Спосіб діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок v стадії з анемією

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, що включає математичний розрахунок індексу резистентності еритроцитарних мембран, який відрізняється тим, що з урахуванням кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран додатково визначають ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, та при збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран щодо середніх контрольних значень у 1,2-1,5 рази у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією діагностують перший ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, при збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран відповідно у 1,6-1,9 рази діагностують другий ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, при збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран щодо контрольних значень у середньому у 2,0 рази та більше діагностують третій ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів.

Текст

Реферат: Спосіб діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії включає математичний розрахунок індексу резистентності еритроцитарних мембран. З урахуванням кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран додатково визначають ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів. При збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран щодо середніх контрольних значень у 1,2-1,5 рази у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією діагностують перший ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів. При збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран відповідно у 1,6-1,9 рази діагностують другий ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів. При збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран щодо контрольних значень у середньому у 2,0 рази та більше діагностують третій ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів. UA 119572 U (12) UA 119572 U UA 119572 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб належить до галузі медицини, а саме до нефрології та урології, а також до лабораторної діагностики (клінічної біохімії), і може бути використаним для діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією, прогнозування на цій підставі перебігу хвороби та оптимізації лікувальних заходів (зменшення кількості ускладнень, збільшення тривалості життя та поліпшення його якості). Як відомо, одним із серйозніших ускладнень хронічної хвороби нирок є анемія. По мірі прогресування хвороби поширеність анемії збільшується та досягає свого максимуму (майже 80 %) у хворих, які отримують ниркову замісну терапію. Анемія у хворих на хронічну хворобу нирок характеризується, з одного боку, прискореним руйнуванням еритроцитів зі зниженням гемоглобіну, гематокриту, сироваткового заліза та трансферину, а, з іншого - зменшеною продукцією еритропоетину нирками, яка неспроможна нормалізувати кількість еритроцитів. Анемія негативно впливає на перебіг основної хвороби, якість життя пацієнтів та серцеву функцію. Отже на сьогодні необхідні заходи, що не тільки поповнюють недостатність еритропоетину та усувають дефіцит заліза, але й підвищують резистентність еритроцитів та зменшують в такий спосіб їх гемоліз. Виразність порушення резистентності мембран еритроцитів у різних хворих з різних причин може значно коливатися, що й обумовлює актуальність своєчасної діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у цієї категорії хворих та, відповідно, своєчасного призначення антианемічних та/або мембрано-стабілізуючих лікарських засобів. Отже, визначення ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів є вкрай необхідним з погляду індивідуалізації лікувальної тактики анемії у кожного хворого на хронічну хворобу нирок. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб інтегральної оцінки резистентності еритроцитарних мембран, взятий нами за прототип (1), який включає визначення перекисної резистентності еритроцитів, проникності мембран еритроцитів, перекисного гемолізу еритроцитів та активності каталази сироватки крові як об'єктивних та інформативних показників стану мембран еритроцитів, що відбивають як їх функціональний стан, так і їх структурні порушення, та розрахунок на цій підставі індексу резистентності еритроцитарних мембран. Недоліком способу є те, що основну увагу автори приділяли виключно математичному розрахунку індексу резистентності еритроцитарних мембран, тобто є тільки констатація фактів підвищення у хворих нефрологічного профілю кількісних величин індексів резистентності мембран еритроцитів, що не дозволяє об'єктивно діагностувати ступінь порушення їх резистентності та індивідуалізувати на цій підставі лікування пацієнтів. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією шляхом математичного розрахунку індексу резистентності еритроцитарних мембран, що інформативно відбиває як функціональний стан (за показником проникності мембран еритроцитів) так і структурний стан мембран еритроцитів (за показниками перекисної резистентності еритроцитів, перекисного гемолізу еритроцитів та активності каталази сироватки крові), і, залежно від кількісної величини збільшення цього показника за середні контрольні значення діагностують ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів як перший, другий та третій, здійснюють на цій підставі оцінку перебігу та прогнозу хвороби, визначають індивідуальну тактику лікування кожного хворого на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, що включає математичний розрахунок індексу резистентності еритроцитарних мембран, згідно з корисною моделлю, з урахуванням кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран додатково визначають ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, та при збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран щодо середніх контрольних значень у 1,2-1,5 рази у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією діагностують перший ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, при збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран відповідно у 1,6-1,9 рази діагностують другий ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, при збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран щодо контрольних значень у середньому у 2,0 рази та більше діагностують третій ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів. Спосіб діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією виконують наступним чином: визначають перекисну резистентність еритроцитів, проникність мембран еритроцитів (осмотичну стійкість еритроцитів), перекисний гемоліз еритроцитів, активність каталази у сироватці крові (1) та на 1 UA 119572 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 підставі визначення перелічених показників розраховують індекс резистентності еритроцитарних мембран (ІРЕМ) як суму співвідношень показників перекисної резистентності еритроцитів, проникності мембран еритроцитів, перекисного гемолізу еритроцитів та активності каталази сироватки крові хворих до аналогічних показників контролю (середні значення), поділеної на кількість доданків, за формулою: ІРЕМ = [(ПРх/ПРк + ПЕМХ/ПЕМК + ПГх/ПГК + КТх/КТК): 4], де ІРЕМ - індекс резистентності еритроцитарних мембран; ПР х - перекисна резистентність еритроцитів хворого; ПРк - перекисна резистентність еритроцитів контролю (середнє значення); ПЕМх - проникність еритроцитарних мембран хворого; ПЕМк - проникність еритроцитарних мембран контролю (середнє значення); ПГ х - перекисний гемоліз хворого; ПГк - перекисний гемоліз контролю (середнє значення); КТ х - активність каталази сироватки крові хворого; КТ к активність каталази сироватки крові контролю (середнє значення); 4 - кількість доданків. Як відомо, показник проникності мембран еритроцитів характеризує функціональний стан мембран еритроцитів - їх проникність для іонів та інших речовин, показники перекисної резистентності еритроцитів та перекисного їх гемолізу дозволяють констатувати структурний стан мембран еритроцитів - стійкість до факторів, що викликають гемоліз. Каталаза є ферментом антипероксидного захисту, міститься переважно в еритроцитах (в сироватці крові в незначній кількості) і відповідає за утилізацію пероксиду водню, суттєве підвищення її активності обумовлено вивільненням ферменту з еритроцитів при їх руйнації, даний показник також може використовуватися як один із маркерів резистентності (стійкості) еритроцитів, а його збільшення характеризує підвищення гемолітичних процесів. Отже, урахування загальної відповіді захисної системи резистентності мембран еритроцитів на накопичення токсичних метаболітів надає отриманим результатам більшої об'єктивності та інформативності в інтегральній оцінці стану їх резистентності. Апробація способу, що заявляється, проведена у відділі нефрології та діалізу, у відділі еферентних технологій та у лабораторії біохімії ДУ "Інститут нефрології НАМН України" у 30 практично здорових осіб віком від 19 до 65 років з нормальними аналізами крові та сечі та без захворювань нирок в анамнезі (група контролю), у 74 пацієнтів того ж віку із верифікованим діагнозом - хронічна хвороба нирок V стадії з анемією. Всіх пацієнтів з урахуванням клінічного перебігу нефрогенної анемії та з урахуванням методів ниркової замісної терапії, а також залежно від кількісних величин індексу резистентності мембран еритроцитів поділяють на наступні групи: 1-25 хворих, що лікують методом перитонеального діалізу, 2-17 хворих (4 з них лікують методом перитонеального діалізу, 13 - методом гемодіафільтрації), 3-32 хворих (Із них лікують методом гемодіафільтрації, 31 - методом програмного гемодіалізу). Аналіз отриманих результатів розрахунку індексу резистентності еритроцитарних мембран окремо у кожній із груп пацієнтів показав, що у 1-й групі реєструють збільшення індексу резистентності еритроцитарних мембран за середні контрольні значення в 1,2-1,5 рази, тобто кратність підвищення цього інтегрального показника в 1,2-1,5 рази асоціюють з І ступенем порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією, у 2-й групі реєструють збільшення індексу резистентності еритроцитарних мембран за середні контрольні значення в 1,6-1,9 рази, тобто кратність підвищення цього інтегрального показника в 1,6-1,9 рази асоціюють з II ступенем порушення резистентності мембран еритроцитів, у 3-1 групі реєструють збільшення індексу резистентності еритроцитарних мембран за середні контрольні значення у 2,0 рази та більше, тобто кратність підвищення цього інтегрального показника у 2,0 рази та більше асоціюють з III ступенем порушення резистентності мембран еритроцитів у цих хворих. Враховуючи клінічний перебіг нефрогенної анемії у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії та беручи до уваги метод нирковозамісної терапії, яким лікується хворий, з деякою мірою вірогідності можна лише припустити ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів у даного пацієнта. У той же час тільки кількісний вираз індексу резистентності еритроцитарних мембран, що є інтегральним показником та відбиває як функціональний, так і структурний стан їх стійкості, можна вважати об'єктивним та інформативним маркером порушення резистентності мембран еритроцитів у кожного конкретного хворого. Результати визначення індексу резистентності еритроцитарних мембран у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією залежно від ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів наведені в таблиці. 2 UA 119572 U Таблиця Індекс резистентності еритроцитарних мембран у хворихна хронічну хворобу нирок V стадії з анемією (М ± m) № групи 1 2 3 4 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Хворі на хронічну хворобу нирок V Індекс резистентності Статистичний стадії з анемією еритроцитарних мембран (од.) показник з І ступенем порушення резистентності 1,34±0,12 Ρ1-4 < 0,02 еритроцитарних мембран (n=25) з II ступенем порушення резистентності 1,83±0,21 Р2-1 < 0,05 еритроцитарних мембран (n=17) з III ступенем порушення резистентності еритроцитарних 2,41±0,17 Р3-2 < 0,05 мембран (n=32) Група контролю (n=30) 1,03±0,023 Як свідчать наведені у таблиці дані, встановлена статистично вірогідна різниця між 1 групою хворих, тобто хворих із першим ступенем порушення резистентності мембран еритроцитів та групою практично здорових осіб, що свідчить про те, що у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією вже з початковим ступенем порушення резистентності мембран еритроцитів зміни індексу резистентності еритроцитарних мембран мають місце та є досить суттєвими (рі_ 4 < 0,02). Порівняльний аналіз між групами хворих (2-га та 1-ша, 3-тя та 2-га), тобто між групами пацієнтів із різним ступенем порушення резистентності мембран еритроцитів, демонструє наявність статистично доведеної залежності між кратністю підвищення кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран у цих хворих (р2-1 < 0,05, р3-2 < 0,05). Вищезазначене вірогідно, наглядно та доказово підтверджує правильність підходу до вибору інтегрального узагальнюючого показника у способі, що заявляється, щодо об'єктивності та інформативності діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією. Отже, кратність підвищення кількісної величини індексу резистентності еритроцитарних мембран у кожного хворого на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією - це той об'єктивний показник, що індивідуально характеризує стан резистентності мембран еритроцитів у конкретного хворого та надає клініцисту своєчасну та об'єктивну інформацію щодо його змін. Отримана інформація, у свою чергу, допоможе лікарю своєчасно обґрунтувати оптимальну лікувальну тактику індивідуального ведення кожного пацієнта. Точність способу, тобто помилка у двох паралельних визначеннях інтегрального індексу оцінки резистентності еритроцитарних мембран, не перевищує ±6,1 %. Наводимо приклади практичного застосування способу. Приклад 1. Хворий К. М. М., 45 років, а. к. №211. Клінічний діагноз: Хронічна хвороба нирок УД стадії: артеріальна гіпертензія III ст., гіпертонічна нефропатія (ПД з 2014 року), Анемія. Хворіє на артеріальну гіпертензію протягом 16 років. Хронічна хвороба нирок діагностована 5 років тому. З січня 2014 р. розпочато лікування перитонеальним діалізом. Лікування отримує в домашніх умовах протягом 1 року. Загальний стан хворого відносно задовільний, стабільний. Скарг немає. AT 160/85 мм рт. ст., пульс 85 уд./хв., ритмічний, маса тіла 81 кг. Загальний аналіз 12 9 крові: гемоглобін 97 г/л; еритроцити 3,19 × 10 /л; гематокрит 29,6; лейкоцити 4,5 × 10 /л; 9 тромбоцити 18810 /л. Біохімічний аналіз: сечовина 22,12 ммоль/л; креатинін 0,94 ммоль/л; глюкоза 4,66 ммоль/л. Застосування запропонованого способу показало, що в сироватці крові активність каталази становить 39,0 мкат/л (16,6±1,5 у контролі), проникність мембран еритроцитів- 16,1 % (10,0±1,0 у контролі), перекисна резистентність еритроцитів - 33,9 ум. од. (42,9±7,8 у контролі), перекисний гемоліз еритроцитів - 1,9 % (2,07±0,46 у контролі), індекс резистентності еритроцитарних мембран - 1,41 (1,03±0,023 у контролі), тобто у даного хворого має місце підвищення цього показника відносно середньої величини контролю у 1,38 рази, що дозволяє діагностувати перший ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, бо, згідно з корисною моделлю, збільшення індексу резистентності еритроцитарних мембран у 1,21,5 рази асоціюється з першим ступенем порушення резистентності мембран еритроцитів. Приклад 2. Хвора Г.Л.В., 60 років, а. к. № 119. Клінічний діагноз: Хронічна хвороба нирок УД стадії: гломерулонефрит (ГД з 2004), артеріальна гіпертензія, анемія. Хворіє на гломерулонефрит протягом 15 років. З лютого 2004 р. лікується гемодіафільтрацією в ДУ "ІННАМН України". Лікування отримує в амбулаторному режимі протягом 11 років. Загальний 3 UA 119572 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 стан хворої стабільний, відносно задовільний. Скарг немає. AT 130/80 мм рт. ст.; пульс 78 уд./хв., ритмічний; маса тіла 65 кг. Загальний аналіз крові: гемоглобін 97 г/л; еритроцити 3,16 × 12 9 9 10 /л; лейкоцити 6,7 × 10 /л; тромбоцити 18910 /л. Біохімічний аналіз: сечовина 28,02 ммоль/л; креатинін 0,97 ммоль/л; глюкоза 4,7 ммоль/л. Застосування запропонованого способу показало, що в сироватці крові активність каталази становить 57,2 мкат/л (16,6±1,5 у контролі), проникність еритроцитарних мембран - 13,7 % (10,0±1,0 у контролі), перекисна резистентність еритроцитів - 23,9 ум. од.(42,9±7,8 у контролі), перекисний гемоліз еритроцитів - 3,9 % (2,07±0,46 у контролі), індекс резистентності еритроцитарних мембран - 1,81 (1,03±0,023 у контролі), тобто у даної хворої має місце підвищення цього показника відносно середньої величини контролю у 1,76 рази, що дозволяє діагностувати другий ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, бо, згідно запропонованому способу, збільшення індексу резистентності еритроцитарних мембран у 1,6-1,9 рази асоціюють із другим ступенем порушення резистентності мембран еритроцитів. Приклад 3. Хвора Ч. С. В., 63 роки, а. к. № 103. Клінічний діагноз: Хронічна хвороба нирок УД стадії.: гломерулонефрит (ГД з 2003 року), артеріальна гіпертензія II ст., анемія. Хворіє на гломерулонефрит протягом 17 років. Хронічна хвороба нирок - 12 років. В квітні 2003 р. сформовано артеріовенозну фістулу та розпочато лікування сеансами програмного гемодіалізу в ДУ "ІННАМН України". Лікування отримує в амбулаторному режимі протягом 12 років. Загальний стан хворої стабільний, відносно задовільний. Скарг немає. AT 130/90 мм рт. ст.; пульс 80 уд./хв., ритмічний. Маса тіла 69 кг. Загальний аналіз крові: гемоглобін 98 г/л; 12 9 9 еритроцити 3,31 × 10 /л; гематокрит 30,5; лейкоцити 5,010 /л; тромбоцити 16310 /л; Біохімічний аналіз: сечовина 17,0 ммоль/л; креатинін 0,91 ммоль/л; глюкоза 5,75 ммоль/л. Застосування запропонованого способу показало, що в сироватці крові активність каталази становить 74,2 мкат/л (16,6±1,5 у контролі), проникність еритроцитарних мембран - 17,5 % (10±1,0 у контролі), перекисна резистентність еритроцитів - 17,4 ум. од.(42,9±7,8 у контролі), перекисний гемоліз еритроцитів - 6,1 % (2,07±0,46 у контролі), індекс резистентності еритроцитарних мембран - 2,39 (1,03±0,023 у контролі), тобто у даної хворої має місце підвищення цього показника відносно середньої величини контролю у 2,32 рази, що дозволяє діагностувати третій ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, бо, згідно із запропонованим способом, збільшення індексу резистентності еритроцитарних мембран у 2,0 рази та більше асоціюється із третім ступенем порушення резистентності мембран еритроцитів. Наведені приклади демонструють неможливість визначення ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією за допомогою тільки клініко-лабораторних показників. У той же час застосування способу, що заявляється, дозволяє діагностувати у кожного пацієнта ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, що необхідно враховувати поряд з іншими клініко-лабораторними даними для удосконалення лікувальних заходів, завчасного проведення корекції анемії, зокрема препаратами, що мають антианемічну та стабілізуючу дію щодо мембран, уповільнити на цій підставі прогресування хвороби, подовжити тривалість життя хворих та покращити його якість. Суттєва відмінність способу, що заявляється, - це застосований методичний підхід до його виконання: визначення комплексу параметрів, які різнобічно характеризують стан резистентності мембран еритроцитів, розрахунок на цій підставі інтегрального індексу, що дозволяє об'єктивно виявити взаємозв'язок цих параметрів та своєчасно надати клініцисту цілеспрямовану інформацію щодо ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у кожного індивідуального хворого на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією, - наділяє цей спосіб перевагами перед вже існуючими, підвищуючи таким чином його діагностичні та прогностичні можливості. До переваг способу також належить доступність устаткування та необхідних реактивів вітчизняного виробництва. Отже, спосіб діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією є точним, доступним, необтяжливим для хворого, нескладним у виконанні, добре відтворюваним та має високі діагностичні характеристики: діагностична інформативність способу дорівнює 87,5 %. Джерела інформації: при експертизі 1. Патент № 113366, UA, МПК G01N 33/48 (2006.01), А61Μ 1/16 (2006.01), А61Μ 1/28 (2006.01), А61Ρ 13/12 (2006.01). Спосіб інтегральної оцінки резистентності еритроцитарних мембран / М.О. Колесник, Л.В. Король, Л.Я. Мигаль, О.В. Бурдейна; ДУ "ІН НАМНУ" (UA); № а 201512781, 24.12.2015. Опубл. 10.01.2017. Бюл. № 1. - 5 с (прототип). 4 UA 119572 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, що включає математичний розрахунок індексу резистентності еритроцитарних мембран, який відрізняється тим, що з урахуванням кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран додатково визначають ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, та при збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран щодо середніх контрольних значень у 1,2-1,5 рази у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії з анемією діагностують перший ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, при збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран відповідно у 1,6-1,9 рази діагностують другий ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів, при збільшенні кількісних величин індексу резистентності еритроцитарних мембран щодо контрольних значень у середньому у 2,0 рази та більше діагностують третій ступінь порушення резистентності мембран еритроцитів. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61M 1/34, G01N 33/48, A61M 1/28

Мітки: анемією, ступеня, порушення, нирок, мембран, еритроцитів, діагностики, хворобу, спосіб, хворих, стадії, хронічну, резистентності

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/7-119572-sposib-diagnostiki-stupenya-porushennya-rezistentnosti-membran-eritrocitiv-u-khvorikh-na-khronichnu-khvorobu-nirok-v-stadi-z-anemiehyu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики ступеня порушення резистентності мембран еритроцитів у хворих на хронічну хворобу нирок v стадії з анемією</a>

Подібні патенти