Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С, що ґрунтується на введенні противірусного препарату, який відрізняється тим, що як противірусний препарат вводять реаферон-ЕС-Липинт перорально у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім у тій же дозі через день 1 раз на добу протягом 6 місяців, при цьому додатково вводять ронколейкін у дозі 500 тисяч МО 2 рази на тиждень перорально протягом 3 місяців.

Текст

Реферат: Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С ґрунтується на введенні противірусного препарату. При цьому як противірусний препарат вводять реаферон-ЕС-Липинт перорально у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім у тій же дозі через день 1 раз на добу протягом 6 місяців, при цьому додатково вводять ронколейкін у дозі 500 тисяч МО 2 рази на тиждень перорально протягом 3 місяців. UA 122308 U (12) UA 122308 U UA 122308 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме - до інфекційних хвороб, і може використовуватися для лікування хронічного вірусного гепатиту С (ХВГ С). Відомим є спосіб терапії ХВГ С озонокисневими сумішами (озонотерапія). Інактивація вірусів досягається шляхом окислювальної дії пероксидів, які руйнують рецептори клітин вірусу і позбавляють його можливості закріплюватися на клітинах печінки, не дозволяючи вірусу проникнути у клітину-господаря, що перериває його цикл розмноження [див. книгу Масленников О.В., Конторщикова К.Н. "Озонотерапия", пособие, Н.Новгород, "Нижегородская государственная медицинская академія", 1999. - С. 37]. Недоліком цього способу лікування є його низька ефективність, тому що короткий курс лікування (8-10 процедур) і небезпека прооксидантної дії не дають можливість отримати стійкий клінічний і вірусологічний ефект. Найближчим до запропонованого по технічному рішенню є вибраний як прототип спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С, який втілений у книзі Подымова С.Д. "Болезни печени". - М.: "Медицина", 1998. - С. 532. Цей спосіб лікування ґрунтується на використанні противірусного препарату із групи альфа-інтерферонів (реаферон-ЕС) у дозі 3 млн. МО 3 рази на тиждень у вигляді ін'єкцій внутрішньом'язово або підшкірно, протягом 6-12 місяців. Недоліком цього способу лікування є його невисока дієздатність через наявність низки побічних дій: цитопенічний синдром, депресія, аутоімунний синдром. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу лікування хронічного вірусного гепатиту С, який би дозволяв підвищити його експлуатаційні характеристики шляхом уведення в нього нових операцій, таких як: як противірусний препарат вводиться реаферон-ЕС-Липинт перорально у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім у тій же дозі через день 1 раз на добу протягом 6 місяців, при цьому додатково вводиться ронколейкин у дозі 500 тисяч МО 2 рази на тиждень перорально протягом 3 місяців, що дозволяє поліпшити якість і підвищити ефективність лікування ХВГ С при наявності протипоказань до застосування ін'єкційної форми інтерферонів. Поставлена задача вирішується таким чином, що у запропонованому способі лікування хронічного вірусного гепатиту С, що ґрунтується на введенні противірусного препарату, в ньому як противірусний препарат вводять реаферон-ЕС-Липинт перорально у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім у тій же дозі через день 1 раз на добу протягом 6 місяців, при цьому додатково вводять ронколейкин у дозі 500 тисяч МО 2 рази на тиждень перорально протягом 3 місяців. Спосіб лікування здійснюється наступним чином. Препарат з групи альфа-інтерферонів (реаферон-ЕС-Липинт) приймають всередину у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів щоденно, а потім протягом 6 місяців через день 1 раз на добу (на ніч) у поєднанні з препаратом ронколейкін, який приймають всередину протягом 3 місяців 2 рази на тиждень у 200 мл води, у дні, протилежні прийманню реаферону, під контролем загального аналізу крові, функціональних проб печінки, імунограми, вмісту вірусу гепатиту С у крові за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЦР) (див. книгу Радченко В.Г. и др. "Основы клинической гепатологии. Заболевания печени и билиарной системы", СПб.: Диалект, М., 2005. - С.723). Реаферон-ЕС-Липинт належить до препаратів інтерферонової низки для парентерального застосування зменшеної токсичності, значним зниженням побічних ефектів (у тому числі цитопенічного синдрому) за рахунок вміщення інтерферону у ліпосомальну капсулу, що захищає препарат від руйнування протезами шлунково-кишкового тракту, у двоє збільшує час його циркуляції у крові. Препарат легко дозується, спосіб прийому природній (через рот), відсутні ускладнення і незручності, пов'язані з ін'єкціями. Зусилля імунотропної і противірусної дії здійснюється поєднанням з препаратом ронколейкін, який також приймають всередину. Ронколейкін є структурним і функціональним аналогом ендогенного людського інтерлейкіну-2. Збіг його спектра фармакодинамічної активності зі структурою імунних дисфункцій при ХВГ С обґрунтовує його застосування при даному захворюванні. Взаємодіючи з рецепторами, індукує зріст, диференціювання і проліферацію Т- і В-лімфоцитів, моноцитів, макрофагів, олігодендрогліальних клітин, епідермальних клітин Лангерганса. Стимулює цитолітичну активність натуральних кілерів цитотоксичних Т-лімфоцитів, підвищує стійкість клітин до програмованої клітинної загибелі - апоптозу. Забезпечує імунний захист при бактеріальній, вірусній, грибковій, онкологічній агресії. Було досліджено 5 хворих (чоловіків - 5, жінок - 2), віком від 38 до 57 років, з ХВГ В у фазі реплікації вірусу. Тривалість захворювання складає від 3 до 11 років. Діагноз верифікований на основі відповідних клінічних, лабораторних, інструментальних даних. Препарат з групи альфаінтерферонів (реаферон-ЕС-Липинт) приймали всередину у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу 1 UA 122308 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 протягом 10 днів, а потім протягом 6 місяців через день 1 раз на добу (на ніч) у поєднанні з препаратом ронколейкін, який приймали всередину протягом 3 місяців 2 рази на тиждень у 200 мл води. Під час лікування у хворих не було зареєстровано будь-яких побічних дій. Результати. Протягом першого місяця на фоні лікування у всіх хворих спостерігалось покращення клінічної картини: зникли або значно зменшилися прояви астеновегетативного і диспепсичного синдромів; скоротилися розміри печінки. У більшої частини хворих знизилися показники цитолітичної активності (у 3 хворих до норми), нормалізувався пігментний обмін. Через 12 тижнів від початку лікування у 2 хворих була позитивна динаміка по концентрації вірусу у крові, при цьому у 1 зниження концентрації вірусу на 2 log. Приклад 1. Хвора Б., 43 роки, діагноз - ХВГ С (РНК+, генотип 1В), рецидивуюча течія з перемежованою антигенемією, фаза реплікації вірусу. Супутні захворювання: бронхіальна астма, течія середньої важкості, ДН І-II. Лікується і знаходиться під наглядом 3 роки. Хворіє протягом 10 років (виражений астеновегетативний синдром, артралгії, геморагічні прояви - кров'яниста кірочка у носі, постійна важкість у правому підребер'ї, сухість, гіркота у роті, метеоризм). З початку лікування проводився курс противірусної терапії реафероном ЕС внутрішньом'язово у дозі 3 млн. МО 3 рази на тиждень, через 3 місяці було отримане клінічне і вірусологічне покращення (концентрація РНК HCV знизилася на 2 log), але значно погіршилися течія бронхіальної астми (до епізодів астматичного статусу). У результаті хвора була госпіталізована у пульмонологічне відділення, де були призначені кортикостероїди і відмінений реаферон. Через рік після проведення курсу у хворої спостерігався виражений астеновегетативний синдром, артралгії, кров'яниста кірочка у носі, постійна важкість у правому підребер'ї, сухість, гіркота у роті, метеоризм. Об'єктивно: помірно виражені позапечінкові біліарні знаки (пальмарна еритема, поодинокі слабко виражені судинні "зірочки"). Печінка виступає з під краю реберної дуги на 1 см, щільнувата, слабко хвороблива. Функціональні проби печінки: білірубін - 16,2 мкмоль/л (норма), аланінанімотрансфераза 48,7 Од/л (2 норми), тимолова проба - 6,09 Од (1,5 норми), помірна диспротеінемія зі зниженням альбумінів - до 48,9 % і підвищенням у-глобулінів - до 23,7 % (вище норми). У загальному аналізі крові - помірна лейкопенія, загальний аналіз сечі - без патології. За даними ультразвукового дослідження (УЗД): помірні дифузні зміни паренхіми печінки, з початковими 9 ознаками портальної гіпертензії. Імунограма: лейкоцити - 3,6 × 10 (нижче норми), значення лімфоцитів відносні - 21 % (нижче норми), абсолютні - 1,1 × 10 (нижче норми), значення 9 субпопуляції лімфоцитів CD3+ відносні - 57 % (нижче норми), абсолютні - 0,6 × 10 (нижче норми), значення субпопуляції лімфоцитів CD4+ відносні - 38 % (нижче норми), абсолютні - 0,5 9 × 10 (нижче норми), значення субпопуляції лімфоцитів CD8+ відносні - 34 % (норма), абсолютні 9 - 0,16 × 10 (нижче норми), значення субпопуляції лімфоцитів CD16+ відносні - 6 % (нижче 9 норми), абсолютні - 0,05 × 10 (нижче норми), значення субпопуляції лімфоцитів CD20+ відносні 9 - 25 % (вище норми), абсолютні - 0,6 × 10 (норма), імунорегуляторний індекс - 1,5 норми, імуноглобуліни: А - 1,1 (норма), G-5,1 (нижче норми), М - 1,4 (вище норми), фагоцитарна активність лейкоцитів - 30 % (нижче норми), циркулюючі імунні комплекси - 0,028 (норма), активність комплементу - 53 % (норма), концентрація РНК HCV+, 1:100. Враховуючи виявлені зміни в імунному статусі, які відповідають комбінованому дефіциту відносних і абсолютних значень субпопуляції лейкоцитів NK і Т-клітинної ланки імунітету, у поєднанні з гіпоглобулінемією IgG, призначена комбінація препаратів: препарат з групи альфаінтерферонів (реаферон-ЕС-Липинт) приймався всередину у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 діб, а потім протягом 6 місяців через день 1 раз на добу (на ніч) у поєднанні з препаратом ронколейкін 500 мг, який приймався всередину протягом 3 місяців 2 рази на тиждень. Переносимість задовільна. Побічних дій не спостерігалось. Після проведення лікування проявлення астеновегетативного синдрому зникло, збереглися розміри печінки, нормалізувалися її функціональні проби, концентрація РНК НСV у сироватці крові знизилася до 1:1 (на 2 log). 9 В імунограмі значно зменшилися явища імунної недостатності: лейкоцити - 4,0 × 10 (нижня 9 межа норми), значення лімфоцитів відносні -39 % (норма), абсолютні - 1,5 × 10 (норма), 9 значення субпопуляції лімфоцитів CD3+ відносні - 69 % (норма), абсолютні - 0,9 × 10 (норма), 9 значення субпопуляції лімфоцитів CD4+ відносні - 39 % (нижче норми), абсолютні - 0,8 × 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів CD8+ відносні - 34 % (норма), абсолютні - 2,4 × 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів CD 16+ відносні - 10 % (нижня норма), абсолютні ; 0,2 × 10 (нижня норма), значення субпопуляції лімфоцитів CD20+ відносні - 20 % (норма), 2 UA 122308 U 9 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 абсолютні - 0,3 × 10 (норма), імуноглобуліни: А - 1,7 (нижня межа норми), G-13,8 (норма), М 3,2 (верхня межа норми), фагоцитарна активність лейкоцитів -65 % (норма). Приклад 2. Хворий Л., вік 47 років, діагноз ХВГ С помірного ступеня активності процесу з переходом у 3 цироз печінки, фаза реплікації вірусу (РНК HCV+, 10 , генотип 1В), стадія декомпенсації з ознаками портальної гіпертензії II ступеня і явищами диспленізму (вторинний цитопенічний синдром). Супутні захворювання: хронічний некалькульозний холецистит з явищами гіпомоторної дискінезії жовчного міхура, хронічний панкреатит, загострення). Хворіє протягом 14 років (виражений астеновегетативний синдром, кров'яниста кірочка у носі, періодична важкість у правому підребер'ї). Знаходиться під наглядом 2 роки. У зв'язку виявленими ознаками 3 диспленізму (тромбоцити - 56×10 / мL) і небажанням хворого проводити противірусне лікування протягом року отримував гепатопротективну терапію з короткочасним клініко-біохімічним 3 4 покращенням. Концентрація вірусу залишалася високою (РНК HCV+, 10 -10 ), збільшувалися ознаки портальної гіпертензії. Під час звернення через рік турбувала сильна загальна слабкість, підвищена втомленість, прояви геморагічного синдрому - кров'яниста кірочка у носі, екхімози, кровоточивість з ясен, важкість у правому підребер'ї, збільшення животу в об'ємі, набряки на ногах. Об'єктивно: виражені позапечінкові біліарні знаки (пальмарна еритема, судинні "зірочки" на шкірі груді, гінекомастія), помірно виражені асцит, пастозність гомілок. Функціональні проби печінки: білірубін - 63,7 мкмоль/л (3 норми) (вільний), аланінанімотрансфераза - 117,8 Од/л (3 норми), гамма-глутамілтранспептифаза - 56 Од/л (1,2 норми), тимолова проба - 5,6 Од (1,4 норми), лужна фосфатаза - 284,0 Од/л (вище норми), виражена диспротеінемія: гіпоальбумінемія (42,27 %), гіпергаммаглобулінемія (30,76 %). В 3 загальному аналізі крові виражена тромбоцитопенія (тромбоцити - 42 × 10 / мL, гемоглобін 120 г/л). Загальний аналіз сечі - без патології. За даним УЗД: виражені дифузійні зміни паренхіми печінки з ознаками портальної гіпертензії. Імунограма: лейкоцити - 3,8 × 10 (норма), значення лімфоцитів відносні - 27 % (норма), абсолютні - 1,8 × 10 (норма), значення 9 субпопуляції лімфоцитів CD3+ відносні - 81 % (верхня межа норми), абсолютні - 1,4 × 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів CD4+ відносні - 53 % (підвищення), абсолютні - 0,9 × 9 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів CD8+ відносні - 27 % (норма), абсолютні - 0,5 × 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів CD16+ відносні - 7 % (зниження), абсолютні - 0,12 × 10 (зниження), значення субпопуляції лімфоцитів CD20+ відносні - 9 % (норма), абсолютні 9 0,16 × 10 (нижня межа норми), імуннорегуляторний індекс - 2,5 (підвищення), імуноглобуліни: А - 3,5 (підвищення), G-10 (норма), М - 2,1 (підвищення), фагоцитарна активність лейкоцитів 52 % (норма), циркулюючі імунні комплекси - 97 % (підвищення). Враховуючи виявлені зміни в імунному статусі, які відповідають дисбалансу клітинної (значення субпопуляції лімфоцитів Т і NK) ланки імунітету, у поєднанні з гіперглобулінемією (за класом IgA, IgM), призначена комбінація препаратів: препарат з групи альфа-інтерферонів (реаферон-ЕС-Липинт) приймався всередину у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім протягом 6 місяців через день 1 раз на добу (на ніч) у поєднанні з препаратом ронколейкін 500 мг, який приймався всередину протягом 3 місяців 2 рази на тиждень. Переносимість задовільна. Побічних дій не спостерігалося. Після проведення лікування проявлення астеновегетативного синдрому зникли, печінка виступає з під краю реберної дуги на 1 см, щільна, безболісна, селезінка виступає з під краю реберної дуги на 8 см, щільнувата, безболісна (норма), лужна фосфатаза - 274 Од/л (норма), помірно виражена диспротеїнемія: 2 гіпоальбумінемія (50,80 %), гіпергаммаглобулінемія (23,67 %). Концентрація РНК HCV+, 10 знижена на 1 log. 9 В імунограмі зменшилися явища імунної дисбалансу: лейкоцити - 4,2 × 10 (норма), 9 значення лімфоцитів відносні - 33 % (норма), абсолютні -2,8 × 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів CD3+ відносні - 78 % (норма), абсолютні - 1,4 × 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів CD4+ відносні - 50 % (верхня межа норми), абсолютні - 0,15 × 10 (нижня межа норми), значення субпопуляції лімфоцитів CD20+ відносні - 9 % (норма), абсолютні 9 - 0,17 × 10 (норма), імуннорегуляторний індекс - 1,8 (норма), імуноглобуліни: А - 3 (верхня межа норми), G-9 (норма), М - 1,8 (норма), фагоцитарна активність лейкоцитів - 42 % (норма), циркулюючи імунні комплекси - 99 % (норма). Використання запропонованого способу дозволяє поліпшити якість і підвищити ефективність лікування ХВГ С при наявності протипоказань до застосування ін'єкційної форми інтерферонів у хворих з цитопенічним, аутоімунним синдромом на фоні імунної недостатності. 3 UA 122308 U 5 10 Додаткові засоби лікування ХВГ можуть використовуватися за патентом РФ № 2.306.134, МПК А61К 31/00, А61К 31/372, А61К 31/717, А61К 33/00, А61К 9/107, А61Р 1/16, 2005р. або за патентом України №1 13246, МПК А61К 36/533, А61К 36/38, А61К 35/76, 2015 р. Різні стадії ХВГ наведені у патенті України № 114097, МПК А61К 31/4196, А61К 31/513, А61K 9/20, А61Р 31/14, 2012 р. Лікування ХВГ у дітей наведено у патенті РФ № 2.154.478, МПК А61К 31/435, А61К 38/21, А61Р 1/16, 1998р. В якості лікарських засобів можуть використовуватися: інтерферони - за патентом США № 8.889.159В2, клас 424/400, 514/86, 2014р.; лікарські рослини - за патентом США № 7.282.227В2, клас 424/777, 424/725, 2007р. Профілактика лікування гепатиту С може здійснюватися за патентом США №6.174.868В 1, клас 514/44, 536/231, 2001р. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С, що ґрунтується на введенні противірусного препарату, який відрізняється тим, що як противірусний препарат вводять реаферон-ЕСЛипинт перорально у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім у тій же дозі через день 1 раз на добу протягом 6 місяців, при цьому додатково вводять ронколейкін у дозі 500 тисяч МО 2 рази на тиждень перорально протягом 3 місяців. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61K 38/20, A61K 38/21

Мітки: лікування, гепатиту, спосіб, хронічного, вірусного

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-122308-sposib-likuvannya-khronichnogo-virusnogo-gepatitu-s.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с</a>

Подібні патенти