Спосіб лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, асоційовану з недиференційованою дисплазією сполучної тканини

Номер патенту: 120945

Опубліковано: 27.11.2017

Автори: Продан Андрій Михайлович, Дзюбановський Ігор Якович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, асоційовану з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини, шляхом використання ендовенозної лазерної коагуляції, який відрізняється тим, що коагуляцію стінки вени здійснюють в безперервному режимі роботи лазера з довжиною хвилі 1470 нм, лазерним випромінюванням потужністю 10 Вт і швидкістю тракції до 5 мм/сек у поєднанні з обов'язковою кросектомією, надфасціальною механічною перев’язкою перфорантних вен, перед виконанням ендовенозної лазерної коагуляції, та з використанням короткого стрипінгу колатералей.

Текст

Реферат: Спосіб лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, асоційовану з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини, шляхом використання ендовенозної лазерної коагуляції. Коагуляцію стінки вени здійснюють в безперервному режимі роботи лазера з довжиною хвилі 1470 нм, лазерним випромінюванням потужністю 10 Вт і швидкістю тракції до 5 мм/сек. у поєднанні з обов'язковою кросектомією, надфасціальною механічною перев’язкою перфорантних вен, перед виконанням ендовенозної лазерної коагуляції, та з використанням короткого стрипінгу колатералей. UA 120945 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ВАРИКОЗНУ ХВОРОБУ НИЖНІХ КІНЦІВОК, АСОЦІЙОВАНУ З НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ UA 120945 U UA 120945 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема хірургії, і може бути використана для лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок (ВХВНК), шляхом ендовенозної лазерної коагуляції, а саме для індивідуалізації вибору тактики лікування пацієнтів із синдромом недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ). Варикозна хвороба нижніх кінцівок практично займає лідируюче місце у хірургічній патології судин. Захворювання характерне порушенням кровотоку в венозній системі, в зв'язку з розвитком у ній вертикальних та горизонтальних рефлюксів, а відтак варикозним переродженням венозної системи, набряком та трофічними розладами нижніх кінцівок. Варикозна хвороба нижніх кінцівок суттєво знижує якість життя пацієнтів, починаючи від косметичних та естетичних проблем на ранніх стадіях і закінчуючи важкою інвалідизацією у випадку появи трофічних порушень. Хоча в наш час дана проблема може успішно вирішуватися оперативним лікуванням пацієнтів із використанням сучасних методик, але можливість виникнення післяопераційного рецидиву варикозної хвороби нижніх кінцівок із-за певних суб'єктивних та об'єктивних причин все ж таки залишається надзвичайно актуальною. Відомий спосіб лікування хворих на варикозна хворобу нижніх кінцівок шляхом ендовенозної лазерної коагуляції [1]. За відомим способом облітерацію варикозно розшириних вен проводять шляхом лазерного опромінення діодним лазером, з потужністю випромінювання лазера 15 Вт, при довжині хвилі 940 нм і діаметрі світловода 400 мкм. Недоліком відомого способу є відсутність диференційованого підходу щодо вибору хірургічної тактики лікування індивідуально для кожного пацієнта, оскільки загальноприйняте діагностичне дослідження не враховує в достатній мірі ступеня ураження патологічним процесом венозної системи нижніх кінцівок, зокрема це стосується пацієнтів із синдромом НДСТ. Застосування методу ендовенозної лазерної коагуляції за "класичним" протоколом, зокрема для цієї категорії пацієнтів призводить до надзвичайно високої післяопераційної травматичності оперованих нижніх кінцівок через отримання численних термічних ушкоджень коагульованих вен (болючі інфільтрати м'яких тканин за ходом коагульованих вен, парестезії, екхімози і/або гематоми, опіки шкіри, гіперпігментація), що створює небажані післяопераційні ускладнення, зумовлені відсутністю передопераційно діагностованого зв'язку варикозного процесу з дисплазією сполучної тканини, а відтак браком необхідної додаткової інформації, що веде до низької технологічності відомого способу, а отже знижує його лікувальну ефективність у цілому. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом зміни технологічного прийому, спрямованого на досягнення надійної облітерації вен при збереженні відмінного естетичного результату за рахунок проведення додаткових клініколабораторних досліджень і отримання максимально повної інформації про стан ураженої патологічним процесом венозної системи нижніх кінцівок, досягають підвищення інформативності, що в свою чергу забезпечує підвищення безпечності способу, а отже підвищення його лікувальної ефективності в цілому. При вирішенні технічної задачі було взято до уваги те, що комплексне поєднання клініколабораторного дослідження, як перед оперативним лікуванням, так і після нього, сприятиме отриманню повної клінічної картини стану хвороби, так як використання додаткової діагностичної інформації про ступінь ураження патологічним процесом венозної системи нижніх кінцівок, що в свою чергу надасть суттєвого поштовху на шляху до вибору правильної хірургічної тактики у лікуванні хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок (ВХНК), асоційовану з НДСТ. Слід також зазначити, що вирішення питання індивідуального підходу щодо вибору хірургічної тактики у лікуванні хворих на ВХНК, асоційовану з НДСТ, вимагав розробки алгоритму додаткового медичного обстеження для цієї категорії хворих, з метою виявлення згаданого багаторівневого патологічного процесу в судинній системі нижніх кінцівок пацієнтів у вигляді, як уже об'єктивно сформованих візуальних дефектів, так і спрогнозувати ймовірність розвитку післяопераційних ускладнень та можливість виникнення рецидивів захворювання. Правильно визначена хірургічна тактика, шляхом індивідуального підбору методів доопераційного, операційного та післяопераційної лікування та дослідження, індивідуально для кожного пацієнта, надасть надзвичайно велику можливість покращити результати лікування, а отже підвищити ефективність від проведеного лікування в цілому. У ході проведеного нами комплексного клініко-лабораторного та інструментального дослідження, яке перед виконанням оперативного втручання включало отримання клінічної картини хвороби шляхом ультразвукового обстеження венозної системи нижніх кінцівок пацієнта, лабораторного (біохімічного) дослідження метаболізму сполучної тканини, було вивчено, виявлено та верифіковано фенотипічні та біохімічні маркери НДСТ та його 1 UA 120945 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сонографічні особливості. Шляхом оцінки клінічних результатів та математичного моделювання впливу лазерного випромінювання різної потужності на стінку вени, з наявними патологічними змінами її сполучнотканинного каркасу, підтверджено негативний вплив енергії випромінювання лазера потужністю 15 Вт. Проведене нами гістологічне дослідження біоптатів вен, видалених під час операції, до та після виконання ЕВЛК, підтвердили наявність морфологічних ознак дисплазії сполучної тканини різного ступеня, також був встановлений коагуляційний некроз тканини вени, який захоплював велику площу стінки судини, руйнування структури субендотеліального шару із некротичними змінами. Що стосується хворих з явно вираженими проявами НДСТ, було виявлено, що місцями еластичні волокна в інтимі та середній оболонці вени були повністю зруйновані, спостерігалися достатньо глибокі термічні опіки. Крім цього нам також вдалося встановити, що середня товщина стінки вени у хворих з ізольованою ВХВНК становила - 372,6±6,3 мкм, натомість у хворих з проявами НДСТ цей показник становив 210,7±6,2 мкм, що в 1,77 рази менше, в порівнянні з показниками пацієнтів без дисплазії сполучної тканини. При цьому зовнішні діаметри вен були практично однакові (відповідно: 738,2±9,3 мкм та 684,7±10,4 мкм) і відмічалася різного ступеня дезорганізація шарів стінки вени. Отже, завдяки отриманій нами, в процесі проведеного комплексного дослідження, достовірній та додатковій інформації про наявні патологічні зміни у венозній системі нижніх кінцівок у кожного конкретного пацієнта, зокрема у пацієнтів з синдромом НДСТ, вказує на необхідність індивідуального підходу до пошуку правильного вирішення питання щодо вибору оптимальної хірургічної тактики, як методу ендовенозної лазерної коагуляції в цілому, так і використання його допустимих енергетичних режимів у лікуванні хворих на ВХНК з вказаним синдромом. Потрібно також зазначити, що відповідно до виявлених змін, у хворих з встановленою ВХВНК, асоційованою з НДСТ, нами також доведено, що в окремому етапі вибраної хірургічної тактики лікування є обов'язковим виконання кросектомії за Дітеріхсом з лігуванням усіх приустьових приток з ліквідацією аневризм (значно розширеної проксимальної частини великої підшкірної вени на стегні з розширеним, переважно аневризматично зміненим устям). Щодо ділянок варикозно змінених вен діаметром більше 10 мм з вираженим звивистим ходом, то вони підлягають "тотальному" стрипінгу, через високий ризик розвитку термічних ускладнень. Що ж стосується протяжних, переважно прямолінійних та рівномірно розширених сегментів головного стовбура великої підшкірної вени діаметром до 10 мм та їх колатералей, то вони підлягають ЕВЛК з потужністю випромінювання лазера 10 Вт та швидкістю тракції до 5 мм/сек в безперервному режимі роботи лазера, при довжині хвилі 1470 нм, з обов'язковою механічною перев'язкою всіх неспроможних перфорантів гомілки/стегна, попередньо та інтраопераційно сонографічно змаркованих, безпосередньо перед виконанням ЕВЛК головного стовбура. Виходячи з вищенаведеного, поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, асоційовану з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини, шляхом використання ендовенозної лазерної коагуляції, відповідно до корисної моделі, коагуляцію стінки вени здійснюють в безперервному режимі роботи лазера з довжиною хвилі 1470 нм, лазерним випромінюванням потужністю 10 Вт і швидкістю тракції до 5 мм/сек у поєднанні з обов'язковою кросектомією, надфасціальною механічною перев'язкою перфорантних вен, перед виконанням ендовенозної лазерної коагуляції, та з використанням короткого стрипінгу коллатералей. Спосіб здійснюють наступним чином. Хворому, госпіталізованому в хірургічний стаціонар з ознаками ВХНК доопераційно, додатково до проведеного клінічного обстеження, здійснюють дослідження периферичної крові на наявність синдрому НДСТ, шляхом біохімічного дослідження сироватки крові на виявлення маркерів метаболізму сполучної тканини: оксипроліну та кріоглобулінів. Пацієнтів відбирають, виходячи з аналізу їх анамнестичних даних, а саме з наявності у них об'єктивно встановлених фенотипових ознак: кили, плоскостопості, астенічної тілобудови, гіпермобільності суглобів кисті та ліктів, прояви серцевої аритмії, підвищеної розтяжності шкіри, геморою. У процесі проведення УЗД, сонографічно виявляють наявність поширеного та поєднаного розширення головного стовбура великої підшкірної вени на всій протяжності нижньої кінцівки, наявність помірного чи значного розширення сафенофеморального співустя з частими аневризмами, множинну клапанну недостатність перфорантних вен зі значним їх розширенням. Після аналізу та оцінки отриманих результатів складають висновок про наявність ВХВНК, асоційовану з синдромом НДСТ, та вирішують питання щодо індивідуального підходу до вибору хірургічної тактики щодо проведення саме ендовенозної лазерної коагуляції з визначеними допустимими енергетичними режимами, конкретно для кожного пацієнта. Хворому виконують оперативне лікування в об'ємі: кросектомія за Дітеріхсом, механічна надфасціальна перев'язка декомпенсованих перфорантних вен, мініфлебектомії приток великої підшкірної вени та ЕВЛК головного стовбура підшкірної вени зі 2 UA 120945 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 встановленими індивідуально параметрами потужності лазерного випромінювання, а саме 10 Вт, вибраною швидкістю тракції до 5 мм/сек, при безперервній роботі лазера з довжиною хвилі 1470 нм. Потім виконують ушивання ран, шляхом накладання пов'язки та здійснюють еластичну компресію нижньої кінцівки. У післяопераційному періоді хворому виконують клінічне і контрольне сонографічне обстеження через 7 діб, через 1, 3 та 6 місяців, відповідно, для підтвердження повної облітерації коагульованих вен та оцінки клінічних та косметичних результатів лікування. А по позитивних результатах судять про високу лікувальну ефективність від використання запропонованого способу. Приклад 1. Хворий П., 34 роки, госпіталізований в хірургічний стаціонар з ознаками ВХНК. Після додаткового клінічного обстеження хворого на наявність синдрому НДСТ у пацієнта відмічено: рівень оксипроліну сироватки крові - 105 ммоль/л, кріоглуболінів - 235 у.о., об'єктивно встановлені фенотипові ознаки - пахова кила справа, комбінована плоскостопість, астенічна тілобудова, легкий ступінь гіпермобільності суглобів кисті та ліктів, прояви серцевої аритмії (екстрасистолія надшлуночкова), підвищена розтяжність шкіри, а також геморой (оперативне лікування в анамнезі). Сонографічно виявлено розширення головного стовбура великої підшкірної вени на всьому протязі нижньої кінцівки, в проекції сафено-феморального співустя аневризма розмірами 2,5 см, множинна клапанна недостатність перфорантних вен на рівні гомілки зі значним їх розширенням. Враховуючи виявленні у хворого клінічні зміни, діагностовано ВХВНК, асоційовану з синдромом НДСТ. Після проведених додаткових загальноклінічних обстежень хворому виконано оперативне лікування в об'ємі: кросектомія, механічна надфасціальна перев'язка некомпенсованих перфорантних вен гомілки, мініфлебектомії приток великої підшкірної вени та ЕВЛК головного стовбура підшкірної вени (лазерним коагулятором "Фотоніка-Плюс" виробництва м. Черкаси) зі встановленими, підібраними індивідуально для цього пацієнта, параметрами потужності лазерного випромінювання, а саме, 10 Вт, вибраною швидкістю тракції до 5 мм/сек, при безперервній роботі лазера з довжиною хвилі 1470 нм. Потім виконали ушивання ран, наклали пов'язку та виконали еластичну компресію нижньої кінцівки. Операція пройшла успішно. Післяопераційний період протікав без жодного ускладнення, спостерігався короткочасний, невиражений больовий синдром, інфільтрації, гематом за ходом коагульованих вен не виявлено. При сонографічному контролі на 7 добу, та через 1, 3 та 6 місяців підтверджено повну облітерацію коагульованих вен із формуванням фіброзного тяжу. Даних за рецидив захворювання немає. Віддалених ускладнень не відмічено. Отримано відмінний косметичний результат. Приклад 2. Запропонованим способом прооперовано 27 хворих на ВХНК з виявленим, в доопераційному обстеженні, в них синдрому НДСТ, що складало 52,94 % з групи, загальною кількістю 51 хворого на ВХНК. Практично у всіх хворих, після здійснення лікування шляхом ЕВЛК, відмічалася висока лікувальна ефективність, обумовлена отримана позитивними результатами і задовільним станом пацієнтів, як у ранній так і у віддалений післяопераційний період, а також наявністю відмінного косметичного ефекту. Отже, наведене нами підтверджує, що для отримання високої лікувальної ефективності та досягнення максимально відмінного результату у лікуванні хворих на ВХВНК, зокрема в тих пацієнтів, у яких був виявлений синдром НДСТ, шляхом ЕВЛК, необхідно особливу увагу звернути на підбір оптимальної величини потужності лазерного випромінювання, а саме вибрати потужність 10 Вт, швидкість тракції до 5 мм/сек, при безперервній роботі лазера з довжиною хвилі 1470 нм. Таким чином, запропонований спосіб є високотехнологічним, малоінвазивним, що дозволить суттєво знизити післяопераційну травмвтичність серед пацієнтів з синдромом НДСТ, уникнути рецидивів захворювання, а отже значно підвищити лікувальну ефективність способу в цілому. Джерела інформації: 1. Патент України № 37670, МПК: А61В 17/00. Спосіб лікування хворих на варикозну хворобу /Дрюк М.Ф., Чекулаєва І.Α., Дзевицький Д.І.; Заявник: Інститут хірургії та трансплантологи АМН України; з. № U200806393, заявл. 14.05.2008; опубл. 10.12.2008, бюл. № 23. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, асоційовану з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини, шляхом використання ендовенозної лазерної коагуляції, який відрізняється тим, що коагуляцію стінки вени здійснюють в безперервному режимі роботи лазера з довжиною хвилі 1470 нм, лазерним випромінюванням потужністю 10 Вт і швидкістю тракції до 5 мм/сек. у поєднанні з обов'язковою кросектомією, надфасціальною 3 UA 120945 U механічною перев’язкою перфорантних вен, перед виконанням ендовенозної лазерної коагуляції, та з використанням короткого стрипінгу колатералей. Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61B 18/20

Мітки: нижніх, варикозну, кінцівок, хворих, лікування, асоційовану, тканини, хворобу, спосіб, недиференційованою, дисплазією, сполучної

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-120945-sposib-likuvannya-khvorikh-na-varikoznu-khvorobu-nizhnikh-kincivok-asocijjovanu-z-nediferencijjovanoyu-displaziehyu-spoluchno-tkanini.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, асоційовану з недиференційованою дисплазією сполучної тканини</a>

Подібні патенти