Спосіб формування післяопераційного паралітичного ілеусу в експерименті

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб моделювання післяопераційного ілеусу в експерименті, що включає проведення лапаратомії та нанесення 0,1 г порошку тальку на область ілеоцекального кута, який відрізняється тим, що додатково здійснюють розріз блукаючих нервів на рівні стравохідно-шлункового переходу.

Текст

Реферат: Спосіб моделювання післяопераційного ілеусу в експерименті включає проведення лапаратомії та нанесення 0,1 г порошку тальку на область ілеоцекального кута. Додатково здійснюють розріз блукаючих нервів на рівні стравохідно-шлункового переходу. UA 120653 U (54) СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПАРАЛІТИЧНОГО ІЛЕУСУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ UA 120653 U UA 120653 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для створення післяопераційного паралітичного ілеусу в експерименті. У абдомінальній хірургії парез кишечнику часте і грізне ускладнення післяопераційного періоду. Особливо слід відзначити наявність післяопераційного парезу після ургентних оперативних втручань, виконаних за екстреними показаннями, що пов'язано з відсутністю можливості провести передопераційну підготовку кишечнику, що забезпечує евакуацію хімусу зі шлунково-кишкового тракту на всьому протязі. Питома вага даного ускладнення коливається від 5 до 50 %. Розвивається і довгостроково існуючий парез кишечнику, по суті це динамічна кишкова непрохідність, яка потребує цілого комплексу лікувальних заходів. В цих випадках дане ускладнення є причиною ряду інших ускладнень післяопераційного періоду: - неспроможності кишкового анастамозу; - перитоніту; - евентерацію; - ранньої спайкової непрохідності кишечнику, що у 8,2-36,6 % випадків, за даними різних авторів, є причиною релапаротомій і у 50-86 % веде до летальних наслідків. В основі розвитку післяопераційного парезу, на думку ряду авторів, є гальмівна дія симпатичної імпульсації, яка виникає внаслідок подразнення інтерорецептору рецептору і очеревини через операційну травму, запалення, що призводять до активації гормональної і медіаторної ланок симпатоадреналової системи і рефлекторного пригнічення рухової активності кишкової мускулатури. Відомим є спосіб моделювання післяопераційної кишкової непрохідності шляхом формування умов парезу кишки [Патент UA 95437, МПК G09B 23/28]. В умовах експерименту пересікають стовбури обох блукаючих нервів на стравоході до їх розгалуження, проводять циркулярне розсічення у початковому відділі тонкої кишки серозної та м'язової оболонок до підслизового шару, відсепаровують серозно-м'язовий шар від підслизового, зшивають краї розрізу шляхом ввертання П-подібними швами, забезпечуючи співставлення серозних поверхонь та ізоляцію м'язових шарів проксимального та дистального відділів кишки. Задачею цього етапу є виключення впливу мігруючого міоелектрічного комплексу (ММК) на моторику кишечника і збереження стійкого і незворотного парезу. Однак, в умовах клініки при різних патологічних процесах в черевній порожнині, що супроводжуються парезом кишечнику, ММК завжди буває збережений, а парез кишечнику може бути усунутий під впливом консервативної терапії. Найближчим аналогом є спосіб моделювання динамічної кишкової непрохідності, при якому формують динамічний ілеус [Патент UA 39247 A G09В 23/28 2001.06.]. Експериментальній тварині (білі щурі) під загальним знечуленням виконують лапаротомію. Знаходять ілеоцекальний кут, на який насипають певну дозу (0,1-0,2 г) стерильного тальку з подальшим формуванням динамічного ілеусу. Після цього черевну стінку пошарово зашивають. Через 24 години щурів виводять з експерименту шляхом швидкої декапітації. Недоліком цього методу є не виключення стимулюючої дії на перистальтику блукаючих нервів. В основі корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб формування післяопераційного паралітичного ілеусу в експерименті, в якому за рахунок зміни характеру хірургічного втручання, досягається стан, який за механізмом розвитку є близьким до парезу кишечнику, що виникає в клінічній практиці. Поставлена задача вирішується в способі формування післяопераційного паралітичного ілеусу в експерименті, який здійснюють шляхом проведення лапаратомії та нанесення 0,1 г порошку тальку на область ілеоцекального кута, згідно з корисною моделлю, додатково здійснюють розріз блукаючих нервів на рівні стравохідно-шлункового переходу. Відмінністю пропонованої методики є: збереження ММК, поєднаний вплив хімічної речовини на парієтальну і вісцеральну очеревину, що наближає експериментальну модель до різних патологічних умов в абдомінальній хірургії. Вилучення із патологічного процесу впливу стимулюючого ацетилхолінергічного впливу блукаючих нервів на перистальтику кишечнику. Суть корисної моделі пояснює Фіг. 1-4, де зображені гістологічні дослідження формування післяопераційного паралітичного ілеусу в експерименті. Методика експерименту: на 20 лабораторних щурах (4 - контрольна група) лінії Вістар вагою 110-140 г під кетаміновим наркозом проведено оперативне втручання. Здійснюють лапаротомію з перев'язкою і розрізом обох блукаючих нервів у стравохідно-шлунковому переході, з метою виключення стимулюючого впливу блукаючих нервів на перистальтику кишечнику зі збереженням міжм'язового і підслизового ентеральних нервових сплетінь для оцінки їх стану в 1 UA 120653 U 5 10 15 20 25 30 35 залежності від часу існування динамічного ілеусу. Наносять 0,1г порошку тальку на область ілеоцекального кута, з метою вивчення результатів його впливу на стінку кишки і здатність його підтримувати парез в умовах асептичного запалення. Операцію закінчують ушиванням лапаротомної рани ниткою вікрил - 3/0. Всі маніпуляції з тваринами виконують згідно з вимогами до проведення експериментів на тваринах (Гельсінкі 2000 р.) і затвердженим наказом МОЗ України "Правила виконання робіт з використанням експериментальних тварин". Після виведення тварин з експерименту через 12, 24, 36 і 48 годин досліджували морфоструктуру стінки тонкої кишки: визначали товщину м'язового і підслизового шару стінки тонкої кишки. Увага приділялася розвитку набряково-дистрофічних процесів в стінці кишки і стану нервових гангліїв в залежності від тривалості експерименту. При гістологічному дослідженні встановлено, що в міру збільшення тривалості динамічного ілеусу прогресивно наростали явища набряку підслизового шару, і одночасно витончення м'язового шару стінки кишки. Так, через 12 годин під час гістологічного дослідження виявлено потоншення м'язового шару і "ущільнення" серозної оболонки з наявністю в ній одиничних лімфоцитів за рахунок впливу хімічного агента (тальку) (мал. 1, стоншення стінки кишки і м'язової оболонки при парезі). Тип і ступінь вираженості змін в слизовій оболонці оцінювали по вкороченню кишкових ворсин і зменшенню глибини кишкових крипт. Процес асептичного запалення в стінці кишки з боку слизової оболонки характеризувався укороченням ворсин більш ніж в 2 рази, в порівнянні з нормальними значеннями цього показника у здорових тварин. Відповідно, спостерігалося також дворазове зменшення глибини кишкових крипт (фіг. 2, стан кишкових крипт). У міру прогресування парезу звертає на себе увагу значне зменшення кількості нервових гангліїв. Одночасно відзначається наростання перицелюлярного набряку, що веде до збільшення площі нервових гангліїв, а також інтенсивності інтрацелюлярного набряку нейронів Догеля з розвитком дистрофічних процесів в цитоплазмі і ядрі цих клітин (фіг. 3, дистрофічні зміни в клітинах Догеля). Через 48 годин в стінці кишки спостерігали виражену лімфо-гістіоцитарну інфільтрацію, яка набувала характеру інтрамуральної з поширенням на м'язовий шар (фіг. 4, інтрамуральна лімфо-гістіоцитарна інфільтрація стінки кишки). Таким чином, під впливом ваготомії і хімічного агента (тальку) в експерименті отримана модель динамічного ілеусу, при якій підтримці парезу сприяють явища асептичного запалення стінки кишки за рахунок лімфо-гістіоцитарної інфільтрації м'язового шару, а також дистрофічні зміни в міжм'язовому і підслизовому ентеральних нервових сплетіннях, що підтверджується зменшенням кількості нервових гангліїв і явищами дистрофії в асоціативних клітинах Догеля. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб моделювання післяопераційного ілеусу в експерименті, що включає проведення лапаратомії та нанесення 0,1 г порошку тальку на область ілеоцекального кута, який відрізняється тим, що додатково здійснюють розріз блукаючих нервів на рівні стравохідношлункового переходу. 2 UA 120653 U 3 UA 120653 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: G09B 23/28, A61B 17/00

Мітки: формування, паралітичного, післяопераційного, спосіб, ілеусу, експерименті

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-120653-sposib-formuvannya-pislyaoperacijjnogo-paralitichnogo-ileusu-v-eksperimenti.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб формування післяопераційного паралітичного ілеусу в експерименті</a>

Подібні патенти