Спосіб місцевого лікування герпесвірусних інфекцій шкіри і слизових оболонок

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб місцевого лікування герпетичної інфекції з проявами на шкірі та слизових оболонках, що викликана вірусами герпесу І, II та III типів, який застосовують окремо або у комплексному лікуванні з використанням системних етіотропнихзасобів, який відрізняється тим, що як місцево діючий препарат застосовують антисептичний лікарський засіб з широким спектром фармакологічної дії - Цидіпол* складу: циміналь, димексид та поліетиленоксид, який наносять на уражені ділянки на початку курсу лікування і який залишають до кінця курсу лікування, шляхом просочування попередньо накладеного на відповідні ділянки шару тканинного або нетканого матеріалу медичного призначення, нанесення зазначеного комбінованого препарату шляхом повторних просочувань вказаного матеріалу проводять кожні 2-3 години на початковому етапі, що становить 2-3 дні, далі кратність нанесення становить 3-4 рази на день при курсі лікування від 5 до 20 днів.

2. Спосіб місцевого лікування герпетичної інфекції за п. 1, який відрізняється тим, що курс лікування становить від 6 до 10 днів.

3. Спосіб місцевого лікування герпетичної інфекції за п. 1, який відрізняється тим, що курс лікування становить від 16 до 20 днів.

Текст

Реферат: Спосіб місцевого лікування герпетичної інфекції з проявами на шкірі та слизових оболонках, що викликана вірусами герпесу І, II та III типів, який застосовують окремо або у комплексному лікуванні з використанням системних етіотропних засобів. При цьому як місцево діючий препарат застосовують антисептичний лікарський засіб з широким спектром фармакологічної дії - Цидіпол* складу: циміналь, димексид та поліетиленоксид, який наносять на уражені ділянки на початку курсу лікування і який залишають до кінця курсу лікування, шляхом просочування попередньо накладеного на відповідні ділянки шару тканинного або нетканого матеріалу медичного призначення. Нанесення зазначеного комбінованого препарату шляхом повторних просочувань вказаного матеріалу проводять кожні 2-3 години на початковому етапі, що становить 2-3 дні, далі кратність нанесення становить 3-4 рази на день при курсі лікування від 5 до 20 днів. UA 122493 U (12) UA 122493 U UA 122493 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до клінічної фармакології, і стосується способу місцевого лікування герпетичної інфекції. Герпесвірусна інфекція належить до надзвичайно розповсюджених захворювань людини. Вірусами герпесу інфіковано більш ніж 90 % популяції, причому щонайменше у 20 % ці інфекційні агенти стають причиною важкого порушення здоров'я (5). За даними інформаційних джерел, на території СНД щорічно реєструється близько 20 млн. випадків герпесвірусної інфекції (3), хоча точної статистичної реєстрації хворих немає ні у нас, ні за кордоном. В клінічній практиці лікарів різних профілів велику частку обіймають інфекції, викликані вірусами 3-х груп: 1) вірус простого герпесу 1 типу - HSV-1, який є причиною лабіального, назального і шкірного дисемінованого герпесу, стоматиту, фаринготонзиліту, герпетичної екземи тощо; 2) вірус простого герпесу 2-го типу - HSV-2, який викликає найчастіше генітальний герпес і 3) вірус 3 типу - HSV-3, який спричинює оперізуючий герпес, вітряну віспу та ряд неврологічних ускладнень (5). До зовсім недавнього часу проблема лікування герпесвірусної інфекції була по-справжньому важкою, а місцеві прояви простого і оперізуючого герпесу піддавали лікуванню зовнішніми засобами типу спиртових розчинів анілінових барвників, 2 % розчину азотно-кислого срібла, 5 % йоддезоксіуридіну тощо (21), які не давали очікуваних результатів і зовсім не убезпечували хворих від рецидивів захворювань. За останні десятиліття на фармацевтичному ринку з'явилися антивірусні засоби системної дії на збудників інфекції, так звані ациклічні аналоги гуанозіну (ацикловір, зовіракс, валацикловір, фамцикловір), а також інтерферони та імуноглобуліни, як важливі додаткові засоби системного впливу на збудників (3, 4, 5, 14-20). З досвіду сучасної медичної практики відомо, що при обмежених запальних процесах препарати системної дії, як правило, не застосовуються, а використовується місцева терапія, яка є більш ефективною і менш шкідливою (10). Крім цього, фармакологічні засоби системної дії мають всілякі побічні ефекти, існують протипоказання для їх застосування. Особливо слід підкреслити зростання резистентності інфекційних агентів до дії препаратів системної дії, що є зараз новою загальномедичною проблемою (1, 2, 13, 15, 16). В лікуванні обмежених форм захворювань, при первинних епізодах інфекцій, викликаних герпесвірусами типу HSV-1, HSV-2, HSV-3, а також як допоміжний спосіб оптимізації їх терапії, застосовуються засоби місцевої дії. Зараз в терапевтичному арсеналі представлені переважно засоби одноіменної з системними ліками назви (креми і мазі ацикловір, зовіракс, герпевір), ефективність яких нерідко не відповідає бажаному результату. Таким чином, намагання і спроби розширити арсенал більш ефективних противірусних засобів локального призначення представляються цілком зрозумілими і обґрунтованими. Принагідно відзначити, що в світі сьогодні спостерігається зростання зацікавленості до розроблення і впровадження в клінічну практику місцевих антисептичних препаратів як для окремого використання, так і в комплексі із специфічними препаратами системної дії (2, 10, 13, 15, 16). Механізм дії різних препаратів з антисептичними властивостями неоднаковий, але вони не можуть бути пов'язані з денатурацією білка, порушенням проникності плазматичної мембрани, гальмуванням важливих для життєдіяльності макроорганізму ферментів і ін. (16). Отже існує потреба у подальшій розробці та вдосконаленні способів для лікування герпесвірусних інфекцій, зокрема інфекцій, викликаних 1, 2, 3 серотипами вірусів. В основу корисної моделі поставлена задача надання більш ефективного способу місцевого лікування герпесвірусних інфекцій, викликаних 1, 2, 3 серотипами вірусів. Поставлена задача вирішується шляхом здійснення способу місцевого лікування герпетичної інфекції з проявами на шкірі та слизових оболонках, що викликана вірусами герпесу І, II та III типів, яке застосовують окремо або у комплексному лікуванні з використанням системних етіотропних засобів, у якому як місцево діючий препарат застосовують антисептичний лікарський засіб з широким спектром фармакологічної дії - Цидіпол* складу: циміналь, димексид та поліетиленоксид, який наносять на уражені ділянки на початку курсу лікування і який залишають до кінця курсу лікування, шляхом просочування попередньо накладеного на відповідні ділянки шару тканинного або нетканого матеріалу медичного призначення, нанесення зазначеного комбінованого препарату шляхом повторних просочувань вказаного матеріалу проводять кожні 2-3 години на початковому етапі, що становить 2-3 дні, далі кратність нанесення становить 3-4 рази на день при курсі лікування від 5 до 20 днів. У ще одному варіанті здійснення способу місцевого лікування герпетичної інфекції курс лікування становить від 6 до 10 днів. У ще одному іншому варіанті здійснення способу місцевого лікування герпетичної інфекції курс лікування становить від 16 до 20 днів. 1 UA 122493 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 З метою оптимізації терапії герпесвірусних інфекцій, викликаних 1, 2, 3 серотипами вірусів, пропонується спосіб з використанням "Антисептичного лікарського засобу широкого спектру фармакологічної дії" (заявка на патент України № а201600467) - Цидіпол*. Цидіпол* - це технологічно удосконалений цидіпол, більш відомий раніше як засіб для індивідуальної профілактики венеричних хвороб. Противірусну активність препарату Цидіпол* спочатку досліджували в експериментах in vitro методом полімеразно-ланцюгової реакції за методикою, викладеною у "Методичних рекомендаціях", Київ, 2004, 16 с. (11). Було встановлено виражену нуклеотропну дію препарату по відношенню ДНК вірусу простого герпесу 1 типу, що давало підстави для дослідження його в клінічних умовах як місцевого терапевтичного засобу при герпесвірусних шкірних та урогенітальних інфекціях (12). На другому етапі нами були проведені клінічні дослідження: під спостереженням перебували 35 хворих з патологією вірусної етіології, із яких 20 пацієнтів - із простим, 5 - із оперізуючим і 10 - з генітальним герпесом. Вісім пацієнтів були як контрольна група для порівняння (3 хворих з простим, 3 - з генітальним і 2 оперізуючим герпесом), яким призначали місцеву терапію маззю або кремом ацикловір і герпевір. Вік пацієнтів коливався від 17 до 63 років. Чоловіків було 19, жінок - 16. Тільки у 8-х пацієнтів з простим герпесом і 3-х із генітальним захворювання було першим епізодом, тоді як у більшості хворих захворювання мало рецидивуючий характер. Давність захворювань становила від 3-х днів до 4 років. Комплексне лікування полягало в диференційованому призначенні пацієнтам системних антигерпесвірусних препаратів - ацикловіру або валацикловіру і локально - препарату цидіпол (в групі контролю - мазь/крем ацикловір/герпевір згідно з інструкцією виробника). Спосіб місцевого лікування полягає в наступному: безпосередньо на осередки ураження спочатку накладаються смужки стерильного бинта або марлі, або стерильної, максимально розрідженої вати у вигляді сіточки. Потім вони ретельно змащуються Цидіполом* - густою прозорою рідиною. Марлеві пов'язки і вата зазвичай щільно "прилипають" до уражених осередків шкіри, добре фіксуючись на них. Не знімаючи марлі чи вати, процедури нанесення препарату повторюють через 2-3 год. на початковому етапі (2-3 дні), далі, з врахуванням динаміки процесу, кратність нанесення Цидіполу* зменшується до 3-4 разів на день. Тривалість лікування продовжується від 6 до 10 днів. Наприкінці терапії "кірка" із прикладеного матеріалу (марлі, вати), як правило, легко знімається з оголенням здорової на вигляд шкіри. При локалізації процесу на слизовій оболонці останню попередньо висушують стерильним ватномарлевим тампоном і після цього накладають марлеві пов'язки, просочені препаратом, за подібним алгоритмом. Результати лікування. У всіх хворих на простий і генітальний герпес досягнуто клінічного одужання в межах від 5 до 10 днів, при оперізуючому герпесі терапевтичний ефект досягався в межах від 16 до 20 днів. Лікувальний ефект у пацієнтів із простим і генітальним герпесом, яким проводилося тільки місцеве лікування цидіполом, повне загоєння висипних елементів наступило в межах від 5 до 11 днів. В контрольній групі клінічне одужання наступило на 2-3 дні пізніше. Для ілюстрації наводимо деякі приклади. а) Пацієнт Б., 20 років, студент, звернувся із скаргами на появу на губах дещо сверблячої "лихорадки", яка повторюється періодично навесні, інколи восени. Перед появою висипів майже завжди помічає нежить, невисоке підвищення температури тіла до 37,3-37,5 град., біль в горлі, загальну слабкість. З цього приводу зазвичай приймав тетрациклін, доксициклін і ін. антибіотики без помітного ефекту. Об'єктивно: на шкірі верхньої губи з охопленням в процес червоної окрайки губ, а також на лівому крилі носа - скупчення численних пухирних елементів на набряклій основі з еритематозним обідком навколо висипів. З приводу "простого герпесу" пацієнту застосовано змащування осередку ураження Цидіполом*, який наносили на накладену на місця ураження попередньо розріджену до стану "сіточки" стерильну вату. Процедуру повторювали 5 разів на день без зняття ватної сіточки. Лікування завершилося повною ліквідацією місцевого прояву хвороби через 5 днів, на місці герпесу декілька днів утримувалась лише ледь помітна світло-рожева пляма. б) Пацієнтка М., 56 років, звернулася в зв'язку з появою різко болючих і пекучих висипів на плечах і тулубі. Хворіє третій день, висипи з'явилися раптово, хоча перед цим хвора відчувала загальне нездужання і незначний головний біль. Хвороба швидко прогресувала, нові висипи виникали нападоподібно, супроводжуючись підсиленням пекучого болю. Об'єктивно: температура тіла 38,2 град., на гіперемованій основі на шкірі лівої половини грудної клітки і плечей - лінійно розташовані (по ходу нервових стовбурів) групи тісно скупчених пухирців і пухирів із серозним прозорим вмістом, частина пухирів - з каламутним вмістом із свіжими 2 UA 122493 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 серозними покришками. Реґіонарні лімфатичні вузли (підпахвинні зліва) збільшені до розмірів голуб'ячого яйця, болючі на дотик. Хворій призначено, окрім загальної противірусної терапії - фамцикловіру по 500 мг 3 рази на добу упродовж двох тижнів і вітамінів групи В, седативних засобів - змащування осередків ураження Цидіполом*, який наносився на попередньо накладені марлеві смужки. Місцеві процедури повторювали кожні 3 год. (крім ночі), не знімаючи марлевої пов'язки. Зі слів пацієнтки, біль і пекучість в уражених областях значно зменшилась уже при перших місцевих процедурах (анестезуючий ефект!). Процес закінчився через 17 днів поступовим зникненням бурувато-червоних плям після відпадіння кірок. Явищ непероносності, алергічних реакцій при застосуванні Цидіпола* ми не спостерігали у жодного пацієнта. Обґрунтування механізму дії Цидіполу* і його клінічного застосування. Ефективність Цидіполу* до бактеріальних і вірусних чинників зумовлений, на наш погляд, особливостями механізму дії і комбінації препарату, в якому оптимально проявляється феномен потенціюючого синергізму складників: високоактивного антисептика пара-нітро-альфа-коричного альдегіду (циміналю), який має хімічну спорідненість з широким колом біологічних молекул і завдяки цьому викликає дегенеративні зміни в протоплазмі клітин, з пенетратором і фармакологічно дієвим димексидом і осмотично активним поліетиленгліколем 400. Поліетиленгліколь, завдяки високій осмолярності, немов би "розрихлює" оболонку інфекційного агента, створюючи в ньому "щілини", в які, завдяки пенетратору, відбувається стрімке проникнення антисептика, що морфологічно проявляється руйнацією збудника, як це відбувається з блідими трепонемами, трихомонадами і гонококами Нейссера (7, 8, 9). Надзвичайно важливим є те, що досліджуваний препарат не зв'язується з білками і не впливає скільки-небудь негативно на фізіологічні процеси макроорганізму (8). Запропонований спосіб є ефективним при лікуванні герпесвірусних інфекцій, зокрема інфекцій, викликаних 1, 2, 3 серотипами вірусів, та дозволяє досягти позитивного клінічного ефекту у більш короткі терміни, у порівнянні із відомими способами. Джерела інформації: 1. Аковбян В.А. Основные принципы и национальные стандарты лечения наиболее распространенных ИППП. - Сборник материалов робочих совещаний дерматовенерологов и акушеров-гинекологов 1999-2000 гг., М., 2001. - С. 8-10. 2. Дмитриева Л.А., Романов А.Е., Царев В.Н. Клинические и микробиологические аспекты применения антисептиков в комплексном лечении заболеваний пародонта. - М., Медпресс-информ, 2002. - С. 5. 3. Исаков В.А., Архипова Е.И., Исаков Д.В. Герпесвирусные инфекции человека: руководство для врачей. - СПбг, Спецлит., 2006. - С. 63-75. 4. Исаков В.А., Ермоленко Д.К., Исаков Д.В. Перспективы терапии и профилактики простого герпеса с монотонным течением. - Терап. архив, 2011. - № 11. - С. 23-27. 5. Казмирчук В.Е., Мальцев Д.В. Рекомендации по лечению герпес-вирусных инфекций человека. - Укр.мед.часопис, 2012, 35 (91). - С. 94-105. 6. Коган Б.Г., Олійник О.Є. Діагностика і моніторинг рецидивуючого герпесу шкіри і слизових оболонок у пацієнтів. - Укр.журнал дермат., венер., комет., 2010. - № 3 (38). - С. 212-220. 7. Кравченко В.Г., Васильєв М.М. Исследование трихомонацидных свойств препарата "Цидизол-КВ". - Вестник дерматологии и венерологии, 1984, № 12. - С. 31-33. 8. Кравченко В.Г. Разработка средств и усовершенствование методов индивидуальной профілактики венерических болезней. - Дисертація доктора мед. наук. - Полтава. - 1985. - 327 с. 9. Кравченко В.Г. Cidipol - Цидипол. Рекламно-информационные материалы для зарубежного патентования (на рус. и англ. языке). - Полтава. - 1990. - 38 с. 10. Кучма И. Антисептические и дезинфицирующие средства. - Провизор. - 2004. - Вып. 11. - С. 26-29. 11. Лебедюк М.Н., Федчук В.П., Николаевский и др. Метод полимеразной цепной реакции как скрининговая модель первинного отбора нуклеотропных химиотерапевтических противовирусных препаратов. - Методические рекомендации. - Киев. - 2004. - 16 с. 12. Лебедюк М.М., Федчук В.П. і ін. Противірусні властивості препарату цидіпол. - в кн. "Матеріали ІХ з їзду Українських лікарських товариств, К., 2007. - С. 425-426. 13. Леонтьев В.К., Кисельникова Л.П. Детская терапевтическая стоматология. - 2004. - Гл. 42, с. 816-846. 14. Мавров Г.И., Запольский М.Э. Эпидемиология герпетической инфекции и герпесвирусных заболеваний. - Укр.журнал дерм., венер., космет. - 2013. - № 2 (49). - С. 17-22. 3 UA 122493 U 5 10 15 15. Максимовский Ю.М., Чиркова Т.Д., Ульянова Н.А. Препарат "Стоматофит" в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта. Современная стоматология. - 2010. - № 3. - С. 45-47. 16. Склянова Ю.А., Ушаков Р.В., Казимирский В.А., Изатулин В.Г. Экспериментальное обоснование применения фогуцида в стоматологи. - Бюлл. ВСНЦ СО РАМН. - 2006. - № 4. - С. 344-346. 17. Степаненко B.I., Маркевич К.Г. Визначення та аналіз клініко-епідеміологічних та соціальних чинників ризику, що мають значення для поширення генітального герпесу. - Укр.журнал дерм., венер., космет. - 2007. - № 2. - С. 56-64. 18. Халдин А.А. Эпидемиологические аспекты заболеваний, вызванных вирусом простого герпеса (обзор лит.) - Consilium medicum. - 2007. - № 9 - С. 27-30. 19. Шперлинг И.А., Венгеровский А.И., Шперлинг И.В. Фармакологическая коррекция индукторами интерферона цитокиновых нарушений при рецидивирующем генитальном герпесе. - Экспериментальная и клинич. Фармакология. - 2010. - Т. 73. - № 8. - С. 39-42. 20. Fatahzadeh M., Schwartz R. Human herpes simplex virus infection: epidemiology, pathogenesis, symptomatology, diagnosis and management. - Journal Amer. Acad. Derm. - 2007. - V. 57. - № 5. - P. 737-738. 21. Wassihew S.W. Die Behandlung von Zoster und Herpes Simplex mit 5 % Joddesoxyuridin in DMSO. - Akt dermatol. – 1980. - В 6. - № 1. - S. 1-7. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 1. Спосіб місцевого лікування герпетичної інфекції з проявами на шкірі та слизових оболонках, що викликана вірусами герпесу І, II та III типів, який застосовують окремо або у комплексному лікуванні з використанням системних етіотропних засобів, який відрізняється тим, що як місцево діючий препарат застосовують антисептичний лікарський засіб з широким спектром фармакологічної дії - Цидіпол* складу: циміналь, димексид та поліетиленоксид, який наносять на уражені ділянки на початку курсу лікування і який залишають до кінця курсу лікування, шляхом просочування попередньо накладеного на відповідні ділянки шару тканинного або нетканого матеріалу медичного призначення, нанесення зазначеного комбінованого препарату шляхом повторних просочувань вказаного матеріалу проводять кожні 2-3 години на початковому етапі, що становить 2-3 дні, далі кратність нанесення становить 3-4 рази на день при курсі лікування від 5 до 20 днів. 2. Спосіб місцевого лікування герпетичної інфекції за п. 1, який відрізняється тим, що курс лікування становить від 6 до 10 днів. 3. Спосіб місцевого лікування герпетичної інфекції за п. 1, який відрізняється тим, що курс лікування становить від 16 до 20 днів. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61F 13/15, A61K 31/00

Мітки: слизових, місцевого, інфекцій, герпесвірусних, оболонок, шкіри, лікування, спосіб

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-122493-sposib-miscevogo-likuvannya-gerpesvirusnikh-infekcijj-shkiri-i-slizovikh-obolonok.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб місцевого лікування герпесвірусних інфекцій шкіри і слизових оболонок</a>

Подібні патенти