Спосіб діагностики захворювань нижніх дихальних шляхів у коней

Номер патенту: 118611

Опубліковано: 10.08.2017

Автори: Слівінська Любов Григорівна, Максимович Ігор Андрійович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб діагностики захворювань нижніх дихальних шляхів у коней, що включає анамнез, клінічне обстеження, рентгенологічні та додаткові дослідження, аналіз крові та виділень з дихальних шляхів, який відрізняється тим, що передбачає проведення бронхоальвеолярного лаважу та цитологічних досліджень бронхоальвеолярних змивів, при цьому

діагностичними критеріями захворювань вважають:

- на індукованій навантаженням легеневій кровотечі (ЕІРН) - наявність в пробах БАЛ еритрофагів та (або) гемосидерофагів, на частку яких припадає більше 50 % від усіх макрофагів, присутніх в зразку;

- на запальних захворюваннях дихальних шляхів (IAD) - збільшення загальної популяції клітин, в тому числі еозинофілів та мастоцитів, абсолютної та відносної кількості нейтрофілів (15-20 %);

- на рецидивуючій обструцкції дихальних шляхів (RAO) - виявлення змішаної популяції клітин, найбільшу кількісну групу з яких складають нейтрофіли (15-85 % від усієї популяції клітин).

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб діагностики захворювань нижніх дихальних шляхів у коней включає анамнез, клінічне обстеження, рентгенологічні та додаткові дослідження, аналіз крові та виділень з дихальних шляхів. Додатково передбачає проведення бронхоальвеолярного лаважу та цитологічних досліджень бронхоальвеолярних змивів. Діагностичними критеріями захворювань вважають: на індукованій навантаженням легеневій кровотечі (ЕІРН) - наявність в пробах БАЛ еритрофагів та (або) гемосидерофагів, на частку яких припадає більше 50 % від усіх макрофагів, присутніх в зразку; на запальних захворюваннях дихальних шляхів (IAD) - збільшення загальної популяції клітин, в тому числі еозинофілів та мастоцитів, абсолютної та відносної кількості нейтрофілів (15-20 %); на рецидивуючій обструцкції дихальних шляхів (RAO) - виявлення змішаної популяції клітин, найбільшу кількісну групу з яких складають нейтрофіли (15-85 % від усієї популяції клітин). UA 118611 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ НИЖНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У КОНЕЙ UA 118611 U UA 118611 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема до клінічної діагностики та терапії внутрішніх хвороб сільськогосподарських тварин, а саме до способів діагностики захворювань нижніх дихальних шляхів у коней, і може бути застосована спеціалістами ветеринарної медицини в господарствах різної форми власності, зокрема кінних заводах, державних та приватних установах ветеринарної медицини для діагностики та лікування коней із патологіями нижніх дихальних шляхів з метою відновлення їх функціонального стану, здоров'я та працездатності. Респіраторні захворювання у коней є однією із основних причин виключення їх з робочого, спортивного чи рекреаційного використання, оскільки саме дихальна система лімітує їх фізичну працездатність (Couetil L.L. Denicola D.В. Blood gas, plasma lactate and bronchoalveolar lavage cytology analyses in racehorses with respiratory disease. Equine Veterinary Journal, 1999, vol. 31, pp. 77-82; Sikora J. Choroby uktadu oddechowego koni (Poradnik dla praktykujacych lekarzy weterynarii) /J. Sikora [II wydanie]. - Warszawa: Wydawnictwo SI-MA, 2009. - 148 s.). Індукована навантаженням легенева кровотеча (ЕІРН; ang. exercise-induced pulmonary hemorrhage), запальні захворювання дихальних шляхів (IAD; inflamatory airway disease), і рецидивуюча осбтрукція дихальних шляхів (RAO; recurrent airways obstruction) є найбільш поширеними причинами зниження робочої продуктивності коней (Sanchez Α., Couetil L. L., Ward M. P., Clark S. P. Effect of airway disease on blood gas exchange in racehorses. Journal of Veterinary Internal Medicine, 2005, vol. 19, pp. 87-92.). Відомі способи діагностики хвороб нижніх дихальних шляхів (патент RU № 2159935, 2276361, 2459206, 2502462, 2571897; патент України № 67055, 100620) включають анамнез, аускультацію, дослідження мазків-відбитків та змивів за допомогою імунологічного аналізу, флуоресценції та інші. Недоліками вищенаведених способів є те, що вони розроблені переважно для діагностики респіраторних захворювань у гуманній медицині. Найближчим аналогом до способу, що заявляється, є спосіб діагностики та лікування хвороб легень тварин (Внутрішні хвороби тварин /В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, В.В. Влізло та ін.; За ред. B.I. Левченка. - Біла Церква, 2012. - Ч. 1. - 528 с.), згідно з яким емфізему легень, запалення легень та легеневу кровотечу діагностують на основі даних анамнезу, наявних клінічних симптомів, проведення обстеження з використанням методів перкусії та аускультації, рентгенологічних досліджень, аналізу крові та мокротиння. Заявлений спосіб і прототип мають спільні суттєві ознаки, а саме: включає анамнез, клінічне обстеження, рентгенологічні та додаткові дослідження, аналіз крові та виділень з дихальних шляхів. Недоліками відомого способу є те, що він не враховує факт відсутності прояву клінічних симптомів в коней при захворюваннях органів дихання в стані спокою, при цьому лабораторні показники крові також знаходитися в межах норми. Запропонований спосіб усуває недоліки прототипу та дозволяє достатньо точно діагностувати хвороби нижніх дихальних шляхів у коней із не явно вираженою симптоматикою, прихованим перебігом або на ранніх стадіях захворювання. В основу корисної моделі поставлена задача розробити новий, ефективний, надійний спосіб діагностики захворювань нижніх дихальних шляхів у коней із проведенням як діагностичної процедури бронхоальвеолярного лаважу, зручний у використанні. Технічний результат досягається тим, що спосіб передбачає проведення бронхоальвеолярного лаважу та цитологічних досліджень бронхоальвеолярних змивів, при цьому діагностичними критеріями захворювань вважають: - на ЕІРН - наявність в пробах БАЛ еритрофагів та (або) гемосидерофагів, на частку яких припадає більше 50 % від усіх макрофагів, присутніх в зразку; - на IAD - збільшення загальної популяції клітин, в тому числі еозинофілів та мастоцитів, абсолютної та відносної кількості нейтрофілів (15-20 %); - на RAO - виявлення змішаної популяції клітин, найбільшу кількісну групу з яких складають нейтрофіли (15-85 % від усієї популяції клітин). Відомо, що хвороби нижніх дихальних шляхів досить широко поширені серед коней. Так, запальні захворювання дихальних шляхів (IAD) трапляються серед молодих спортивних коней і характеризуються зниженням фізичної працездатності, кашлем, без тенденцій до рецидивів. Індукована навантаженням легенева кровотеча (ЕІРН) діагностується найчастіше в спортивних коней, які піддаються інтенсивному тренуванню, а також у тварин за важкої лівошлуночкової серцевої недостатності. Рецидивуюча обструкція дихальних шляхів (RAO) - це захворювання коней старшого віку, що характеризується бронхоспазмом, гіперсекрецією слизу, нейтрофільним запаленням слизової оболонки та гіперреактивністю дихальних шляхів. 1 UA 118611 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У діагностиці захворювань органів дихання основним у постановці діагнозу є поєднання даних анамнезу та клінічного обстеження. Проте, тварини у період ремісії не виявляють жодних клінічних ознак ураження респіраторної системи і, часто мають добру працездатність. У цьому випадку, при відсутності ефективності стандартних діагностичних маніпуляцій (огляду, аускультації і перкусії), необхідний метод візуальної діагностики, що дозволяє об'єктивно оцінити стан легенів. При цьому використання додаткових методів дослідження, зокрема рентгенологічного та ендоскопічного, транстрахіальної аспірації, часто є недостатніми для підтвердження діагнозу на IAD, RAO та ЕІРН. Впровадження в практику ветеринарної медицини волоконно-оптичної бронхоскопії дозволило візуально досліджувати верхні та нижні дихальні шляхи в коней. Використання ендоскопа також дозволяє відібрати проби для дослідження з трахеї, бронхів і альвеол. Для діагностики захворювань дихальних шляхів використовують бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ; ang. bronchoalveolar lavage-BAL). Методом БАЛ отримують клітини, що вистилають поверхню периферичних бронхіол і легеневі альвеоли, клітини та неклітинні субстрати (білки, ліпіди), що знаходяться на їх поверхні. Діагностичний бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ) - безпечний метод, що дозволяє прижиттєво дослідити нереспіраторні функції легень, підвищити ефективність діагностики бронхолегеневих захворювань. Інформативність методу можна прирівняти до біопсійної маніпуляції та необхідно вважати діагностичною процедурою. До цитологічного дослідження бронхоальвеолярного лаважу (БАЛ) спонукає відсутність явних ознак інфекції, тобто масових спалахів, які характеризуються характерним розвитком клінічних ознак. При цьому, якщо надійність діагностики ЕІРН забезпечується за рахунок виявлення крові, передовсім еритроцитів або клітин, що їх утилізують - макрофагів, то при IAD і RAO зумовлена доволі вузьким діапазоном нормальної чисельності нейтрофілів в БАЛ (0-5 %). Так, наприклад за IAD, при відсутності респіраторної інфекції, БАЛ виявляє різне підвищення вмісту мастоцитів, нейтрофілів (більше 5 %, але менше 25 %) і еозинофілів. Отже, наведені інформаційні відомості пояснюють одержання технічного результату заявленого способу. При проведенні патентно-інформаційного пошуку авторами і заявником знайдено технічне рішення (Внутрішні хвороби тварин /В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, В.В. Влізло та ін.; За ред. B.I. Левченка. - Біла Церква, 2012. - Ч. 1. - 528 с.), що містить найбільшу кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим і включає анамнез, клінічне обстеження, рентгенологічні та додаткові дослідження, аналіз крові та виділень з дихальних шляхів. Однак, наявність зазначених, спільних з прототипом ознак недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які за сукупністю ознак повністю співпадають із заявленим способом, заявником не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію винаходу (корисної моделі) -"новизна". У патентній і науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату тим, що передбачає проведення бронхоальвеолярного лаважу та цитологічних досліджень бронхоальвеолярних змивів, при цьому діагностичними критеріями захворювань вважають: - на ЕІРН - наявність в пробахБАЛ еритрофагів та (або) гемосидерофагів, на частку яких припадає більше 50 % від усіх макрофагів, присутніх в зразку; - на IAD - збільшення загальної популяції клітин, в тому числі еозинофілів та мастоцитів, абсолютної та відносної кількості нейтрофілів (15-20 %); - на RAO - виявлення змішаної популяції клітин, найбільшу кількісну групу з яких складають нейтрофіли (15-85 % від усієї популяції клітин). Заявлена корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема до клінічної діагностики та терапії внутрішніх хвороб сільськогосподарських тварин, а саме до способу діагностики захворювань нижніх дихальних шляхів у коней, і може бути застосована спеціалістами ветеринарної медицини в господарствах різної форми власності, зокрема кінних заводах, державних та приватних установах ветеринарної медицини для діагностики та лікування коней із патологіями нижніх дихальних шляхів з метою відновлення їх функціонального стану, здоров'я та працездатності, а тому відповідає критерію корисної моделі - "промислова придатність". Заявлений спосіб у коней виконують наступним чином: 2 UA 118611 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 - перед проведенням БАЛ тваринам надають спокою протягом 24 год., витримують на 24 годинній голодній дієті, а за 6 годин припиняють дачу води, а після виконання знімають з тренувань та фізичної роботи на 24-36 годин; - для зменшення бронхоспазму і кашлю застосовують бронхолітичні препарати та безпосередньо перед виконанням БАЛ коням проводять фармакологічну седацію; - БАЛ у коней виконують під візуальним контролем відеоендоскопа, при цьому можливість візуального контролю розташування головки дистальної частини ендоскопа полегшує введення робочої частини через гортань в трахею і бронхи; - для попередження нападів кашлю вводять анестетик (розчин лідокаїну) при досягненні ділянки біфуркації трахеї та кінцевої частини ендоскопа - бронхів IV/V-го порядку; - для отримання бронхоальвеолярного лаважу, через робочий канал ендоскопа, в нижні дихальні шляхи вводять від 300 до 500 мл (в середньому 400 мл) стерильного 0,9 % фізіологічного розчину, підігрітого до температури тіла тварини, розділяючи на дві порції; - отримані проби БАЛ досліджують цитологічно, при цьому аналіз цитограми бронхоальвеолярного лаважу включає підрахунок загальної кількості клітин та визначення відсоткових співвідношень клітинних популяцій; - якісну оцінку бронхоальвеолярного лаважу у коней проводять після центрифугування на зафарбованих (методами Романовського-Гімза та Май-Грюнвальда-Гімза) препаратах (в польових умовах для швидкого виготовлення препаратів, а також підрахунку кількості клітин, використовується набір для швидкого фарбування методом Diff-Quick), a для виявлення атипових клітин, препарати фарбують гематоксилін-еозином; - процентне співвідношення клітин визначають, підраховуючи не менше 300 клітин (у препаратах, які містять підвищену кількість мастоцитів - не менше 500), а в кількісному аналізі враховуються клітини, морфологія яких не викликала сумнівів; - на основі отриманих даних цитологічних досліджень БАЛ підтверджують діагноз на ЕІРН, IAD та RAO. Ефективність заявленого способу та його переваги перед прототипом підтверджені прикладом конкретного використання. Дослідження проводили на 25 конях різного напрямку використання (спортивні, робочі, рекреаційні), порід і статі, віком від 2-ох до 19 років. Діагноз ставили на основі результатів комплексних клінічних досліджень, в тому числі детально зібраного анамнезу. Попередньо в тварин проводили дослідження морфологічних і біохімічних показників крові, електрокардіографію, ларинготрахеобронхоскопію. Показаннями для проведення БАЛ у коней були кашель, особливо під час фізичного навантаження, слизисто-гнійні виділення з носа, стійке тахіпное, задишка у спокої, гарячка, знижена працездатність та непереносимість фізичних навантажень, наявність великої кількості слизу, гнійного ексудату та крові, виявлених при ендоскопічному дослідженні нижніх дихальних шляхів. Найбільш поширеними ускладненнями після проведення БАЛ у коней було короткочасне підвищення температури тіла, кашель, що супроводжувався дихальними шумами, хрипами, задишка. Ускладнення спонтанно проходили через кілька годин без необхідності лікування. При виконанні трахеобронхоскопії у 25 коней із клінічними симптомами захворювань органів дихання, у 5 реєстрували ЕІРН, 9-IAD та у 11-RAO. За еталонні значення цитограми БАЛ у здорових коней вважали: - макрофаги - 50-70 %; - лімфоцити - 30-50 %; - нейтрофіли - < 5 %; - мастоцити - < 2 %; - еозинофіли - < 0,1 % (Hoffman А.М, Mazan Μ.R., Ellenberg S. Association between bronchoalveolar lavage cytologic features and airway reactivity in horses with history of exercise intolerance. Amer. J. Vet. Res., 1998, vol. 59. no. 2. pp. 176-181). У коней за ЕІРН реєстрували загальні симптоми, зокрема зниження фізичної толерантності, швидка втрата швидкості під час змагань, кашель і поява ковтальних рухів відразу після навантаження. Виділення крові з ніздрів реєструвалися рідко. Відповідно до сучасних досліджень, цей симптом спостерігається тільки у 0,15 % обстежених коней відразу після завершення навантаження (Hinchcliff K.W. Exercise-Induced Pulmonary Hemorrhage. Kentucky Equine Research Advances in equine nutrition, 2009, vol. IV. Access to resources: www.ker.com). Виділення крові з носа частіше виявляли в спортивних коней під кінець змагань, особливо при опусканні голови тварин. 3 UA 118611 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Діагноз на ЕІРН підтверджували під час ендоскопічного дослідження трахеї та бронхів за наявністю свіжої крові, яку в нижніх дихальних шляхах виявляли у 75-95 % хворих коней, що і було критерієм діагностики ЕІРН. Проте, підтвердження попередніх епізодів ЕІРН виконується на основі дослідження бронхоальвеолярного лаважу. Спеціфічними клітинами, що дозволяють підтвердити епізоди кровотечі є еритрофаги, які з'являються через кілька годин після екстравазації крові в просвіт альвеол, оскільки в респіраторному тракті еритроцити швидко фагоцитуються легеневоми макрофагами (Meyer Т.S., Fedde M.R., Gaughan Ε.Μ., Langsetmo I., Erickson Η.Η. Quantification of exercise-induced pulmonary haemorrhage with bronchoalveolar lavage. Equine Vet. J., 1998, vol. 30, pp. 284-288). На противагу цьому, клітини, які можуть бути присутніми впродовж 3-х і більше тижнів після одного епізоду кровотечі є гемосидерофаги (Birks Ε.Κ.ЕІРН: Postrace endoscopic evaluation of standardbreds and Thoroughbreds. Equine Vet. J. Suppl., 2002, vol. 34, pp. 375-378). Нашими дослідженнями встановлено, що в коней за ЕІРН виявляли більше 50 % еритрофагів чи гемосидерофагів від усіх макрофагів, присутніх в зразку рідини з БАЛ. Діагностику клінічно вираженої форми IAD проводили на основі характерних симптомів захворювання. Клінічно у коней з IAD реєстрували помірну кількість слизисто-гнійних виділень з носа. Під час ендоскопії в трахеї і бронхах виявляли більшу або меншу кількість густого та в'язкого слизу. За IAD кількість лейкоцитів периферичної крові не відрізнялася від показників здорових коней, тому гематологічне дослідження завжди необхідно виконувати для диференціальної діагностики захворювань легень, за перебігу яких реєструється лейкоцитоз. У пробах БАЛ за IAD була збільшена кількість слизу, загальна кількість клітин, а також абсолютна та відносна кількість нейтрофілів. При аналізі цитограми бронхоальвеолярного лаважу, отриманого з периферичних відділів дихальних шляхів нами реєструвалися такі найбільш поширені профілі запального процесу: - запалення змішаного характеру з великою кількістю ядерних клітин та помірно збільшеною кількістю нейтрофілів (15-20 % від усієї популяції клітин); - збільшення кількості еозинофілів; - збільшення кількості мастоцитів. RAO у коней характеризується латентним хронічним перебігом із періодами рецидивів. Тому власники тварин тривалий час на захворювання не звертають уваги, оскільки коні зберігають добру працездатність. Захворювання перебігало без підвищення температури тіла, проте при ускладненні вторинною бактеріальною інфекцією реєструвалася субфебрильна гарячка. Носові виділення частіше з'являлися зранку, а також під час тренування. Виділення були серозними, слизовими або слизисто-гнійними. Поступово в тварин знижувалась працездатність і розвивався весь симптомокомплекс обструкції дихальних шляхів (черевний тип дихання, западіння міжреберних просторів, двоступеневий видих, з активною участю м'язів черевного пресу - "запальний жолоб"). У випадку легкого перебігу під час аускультації легень зміни в стані спокою відсутні. Після навантаження прискорене дихання супроводжувалося крепітацією по всій поверхні легенів і хрипами у діафрагмальних долях. За важкого перебігу хрипи реєстрували над усім полем легень. Задня межа легень зміщена каудально на 1-2, інколи 3 міжребер'я. Задишка в стані спокою реєструвалася тільки за важкої форми RAO. Дихання прискорене, переривчасте (видих здійснюється у два прийоми), крила носа розширені. При оцінці ступеня тяжкості захворювання використовували шкалу розширення ніздрів: "0" ступінь - відсутність розширення ніздрів під час дихання; "1" ступінь - характеризується розширенням крил носа тільки при видиху, і повернення в нормальне положення; "2" ступінь ніздрі розширюються при вдиху і видиху; "3" ступінь - ніздрі розширені увесь час. При ендоскопії звертали увагу на наявність виділень в трахеї і товщину біфуркації. Виділення в трахеї оцінювали за 6-ступеневою шкалою: "0°" - виділення відсутні; "1°" - поодинокі " дрібні крапельки слизу; "2°" - більші, але не з'єднані краплі; "3° - пов'язані між собою, розгалужені краплі; "4°" -"озеро" слизу; "5°" - рясний потік слизу. У здорових коней фізіологічним вважали наявність виділень 1°, тоді як 2° і вище могла вказувати на IAD або RAO. За важкої форми RAO, діагноз можна поставити на основі даних анамнезу і характерних клінічних симптомів. Морфологічне дослідження крові дозволяє виключити запалення легенів і інші інфекційні захворювання дихальних шляхів, оскільки за перебігу RAO морфологічні показники крові можуть не відрізнятися від еталонних значень. У коней велика кількість слизу в БАЛ рідині реєстрували за важкого перебігу рецидивуючої обструкції дихальних шляхів. У цитологічних препаратах, отриманих з БАЛ виявляли змішану популяцію клітин, найбільшою кількісною групою з яких були нейтрофіли - від 15 до 85 % від 4 UA 118611 U 5 усієї популяції клітин, тоді як у здорових коней їх не більше 5 %. Також у значній кількості виявлявся густий, в'язкий бронхіальний слиз (спіралі Куршмана). Наявність спіралей Куршмана може вказувати на хронічний неінфеційний запальний процес нижніх дихальних шляхів і одночасний перебіг RAO та IAD. Таким чином, бронхоальвеолярний лаваж є інформативним методом діагностики та диференціальної діагностики індукованої навантаженням легеневої кровотечі, запальних захворювань нижніх дихальних шляхів, рецидивуючої обструкції дихальних шляхів. Отже, результати досліджень одержані у прикладі конкретного виконання способу підтверджують його ефективність. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб діагностики захворювань нижніх дихальних шляхів у коней, що включає анамнез, клінічне обстеження, рентгенологічні та додаткові дослідження, аналіз крові та виділень з дихальних шляхів, який відрізняється тим, що передбачає проведення бронхоальвеолярного лаважу та цитологічних досліджень бронхоальвеолярних змивів, при цьому діагностичними критеріями захворювань вважають: - на індукованій навантаженням легеневій кровотечі (ЕІРН) - наявність в пробах БАЛ еритрофагів та (або) гемосидерофагів, на частку яких припадає більше 50 % від усіх макрофагів, присутніх в зразку; - на запальних захворюваннях дихальних шляхів (IAD) - збільшення загальної популяції клітин, в тому числі еозинофілів та мастоцитів, абсолютної та відносної кількості нейтрофілів (15-20 %); - на рецидивуючій обструцкції дихальних шляхів (RAO) - виявлення змішаної популяції клітин, найбільшу кількісну групу з яких складають нейтрофіли (15-85 % від усієї популяції клітин). 25 Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61B 1/267, G01N 33/48

Мітки: захворювань, коней, діагностики, нижніх, шляхів, спосіб, дихальних

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/7-118611-sposib-diagnostiki-zakhvoryuvan-nizhnikh-dikhalnikh-shlyakhiv-u-konejj.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики захворювань нижніх дихальних шляхів у коней</a>

Подібні патенти