Спосіб оцінки ефективності корекції антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок vд стадії

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб оцінки ефективності корекції антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії, що включає визначення вмісту церулоплазміну і трансферину у сироватці крові хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії, який відрізняється тим, що у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії до та після лікування мембранопротекторним препаратом "Ліпін" у сироватці крові визначають вміст церулоплазміну і трансферину та додатково визначають вміст сульфгідрильних груп і розраховують антиоксидантну ємність сироватки крові та при підвищенні останньої відносно вихідних даних (до лікування) у 1,3 рази (на 30 %) та більше корекцію антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії оцінюють як ефективну.

Текст

Реферат: Спосіб оцінки ефективності корекції антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії включає визначення вмісту церулоплазміну і трансферину у сироватці крові хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії. При цьому у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії до та після лікування мембранопротекторним препаратом "Ліпін" у сироватці крові визначають вміст церулоплазміну і трансферину та додатково визначають вміст сульфгідрильних груп і розраховують антиоксидантну ємність сироватки крові та при підвищенні останньої відносно вихідних даних (до лікування) у 1,3 рази (на 30 %) та більше корекцію антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії оцінюють як ефективну. UA 119038 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ КОРЕКЦІЇ АНТИОКСИДАНТНОЇ ЄМНОСТІ СИРОВАТКИ КРОВІ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК VД СТАДІЇ UA 119038 U UA 119038 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до нефрології, урології та біохімії, і може бути використана для оцінки ефективності корекції антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії та оптимізації на цій підставі їх лікування (зменшення кількості ускладнень, збільшення тривалості життя та поліпшення його якості). Хронічна хвороба нирок, виходячи з її розповсюдженості (7-14 % у дорослій популяції), важкості перебігу, високій частоті фатальних та серйозних нефатальних ускладнень, та відповідно погіршенні якості життя та прогнозу хворих, збільшенні споживання ресурсів, на сьогодні вважається однією з основних хронічних неконтагіозних епідеміологічних патологій. Однією з ланок розвитку та прогресування хронічної хвороби нирок, згідно із сучасним уявленням, є порушення балансу оксидантних та антиоксидантних реакцій в бік надлишкового утворення ліпідних пероксидів, що є цитотоксичними, а кількість їх корелює з тяжкістю перебігу хвороби, тобто має місце розвиток оксидативного стресу. Цитотоксичні впливи у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії, окрім зазначених, здійснюють також уремічні токсини та інші продукти метаболізму. Отже, оксидативний стрес є однією із причин, що визначає високу частоту летальних наслідків у хворих на хронічну хворобу нирок, а накопичення продуктів пероксидації та розвиток дисбалансу оксидантно-антиоксидантних процесів мають цитотоксичну дію. Тобто ініціацію накопичення продуктів пероксидації у цих пацієнтів викликає також недостатня функціональна спроможність системи антиоксидантного захисту сироватки крові, зокрема такої універсальної та найбільш вивченої як церулоплазмін - трансферин. Оскільки фіналом цитотоксичної дії оксидативного стресу є ушкодження біомембран, у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії, у першу чергу, має місце ушкодження саме базальної біомембрани клубочків нирок. Одним із сучасних лікарських засобів, що має мембраностабілізуючі властивості, здійснюючи таким чином органопротективний ефект, визнаний ліпін - вітчизняний ліпосомний препарат, що являє собою замкнену фосфоліпідну систему. Отже, для вибору оптимальної схеми лікування пацієнтів з хронічною хворобою нирок VД стадії важливо мати не тільки загальновідомі критерії оцінки ефективності їх лікування (основний - адекватність діалізної терапії), але важливо також мати об'єктивні критерії корекції антиоксидантного статусу у цих хворих, беручи до уваги патогенетичне значення його змін у розвитку та прогресуванні хронічної хвороби нирок. Відомий спосіб застосування мембранопротективного підходу до лікування коморбідної ренопульмонологічної патології [1], що полягає у застосовуванні ліпіну в комплексній терапії хворих на хронічний гломерулонефрит з супутньою хронічною обструктивною хворобою легень. Недоліком способу є те, що автори застосовують препарат "Ліпін" у пацієнтів без порушень функціонального стану нирок, не враховують стан антиоксидантного захисту хворих та не використовують отримані результати для оцінки ефективності його корекції. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб прогностичного значення визначення вмісту церулоплазміну, трансферину та їх співвідношення у крові хворих на хронічну хворобу нирок V стадії [2], взятий нами за прототип, який включає визначення у сироватці крові хворих вмісту церулоплазміну та трансферину як найбільш вивчених представників антиоксидантної системи крові та розрахунку їх співвідношення. Недоліком способу є те, що визначають тільки два показника антиоксидантного захисту сироватки крові та не враховують показник, що характеризує стан сульфгідрильних груп (SHгруп), тобто відсутня інтегральна оцінка антиоксидантних процесів, що відбуваються у сироватці крові, а саме стану антиоксидантної ємності сироватки крові. Крім цього отримані результати не використовують для оцінки ефективності корекції антиоксидантного стану крові лікувальними заходами. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб оцінки ефективності корекції антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії шляхом визначення у сироватці крові хворих до та після терапії препаратом "Ліпін", що має мембраностабілізуючі властивості, вмісту церулоплазміну, трансферину та сульфгідрильних груп як показників антиоксидантного захисту сироватки крові та з метою об'єктивізації дослідження розрахунку антиоксидантної ємності сироватки крові для інтегральної оцінки антиоксидантних процесів у цих пацієнтів, що, у свою чергу, дозволить залежно від її кількісних величин своєчасно оцінити ефективність корекції антиоксидантного стану у цієї категорії хворих, та при прогностично-несприятливому перебігу хвороби своєчасно провести корекцію лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі оцінки ефективності корекції антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії, що включає визначення вмісту церулоплазміну і трансферину у сироватці крові у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії, згідно з корисною моделлю, у хворих на хронічну хворобу 1 UA 119038 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 нирок VД стадії до та після лікування мембранопротекторним препаратом "Ліпін" у сироватці крові визначають вміст церулоплазміну і трансферину та додатково визначають вміст сульфгідрильних груп і розраховують антиоксидантну ємність сироватки крові та при підвищенні останньої відносно вихідних даних (до лікування) у 1,3 рази (на 30 %) та більше корекцію антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії оцінюють як ефективну. Запропонований спосіб виконують наступним чином: в сироватці крові хворих до та після курсу лікування препаратом "Ліпін" визначають: вміст церулоплазміну: в пробірку беруть 0,1 мл сироватки крові (без ознак гемолізу) і додають 8,0 мл 0,4 М ацетатного буферу рН 5,5 та 1,0 мл 0,5 % водного розчину р-фенілендіаміну солянокислого (субстрат), проби струшують та інкубують 60 хвилин при 37 °С, після чого реакцію зупиняють додаванням 2,0 мл 3 % розчину фтористого натрію, перемішують та витримують у холодильнику протягом 30 хвилин при +4 °C. Оптичну щільність інтенсивності забарвлення вимірюють на фото-електроколориметрі при 530 нм у кюветах діаметром 10 мм проти контрольної проби, у яку розчини буферу та субстрату вносять після внесення розчину 3 % фтористого натрію та припинення реакції. Розрахунок показників здійснюють помножуючи отримані дані абсорбції (Е) на коефіцієнт К (який дорівнює 0,875) та виражають величину вмісту церулоплазміну в г/л; вміст трансферину: в пробірку беруть 0,1 мл сироватки крові (без ознак гемолізу) і додають 1,0 мл 0,2 % розчину амоній-залізо (III) цитрат дегідроцитрату (рН 5,5-5,8). Інтенсивність помутніння вимірюють проти контролю (замість 0,1 мл сироватки крові беруть 0,1 мл води) на фотоелектроколориметрі при 440 нм у кюветах діаметром 3 мм. Через 30 хвилин вимірювання повторюють (проби стоять при кімнатній температурі). Результати розраховують за різницею екстинкцій дослідної та контрольної проби після 1-ї та 30-ї хвилини, яку помножують на 100 та виражають в умовних одиницях; вміст сульфгідрильних груп: у скляну пробірку на 20 мл беруть 0,1 мл сироватки крові, додають 1 мл дистильованої води, 1 мл 6М розчину калію йодиду, 3 краплі 5 % розчину крохмалю та 3,9 мл 0,1М фосфатного буферу рН 7,6 (загальний об'єм 6 мл), проби перемішують. Так само готують контрольну пробу, додаючи замість 0,1 мл сироватки крові 0,1 мл дистильованої води. Вимірюють оптичну щільність досліджуваної проби за допомогою фотоелектроколориметра КФК-3 в кюветі з товщиною шару 20 мм проти дистильованої води, довжина хвилі 500 нм. Потім в пробу вносять 0,3 мл 0,001Н розчину молекулярного йоду, ретельно струшують і колориметрують рівно через 10 секунд після внесення йоду, час контролюють секундоміром. Контроль колориметрують аналогічно. Кількість сульфгідрильних груп (SH-груп) визначають за кількістю йоду (в еквівалентах), який провзаємодіяв з тіогрупами. Розрахунок проводять за формулою: X=0,3·(Ек-Ед)/Ек, де X - кількість SH-груп (мкмоль); 0,3 - кількість йоду, що вносять в пробу (мікроеквіваленти), Ек та Ед - екстинції контролю та досліду; розрахунок антиоксидантної ємності сироватки крові - інтегрального показника, що характеризує стан антиоксидантного стану, здійснюють шляхом розрахунку суми співвідношень вмісту церулоплазміну, трансферину та сульфгідрильних груп хворого до їх аналогічних показників контролю (середні значення), поділеної на кількість доданків, за формулою: АОЄc=: [(ЦПх/ЦПк+Трх/Трк+SHx/SHк):3], де АОЄс - антиоксидантна ємність сироватки крові; ЦП х - вміст церулоплазміну у хворого; ЦПк - вміст церулоплазміну контролю (середнє значення); Трх - вміст трансферину у хворого; Трк - вміст трансферину контролю (середнє значення); SHx - вміст сульфгідрильних груп у хворого; SHк - вміст сульфгідрильних груп контролю (середнє значення); 3 - кількість доданків. Апробація способу, що заявляється, проведена спільно відділом еферентних технологій та лабораторією біохімії ДУ "Інститут нефрології НАМН України" у 22 пацієнтів з ХХН VД стадії, віком від 21 до 70 років та у 30 практично здорових осіб того ж віку без наявності хвороб нирок, як на момент включення в дослідження, так і в анамнезі (група контролю). Всіх хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії (10 хворих лікувалися програмним гемодіалізом, 12 перитонеальним діалізом) поділили на 2 групи: 1-ша - 22 хворих до лікування препаратом "Ліпін"; 2-га - 22 хворих після закінчення курсу лікування цим препаратом. Ліпін вводять внутрішньовенно крапельно, згідно з інструкцією. Результати визначення антиоксидантної ємності у сироватці крові хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії до та після лікування мембраностабілізуючим препаратом "Ліпін" наведені у таблиці. 2 UA 119038 U Таблиця Антиоксидантна ємність сироватки крові хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії до (група 1) та після (група 2) лікування ліпіном (М±m) № за/п 1 2 3 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Групи, що досліджувалися Група 1 (до лікування, n=22) Група 2 (після лікування, n=22) Група контролю (n=30) Антиоксидантна ємність Статистичний показник сироватки крові (од.) 0,66±0,027 р1-3 < 0,01 0,86±0,031 р1-2 0,05 Аналіз отриманих результатів показав, що 1-шу групу пацієнтів (до лікування) за середніми даними характеризує вірогідне зниження величини антиоксидантної ємності сироватки крові порівняно з контролем (р

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: B01D 61/24, G01N 33/49

Мітки: оцінки, сироватки, хворих, хворобу, ємності, хронічну, стадії, антиоксидантної, нирок, спосіб, корекції, ефективності, крові

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/7-119038-sposib-ocinki-efektivnosti-korekci-antioksidantno-ehmnosti-sirovatki-krovi-u-khvorikh-na-khronichnu-khvorobu-nirok-vd-stadi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб оцінки ефективності корекції антиоксидантної ємності сироватки крові у хворих на хронічну хворобу нирок vд стадії</a>

Подібні патенти