Спосіб експлуатації зон санітарної охорони на видобуток підземних вод із артезіанських свердловин

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб експлуатації зон санітарної охорони на видобуток підземних вод із артезіанських свердловин, який визначається складанням зон санітарної охорони водозаборів шляхом гідрогеологічного обстеження, виходячи з умов, що у випадку безпосереднього попадання у водоносні горизонти забруднення, відповідно, воно не досягає експлуатаційних свердловин, який відрізняється тим, що кожну зону санітарної охорони поділяють на три пояси особливого режиму, у перший пояс (суворого режиму) включають територію розміщення ділянки водозабору, а границі другого та третього поясів, території яких можуть перехрещуватися, розраховують відносно часу (Т) виживання мікробного та хімічного забруднення, щоб запобігати забрудненню кожної зони санітарної охорони.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для визначення межі другого поясу розрахунковий час (Т1) руху мікробного забруднення приймають рівним 200-300 діб.

3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для визначення межі третього поясу розрахунковий час (Т2) руху хімічно забрудненої води до водозабору приймають рівним 25-27 років або 10 000 діб.

Текст

Дивитися

1. Спосіб експлуатації зон санітарної охорони на видобуток підземних вод із артезіанських свердловин, який визначається складанням зон санітарної охорони водозаборів шляхом гідрогеологічного обстеження, виходячи з умов, що у випадку безпосереднього попадання у водоносні горизонти забруднення, відповідно, воно не досягає експлуа 3 вання по водоносному горизонту, виходячи з умов, що у випадку безпосереднього попадання у водоносні горизонти забруднення, відповідно, вони не досягають експлуатаційних свердловин, тому що зону біля їх обробляють. Даний спосіб приймаємо за найближчий аналог. Недоліки найближчого аналогу таки: - в санітарно-гігієнічному відношенні одержані підземні води не здорові, тому вони не використовуються населенням для господарсько-побутових потреб; захист водоносних горизонтів від мікробного забруднення не можливе передбачити, тому у водах є мікроби і віруси, - межі коливання локалізуючих охоронних зон змінюються від примусового формування хімічного складу вод водоносного горизонту під впливом факторів обробки підземних вод, які змішуються з хімічними добавками, що накопичуються. В основу корисної моделі поставлена задача здійснювати надійну та безвідказну експлуатацію зон санітарної охорони на видобуток прісних підземних вод із артезіанських експлуатаційних свердловин, які обладнюють на водоносний горизонт, який має глибину залягання - 230-273м; зони санітарної охорони діючих водозаборів організують в складі трьох поясів особливого режиму, межі яких обґрунтовують від санітарно-технічних, геоморфологічних та гідрогеологічних умов. Водозбагаченість горизонту велика. Дебіт свердловин до 73м3/на году. Продуктівність водозабору у кількості 3 3 4200м /добу або 5050м /добу. Границі першого поясу (суворого режиму) встановлюють на відстані 15м або 30м від кожної водозабірної свердловини, тобто розміри становлять 30 30м або 60 60м, на площі водозабору розташований лінійний ряд артезіанських експлуатаційних свердловин. Границі другого поясу встановлюють від центру водозабору, тобто розміри були достатніми для втрати життєздатності та вірулегентності патогенних мікроогранізмів, що необхідно для ефективного самоочищення. Розміри другого поясу зон санітарної охорони можуть становлювать 330 1200м, що забезпечує дотримання особливого режиму водозабору. Границі третього поясу встановлюють від центру водозабору, тобто рух хімічної забрудненої води був більше прийнятої тривалості технічної експлуатації водозабору, тобто 25-27 років. Розміри третього поясу можуть становлювать 3040 3960м, що забезпечує якість підземних вод. Вирішення поставленої задачі забезпечує спосіб експлуатації зон санітарної охорони на видобуток підземних вод із артезіанських свердловин, який визначається складанням зон санітарної охорони водозаборів шляхом гідрогеологічного обстеження, виходячи з умов, що у випадку безпосереднього попадання у водоносні горизонти забруднення, відповідно, вони не досягають експлуатаційних свердловин, за рахунок того, що кожну зону санітарної охорони поділяють на три пояси особливого режиму, у перший пояс (суворого режиму) включають територію розміщення ділянці водозабору, а границі другого та третього поясів, 55845 4 території яких можуть перехрещуватися розраховують відносно часу (Т) виживання мікробного та хімічного забруднення, щоб запобігати забрудненню кожної зони санітарної охорони. Для ефективного захисту підземного джерела водопостачання від мікробного забруднення та для визначення межі другого поясу, розрахунковий час (T1) руху можливого поступлення мікробного забруднення приймають рівним 200- 300 діб., тобто Т1=200-300 діб. Для виконування санітарно-технічних і гігієнічних заходів та для визначення межі третього поясу розрахунковий час (Т2) руху хімічної забрудненої води від границі третього поясу до водозабору приймають рівним 25-27 років або 10000 діб., тобто Т2=27 років або 10000 діб. Технічний результат, який досягається корисною моделюю: - повністю виконується визначення і обґрунтування разрахункових гідрогеологічних параметрів меж і границь поясів зони санітарної охорони, де перший пояс (суворого режиму) має мету усунення можливості випадкового або навмисного забруднення води джерела на території находження ділянці водозабору, яка навколо захищена, - найшвидше проводять розрахунок меж другого та третього поясів зони санітарної охорони, призначення яких має мету запобігання шкідливого впливу на якість і кількість води у джерелах централізованого господарсько-питного водопостачання та можливе досягнення розрізнення мікробних і хімічних забруднень за ступенем їх стабільності в підземних джерелах питного водопостачання. Заявлений спосіб експлуатації зон санітарної охорони на видобуток підземних вод із артезіанських свердловин пояснюється технічним описом та кресленнями, де : Фіг.1 - оглядова карта ділянки водозабору селища Урицьке Розівського району Запорізької області, Фіг.2 - загальний план розташування меж другого та третього поясів зони санітарної охорони селища Урицьке Розівського району Запорізької області, Фіг.3 - загальний план розташування меж другого та третього поясів зони санітарної охорони м. Василівка Запорізької області, Фіг.4 - загальний план розташування меж другого та третього поясів зони санітарної охорони смт Степногорськ Запорізької області. Корисна модель - Гідрогеологічне обстеження та геолого-гідрогеологічна вивченість Розівського району Запорізької обл. показана на оглядовій карті 1, де ділянка водозабору 2 розташована в 2км південно-східніше селища Урицьке Розівського району Запорізької обл. (див.Фіг.1). До складу ділянки водозабору 2 входять 5-ть артезіанських експлуатаційних свердловин 3, які обладнані на водоносний горизонт 4, який має запаси підземних вод в кількості 9,9тис.м3/добу та залягає на глибині 230-273м. В межах ділянки водозабору 2 водоносний горизонт 4 являється природно захищеним з поверхні землі. Продуктивність лінійного ряду свердловин 3 - Q=4200м3/добу. Во 5 доносний горизонт 4 має: потужність - m=39,2м, активна пористість водомістких порід - n=0,1 (див.Фіг.1, Фіг.2). Зону санітарної охорони Розівського району Запорізької обл. поділяють на три пояси 5, 6, 7 особливого режиму, у перший пояс 5 (суворого режиму) включають територію розміщення ділянки водозабору 2. Границі першого поясу 5 встановлюють на відстані не менш 15м від кожної експлуатаційної свердловини 3,тобто 30 30м. Границі другого та третього поясів 6 і 7, території яких можуть перехрещуватися, розраховують відносно часу (Т) виживання мікробного та хімічного забруднення, щоб запобігати забрудненню зони санітарної охорони, виходячи з умов, що у випадку безпосереднього попадання у водоносний горизонт 4 забруднення, відповідно, вони не досягнуть ділянці водозабору 2 (див.Фіг.1, Фіг.2). Для визначення межі другого поясу 6 зони санітарної охорони розрахунковий час Т1=200300діб., це час руху забруднення з підземними водами від межі другого поясу 6 до водозабору 2 є достатнім для втрати життєздатності та вірулентності патогенних мікроорганізмів, тобто для ефективного самоочищення. Розміри другого поясу 6 становлять 330 1200м, тобто у прямокутник 8 можливе уписати еліпс другого поясу 6 (див.Фіг.2). Для захисту від хімічного забруднення зони санітарної охорони та для визначення межі третього поясу 7, розрахунковий час Т2=25-27 років або 10000 діб., це час руху хімічної забрудненої води від межі третього поясу 7 до водозабору 2 і приймається рівним строку тривалості технічної експлуатації водозабору 2. Розміри третього поясу 7 становлять 3040 3960м, тобто у великий прямокутник 9 можливе уписати еліпс третього поясу 7 (див.Фіг.2). У межах трьох поясів 5, 6, 7 забезпечується дотримання особливого режиму санітарної охорони для питного водопостачання, що можливе. До зони санітарної охорони Василівського міського групового водозабору відноситься група артезіанських експлуатаційних свердловин 10-23, які безсистемно розташовані в межах м. Василівка Запорізької обл. і мають різну продуктивність - Q= від 105м3/добу до 280м3/добу (див.Фіг.3). Загальна площа водозабору в межах м. Василівка Запорізької обл. представлена рівниною і складає 3283км2. Джерело водопостачання - напірний міжпластовий водоносний горизонт 24, потужність (m) якого змінюється в межах від 14м до 33м, активна пористість водовміщуючих порід n=0,2 (див.Фіг.3). Перший пояс 25 (суворого режиму) зони санітарної охорони м. Василівка Запорізької обл. встановлюють на відстані не менш 30м від водозабору, тобто 60 60м, таким чином в межах водозабору водоносний горизонт 24 природно захищений від проникнення забруднення з поверхні землі (див. Фіг.3). Для ефективного захисту підземного джерела водопостачання від мікробного забруднення та для визначення межі другого поясу 26 зони саніта 55845 6 рної охорони м. Василівка Запорізької обл., розрахунковий час Т1=200діб., причому на визначений термін вигляд другого поясу 26 - це коло, центром якого є центр водозабору, а радіус (r) поясу 26 рівняється від 36,3м до 78,4м (див. Фіг.3). Для захисту підземного джерела водопостачання від хімічного забруднення, переважно стабільного характеру, межа третього поясу 27 зони санітарної охорони м. Василівка Запорізької обл. визначається аналогічне розрахунку границь другого поясу 26, тобто рух хімічної забрудненої води не досягне водозабору не раніше часу Т2=25-27 років або 10000 діб. Велике коло третього поясу 27 має радіус (r) від 248,3м до 451,5м (див. Фіг.3). Обов'язкове дотримання особливого режиму поясів 25, 26, 27 зони санітарної охорони м. Василівка Запорізької обл. забезпечується. В адміністративному відношенні ділянка водозабору смт Степногорськ Запорізької обл. - це лінійно розташована група артезіанських експлуатаційних свердловин 28 поблизу селища П'ятихатки, що обладнані на напірний міжпластовий водоносний горизонт 29, водозбагаченість якого велика. Загальна площа ділянці водозабору смт Степногорськ Запорізької обл. складає 3283км2. Річка Янчекрак тече по долині (див.Фіг.4). Санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об'єкти централізованого питного водопостачання смт Степногорськ Запорізької обл. Зона санітарної охорони водозабору підземних вод організується в складі трьох поясів 30, 31, 32 (див.Фіг.4). Перший пояс 30 (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору з різною продуктивністю свердловин 28 - Q= від 240м3/добу до 384м3/добу. Потужність (m) водоносного горизонту 29 змінюється в межах від 9,5м до 17,5м, активна пористість водовміщуючих порід n=0,2 (див.Фіг.4). Для розрахунку границь (меж) другого та третього поясів 31 і 32 зони санітарної охорони смт Степногорськ Запорізької обл. приймається розрахунковий час Т1=200-300діб. та Т2=25-27років або 10000діб. (див.Фіг.4). Вихідній параметр радіусу (r) кола другого поясу 31 зони санітарної охорони смт Степногорськ Запорізької обл. рівний 66,1м або 113,5м. Вихідній параметр радіусу (r) кола третього поясу 32 зони санітарної охорони смт Степногорськ Запорізької обл. рівний 467,3м або 802,3м. У межах трьох поясів 30, 31, 32 зони санітарної охорони смт Степногорськ Запорізької обл. забороняється проведення будівельно-монтажних робіт безпосередньо не зв'язаних з будівництвом та іншими роботами і приділяється контроль за дотриманням режиму визначених водоохоронних зон. По заявленому способу експлуатації зон санітарної охорони на видобуток підземних вод із артезіанських свердловин кожна ділянка родовища, де розташований водозабір повинна бути обладнана зонами санітарної охорони з першим, другим та третім поясами. 7 55845 8 9 55845 10 11 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 55845 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for operation of zones of sanitary protection for extraction of ground waters from artesian wells

Автори англійською

Nikulin Mykola Ivanovych, Chernykh Vladyslav Mykolaiovych, Bondarenko Borys Mykhailovych, Mamchenko Oleh Ivanovych

Назва патенту російською

Способ эксплуатации зон санитарной охраны на добычу подземных вод из артезианских скважин

Автори російською

Никулин Николай Иванович, Черных Владислав Николаевич, Бондаренко Борис Михайлович, Мамченко Олег Иванович

МПК / Мітки

МПК: E03B 3/00, E21B 43/00

Мітки: зон, видобуток, експлуатації, санітарної, артезіанських, спосіб, підземних, свердловин, вод, охорони

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-55845-sposib-ekspluataci-zon-sanitarno-okhoroni-na-vidobutok-pidzemnikh-vod-iz-artezianskikh-sverdlovin.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб експлуатації зон санітарної охорони на видобуток підземних вод із артезіанських свердловин</a>

Подібні патенти