Спосіб одержання магнітних графітових матеріалів та матеріал, одержаний цим способом

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб одержання магнітних графітових матеріалів, який відрізняється тим, що включає стадії:

a) реактор (1) забезпечують першим контейнером (2), який містить принаймні один оксид перехідного металу, та другим контейнером (3), який містить графіт, при цьому графіт та принаймні один оксид перехідного металу тонко подрібнені, перший та другий контейнери (2, 3) поміщають близько один до одного, при цьому об'ємне співвідношення графіту та принаймні одного оксиду перехідного металу становить приблизно 1:1, при цьому хімічно активна система закрита і знаходиться під тиском з величиною від високого вакууму 10-7 тор до 10 атмосфер в присутності інертного газу, який подають крізь впускний канал (5), а вакуум створюють крізь випускний канал (6), при цьому реактор (1) утримують протягом 6-36 годин при температурах в інтервалі між температурою початку реакції, яка становить приблизно 600 °С, та температурою плавлення принаймні одного оксиду перехідного металу, яку утворюють за допомогою нагрівальних пристроїв (4), при цьому:

I) оксид перехідного металу при розкладанні під дією температури утворює порцію газоподібного кисню, достатню для окислення графіту та формування в ньому пор, і

II) відновлюють оксид перехідного металу головним чином до стану нульового окислення, тоді як графітовий матеріал в кінці процесу має дві зони: верхню та нижню, при цьому верхня утворена бажаним продуктом з пористою структурою, згустками, горбиками та краями непокритих графенів,

б) в кінці встановленого періоду реакції одержують графітовий матеріал, який проявляє магнітні властивості при кімнатній температурі, які є довготривалими.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що графітом є порошкоподібний чистий графіт, доступний на ринку.

3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що графітом є піролітичний графіт.

4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що графітом є графіт будь-якої різновидності або форми.

5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що розмір частинок графіту менше ніж 0,1 мм.

6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що графіт містить приблизно до 10 мас.% бору.

7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що оксидом перехідного металу є оксид металу, вибраний з групи VIII, такий як Fe, Co та Ni, метал групи IB, такий як Сu, та метал групи ІІВ, такий як Zn, метал групи IIІВ, такий як Sc, метал групи IVB, такий як Ті, та метал групи VB, такий як V, метал групи VIB, такий як Сr, або в чистому вигляді, або змішані в будь-якій пропорції.

8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що переважно оксидом перехідного металу є оксид міді або в чистому вигляді, або в суміші з іншими оксидами перехідних металів в будь-якій пропорції.

9. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що тривалість реакції становить від 14 до 24 годин.

10. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вихід графіту становить від 1/10 до 1/20 від об'єму графіту, первинно поміщеного в другий контейнер (3).

11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що магнітні властивості графітового матеріалу можуть бути відновлені за допомогою магніту.

12. Магнітний графітовий матеріал, одержаний способом за будь-яким із пп. 1-11, який відрізняється тим, що має складні мікроструктури, утворені порами, які проходять крізь різні графітові шари та мають діаметри, які змінюються від декількох нанометрів до більше ніж 1 мкм, та має нано- і мікроструктуровані форми згустків або горбиків.

13. Магнітний графітовий матеріал за п. 12, який відрізняється тим, що він проявляє магнітні властивості при кімнатній температурі, які є довготривалими.

14. Магнітний матеріал за п. 12, який відрізняється тим, що він придатний для використання в магнітних зображеннях у медицині, нанотехнології, системі зв'язку, електроніці, датчиках, біодатчиках, каталізі або для розділення магнітних матеріалів.

Текст

1. Спосіб одержання магнітних графі тових матеріалів, який відрізняється тим, що включає стадії: a) реактор (1) забезпечують першим контейнером (2), який містить принаймні один оксид перехідного металу, та другим контейнером (3), який містить графіт, при цьому графіт та принаймні один оксид перехідного металу тонко подрібнені, перший та другий контейнери (2, 3) поміщають близько один до одного, при цьому об'ємне співвідношення графіту та принаймні одного оксиду перехідного металу становить приблизно 1:1, при цьому хімічно активна система закрита і знаходиться під тиском з величиною від високого вакууму 10-7 тор до 10 2 (19) 1 3 85098 4 9. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що тривалість реакції становить від 14 до 24 годин. 10. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вихід графі ту становить від 1/10 до 1/20 від об'єму графіту, первинно поміщеного в другий контейнер (3). 11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що магнітні властивості графітового матеріалу можуть бути відновлені за допомогою магніту. 12. Магнітний графітовий матеріал, одержаний способом за будь-яким із пп. 1-11, який відрізняється тим, що має складні мікроструктури, утворені порами, які проходять крізь різні графітові шари та мають діаметри, які змінюються від декількох нанометрів до більше ніж 1 мкм, та має нано- і мікроструктуровані форми згустків або горбиків. 13. Магнітний графітовий матеріал за п. 12, який відрізняє ться тим, що він проявляє магнітні властивості при кімнатній температурі, які є довготривалими. 14. Магнітний матеріал за п. 12, який відрізняється тим, що він придатний для використання в магнітних зображеннях у медицині, нанотехнології, системі зв'язку, електроніці, датчиках, біодатчиках, каталізі або для розділення магнітних матеріалів. Ця заявка заявляє пріоритет [бразильською заявкою на патент №РІ0402338-2], на опис якої робиться тут посилання. Представлений винахід відноситься до області магнітних графітови х матеріалів, більш точно, до способів одержання наноструктурних матеріалів з доступного на ринку чистого гра фіту та оксидів перехідних металів в інертній атмосфері або вакуумі при нагріванні. Наноструктуры вуглецеві матеріали ε об'єктом дослідження внаслідок потенційних промислових застосувань та новизни їх фізичних властивостей. Можливість одержання властивостей, що представляють інтерес в мікроскопічних зразках вуглецю, таких як довготривалі магнітні властивості при кімнатній температурі, відкривають велику кількість застосувань. Ці матеріали можуть використовуватися в магнітних зображеннях в медицині або, крім того, застосовуватися в нанотехнолопї, системі зв'язку, електроніці, датчиках, навіть біодатчиках, каталізі або розділенні магнітних матеріалів. Однак, протягом багатьох років було важко повірити в існування чистих вуглецевих матеріалів, які могли б мати цей тип властивості. існуючі способи, що призводять до одержання мікроскопічних кількостей магнітного вуглецю, використовують ядерні технології (бомбардування протонами) або стани з екстремальною температурою та тиском, що роблять їх нездійсненними з точки зору економії. Окрім того, вони не надають матеріали, які мають придатну феромагнітну характеристику в порівнянні з фоновим магнітним сигналом (який, головним чином, є сильно діамагнітним). Не дивлячись на зусилля, що прикладаються для одержання магнетизму в органічних матеріалах, виявлено дуже мало систем, які мають цю властивість. Останні декілька років з винайденням нових алотропних форм вуглецю ця область дослідження була переглянута винайденням феромагнетизму в солі з переносом заряду [TD AE]-C6O та в полімеризованому фуллерені, як зазначено в праці ["P.M. Allemand et al, Science 253, 301 (1991), T. Makarova et al., Nature 413, 716 (2001) and R. A . Wood et al., J. Phys.: Condens Matter 14, L385 (2002)"]. Окрім того, деякі праці показують існування магнітних контурів феромагнітного типу у піролітичному високоорієнтованому графі ті (HOPG), як вказано [Y. Kopelevich, P. Esqumazi, J. H. S. Torres, S. Moethlecke, J. Low Temp. Phys. 119, 691 (2000) and P Esquinazi et al., Ph ys. REv. B 66, 24429 (2002)]. Останнім часом дві важливі праці однозначно показали, що існування феромагнетизму в чистому вуглеці можливе. Одна з цих праць [«P. Turek et al, Chem. Phys. Lett. 180, 327 (1991)»] вказує на індукування магнітних рівнів протонним випромінюванням на HOPG. Цей матеріал має магнітний рівень, стійкий при кімнатній температурі. Інша праця описує синтез нової алотропної форми вуглецю, нанопіни, яка цілком складається з вуглецю, який проявляє поведінку феромагнітного типу до температури 9OK з кривою вузького гістерезису та високою намагніченістю [дивіться А. V. Rode,E. G. Gamaly, A. G. Christy, J. G. Fitz Gerald, S. T. Hyde, R. G. Elliman, B. Luther-Davies, A. I. Veinger, J. Androulakis, J. Giapintzakis, Nature (2004)]. Цей матеріал одержаний абляцією склоподібного вуглецю в атмосфері аргону з використанням високочастотного та високопотужного лазера. [Американський патент №6312768] також стосується цього предмету, описуючи спосіб осадження тонких плівок аморфних та кристалічних наноструктур на основі осадження з використанням ультрашвидких лазерних імпульсів. Однак, не дивлячись на існуючі розробки, все ще існує потреба у способі одержання магнітних графітови х матеріалів в будь-якій кількості, які мають при кімнатній температурі довготривалі магнітні властивості, причому згадані матеріали одержані з графіту та оксидів перехідних металів, кожен з яких є порошкоподібним і здатен вступати в реакцію, що надає бажаний продукт. Такий спосіб та відповідний графітовий продукт описуються та заявляються у представленій заявці. Говорячи в широкому розумінні, винахід стосується способу одержання магнітних графітових матеріалів з чистого графіту, який включає: а) надання реактора з першим контейнером, який містить чистий графіт, та др угим контейнером, який містить один або більшу кількість окси 5 85098 дів перехідних металів, причому графіт та оксид(и) тонко подрібнені, при цьому контейнери розміщені дуже близько один біля іншого, причому об'ємне відношення графіту до оксиду(ів) перехідних(ого) металів(у) становить приблизно 1:1, хімічно активна система закрита і має тиск зі значеннями, що знаходяться в інтервалі між високим вакуумом (107 тор) та 10 атмосферами інертного газу, і утримується протягом 6-36 годин при температурі з інтервалу між температурою початку реакції та температурою плавлення оксиду(ів) перехідного(их) металу(ів), завдяки чому: і) оксид перехідного металу при розкладанні завдяки дії температури, надає порцію газоподібного кисню, достатню для спричинення окислювального впливу на графіт та утворення в ньому пор; і іі) оксид перехідного металу відновлюють головним чином до стану нульового окислення, не дивлячись на те, що вуглецевий матеріал в кінці процесу має дві зони: верхню зону, утворену бажаним продуктом з пористою структурою, згустками, горбиками та краями непокритих графенів; ііі) в кінці бажаного періоду реакції відновлюють графітовий матеріал з довготривалими магнітними властивостями при кімнатній температурі. Таким чином, винахід передбачає спосіб одержання при кімнатній температурі магнітних графітових матеріалів з чистого графіту та одного або більшої кількості оксидів перехідних металів, які перемішані в довільній пропорції за умови, що кількість графіту має сте хіометричний залишок. Винахід також передбачає спосіб одержання магнітних графітови х матеріалів, при цьому магнітні властивості можуть виявлятися при кімнатній температурі, наприклад притяганням до постійного магніту. Винахід також передбачає спосіб одержання магнітних графіто вих матеріалів при кімнатній температурі, який прийнятний для комерційного виробництва без надмірно модернізованого обладнання або способів, при цьому об'єкти винаходу вимагають тільки стандартних реакторів, таких як печі, які забезпечують температуру в 1200°C. Винахід також передбачає матеріал чисто на основі вуглецю, придатний до прояву вказаних магнітних властивостей при кімнатній температурі. Винахід додатково передбачає стійкий магнітний графітовий матеріал, тобто, матеріал, що зберігає свої властивості протягом тривалих періодів часу – принаймні протягом декількох тижнів. Винахід також передбачає магнітний графітовий матеріал, у якому бажані властивості випливають з топографічних характеристик, внесених в первинний графіт. Короткий опис креслень Фігура 1 зображає схему реактора, використовуваного у способі винаходу. Фігура 2 зображає двовимірне зображення атомної мікроскопи (MFM-2D) та відповідне тривимірне зображення, при цьому загальна сфотографована область становить приблизно 10мкмх10мкм, і у якій ширина кожної магнітної доріжки становить приблизно 1 мікрометр. 6 Фігура 3 зображає зображення скандувальної електронної мікроскопії (SEM) магнітного графітового матеріалу, одержаного способом винаходу. Фігура 4 є графіком, який зображає криву намагніченості (SQUID) по відношенню до температури, порівнюючи магнітну характеристику матеріалу до та після процесу для прикладеного зовнішнього магнітного поля з величиною магнітної індуктивності 0,01 T (1000 ерстед). Фігура 5 є графіком, який показує деталь кривої намагніченості (SQUID) по відношенню до температури для прикладеного зовнішнього магнітного поля з величиною магнітної індуктивності 0,01 T (1000 ерстед), яка зображає магнітну якість продукту, одержаного способом винаходу. Вставка показує деталь кривої інверсії магнітної сприйнятливості у вигляді функції температури і визначення температури Кюрі (Tc) при температурі приблизно 200 K. Фігура 6 є графіком, який показує криву намагніченості (SQUID) по відношенню до зовнішнього магнітного поля, яке проявляє типову поведінку феромагніту, представленого обробленим зразком при T=200К. Детальний опис переважних варіантів виконання Тому, представлений спосіб одержання графітового матеріалу, який при кімнатній температурі має довготривалі магнітні властивості, головним чином є окислювальним впливом на чистий графіт, виділеного з порції кисню, одержаного з розкладання при температурі з інтервалу між температурою початку реакції, яка становить приблизно 600°С, та температурою плавлення оксиду або суміші оксидів перехідних металів в закритій системі та в присутності інертного газу-носія. Альтернативно, порція кисню може одержуватися з газоподібного кисню в кількостях, еквівалентних кількостям, одержаним з розкладання оксиду або суміші оксидів перехідних металів. Чистий графіт використовується для представленого способу ι є доступним на ринку. Для полегшення взаємодії графіту з окислювальним газом, одержаним з розкладання оксиду перехідного металу, використовують чистий порошкоподібний графіт, який утримується в контейнері всередині реактора в закритій системі, як це буде деталізовано пізніше. Типово і за допомогою прикладу використання графіту з гранулометрією, меншою ніж 0,1 міліметр, здійснюється адекватно. Для способу використовуються усі форми чистого графіту, як наприклад, піролітичний графіт, порошкоподібний чистий графіт або будь-яка інша різновидність або форма графіту. Оксиди перехідних металів, використовувані для способу винаходу, є оксидами металів VII групи, як наприклад Fe, Co та Ni; метали IB групи, такі як Cu та HB групи, як наприклад Zn; метали IMB групи, такі як Sc; метали IVB групи, такі як Ті, та VB групи, такі як V; метали VIB групи, такі як Cr. Переважний оксид перехідного металу для способів винаходу є оксидом міді (CuO), або чистим або змішаним з іншими оксидами в будь-якій пропорції. Оксид перехідного металу також використовують у формі порошку. Оксид або його суміші помі 7 85098 щають в контейнер без потреби в запобіжних заходах стосовно його пресування. Оскільки, реакція відбувається в паровій фазі, то використовуваний оксид повинен мати достатню чистоту для забезпечення того, що забруднюючі елементи не будуть випаровуватися - це є єдиною вимогою. Оксиди звичайної чистоти, використовувані в лабораторіях, діють гарно. Гарні результаті досягаються, коли для реакції використовується суміш графіту з іншими елементами. За допомогою прикладу, суміш графіту з бором в кількості до приблизно 10% ваги бору надає шукані результати щодо магнітних властивостей. Згідно з принципами винаходу порція графіту повинна бути стехіометрично значно вищою за порцію оксиду перехідного металу. Однак, якщо це обумовлено об'ємом, то об'єми порошку оксиду перехідного металу та порошку чистого графіту можуть становити відношення 1:1 або дуже близьке до нього для кращих результатів. Контейнери або плавильна чаша, використовувана як для графіту так ι для оксиду металу, та екранна труба виготовлені з оксиду алюмінію без обмеження в цьому матеріалі. Будь-який матеріал, що витримує температури процесу, є стійким. У переважному варіанті виконання контейнери мають приблизно 8см в довжину та 1см у ширину та висоту; екранна труба має 2,5см в діаметрі та 96см у довжину. Ці розміри є переважними для застосування на робочій шкалі, причому величини та відношення між ними можуть бути різними для дослідної шкали або промислової шкали. Атмосфера закритої системи може складатися з інертного газу, використовуваного як допоміжний засіб-носій, який може перебувати під тиском до 10 атмосфер, або по іншому, у вакуумі. Типовим інертним газом є азот або аргон із значною ступінню чистоти, наприклад 99,9%. Для цього газу не потрібно жодних спеціальних рекомендацій на додаток до звичайних комерційних характеристик. Під час реакції вакуум створюють для допомоги у зміщенні балансу реакції до продуктів. Рівень вакуум у, застосовуваний для реакції, знаходиться між вакуумом, створеним механічним насосом (між 10-2 та 10-3 тор), та високим вакуумом (10-7 тор) Діапазон температур, при яких відбувається реакція, становить від 600°C (діапазон, у якому починається реакція оксилення) до, наприклад, температури плавлення вибраного оксиду перехідного металу (або суміші оксидів перехідних металів), або цього металу в стані нульового окислення. Типово, для оксиду міді виявлено, що 1200°C є дуже прийнятної температурою. Реакція між графітом та оксидом перехідного металу відбувається протягом декількох годин: 6 36 годин з переважним діапазоном 14-24 годин. Спосіб винаходу для одержання магнітного графітового матеріалу може здійснюватися періодично, як описано, або альтернативно безперервним способом. У цей спосіб може використовуватися будь-який тип реактора/печі, придатної для витримування високих температур 8 Згідно із запропонованим способом первинний графіт та оксиди перехідних металів, які в кінці реакції знаходяться в окремих контейнерах, перехідні метали повністю або в основному відновлюються до свого стану нульового окислення. Для кращих результатів контейнери, які містять графіт та принаймні один оксид перехідного металу, розташовані дуже близько один біля одного всередині реактора, де відбувається реакція з одержанням магнітного графіту. Згідно з винаходом, відстань між контейнерами, які утримують реагенти, становить від 0 до 100мм, більш переважно від 30 до 50мм ι навіть більш переважно від 5 до 15мм. В контейнері, де спочатку був чистий графіт, одержують вуглецевий матеріал ι можна чітко ідентифікувати дві різні зони. Матеріал у вер хній зоні має аморфний вигляд, темний колір, а матеріал в нижній зоні має кристалічний вигляд. Матеріал, який при кімнатній температурі має магнітні властивості представленого винаходу, є матеріалом верхньої зони, який, в результаті досліджень сканувальною електронною мікроскопією (SEM) та атомною мікроскопією (MFM), має складну стр уктуру з порами, згустками, горбиками та краями непокритих графенів. На противагу цьому, матеріал в нижній зоні не має при кімнатній температурі магнітної характеристики. Важливо відділяти магнітні та немагнітні фази для одержання чистішого та концентрованого матеріалу, що може обережно здійснюватися внаслідок чітко відмінного фізичного аспекту обох фаз, або, інакше кажучи, за допомогою магніту. На додаток до простого виявлення магнетизму при кімнатній температурі також за допомогою використання звичайного магніту, магнітної силової мікроскопи (MFM) виявлено магнітну поведінку в матеріалі верхньої зони, таким чином показуючи важливу роль, яку відіграють описані топографічні характеристики у наданні цих властивостей. Вимірювання магнітного поля підтверджують цю сильну магнітну поведінку, яку проявляє матеріал, одержаний способом винаходу. Не застосовуючи жодну конкретну теорію, поведінка, проявлена магнітним продуктом реакції, може приписуватися взаємодії орбіт sp3 та sp2 та місцю потоків електронів, які були заміщені перед цим в орбітах π графенів. Ці електрони змушують займати певне місце, створюючи магнітний момент внаслідок мікроструктурних змін, внесених цією процедурою. Ці електрони можуть утворювати орбіти, розташовані навколо створених дефектів. Якщо внаслідок відносного розташування в просторі між матеріалом багато локалізованих орбіт не знищують одна одну, а скоріше підсилюють, то потім вони можуть створювати макроскопічний магнітний момент, який здатен створювати описаний та заявлений у представленій заявці ефект. Потім фотографія сканувальної електронної мікроскопії (SEM), зображена на Фігурі 3, чітко показує поширення пор крізь різні графітові шари, які відповідають цьому поясненню. Іншими словами, ідея полягає в тому, що якщо ми маємо пори, які проходять крізь різні послідовні графени, то потоки π -електронів, що знаходяться в порах, створюють 9 85098 магнітні моменти у формі витків, розташованих один над іншим, у формі соленоїда, який перекриває свої впливи і надає ненульовий результуючий макроскопічний магнітний момент. Вплив металів на існування цього магнетизму був усунутий аналізом флуоресценції рентгенівських променів та спектроскопією енергії розсіювання (EDS), повязаною з електронно сканувальною мікроскопією. Ці дослідження виконуються на вихідному графіті без обробки та на модифікованому графіті, при цьому різниця між результатами не відзначається. Магнітний графіт при кімнатній температурі, одержаний представленим способом, відрізняється складною мікроструктурою, утвореною порами, що проходять крізь різні графітові шари з діаметрами, які змінюються від кількох нанометрів до більш ніж 1мкм, і нано та мікроструктурованими формами, що стосується згустків або горбиків. Структуру одержаного графіту можна побачити на Фігурі 2. Винахід буде тепер описуватися з посиланням на додані Фігури. Фігура 1 є спрощеною схемою реактора, використовуваного у способі винаходу Головним чином реактор (1) є закритою системою, такою як пісковий годинник, що нагрівається коаксіальним екраном (4) або будь-яким нагрівальним пристроєм, придатним забезпечувати температури від 600°С до температури плавлення оксиду перехідного металу (або суміші оксидів). Всередині реактора (1) поміщено перший контейнер (2), який містить вищеописаний(і) порошкоподібний(і) оксид(и) перехідного(их) металу(ів) ι дуже близько біля першого контейнера (2) поміщено другий контейнер (3), який містить порошкоподібний доступний на ринку чистий графіт, при цьому об'ємне відношення в першому та другому контейнерах (2) та (3) становить 1:1. Крізь впускний канал (5) вводиться інертний газ-носій, наприклад, азот. Крізь випускний канал (6) в системі створюють вакуум, який може змінюватися від величин, одержаних з механічного відкачування (типово 102 -10-3 тор) до високого вакууму (10-7 тор). Коли система досягає температур, придатних для одержання газоподібного кисню з оксиду(ів) перехідного(их) металу(ів), що містяться в першому контейнері (2), то оксилення графітового матеріалу, що міститься в другому контейнері (3), починає також процес формування пор в графіті. Оскільки реакція відбувається протягом 6 - 36 годин, переважно 14-24 годин, то формування пор в порошкоподібному графіті може навіть надавати ніздрюваті матеріали, якщо це бажано. В кінці реакції графітовий матеріал верхньої частини другого контейнера (3) відновлюється як продукт реакції, проявляючи довготривалі магнітні властивості при кімнатній температурі. Вихід магнітного графітового матеріалу знаходиться в інтервалі від 1/10 до 1/20 (об'єму) графіту, первинно поміщеного в другий контейнер (3); у вигляді прикладу реакція, ініційована 5 грамами 10 графіту, надає приблизно 0,25 грам магнітного графіту Фігура 2 зображає картину магнітної силової мікроскопії (MFM) гра фіту винаходу. Ширина кожної магнітної доріжки становить приблизно 1 мікрометр Фігура дозволяє перевірку ступеня структурування одержаного продукту. Ця структурна ступінь дозволяє показати, що при кімнатній температурі магнітна реакція матеріалу є важливою ι має чітко встановлені області. Фігура 3 є фо тографією сканувальної електронної мікроскопії (SEM) графітового матеріалу винаходу. На цій фотографії можна спостерігати те, що руйнування графенів, яке збільшує згадані пори, відбувається послідовно в глибших шарах, підсилюючи описаний ефект і створюючи заявлений магнітний ефект. Фігура 4 є графіком кривої намагніченості (SQUID) по відношенню до температури, який порівнює магнітну поведінку матеріалу до та після обробки. Фігура 4 дозволяє перевірити покращену магнітну характеристику, виявлену в графітовому матеріалі шляхом обробки запропонованого способу. Досягнуте покращення є дуже чітким ι дозволяє повне перетворення поведінки первинної діамагнітної маси графіту на дуже сильну феромагнітну поведінку. Воно дозволяє припускати, що цей тип такої важливої реакції може не приписуватися в цілому присутності домішок у зразку, оскільки ці домішки, якщо вони є, повинні, в найкращому випадку, дозволяти спостерігати слабкий погіршений магнетизм, який має значущість тільки при усуненні діамагнітного фону графітової маси, що чітко не трапляється у цьому випадку. Фігура 5 є графіком, який показує деталь кривої намагніченості (SQUID) по відношенню до температури, показуючи магнітну якість одержаного графітового матеріалу, а також температуру Кюрі, що становить приблизно 185К Магнітна поведінка матеріалу зберігається навіть при кімнатній температурі. Фігура 6 є графіком, що показує криву намагніченості (SQUID) по відношенню до зовнішнього поля, показуючи, що графі товий продукт, одержаний способом винаходу, проявляє типову поведінку феромагніту при температурі 200К. Тому, ви щенаведений опис підтверджує, що можна одержувати макроскопічні кількості матеріалу з довготривалими магнітними властивостями при кімнатній температурі з доступного на ринку чистого графіту та оксиду перехідного металу при відносно м'яких умовах реакції та за допомогою легкодоступного обладнання, ι що таким чином одержаний матеріал знаходить застосування в багатьох сферах, таких як магнітне зображення в медицині, або також застосування в системі зв'язку, електроніці, датчиках, навіть біодатчиках, каталізі або розділенні магнітних матеріалів. Тому, представлена заявка надає висококонкуретний спосіб одержання магнітного вуглецю, який має фізичні властивості, невідомі до цього часу. 11 85098 12 13 Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 85098 Підписне 14 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Process for preparation of magnetic graphitic materials and material therein

Автори англійською

Arauo Moreira Fernando Manuel, Pardo Minetti Elena, Mombru Rodriges Alvaro Washington

Назва патенту російською

Способ получения магнитных графитовых материалов и материал, полученный данным способом

Автори російською

Арауйо Морейра Фернандо Мануэль, Пардо Минетти Елена, Момбру Родригес Альваро Вашингтон

МПК / Мітки

МПК: H01F 1/01, C01B 31/02

Мітки: матеріал, магнітних, матеріалів, цим, графітових, спосіб, одержання, способом, одержаний

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/7-85098-sposib-oderzhannya-magnitnikh-grafitovikh-materialiv-ta-material-oderzhanijj-cim-sposobom.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб одержання магнітних графітових матеріалів та матеріал, одержаний цим способом</a>

Подібні патенти