Спосіб лікування хворих на запальні захворювання очей герпесвірусної етіології

Номер патенту: 71525

Опубліковано: 10.07.2012

Автори: Казмірчук Віра Євстафіївна, Удовенко Наталія Сергіївна

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування хворих на запальні захворювання очей герпесвірусної етіології, що включає застосування противірусних та імуномоделюючих препаратів, який відрізняється тим, що на базі дезінтоксикаційної терапії, яка включає лактулозу (дуфалак) в дозі 20 мл один раз на добу пацієнтам призначають донорський імуноглобулін з підвищеним титром специфічних антитіл в дозі 9,0 мл внутрішньом'язово одноразово та по 2 краплі в обидва ока через кожні 2-3 години протягом доби, з наступного дня починають курс терапії лаферобіоном в дозі 1 млн МОД внутрішньом'язово з інтервалом 48 годин, сумарна курсова доза складає 10 млн МОД лаферобіону, після закінчення курсу лаферобіонотерапії через 1 тиждень починають введення Імунофану по 1,0 мл 0,005% розчину внутрішньом'язово 1 раз на добу, з інтервалом через день, на курс лікування 10 ін'єкцій.

Текст

Реферат: Спосіб лікування хворих на запальні захворювання очей герпесвірусної етіології включає застосування противірусних та імуномоделюючих препаратів. На базі дезінтоксикаційної терапії, яка включає лактулозу (дуфалак) в дозі 20 мл один раз на добу пацієнтам призначають донорський імуноглобулін з підвищеним титром специфічних антитіл в дозі 9,0 мл внутрішньом'язово одноразово та по 2 краплі в обидва ока через кожні 2-3 години протягом доби. З наступного дня починають курс терапії лаферобіоном в дозі 1 млн МОД внутрішньом'язово з інтервалом 48 годин, сумарна курсова доза складає 10 млн МОД лаферобіону. Після закінчення курсу лаферобіонотерапії через 1 тиждень починають введення Імунофану по 1,0 мл 0,005% розчину внутрішньом'язово 1 раз на добу, з інтервалом через день, на курс лікування 10 ін'єкцій. UA 71525 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧЕЙ ГЕРПЕСВІРУСНОЇ ЕТІОЛОГІЇ UA 71525 U UA 71525 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до імунології та алергології, і може бути використана для лікування хворих на запальні захворювання очей герпесвірусної етіології. Проблемі раціональної протирецидивної терапії герпесвірусних інфекцій присвячено велику кількість вітчизняних та закордонних робіт [1-4]. Знання імунологічних механізмів взаємодії вірусів родини герпесу та організму хворого необхідні для вибору адекватної протирецидивної патогенетично обґрунтованої імунотерапії. В структурі запальних захворювань очей (ЗЗО) переважають ураження рогівки ока (кератити). Герпетичні кератити складають серед дорослих 20-57 %, а серед дітей - 70-80 % від числа всіх запальних захворювань рогівки [5]. За даними відділення реконструктивної хірургії ока НДІ очних хвороб РАМН, понад 35 % хворих, які були прийняті для кератопластики протягом 10 останніх років, мали ураження герпетичної етіології [2]. Відповідно аналізу, який було проведено в Московському НДІ очних хвороб ім. Гельмгольца, герпетичний кератит склав 66,6 % із загального числа 4132 хворих з рогівковою патологією [6]. В США щорічно реєструється близько 500000 випадків герпетичних кератитів [7]. Дослідження, проведені в період 1985-1987 pp. в очній клініці Бристоля (Англія), показали, що на 863000 населення щорічно реєструвалось 120 випадків первинного герпетичного кератиту, що відповідає частоті виявлення первинного герпетичного кератиту приблизно 1:8000 [4]. Ці розрахунки узгоджуються з даними, які приводяться різними авторами. Рецидиви герпетичного кератиту виникають в 25 % випадків після первинного ураження очей і в 75 % - після повторних. Факторами розвитку захворювання є реактивація персистуючого вірусу або реінфекція екзогенним вірусом герпесу [2]. Більшість випадків герпетичних захворювань очей обумовлено не первинною інфекцією герпесвірусу, а реактивацією вірусу, який персистує в організмі людини. При цьому роль вірусів родини герпесу в офтальмопатології досить різноманітна. Рецидив герпетичної інфекції може призвести до розвитку однієї з форм офтальмогерпесу (етіологічний чинник), індукувати захворювання іншої етіології (тригерний чинник), зробити важчим перебіг захворювання іншої етіології (ускладнюючий чинник) [2, 8]. На відміну від більшості опортуністичних інфекцій реактивація герпесвірусу спостерігається навіть у імунокомпетентних людей. Викликають її такі фактори, як інтеркурентні захворювання, хірургічні втручання та травми [2, 8, 9]. За даними багатьох авторів серйозною проблемою практичної офтальмології є герпетичні кератити. Це пов'язано з рецидивуючим перебігом захворювання, що часто призводить до зниження зору, аж до сліпоти [8]. Ураження можуть ускладнюватися супутньою інфекцією, метаболічними ураженнями очей, підвищенням внутрішньоочного тиску та розвитком катаракти. Частота герпетичних захворювань очей з кожним роком зростає, також відмічається їх більш важкий перебіг [10]. Патогенез офтальмогерпесу визначається властивостями вірусу та специфічними імунними реакціями макроорганізму, які виникають у відповідь на потрапляння вірусу герпесу. Вірус уражує тканини ока при подоланні ним місцевих захисних механізмів, до яких відносять продукцію секреторних антитіл (sІgA) клітинами субепітеліальної лімфоїдної тканини, місцеву продукцію інтерферону, сенсибілізовані лімфоцити. Потрапляючи в тканини ока екзогенно (через епітелій), нейрогенним або гематогенним шляхом, вірус герпесу починає активно розмножуватися в клітинах епітелію рогівки, які, внаслідок цитопатичних та дистрофічних процесів, підлягають некрозу та злущуванню. При поверхневих кератитах (уражений переважно епітелій рогівки) на цьому етапі припиняється подальше розмноження вірусу в рогівці, дефект рогівкової тканини епітелізується, вірус переходить в персистуючий стан. В персистуючому стані вірус може знаходитися не лише в трійчастому вузлі, але і в самій рогівці [6]. Відомо, що при порушеннях імунного статусу герпетична інфекція розвивається частіше і характеризується більш важким перебігом, що пов'язано з недостатністю імунітету або надмірною імунною реакцією. Механізми імунопатології при герпетичній інфекції різноманітні і включають як відповідь на персистуючий антиген, так і неадекватну регуляцію вірусспецифічної імунної відповіді. Серед імунопатологічних станів виділяють реакції, індуковані імуноглобулінами, імунопатологію, що викликана імунними комплексами та Т-лімфоцитами. Вираженість імунопатологічного компоненту при герпетичній інфекції, вочевидь, можна знизити шляхом впливу на окремі ланки імунної системи [11]. В той же час специфічний протигерпетичний імунодефіцит, який виявляється у хворих з рецидивуючими герпесвірусними захворюваннями, як правило, обмежує імуностимулюючі ефекти всіх імуномодуляторів [12, 13]. В зв'язку зі здатністю герпесвірусної інфекції до персистенції в організмі лікувальні заходи направлені на пригнічення репродукції вірусу герпесу в період загострення, а також на формування адекватної імунної відповіді з метою профілактики рецидивів (тобто проведення 1 UA 71525 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 імунокорекції з урахуванням важкості імунної дисфункції). Таким чином, основними клінічними задачами при лікуванні рецидивуючої герпесвірусної інфекції є: - купування рецидиву в короткий термін; - скорочення термінів реепітелізації; - профілактика рецидивів та зменшення їх частоти та важкості; - попередження передачі інфекції статевому партнеру або новонародженому [14]. Відомо досить багато способів лікування хворих на запальних захворювань очей герпесвірусної етіології з використанням цілого ряду препаратів різних фармакологічних груп з різними властивостями, а їх лікувальна дія спрямована одночасно на декілька патогенетичних механізмів цього захворювання. В лікуванні герпесвірусної інфекції використовують наступні групи лікарських препаратів: - препарати, що пригнічують реплікацію вірусу (ацикловір та його аналоги, гліциризинова кислота); - інтерферони (Ifa-2a, Ifa-2b, Ifa та інші); - індуктори інтерферону (тілорон); - імуномодулятори з урахуванням результатів імунологічного обстеження (глутамілтриптофан, поліоксидоній та ін.); - препарати для місцевого застосування (мазі, що містять ацикловір, фоскавір; гліциризинова кислота, бонафтон); - антиоксиданти, полівітаміни, ентеросорбенти. За минулі 30 років сформувалися три основні напрямки противірусної терапії офтальмогерпесу: 1) хіміотерапія; 2) неспецифічна терапія (індуктори інтерферону, імуномодулятори, інтерферони); 3) специфічна терапія (герпетична вакцина, протигерпетичний імуноглобулін). Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб комплексного лікування офтальмогерпесу [15], який передбачає проведення комплексної терапії герпетичних кератитів з використанням противірусних та імуномодулюючих препаратів. Проте цей спосіб має ряд суттєвих недоліків, серед яких на першому місці є відсутність тривалого протирецидивного ефекту, незважаючи на прискорення термінів реепіталізації, а також недостатнє врахування і, як наслідок, недостатній терапевтичний вплив на етіопатогенетичні фактори розвитку офтальмогерпесу. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у створенні такого способу лікування, який дозволив би підвищити ефективність лікування, скоротити термін протирецидивної профілактичної терапії та знизити кількість рецидивів захворювання. Технічним результатом є підвищення ефективності лікування хворих на запальні захворювання очей герпесвірусної етіології. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає застосування противірусних та імуномоделюючих препаратів, згідно з корисною моделлю, що на базі дезінтоксикаційної терапії, яка включає лактулозу (дуфалак) в дозі 20 мл один раз на добу пацієнтам призначають донорський імуноглобулін з підвищеним титром специфічних антитіл в дозі 9,0 мл внутрішньом'язово одноразово та по 2 краплі в обидва ока через кожні 2-3 години протягом доби, з наступного дня починають курс терапії лаферобіоном в дозі 1 млн МОД внутрішньом'язово з інтервалом 48 годин, сумарна курсова доза складає 10 млн МОД лаферобіону, після закінчення курсу лаферобіонотерапії через 1 тиждень починають введення Імунофану по 1,0 мл 0,005% розчину внутрішньом'язово 1 раз на добу, з інтервалом через день, на курс лікування 10 ін'єкцій. Спосіб здійснюється наступним чином: Під нашим наглядом знаходилось 120 пацієнтів, які були направлені терапевтами, офтальмологами та іншими спеціалістами на кафедру клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики НМУ, з запальними захворюваннями очей в зв'язку з неефективністю або нетривалим ефектом стандартної терапії, яка включала застосування місцево крапель Окоферон, Тіотріазолін та системно препаратів групи ацикловіру. Для виконання поставлених завдань нами було відібрано 60 хворих з різними клінічними формами герпесвірусного ураження очей, які склали дослідну групу (ДГ). У всіх хворих дослідної групи виявилася неефективною традиційна профілактична терапія офтальмогерпесу неодноразово або відзначалися виражені побічні ефекти препаратів, що унеможливлювало їх подальший прийом. Хворі дослідної групи мали важкий перебіг офтальмогерпесу, що характеризувався частими та тривалими рецидивами захворювання. Як групу порівняння було відібрано 20 хворих на офтальмогерпес, які отримували стандартне лікування препаратами групи ацикловіру та 2 UA 71525 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 місцевими очними краплями (ГП) та не отримували терапію за запропонованою в роботі схемою. Для проведення порівняльного аналізу нами була створена контрольна група із 20 здорових пацієнтів, віковий розподіл обстежених в якій відповідав розподілу в дослідній групі (КГ). Всі хворі на запальні захворювання очей герпесвірусної етіології отримували імунотерапію активних форм герпесвірусної інфекції за наступною схемою: 1. В перший день вводили внутрішньом'язово донорський імуноглобулін з підвищеним титром специфічних антитіл в розрахованій дозі 9,0 мл одноразово та по 2 краплі в обидва ока через кожні 2-3 години протягом доби. 2. З наступного дня починали курс терапії лаферобіоном в дозі 1 млн МОД внутрішньом'язово з інтервалом 48 годин. Сумарна курсова доза складала 10 млн МОД лаферобіону. 3. Після закінчення курсу лаферобіонотерапії через 1 тиждень починали вводити Імунофан по 1,0 мл 0,005% розчину внутрішньом'язово 1 раз на добу, з інтервалом через день. На курс лікування 10 ін'єкцій. 4. З першого дня терапії призначали дезінтоксикаційну терапію, яка включала лактулозу (дуфалак) в дозі 20 мл один раз на добу. Всім хворим вказаних груп було проведено клінічне й лабораторне (імунологічні та ПЛРдослідження) обстеження на кафедрі в динаміці використання запропонованої схеми імунотропної терапії. Після проведення комплексної терапії з використанням препаратів донорських імуноглобулінів для внутрішньом'язового введення "Лаферобіону" та "Імунофану" на тлі дезінтоксикаційної терапії були досягнуті наступні результати: покращення терапевтичної ефективності лікування хворих на офтальмогерпес, що підтверджувалось зменшенням частоти рецидивів захворювання, нормалізацією імунореактивності організму та зникненням (або зменшенням інтенсивності) ускладнень внаслідок перебігу патологічного процесу. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати запропонований спосіб імунотерапії для впровадження в практичну медицину. Спосіб був апробований на кафедрі клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Література: 1. Исаков В.А., Сельков С.А.,. Мошетова Л.К, Чернакова Г.М. Современная терапия герпесвирусных инфекций: Руководство для врачей. - СПб.; М., 2004. - 168 с. 2. Майчук Ю.Ф. Фармакотерапия воспалительных заболеваний глаз: вчера, сегодня, завтра // Актуальные вопросы воспалительных заболеваний глаз. - 2001. - С. 7. 3. Grippa Fulvio, Corey Lawrence, Chuang Elaine L. et al. Virological, clinical and ophthalmologic features of cytomegalovirus retinitis after hematopoetic stem cell transplantation // Clin. Infect. Diseases. - 2001. - Vol.32. - P. 214-219. 4. Haye Stepher В., Baker Kevin, Bonshek Richard et all. Human herpesviruses in the cornea.// Brit. J. Ophtalmol. - 2000. - Vol.84. - P. 563-571. 5. Дрожжина Г.И. Вирусные заболевания роговицы и конъюнктивы // Здоров'я України, №5. – 2002. - 32-36 с. 6. Акберова С.И. Об экспериментально-клиническом обосновании применения парааминобензойной кислоты в лечении герпетических кератитов: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 1999. - 45 с. 7. Kaye S.B., Baker К. Herpes simplex keratitis // J. Med. Microbiol. - 1996. - №1. - P. 3-5. 8. Каспаров А.А. Офтальмогерпес. - М.: Медицина, 1994. - 224 с. 9. Долгих Т.И., Носкова Ф.В. Оппортунистические инфекции у детей (вопросы диагностики, клиники и лечения). - Омск: Изд-во ОГМА, 1999. - 99 с. 10. Маричев І.Л. Герпесвіруси й ураження органів зору.// Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2006. - Том 7, №1. - С. 47-50. 11. Исаков В.А., Борисова В.В., Исаков Д.В. Патогенез и лабораторная диагностика герпеса. Руководство для врачей. - СПб.: Лань, 1998. - 205 с. 12. Герпесвирусная инфекция: клиническое значение и принципы терапии. Н.А. Дидковский, И.К. Малашенкова, А.Н. Танасова, И.Н. Щепеткова, И.А. Зуйков. Русский медицинский журнал. 2004. - № 3. - С. 22-28. 13. Хахалин Л.Н. Патогенетическое обоснование и принципы профилактики и лечения герпес-вирусных инфекций. В кн.: Неизвестная эпидемия: герпес. - Смоленск, 1997. - С. 32-57. 3 UA 71525 U 5 14. Малашенкова И.К., Дидковский Н.А. Принципы иммунокоррегирующей терапии вторичных иммунодефицитов, ассоциированных с хронической вирусно-бактериальной инфекцией. Русский медицинский журнал. - 2002. - Т. 10, №21. - С. 973-977. 15. Комплексная терапия тяжелых воспалительных заболеваний глаз с применением иммуномодуляторов и средств специфического лечения. Заявитель: ФГУ «МНИИ ГБ им. Гельмгольца» Росздрава. Авторы: проф. Майчук Ю.Ф., к.м.н. Поздняков В.И., к.м.н. Позднякова В.В. Медицинская технология №ФС-2007/020-у Москва, 2010 г. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб лікування хворих на запальні захворювання очей герпесвірусної етіології, що включає застосування противірусних та імуномоделюючих препаратів, який відрізняється тим, що на базі дезінтоксикаційної терапії, яка включає лактулозу (дуфалак) в дозі 20 мл один раз на добу пацієнтам призначають донорський імуноглобулін з підвищеним титром специфічних антитіл в дозі 9,0 мл внутрішньом'язово одноразово та по 2 краплі в обидва ока через кожні 2-3 години протягом доби, з наступного дня починають курс терапії лаферобіоном в дозі 1 млн МОД внутрішньом'язово з інтервалом 48 годин, сумарна курсова доза складає 10 млн МОД лаферобіону, після закінчення курсу лаферобіонотерапії через 1 тиждень починають введення Імунофану по 1,0 мл 0,005% розчину внутрішньом'язово 1 раз на добу, з інтервалом через день, на курс лікування 10 ін'єкцій. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for treating eye inflammation caused by herpes virus

Автори англійською

Udovenko Nataliia Serhiivna, Kazmirchuk Vira Yevstafiivna

Назва патенту російською

Способ лечения больных воспалительными заболеваниями глаз герпесвирусной этиологии

Автори російською

Удовенко Наталья Сергеевна, Казмирчук Вера Евстафьевна

МПК / Мітки

МПК: A61F 9/00, A61P 37/02, A61K 38/21

Мітки: хворих, запальні, етіології, герпесвірусної, лікування, очей, захворювання, спосіб

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-71525-sposib-likuvannya-khvorikh-na-zapalni-zakhvoryuvannya-ochejj-gerpesvirusno-etiologi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування хворих на запальні захворювання очей герпесвірусної етіології</a>

Подібні патенти