Спосіб естетичного лікування ретенційних кіст малих слинних залоз нижньої губи у спортсменів (боксерів)

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб лікування ретенційних кіст малих слинних залоз нижньої губи у спортсменів (боксерів), що містить розтин кісти, місцеве лікування, формування штучної нової епітелізованої протоки залози за допомогою формувача протоки, який відрізняється тим, що формувач нової штучної епітелізованої протоки залози має здатність антимікробної дії.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що формувач штучної нової епітелізованої протоки залози, який має здатність антимікробної дії, є посрібленим.

3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що посріблення формувача штучної нової епітелізованої протоки залози виконують методом хімічного плазмофорезу.

4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для посріблення формувача штучної нової епітелізованої протоки залози методом хімічного плазмофорезу використовується суміш - нітрат срібла 0,08 г; гексаціаноферат калію 1,2 г; хлорид калію 0,08 г, калію карбонат 0,8 г; дистильована вода до 10 мл.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб лікування ретенційних кіст малих слинних залоз нижньої губи у спортсменів (боксерів) містить розтин кісти, місцеве лікування, формування штучної нової епітелізованої протоки залози за допомогою формувача протоки. Формувач нової штучної епітелізованої протоки залози має здатність антимікробної дії є посрібленим. Посріблення формувача штучної нової епітелізованої протоки залози виконують методом хімічного плазмофорезу. Для посріблення формувача штучної нової епітелізованої протоки залози використовується суміш - нітрат срібла 0,08 г; гексаціаноферат калію 1,2 г; хлорид калію 0,08 г; калію карбонат 0,8 г; дистильована вода до 10 мл. UA 111955 U (12) UA 111955 U UA 111955 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології та щелепнолицевої хірургії, і призначена для естетичного лікування ретенційних (травматичних) кіст малих слинних залоз нижньої губи (РКМСЗ), які часто бувають у спортсменів (боксерів). Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значним рівнем захворюваності на РКМСЗ, зокрема серед спортсменів з високим ризиком отримання травми нижньої губи (боксерів), а також недосконалістю існуючих способів лікування та медичної реабілітації хворих на дану патологію. Відомі способи лікування ретенційних (травматичних) кіст малих слинних залоз нижньої губи, які часто бувають у спортсменів (боксерів), складаються у тому, що виконують хірургічне втручання - цитотомію, цистектомію, цистаденектомію [1, 2, 4]. Найбільш надійна та комфортна для хворих є радикальна хірургічна операція - цистотомія, яка полягає у тому, що видаляється купол (верхня стінка) кісти з подальшим зшиванням слизової оболонки нижньої губи зі стінкою кісти. Ніша, що при цьому утворюється, швидко сплющується [1, 2, 4]. Недоліком цього прототипу є тривалість хірургічного втручання, відсутність естетичності та потреба у подальшому тривалому веденні післяопераційної рани. Цистектомія використовується тільки при наявності істинної кісти. При псевдокісті цю операцію провести неможна із-за того, що тонку фіброзну тканину, яка оточує хибну кісту, видалити важко, тому, що вона легко травмується і втрачаються її орієнтири. Більш близьким до заявлюваного способу є спосіб хірургічного лікування-цистаденектоміявидалення ретенційної кісти разом з залозою. Для цього виконують два півовальних розтини (які сходяться між собою) слизової оболонки нижньої губи, із розтину відпрепаровують з м'якими тканинами кісту з підлягаючою малою слинною залозою. З початку виконують видалення кісти, а потім тупим шляхом видаляють малу слинну залозу. Недоліком способу є потреба хірургічного втручання, можливість поранення та пошкодження вивідних протоків сусідніх слинних залоз під час хірургічного втручання, потребою зняття швів, наявністю тривалий час деформації нижньої губи та ін., що виникають внаслідок гострої травми. Це створює передумови для подовження терміну лікування. При застосуванні даного способу не передбачається збереження слинної залози (вона видаляється цілком). Крім того, цей спосіб не завжди забезпечує повноцінну медичну реабілітацію у значної частини хворих на РКМСЗ, для спортсменів він тривалий та дуже відволікаючий. При проведенні хірургічних втручань з приводу даної патології для проведения розтину може використовуватися лазерна технологія. Але під час такої операції можлива сильна кровотеча, присутній суттєвий ризик перфорації оболонки слинної залози. Це затрудняє процес та збільшує час хірургічного втручання. Крім того лазер, ультразвуковий або радіочастотний скальпель не гарантують естетичний результат. Не знайшов також впровадження спосіб лікування з використанням електрокоагулятора - спайки, що при цьому утворюються всередині можуть деформувати нижню губу [7]. Тому запропоновано спосіб лікування ретенційних кіст нижньої губи шляхом відсмоктування її вмісту за допомогою шприца з подальшим введенням в неї припікаючих речовин. Недоліком методу є його ненадійність при використанні слабких припікаючих речовин, можливість виникнення ускладнень запального характера і появи грубого рубця при використанні концентрованих припікаючих речовин [6, 7]. Відомий також спосіб лікування ретенційних кіст слинних залоз шляхом відсмоктування шприцом її вмісту, 2-3-разовим промиванням порожнини кісти хлорною рідиною Н.І. Краузе (1953) з подальшим введенням свіжої порції в кістозну порожнину, вона там залишається. Облітерація кістозної порожнини відбувається у різні терміни, у середньому після 2-3 процедур протягом декількох днів [6, 7]. При цьому функція залози зберігається. Але проток залози залишається облітерованим. Слина затримується, бо не має куди виходити, вихідного протоки нема ні власного ні штучної, складаються умови для формування нової ретенційної кісти на старому місці. Недоліком методу є виникнення асептичного запалення оточуючих тканин і пряма погроза виникнення рецидиву, що знов подовжує термін лікування. Крім того, введення хлорної рідини у порожнину кісти супроводжується набряком та інфільтрацією тканин [6, 7], що не влаштовує ні спортсменів ні їх тренерів [3, 5]. Тому з метою уникнення хиб прототипу, скорочення терміну лікування пропоноване удосконалене втручання - кісту пунктують з двох полюсів та наповняють її самополімеризуючим клеєм "Сульфакрилат", з подальшим стисканням її стінок. Таким чином кістозна порожнина ліквідується шляхом стискання її та склеювання стінок. Переваги пропозиції в покращенні функціональних результатів [7]. Але і цей спосіб має суттєві недоліки. Після склеювання стінок кісти кіста заново може відновитися, оскільки сама залоза продовжує існувати та функціонувати, а її проток залишається зачиненим (облітерованим). 1 UA 111955 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб лікування ретенційних (травматичних) кіст слинних залоз губи, що передбачає розтин у передньому відділі слизової оболонки кісти. У порожнину кісти вводиться спеціальний притискач, далі лазерним скальпелем по внутрішньому краю кільця спеціального притискача вирізається слизова оболонка кісти по її периметру. В результаті компресії та фіксації притискача за рахунок дії лазерного скальпеля відбувається лазерна сварка, що дозволяє не накладати шви [6]. Але і ця процедура не естетична і потребує складного дорогого обладнання, яке не завжди буває у звичайному хірургічному стоматологічному кабінеті [8]. Таким чином, сумарним недоліком багатьох наведених способів лікування ретенційних кіст малих слинних залоз є травматичність втручання (слинна залоза видаляється), ризик виникнення рецидивів та запальних ускладнень та відсутність антимікробної дії засобів, що при цьому використовуються. Засоби втручання (лезо скальпеля, шовний матеріал) не передбачають протизапальної та антибактеріальної дії, існує можливість виникнення запальних процесів у оточуючих тканинах, через що термін лікування хворих не скорочується та не гарантується початковий та кінцевий естетичний результат. Усі ці способи також недостатньо ефективні у підготовчому етапі тренувального процесу у періоді, коли збільшуються навантаження на організм. Це погіршує імунну реактивність, збільшує кількість пропусків тренувальних днів та приводить до зниження спортивних результатів [3, 7]. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення естетичності лікування ретенційних (травматичних) кіст малих слинних залоз нижньої губи, які часто бувають у спортсменів (боксерів), за рахунок збереження функції залози та зменшення об'єму лікарського втручання, виконання його з мінімальним ризиком виникнення рецидивів та запальних ускладнень та скорочення терміну лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у запропонованому способі, що включає розтин кісти та проведення місцевої медикаментозної терапії, згідно з корисною моделлю, цілісність та функція малої слинної залози не порушується. Відбувається це за рахунок формування нової штучної епітелізованої протоки малої слинної залози. Для формування нової штучної епітелізованої протоки залози використовується формувач протоки, який має здатність антимікробної дії завдяки його посрібленню. Посріблення формувача нової штучної епітелізованої протоки залози виконують методом хімічного плазмофорезу. А для цього використовується суміш нітрату срібла 0,08 г; гексаціаноферату калію 1,2 г; хлориду калію 0,08 г, калію карбонату 0,8 г; дистильованої води до 10 мл. Формувач нової штучної протоки має малі розміри, що дозволяє при його використанні не лишати естетичного вигляду хворого. За рахунок його протибактеріальної дії (він є посеребряний) досягається ефективне пригнічення патогенної мікрофлори порожнини рота, активація місцевого імунітету та репаративної регенерації. Використання формувача нової штучної епітелізованої протоки здійснюється таким чином, що він при фіксації пластиром до червоної облямівки не порушує естетику та функцію губи, не викликає їх подразнення та запалення, не погіршує гігієнічні показники, не заважає досконалої гігієни порожнини рота, не заважає займатися спортом. Це також дозволяє суттєво знизити вірогідність виникнення ятрогенних травматичних кіст малих слинних залоз, які досі є поширеним ускладненням при їх хірургічному лікуванні. За літературними даними такий спосіб естетичного лікування ретенційних (травматичних) кіст малих слинних залоз нижньої губи, що виникають у спортсменів (боксерів), невідомий. Технічний результат - втручання, згідно з корисною моделлю, є органозберігаюче, малотравматичне, воно не передбачає видалення слинної залози. Має місце попередження рецидивів ретенційних (травматичних) кіст малих слинних залоз нижньої губи у спортсменів (боксерів), що постійно отримують травми щелепно-лицевої ділянки, оптимізація терміну лікування та уникнення запальних ускладнень з боку оточуючих тканин нижньої губи. Спосіб здійснюється наступним чином: хворому проводять обстеження, при співбесіді роз'яснюють суть нехірургічного втручання. Після обробки операційної ділянки 0,02 % розчином хлоргексидину за допомогою шприца проколюють кісту та висмоктують її вміст, або витискують. Вколювання проводиться у тому місці, де є найбільш виражене випинання кісти над рівнем червоної облямівки нижньої губи. Після відсмоктування вмісту кісти голка разом зі шприцом видаляється. Частина вмісту кісти, що залишилася у її порожнині, пальцями витискується через отвір, який залишився від голки з насунутим на неї шприцом. У місце проколу кісти або поруч вводять формувач нової штучної епітелізованої протоки та фіксують його за допомогою пластиру або Диплену-дента ЛХ (з лідокаїном та хлоргексидином). В подальшому хворому назначають традиційну симптоматичну медикаментозну терапію (пов'язки з маззю "Офлокаїн 2 UA 111955 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Дарниця" або полоскання 0,02 % розчином хлоргексідину). Для профілактики набряку та запальних ускладнень з боку оточуючих м'яких тканин формувачу нової штучної епітелізованої протоки малої слинної залози заздалегідь надають антибактеріальні властивості, методом плазмофорезу виконують його посріблення. На другий день пластир замінюється на новий, перевіряються умови процесу формування штучної епітелізованої протоки малої слинної залози та його епітелізацію, ранова поверхня обробляється розчином 0,02 % хлоргексидину, накладається пов'язка з Офлокаїном. У подальші дні спостереження робиться теж саме. Через 10 діб вже стає помітно, що нормально функціонує новий штучний проток збереженої малої слинної залози, він епітелізований і формувач протоки утримується на губі тільки завдяки пластиру, він видаляється. При розробці заявленого способу лікування РКМСЗ у спортсменів (боксерів) нами було обстежено дві групи пацієнтів на дану патологію. З них основна група (7 осіб) - чоловіки віком 18-25 років, отримувала лікування згідно з заявленим способом, група зіставлення (8 осіб) чоловіків, віком 18-25 років - виконувалася операція цистаденектомія. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, статтю хворих, ступенем перебігу хвороби. При проведенні клінічних обстежень і лабораторних досліджень було встановлено, що в основній групі хворих (спортсмени, що займаються боксом) на РКМСЗ, має місце більш швидке прискорення загоєння місця рани, нормалізація клінічних показників (біль, набряк, почервоніння, температура тіла) і досягнення стійкої повноцінної ремісії відносно групи зіставлення, спосіб є більш естетичний. У всіх хворих отримані позитивні результати: визначено прискорення розсмоктування інфільтратів, зменшення післяманіпуляційного набряку та зникнення больових відчуттів в середньому на 2 доби раніше, порівняно із хворими із групи зіставлення. У всіх хворих спостерігали позитивну динаміку ряду клінічних показників. Виникнення рецидивів у хворих, що лікувались згідно з запропонованим способом, виявлено не було. Пацієнти раніш, ніж звичайно повернулися до проведення тренувального процесу (після дострокового завершення реабілітаційно-відновлюючого амбулаторно лікування) зі збільшенням фізичного навантаження на організм. Спосіб добре переноситься хворими, не має абсолютних протипоказань та побічної дії. Вивчено також вплив заявленого та відомого (прототип) способів лікування хворих на РКМСЗ на деякі лабораторні показники в обох групах обстежених. Таким чином, виходячи з отриманих даних, заявлений спосіб естетичного лікування спортсменів (боксерів) хворих на РКМСЗ позитивно впливає на загальний стан обстежених пацієнтів та сприяє прискоренню досягнення повноцінної клінічної ремісії захворювання у порівнянні з хворими на РКМСЗ групи зіставлення, яким лікування проводилося виходячи з відомого способу-прототипу. Пропонований пристрій кнопка-формувач нової штучної епітелізованої протоки слинної залози відбудовує (формує) на слизовій оболонці нижньої губи додаткове гирло штучної вивідної протоки, яке може функціонувати, не викликаючи скарг хворого, та підтримувати і зберігати функцію слинної залози. Використання формувача нової штучної епітелізованої протоки малої слинної залози добре переноситься хворими, для оточуючих людей він непомітний, у процесі лікування будь-яких ускладнень або побічної дії від його використання жодного разу відмічено не було. Формувач нової штучної епітелізованої протоки малої слинної залози - це інструмент, який легко виготовити зі звичайної ін'єкційної голки, також можна використовувати для цих цілей кнопкуголку, що є у наборі рефлексотерапевта. Таким чином, отримані дані свідчать, що заявлений спосіб естетичного лікування спортсменів (боксерів) на РКМСЗ ефективний і має суттєві переваги стосовно відомого способупрототипу, що полягають в естетичності, прискоренні досягнення повноцінної клінічної ремісії, атравматичності та щадливості втручання. Конкретні приклади застосування заявленого способу. Приклад 1. Хворий П., 22 роки, майстер спорту з боксу, хворіє на РКМСЗ протягом останніх 5 місяців, лікувався в умовах хірургічного стаціонару. Лікування пройшов місяць тому, виписаний додому в задовільному стані, однак після виписки у хворого зберігається субфебрилітет, головний біль, підвищена дратівливість, зниження апетиту. У зв'язку з наявністю рецидиву РКМСЗ було запропоновано проведення лікування згідно з заявленим способом, а саме - використання формувача нової епітеліальної протоки слинної залози зі здатностями протизапальної дії протягом 10 тижнів поспіль. Підтверджено діагноз - ретенційна кіста нижньої губи, рецидив. З пацієнтом була проведена співбесіда, роз'яснені суть та можливості лікування без хірургічного втручання. Пацієнт дав згоду на пропоноване нехірургічне лікування. Після обробітки порожнини рота і нижньої губи 3 UA 111955 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 розчином 0,02 % хлоргексидину без знеболювання у центрі вип′ячування шприцом зроблено прокол кісти та висмоктування її вмісту. Отримана прозора з жовтуватим відтінком тягуча рідина. У точку проколу введено формувач епітелізованої нової штучної протоки, якому заздалегідь методом хімічного плазмофорезу (проведено посріблення) надано антимікробні властивості. Після того, як виділення з ділянки проколу кісти припинилися, формувач протоки зафіксовано до червоної облямівки за допомогою лейкопластира. Таким чином формувач перебував на нижній губі протягом 12 діб до повного формування нової штучної епітелізованої слинного протоки. Після чого його було видалено. Протягом 7 діб спостереження за пацієнтом, там де був прокол, візуально мала місце ледь помітна цяточка - гирло нової штучної епітелізованої протоки слинної залози. При спостереженні протягом року гирло нової епителізованої протоки візуально непомітно. Рецидиву захворювання не було. Повноцінна клінічна ремісія була досягнута вже на 14-ту добу від початку проведення лікування. Було також проведено лабораторне обстеження хворого П. у динаміці. При цьому встановлено, що використання заявленого способу лікування сприяє зниженню рівня CM на 21у добу проведення реабілітації до 0,6 г/л, концентрації ЦІК - до 1,87 г/л, вмісту середньомолекулярної фракції імунних комплексів - до 34,5 %, тобто 0,98 г/л. Обстеження після 3 міс. від початку проведення медичної реабілітації дало такі показники: рівень CM-0,57 г/л. Концентрація ЦІК у сироватці крові складала 1,84 г/л, вміст середньо-молекулярної фракції імунних комплексів (118-198) - 33,7 %, тобто 0,96 г/л. Проведення диспансерного нагляду дозволило встановити, що загальна тривалість збереження досягнутої ремісії складала 1 рік (тобто весь термін диспансерного спостереження). Клінічний приклад 2. Хворий Л., 25 років, з підліткового віку займається спортом та боксом. Звернувся 20.04.14 у стоматологічну клініку до хірурга-стоматолога зі скаргами на кулькоподібне випинання на нижній губі праворуч, розташоване переважно на червоній облямівці. Появу захворювання пов'язує зі звичкою прикушувати нижню губу. Боксерською захисною шиною-капою не користується. Неодноразово отримував пошкодження нижньої губи при бійці на вулиці та на рингу. Рік тому хворий оперувався з приводу ретенційоної кісти нижньої губи ліворуч. Локально: На слизовій оболонці нижньої губи праворуч випинання розміром 1,5 на 1,0 см. Слизова оболонка та червона облямівка нижньої губи має чотири малопомітні, м'які, білісуваті рубці внаслідок травми, їх пальпація безболісна. Зуби сановані. Діагноз - ретенційна кіста малої слинної залози нижньої губи. З пацієнтом була проведена співбесіда, роз'яснені суть та можливості лікування без хірургічного втручання. Пацієнт дав згоду на запропоноване нехірургічне лікування. 26.04.2014 після обробки порожнини рота і нижньої губи розчином 0,02 % хлоргексидину без знеболювання у центрі випячування шприцом зроблено прокол кісти та висмоктування її вмісту. Отримана прозора з жовтуватим відтінком тягуча рідина. У точку проколу введено формувач епітелізованої нової штучної протоки, якому заздалегідь методом хімічного плазмофорезу (проведено посріблення) надано антимікробні властивості. Після того, як виділення з ділянки проколу кісти припинилися, формувач протоки зафіксовано до червоної облямівки за допомогою лейкопластира. Таким чином формувач перебував на нижній губі протягом 12 діб до повного формування нової штучної епітелізованої слинної протоки. Після чого на 12-ту добу його було видалено. Протягом 7 діб спостереження за пацієнтом, там де був прокол, візуально мала місце ледь помітна пляма - гирло нової штучної епітелізованої протоки малої слинної залози нижньої губи. При спостереженні протягом року гирло нової епителізованої протоки візуально не помічалось. Рецидива захворювання не спостерігалось. Лікування спортсмена не сказалося на його спортивній формі та можливості отримувати фізичні навантаження при тренуванні та участі у спортивних змаганнях. Отже, використання заявленого способу лікування обумовлює не тільки досягнення повноцінної й тривалої клінічної ремісії захворювання, а також забезпечує нормалізацію вивчених клінічних, імунологічних та біохімічних показників, тобто заявлений спосіб естетичного лікування спортсменів (боксерів), хворих на РКМСЗ можна вважати патогенетично обґрунтованим, доцільним та клінічно перспективним для практичного застосування. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє підвищити ефективність естетичного лікування ретенційних кіст малих слинних залоз нижньої губи у спортсменів (боксерів) та запобігати виникненню запальних ускладнень. Отже, отримані дані свідчать про ефективність заявленого способу лікування, його патогенетичну обґрунтованість та перспективність використання в клінічній практиці. Заявлений спосіб естетичного лікування спортсменів (боксерів), хворих на РКМСЗ має суттєві переваги відносно відомого способу-прототипу, оскільки він сприяє отриманню 4 UA 111955 U 5 10 15 20 25 30 естетичного результату лікування, прискорює досягнення повноцінної тривалої клінічної ремісії та нормалізації імунологічних показників, ліквідації клініко-емоційного синдрому "комплекс неповноцінності". Позитивний ефект використання запропонованого способу полягає у тому, що слинна залоза збережена та продовжує існувати та функціонувати, пацієнт позбавляється потреби хірургічного лікування, також нема потреби у використанні хірургічної бригади, хірургічного інструменту та операційної. Суть запропонованого способу полягає у тому, що замість хірургічного втручання (оперція цистаденектомія) виконується органозберігаюча маніпуляція - пункційною голкою виконується прокол кісти з подальшим формуванням нової епітелізованої протоки малої слинної залози за допомогою формувача протоки спеціальної конструкції, який ще має антибактеріальні властивості за рахунок його посріблення. Заявлений спосіб корисний, не потребує дефіцитних і дорогих ліків, доступний для хворих і тому може бути рекомендований для поширеного використання в клінічній практиці. Треба підкреслити, що саме автори корисної моделі вперше встановили позитивний ефект від її використання стосовно впливу на показники ранового загоєння у хворих на РКМСЗ, патогенетично обґрунтували доцільність і перспективність застосування саме цього способу, який раніше в клінічній практиці при даному захворюванні у даної категорії хворих не використовувався. Джерела інформації: 1. Вернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия челюстно-лицевой области /Ю.И. Вернадский Ю.И. - 3-е издание. - М.: Мед. лит., 1999. - 444 с. 2. Солнцев A.M. Кисты челюстно-лицевой области и шеи /A.M. Солнцев, B.C. Колесов B.C. Киев: Здоровя. - 1982 144 с. - (Б-ка практ. врача). 3. Матвеев Л.П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов /Л.П. Матвеев.- К.: Олімпійська культура, 1999. - 317 с. 4. Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии /А.А. Тимофеев. - 5-е изд., перераб. и доп. - 2012. - Киев: ООО "Червона РутаТуре". - 1048 с.: ил. 5. Гаврилов В.А. Особенности стоматологического статуса у спортсменов (обзор литературы) /В.А. Гаврилов, А.А. Кузяк, В.В. Андреева //Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2012. - Том 7, № 1. - C. 195-213. 6. Патент Росії на корисну модель № 52564 від 10.04.06. 7. Патент СССР: 1792653 http://www.findpatent.ru/patent/179/1792653.html 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 1. Спосіб лікування ретенційних кіст малих слинних залоз нижньої губи у спортсменів (боксерів), що містить розтин кісти, місцеве лікування, формування штучної нової епітелізованої протоки залози за допомогою формувача протоки, який відрізняється тим, що формувач нової штучної епітелізованої протоки залози має здатність антимікробної дії. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що формувач штучної нової епітелізованої протоки залози, який має здатність антимікробної дії, є посрібленим. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що посріблення формувача штучної нової епітелізованої протоки залози виконують методом хімічного плазмофорезу. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для посріблення формувача штучної нової епітелізованої протоки залози методом хімічного плазмофорезу використовується суміш - нітрат срібла 0,08 г; гексаціаноферат калію 1,2 г; хлорид калію 0,08 г; калію карбонат 0,8 г; дистильована вода до 10 мл. 50 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/00

Мітки: кисть, спосіб, боксерів, малих, естетичного, слинних, залоз, лікування, губи, нижньої, спортсменів, ретенційних

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/7-111955-sposib-estetichnogo-likuvannya-retencijjnikh-kist-malikh-slinnikh-zaloz-nizhno-gubi-u-sportsmeniv-bokseriv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб естетичного лікування ретенційних кіст малих слинних залоз нижньої губи у спортсменів (боксерів)</a>

Подібні патенти