Спосіб ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом, що включає проведення ультразвукового дослідження тіла матки та її порожнини, додатково досліджуються на 1 і 3 добу в післяпологовому періоді ознаки зниженого тонусу міометрія, які проявляються як більш пізнє утворення кута між шийкою і тілом матки, причому оцінюють між 1 і 3 добою невідповідність скорочення тіла матки до зменшення розмірів порожнини матки, яка змикається повільніше чим скорочується тіло матки, що спричиняє порушення процесів самоочищення матки в післяпологовому періоді, і, згодом, виникнення гнійно-септичних запальних ускладнень.

Текст

Реферат: Спосіб ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом, що включає проведення ультразвукового дослідження тіла матки та її порожнини, додатково на 1 і 3 добу в післяпологовому періоді, виявляють ознаки зниженого тонусу міометрія, які проявляються як більш пізнє утворення кута між шийкою і тілом матки. Причому оцінюють між 1 і 3 добою невідповідність скорочення тіла матки до зменшення розмірів порожнини матки, яка змикається повільніше чим скорочується тіло матки, що спричиняє порушення процесів самоочищення матки в післяпологовому періоді, і, згодом, виникнення гнійно-септичних запальних ускладнень. UA 123088 U (12) UA 123088 U UA 123088 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до акушерства, і може бути використана для ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом на 1 та 3 добу післяпологового періоду. Сучасна тенденція до збільшення кількості пацієнток з великим інтергенетичним інтервалом, тобто жінок, які вирішили народити другу дитину після значної перерви у пологах - через 10 і більше років, ставить перед практичними лікарями цілу низку медико-соціальних питань[1]. У віці 35 років і старше переважна більшість жінок має низку екстрагенітальних і гінекологічних хвороб, зумовлених, зокрема, перенесеними інфекціями, нераціональним способом життя, нервовим напруженням, шкідливими звичками тощо. Після 35 років продукція естрогенів та прогестерону в яєчниках суттєво знижується. Для того, щоб зберегти овуляторні цикли і циклічну секрецію гормонів системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники, продукція гонадотропінів та пролактину значно зростає. Гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система від цього часу функціонує з великим напруженням. Репродуктивна функція поступово знижується. Крім того, виявлено, що міоцитам в матці притаманні "вікові" риси. Їх розміри дещо збільшуються, скоротлива здатність знижується, сполучнотканинні компоненти міометрія стають ригідніші та більш "хрупкі". До настання пізнього репродуктивного віку жінки переносять п'ять і більше соматичних і інфекційно-запальних захворювань, враховуючи респіраторно-вірусні інфекції, запальні захворювання статевих органів. Водночас приєднується не меньше 2-3 хронічних соматичних захворювань, гормональна дисфункціональна патологія [2,3]. Завершальною стадією гестаційного процесу є післяпологовий період, який характеризується зворотним розвитком змін, пов'язаних з вагітністю та пологами. Одним з ранніх клінічних проявів патологічного перебігу післяпологового періоду є сповільнення процесів зворотного розвитку матки - субінволюція [4]. За даними літератури на частку субінволюції матки приходиться від 11 до 51,5 % усієї післяпологової патології. Причини недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) можуть бути багатоводдя, крупний плід, пізній початок вигодовування дитини груддю, конституціональні та вікові особливості - недостатня скоротлива здатність матки, ендокринні ускладнення, юний та похилий вік роділлі, загальні захворювання - анемія, інфекційні захворювання, місцеві захворювання матки - міома, аденоміоз; ускладнений перебіг вагітності і пологів багатоплідність, швидкі та тривалі пологи, оперативне розродження [5]. Сповільнення процесів інволюції матки, особливо в перший тиждень післяпологового періоду, сприяє ризику септичних ускладнень. При недостатній ретракції матки полегшується доступ мікроорганізмів в її порожнину з піхви і виникає можливість резорбційної лихоманки та ендометриту [6]. В останні роки для контролю за перебігом інволюційних процесів в матці, широко застосовується ультразвукове сканування. При ультразвуковому дослідженні матки можна об'єктивно судити про зміни її розмірів і таким чином своєчасно діагностувати субінволюцію. Крім того, ехографія дозволяє з високим ступенем об'єктивності встановлювати наявність в порожнині матки патологічних включень, що вкрай важливо для вибору подальшої тактики лікування. Разом з тим, автори по різному оцінюють діагностичну цінність біометричних ультразвукових показників інволюції [7,8]. Характер скоротливої здатності матки оцінювали в динаміці післяпологового періоду. Відомий "способ диагностики субинволюции матки в послеродовом периоде" [пат. RU 2431445 С1], згідно з яким проводять ультразвукове вимірювання передньо-заднього розміру матки і товщини ендометрія через 2 години і на 3 добу після пологів. Обчислюють коефіцієнт інволюції (Кін) матки за формулою: Кін=А-В/а-b, де А – передньо-задній розмір матки (мм) через 2 години після пологів, В - товщина М-ехо (мм) через 2 години після пологів, а – передньозадній розмір матки (мм) на 3-ю добу післяпологового періоду, b - товщина М-ехо (мм) на 3-ю добу післяпологового періоду. При значенні Кін менше 1,3 визначають субінволюцію матки. Спосіб дозволяє діагностувати субінволюції матки на 3 добу післяпологового періоду. Недоліками є те, що спосіб дещо складний та вимагає навичок, часу та вміння робити розрахунки, крім того, вимагає проведення 1-го вимірювання строго через 2 години після пологів, що в практичному акушерстві малоймовірно. Також відомий "способ оценки адекватности инволюции матки в послеродовом периоде" [пат. RU 2265401 С1], згідно з яким визначають об'єм матки за допомогою ультразвукового дослідження. На 2-у добу після пологів визначають умовний обсяг матки (X) за формулою: Х=аbсK, де До - коефіцієнт кореляції, рівний 0,5236, а - поперечний розмір матки від одного 1 UA 123088 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 трубного кута до іншого, b - довжина матки від внутрішнього вічка до дна, с - передньозадній розмір матки від найбільш віддалених точок; і умовний обсяг порожнини матки (X1) за формулою: X1=a1b1сК, де К - коефіцієнт, що дорівнює 0,5236, а1 - поперечний розмір порожнини матки від одного трубного кута до іншого, b1 - довжина порожнини матки від внутрішнього вічка до дна, с1 – передньо-задній розмір порожнини матки від одного краю міометрія до другого. Визначають умовний обсяг матки (Y) і умовний обсяг порожнини матки (Y1) на 5-у добу після пологів за формулами: Y=А2b2с2К, де К - коефіцієнт кореляції, рівний 0,5236, a2 - поперечний розмір матки від одного трубного кута до іншого, b2 - довжина матки від внутрішнього вічка до дна, с2 – передньо-задній розмір матки від найбільш віддалених точок, Y1=а3b3с3К, де К - коефіцієнт кореляції, рівний 0,5236, а3 - поперечний розмір порожнини матки від одного трубного кута до іншого, b3 - довжина порожнини матки від внутрішнього вічка до дна, с3 – передньо-задній розмір порожнини матки від одного краю міометрія до іншого. За обчисленими параметрами розраховують коефіцієнт інволюції матки (Кін). При цьому обчислюють відношення умовного об'єму м'язової маси матки на 2-у добу після пологів до умовного об'єму м'язової маси матки на 5-у добу після пологів: К ин  X  X1 Y  Y1 , де X  X1 - умовний обсяг м'язової маси матки на 2-у добу, Y  Y1 - умовний обсяг м'язової маси матки на 5-ту добу, і при значенні Кін більше 1,5 визначають адекватну інволюцію матки, а при Кін менше 1,5 субінволюцію матки. Спосіб дозволяє своєчасно виявляти субінволюцію матки. Недоліками даного способу є пізня діагностика субінволюції матки - на 5-ту добу, коли вже на 3-ю добу має вирішуватися питання про виписку пацієнтки; технічні труднощі визначення розмірів порожнини матки; тривалість і складність розрахунків. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб ранньої ультразвукової діагностики порушення інволюції матки у породіль з гестаційним діабетом [пат. UA 89526], згідно з яким у жінок на 5-7-му добу післяпологового періоду, ультразвуком, вимірюють кут, утворений між шийкою і тілом матки, та виявляють ознаки зниженого тонусу міометрія, якщо утворювання кута між шийкою та тілом матки відбувається пізніше цього терміну, це призводить до порушення процесів самоочищення порожнини матки та можливості гнійно-запальних ускладнень. Недоліками даного способу є те що він досліджувався, застосовувався і рекомендований у породіль з гестаційним діабетом. В основу способу ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом поставлена задача сканування матки на 1-у і 3-ю доби пуерперію на апараті "Sonoline SL-2" фірми "Siemens" з урахуванням наступних розмірів: 1) довжина тіла матки - відстань від внутрішнього вічка до зовнішньої поверхні дна матки; 2) передньо-задній розмір - відстань між найбільш віддаленими точками передньої і задньої поверхні матки, перпендикулярно до повздовжньої осі; 3) поперечний розмір - відстань між найбільш віддаленими точками бокової поверхні тіла матки, що дасть можливість диференційовано та своєчасно призначати необхідну утеротонічну та протизапальну терапію при недостатній скоротливій здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом, тим самим покращить показники ефективності лікування та зменшення післяпологових ускладнень. Поставлена задача способу ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом, здійснюється шляхом проведення ультразвукового дослідження тіла матки та її порожнини, при якому згідно з корисною моделлю, на 1 і 3 добу в післяпологовому періоді, виявляють ознаки зниженого тонусу міометрія, які проявляються як більш пізнє утворення кута між шийкою і тілом матки, тим самим спостерігається невідповідність скорочення тіла матки зі зменшенням розмірів порожнини матки, яка повільніше змикається, чим скорочується тіло матки при оцінюванні цих даних між 1 і 3 добами. Такі явища сприяють порушенням процесів самоочищення матки в післяпологовому періоді що згодом призводить до виникнення гнійно-септичних запальних ускладнень в післяпологовому періоді. Перевагами запропонованого способу ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом є достовірність, простота та зручність використання, а саме шляхом проведення ультразвукового дослідження тіла матки та її порожнини, згідно з корисною моделлю, на 1 і 3 доби в післяпологовому періоді, виявляють ознаки зниженого тонусу міометрія, які проявляються як більш пізнє утворення кута між шийкою і тілом матки, тим самим спостерігається невідповідність скорочення тіла матки зі зменшенням розмірів порожнини матки, яка повільніше змикається чим скорочується тіло матки при оцінюванні цих даних в динаміці між 1 і 3 добами. 2 UA 123088 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб здійснюється наступним чином: Ультразвукове сканування проводять на апараті "Sonoline SL" фірми "Siemens", на 1 і 3-ю доби післяпологового періоду у породіль з великим інтергенетичним інтервалом - вимірюють ознаки зниженого тонусу міометрія, вимірюють кут, утворений між шийкою і тілом матки, і при більш пізньому утворенні кута, і невідповідності скорочення тіла матки зі зменшенням розмірів порожнини матки, яка повільніше змикається, чим скорочується тіло матки при оцінюванні цих даних в динаміці між 1 і 3 добами, визначають порушення що згодом призводить до виникнення гнійно-септичних запальних ускладнень в післяпологовому періоді. Суть способу ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом пояснюється наступними прикладами: Приклад 1. Хвора С, 35 років, мешканка м. Києва, службовець, знаходилась в клініці з приводу пологи II, в 40 тижнів, нормальні. Великий інтергенетичний інтервал. Народила живу доношену дівчинку вагою 3650 грамів, 53 см, 8-8 балів за шкалою Апгар. Обстежена в повному обсязі. В післяпологовому періоді під час ультразвукового обстеження виявилась відсутність динаміки зменшення розмірів матки між 1 і 3 добами післяпологового періоду. Відповідно хворій було призначено утеротонічну терапію. Після запропонованого лікування, під час ультразвукового обстеження, виявився адекватний тонус матки - відповідність інволюції матки та її порожнини, і за відсутності ускладнень, пацієнтка з покращенням, в задовільному стані, разом з дитиною, виписана зі стаціонару. Приклад 2. Хвора В., 38 років, мешканка Київської області, лікар, знаходилась в клініці з приводу пологи II, на 41 тижні, нормальні. Великий інтергенетичний інтервал. Передчасний вилив навколоплодових вод. Народила живого доношеного хлопчика вагою 3940 грамів, зріст 56 см, з оцінкою за шкалою Апгар 7-8 балів. На 3-ю добу післяпологового періоду під час ультразвукового дослідження у породіллі виявилися ознаки зниженого тонусу міометрія, тобто не був утворений кут між шийкою і тілом матки, а також відсутня динаміка зменшення розмірів матки між 1 і 3 добою післяпологового періоду. Відповідно хворій було призначено утеротонічну терапію. Після запропонованого лікування, під час ультразвукового обстеження, виявився адекватний тонус матки - відповідність інволюції матки та її порожнини, і за відсутності ускладнень, пацієнтка з покращенням, в задовільному стані, разом з дитиною, виписана зі стаціонару. Таким чином, впровадження способу ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом може бути використано для ультразвукової діагностики порушення інволюції матки у породіль з великим інтергенетичним інтервалом на 1 і 3-ю добу післяпологового періоду. Список використаних джерел 1. Медков В.М. Демография. 2-е изд. (серия "Высшее образование") (ГРИФ); Инфра-М; М, 2008 г.,683 стр. 2. Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони в Україні за 2007-2008 роки /Гол. ред. В.М.Князевич. - Київ: МОЗ України, 2009.-327 с. 3. Акушерсько-гінекологічна допомога в Україні за 2006-2008 роки /Гол. ред. В.М.Князевич. Київ: МОЗ України, 2009.-238 с. 4. Абрамченко В.В. Диагностика и лечение послеродовой субинволюции матки /В.В. Абрамченко, Н.Т.Маевская //Критические состояния в акушерстве и гинекологии: Материалы III Всероссийской междисциплинарной научно-практической конференции - Петрозаводск, 2005. С.28-31. 5. Аль Халаф Салах Еддин. Послеродовый эндометрит. Оптимизация лечения / Аль Халаф Салах Еддин //Акушерство и гинекология.-2002. - № 1. -С. 16-19. 6. Скрипченко Н.Я. Профилактика и лечение гнойно-септических осложнений в послеродовом периоде /Н.Я.Скрипченко, О.Н. Павлова// Репродуктивная эндокринология.-2014. - № 5 (19). - С. 33-35. 7. Моженко Л.Ф. Сонографическое исследование матки и показателей маточного кровотока в диагностике послеродового эндометрита /Л.Ф.Моженко, М.С.Вербицкая //Мед. панорама.2011. - № 6. - С. 8-12) (Белорусский Гос. мед. университет). 8. Sherer D.H. Intra and early postpartum ultrasonografy: a review. / D.H.Sherer, O. Abulafio, A.M.Anyaeghunony// Part I Obstet. Gynecol. Sur.-1998. - Vol. 53(2). - P. 107-116. 3 UA 123088 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом, що включає проведення ультразвукового дослідження тіла матки та її порожнини, додатково досліджуються на 1 і 3 добу в післяпологовому періоді ознаки зниженого тонусу міометрія, які проявляються як більш пізнє утворення кута між шийкою і тілом матки, причому оцінюють між 1 і 3 добою невідповідність скорочення тіла матки до зменшення розмірів порожнини матки, яка змикається повільніше чим скорочується тіло матки, що спричиняє порушення процесів самоочищення матки в післяпологовому періоді, і, згодом, виникнення гнійно-септичних запальних ускладнень. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61B 10/00

Мітки: інтервалом, великим, здатності, спосіб, субінволюції, скоротливої, інтергенетичним, ультразвукової, ранньої, матки, породіль, недостатньої, діагностики

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-123088-sposib-ranno-ultrazvukovo-diagnostiki-nedostatno-skorotlivo-zdatnosti-matki-subinvolyuci-u-porodil-z-velikim-intergenetichnim-intervalom.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом</a>

Подібні патенти