Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб лікування дорослих хворих з соматоформними розладами, що включає введення антидепресантів групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й засобів анксіолітичної терапії, який відрізняється тим, що як анксіолітичний засіб призначають депривіт.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що депривіт призначають вживати 3 рази на добу по 1 таблетці (0,06 г) протягом 4-6 тижнів поспіль, в залежності від досягнутого ефекту.

Текст

Реферат: Спосіб лікування дорослих хворих з соматоформними розладами включає введення антидепресантів групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й засобів анксіолітичної терапії. Як анксіолітичний засіб призначають депривіт. UA 107144 U (12) UA 107144 U UA 107144 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до клінічної психіатрії. Актуальність корисної моделі пов'язана з тим, що проблема лікування соматоформних розладів (СР) є в даний час однією з ведучих медико-соціальних проблем сучасного суспільства. Це пояснюється поширеністю СР у сучасних умовах, у тому числі серед осіб молодого, найбільш працездатного віку й недостатньою ефективністю існуючих способів лікування таких хворих. Тому СР, як правило, мають хронічний перебіг і характеризуються частими рецидивами, що значно обмежує працездатність пацієнтів та обумовлює явища соціально-побутової дезадаптації, а також сприяє подальшій хроніфікації процесу й нерідко формуванню резистентності до психофармакотерапії й інвалідизації пацієнтів у подальшому. Основними завданнями лікування дорослих хворих з СР на сучасному етапі є попередження хронізації процесу, зменшення кількості рецидивів, важкості їх перебігу й відновлення базового рівня соціального функціонування. У зв'язку з цим потрібна розробка ефективних способів лікування дорослих хворих з СР, що має суттєве значення для клінічної психіатрії. Існує спосіб лікування дорослих хворих з СР, який включає введення підтримуючих добових доз трициклічних антидепресантів (ТЦА), а саме амітриптиліну в дозі 0,05-0,1 г на добу [1]. Однак цей спосіб недостатньо ефективний та не забезпечує достатнього терапевтичного ефекту в значної кількості хворих, а також не сприяє формуванню якісних ремісій, викликає розвиток значних побічних ефектів, що пов'язані з холінолітичною дією антидепресантів групи ТЦА. Відомий також спосіб лікування дорослих хворих з СР, що передбачає введення поряд із підтримуючими дозами антидепресантів групи ТЦА, так званих "малих" нейролептиків, а саме сонапаксу або флюанксолу [2]. Цей спосіб виявився більш ефективним, ніж попередній, але при його використанні у хворих у періоді диспансерного нагляду поновлювалися підпорогові тимопатичні коливання та соматичні симптоми, а також побічна дія препаратів у вигляді розвитку екстрапірамідних порушень. Найбільш близьким аналогом є спосіб лікування СР у дорослих хворих шляхом введення антидепресантів групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) (ципраміл, флуоксетин) і засобів анксіо-літичної терапії - похідних бензодіазепінів (феназепаму, гідазепаму, хлор-діазепоксиду) у середньотерапевтичних дозах [3]. До недоліків належить те, що введення великих доз препаратів групи СІЗЗС при тривалому застосуванні часто викликає явища серотонінергічного синдрому й посилення соматичних симптомів у дорослих хворих з СР. Використання похідних бензодіазепіну протягом тривалого часу призводить у подальшому до виникнення синдрому відміни й сприяє розвитку резистентності до психофармакотерапії, що проводиться, і внаслідок цього до зменшення ефективності лікування. Тому потрібне подальше удосконалення існуючого способу лікування дорослих хворих з СР. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення існуючого способу лікування СР у дорослих хворих, а саме підвищення ефективності способу в плані запобігання виникненню екзацербації тривожної та вегетативної симптоматики у періоді лікування й водночас формування стійких якісних ремісій хвороби. Поставлена задача вирішується шляхом призначення дорослим хворим з СР у періоді лікування поряд з антидепресантами групи СІЗЗС у терапевтичних дозах сучасного вітчизняного препарату рослинного походження депривіту, який має анксіолітичну дію. Депривіт - вітчизняний анксіолітичний засіб рослинного походження, що є стандартизованим екстрактом трави звіробою, основним діючим компонентом якого є гіперицин, спроможний перешкоджувати розвитку порушень нейротрансмітерної передачі (гальмувати зворотний захват норадреналіну і серотоніну), здатний пригнічувати активність моноаміноксидази і катехол-0-метилтрансферази, нормалізує секрецію інтерлейкіну-6. Флавоноїди екстракту звіробою зв'язуються з бензодіазепіновими рецепторами та спричиняють седативний ефект [4]. Депривіт виробляється фармацевтичною промисловістю України (ВАТ "Київський вітамінний завод") та є в достатній кількості в аптечній мережі України, тому цей препарат вітчизняного виробництва може без будь-яких труднощів використовуватися при реалізації запропонованої корисної моделі. Депривіт зареєстрований в Україні в якості фармакологічного препарату та дозволений до використання в клінічній практиці (Наказ МОЗ України № 496 від 27.08.12 p.; реєстраційне посвідчення № UA/6967/01 /01; код препарату NO5C М50). Наша пропозиція щодо використання як анксіолітичного засобу депривіту базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що введення депривіту дорослим хворим з СР покращує емоційний стан пацієнтів, позитивно впливає на тривожну та вегетативну симптоматику й інсомнічні розлади, а також сприяє більш швидкій редукції 1 UA 107144 U 5 10 15 20 соматичних проявів. Раніше депривіт в якості анксіолітичного засобу при СР у дорослих хворих не використовувався. Авторами корисної моделі було також встановлено, що оптимальною при лікуванні хворих на СР є схема призначення депривіту усередину 3 рази на добу по 1 таблетці (0,06 г) протягом 4-6 тижнів поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. Авторами корисної моделі виявлено, що саме ця схема введення депривіту забезпечує максимальний позитивний ефект в плані редукції тривожної та вегетативної симптоматики у хворих на СР, тому дана схема введення депривіту, яка була розроблена у клініці досвідним шляхом, також входить до предмету корисної моделі. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Дорослому хворому з СР, який підлягає лікуванню, виходячи з даних попереднього психопатологічного обстеження, поряд з антидепресантами групи СІЗЗС у середньотерапевтичних дозах, призначають вживати препарат рослинного походження депривіт 3 рази на добу по 1 таблетці (0,06 г) протягом 4-6 тижнів поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. При розробці корисної моделі авторами було обстежено 2 групи хворих з СР у віці від 18 до 55 років (35 чоловіків і 57 жінок). Основна група (47 осіб) отримувала терапію за допомогою заявленого способу, група зіставлення (45 осіб) - за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві групи дорослих хворих з СР, що знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком і статтю. В обох групах діагностовано соматоформний розлад (F45 стосовно МКХ-10). До початку лікування в обох групах обстежених пацієнтів спостерігалися тривога, страх смерті, страх тяжкого соматичного захворювання, відчуття невпевненості в собі, зниження професійних навичок, стомлюваність, порушення уваги, збудження, загальмованість, безсоння або сонливість, зниження апетиту, в окремих випадках, зниження настрою, соціальна відгородженість (табл. 1). Таблиця 1 Психічні симптоми у дорослих хворих з СР до початку лікування (абс. та %) Психопатологічні прояви відчуття невпевненості зниження професійних навичок стомлюваність порушення уваги збудження загальмованість безсоння сонливість зниження апетиту страх смерті іпохондрія тривога Групи хворих основна (n=47) зіставлення (n=45) 34/72,3±4,4 33/73,3±3,5 31/36±3,4 28/62,2±4,8 27/57,4±4,8 25/55,5±4,7 15/32±2,2 11/24,4±4,2 12/25,5±3,8 10/22,2±1,7 16/34±2,6 14/31,1±1,9 20/42,5±2,9 18/40±2,9 9/19,1±3,0 8/17,7±3,0 21/44,7±2,8 19/42,2±2,8 40/85,1±4,5 38/84,4±4,4 14/29,8±1,9 12/26,6±1,8 34/72,3±3,9 30/66,6±3,9 Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 Примітки: у таблицях 1-4 стовпчик Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення. 25 30 35 З таблиці 1 видно, що до початку лікування частота виявлення психопатологічних проявів у пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення не мала вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість основної психічної симптоматики в обох групах, тобто про однакову ступінь важкості в них явищ тривожного синдрому з проявами соціально-побутової дезадаптації. Серед соматичних проявів захворювання у хворих відмічалися слабість, швидка стомлюваність, головний біль, порушення циркадних ритмів, періодичне відчуття утрудненого дихання, тахіпноє, прискорене серцебиття, болі у ділянці живота, нудота, блювання, болі у грудної клітині, схуднення, неприємний смак або гіркота в роті, закрепи або проноси, дизурія, неприємні відчуття у статевих органах, неприємні отерплість або парестезії, міалгії, зниження лібідо, порушення менструального циклу в жінок (табл. 2). 2 UA 107144 U Таблиця 2 Соматичні симптоми у дорослих хворих з СР до початку лікування (абс. та %) Групи хворих основна (n=47) зіставлення (n=45) 34/72,3±4,8 31/68,8±4,6 26/55,3±3,8 25/55,5±3,9 40/85,1±4,9 36/80±4,5 30/63,8±4,3 29/64,4±4,6 11/23,4±1,7 9/20±1,8 14/29,8±2,9 13/28,8±2,9 35/74,5±4,9 32/71,1±4,8 32/68±4,5 30/66,6±4,5 40/85,1±4,9 36/80±4,5 31/66±4,3 30/66,6±4,4 12/41,4±2,6 11/40,7±2,8 Психопатологічні прояви слабість швидка стомлюваність коливання артеріального тиску головний біль порушення циркадних ритмів міалгії періодичне відчуття утрудненого дихання тахіпноє прискорене серцебиття зниження лібідо порушення менструального циклу в жінок 5 10 Р >0,05 >0,05 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 >0,05 >0,05 >0,1 >0,1 >0,05 З таблиці 2 видно, що соматичні прояви в пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення також не мали вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість соматичного компоненту СР до початку лікування в обох групах. Після проведеного лікування в основній групі хворих спостерігалася позитивна динаміка в плані редукції клінічних проявів тривожного синдрому й поліпшення афективного фону. Так, у цій групі хворих відмічалося майже повне покращання настрою, зникнення тривоги й фобій, стомлюваності, збудження або загальмованості, нормалізація апетиту, повна відсутність іпохондричної спрямованості. Хворі стали більш соціально активними, спокійніше ставилися до свого здоров'я (табл. 3). Таблиця 3 Психічні симптоми у дорослих хворих з СР після лікування (абс. та %) Психопатологічні прояви відчуття невпевненості зниження професійних навичок стомлюваність порушення уваги збудження загальмованість безсоння сонливість зниження апетиту страх смерті іпохондрія тривога 15 20 Групи хворих основна (n=47) зіставлення (n=45) 3/6,4±0,8 8/17,7±2,3 3/6,4±0,8 11/24,4±2,9 9/19,1±1,6 22/48,8±4,6 6/12,8±1,3 17/37,7±3,7 1/2,1±0,2 9/20±2,7 3/6,4±0,8 8/17,7±2,3 2/4,2±0,6 7/15,5±2,1 5/10,6±1,2 12/26,6±3,1 6/12,8±1,3 17/37,7±3,7 7/14,9±1,4 11/25,2±0,4 1/2,1±0,2 6/13,3±1,7 4/10,6±1,2 10/22,2±2,6 Р

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61P 25/24, A61K 36/00, A61P 25/22

Мітки: лікування, дорослих, хворих, розладами, спосіб, соматоформними

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/7-107144-sposib-likuvannya-doroslikh-khvorikh-z-somatoformnimi-rozladami.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування дорослих хворих з соматоформними розладами</a>

Подібні патенти