Спосіб підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок зони Передгір'я Карпат, який включає використання у годівлі тварин комбікорму, що містить дерть зернових: пшениці, вівса, ячменю, який відрізняється тим, що додатково у його склад введено екструдоване зерно кормових бобів (17,0 %), екструдоване зерно гороху (8,5 %) з відкоригованим вмістом висівок пшеничних (10,0 %), канолового ріпакового шроту (10,0 %) для підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок і стимуляції росту і розвитку підсисних ягнят.

Текст

Реферат: Спосіб підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок зони Передгір'я Карпат включає використання у годівлі тварин комбікорму, що містить дерть зернових: пшениці, вівса, ячменю. Додатково у його склад введено екструдоване зерно кормових бобів, екструдоване зерно гороху з відкоригованим вмістом пшеничних висівок, канолового ріпакового шроту. UA 113111 U (12) UA 113111 U UA 113111 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до тваринництва, зокрема вівчарства, а саме способів підвищення молочної і вовняної продуктивності та покращення якості молока і вовни вівцематок й стимуляції росту і розвитку підсисних ягнят в умовах природно-кліматичної зони Передгір'я Карпат, і може бути використана на комбікормових заводах, кормоцехах господарств різних організаційно-правових форм. Відомо, що рівень вовняної і молочної продуктивності та якість молока і вовни вівцематок у значній мірі залежать від повноцінності годівлі тварин, яка є специфічною для різних природнокліматичних зон України. Що стосується Карпатського регіону, то багаточисельними дослідженнями доведено, що раціони лактуючих вівцематок вказаної зони як у зимовостійловий, так у пасовищний періоди значною мірою дефіцитні за вмістом протеїну та низки макро- і мікроелементів. Виходячи із наведеного вище, актуальною постає проблема поповнення їх дефіциту у раціонах лактуючих вівцематок у Передгір'ї Карпат за рахунок спеціальних кормових добавок та преміксів. На даний час розроблено окремі способи оптимізації рівня поживних і мінеральних речовин у раціонах з метою підвищення вовняної і молочної продуктивності вівцематок у різних природно-кліматичних зонах України. Відомий спосіб підвищення вовняної продуктивності вівцематок та стимуляції росту підсисних ягнят, який включає використання у раціонах тварин у період кітності і лактації добавок хелатної сполуки тривалентного хрому з метіоніном [Патент України 37419. Спосіб підвищення продуктивності овець П.В. Стапай, І.А. Макар, В.В. Гавриляк, Н.М. Параняк, О.С. Грабовська, С.В. Кочетов, К.О.Тис]. Згідно з даним способом кітним і лактуючим вівцематкам одноразово, щодобово вводять у раціон хелатну сполуку 3-валентного хрому з метіоніном дозою 12 мкг з розрахунку живої маси. Недоліком даного способу є те, що він не враховує специфіки кормової бази та хімічного складу кормів природно-кліматичної зони Передгір'я Карпат, вимагає значних затрат на виготовлення препарату, є трудомісткий для використання, характеризується невисокою продуктивною дією. Відомий також спосіб використання у раціонах лактуючих вівцематок добавок фільтроперліту і окремих мінеральних речовин [Патент України 73428. Біологічно активна кормова добавка для овець. П.В.Стапай, В.Т.Ткачук, Л.Р.Бурда]. Згідно з даним способом кітним і лактуючим вівцематкам додатково до раціону з розрахунку на одну голову на добу вводять фільтроперліт, натрію гідрокарбонатно-сульфатну сіль, сірчанокислий цинк, вуглекислу мідь, сірчанокислий кобальт і йодистий калій. Недоліком цього способу є те, що він не враховує хімічного складу і поживності кормів зони Передгір'я Карпат, стосується лише зимово-стійлового періоду утримання вівцематок, не враховує дефіциту протеїну у раціоні, не забезпечує належний економічний ефект. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб підвищення вовняної продуктивності овець [Патент України 84409. Спосіб підвищення вовняної продуктивності овець. В.М.Ткачук, П.В.Стапай, ЯЛ.Кирилів]. Даний спосіб стосується підвищення вовняної продуктивності кітних і підсисних вівцематок шляхом введення у їх раціон у зимово-стійловий період комбікорму, що містить пшеничну, вівсяну і ячмінну дерть та сухі яблучні вичавки. Заявлений спосіб і прототип мають суттєві спільні ознаки: підвищення продуктивності досягається шляхом згодовування концентрованих кормів у складі суміші зернових кормів (пшениці, ячменю, вівса). Недоліками відомого способу є те, що він не враховує хімічного складу і поживності кормів природно-кліматичної зони Передгір'я Карпат; не враховує дефіциту протеїну у раціоні тварин, стосується тільки підвищення вовняної продуктивності вівцематок лише у зимово-стійловий період утримання; не забезпечує високої продуктивної дії. Спосіб, який заявляється, усуває недоліки прототипу, враховує хімічний склад і поживну цінність кормів природно-кліматичної зони Передгір'я Карпат, стосується як стійлового, так і пасовищного утримання вівцематок, передбачає використання у їх раціонах дешевих, високобілкових місцевих кормів, забезпечує високу вовнову і молочну продуктивність тварин, стимулює ріст і розвиток підсисних ягнят. В основу корисної моделі поставлена задача розробити простий, дешевий і ефективний спосіб підвищення молочної і вовняної продуктивності кітних і лактуючих вівцематок у зоні Передгір'я Карпат шляхом використання у їх раціонах комбікормів, збагачених місцевими високопротеїновими кормами. Поставлена задача вирішується тим, що виконують додаткове введення у комбікорм кітних і лактуючих вівцематок у стійловий і пасовищний періоди екструдованого зерна кормових бобів (17,0 %), екструдованого зерна гороху (8,5 %), висівок пшеничних (10,0 %), канолового 1 UA 113111 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 ріпакового шроту (10,0 %) для підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок і стимуляції росту і розвитку підсисних ягнят. Використання у раціонах кітних і лактуючих вівцематок у стійловий і пасовищний періоди у природно-кліматичній зоні Передгір'я Карпат вказаного комбікорму з оптимізованим вмістом протеїну у раціоні забезпечує підвищення молочної і вовняної продуктивності тварин, покращення якості молока і вовни, стимулює інтенсивність росту і розвитку підсисних ягнят. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявниками знайдено технічне рішення (Патент України 84409. Спосіб підвищення вовняної продуктивності овець / В.М.Ткачук, П.В.Стапай, Я.І.Кирилів), що містить найбільшу кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим рішенням: згодовування концентрованих кормів у складі суміші дерті зернових (пшениці, вівса, ячменю). Але наявність зазначених ознак, спільних із прототипом, не забезпечує технічного результату, який досягається заявленим способом. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із заявленим нами не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення такому критерію корисної моделі як «Новизна». У патентній і науково-технічній інформації не виявлено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу та забезпечують досягнення технічного результату введенням у комбікорм екструдованого зерна кормових бобів (17,0 %), екструдованого зерна гороху (8,5 %), висівок пшеничних (10,0 %), каноловогоріпакового шроту (10,0 %) для підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок і стимуляції росту і розвитку підсисних ягнят. Заявлений спосіб належить до галузі тваринництва, зокрема вівчарства, і може бути використаний для підвищення вовняної і молочної продуктивності вівцематок та стимуляції росту і розвитку ягнят і може бути застосований у господарствах Карпатського регіону різних організаційно-правових форм, а тому відповідає критеріям корисної моделі «Промислова придатність» Заявлену корисну модель здійснюють наступним чином. У господарствах Передгірської зони Карпат лактуючим вівцематкам вводять у добовий раціон 300 г комбікорму наступного складу: пшенична дерть - 10 %, ячмінна дерть - 20 %, вівсяна дерть - 20 %, висівки пшеничні -10 %, каналовий ріпаковий шрот -13 %, екструдовані кормові боби - 17 %, екструдований горох - 8,5 %, кухонна сіль - 0,5 %, премікс - 1 %. Ефективність заявленого способу над прототипом підтверджена прикладом конкретного виконання корисної моделі. Експериментальні дослідження проведено в умовах ФГ "Радвань-Нова" (с. Милошовичі, Пустомитівського р-ну, Львівської обл.) на лактуючих вівцематках української гірськокарпатської породи, по 10 голів у кожній, підібраних за принципом аналогів за віком, живою масою і молочною продуктивністю. Вівцематки контрольної групи (аналог) впродовж дослідного періоду отримували щоденно 300 г комбікорму такого складу: пшенична дерть - 10 %, ячмінна дерть - 20 %, вівсяна дерть - 20 %, висівки пшеничні - 15 %, макуха соняшникова - 20 %, каналовий ріпаковий шрот - 13,5 %, кухонна сіль -0,5 %, премікс - 1 %. Вівцематки дослідної групи (новий комбікорм) упродовж вказаного періоду отримували комбікорм, склад якого коригований за вмістом протеїну місцевими високобілковими добавками наступної рецептури: пшенична дерть - 10 %, ячмінна дерть - 20 %, вівсяна дерть -20 %, висівки пшеничні - 10 %, каналовий ріпаковий шрот -13 %, екструдовані кормові боби - 17 %, екструдований горох - 8,5 %, кухонна сіль - 0,5 %, премікс - 1 %. Результати досліджень молочної продуктивності, біохімічного складу і якості молока піддослідних вівцематок наведено в табл. 1. 2 UA 113111 U Таблиця 1 Показники молочної продуктивності та якості молока піддослідних вівцематок, (М±m, n=10) Групи 2 55,35±1,65 0,615±0,058 946 білий легкий запах 1,032 ±0,05 24,8 ± 0,72 тварин Дослідна (новий комбікорм) 3 58,95±1,85 0,655±0,065 1115 білий легкий запах 1,035 ±0,06 23,1 ± 1,15 15,48 ±0,22 5,21 ±0,42 4,82 ±0,31 4,72 ±0,15 0,81 ±0,18 9,59 ±0,16 Показники 18,16 ±0,43*** 5,37 ±0,38 6,97 ±0,52** 5,89 ±0,22** 0,96 ±0,13 11,48 ±0,39** Контрольна (аналог) 1 Надій молока за лактаційний період (90 діб), л Середньодобовий надій, л Калорійність 1 кг молока, ккал Колір молока Запах 3 Густина, г/см Кислотність, °Т Вміст, %: сухої речовини, % лактози,% жиру, % білку, % золи, % СЗМЗ, % Примітка: У цій і наступній таблиці: * Р < 0,05; ** Р < 0,01; *** Р < 0,001. 5 10 15 Наведені у табл. 1 дані показують, що суттєвої різниці у молочній продуктивності вівцематок контрольної і дослідної груп не встановлено, виявлено лише тенденцію до підвищення надоїв у вівцематок дослідної групи. Не встановлено також відмінностей за органолептичними показниками молока (колір, запах), отриманого від тварин контрольної та дослідних груп. Проте за густиною, кислотністю та калорійністю молоко вівцематок дослідної групи переважало молоко, отримане від тварин контрольної групи. Також показано, що молоко вівцематок, які отримували новий комбікорм, відзначалося значно більшим вмістом сухої речовини, лактози, жиру, білка, золи і СЗМЗ. Встановлено, що в молоці вівцематок дослідної групи вміст фракцій - і - казеїнів відповідно в 1,15 та 1,06 разу вищий, порівняно до тварин контрольної групи (табл. 2), що вказує на поліпшення харчової якості овечого молока щодо виготовлення сирів. Таблиця 2 Спектр казеїнів молока піддослідних вівцематок, %, (М ± m, n = 3) Казеїни молока -казеїн -казеїн -казеїн -казеїн 20 Контрольна (аналог) 43,27 ±0,75 40,39 ± 0,86 6,47 ±1,23 6,61±1,40 Групи тварин Дослідна (новий комбікорм) 40,77 ± 1,06 46,54 ±0,50*** 6,88 ± 0,96 6,21 ± 1,22 Показники інтенсивності росту підсисних ягнят контрольної і дослідної групи наведено в таблиці 3. На момент постановки на дослід ягнята контрольної і дослідної груп були аналогами за масою тіла (різниця становила 3 UA 113111 U Таблиця 3 Динаміка живої маси ягнят піддослідних груп (М+m, п=5). Група Контрольна Дослідна (новий комбікорм) (аналог) Маса тіла ягнят при постановці на дослід, кг 4,36+0,22 4,34+0,26 4,08+0,29 3,98+0,26 Маса тіла ягнят при відлученні, кг 20,60±0,51 22,20±0,86 19,00±0,71 21,00+0,55 Валовий приріст за період досліду, кг 16,2+0,31 17,9+0,67 14,9+0,60 17,0+0,57* Середньодобовий приріст за період досліду, г 180,44+3,45 198,44+7,48 165,78+6,71 189,11+6,35* Показники баранчики ярочки баранчики ярочки баранчики ярочки баранчики ярочки 5 10 15 0,02 кг по групі баранчиків і 0,1 кг по групі ярочок). При відлученні у 3-місячному віці ягнята (як баранчики, так і ярочки) вівцематок дослідної групи мали вищу масу тіла, ніж ягнята, котрі вирощувалися під вівцематками контрольної групи відповідно на 7,8 % і 10,5 %. Проте вказані різниці не є статистично вірогідними. Ягнята дослідної групи відзначалися вищою інтенсивністю росту від ровесників контрольної групи. Так за час експерименту маса тіла баранчиків контрольної групи збільшилася на 16,2 кг, маса тіла ярочок - на 14,9 кг. У ягнят дослідної групи ці показники становили відповідно 17,9 і 17,0 кг, що відповідно на 10,0 % і 14,1 % більше приростів тварин у контрольній групі. Аналогічною була перевага молодняку дослідної групи за величиною середньодобових приростів. При цьому слід відзначити, що за показниками приростів ярочки дослідної групи статистично вірогідно переважали ярочок контрольної групи (Р0,05). Відмінності за показниками інтенсивності росту між баранчиками контрольної і дослідної груп були в межах статистичної помилки. Результати щодо вовняної продуктивності та якості шерсті піддослідних вівцематок наведені у таблиці 4. Таблиця 4 Вовнова продуктивність і фізико-технологічні властивості шерсті піддослідних вівцематок (М ± m, n = 10) Показник Настриг немитої вовни, кг Вихід митого волокна, % Коефіцієнт вовняності, г/кг Довжина вовни, см Міцність вовни, км Діаметр, мкм Вміст вовняного жиру, % Вміст поту, % Співвідношення жир : піт Глибина забруднення штапелю, % Вміст мінеральних домішок, % 20 Групи тварин Дослідна (новий Контрольна (аналог) комбікорм) 4,26 ± 0,03 4,58 ± 0,09 47,8 48,2 52 52 7,8 ± 0,07 7,9 ±0,19 7,4 ± 0,06 8,4 ±0,13 24,1 ±0,2 24,3 ± 0,3 8,30 ± 0,44 8,55 + 0,51 19,68 ± 1,25 19,18± 1,32 1:0,42 1:0,44 41,82 ±1,24 40,49 ± 0,07 20,26 ± 0,37 17,67 ±1,52 Із даних таблиці видно, що використання нового коригованого за вмістом високопротеїнових добавок комбікорму у раціонах вівцематок підвищує їх вовнову продуктивність та поліпшує її фізико-технологічні властивості. Зокрема згодовування вівцематкам у складі основного раціону 4 UA 113111 U 5 нового комбікорму підвищує міцність вовни. Якщо цей показник у контрольній групі тварин становив 7,4 км, то у дослідній - 8,3-8,4 км. Вірогідних змін щодо тонини вовнових волокон не відзначено. Вівцематки, які отримували новий комбікорм за рівнем вовняної продуктивності і фізикотехнологічними властивостями переважали вівцематок контрольної групи. Показник настригу немитої вовни був вищим у вівцематок дослідної групи (4,58 кг) порівняно з тваринами контрольної групи (4,26 кг). Показники економічної ефективності використання нового комбікорму у годівлі вівцематок української гірськокарпатської породи наведено в таблиці 5. 10 Таблиця 5 Економічна ефективність використання корегованого за вмістом протеїну комбікорму у раціонах годівлі вівцематок, (n = 10) Показники Контрольна (аналог) 155,8 258 52,65 8359,71 4674,00 3685,71 2337,68 Приріст ягнят до відлучення, кг Надій товарного молока, кг Вироблено сиру, кг Вартість виробленої продукції, грн. в т.ч. приросту ягнят сиру Вартість витрачених кормів, грн. Витрачено кормів на 1 грн. виробленої продукції, грн. Вироблено продукції на 1 грн. витрат кормів, грн. 15 20 25 30 Група Дослідна (новий комбікорм) 174,4 288 64 9712,00 5232,00 4480,00 2278,28 Дослід/ контроль,% 111,9 111,6 121,5 116,2 111,9 121,6 97,5 0,28 0,23 83,9 3,58 4,26 119,2 Аналіз показників таблиці 5 свідчить про те, що використання комбікорму із вмістом високопротеїнових добавок у складі раціонів годівлі вівцематок сприяло як збільшенню виробництва продукції, так і зменшенню вартості витрачених кормів за рахунок використання більш дешевих високобілкових компонентів місцевого виробництва. Так, за 90 днів експериментального періоду вартість згодованих вівцематкам дослідної групи кормів була на 59,4 грн. (2,5 %) меншою, ніж вартість кормів, згодованих контрольній групі тварин. Враховуючи те, що від маток дослідної групи було одержано продукції на 1352,29 грн. (16,2 %) більше, ніж від маток контрольної групи, можна стверджувати, що частка вартості кормів у структурі собівартості продукції в них зменшилась на 16,1 %, а вартість виробленої продукції в розрахунку на кожну гривню витрачених кормів збільшилася на 19,2 %. Отже, результати досліджень, наведені у прикладі конкретного виконання способу, свідчать про ефективність заявленої корисної моделі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок зони Передгір'я Карпат, який включає використання у годівлі тварин комбікорму, що містить дерть зернових: пшениці, вівса, ячменю, який відрізняється тим, що додатково у його склад введено екструдоване зерно кормових бобів (17,0 %), екструдоване зерно гороху (8,5 %) з відкоригованим вмістом висівок пшеничних (10,0 %), канолового ріпакового шроту (10,0 %) для підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок і стимуляції росту і розвитку підсисних ягнят. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A01K 67/02, A23K 10/30

Мітки: молочної, продуктивності, вовняної, вівцематок, підвищення, спосіб

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/7-113111-sposib-pidvishhennya-molochno-i-vovnyano-produktivnosti-vivcematok.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб підвищення молочної і вовняної продуктивності вівцематок</a>

Подібні патенти