Спосіб виготовлення виробів з легких бетонів і виріб з легкого бетону, виготовлений цим способом

Номер патенту: 98753

Опубліковано: 11.06.2012

Автор: Веселовський Роман Олександрович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб виготовлення виробів з легких бетонів, за яким готують цементний розчин з полімерною добавкою, перемішують його з легким заповнювачем, поміщають отриману суміш в опалубку, ущільнюють суміш, здійснюють розпалубку й вивантажують отримані вироби, який відрізняється тим, що як полімерну добавку в цементний розчин вводять відносно маси цементу 0,05-0,5 % олігомерного складного поліефіру й 0,025-0,5 % поліакриламіду.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як олігомерний складний поліефір використовують поліетиленглікольмалеїнатфталат, полідіетиленглікольмалеїнатфталат, політриетиленглікольмалеїнатфталат, поліетиленглікольмалеїнат або продукт конденсації оксипропілованого дифенілолпропану з малеїновим ангідридом, полідіетиленглікольфумарат, полі1,2-пропіленглікольадипінат, полідіетиленглікольхлормалеїнат або політриетиленглікольізофталат.

3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як легкий заповнювач використовують гранули спіненого полістиролу.

4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як легкий заповнювач використовують часточки перліту, вермикуліту і/або шлаків ТЕЦ.

5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що цементний розчин готують шляхом перемішування 2,5 % розчину поліакриламіду у воді й олігомерного складного поліефіру, диспергуванням отриманої суміші у воді затворення й наступного перемішування отриманої дисперсії з цементом.

6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що в цементний розчин додатково вводять мікрофібру з полімерних волокон.

7. Виріб з легкого бетону, що містить в'яжуче у вигляді затверділого цементного розчину з полімерною добавкою й легкий заповнювач, який відрізняється тим, що полімерна добавка містить відносно маси цементу 0,05-0,5 % олігомерного складного поліефіру і 0,025-0,5 % поліакриламіду.

8. Виріб за п. 7, який відрізняється тим, що як легкий заповнювач він містить гранули спіненого полістиролу.

9. Виріб за п. 7, який відрізняється тим, що як легкий заповнювач він містить часточки перліту, вермикуліту і/або шлаків ТЕЦ.

10. Виріб за п. 7, який відрізняється тим, що він додатково містить мікрофібру з полімерних волокон.

11. Виріб за будь-яким з пп. 7-10, який відрізняється тим, що він являє собою теплоізоляційну плиту.

12. Виріб за будь-яким з пп. 7-10, який відрізняється тим, що він являє собою стіновий блок.

Текст

Реферат: Винахід належить до галузі виробництва будівельних матеріалів, а саме до виробництва виробів з бетонів, в яких використовують легкі пористі заповнювачі й цементні в'яжучі з добавками з полімерних матеріалів. Об'єктом винаходу є спосіб виготовлення виробів з легких бетонів, за яким готують цементний розчин з полімерною добавкою, перемішують його з легким заповнювачем, поміщають отриману суміш в опалубку, ущільнюють суміш, здійснюють розпалубку й вивантажують отримані вироби. Як полімерну добавку в цементний розчин уводять відносно маси цементу 0,05-0,5 % олігомерного складного поліефіру й 0,025-0,5 % поліакриламіду. Другим об'єктом винаходу є виріб з легкого бетону, виготовлений цим способом. Винахід забезпечує зменшення розшарування бетонної суміші, збільшення міцності бетону й зниження його теплопровідності. UA 98753 C2 (12) UA 98753 C2 UA 98753 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до галузі виробництва будівельних матеріалів, а саме до виробництва виробів з бетонів, в яких використовують легкі пористі заповнювачі й цементні в'яжучі з добавками з полімерних матеріалів. Легкі бетони з використанням пористих заповнювачів знаходять у будівництві все більше застосування. Знижуючи щільність бетону, будівельники досягають зниження маси конструкцій, поліпшення теплоізоляційних властивостей, зменшення вартості будівництва, зниження працезатрат. Одним з різновидів легких бетонів є полістиролбетон (ПСБ) - композиційний матеріал, до складу якого входить цемент, пористий заповнювач, за який виступають гранули спіненого полістиролу, а також модифікуючі добавки (прискорювачі схоплювання, пластифікатори і т.д.). Зараз випускаються наступні види виробів із ПСБ: теплоізоляційні плити з маркою по середній щільності Д150 - Д250, пустотілі блоки для збірно-монолітних стін Д250 - Д350, суцільні блоки не несучі Д250 - Д400, самонесучі Д350 - Д450, несучі Д450 - Д600. У порівнянні з використовуваними в цей час аналогічними матеріалами, такими, як газобетон, пінополімери, мінераловатні плити, ПСБ має ряд істотних переваг. Так, він не боїться води й роками плаває, морозостійкість може перевищувати 100 циклів, екологічно безпечний, має низьку питому вагу, пожежобезпечний, група горючості Г1. Значення коефіцієнта теплопровідності ПСБ марки Д200 відповідає значенню теплопровідності мінераловатної плити марки ППЖ 200-0,07 кВт/м°С. Для забезпечення тих самих теплотехнічних характеристик стін будівлі із ПСБ марки Д500 необхідна товщина становить 360 мм, для ніздрюватого бетону - 460 мм. Вартість квадратного метра стіни із ПСБ нижче в 1,51, 7 разу, ніж з ніздрюватого бетону. ПСБ має гарні звукоізоляційні показники - для стін товщиною 100 мм - 36 дБ, для 150 мм - 55 дБ. Вироби із ПСБ, а також з інших легких бетонів виготовляють звичайно способом, при якому наготовлюють цементний розчин, перемішують його з легким заповнювачем, поміщають отриману суміш в опалубку, ущільнюють суміш, здійснюють розпалубку й вивантажують отримані вироби. Виготовлення виробів із ПСБ, однак, зустрічається з рядом технологічних труднощів. Так, при перемішуванні гранул з пінополістиролу із цементним розчином відбувається розшарування суміші, що приводить до неоднорідних властивостей по об'єму ПСБ. При виготовленні виробів із ПСБ, наприклад, таких як блоки, економічно доцільно здійснювати розпалубку відразу після їхнього ущільнення вібропресуванням, однак вироби із щільністю нижче Д200 розвалюються або деформуються після зняття опалубки, у зв'язку із чим деякі виробники відновлюють геометрію виробів фрезеруванням, інші для збільшення міцності виробу заморожують його. Ясно, що такі методи значно підвищують вартість виробів із ПСБ. Більш доцільним видається збільшення міцності введенням до складу суміші мікрофібри. Найчастіше мікрофібру виготовляють із полімерних волокон, однак цементний розчин погано змочує такі волокна, у зв'язку із чим мікрофібра повинна мати значну довжину. У той же час, довгі волокна мікрофібри перешкоджають щільному впакуванню пінополістирольних гранул, що приводить до збільшення кількості цементного розчину й збільшенню теплопровідності. Для зниження теплопровідності в суміш уводять повітровтягуючі добавки, наприклад, омилений деревний дьоготь. Такі добавки, однак, знижують морозостійкість ПСБ і зменшують ступінь гідратації цементних зерен, що приводить до зниження міцності формованого бетонного каменю, що має особливо велике значення при виготовленні виробів із ПСБ низької щільності. При виготовленні виробів із ПСБ кожна гранула повинна бути покрита тонким шаром цементного розчину, що, враховуючи її сферичну форму й гладку гідрофобну поверхню, реалізувати досить складно, а без хімічних добавок практично неможливо. Деякі з добавок, застосовуваних при виробництві полістиролбетонів, описані, наприклад, у патентах RU 2082695, RU 2100322, RU 2143413, RU 2292317, RU 2390510. Замість гранул з пінополістиролу як легкого заповнювача для виготовлення легких бетонів можуть бути використані часточки спучених мінералів, таких як перліт, вермикуліт, шлаки ТЕЦ і ін. Проблеми, що виникають при виготовленні виробів з легкого бетону, що містить такі заповнювачі, ті ж, що й при виготовленні полістиролбетону. До них додаються проблеми, обумовлені тим, що поверхня таких часточок спучених мінералів гідрофільна й вони часто мають відкриті пори. Вода, що міститься в складі цементного розчину, дифундує в об'єм часточок, це призводить до непередбачуваності властивостей бетонного каменю, його високого водопоглинення й необхідності висушування отриманого бетону. В основу винаходу поставлена задача розробити спосіб виготовлення виробів з легких бетонів, при якому за рахунок надавання цементному розчину високих тиксотропних властивостей, забезпечення високої адгезії й змочування цементним розчином гранул або 1 UA 98753 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 часток легкого заповнювача й мікрофібри, запобігання дифузії води із цементного розчину в об'єм часток легкого мінерального заповнювача забезпечується: зменшення розшаровування бетонної суміші, стійкість розмірів свіжовідформованих виробів навіть при малому вмісті розчину в суміші, використання короткої мікрофібри, зменшення теплопровідності виробів з легких бетонів без зменшення їх міцності. У способі виготовлення виробів з легких бетонів, за яким готують цементний розчин з полімерною добавкою, перемішують його з легким заповнювачем, поміщають отриману суміш в опалубку, ущільнюють суміш, здійснюють розпалубку й вивантажують отримані вироби, поставлена задача згідно з винаходом вирішена тим, що в якості полімерної добавки в цементний розчин вводять по відношенню до маси цементу 0,05-0,5 % олігомерного складного поліефіру й 0,025-0,5 % поліакриламіду. Краще як олігомерний складний поліефір використовувати поліетиленглікольмалеїнатфталат, полідіетиленглікольмалеїнатфталат, політриетиленглікольмалеїнатфталат, поліетиленглікольмалеїнат або продукт конденсації оксипропілованого дифенілолпропану з малеїновим ангідридом, полідіетиленглікольфумарат, полі1,2-пропіленгліколь, полідіетиленглікольхлормалеїнат або політриетиленглікольізофталат. Використання кожного з компонентів, що вводиться в бетонну суміш, згідно з винаходом, окремо або в складі інших комплексних добавок відомо. Так, наприклад, в SU 1065370 описаний спосіб готування бетонної суміші, за яким до складу бетонної суміші серед інших інгредієнтів уводять полімерну композицію, що містить у своєму складі складний поліефір, а використання в бетонній суміші поліакриламіду відомо з US 2009/0197991 ΑΙ. Видається, що механізм впливу складних ефірів на механічні властивості бетону є таким. Складноефірні групи в олігомерах при контакті з поверхнею скла, бетону й деяких інших лужних матеріалів гідролізуються й відбувається хемосорбція продуктів гідролізу на поверхні твердого тіла, при цьому ці процеси протікають із дуже високою швидкістю. [R.A.Veselovsky, V.N.Kestelman. Adhesion of Polymers, Mcgraw Hill, New-York, 400p; Adamson A.W. Physical Chemistry of Surfaces, third edition (John Willey and Sons, New York), p. 134.]. При введенні в бетонну суміш обмеженої кількості складноефірного олігомеру відбудеться його хемосорбція на поверхні цементних зерен. Кількість олігомеру, що вводиться, повинна бути такою, щоб він заповнив тільки частину поверхні зерна, вона при цьому набуває мозаїчної структури, що складається з гідрофільно-гідрофобних ділянок, що чергуються. У цьому випадку агрегація цементних зерен буде викликати не утворення великих глобул, порівняно слабко зв'язаних одна з одною, а фібрил. Це приведе до збільшення тиксотропії бетонної суміші і її адгезії до легкого заповнювача й мікрофібр. Можна припустити, що при введенні в цементну суміш поліакриламіду полімер утворює просторову фазову сітку, що приводить до формування в суміші коагуляційної структури, що забезпечує тиксотропні властивості суміші. Тим самим збільшується стійкість свіжовідформованих блоків. Крім того, поліакриламід виконує й інші функції, прямо зв'язані із властивостями легких заповнювачів. Так, у поліакриламіді відбувається часткове омилення амідних груп, карбоксильні групи, що утворюються, реагують з гідроксидом кальцію, що перебуває на поверхні цементних зерен. Така взаємодія приводить до іммобілізації реліктових цементних зерен, це утрудняє їхнє з'єднання у великі глобули, що пов'язане з розшаровуванням бетонної суміші й з міцністю бетонного каменю, що утворюється. Крім того, вода має високу спорідненість до поліакриламіду, що виключає можливість її відділення з бетонної суміші й проникнення усередину часток легкого мінерального заповнювача, одночасно поліакриламід кальматує пори в такому заповнювачі. Частина карбоксильних груп поліакриламіду реагує з розчиненим у воді гідроксидом кальцію, при цьому різко збільшується дифільність полімеру і, отже, збільшується його поверхнева активність. Можна припустити, що така поверхнево-активна речовина, адсорбуючись на поверхні пінополістирольних гранул або часток перліту, вермикуліту і/або шлаків ТЕЦ, а також мікрофібри, приводить до значного збільшення змочування цих матеріалів цементним розчином і їх адгезії до бетонного каменю. У таблиці 1 наведені дані про вплив добавок на деякі властивості ПСБ. Для виготовлення зразків був використаний портландцемент марки 500 і суміш (1:1) гранул пінополістиролу з розміром часток 1 і 4-6 мм. Водоцементне відношення становило 0,5 для ПСБ щільністю 3 3 150 кг/м з поступовим зниженням до 0,4 для ПСБ із щільністю 400 кг/м . Поліакриламід використовували у вигляді його 2,5 %-ї концентрації у воді. Цифра після найменування типу поліефіру вказує на його молекулярну масу. Кількість добавки приводиться стосовно цементу. Окремі інгредієнти добавки змішували один з одним, потім за допомогою ультразвуку диспергували у воді затворення, після чого воду змішували з цементом і цементний розчин 2 UA 98753 C2 перемішували із заповнювачем. Бетонну суміш ущільнювали вібропресуванням. Міцність ПСБ на розтягання при вигині визначали за ДСТ 10180 на зразках 100100100 мм і 100100400 мм. Коефіцієнт теплопровідності визначали за ДСТ 7076 на зразках 50250250 мм. 5 Таблиця 1 Межа міцності ЩільКоефіцієнт на № ність Кількість РозшарутеплопроТип добавки розтягуп/п ПСБ, добавки % вання, % відності, вання при 3 кг/м Вт/м°С вигині, МПа 1 140 16 0,10 0,05 2 140 Поліакриламід 0,025 14 0,12 0,05 3 140 Поліакриламід 0,05 11 0,13 0,05 4 140 Поліакриламід 0,1 10 0,13 0,05 5 140 Поліакриламід 0,2 8 0,12 0,05 6 140 Полідіетиленглікольмалеїнатфталат - 960 0,01 15 0,13 0,05 7 140 Полідіетиленглікольмалеїнатфталат - 960 0,1 14 0,14 0,05 8 140 Полідіетилнглікольмалеїнатфталат - 960 0,5 13 0,14 0,05 9 140 Поліетиленглікольмалеїнатфталат - 840 0,1 14 0,12 0,05 Політриетиленглікольмалеїнатфталат 10 140 0,1 13 0,13 0,05 890 11 140 Поліетиленглікольмалеїнат - 760 0,1 15 0,12 0,05 Продукт конденсації оксипропилованого 12 140 діфенилолпропану з малеїновим 0,1 12 0,14 0,05 ангідридом -1100 13 140 Полідіетиленглікольфумарат - 770 0,1 13 0,12 0,05 14 140 Полі 1,2-пропіленглікольадипінат- 680 0,1 13 0,12 0,05 15 140 Полідіетиленглікольхлормалеїнат - 790 0,1 13 0,13 0,05 16 140 Політриетиленглікольізофталат-840 0,1 13 0,13 0,05 17 140 Політриетиленглікольізофталат-980 0,1 12 0,14 0,05 18 140 Політриетиленглікольізофталат-1200 0,1 10 0,16 0,05 0,1 Поліакриламід 19 140 6 0,19 0,05 Політриетиленглікольізофталат -1200 0,1 20 200 19 0,15 0,065 0,1 Поліакриламід 21 200 8 0,24 0,060 Політриетиленглікольізофталат -1200 0,1 22 400 23 0,60 0,11 0,1 Поліакриламід 23 400 9 0,76 0,10 Політриетиленглікольізофталат -1200 0,1 10 15 20 У прикладах здійснення способу 1, 20, 23 добавка не застосовувалася, у прикладах 2-5 застосовувався тільки поліакриламід, у прикладах 6-18 застосовувався тільки олігомерний складний поліефір, у прикладах 19, 21 і 22 застосовувалася згідно з винаходом комплексна добавка з поліакриламіду і олігомерного складного поліефіру. Як видно з таблиці, введення в бетонну суміш комплексної добавки згідно з винаходом приводить до зменшення розшарування бетонної суміші, збільшенню міцності бетону й 3 зниженню його теплопровідності. Так, за прикладом № 19 ПСБ щільністю 140 кг/м має міцність 3 вищу, ніж ПСБ щільністю 200 кг/м при значно нижчій теплопровідності. Блоки, свіже відформовані із суміші № 19 після зняття опалубки не розвалюються й не змінюють форму, аналогічні приклади для такої щільності ПСБ ніким з виробників ПСБ не відзначені. Цей же приклад показує, що приріст міцності ПСБ при введенні до складу суміші комплексної добавки вищий, ніж сума приростів міцності ПСБ при введенні в суміш кожної добавки окремо. Введення до складу бетонної суміші комплексної добавки не виключає можливість використання добавок інших типів, зазвичай застосовуваних при виробництві ПСБ: сульфату натрію, пластифікаторів, повітровтягуючих добавок, аеросилу, меленого піску й ін., тому що 3 UA 98753 C2 5 10 15 20 25 механізм їх впливу на властивості ПСБ відмінний від механізму впливу пропонованої комплексної добавки. У таблиці 1 наведені властивості ПСБ, виготовленого без мікрофібри. Для визначення впливу комплексної добавки на адгезію бетонної суміші до полімеру, з якого складається мікрофібра, використовували пластину з поліпропілену товщиною 10 мм. На цю пластину наформовували бетонний розчин товщиною 10 мм. Через 28 днів епоксидним клеєм до бетону приклеювали металевий грибок, шар бетону, що виходить за межі периметра грибка видаляли й за допомогою адгезіометра визначали зусилля його відриву. Для бетонної суміші, що не містить комплексної добавки зусилля відриву склало 0,2 МПа. Уведення в суміш добавки за прикладом №19 збільшило зусилля відриву до 1,4 МПа. Таке високе значення адгезії дозволяє використовувати для зміцнення ПСБ коротку фібру, що не перешкоджає щільному упакуванню гранул в об'ємі ПСБ. Так, введення до складу бетонної суміші 10 % фібри з поліпропілену довжиною 2 мм привело до зниження міцності ПСБ Д200 на 15 %, при введенні в суміш №19 такої фібри привело до збільшення міцності ПСБ на 10 %. Для виготовлення зразків ніздрюватого бетону з використанням у якості заповнювача спучених мінералів були використані часточки перліту, вермикуліту й шлаків ТЕЦ. Розмір 3 3 часточок становив 1-10 мм, насипна щільність перліту становила 30 кг/м , вермикуліту 40 кг/м і 3 шлаків 200 кг/м . Для готування бетонної суміші був використаний портландцемент марки 500, водоцементне відношення становило 0,65. Зразки ущільнювали вібрацією. Міцність зразків на стиск визначали за ДСТ 10180, розмір зразків 100 × 100 × 100 мм. З перліту й вермикуліту 3 3 готовили зразки із щільністю 200 кг/м , зі шлаків - 400 кг/м . Випробування зразків проводили через 28 днів після їх формування. При виготовленні зразків з вермикуліту й шлаків як поліефір був використаний політриетиленглікольізофталат із ММ 1200 у кількості 0,1 %, загальна кількість добавки становила 0,4 %. При використанні бетонної суміші без комплексної добавки міцність зразків склала при перлітному заповнювачі 0,1 МПа, при заповнювачі з вермикуліту - 0,3 МПа, при заповнювачі зі шлаків - 4 МПа. Введення в бетонну суміш комплексної добавки дозволило збільшити міцність зразків, що містять вермикуліт - до 0,5 МПа, шлаки - до 6 МПа. Вплив добавки на міцність зразків, що містять перліт, показано в таблиці 2. 30 Таблиця 2 №№ п/п 1 2 3 4 Кількість добавки, % Тип добавки Полідіетиленглікольмалеїнатфталат-840 Поліакриламід Полідіетиленглікольмалеїнатфталат-840 Поліакриламід Полідіетиленглікольмалеїнатфталат-840 Поліакриламід Полідіетиленглікольмалеїнатфталат-840 Поліакриламід 5 Поліетиленглікольмалеїнат-740 Поліакриламід 6 Полідіетиленглікольадипінат-760 Поліакриламід 7 8 9 10 11 Політриетиленглікольізофталат-1200 Поліакриламід Політриетиленглікольізофталат-1200 Поліакриламід Політриетиленглікольізофталат-1200 Поліакриламід Політриетилглікольізофталат-1200 Поліакриламід 0,1 0,025 0,1 0,1 0,1 0,3 0,1 0,5 0,1 0,1 0,1 0,3 0,1 0,025 0,1 0,1 0,1 0,3 0,1 0,3 Межа міцності при стиску, МПа 0,1 0,2 0,3 0,3 0,2 0,2 0,1 0,3 0,4 0,1 0,2 Як видно з таблиці, використання як добавки окремо олігомерного складного поліефіру або поліакриламіду не приводить до значного збільшення міцності бетону, тільки введення комплексної добавки збільшує міцність бетону в кілька раз. Оскільки однією з основних функцій 4 UA 98753 C2 добавки є блокування процесу дифузії води в обсяг часток пористого заповнювача, найбільшу ефективність добавка проявляє при порівняно великому вмісті поліакриламіду - 0,3-0,5 %. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 30 35 1. Спосіб виготовлення виробів з легких бетонів, за яким готують цементний розчин з полімерною добавкою, перемішують його з легким заповнювачем, поміщають отриману суміш в опалубку, ущільнюють суміш, здійснюють розпалубку й вивантажують отримані вироби, який відрізняється тим, що як полімерну добавку в цементний розчин вводять відносно маси цементу 0,05-0,5 % олігомерного складного поліефіру й 0,025-0,5 % поліакриламіду. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як олігомерний складний поліефір використовують поліетиленглікольмалеїнатфталат, полідіетиленглікольмалеїнатфталат, політриетиленглікольмалеїнатфталат, поліетиленглікольмалеїнат або продукт конденсації оксипропілованого дифенілолпропану з малеїновим ангідридом, полідіетиленглікольфумарат, полі1,2пропіленглікольадипінат, полідіетиленглікольхлормалеїнат або політриетиленглікольізофталат. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як легкий заповнювач використовують гранули спіненого полістиролу. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як легкий заповнювач використовують часточки перліту, вермикуліту і/або шлаків ТЕЦ. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що цементний розчин готують шляхом перемішування 2,5 % розчину поліакриламіду у воді й олігомерного складного поліефіру, диспергуванням отриманої суміші у воді затворення й наступного перемішування отриманої дисперсії з цементом. 6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що в цементний розчин додатково вводять мікрофібру з полімерних волокон. 7. Виріб з легкого бетону, що містить в'яжуче у вигляді затверділого цементного розчину з полімерною добавкою й легкий заповнювач, який відрізняється тим, що полімерна добавка містить відносно маси цементу 0,05-0,5 % олігомерного складного поліефіру і 0,025-0,5 % поліакриламіду. 8. Виріб за п. 7, який відрізняється тим, що як легкий заповнювач він містить гранули спіненого полістиролу. 9. Виріб за п. 7, який відрізняється тим, що як легкий заповнювач він містить часточки перліту, вермикуліту і/або шлаків ТЕЦ. 10. Виріб за п. 7, який відрізняється тим, що він додатково містить мікрофібру з полімерних волокон. 11. Виріб за будь-яким з пп. 7-10, який відрізняється тим, що він являє собою теплоізоляційну плиту. 12. Виріб за будь-яким з пп. 7-10, який відрізняється тим, що він являє собою стіновий блок. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Process for the production of articles from light concretes and article therein, produced by the process

Автори англійською

Veselovskyi Roman Oleksandrovych

Назва патенту російською

Способ изготовления изделий из легких бетонов и изделие из легкого бетона, изготовленное данным способом

Автори російською

Веселовский Роман Александрович

МПК / Мітки

МПК: C04B 16/00, C04B 40/00, C04B 24/24, C04B 38/00

Мітки: бетону, виріб, виготовлення, цим, виготовлений, легкого, бетонів, виробів, способом, легких, спосіб

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/7-98753-sposib-vigotovlennya-virobiv-z-legkikh-betoniv-i-virib-z-legkogo-betonu-vigotovlenijj-cim-sposobom.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб виготовлення виробів з легких бетонів і виріб з легкого бетону, виготовлений цим способом</a>

Подібні патенти