Спосіб ранньої диференційної діагностики надлишкової маси тіла та ожиріння у дітей

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб ранньої диференційної діагностики надлишкової маси тіла та ожиріння у дітей, що включає дослідження показників біологічної рідини дитини, який відрізняється тим, що досліджують ротову рідину методом лазерної кореляційної спектроскопії, і за характером отриманих гістограм, у найбільш виражених діагностичних зонах судять про схожість і відмінності усереднених групових спектрів ротової рідини дітей з різними формами порушення маси тіла, а також за відсотковим внеском у світлорозсіювання часток з різними гідродинамічними радіусами, який характеризує різні клінічні форми порушення маси тіла, а саме: у випадку, коли відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 2 до 50 нм знаходиться в інтервалі від 15,36 до 23,44 %, а відсотковий внесок у світлорозсіювання частинок з гідродинамічним радіусом понад 2000 нм - в інтервалі від 1,77 до 13,23 %, судять про наявність надлишкової маси тіла; а у разі, коли відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 2 до 50 нм знаходиться в інтервалі від 12,13 до 21,41 % і відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 51 до 400 нм - в інтервалі від 24,87 до 48,52 %, відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом більш 2000 нм знаходиться в інтервалі від 4,50 до 29,81 %, діагностують ожиріння у дітей.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб ранньої диференційної діагностики надлишкової маси тіла та ожиріння у дітей включає дослідження показників ротової рідини дитини методом лазерної кореляційної спектроскопії. За характером отриманих гістограм, а також за відсотковим внеском у світлорозсіювання часток з різними гідродинамічними радіусами, який характеризує різні клінічні форми порушення маси тіла у найбільш виражених діагностичних зонах, діагностують наявність надлишкової маси тіла або ожиріння у дітей. UA 71520 U (54) СПОСІБ РАННЬОЇ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА ТА ОЖИРІННЯ У ДІТЕЙ UA 71520 U UA 71520 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути застосована для впровадження в клінічну практику лікарів-педіатрів у поліклінічних відділеннях та стаціонарах різного рівня при спостереженні здорових дітей, ранньої діагностиці порушень маси тіла, та диференційній діагностиці надлишкової маси тіла та ожиріння у дітей. Згідно з даними ВООЗ, в 2010 році майже 43 мільйони дітей у віці до 5 років мали надмірну вагу [1]. У країнах, що розвиваються, дітей з надлишковою вагою налічується майже 35 мільйонів, а в розвинених - 8 мільйонів. Настільки інтенсивне збільшення числа хворих цього профілю за останній період розглядають у зв'язку зі способом життя, демографічними, соціально-культурними і, в першу чергу, біологічними чинниками. На практиці найчастіше проблема підвищеної маси тіла та ожиріння у дітей є проблемою дільничного терапевта і педіатра, а в сучасних умовах - сімейного лікаря. Удавана на перший погляд простота діагностики цих патологічних станів оманлива. Це пов'язано з тим, що, як правило, лікар має справу з уже сформованим ожирінням, що значно ускладнює його лікувальні підходи. Зводити проблему надлишкової маси тіла та ожиріння лише до невідповідності кількості жирів і вуглеводів, що надходять до організму дитини, і рівнем фізичної активності - однобоко і принципово невірно. У формуванні цієї проблеми велику роль відіграють різноманітні фактори, що визначають раціональний метаболізм енергоємних речовин, що надходять з їжею, так як маса тіла людини регулюється складними нейрогуморальними механізмами, які визначають в кінцевому підсумку вираженість харчової мотивації і рівень основного обміну. Тому проблема надмірної ваги та ожиріння в дітей у значній мірі залежить від порушення тонких біохімічних механізмів регуляції обміну жирів, білків і вуглеводів. Ожиріння проявляється, у першу чергу, позитивним енергетичним балансом, який розвивається під впливом ферментних, нервових і гормональних чинників. Крім того, різко порушується метаболізм нейтральних жирів і ліпоїдів, які потрапляють в організм з їжею. Відбуваються значні біохімічні порушення, як ліпідного спектра, так і білкового, вуглеводного та енергетичного обмінів. Все сказане раніше змушує розглядати проблему зайвої ваги та ожиріння в першу чергу як метаболічний синдром, а не лише як косметичні незручності. Відомий антропометричний спосіб діагностики надлишкової міси тіла чи ожиріння у дітей, якій полягає у розрахунку індексу маси тіла. Індекс маси тіла - величина, що дозволяє оцінити ступінь відповідності маси людини та її підвищення/зниження і тим самим опосередковано оцінити, чи є маса недостатньою, нормальною або надлишковою [1]. Недоліками зазначеного способу діагностики надлишкової масі тіла чи ожиріння є те, що його слід вважати приблизним критерієм, так як він може не відповідати однаковою мірою вгодованості у різних індивідуумів. Крім того, він констатує вже доконаний факт наявності надлишкової маси тіла або наявності ожиріння у дитини. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб ранньої діагностики ожиріння за оцінкою вмісту у сироватці крові показників ліпопротеїнового обміну (вміст у крові сироватці загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів, аполіпопротеїну, ліпопротеїнів високої щільності) [2]. Однак, такий спосіб діагностики надлишкової маси тіла чи ожиріння є інвазивним (потребує взяття крові з вени дитини), потребує щільної долабораторної підготовки біологічного матеріалу (сироватка крові), наявності дорогих наборів для виконання складних біохімічних досліджень, наявності медичного обладнання для їх виконання. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу ранньої диференційної діагностики надлишкової маси тіла чи ожиріння шляхом інтегральної оцінки гомеостазу дитини методом лазерної кореляційної спектроскопії, при цьому дослідженню піддається ротова рідина і за типом отриманих гістограм у найбільш виражених діагностичних зонах, який характеризує різні клінічні форми порушення маси тіла, що дозволяє з більшим ступенем вірогідності диференціювати надлишкову масу тіла від ожиріння у дітей при ранній діагностиці порушень маси тіла. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, досліджують ротову рідину методом лазерної кореляційної спектроскопії і за характером отриманих гістограм, у найбільш виражених діагностичних зонах, судять про схожість і відмінності усереднених групових спектрів ротової рідини дітей з різними формами порушення маси тіла, а також за відсотковим внеском у світлорозсіювання часток з різними гідродинамічними радіусами, який характеризує різні клінічні форми порушення маси тіла, а саме: у випадку, коли відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 2 до 50 нм знаходиться в Інтервалі від 15,36 до 23,44 %, а відсотковий внесок у світлорозсіювання частинок з гідродинамічним радіусом понад 2000 нм - в інтервал від 1,77 до 13,23 %, судять про наявність надлишкової маси тіла; а у випадку, коли відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з 1 UA 71520 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 гідродинамічним радіусом від 2 до 50 нм знаходиться в інтервалі від 12,13 до 21,41 % і відсотковий внесок у світлорозсіювання частинок з гідродинамічним радіусом від 51 до 400 нм в інтервалі від 24,87 до 48,52 %, відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом більш 2000 нм знаходиться в інтервалі від 4,50 до 29,81 %, діагностують ожиріння у дітей. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: Вранці, натщесерце виконується полоскання ротової порожнини стерильним фізіологічним розчином (забороняється вранці чистити зуби зубною щіткою і користуватися зубними еліксирами і ополіскувачами). Після цього, проводиться масаж щоки протягом 25-30 секунд. Через 3 хв. дитина починає спльовувати слинну рідину в стерильний одноразовий мірний посуд до тих пір, поки її кількість не досягне 3-5 мл. Отримана ротова рідина після центрифугування (2500 g, 5 хв, 0 - +5 °C) відбирається в стерильні сухі пробірки і досліджується біофізичним методом - лазерної кореляційної спектроскопії. Було досліджено ротову рідину у трьох груп дітей віком від 6 до 13 років. Першу групу (контрольну) склали 30 дітей, у яких маса тіла була нормальною. У другу групу увійшли 10 дітей з зайвою вагою, а у третю групу - 13 дітей з ожирінням. Ротову рідину отримували таким самим чином, як описано вище, і досліджували методом ЛКС на лазерному кореляційному спектрометрі, отримані результати оброблялися за допомогою програмного забезпечення, яке додається до ЛК-спектрометра. Внесок у світлорозсіювання часток різних розмірів виражався у відсотках. Розміри часток були об'єднані в чотири діагностично значущі дискретні зони (ДЗ): І ДЗ (наднизькомолекулярна) - розмір часток від 2 до 50 нм, II ДЗ (низькомолекулярна) - від 51 до 400 нм, III ДЗ (середньомолекулярна) - від 401 до 2000 нм, IV ДЗ (високомолекулярна) - більш 2000 нм. Для пояснення способу на діаграмі (а, б, в) представлені узагальнені ЛК-спектри ротової рідини дітей різних клінічних груп, де: а) узагальнений ЛК-спектр ротової рідини дітей контрольної групи; б) узагальнений ЛК-спектр ротової рідини дітей з надлишковою масою тіла; в) узагальнений ЛК-спектр ротової рідини дітей з ожирінням. В табл. 1 - надані отримані інтервали внеску в світлорозсіювання часток з різним гідродинамічним радіусом. При аналізі ЛК-спектрів ротової рідини встановлено, що у всіх дітей найбільш значимий внесок у світлорозсіювання вносять частки низькомолекулярної дискретної зони (від 51 до 400 нм). При ЛК-спектроскопії ротової рідини дітей з надмірною вагою, в порівнянні з контролем, виявлено помірні зміни внеску в світлорозсіювання часток у всіх дискретних зонах. Причому, в І і IV дискретних зонах ці зміни були статистично достовірні (б). У той же час у ЛК-спектрах ротової рідини у дітей з ожирінням, порівняно з контролем, виявлено значне зменшення внеску часток низькомолекулярної фракції, значне збільшення внеску часток високомолекулярної фракції і незначне збільшення внеску часток наднизькомолекулярної фракції. При ЛК-спектроскопії ротової рідини у дітей з ожирінням, у порівнянні з дітьми з надмірною вагою, спостерігаються статистично значущі зміни внеску в світлорозсіювання часток в І, III і IV дискретних зонах (в). Все наведене вище дозволило за характером отриманих ЛК-спектрів встановити найбільш діагностично значущі дискретні зони і інтервали внеску в світлорозсіювання часток ротової рідини при її дослідженні методом лазерної кореляційної спектроскопії для диференціальній діагностиці порушень маси тіла у дітей (Табл.). Порівняння ЛК-спектрів дозволяє судити про схожість і відмінності усереднених групових спектрів ротової рідини дітей з різними формами порушення маси тіла. Для різних клінічних форм порушення маси тіла також характерний свій відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з різними гідродинамічними радіусами. У випадку, коли відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 2 до 50 нм знаходиться в інтервалі від 15,36 до 23,44 %, а відсотковий внесок у світлорозсіювання частинок з гідродинамічним радіусом понад 2000 нм - в інтервал від 1,77 до 13,23 %, судять про наявність надлишкової маси тіла. В тому разі коли відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 2 до 50 нм знаходиться в інтервалі від 12,13 до 21,41 % І відсотковий внесок у світлорозсіювання частинок з гідродинамічним радіусом від 51 до 400 нм в інтервалі від 24,87 до 48,52 %, відсотковий внесок світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом більш 2000 нм знаходиться в інтервалі від 4,50 до 29,81 %, діагностують ожиріння у дітей. Таким чином, запропонований спосіб в порівнянні з найближчим аналогом за рахунок дослідження ротової рідини методом лазерної кореляційної спектроскопії, дозволяє з високим ступенем вірогідності інтегрально оцінювати гомеостаз дитини і діагностувати наявність 2 UA 71520 U 5 порушення маси тіла, крім того, спосіб є малоінвазивним, доступним, дешевим, легким у виконанні, не потребує складної долабораторної підготовки біологічного матеріалу, дорогого обладнання и біохімічних наборів Джерела інформації: 1. Ожирение и избыточный вес. ВОЗ. Информационный бюлетень № 311. - Март. - 2011. 2. Тузова О.В. Дисліпопротеїнемії та рівень лептину крові у хворих на цукровий діабет II типу з різною масою тіла // Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.01.14 / О.В. Тузова; Ін-т ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України. - К., 2006. - 20 с. Таблиця Групи обстежених дітей Перша група Друга група Третя група Інтервали внеску у світлорозсіювання часток різних розмірів ротової рідини у дітей, (%) Частки розміром Частки розміром Частки розміром Частки розміром від 2 до 50 нм від 51 до 400 нм від 401 до 2000 нм більше 2000 нм 10,75-16,65 37,59-54,35 22,41-38,45 4,03-15,31 15,36-23,44 37,72-49,08 19,71-38,89 1,77-13,23 12,13-21,41 24,87-48,52 18,43-39,42 4,50-29,81 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб ранньої диференційної діагностики надлишкової маси тіла та ожиріння у дітей, що включає дослідження показників біологічної рідини дитини, який відрізняється тим, що досліджують ротову рідину методом лазерної кореляційної спектроскопії, і за характером отриманих гістограм, у найбільш виражених діагностичних зонах судять про схожість і відмінності усереднених групових спектрів ротової рідини дітей з різними формами порушення маси тіла, а також за відсотковим внеском у світлорозсіювання часток з різними гідродинамічними радіусами, який характеризує різні клінічні форми порушення маси тіла, а саме: у випадку, коли відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 2 до 50 нм знаходиться в інтервалі від 15,36 до 23,44 %, а відсотковий внесок у світлорозсіювання частинок з гідродинамічним радіусом понад 2000 нм - в інтервалі від 1,77 до 13,23 %, судять про наявність надлишкової маси тіла; а у разі, коли відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 2 до 50 нм знаходиться в інтервалі від 12,13 до 21,41 % і відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 51 до 400 нм - в інтервалі від 24,87 до 48,52 %, відсотковий внесок у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом більш 2000 нм знаходиться в інтервалі від 4,50 до 29,81 %, діагностують ожиріння у дітей. 3 UA 71520 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for early differential diagnosis of obesity in children

Автори англійською

Kresiun Valentyn Yosypovych, Velychko Valentyna Ivanivna, Tymchyshyn Oleh Lvovych

Назва патенту російською

Способ ранней дифференциальной диагностики избыточной массы тела и ожирения у детей

Автори російською

Кресюн Валентин Иосифович, Величко Валентина Ивановна, Тимчишин Олег Львович

МПК / Мітки

МПК: G01N 21/25, G01N 33/48, A61B 10/00

Мітки: діагностики, тіла, надлишкової, ожиріння, ранньої, диференційної, дітей, спосіб, маси

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-71520-sposib-ranno-diferencijjno-diagnostiki-nadlishkovo-masi-tila-ta-ozhirinnya-u-ditejj.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб ранньої диференційної діагностики надлишкової маси тіла та ожиріння у дітей</a>

Подібні патенти