Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Композиція для одержання жорсткого пінополіуретану, яка містить гідроксиловмісний компонент, оксипропілований етилендіамін, пінорегулятор, антипірен, каталітичну систему, воду та ізоціанатний компонент, яка відрізняється тим, що як гідроксиловмісний компонент містить карбофункціональний титановмісний олігоспирт, індивідуально або в суміші, загальної формули:

(R'О)4-х-Ti-(OROH)х,

де: х = 2-4;

R - залишок аліфатичного, насиченого, нормальної будови індивідуального діетилен-, триетилен-, тетраетилен-, 1,3-пропілен-, 1,4-бутилен-, 1,5-пентаметилен-, 1,6-гексаметиленгліколю або олігомерного (поліоксіетилен-, поліоксипропілен-, поліокситетраметилен-, співполімеру окису етилену, окису пропілену з тетрагідрофураном) діолу з молекулярною масою від 76 до 2000;

R' - залишок аліфатичного, насиченого, нормальної будови вищого спирту ряду С6-С23,

або карбофункціональний титановмісний олігоспирт, одержаний переетерифікацією діолами з молекулярною масою від 76 до 2000 олігомерних продуктів часткової гідролітичної конденсації індивідуальних тетраалкоксититанатів ряду:

Ti-(ОR")4,

де: R" - залишок аліфатичного, насиченого нижчого спирту ряду С1-С4 з вмістом алкоксигруп ряду С1-С4 від 85,0 до 1,5 % мас., при наступному співвідношенні компонентів в мас. частинах:

карбофункціональний титановмісний олігоспирт

20,0-40,0

оксипропілований етилендіамін

60,0-40,0

антипірен

10,0-25,0

пінорегулятор

1,0-1,5

каталітична система

0,76-12,0

вода

0,20-0,625

ізоціанатний компонент

120-150.

Текст

Композиція для одержання жорсткого пінополіуретану, яка містить гідроксиловмісний компонент, оксипропілований етилендіамін, пінорегулятор, антипірен, каталітичну систему, воду та ізоціанатний компонент, яка відрізняє ться тим, що як гідроксиловмісний компонент містить карбофункціональний титановмісний олігоспирт, індивідуально або в суміші, загальної формули: (R'О)4-х-Ti-(OROH)х, де: х = 2-4; R - залишок аліфатичного, насиченого, нормальної будови індивідуального діетилен-, триетилен-, C2 2 (11) 1 3 80927 В.Т. Шарафанов, Л.Г. Виноградова, В.А. Барынин, А.И. Павер, В.И. Смыслов. Изобретения и товарные знаки - № 41, с. 100, 1979], яка містить в мас. част.: ізоціанатний компонент 49,0¸62,0; оксапропілірований етилендіамін 19,0¸29,0; пінорегулювач (поверхнево0,6¸0,8; активна речовина) антипірен (оксапропілірований 6,5¸21,0; дифосфонат-діетиленгліколь) каталізатор (вспінюючий агент) 1,8¸11,3. Однак, пінополіуретанові матеріали на основі такої композиції відрізняються низькими міцностними характеристиками, особливо при їх довгому експлуатуванні, ще і при підвищенних до 110°С температурах. Відома також композиція для одержання жорсткого пінополіуретану [Заяв. ФРГ № 4007330 від 08.03.1990. МКИ 5 С 08 G 18/40; 18/42, РЖХ 18Т 225П, 1992], яка містить в мас. част.: складний і простий поліестер в 10,0¸90,0; співвідношенні від 70:30 до 30:70 пінорегулювач (поверхнево0,5¸1,0; активна речовина) вспінюючий агент (каталізатор) 1,0¸12,0; поліізоціанат 5,0¸80,0. при співвідношенні -NCO/-OH групам на рівні (0,90¸1,15) : 1 г-екв/г-екв. І хоча за рахунок присутності в композиції частки складного поліестеру, міцностні характеристики піноматеріалів вищі, ніж у попередньому технічному рішенні, однак, мале співвідношення -NCO/-OH групам не дає змоги одержувати піноматеріали з малою щільністю, менше ніж 200 кг/м 3, що призводить до високого коштування теплоізоляції з такої композиції і робить її неконкурентноспроможньою. Відома також композиція для одержання жорсткого пінополіуретану [Пат. России № 1752741 по заявке 4705065/05/22 от 05.04.1989г. авторов: М.Г. Алимухамедов, Н.Е. Тасанбаева, Ф.А. Маргунова, Т.Р. Абдурашидова. Опубл. 1992], яка містить в мас. част.: поліоксапропіленксілітол з мол. 96,0¸98,0; масою 800 од пінорегулювач (поверхнево0,8¸1,2; активна речовина) ’ N, N , N” - тріс(b2,0¸4,0; оксаетил)гексагідро-S-триазин діоктилфталат 6,0¸8,0; поліізоціанат 96,1¸97,7. І в цьому випадку одержують жорсткі пінополіуретани, хоча й високоміцні, однак з щільністю не менш 200 кг/м 3, які не можуть бути застосовані в якості теплоізоляційних матеріалів з приводу високого значення коефіцієнту теплопровідності на рівні 0,08-0,09 Вт/м*К і високої умовної вартості. Найбільш близькою за технічною суттю та здобуваємому ефекту до винаходу, що заявляється, є композиція для одержання жорсткого пінополіуретану марки «Ріан» по ТУ У 1930438100298 фірми «Уретансервіс», М.Дніпропетровськ, Україна (прототип), яка містить в мас. част.: 4 гідроксилвміщуючий (складний 20,0¸40,0; поліестерний) компонент оксапропілірований етилендіамін 60,0¸40,0; антипірен 10,0¸25,0; пінорегулювач (поверхнево1,0¸1,5; активна речовина) вспінюючий агент (каталітична 0,76¸12,00; система) вода 0,20¸0,625; ізоціанатний компонент 112,0¸150,0. Однак, навіть і в цьому випадку міцностні характеристики одержаних пінополіуретанів недостатні за рахунок жорсткої піни, яка стає ще більш жорсткою в процесі довгої експлуатації при підвищенних до 110°С температурах, в наслідок деструктивних процесів. В основу винаходу поставлена задача удосконалення відомої композиції з метою підвищення міцностних характеристик матеріалів на її основі, особливо при експлуатації виробів при підвищенних температурах. Поставлена задача досягається тим, що в відомій композиції для одержання жорстих пінополіуретанів, яка включає гідроксилвміщуючий компонент, оксапропілірований етилендіамін, пінорегулювач, антипірен, каталітичну систему, воду та ізоціанатний компонент, в якості гідроксилвміщуючого компоненту вона містить карбофункціональний титанвміщуючий олігоспирт (індивідуально і/ або в суміші) загальної формули: (R'О)4-х-Ti-(ОROH)х , де: х=2¸4; R - залишок аліфатичного насиченого, нормальної будови індивідуального (діетилен-, триетилен-, тетраетилен-, 1,3-пропілен-, 1,4бутилен-, 1,5-пентаметилен-, 1,6гексаметиленгліколі) або олігомерного (поліоксаетилен-, поліоксапропілен-, поліоксатетраметилендіоли, кополімери окису етилену, окису пропілену з тетрагідрофураном) діолу з молекулярною масою від 76 до 2000; R' - залишок аліфатичного насиченого нормальної будови вищого спиртуряду С6¸С23 , або карбофункціональний титанвміщуючий олігоспирт, який одержують переетерифікацією діолами з молекулярною масою від 76 до 2000 олігомерних продуктів часткової гідролітичної конденсації індивідуальних тетраалкоксититанатів ряду: Ti-(ОR”)4 , де: R” - залишок аліфатичного насиченого нижчого спирту ряду С 1-С4 з вмістом алкоксигруп ряду С1¸С4 від 85,0 до 1,5 % мас. при наступномуспіввідношенні компонентів в мас. частинах: Карбофункціональний 20,0¸40,0; титанвміщуючий олігоспирт оксапропілірований 60,0¸40,0; етилендіамін антипірен 10,0¸25,0; пінорегулювач (поверхнево1,0¸1,5; активна речовина) каталітична система 0,76¸12,00; (вспінюючий агент) вода 0,20¸0,625; 5 80927 ізоціанатний компонент 120,0¸150,0. Використання в композиції замість складного гідроксилвміщуючого поліестеру карбофункціонльного титанвміщуючого олігоспирту заявленої формули дозволяє в широких межах регулювати міжвузлові ланцюжки в пінополіуретанових матеріалах (їх жорсткість), а наявність в таких олігоспиртах атому титану, здатного формувати окрім чотирьох ковалентних зв'язків, ще й два координаційні, буде сприяти підвищенню міцності. Використання, в якості карбофункціональних титанвміщуючи х олігоспиртів, з'єднань з вищими (С6-С23) алкоксирадикалами у атома титану сприяє одержанню пінополіуретанових матеріалів з більш водовідштовхуючими (гідрофобними) властивостями в порівнянні з пінополіуретанами по прототипу. При одержанні пінополіуретанів з використанням заявленого ряду карбофункціональних титанвміщуючих олігоспиртів в системі протікають тіж самі реакції і формуються тіж самі уретанові, сечовинні, біуретові, алофанатні, ізоціануратні зв'язки і групи, що і в пінополіуретанах по прототипу. Сукупність ознак технічного рішення, що заявляється, дозволяє у порівнянні з ПРОТОТИПОМ підвищити міцностні характеристики пінополіуретанових матеріалів, їх водовідштовхуючі (гідрофобні) властивості за рахунок наявності в такому карбофункціональному титанвміщуючому олігоспирті карбофункціонального радикалу регульованої, ще на стадії синтезу, довжини, реалізації атомом титану додаткових координаційних зв'язків, а також наявності у структурі таких олігоспиртів вищи х (С6-С23) алкільних радикалів в алкоксигрупах. Технічне рішення, що заявляється ілюструється прикладами: Для підтвердження позитивного ефекту були приготовлені пінополіуретанові композиції (по прототипу і дослідні) і досліджені характеристики піноматеріалів на їх основі. В якості ізоціанатної компоненти можуть бути використані поліізоціанат марки Б (ТУ 113-03-37575), марки Д (ТУ 113-03-603-86), марки Т (ТУ 11303-2022-84), марки К (ТУ 113-03-29-11-83) або імпортний поліізоціанат. В заявленому технічному рішенні використовують поліізоціанат марки Б виробництва підприємства «Корунд», м. Дзержинськ, Нижегородської обл., Росія. В якості поліестерного компоненту по прототипу використовують відомий поліестер марки П-7 (по ТУ 6-05-221-429-80) виробництва об'єднання «Краситель», м. Рубіжне, Луганської обл., Україна. В якості оксапропілірованого етилендіаміна використовують Лапромол 294М (ТУ 6-05-1681-80) виробництва об'єднання «Нижнекамськнафтохім», м. Нижне-камськ, Пермської обл., Росія. В якості пінорегулювача використовують поверхнево-активну речовину КЕП-1 (ТУ 6-02-81373) або КЕП-3 (ТУ 6-02-996-75) виробництва об'єднання «Силан», м. Данков, Ліпецької обл., 6 Росія. В заявляемому технічному рішенні використовували пінорегулювач КЕП-3. В якості вогнестійкої добавки використовують будь-які фосфорвмісні з'єднання по ТУ 6-05-161178. Однак, більш корисно використовувати трис(хлоретилокса)фосфат. Він має низьку густину і одночасно виконує функцію розріджувача. Виробляється об'єднанням «Куйбишевазот», м. Тольяті (Росія). В якості каталізатора піноутворення використовують комплексну каталітичну систему, яка вміщує: калієву сіль диметиламінопропіонової кислоти (ТУ 301-03-84-85) виробництва об'єднання «Полімерсинтез», м. Володимир, Росія, у вигляді 50 % по масі розчину у воді; триетиламін (ТУ 6-09-14-96) виробництва підприємства «Жирні спирти», м. Дзержинськ, Нижегородської обл., Росія; диметилетаноламін (ТУ 6-02-1086-77) виробництва підприємства «Жирні спирти», м. Дзержинськ, Нижегородської обл., Росія. Використання такої комплексної каталітичної системи дає можливість не тільки регулювати «стартову швидкість» процесу піноутворення, але і забезпечувати формування в піноматеріалі поряд з уретановими зв'язками, також ізоціану-ратних циклів, що сприяє підвищенню температури експлуатування виробів до 150°С. Співвідношення компонентів каталітичної системи змінюють у широких межах в залежності від призначення одержаної піни, а також засобів її формування (заливом чи напилом) і температури повітря, при якій виконують теплоізоляційні роботи. В заявленому те хнічному рішенні співвідношення компонентів каталітичної системи повністю відповідає тому, що використовують у прототипі, і вказане у таблиці 2. В якості карбофункціональних титанвміщуючи х олігоспиртів (індивідуально і/або в суміші) використовують з'єднання загальної формули: (R'О)4-х-Ti-(OROH)х , де: х=2¸4; R - залишок аліфатичного насиченого, нормальної будови індивідуального (діетилен-, триетилен-, тетраетилен-, 1,3-ропілен-, 1,4бутилен-, 1,5-пентаметилен-, 1,6гексаметиленгліколі) або олігомерного (поліоксаетилен-, поліоксапропілен-, поліоксатетраметилендіоли, кополімери окису етилену, окису пропілену з тетрагідрофураном) діолу з молекулярною масою від 76 до 2000; R' - залишок аліфатичного насиченого нормальної будови вищого спирту ряду С 6¸С23, або карбофункціональний титанвміщуючий олігоспирт, який одержують переетерифікацією діолами з молекулярною масою від 76 до 2000 олігомерних продуктів часткової гідролітичної конденсації індивідуальних тетраалкоксититанатів ряду: Ti-(ОR")4, 7 80927 де: R" - залишок аліфатичного насиченого нижчого спирту ряду С 1¸С4, з вмістом алкоксигруп ряду С 1¸С4 від 85,0 до 1,5 % мас. Синтез таких карбофункціональних титанвміщуючи х олігоспиртів оприлюднено у роботах: 1) С.Н. Кузьменко, М.В. Бурмистр, Н.Я. Кузьменко. Синтез и свойства крестообразных карбофункциональных титансодержащих олигоспиртов // н.т.ж. «Вопросы химии и химической технологии», УДХТУ, Днепропетровск,-2006, - №4,- с. 64-68; 2) С.Н. Кузьменко, М.В. Бурмистр, Н.Я. Кузьменко. Синтез и свойства карбофункциональных титансодержащих олигоспиртов с высшими алкоксирадикалами в структуре // н.т.ж. «Вопросы химии и химической технологии», УДХТУ, Днепропетровск,- 2006, - №4,- с. 58-62. Фізико-хімічні константи деяких з них, що використані в якості прикладів для заявленого технічного рішення, наведені в таблиці 1. В таблиці 1: з'єднання 1¸6 характеризують собою приклади заявленого ряду карбофункціональних титанвміщуючи х олігоспиртів, в структурі яких змінюється природа і довжина діольної складової (-R-); з'єднання 1, 2 характеризують собою приклади заявленого ряду карбофункціональних титанвміщуючи х олігоспиртів, в структурі яких діольна складова (-R-) є залишком індивідуальних діолів (1,4-бутилен- і тетраетиленгліколів); з'єднання 3¸6 характеризують собою приклади карбофункціональних титанвміщуючих олігоспиртів, в яких діольна складова (-R-) є залишком олігомерних поліоксапропіленгліколів з молекулярною масою 200, 500, 1000, 2000 відповідно; з'єднання 5 і 7 характеризують собою приклади карбофункціональних титанвміщуючих олігоспиртів, в яких діольна складова (-R-) при однаковій довжині має різну природу та є залишком поліоксапропіленгліколю і поліоксатетраметіле-нгліколю відповідно; з'єднання 4; 8; 10; 11 характеризують собою приклади карбофункціональних титанвміщуючих олігоспиртів, в структурі яких відсутні ви щі алкоксирадикали (№ 4) або є вищі алкоксирадикали (№ 8; № 10; № 11), і змінюється (збільшується) їх довжина від С 6 (№ 8) до С9 (№ 9), С13 (№ 10) та С23 (№ 11); з'єднання 4; 9 і 12 характеризують собою приклади карбофункціональних титанвміщуючих олігоспиртів, в структурі яких відсутні ви щі алкоксирадикали (№ 4), є один вищий алкоксирадикал (№ 9) або є два ви щі алкоксирадикали (№ 12); з'єднання 13; 14 характеризують собою приклади карбофункціональних титанвміщуючих олігоспиртів, в стр уктурі яких змінюється величина титаноксанового блоку. Рецептури дослідних композицій і композицій по прототипу наведені в таблиці 2. В якості прототипу наведені два приклади: 8 прототип-1 - рецептура для одержання пінополіуретанових теплоізоляційних виробів методом заливки; прототип-2 - рецептура для одержання пінополіуретанової теплоізоляції методом напилювання. У виробництві пінополіуретанів компоненти 1¸8 (табл. 2), (для композицій 1¸17, 20¸22 замість поліестера марки П-7 використовують титанвміщуючи оліго-спирти 1¸14, табл. 1), звичайно, у відповідності з рецептурним співвідношенням, завантажують в окрему ємність, гомогенізують вкупі, а потім таку суміш, під назвою «компонент А», направляють одночасно з поліізоціанатом («компонент Б») споживачам. В заявленому технічному рішенні в «компоненті А» дослідних композицій змінюється на карбофункціональний титанвміщуючий олігоспирт тільки поліестерна складова (поліестер марки П-7 в рецептурі по прототипу). В таблиці 2 (знизу) вказано для кожної рецептури, при якому співвідношенні (в мас. част. «компонента А» до «компонента Б») одержують пінополіуретан. В таблиці 2: досліди 1¸15, 17¸19 характеризують собою приклади рецептур пінополіуретанових композицій, які використовують при одержанні виробів методом заливки; досліди 16; 20 характеризують собою приклади рецептур пінополіуретанових композицій, які використовують при нанесенні теплоізоляції методом напилу; досліди 18; 19 характеризують собою приклади граничних рецептур заявленого ряду карбофункціональних титанвміщуючих олігоспиртів; дослід 15 характеризує собою приклад рецептури пінополіуретанової композиції, в якій одночасно використовують суміш карбофункціональних титанвміщуючих олігоспиртів (з'єднання 4 і 11, табл. 1), при їх співвідношенні в мас. частинах на рівні 1:1. В таблиці 3 наведені фізико-механічні показники одержаних зразків піноматеріалів (по прототипу і дослідних).Для зручності оцінки одержаних результатів номера дослідів в таблицях 2 і 3 однакові. Приклад №1. Синтез конденсованого полібутоксититаноксана (зразок 2). У чотиригорлий реактор, обладнаний мішалкою, термометром і зворотним охолоджувачем, завантажують 340 г. (1 моль) тетрабутоксититану та 74 г. (1 моль) бутилового спирту і 9,0 г. (0,5 моля) води. Реакційну суміш нагрівають до 100°С і витримують при цій температурі при постійному перемішуванні на протязі 4 годин. Потім суміш охолоджують до 60°С, додають чверть від загрузки (104 г.) абсолютного бензолу, гомогенізують, охолоджувач перемикають на прямий і відганяють з реакційної маси залишки летких (бутанол, бензол і залишки води), а на кінцевій стадії при температурі 120¸130°С і тиску 20¸30 мм.рт.ст. вакуум ують залишок в реакторі до постійної маси. 9 80927 В кубі одержують 232,14 г. (68,3 % масових від маси завантаженого тетрабутокититану) прозорого, забарвленого у темновишневий колір, однорідного, рухомого продукту з фізико-хімічними константами: nD20=1,5440, d420=1176,9 кг/м 3, % мас. - ОС4Н9: знайд. - 65,1; г.екв.=112,20. Приклад №2. Синтез тетракарбофункціонального хрестоподібноготитанвміщуючого олігоспирту (з'єднання 4, таблиця 1).У чотиригорлий реактор, обладнаний мішалкою, термометром, трубкою для підводу інертного газу, прямим охолоджувачем, завантажують 34,0г. (0,1 моль) тетрабутоксититану та 200г. (0,4 моля) поліоксапропіленгліколю з молекулярною масою 500, попередньо висушеного від залишків вологи методом азеотропноївідгонки з бензолом. Реактор продувають інертним газом (азотом) і при постійному перемішуванні нагрівають. Виділення бутилового спирту починалося при 160°С і закінчувалося при 235°С. Його кількість складала 21,53г. (93 % масових від теоретичного; nD20=1,3986). Після припинення відгону бутилового спирту суміш витримують при цій температурі ще 30 хвилин, охолоджують до 60°С, додають чверть від загрузки (~50г). абсолютного бензолу, гомогенізують суміш і відганяють азеотроп бензолу з залишками низькомолекулярного спирту. На кінцевій стадії реакційну суміш вакуум ують від залишків летких при температурі 120¸130°С і тиску 20¸30 мм.рт.ст. до постійної маси. В реакторі одержують 210,1г. (98,0 % масових від теоретичного) прозорої, однорідної, світложовтого кольору, рухомої рідини, яка за характеристиками відповідає з'єднанню 4, таблиця 1. Решту карбофункціональних титанвміщуючи х олігоспиртів одержують за аналогічною методикою при відповідному співвідношенні вихідних компонентів в залежості від природи алкоксипохідного титану, гліколя (діола) і температурного режиму переетерифікації. При одержанні карбофункціональних титанвміщуючи х олігоспиртів на підставі конденсованих поліалкоксититанатів співвідношення вихідних компонентів, які беруть в реакцію переетерефікації, розраховують таким чином: на один грам - еквівалент відповідного алкоксипохідного титану беруть один моль гліколю (діолу). Приклад №3. Приготування пінополіуретанової композиції та пінина її основі. До поліетиленового стакану ємністю 200 мл завантажують інгрідієнти «компонента А» (наприклад за рецептурою дослідної композиції №4, табл. 2) і ретельно гомогенізують на протязі 5¸6 хвилин. Потім, в такий же сухий стакан завантажують поліізоціанат марки «Б». Одночасно готують форму для майбутнього виробу розміром 20х20х20 см, попередньо змазав її внутрішні стінки мастилом «Циатім 224», для того, щоб пінополіуретан не прилипав до стінок. 10 З першого стакану гомогенізовану суміш («компонент А») виливають в другий з поліізоціанатом марки «Б». Композицію ретельно гомогенізують 15¸20 с. до появи «білісоватості». Це є ознакою початку реакції. Після цього композицію швидко виливають у приготовлену форму і спостерігають за піноутворенням. Початок ціноутворення характеризують часом від заливки композиції у форму до початку підняття маси (стартова швидкість, сек.) Час закінчення ціноутворення - це час, коли зріст піни у формі закінчився. Час чистого піноутворення є різницею між часом закінчення підняття піни у формі та стартовою швидкістю, в сек. Кратність піни обчислюють як відношення об'єму одержаної піни до об'єму вихідної композиції, з якої вона одержана. Після 20 хв., як залили композицію у форму, саму форму розкладають на частини, виймають з неї зформований виріб у вигляді куба, витримують його на повітрі 24 год. при 20±2°С та випробують за показниками, що наведені в табл. 3, згідно методик, які оприлюднені в [Ю.П. Поляков. Сборник методов физико-механических испытаний пеноматериалов, г. Владимир, ВНИИСК, вып. 1, 1967, - 120с.], попередньо нарізав з одержаного кубу відповідні зразки. Одержані результати фізико-механічних випробувань вказують, що у всіх випадках дослідні пінополіуретанові матеріали мають більш високі властивості, ніж аналогічні матеріали по прототипу. Наприклад: по умовній границі тиску дослідні матеріали мають міцність на рівні 0,30¸0,37 МПа проти 0,24 МПа по прототипу. Підвищення склада на 0,06¸0,13 Мпа або на 25¸54%; по показнику «границя міцності при статичному згині» дослідні зразки мають міцність на рівні 0,50¸0,67 МПа проти 0,42 МПа по прототипу. Підвищення склада на 0,08¸0,25 МПа або на 29,8¸59,5 %; по показнику «лінійний збіг» при 60°С дослідні піноматеріали мають меншу величину збігу 0,24¸0,34 % проти 0,4 % по прототипу, що поліпшує цей показник на 0,16¸0,06 % або зменшує його по абсолютній величині на 15¸40 %; водопоглинання дослідних зразків склада 0,08¸0,14 кг/м 2 проти 0,18 кг/м 2 по прототипу, що на 0,04¸0,10 кг/м менше, поліпшення цього показника склада на 22,2¸55,5 %; дослідні зразки піноматеріалів мають більшу стабільність після термостатування у термошафі при 1500С на протязі 100 год., умовна границя тиску при цьому склада 0,30¸0,36 МПа проти 0,18 МПа для зразків по прототипу. Різниця склала на 0,12¸0,18 МПа або на 66,7¸100 %. При цьому значення «припущеної щільності» та коефіцієнту теплопровідності залишаються на рівні прототипу. Отримані дослідні дані показують, що зразки пінополіуретанових матеріалів по рецептурі заявленого технічного рішення перевищують за 11 80927 експлуатаційними показниками аналогічні матеріали по рецептурі прототипу. Таке збільшення фізико-механічних показників гарантує їм більш довге експлуатування, особливо в екстремальних умовах. Технічне рішення базується на промислове виробляємій сировині і легко реалізуєме. 12 7. Диметиле таноламін 0,10 6,85 8. Вода 0,20 0,625 150 120 9. Поліізоці анат 10. З'єднання 1 та бл. 1 11. З'єднання 2 та бл. 1 12. 0,1 0 0,2 0 150 22, 6 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0 0 0 0 0 0 0 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0 0 0 0 0 0 0 150 150 150 150 150 150 150 З'єднання 3 та бл. 1 22, 6 22, 6 Таблиця 1. Фізико-хімічні константи карбофункціональних титанвміщуючи х олігоспиртів, які використовувались у 22, 13. З'єднання 4 та бл. 1 6 прикладах 22, 14. З'єднання 5 та бл. 1 -ОН, % Молек. маса 6 Ті, % мас. № 20 22, Формула D415. , 20 мас. З'єднання б та бл. 1 R' R* nD п/ 6 олігоспирту кг/м 3 знай обчи знай обчи знайд. обчисл. 22, п 16. З'єднання 7 та бл. д. 1 д. сл. сл. 6 22, 16,8 11,7 11,8 404,00 401,01 17. 1. Ti(OROH)4 залишок БГ 1,5249 1290,6 З'єднання 8 та бл. 1 16,83 6 0 5 5 18. З'єднання 9 та бл. 1 залишок 5,84 820,00 805,05 2. Ti[OROH)4 1,4965 1225,3 8,01 8,29 5,86 ТетраЕГ 19. З'єднання 10 та бл. 1 залишок 5,68 811,00 844,30 3. Ti(OROH)4 1,4846 1210,8 8,46 8,06та бл. 1 5,32 20. З'єднання 11 ПОПГ-200 залишок 2,34 1987,00 2043,90 21. З'єднання 12 4. Ti{OROH)4 1,4872 1168,3 3,49 3,33та бл. 1 2,18 ПОПГ-500 залишок 1,18 3944,00 4010,90 22. З'єднання 13 5. Ti(OROH)4 1,4557 1001,9 1,72 1,68та бл. 1 1,08 ПОПГ-1000 23. З'єднання 14 та бл. 1 залишок 0,59 8000,00 8044,40 6. Ti(OROH)4 1,4536 1004,0 1,02 ідноше ння Співв 0,84 0,65 ПОПГ-2000 «компоне нта А» до 1:1, 1:1, 1:1, 1:1, 1:1, 1:1, 1:1, 1:1, 24. 1:1,5 1:1,2 залишок 4010,90 5 «компоне нта Б», мас. 1,18 3989,00 5 5 5 5 5 5 5 7. Ti(OROH)4 1,4552 1002,0 1,72 1,68 1,12 ПОТМГ-1000 част. (R'O) Ті залишок 2,90 1596,00 1646,10 8. -С6Н13 1,4860 1159,4 3,10 3,10 2,75 {OROH)3 ПОПГ-500 Фізико-механічні в ластив ості зразків пінополіу ретанов их мат (R'O) Ті залишок 3,59 1298,00 1332,30 № Прототип 9. -С9Н19 1,4825 1115,3 2,40 2,55 3,37 {OROH)3 ПОПГ-500 Показники п/ №1 №2 2 3 5 6 7 8 10 (R'O) Ті залишок 2,75 1700,001 1744,20 4 -С13Н27 1,4800 1130,1 3,10 2,92 2,64 п . {OROH)3 ПОПГ-500 Жорстка, ячеїста пластмаса в ід білого до св ітло-жов того 1. Зов ні шній в игляд 11 (R'O) Ті залишок 2,54 1805,00 1887,13 бу горчатою -С23Н47 1,4755 1106,2 2,82 2,70 2,46 Припу щена щільність при . {OROH)3 ПОПГ-500 51, 52, 50, 52, 52, 50, 52, 51 2. в ільному ціноу тв оренні, 52,00 72,00 12 (R'O)2 Ті залишок 3,59 1381,00 1332,30 10 00 00 00 00 60 00 60 -С9Н19 1,4825 1115,3 2,40 кг/м3 2,55 3.37 . {OROH)2 ПОПГ-500 Стабільність розмірів за 2,6 2,6 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 3. 3,00 2,50 72 годин и при 100°С, % 3 3 0 2 7 1 5 13 (R0)3 Ті [ОТi 11,0 17,5 17,6 1187,000 1196,80 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 Умов на границя тиску , 0,3 0,3 0,3 залишок ДЭГ 1,5541 11,93 (OR)2]1,59 ОТi 1 4. 0,24 0,27 . 7 МПа 0 5 6 5 4 2 0 2 4 {OR)3 Границя мі цності при 0,6 0,6 0,5 0,6 0,5 0,5 0,5 0,6 5. 0,42 1390,00 0,40 статичному згині, МПа 0 1378,90 3 0 9 6 0 6 2 14 (R0)3 Ті [ОТi 19,3 11,8 11,3 залишок ДЭГ 1,5763 - Лінійний збіг при 60°С, % 0,40 0,48 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 19,45 (OR)2]2,25 ОТi 4 6. . 0 3 9 8 7 5 9 5 4 7 {OR)3 Водопо гли нання за 24 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,18 0,20 * Примітка: БГ-1,4-бутиленгліколь; ДЭГ-діетиленгліколь; 7. годин и при 20UC, кг/м2 ТетраЕГ-тетраетиленгліколь; ПОПГ-200- 3 4 3 2 1 2 1 0 поліоксанропіленгліколь з молекулярною масою - 200. Для інших зразків використані Кое фіцієнт 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 8. № 4 поліоксапропіленгліколі з наступною молекулярною масою: теплопр500; № 5 - 1000; 0,03 6 -0,035 3 №. 2000; ПОТМГ- 3 3 ов ідності, Вт/м*К 3 3 3 3 3 поліоксатетраметиленгліколь з молекулярною масою - 1000 (промислова тиску «Поліфурит-1000»). марка Умов на границя 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,18 0,20 після в итримки 100 годин 5 5 3 2 2 0 Таблиця 2 2 при150°С,МПа пінополіу ретанов их композиці й, мас. част. в ипадках складала 15±2 с. Примітка: стартов а шв идкість в усіх Дослідні композиції Час пов ного тв ердіння у формі - 15 хв . 5 6 7 8 10 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Час підйому піни9 46±3 с. 11 58, 58, 58, 58, 58, 58, 58, 58, 58, 58, 58, 58, 34, 60, 40, 34, 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 25 0 0 25 16, 16, 16, 16, 16, 16, 16, 16, 16, 16, 16, 16, 20, 10, 25, 20, 74 74 74 74 74 74 74 74 74 74 74 74 55 0 0 55 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,4 1,4 1,0 1,5 6 6 6 6 6 6 6 6 6 6 6 6 2 2 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 2,0 0,6 2,0 2,5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 55 5 55 9. Рецепту ри дослідн их № п/п 1. Поліестер марк и П-7 2. Лапромо л 294- М 58,50 34,25 3. Антипіре н 16,74 20,55 4. Пінорегу люв ач (КЕП-3) 1,16 1,42 5. Трие тила мін 0,65 2,055 6. Калієв а сіль діметила мінопр опіонов ої кисло ти (50 % по масі розч.) 0,05 Компон енти Прототип №1 №2 22,60 34,25 1 58, 5 16, 74 1,1 6 0,6 5 2 58, 5 16, 74 1,1 6 0,6 5 3 58, 5 16, 74 1,1 6 0,6 5 4 58, 5 16, 74 1,1 6 0,6 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 5 0,0 1 2,5 0,3 3

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Composition for the preparation of rigid polyurethane foam

Автори англійською

Kuzmenko Mykola Yakovych, Burmistr Mykhailo Vasyliovych, Kuzmenko Svitlana Mykolaivna, Kuzmenko Oleksii Mykolaiovych

Назва патенту російською

Композиция для получения жесткого пенополиуретана

Автори російською

Кузьменко Николай Яковлевич, Бурмистр Михаил Васильевич, Кузьменко Светлана Николаевна, Кузьменко Алексей Николаевич

МПК / Мітки

МПК: C08G 18/48, C07F 7/28, C08G 18/18, C08G 18/42, C08L 75/00, C08G 18/32, C08G 18/22, C08G 18/00

Мітки: пінополіуретану, одержання, жорсткого, композиція

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-80927-kompoziciya-dlya-oderzhannya-zhorstkogo-pinopoliuretanu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Композиція для одержання жорсткого пінополіуретану</a>

Подібні патенти