Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Фіточай гіпоглікемічний з яконом, який містить стулки (лушпиння) плодів квасолі, пагони чорниці звичайної, траву звіробоя звичайного, який відрізняється тим, що додатково містить траву якону, траву парила, траву чорноголовки звичайної, листя топінамбура, корені лопуха великого, листя шовковиці чорної, листя кропиви дводомної при наступному співвідношенні компонентів, ваг.ч.:

трава якону

2-3

трава парила

1-2

трава чорноголовки звичайної

0,5-1,5

листя топінамбура

1-2

корені лопуха великого

1-2

листя шовковиці чорної

0,5-1,5

стулки (лушпиння) плодів квасолі

1,5-2,5

трава звіробою звичайного

0,5-1,5

листя кропиви дводомної

0,5-1,5

пагони чорниці з плодами звичайної

1,5-2,5.

Текст

Дивитися

Реферат: Фіточай гіпоглікемічний з яконом містить стулки (лушпиння) плодів квасолі, пагони чорниці звичайної, траву звіробою звичайного. Додатково містить траву якона, траву парила, траву чорноголовки звичайної, листя топінамбура, корені лопуха великого, листя шовковиці чорної, листя кропиви дводомної. UA 86475 U (12) UA 86475 U UA 86475 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до харчової промисловості, а саме до виробництва спеціальних харчових продуктів - фіточаїв, які мають цукрознижувальну, загальнозміцнюючу дію і може вживатись для стабілізації обміну речовин в організмі. Цукровий діабет займає третє місце за поширенням, причому серед захворювань залоз внутрішньої секреції стабільно утримує першість. Стрімке зростання захворюваності на цукровий діабет спричиняє необхідність пошуку і створення нових ефективних препаратів. Основною метою лікування діабету є нормалізація порушеного обміну речовин, попередження всіх ускладнень захворювання. Лікування цукрового діабету в переважній більшості випадків є симптоматичним і спрямоване на усунення наявних симптомів без усунення причини захворювання, оскільки етіологічного лікування діабету ще не розроблено. Лікування включає в себе дієтотерапію та медикаментозну терапію. Що стосується медикаментозної терапії, то для хворих на інсулінонезалежний діабет першочерговими є пероральні цукрознижуючі препарати. Сьогодні ми маємо у своєму розпорядженні близько 5 тисяч різних цукрознижуючих препаратів. Усі вони розподіляються на групи: Похідні сульфанілсечовини: препарати першої генерації толбудамід, хлорпропамід, препарати другої генерації (широко застосовуються завдяки доступності та достатній ефективності) - глібенкламід, глібурид, гліквідон, гліклазид, гліпізид, препарати третьої генерації (на 95 % виводяться кишечником, тому показані при вперше виявленому цукровому діабеті 2 типу та при патології нирок) - глюренорм, глімепірид. Бігуаніди - метформін, сіофор. Інгібітори глюкозидази - акарбоза, міглітол. Репаглімід. Глітазони - піоглітазон, розіглітазон. У разі тривалого застосування синтетичних препаратів відмічений розвиток резистентності до них, помітне погіршення ліпідного обміну, прискорення розвитку атеросклерозу великих і дрібних судин, формування так званої діабетичної ретинопатії, нефропатії, ангіопатії кінцівок. Альтернативою лікуванню медикаментозними препаратами є використання лікарських рослин (фітопрепаратів), які є малотоксичними, діють м'яко, можуть використовуватися тривалий час у комплексі зі строгою дієтою і хіміотерапією. Дія природних сполук більше фізіологічна для організму, ніж їх синтетичних аналогів, оскільки вони містять комплекс біологічно активних сполук, які впливають одночасно на декілька систем організму, що забезпечує позитивний клінічний ефект. Витяжки з рослин знижують рівень глюкози в крові й мають лікувальне значення у разі легких, середніх і навіть тяжких форм цукрового діабету (Чекман 1. С Фармакологія. - К.: Вища школа, 2001.-598с). У хворих на інсулінозалежний цукровий діабет (І типу) лікарські рослини як самостійний метод лікування застосовуються лише на початку захворювання. У хворих з інсулінонезалежним цукровим діабетом (II типу) фітотерапію можна використовувати як незалежний метод лікування, а також у комплексі з дієтою і фізичними навантаженнями або із цукрознижувальними препаратами. Одночасне застосування фітозборів з протидіабетичними препаратами доповнюють і підсилюють основну фармакологічну дію останніх, що дозволяє впливати практично на всі ланцюги патогенезу цукрового діабету і, в деяких випадках, приводить до зменшення дози гіпоглікемічних препаратів. Зараз відомо декілька сотен харчових і лікарських рослин, здатних знижувати рівень глюкози в крові. Однак механізм цукрознизнижувального впливу лікарських рослин доки не з'ясований. Запропоновано ряд гіпотез відносно механізму гіпоглікемічного впливу фітопрепаратів [Сучасні аспекти фітотерапії ендокринних захворювань / П. М. Бондар, А. О Пешко, О. В. Щербак та ін. - К.: Нац. мед. ун-т ім. О. О.Богомольця]. Існує кілька точок зору, які пояснюють механізм цукрознижувальної дії лікарських трав. 1. Насамперед відомо, що рослинні речовини мають лужний ефект, а глюкоза в слаболужному розчині здатна перетворюватися в легкозасвоюваний організмом вуглевод - фруктозу, якій для засвоєння не потрібен інсулін. Отже, у частини хворих можливе зменшення дози інсуліну, який вводиться. 2. Фітопрепарати сприяють частковому відновленню клітин підшлункової залози, що відповідають за продукцію інсуліну. Отже, деякою мірою збільшується продукція власного інсуліну. 3. Як відомо, одна з передумов розвитку цукрового діабету - порушення імунітету. Багато лікарських цукрознижувальних рослин беруть участь у регуляції імунітету [Стадницька та ін., 2007]. 1 UA 86475 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Лікарські трави, які використовують для лікування діабету можна розділити на цукрознижувальні та інші. Протидіабетична (цукрознижувальна) дія рослин обумовлена присутністю в них інсуліноподібніх сполук. Інші - включає трави, що регулюють інші обмінні процеси, функції печінки, нирок, кровоносної системи. Тому, дія лікарських рослин найбільш ефективно проявляється при використанні в зборах [Фитотерапия сахарного диабета / В.Н.Хворостинка, О. И. Москаленко, Л. В. Журавлева, В. II. Савченко. - Харьков: Прапор, 1995. - 256 с.] Враховуючи це, пошук нових цукрознижувальних фітопрепаратів, які б не тільки регулювали обмін вуглеводів, але і позитивно впливали на ліпідний обмін, імунологічний статус, продовжується. Відомий фітозбір, який використовують при цукровому діабеті [UA38164A]. Збір містить лист кіпрею 3-5 частин, плоди шипшини 5-7 частин, трава звіробою 12-14 частин, плоди чорниці 7-9 частин, трава чебрецю 3-5 частин, трава материнки 20-22 частин, трава м'яти перцевої 5-7 частин, квіти липи 3-5 частин, лист подорожника 8-10 частин, плоди малини 6-8 частин, трава підбілу 3-5 частин, корінь лепехи 3-5 частин, квіти ромашки 9-11 частин, трава кропиви дводомної 4-6 частин, трава шавлії 4-6 частин, трава деревію 5-7 частин. До недоліків збору можна віднести його багатокомпонентність. У цьому випадку складно передбачити можливу взаємодію компонентів. На сьогодні в Україні зареєстровано єдиний антидіабетичний рослинний збір "Арфазетин" [Лекарственные препараты Украины 1999-2000. В трех томах. X: "Прапор", изд-во УкрФА, 1999, т.2, с.439-440], який застосовують при лікуванні цукрового діабету легкої і середньої тяжкості. Склад лікарського засобу: 1 г збору містить: чорниці звичайної пагонів - 0,2 г, квасолі звичайної стулок плодів - 0,2 г, елеутерококу колючого кореневищ з коренями - 0,15 г, шипшини плодів - 0,15 г, хвоща польового трави - 0,1 г, звіробою трави - 0,1 г, ромашки квіток - 0,1 г [арфазетин, інструкція, http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=27970]. Проте, коріння аралії маньчжурської (або кореневище з коренями заманіхи) належить до сильнодіючих рослин, тривале вживання яких небажане. Крім того, тривале вживання аралії не рекомендується при цукровому діабеті, ускладненому ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю та артеріальною гіпертензією [Клиническая диабетология / Ефимов А. С, Скробонская II. А.-1-е изд. - Киев: Здоровья, 1998. - С. 219-221. - 320 с]. Задача, поставлена в основу винаходу, полягає у розробці складу фіточаю, який, завдяки збалансованому підбору якісного та кількісного складу, підвищує імунітет, забезпечує організм добовою нормою мікро- та макроелементів, має загальнозміцнюючу, протизапальну дію та використовується для приготування гарячих напоїв для покращення нормалізації підвищеного рівня цукру у хворих на цукровий діабет легкої форми, стабілізації обміну речовин в організмі. Задача вирішується складом фіточаю, що включає суміш квасолі стулки (лушпиння) плодів (Phaselous vulgaris), звіробою звичайного траву (Нуреricum perforatum), кропиви дводомної листя (Urtica dioica L.), чорниці звичайної пагони (Vaccinium myrtillus L.), який відрізняється тим, що додатково містить траву якону (Polymnia sonchifolia), траву парила (Agrimonia L.), траву чорноголовки звичайної (Prunella vulgaris), топінамбура листя (Helianthus tuberosus L.), лопуха великого корені (Actium lappa), шовковиці чорної листя (Morns nigro L.) при наступному співвідношенні компонентів, у вагових частинах: трава якону 2-3 трава парила 1-2 трава чорноголовки 0,5-1,5 звичайної листя топінамбура 1-2 корені лопуха великого 1-2 листя шовковиці чорної 0,5-1,5 стулки (лушпиння) плодів 1,5-2,5 квасолі трава звіробою звичайного 0,5-1,5 листя кропиви дводомної 0,5-1,5 пагони чорниці з плодами 1,5-2,5. звичайної Яком - це лікарська рослина, в Україні інтродукована нами вперше у 2011 році. Виключною цінністю якону є те, що його кореневі бульби містять багато інуліну (до 60 %) - полісахариду, який легко засвоюється організмом і є замінником сахарози в дієтичному харчуванні хворих на діабет. Інулін - це полі-D-фруктозан, запасний полісахарид коренеплодів, який має у своїй 2 UA 86475 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 структурі D-фруктофуранозний ланцюг з -1,2-глікозидними зв'язками. Крім того, у кореневих бульбах якону багато фруктози, глюкози і сахарози, є вітаміни та мінеральні речовини. При цьому вони малокалорійні, що актуально при ожирінні та порушенні обміну речовин. Під час аналізу свіжих кореневих бульб із рослин якону, вирощених в місцях природного походження, американськими дослідниками було показано, що вони містять 69-83 % води, 0.4-2.2 % білка та 20 % цукрів. Цукри складаються в основному з інуліну. Сухі коренеплоди містять 4-7 % сухої речовини, 6-7 % білка, 0.4-1.3 % жирів, 4-6 % клітковини та близько 65 % цукрів [Bostid, 1989]. Ученими з Росії у дослідженнях з уведення якону в культуру на Середньому Уралі також було вивчено його біохімічний склад. Виявлено, що склад вуглеводів головним чином був представлений низькомолекулярними олігофруктанами та вільною фруктозою, які локалізуються в основному у кореневих бульбах (25 %) та кореневищі (12-13 % на масу сухої речовини). У меншій кількості олігофруктани були виявлені в коренях та стеблах близько 4 % на масу сухої речовини [Багатудинова и др., 2003]. В останні роки вченими багатьох країн світу доведено гіпоглікемічні властивості якону [Miura, 2007; Дунич и др., 2011; Мищенко и др., 2011]. Рядом авторів показано, що крім кореневих бульб, застосування екстрактів із листків також призводить до зниження цукру в крові [Ваronі et al., 2008; Genta et al., 2010; Volpato et al., 1999]. Наші дослідження показали, що у кореневих бульбах якону, інтродукованого на території України, вміст суми фруктозанів складає 36-45 % в перерахунку на фруктозу та суху речовину в залежності від регіону вирощування рослин. Завдяки вмісту селену, хлорогенової, кофейної кислот та інших фенольних сполук, листкам якого властиві й антиоксидантні властивості [Lachman et al., 2007; Valentova et al., 2005]. Показано, що в кореневих бульбах якону міститься хлорогенова, кофейна та інші кислоти, кверцитин та ще 2 флафоноїди [Valentova К., Ulricnova J., 2003]. Нами було досліджено вміст фенольних сполук рослин якону української інтродукції. Хроматографічний аналіз спиртових екстрактів із листків і кореневих бульб якону показав наявність у їх складі фенольних сполук, серед яких кількісно домінували похідні гідроксикоричних кислот [Дащенко и др., 2012]. Методом прямої спектрофотометрії встановлено, що в листках якону з України міститься від 2,78 % до 4,32 % похідних ГОКК [Дунич, Мищенко, 2013 - Новый свет]. У топінамбурі - 4,97-5,29 % гокк. Проведені нами дослідження показали, що відвари на основі парила, топінамбура, чорниці та трави якону сприяли зниженню рівня глюкози в крові щурів на фоні аллоксан-індукованого діабету на 36 %, шовковиця - на 44 %, якон коренеплоди - на 30 %. Дію якону посилюють допоміжні цукрознижувальні трави і доповнюють інші, що регулюють обмінні процеси, функції печінки, нирок, кровоносної системи. Пагони чорниці звичайної містять дубильні речовини пірокатехінового ряду, флавоноїди (кверцетин, кверцитрин, ізокверцитрин тощо), три терпенові кислоти (урсолова тощо), сапоніни, фенолокислоти (хінна, хлорогенова), глікозид арбутин, гідрохінон, аскорбінову кислоту, каротиноїди і виявляють протизапальну, сечогінну, жовчогінну дію, знижують рівень цукру у крові, стимулюють активність підшлункової залози. До складу ягід входить речовина глікозид поліміртилін, діюча подібно до інсуліну, завдяки цьому чорниця знижує рівень цукру в крові і відновлює функцію підшлункової залози. Каротиноїди чорниці покращують зорову функцію, оновлюють клітини сітківки, покращують очний кровообіг і нічний зір. Стулки плодів квасолі містять бетаїн, аргінін, лізин, триптофан, тирозин, лейцин, аспарагін, холін, геміцелюлозу (45-50 %), макро- та мікроелементи (кремній, мідь, кобальт, нікель). Основним елементом, що викликає зниження рівня цукру в крові, є цинк, який бере участь в утворенні інсуліну, великий вміст калію в стулках плодів квасолі також сприяє зниженню цукру в крові. В коренях лопуха великого міститься до 45 % полісахариду інуліну, до 22 % моно- і дисахаридів, до 5,7-18 % флаваноїдів, ефірні олії, пальмітинова, стеаринова кислоти, фенолкарбонові кислоти і їх похідні, хлорогенова і ізохлорогенова кислота, мінеральні солі. Топінамбур містить близько 20 % інуліну, вітаміни В, С, солі фосфору, залізо, цинк. Відвар має мембраностабілізуючу дію, підсилює глікогенсинтезуючу функцію печінки, надає протизапальну, загальнозміцнюючу дію, сприяє покращенню процесів регенерації в паренхімі підшлункової залози. Трава звіробою містить флавоноїдні глікозиди, гіперозид, рутин і кверцетин, зеленувато пофарбовану ефірну олію (складається переважно із сесквітерпенів), аскорбінову кислоту, вітамін Р, фітонциди, смолисті речовини, чимало каротину, гіперицин і сліди нікотинової кислоти. Компоненти цієї рослини у своїй сукупності збуджують діяльність травних (а також жовчовивідних) органів і тонізують кровообіг. Гіперицин надає злегка заспокійливу дію. Звіробій 3 UA 86475 U 5 10 15 20 звичайний не лише усуває спазми кровоносних судин, особливо капілярів, а й виявляє капілярозміцнювальну вазотонізуючу дію, яка зумовлена наявністю вітаміну Р. В листях кропиви дводомної міститься багато вітамінів С, К, В2, провітамін А (каротин), а також мікроелементи (залізо, мідь, марганець). Кропива багата на фітонциди, хлорофіл, органічні кислоти, а також білки. Листя шовковиці чорної містить флавоноїди, рутин, кемпферол і кверцетин, стероїд ситостерин, кавову кислоту, вітамін С. Настій листя має гіпотензивні, анальгетичні, седативні, протизапальні та гіпоглікемічні властивості. Трава чорноголовки звичайної містить алкалоїди, розчинні неорганічні солі (зокрема, хлористий кальцій), вітаміни (С, К, провітамін A, рутин), ефірну олію, дубильні, гіркі й смолисті речовини, антоціани, кумарини та ряд інших цінних для організму речовин. Чорноголовка нормалізує обмін речовин, надає сечогінну, кровоспинну, протизапальну, протимікробну, спазмолітичну дію. Трава парила звичайного містить до 5 % дубильних речовин, ефірну олію (біля 0,2 %), стероїдні сапоніни, кумарини, гіркоти, органічні кислоти (яблучна, лимонна), холін, вітамін С, нікотинову кислоту, вітаміни групи B, сліди алкалоїдів та значну кількість кремнезему. Галенові препарати парила звичайного мають в'яжучі й сечогінні властивості, сприяють нормалізації обміну речовин, виявляють кровоспинні й слабкі жовчогінні властивості. Спосіб приготування фіточаю. Фіточай готується шляхом сушіння кожного компонента, подрібнення будь-яким відомим способом і наступним їх змішуванням в заявленому кількісному співвідношенні. В подальшому можлива розфасовка і пакетування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Фіточай гіпоглікемічний з яконом, який містить стулки (лушпиння) плодів квасолі, пагони чорниці звичайної, траву звіробою звичайного, який відрізняється тим, що додатково містить траву якону, траву парила, траву чорноголовки звичайної, листя топінамбура, корені лопуха великого, листя шовковиці чорної, листя кропиви дводомної при наступному співвідношенні компонентів, ваг. ч.: трава якону трава парила трава чорноголовки звичайної листя топінамбура корені лопуха великого листя шовковиці чорної стулки (лушпиння) плодів квасолі трава звіробою звичайного листя кропиви дводомної пагони чорниці з плодами звичайної 2-3 1-2 0,5-1,5 1-2 1-2 0,5-1,5 1,5-2,5 0,5-1,5 0,5-1,5 1,5-2,5. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A23F 3/34, A61K 36/00

Мітки: яконом, фіточай, гіпоглікемічний

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-86475-fitochajj-gipoglikemichnijj-z-yakonom.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Фіточай гіпоглікемічний з яконом</a>

Подібні патенти