Спосіб експериментального моделювання ерозитивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у щурів за допомогою 2,5% водного розчину аміаку за авраменком а.о.

Номер патенту: 96919

Опубліковано: 25.02.2015

Автор: Авраменко Анатолій Олександрович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб експериментального моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме - у щурів, який здійснюється за допомогою продукту життєдіяльності HP-інфекції - гідроксиду амонію, який відрізняється тим, що ерозивно-виразкові ураження слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин моделюються за допомогою 2 мл 2,5 % водного розчину аміаку, який під поверхневим ефірним наркозом через зонд вводиться у шлункову порожнину щурів, які 1 добу перебували без їжі, після чого тварин поміщають у помешкання без доступу до їжі та води на 1 добу.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб експериментального моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме - у щурів здійснюється за допомогою продукту життєдіяльності HP-інфекції - гідроксиду амонію. Ерозивно-виразкові ураження слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин моделюються за допомогою 2 мл 2,5 % водного розчину аміаку, який під поверхневим ефірним наркозом через зонд вводиться у шлункову порожнину щурів, які 1 добу перебували без їжі, після чого тварин поміщають у помешкання без доступу до їжі та води на 1 добу. UA 96919 U (54) СПОСІБ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЕРОЗИТИВНО-ВИРАЗКОВИХ УРАЖЕНЬ СЛИЗОВОЇ ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ЩУРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ 2,5% ВОДНОГО РОЗЧИНУ АМІАКУ ЗА АВРАМЕНКОМ А.О. UA 96919 U UA 96919 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до експериментальної патофізіології захворювань шлунково-кишкового тракту, і може бути використана для моделювання ерозивновиразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме у щурів. За останніми даними етіологічним чинником хронічного гастриту (ХГ) типу В у людини є специфічна бактеріальна флора - Helicobacter pylori (HP). При певних обставинах ХГ типу В може трансформуватися у виразкову хворобу (ВХ). Процес утворення ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки має пряму залежність від концентрації у шлунковій порожнині залишкового аміаку (ЗА) - аміаку, який продукує HP і який не пішов на нейтралізацію хлористоводневої кислоти шлунка. При певних обставинах ЗА, поєднавшись з водою, утворюють водний розчин аміаку, у склад якого входить гідроксид амонію, що є їдким лугом і може завдати уражень слизовій шлунка та дванадцятипалої кишки (Авраменко А.А., Гоженко А.И., Гойдык B.C. Язвенная болезнь (очерки клинической патофизиологии). - Одесса, 2008. - 304 с.). Однак у природних умовах HP-інфекція не колонізує слизову шлунка щурів (Авраменко А.А., Гоженко А.И. Хеликобактериоз. - Николаев, 2007. - 336 с.), що потребує створення експериментальної моделі ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки, де чинником ушкодження є гідроксид амонію. Відомий спосіб механічного моделювання виразкової хвороби - моделювання за Шеєм (Левицький А.П., Макаренко О.А., Зубков О.Б., Гойдик B.C. Профілактика ускладнень виразкової хвороби шлунка адаптогенним препаратом "Біотрит" // Одеський медичний журнал. - 2001 р. № 6. - С. 20-23). Спосіб полягає у перев'язуванні пілоричного відділу шлунка у щурів, яким за 7 діб до цього вилучили підщелепні та під'язичні залози. Через 1 добу після накладення лігатури на пілоричний замикач щурів декапітують під поверхневим ефірним наркозом і виймають шлунки для вивчення їх стану. При цій моделі ерозивно-виразкові ураження слизової шлунка різного ступеню виразності (від ерозій до тяжких проривних виразок) знаходять у всіх щурів у 100 % випадків (у середньому, у кожного щура спостерігаються 1-2 проривні виразки). Вказаний спосіб має свої недоліки: - тільки імітує процес виразкоутворення, тому що у людей виразки утворюються при збережених підщелепних та під'язичних залозах і без порушення проходження пілоричного каналу; - викликає ушкодження тільки слизової шлунка, в той час як слизова дванадцятипалої кишки залишається непошкодженою; - у шлунковій порожнині щурів відсутня висока концентрація аміаку, тому що виробник аміаку - НР-інфекція - у щурів у природних умовах на слизовій шлунка відсутній. Відомий також спосіб термічного моделювання виразкової хвороби - відтворення виразкового дефекту шляхом глибокого, до температури рідкого азоту (-196 °C), охолодження обмеженої ділянки стінки шлунка (Вертелкин В.А., Голофеевский В.Ю., Стефанюк Н.Ф. Криогенный способ формирования экспериментальной язвы желудка // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 1987. - № 2. - С. 77-78). Спосіб полягає у тому, що під місцевою анестезією 0,5 % розчином новокаїну роблять верхнє-серединну лапаротомію, після чого шлунок виводять у рану. Спеціальний пристрій (діаметр - 10 мм, товщина - 2 мм), заздалегідь витриманий протягом 2-3 хвилин у рідкому азоті, щільно притискають до серозної оболонки шлунка у обраному місці протягом 10-15 секунд, внаслідок чого відбувається швидке і глибоке замороження стінки шлунка. Після аплікації пристрій легко відокремлюється від серозної оболонки внаслідок його природного нагрівання оточуючим повітрям і тепловим випромінюванням тварини. Однак вказаний спосіб має свої недоліки: - тільки імітує процес виразкоутворення, тому що у людей виразки утворюються при температурі + 37 °C; - рідкий азот не утворюється у шлунковій порожнині людини у природних умовах; - у шлунковій порожнині щурів відсутня висока концентрація аміаку, тому що виробник аміаку - НР-інфекція - у щурів у природних умовах на слизовій шлунка відсутній. Відомий спосіб хімічного моделювання виразкової хвороби - резерпін-бутадіонова модель (Никулин А.А., Буданцева С.И. Сравнительная оценка методов воспроизведения экспериментальных язв желудка // Фармакология и токсикология. - 1973. - № 5. - С. 564-567.). Спосіб полягає у тому, що піддослідним щурам внутрішньочеревинно уводять бутадіон (100 мг/кг) і резерпін (2 мг/кг) протягом 3 діб, при цьому на слизовій шлунка утворюється виразководеструктивне ураження у вигляді безлічі краплинних утворень розміром від 0,5×1,0 до 2×3 мм. Спосіб має свої недоліки: 1 UA 96919 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - тільки імітує процес виразкоутворення, тому що у людей виразки утворюються і без потрапляння до організму резерпіну та бутадіону; - викликає ушкодження тільки слизової шлунка, в той час як слизова дванадцятипалої кишки залишається непошкодженою; - при даному способі у шлунковій порожнині щурів відсутня висока концентрація аміаку, тому що виробник аміаку - НР-інфекція - у щурів у природних умовах на слизовій шлунка відсутній. Відомий також спосіб хімічного моделювання виразкової хвороби - оцтова модель за Окабе (Зиматкин С.М., Угляница К.Н. Влияние ретаболила на заживление ацетатной язвы 12-ти перстной кишки и пострезекционной раны желудка у крыс // Язвенная болезнь. Клинические и экспериментальные исследования: сборник научных трудов. - Гродно, 1983. - С. 33-39). Спосіб полягає у тому, що піддослідним щурам на серозну оболонку органу через кільце з потрібним внутрішнім діаметром наносять льодяну оцтову кислоту протягом 30 с. Вказаний спосіб має свої недоліки: - тільки імітує процес виразкоутворення, тому що льодяна оцтова кислота не утворюється у шлунковій порожнині людини у природних умовах; - у шлунковій порожнині щурів відсутня висока концентрація аміаку, тому що виробник аміаку - НР-інфекція - у щурів у природних умовах на слизовій шлунка відсутній. Відомий спосіб моделювання виразкової хвороби за механізмом стресових уражень модель іммобілізаційного емоційного стресу (Левицький А.П., Зубков О.Б., Макаренко О.А., Гойдик B.C., Семанів О.М. Оцінювання проти виразкової дії бальзаму "Біотрит" на стресовій моделі виразок шлунка у щурів // Одеський медичний журнал. - 1999. № 2. - С. 10-11). Спосіб полягає у тому, що щурів поміщають у спеціальний пристрій у вертикальному положенні до низу головою на 24 години, після чого щурів декапітують під поверхневим ефірним наркозом і виймають шлунки для вивчення їх стану. При цій моделі ерозивно-виразкові ураження слизової шлунка різного ступеня виразності (від ерозій до тяжких проривних виразок) знаходять у всіх щурів у 100 % випадків (у середньому, у кожного щура спостерігаються 1-2 проривні виразки). Однак відомий спосіб має свої недоліки: - тільки імітує процес виразкоутворення, тому що у людей у природних умовах виразки утворюються у вертикальному положенні догори головою; - викликає ушкодження тільки слизової шлунка, в той час як слизова дванадцятипалої кишки залишається непошкодженою; - у шлунковій порожнині щурів відсутня висока концентрація аміаку, тому що виробник аміаку - НР-інфекція - у щурів у природних умовах на слизовій шлунка відсутній. Відомий спосіб біохімічного моделювання виразкової хвороби (Рожавин М.А. Патогенные свойства Campylobacter pylori // Клиническая медицина. - 1989. - № 11. - С. 20-23). Спосіб полягає у тому, що за допомогою зонду під уретановим наркозом тваринам внутрішньошлунково вводять сечовину за концентрацією 0,25-2,5 мг/мл та 100-1000 ОД ферменту уреази, що призводить до швидкого збільшення концентрації аміаку у шлунковій порожнині, і, відповідно, з нашої точки зору, до утворення гідроксиду амонію. При цьому одночасно відмічається негативний вплив уреази на моторну функцію шлунка і шлунковий кровообіг. При обстеженні слизової шлунка після декапітації тварин відмічаються виразкові ураження різного розміру. Однак вказаний спосіб має свої недоліки: - викликає ушкодження тільки слизової шлунка, в той час як слизова дванадцятипалої кишки залишається непошкодженою; - препарат, який містить фермент уреазу, має велику ціну. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення (прототипом) є експериментальне моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме - у щурів, за допомогою розчину гідроксиду амонію (Патент України на корисну модель № 40528 "Спосіб експериментального моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у щурів за допомогою гідроксиду амонію", опуб. в Бюл. № 7 10.04.2009 p.). Спосіб полягає у тому, що за допомогою зонду у шлункову порожнину щурів водиться 1-2 мл 1-2 % розчину гідроксиду амонію. Недоліками способу є: - не завжди відбувається ураження слизової шлунка та дванадцятипалої кишки. Задачею способу експериментального моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме - у щурів, є підвищення частоти утворення уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки. Поставлена задача вирішується тим, що експериментальне моделювання ерозивновиразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме 2 UA 96919 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 у щурів, здійснюється за допомогою введення у шлункову порожнину щурів за допомогою зонду 2 мл 2,5 % водного розчину аміаку. Заявлений спосіб експериментального моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме - у щурів, дозволяє підвищити частоту утворення уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки до 100 % випадків. Експериментальне моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме - у щурів, здійснюється наступним чином: під поверхневим ефірним наркозом у шлункову порожнину щурів, які 1 добу перебували без їжі, через стравохід за допомогою зонду на глибину 8,5-9 см відносно передніх різців тварин вводять 2 мл 2,5 % водного розчину аміаку, після чого тварин поміщають у помешкання без доступу до їжі та води на 1 добу. Приклад конкретного застосування. Під час проведення експериментального моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки (протокол № 1-5) групі з 5-ти щурів - самцям віком від 3 до 3,5 місяців під поверхневим ефірним наркозом у шлункову порожнину було введено 1-2 мл 2 % водного розчину аміаку. Всі піддослідні тварини залишилися живими і через 1 добу під поверхневим ефірним наркозом були декапітовані, після чого у них було вилучено шлунок та дванадцятипала кишка для вивчення стану їх слизової. Після розтину шлунка по великій кривині у 4-х тварин (80 %) в антральному відділі шлунка було візуально зафіксовано від 2-х до 3-х уражень слизової (d=0,4-0,7 см), які були покриті фібрином і сипким некрозом сіро-жовтого кольору. При розтині дванадцятипалої кишки у 3-х тварин (60 %) на слизовій було візуально зафіксовано від 1-го до 3-х поверхневих уражень слизової (d=0,1-0,3 см). Під час проведення експериментального моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки (проток № 6-10) групі щурів - самцям віком від 3,2 до 3,5 місяця під поверхневим ефірним наркозом у шлункову порожнину було введено 2 мл 2,5 % водного розчину аміаку. Всі піддослідні тварини залишилися живими і через 1 добу під поверхневим ефірним наркозом були декапітовані, після чого було вилучено шлунок та дванадцятипала кишка для вивчення стану їх слизової. Після розтину шлунка по великій кривині у 5-ти тварин (100 %) в антральному відділі і в тілі шлунка було візуально зафіксовано від 3-х до 5-ти уражень слизової (d=0,5-0,7 см), які були покриті фібрином і сипким некрозом сіро-жовтого кольору. При розтині дванадцятипалої кишки у 5-ти тварин (100 %) на слизовій було візуально зафіксовано від 4-х до 6-ти поверхневих ушкоджень слизової (d=0,2-0,4 см). Дані гістологічного дослідження ушкоджень слизової шлунка щурів відповідали картині гострої виразки: некроз слизової оболонки, некроз власної пластинки слизової оболонки, некроз підслизової оболонки; інфільтрація поліморфними лейкоцитами глибших тканин; набряк глибших тканин. Дані гістологічного дослідження уражень слизової дванадцятипалої кишки щурів відповідали картині гострої ерозії: некроз слизової оболонки до власної пластинки, крововиливи у вигляді геморагій, порушення мікроциркуляції Таким чином спосіб експериментального моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме - у щурів, дозволяє підвищити частоту утворення уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки до 100 % випадків. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб експериментального моделювання ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин, а саме - у щурів, який здійснюється за допомогою продукту життєдіяльності HP-інфекції - гідроксиду амонію, який відрізняється тим, що ерозивно-виразкові ураження слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у піддослідних тварин моделюються за допомогою 2 мл 2,5 % водного розчину аміаку, який під поверхневим ефірним наркозом через зонд вводиться у шлункову порожнину щурів, які 1 добу перебували без їжі, після чого тварин поміщають у помешкання без доступу до їжі та води на 1 добу. 3 UA 96919 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Додаткова інформація

Автори англійською

Avramenko Anatolii Oleksandrovych

Автори російською

Авраменко Анатолий Александрович

МПК / Мітки

МПК: A61K 49/00, A61K 33/02

Мітки: шлунка, щурів, ерозитивно-виразкових, допомогою, аміаку, водного, моделювання, а.о, спосіб, експериментального, слизової, дванадцятипалої, кишки, авраменком, розчину, уражень

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-96919-sposib-eksperimentalnogo-modelyuvannya-erozitivno-virazkovikh-urazhen-slizovo-shlunka-ta-dvanadcyatipalo-kishki-u-shhuriv-za-dopomogoyu-25-vodnogo-rozchinu-amiaku-za-avramenkom-ao.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб експериментального моделювання ерозитивно-виразкових уражень слизової шлунка та дванадцятипалої кишки у щурів за допомогою 2,5% водного розчину аміаку за авраменком а.о.</a>

Подібні патенти