопераційному етапі і відсутність ефективної медикаментозної терапії, спрямованої на швидке відновлення моторики і травлення може стати причиною його парезу в ранньому післяопераційному періоді; - відсутність використання санаційних фібробронхоскопій під час операції та в перші дні після пластики діафрагми може привести до виникнення ателектазів та гнійно-запальних ускладнень з боку легень. Все вище перераховане не забезпечує адекватної підготовки хворого з релаксацією діафрагми до її пластики та не дає можливості проводити патогенетичну терапію в післяопераційному періоді, що може призвести до тяжких післяопераційних ускладнень і погіршити результати хірургічного лікування хворих з даною патологією. 1 UA 100407 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб ведення хворого при пластиці діафрагми з приводу її релаксації, в якому шляхом проведення дієтотерапії в передопераційному періоді, призначення розчину надропарину кальцію дозою 0,3 мл підшкірно за 5 днів до операції та впродовж 7 днів після операції, очищення кишечнику осмотичним проносним засобом протягом 3 днів до операції, призначення очисної клізми в перші 2 дні після операції, проведення санаційних фібробронхоскопій під час самої операції та протягом 3-5 днів після неї та призначення медикаментозної терапії в післяопераційному періоді в наступному об'ємі: симетикону перорально дозою 80 мг 3 рази на добу протягом 7-10 днів, домперидону перорально дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 7 днів, ензимних препаратів перорально по 10000 ОД 3 рази на добу протягом 14 днів та 3 % розчину сорбітолу дозою 200,0 мл внутрішньовенно краплинно протягом перших 5 днів, досягається зменшення рівня таких післяопераційних ускладнень, як парез кишечнику, ателектаз легені, післяопераційна пневмонія, тромбоемболія гілок легеневої артерії та скорочення середньої тривалості післяопераційного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі ведення хворого при пластиці діафрагми з приводу її релаксації, який включає проведення лікувальної фізкультури та дихальної гімнастики до та після оперативного втручання, внутрішньовенної інфузійної терапії в об'ємі 1400-1800 мл впродовж перших 36-48 год. післяопераційного періоду з використанням кристалоїдів, антибіотикопрофілактики в перед- та післяопераційному періоді із застосуванням цефалоспоринів, аміноглікозидів та напівсинтетичних пеніцилінів, проведення дієтотерапії в післяопераційному періоді, використання метоклопраміду внутрішньовенно дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 3-5 днів після оперативного втручання, згідно корисної моделі, додатково проводять дієтотерапію в передопераційному періоді, призначають 1 раз на добу розчин надропарину кальцію дозою 0,3 мл підшкірно за 5 днів до операції та впродовж 7 днів після операції, проводять очищення кишечнику осмотичними проносними засобами протягом 3 днів до операції, призначають очисну клізму в перші 2 дні після операції, проводять санаційні фібробронхоскопії під час операції та протягом 3-5 днів післяопераційного періоду та призначають медикаментозну терапію в післяопераційному періоді в наступному об'ємі: симетикон перорально дозою 80 мг 3 рази на добу протягом 7-10 днів, домперидон перорально дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 7 днів, ензимні препарати перорально по 10000 ОД 3 рази на добу протягом 14 днів та 3 % розчин сорбітолу дозою 200,0 мл внутрішньовенно краплинно протягом перших 5 днів. Відомо, що в післяопераційному періоді у хворих після пластики діафрагми з приводу її релаксації може виникати парез кишечнику. Причиною такого ускладнення є зниження динамічної функції діафрагми та перегин абдомінального відділу стравоходу в доопераційному періоді, використання наркотичних анальгетиків та міорелаксантів під час самої операції, зменшення об'єму черевної порожнини внаслідок даного хірургічного втручання. Відомо, що дієта, яка включає 4-5 кратне вживання їжі невеликими порціями, з виключенням жирних страв та легкозасвоюваних вуглеводів дає можливість зменшити прояв метеоризму. А осмотичний проносний засіб, за рахунок утворення водневих зв'язків з молекулами води, утримує її в кишечнику, збільшує його вміст і після цього повністю евакуюється з кишечнику разом з його вмістом, усуває запор. Тому проведення дієтотерапії, очищення кишечнику осмотичними проносними засобами в передопераційному періоді та призначення очисної клізми в перші 2 дні після операції спільно з використанням інших препаратів дозволяє відновити моторику кишечнику, усунути метеоризм, запор, порушення перистальтики та перетравлювання їжі і, тим самим, є профілактикою парезу кишечнику в ранньому післяопераційному періоді. Розчин надропарину кальцію є антитромботичним засобом. Це низькомолекулярний гепарин, який зумовлює прискорену інгібіцію Ха-фактора. Іншими механізмами антитромботичної активності надропарину є стимуляція інгібітору фактора тканинної провідності, активація фібринолізу шляхом прямого вивільнення активатора тканинного плазміногена з клітин ендотелію, модифікація гемореологічних параметрів (зменшення в'язкості крові та збільшення текучості тромбоцитів і мембранних гранулоцитів). Завдяки цьому вдається покращити мезентеріальний кровоток, що призводить до пришвидшення метаболічних процесів в тонкій та товстій кишці. Крім того, в запущених випадках парезу діафрагми, за рахунок зміщення середостіння в здорову сторону, виникає ризик розвитку аритмій та проявів ішемії міокарду, а в поєднанні з порушенням кровообігу в компресованих ділянках легенів, може стати причиною виникнення тромбоемболії гілок легеневої артерії, тому, у способі, що заявляється, даний препарат застосовують для профілактики останньої. В способі, що заявляється, для симптоматичного лікування метеоризму протягом 3-5 днів післяопераційного періоду використовують симетикон - це суміш рідкого диметикону, яка 2 UA 100407 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 містить тонкодиспергований діоксид кремнію. Це інертна поверхнево-активна речовина з властивостями піногасника, яка усуває пухирці газу в кишечнику при метеоризмі, зменшуючи їх поверхневий натяг. Гази, що вивільняються при цьому, можуть як поглинатись стінками кишечнику, так і виводитись з організму завдяки його перистальтиці. З літературних джерел відомо, що для стимуляції моторики кишечнику використовують препарат домперидон, механізм дії якого зумовлений блокадою допамінових (Д2) рецепторів, завдяки чому усувається інгібуючий вплив допаміну на моторну функцію шлунково-кишкового тракту, збільшується тривалість перистальтичних скорочень антрального відділу шлунка і дванадцятипалої кишки, прискорюється моторика шлунка, підвищується тонус нижнього сфінктера стравоходу, прискорюється випорожнення шлунка, не впливаючи на шлункову секрецію. Він має протиблювотну дію, що зумовлена сполученням гастрокінетичного ефекту і антагонізму до рецепторів допаміну в тригерній зоні хеморецепторів, що розташована поза гематоенцефалічного бар'єра. Усуває гикавку і нудоту. Для швидкого відновлення травлення в способі, що заявляється, хворим в післяопераційному періоді призначають ензимні препарати, в основі лікувальної дії яких покладена активність ферментів підшлункової залози (ліпази, амілази, протеази), що входять до складу панкреатину і забезпечують перетравлювання жирів, вуглеводів і протеїнів. Відомо, що розчин сорбітолу має реологічну, протишокову, дезінтоксикаційну, залужнюючу і стимулюючу на перистальтику кишечнику дію. У печінці сорбітол спочатку перетворюється на фруктозу, яка, у подальшому, перетворюється на глюкозу, а потім на глікоген. Частина сорбітолу використовується для термінових енергетичних потреб, інша частина відкладається як запас у вигляді глікогену. Ізотонічний розчин сорбітолу має дезагрегантну дію і, таким чином, поліпшує мікроциркуляцію і перфузію тканин. Тому цей препарат використовується як для покращення перистальтики та пришвидшення виведення токсинів, так і для профілактики тромбозу мезентеріальних судин. Відомо, що при високому стоянні діафрагми виникає компресія базальних відділів легені, у зв'язку з чим розвивається гіповентиляція, ателектаз, пневмофіброз, легенева недостатність. Таким чином, для профілактики ателектазу легені і розвитку післяопераційної пневмоній пацієнтам після пластики діафрагми з приводу її релаксації показане застосування санаційних фібробронхоскопій як під час операції, так і у післяопераційному періоді, з метою підтримання прохідності трахеобронхіального дерева. Використання всіх цих засобів хворим при пластиці діафрагми з приводу її релаксації дозволяє зменшити прояви метеоризму та запору, запобігти тромбоемболічні ускладнення, покращити мезентеріальний кровотік, прискорити моторику шлунка та кишечнику, усунути гикавку та нудоту, пришвидшити виведення токсинів із організму, покращити перетравлення їжі, здійснити профілактику інфекційних ускладнень, що знижує ймовірність парезу кишечнику, появи ателектазу легені та післяопераційної пневмонії, зменшує частоту тромбоемболії гілок легеневої артерії, а також скорочує середню тривалість післяопераційного лікування, а тому покращує ефективність терапії. Спосіб здійснюють наступним чином. Хворим, яким планується виконання пластики діафрагми з приводу її релаксації за 14 днів до операції призначають дієту, яка включає 4-5 кратне вживання їжі невеликими порціями, з виключенням жирних страв та легкозасвоюваних вуглеводів. До і після оперативного втручання проводять лікувальну фізкультуру та дихальну гімнастику. Впродовж 3 днів до операції виконують очищення кишечнику осмотичним проносним засобом, згідно з інструкцією. Протягом 5 днів перед операцією та впродовж 7 днів після операції підшкірно у передньолатеральну стінку живота вводять розчин надропарину кальцію дозою 0,3 мл 1 раз на добу. За 2 години до операції, а також після оперативного втручання протягом 10 днів проводять антибіотикопрофілактику з використанням цефтриаксону внутрішньовенно дозою 1 гр 2 рази на добу, амікацину 1 гр внутрішньом'язово 1 раз на добу та амоксициліну внутрішньовенно дозою 1,2 гр 3 рази на добу. Під час оперативного втручання та протягом 3-5 днів післяопераційного періоду проводять санаційні фібробронхоскопії. Дієтотерапію продовжують і в післяопераційному періоді. Проводять також інфузійну терапію в об'ємі 1400-1800 мл на добу впродовж перших 36-48 годин після операції з використанням розчину Рінгера, 0,9 % розчину хлориду натрію та 5 % розчину Глюкози. У перші 2 дні після оперативного втручання виконують очисні клізми та додатково проводять медикаментозну терапію в наступному об'ємі: метоклопрамід внутрішньовенно дозою 10 мг 3 рази на добу, симетикон перорально дозою 80 мг 3 рази на добу протягом 7-10 днів, домперидон перорально дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 7 днів, ензимні препарати перорально по 10000 ОД 3 рази на добу протягом 14 днів та 3 UA 100407 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 3 % розчин сорбітолу дозою 200,0 мл внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 40-60 крапель за хвилину протягом перших 5 днів. Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1 (за способом-прототипом). Хворий Т., 52 роки, історія хвороби № 3420, був прийнятий у відділення хірургії туберкульозу і неспецифічних захворювань, ускладнених гнійно-септичними інфекціями ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" з діагнозом: Релаксація лівого купола діафрагми. Після дообстеження хворому було рекомендовано виконання пластики діафрагми зліва. Передопераційна підготовка включала проведення хворому лікувальної фізкультури та дихальної гімнастики. За 2 години до операції хворому виконана антибіотикопрофілактика з використанням цефалоспорину. Під тотальною внутрішньовенною анестезією з використанням міорелаксантів та штучної вентиляції легень з інтубацією правого головного бронха в умовах однолегеневої вентиляції виконана пластика лівого купола діафрагми. Після операції хворий дезінтубований в операційній, після чого переведений до відділення реанімації для подальшого лікування. У відділенні, на фоні проведення кисневої терапії, шляхом інсуфляції О 2 з FiO2-0,40,5 через носовий катетер, через один з венозних доступів проводилась інфузійна терапія в об'ємі 1500 мл на добу впродовж перших 48 годин післяопераційного періоду з використанням кристалоїдів; антибіотикопрофілактика із застосуванням цефалоспорину, аміноглікозиду та напівсинтетичного пеніциліну; дієтотерапія. Для стимуляції перистальтики кишечнику використовувався метоклопрамід внутрішньовенно дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 5 днів. На 3 добу після операції у хворого виникла задишка, збільшилась залежність від інсуфляції О2, на ЕКГ виникли ознаки перевантаження правих відділів серця. Була запідозрена тромбоемболія гілок легеневої артерії, що підтвердили додаткові методи обстеження (ехокардіографія та комп'ютерна томографія органів грудної порожнини з контрастуванням). Хворому була призначена антикоагулянтна терапія, продовжена внутрішньовенна інфузійна терапія, яку посилили дезагрегантними препаратами. Для корекції серцевої недостатності були призначені серцеві глікозиди та сечогінні препарати. Подальший перебіг післяопераційного періоду був ускладнений розвитком тромбінфарктної пневмонії, що потребувало посилення антибактеріальної терапії, проведення санаційних бронхоскопій. Після зникнення ознак серцевої і дихальної недостатності хворий у задовільному стані був виписаний із стаціонару через 35 діб після операції з призначенням антикоагулятів ще на 6 місяців. Приклад 2 (за способом, що заявляється). Хворий В., 54 років, історія хвороби № 1148, був госпіталізований у відділення хірургії туберкульозу і неспецифічних захворювань, ускладнених гнійно-септичними інфекціями ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" з діагнозом: Релаксація правого купола діафрагми. Після дообстеження хворому було рекомендовано виконання пластики діафрагми справа. За 14 днів до операції хворому була призначена дієта, яка включала 4-5 кратне вживання їжі невеликими порціями, з виключенням жирних страв та легкозасвоюваних вуглеводів. Лікувальна фізкультура та дихальна гімнастика проводилися весь передопераційний період. Протягом 5 днів до операції 1 раз на добу підшкірно у передньолатеральну стінку живота вводився розчин надропарину кальцію дозою 0,3 мл. Впродовж 3 днів до оперативного втручання виконувалось очищення кишечнику осмотичним проносним засобом. За 2 години до операції була проведена антибіотикопрофілактика цефалоспорином. Під тотальною внутрішньовенною анестезією з використанням міорелаксантів та штучної вентиляції легень з інтубацією лівого головного бронха в умовах однолегеневої вентиляції виконана пластика правого купола діафрагми. Під час операції була проведена санаційна фібробронхоскопія. Після операції хворий був дезінтубований в операційній, після чого переведений до відділення реанімації для подальшого лікування. У відділенні на фоні проведення кисневої терапії, шляхом інсуфляції О 2 з FiO2-0,4-0,5 через носовий катетер, через один з венозних доступів проводилась інфузійна терапія в об'ємі 1600 мл на добу впродовж перших 48 годин післяопераційного періоду з використанням кристалоїдів в поєднанні з 3 % розчином сорбітолу дозою 200,0 мл внутрішньовенно краплинно протягом перших 5 днів; антибіотикопрофілактика із застосуванням цефалоспорину, аміноглікозиду та напівсинтетичного пеніциліну, дієтотерапія. В післяопераційному періоді була продовжена антикоагулянтна терапія шляхом підшкірного введення надропарину кальцію дозою 0,3 мл 1 раз на добу впродовж 7 днів. Медикаментозна терапія також включала введення розчину метоклопраміду внутрішньовенно дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 5 днів, вживання симетикону перорально дозою 80 мг 3 рази на добу протягом 10 днів, домперидону перорально дозою 10 мг 3 рази на 4 UA 100407 U 5 10 добу протягом 7 днів, ензимних препаратів перорально по 10000 ОД 3 рази на добу протягом 14 днів. Після операції продовжували виконуватись санаційні фібробронхоскопії впродовж 3 днів, очисні клізми в перші 2 дні після операції та лікувальна фізкультура з дихальною гімнастикою протягом всього післяопераційного періоду. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Хворий був виписаний із лікувального закладу через 15 днів після оперативного втручання. З метою оцінки ефективності способу, що пропонується, був проведений ретроспективний аналіз 34 історій хвороб пацієнтів, яким була виконана пластика діафрагми з приводу її релаксації. Запропонований спосіб був застосований у 15 хворих, ведення 19 пацієнтів при пластиці діафрагми з приводу її релаксації було за способом-прототипом. Результати наведено в таблиці. Таблиця Порівняльна оцінка ефективності застосування 2-х способів ведення хворого при пластиці діафрагми з приводу її релаксації. №№ п/п 1. 2. 3. 4. 5. 15 20 Клінічні показники Парез кишечнику Ателектаз легені Післяопераційна пневмонія Тромбоемболія гілок легеневої артерії Середня тривалість післяопераційного лікування (в днях) Спосіб введення Спосіб, що заявляється Прототип (15 хворих) (19 хворих) 2 (10,5 %) 2 (13,3 %) 5 (26,3 %) 1 (6,6 %) 6 (31,6 %) 3 (15,7 %) 17,7 28,1 Таким чином, у порівнянні з прототипом, спосіб, що заявляється, дозволяє: - зменшити частоту виникнення парезу кишечнику з 10,5 % до 0 %; - зменшити частоту розвитку ателектазу легені з 26,3 % до 13,3 %; - зменшити частоту розвитку післяопераційної пневмонії з 31,6 % до 6,6 %; - зменшити частоту виникнення тромбоемболії гілок легеневої артерії з 15,7 % до 0 %; - скоротити середню тривалість післяопераційного лікування з 28,1 до 17,7 днів. Спосіб, що заявляється, досить безпечний, нескладний і може бути виконаний в будь-якому лікувальному закладі лікарем-анестезіологом. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 40 Спосіб ведення хворого при пластиці діафрагми з приводу її релаксації, що включає проведення лікувальної фізкультури та дихальної гімнастики до та після оперативного втручання, внутрішньовенної інфузійної терапії в об'ємі 1400-1800 мл впродовж перших 36-48 год. післяопераційного періоду з використанням кристалоїдів, антибіотикопрофілактики в передта післяопераційному періоді із застосуванням цефалоспоринів, аміноглікозидів та напівсинтетичних пеніцилінів, проведення дієтотерапії в післяопераційному періоді та використання метоклопраміду внутрішньовенно дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 3-5 днів після оперативного втручання, який відрізняється тим, що додатково проводять дієтотерапію в передопераційному періоді, призначають 1 раз на добу розчин надропарину кальцію дозою 0,3 мл підшкірно за 5 днів до операції та впродовж 7 днів після операції, проводять очищення кишечнику осмотичним проносним засобом протягом 3 днів до операції, призначають очисну клізму в перші 2 дні після операції, проводять санаційні фібробронхоскопії під час операції та протягом 3-5 днів післяопераційного періоду та призначають медикаментозну терапію в післяопераційному періоді в наступному об'ємі: симетикон перорально дозою 80 мг 3 рази на добу протягом 7-10 днів, домперидон перорально дозою 10 мг 3 рази на добу протягом 7 днів, ензимні препарати перорально по 10000 ОД 3 рази на добу протягом 14 днів та 3 % розчин сорбітолу дозою 200,0 мл внутрішньовенно краплинно протягом перших 5 днів. 5 UA 100407 U Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Feschenko Yurii Ivanovych, Melnyk Vasyl Mykhailovych, Opanasenko Mykola Stepanovych, Borysova Valentyna Ivanivna, Konik Bohdan Mykolaiovych, Tereshkovych Oleksandr Volodymyrovych, Levanda Larysa Ivanivna

Автори російською

Фещенко Юрий Иванович, Мельник Василий Михайлович, Опанасенко Николай Степанович, Борисова Валентина Ивановна, Коник Богдан Николаевич, Терешкович Александр Владимирович, Леванда Лариса Ивановна

МПК / Мітки

МПК: A61K 31/00, A61B 17/00

Мітки: діафрагми, релаксації, хворого, спосіб, приводу, пластиці, ведення

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/8-100407-sposib-vedennya-khvorogo-pri-plastici-diafragmi-z-privodu-relaksaci.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб ведення хворого при пластиці діафрагми з приводу її релаксації</a>

Подібні патенти