Спосіб лікування запальних інфільтратів м’яких тканин та профілактики ранових гнійно-запальних післяопераційних ускладнень

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування запальних інфільтратів м'яких тканин та профілактики ранових гнійно-запальних післяопераційних ускладнень, який відрізняється тим, що на марлеву пов'язку наносять суміш "7новцеф", що містить димексид - 25-30 мл, дексаметазон - 4-8 мг, диклофенак натрію - 3-6 мл, димедрол 1 % - 2-4 мл, новокаїн 0,5 % - 100 мл, цефтріаксон - 1-3г, анальгін 50 % - 2-4 мл і фіксують на ділянці запального інфільтрату або післяопераційної рани та змочують даною сумішшю 2-3 рази на добу.

Текст

Реферат: Спосіб лікування запальних інфільтратів м'яких тканин та профілактики ранових гнійнозапальних післяопераційних ускладнень. На марлеву пов'язку наносять суміш "7новцеф", що містить димексид - 25-30 мл, дексаметазон - 4-8 мг, диклофенак натрію - 3-6 мл, димедрол 1 % - 2-4 мл, новокаїн 0,5 % - 100 мл, цефтріаксон - 1-3 г, анальгін 50 % - 2-4 мл, і фіксують на ділянці запального інфільтрату або післяопераційної рани та змочують даною сумішшю 2-3 рази на добу. UA 119719 U (12) UA 119719 U UA 119719 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і застосовується для лікування запальних інфільтратів м'яких тканин та профілактики ранових гнійно-запальних післяопераційних ускладнень. В хірургічній практиці дуже багато уваги надається профілактиці ранової інфекції, але запальні інфільтрати, сероми, нагноєння займають перше місце серед госпітальних ускладнень. Частота ранових ускладнень в ранньому післяопераційному періоді складає 2,7-37,8 % [4,6]. Запальний інфільтрат рани, серома, нагноєння стають причиною виникнення евентерацій, вентральних гриж, лігатурних нориць [5]. Ранові ускладнення погіршують результати лікування, подовжують термін перебування в стаціонарі та підвищують вартість лікування [1,2]. Особливе місце серед гнійно-запальних захворювань м'яких тканин посідають запальні інфільтрати, оскільки вони характеризуються всіма ознаками запалення і є перехідним станом до нагноєння. Тому дуже важливо вчасно і ефективно розпочати їхнє лікування, для попередження нагноєння. Профілактиці ранових ускладнень присвячено багато робіт - проведення антибактеріальної терапії перед операцією [2], місцева обробка рани стимуляторами репаративної регенерації [4,7], застосування фізіотерапевтичних методів на ділянку післяопераційної рани [3]. Проблема ранніх ранових ускладнень має соціально-економічне значення, тому це питання потребує подальшої розробки нових та удосконалення старих методів профілактики. Найбільш близьким за суттєвими ознаками до способу, що заявляється є: "Способ оценки эффективности и целесообразности применения дозированной инфильтрационной озонотерапии при лечении воспалительных процессов мягких тканей" (Пат. RU №2300767. МПК: G01N 33/52 (2006.01), А61В 10/00 (2006.01), опубл. 10.06.2007, Бюл. №16), який передбачає проведення дозованої інфільтраційної озонотерапії, що включає отримання озонокисневої суміші з використанням апарата терапевтичного низьких і середніх концентрацій озону з деструктором АОТ-НСК-01-"С(А-16)" і дослідження активності ферментів антиоксидантного захисту, які містяться в слині (каталази та супероксиддисмутази). Хворим із запальними процесами м'яких тканин проводять клініко-інструментальне обстеження, включаючи огляд, пальпацію і ультразвукове дослідження, визначення вихідного рівня активності антиоксидантного захисту в слині (супероксиддисмутази за Misra Н.Р. і Fridovich J. (1972) і каталази за Королюк А. (1988)); озоно-кисневу суміш отримують за допомогою апарата терапевтичного низьких і середніх концентрацій озону з деструктором АОТ-НСК-01-"С(А-16)", для цього включають апарат, виставляють концентрацію 80 мг/л, тривалість процедури 5 хв, встановлюють шприц в отвір заправного пристрою, наповнюють його, витягують шприц із заправного пристрою, проводять введення озоно-кисневої суміші на межі між здоровими і зміненими тканинами, яка визначається при ультразвуковому дослідженні, в об'ємі 15 мл суміші 2 в одну точку (на 5 см поверхні шкіри); суміш вводиться в декілька точок навколо запального вогнища, причому максимальна доза для точки введення не повинна перевищувати 15 мл. На наступний день здійснюють забір слини хворого і визначають активність ферментів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази за Misra Н.Р. і Fridovich J. (1972) і каталази за Королюк А. (1988). При підвищенні активності вказаних ферментів у слині більш ніж на 50 %, продовжують застосування озоно-кисневої суміші до 5 сеансів. При відсутності зміни активності вказаних ферментів або недостатньому підвищенні активності останніх подальше лікування озоно-кисневою сумішшю недоцільне через неефективність методики. Недоліки існуючого способу: складність методики; необхідна наявність апаратного забезпечення; пацієнтам необхідно проводити додаткові дослідження (визначати активність ферментів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази за Misra Н.Р. і Fridovich J. (1972) і каталази за Королюк А. (1988)); вказана методика ефективна відносно не до всіх пацієнтів; введення озоно-кисневої суміші проводиться ін'єкційно, що може провокувати додаткове інфікування уражених м'яких тканин; в зоні введення суміші виникає ішемія тканин, що негативно впливає на перебіг запального процесу. В основу корисної моделі - створити метод лікування запальних інфільтратів м'яких тканин та профілактики ранових гнійно-запальних післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується шляхом створення суміші для ран та запальних інфільтратів, яке прискорює регрес запального процесу, попереджує виникнення абсцесу в зоні інфільтрату, дозволяє уникнути ранових гнійно-запальних післяопераційних ускладнень в абдомінальній хірургії. 1 UA 119719 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель базується на суміші таких лікарських речовин: димексид, диклофенак натрію, димедрол 1 %, дексаметазон, новокаїн 0,5 %, цефтріаксон та анальгін 50 %. Димексид (диметилсульфоксид) - протизапальний засіб для зовнішнього застосування, інактивує гідроксильні радикали, покращує протікання метаболічних процесів у вогнищі запалення. Виявляє також місцевоанестезуючу та протимікробну дію, має помірно виражену фібринолітичну активність. Проникає та швидко всмоктується через шкіру, слизові оболонки, біологічні мембрани, підвищує їхню проникність та транспортує лікарські речовини в глибину тканин, чим забезпечує протизапальну дію, змінює чутливість мікрофлори, резистентної до антибіотиків [8]. Дексаметазон - синтетичний глюкокортикостероїд для системного і місцевого застосування з вираженою протизапальною, протиалергічною, імуносупресивною дією. Перешкоджає взаємодії IgE з рецепторами опасистих клітин і базофільних гранулоцитів та активації системи комплементу, зменшує ексудацію та проникнення капілярів, стабілізує клітинні мембрани. Імуносупресивний ефект зумовлений гальмуванням вивільнення лімфоцитарних і макрофагальних цитокінів [8]. Диклофенак натрію - нестероїдний протизапальний препарат з вираженою протизапальною, аналгетичною і антипіретичною активністю. Його фармакологічні властивості зумовлені здатністю гальмувати синтез деяких простагландинів в результаті інгібування фермента простагландинсинтетази. Блокуючи синтез простагландинів, диклофенак натрію значно зменшує вираженість симптомів запалення. Він знижує індукуючу простогландинами підвищену чутливість нервових закінчень до механічних подразників та біологічно активних речовин, що утворюються у вогнищі запалення [8]. Димедрол (дифенгідрамін) - засіб групи етаноламінів, конкурентний антагоніст Нірецепторів. Блокуючи останні, перешкоджає розвитку фізіологічних ефектів гістаміну. Має помірно виражену холінолітичну і місцево анестезуючу активність (за рахунок зниження проникності мембран нейронів для іонів натрію), потенціює дію анальгетиків [8]. Новокаїн (прокаїн) - місцевоанестезуючий засіб. При всмоктуванні і потраплянні в системний кровотік знижує збудливість периферичних холінореактивних систем, виявляє блокуючу дію на вегетативні ганглії, зменшує спазм гладких м'язів, знижує збудливість міокарда і моторних зон кори головного мозку [8]. Цефтріаксон напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик III покоління. Високоактивний відносно до більшості грампозитивних і грамнегативних, а також анаеробних бактерій. Діє бактерицидно, механізм дії пов'язаний з пригніченням синтезу компонентів бактеріальних мембран. Стійкий до гідролітичної дії більшості Р-лактамаз [8]. Анальгін (метамізол натрій) - нестероїдний протизапальний препарат групи похідних піразолону. Механізм протизапальної, аналгезуючої та жарознижувальної дії зумовлений інгібуванням ЦОГ і блокуванням синтезу простагландинів з арахідонової кислоти, а також порушенням проведення больових екстра- і пропріорецептивних імпульсів, підвищенням порогу збудливості таламічних центрів больової чутливості [8]. На основі даних лікарських речовин ми створюємо суміш у співвідношенні: димексид 25-30 мл дексаметазон 4-8 мл диклофенак натрію 3-6 мл димедрол 1 % 2-4 мл новокаїн 0,5 % 100 мл цефтріаксон 1-3 г анальгін 50 % 2-4 мл. Дану суміш ми назвали "7новцеф". Утворену суміш ретельно наносимо на марлеву пов'язку, яку фіксуємо на ділянці запального інфільтрату або післяопераційної рани. Пов'язку змочуємо даною сумішшю 2-3 рази на добу. Вказаний спосіб базується на поєднанні профілактичної та лікувальної дій лікарських речовин, які входять в склад даної суміші на запальний процес в м'яких тканинах. В доступних джерелах науково-медичної та патентної інформації авторами не було знайдено подібного методу лікування запальних інфільтратів м'яких тканин та профілактики ранових гнійно-запальних післяопераційних ускладнень. Приклад 1. Хвора P., 69 років, госпіталізована зі скаргами на біль в нижніх відділах живота, більше справа, загальну слабкість, нудоту. Зі слів - хворіє 1 добу. В анамнезі гіпертонічна хвороба II ст. St. localis: живіт не здутий, приймає участь в акті дихання. При пальпації різко болісний в правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми подразнення очеревини в правій 9 здухвинній ділянці. Загальний аналіз крові: гемоглобін 121 г/л, лейкоцити 15,0 × 10 /л, 2 UA 119719 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 температура тіла - 37,8 °C. УЗД органів черевної порожнини: печінка збільшена, товщина правої долі 158 мм, структура однорідна. Жовчний міхур не збільшений, стінка 3 мм, вміст однорідний. Підшлункова залоза візуалізується вся, ущільнена, структура однорідна. Права та ліва нирки в нормі. Діагноз: гострий апендицит. Гіпертонічна хвороба 2 ст. ІХС. Атеросклероз аорти та вінцевих судин серця. СН 2А. Дисциркуляторна енцефалопатія. Виконано оперативне втручання - апендектомія, резекція пасма великого чепця, санація та дренування черевної порожнини. На післяопераційну ранову поверхню фіксована пов'язка з сумішшю "7новцеф", зміна якої проводилася 1 раз на добу на протязі 5 діб. Два рази на добу пов'язка змочувалася вказаною сумішшю. Дренаж видалено на 3 добу, після припинення виділень. З лікувальною метою хворій була призначена антибіотикотерапія на 3 доби, нестероїдні протизапальні препарати хвора отримувала тільки в 1 добу післяопераційного періоду. Рана загоїлася первинним натягом. Хвора виписана в задовільному стані на 8 добу, ускладнень не було. Огляд хворої через місяць - ускладнень не виникло. Приклад 2. Хвора С, 64 роки, госпіталізована зі скаргами на наявність болючого утворення в ділянці лівого стегна. Зі слів - хворіє 3 доби, після видавлювання фурункула. St. localis: на задній поверхні лівого стегна в середній третині наявна припухла ділянка гіперемії розміром 10×8 см, щільної консистенції та різко болюча при пальпації. Загальний аналіз крові: гемоглобін 9 134 г/л, лейкоцити 13,2×10 /л, температура тіла - 37,4 °C. УЗД м'яких тканин лівого стегна: шкіра та підшкірна жирова клітковина в ділянці утворення ущільнені, порожнистих утворень не виявлено. Діагноз: запальний інфільтрат лівого стегна. На ділянку інфільтрату фіксована пов'язка з сумішшю "7новцеф", зміна якої проводилася 1 раз на добу протягом 4 діб. Три рази на добу пов'язка змочувалася вказаною сумішшю. Антибіотики та нестероїдні протизапальні препарати не призначалися. Температура тіла нормалізувалася на 2 добу. До 5 доби перебування хворої в стаціонарі ознаки запалення м'яких тканин лівого стегна зникли, абсцедування не відбулося і хвора в задовільному стані була виписана додому. Приклад 3. Хвора П., 37 років, госпіталізована зі скаргами на наявність болючого утворення в ділянці правої сідниці. Зі слів - хворіє 5 діб, після самостійного виконання внутрішньом'язової ін'єкції аналгіну у праву сідницю. St. localis: у верхньо-зовнішньому квадранті правої сідниці наявна припухла ділянка гіперемії розміром 12×9 см, щільної консистенції та різко болюча при 9 пальпації. Загальний аналіз крові: гемоглобін 132 г/л, лейкоцити 12,9 × 10 /л, температура тіла 37,5 °C. УЗД м'яких тканин правої сідниці: шкіра та підшкірна жирова клітковина в ділянці утворення ущільнені, порожнистих утворень не виявлено. Діагноз: післяін'єкційний запальний інфільтрат правої сідниці. На ділянку інфільтрату фіксована пов'язка з сумішшю "7новцеф", зміна якої проводилася 1 раз на добу протягом 6 діб. Три рази на добу пов'язка змочувалася вказаною сумішшю. Антибіотики та нестероїдні протизапальні препарати не призначалися. Температура тіла нормалізувалася на 2 добу. До 6 доби перебування хворої в стаціонарі ознаки запалення м'яких тканин правої сідниці зникли, абсцедування не відбулося і хвора в задовільному стані була виписана додому. Приклад 4. Хвора Л., 71 рік, госпіталізована зі скаргами на біль, набряк та синюшність І пальця правої стопи. Зі слів - хворіє близько двох місяців. St. localis: І палець правої стопи набряклий, синюшний, болісний при пальпації, на латеральній поверхні наявна рана розміром 1×0,5 см з помірними гнійними виділеннями. Рентгенографія І пальця правої стопи: деструкція суглобових поверхонь кісток, які утворюють І плесно-фаланговий суглоб з порушенням осі пальця за рахунок підвивиху - вальгусна деформація. Загальний аналіз крові: гемоглобін 132 9 г/л, лейкоцити 12,9×10 /л, глюкоза - 13 ммоль/л, температура тіла - 37,2 °C. Діагноз: Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок 3 ст., оклюзія стегново-підколінних сегментів артерій з обох сторін. Цукровий діабет II типу, стан декомпенсації. Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок. Гнійна рана І пальця правої стопи. Остеомієліт І пальця правої стопи. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти та вінцевих судин. СН І. Проведено передопераційну підготовку, яка включала: судинну, дезінтоксикаційну, знеболюючу та протизапальну терапію, корекцію інсулінотерапії. Виконано оперативне втручання екзартикуляцію І пальця правої стопи з резекцією голівки плеснової кістки. На післяопераційну ранову поверхню фіксована пов'язка з сумішшю "7новцеф", зміна якої проводилася 1 раз на добу протягом 7 діб. Два рази на добу пов'язка змочувалася вказаною сумішшю. Післяопераційний період проходив без ускладнень, антибіотики та нестероїдні протизапальні препарати не призначалися. Температура тіла нормалізувалася на 2 добу. Рана загоїлася первинним натягом. Шви знято на 9 добу і хвора в задовільному стані виписана додому. Огляд хворої через місяць - ускладнень не виникло. Спосіб, що заявляється, був апробований на базі кафедри загальної та невідкладної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика - у хірургічному 3 UA 119719 U 5 10 15 20 25 30 35 відділенні КМКЛ №6 та хірургічному відділенні Броварської центральної районної лікарні в 2016 році. Даним способом проліковано 37 хворих: 17 хворих із запальними інфільтратами, 11 - із синдромом діабетичної стопи, 9 - з післяопераційними ранами після абдомінальних операцій. Призначення антибіотикотерапії з профілактичною метою та нестероїдних протизапальних препаратів хворі не потребували. Випадків абсцедування інфільтратів та нагноєння післяопераційних ран не було. Використання способу, що пропонується, забезпечує лікувальну дію на запальні інфільтрати м'яких тканин та профілактичну дію для попередження виникнення ранових гнійно-запальних післяопераційних ускладнень. Це сприяє розсмоктуванню запальних інфільтратів без їхнього нагноєння та загоєнню післяопераційних ран первинним натягом у хворих з важкою супутньою патологією, дозволяє зменшити термін перебування хворих у стаціонарі і суттєво знизити фінансові витрати на лікувальний процес. Весь вищевикладений матеріал доводить, що новий спосіб можна рекомендувати для лікування запальних інфільтратів м'яких тканин та профілактики ранових гнійно-запальних післяопераційних ускладнень в практичній діяльності лікарів. Джерела інформації: 1. Ванин А.Ф. Оксид азота - универсальный регулятор биологических процессов/ А.Ф. Ванин // Сб. материалов науч.-практ.конф. "NO-терапия: теоритические аспекты, клинический опыт и проблемы применения оксида азота в медицине" - Москва - 2001. - С 22-27. 2. Гостищев В.К., Омельяновский В.В. Пути и возможности профилактики инфекционных осложнений в хирургии. Хирургия 1997; 8: С. 11-15. 3. Жебровский В.В. Ранние и поздние послеоперационные осложнения в хирургии органов брюшной полости. Симферополь: Издательский центр КГМУ 2000; 688 С. 4. Кочнев О.С., Измайлов С.Г. Применение ксимедона для стимуляции заживления и профилактики нагноений операционных ран. Хирургия 1991; 5: С. 27-30. 5. Маистеренко И.А., Ткаченко А.Н. Негативные последствия лечения послеоперационных вентральных грыж. Возможности прогноза и пути профилактики. Вестн. хир 1998; 1: С. 130-135. 6. Мирзабекян Ю.Р., Добровольский СР. "Прогноз и профилактика раневых осложнений после пластики передней брюшной стенки по поводу послеоперационной вентральной грыжи" Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова, Москва - 2008 г. С. 66-71. 7. The function of nitric oxide in wound repair: inhibition of inducible NO-synthase severely impairs wound reepitalization / Stallmeyer В., Kampfer H., Kolb N. et 2X.II J. Invest. Dermat. - 1999. - №6 (133). - 1090-1098. 8. Компендіум 2007 - лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. К.: МОРИОН, 2007. 2270 С. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб лікування запальних інфільтратів м'яких тканин та профілактики ранових гнійнозапальних післяопераційних ускладнень, який відрізняється тим, що на марлеву пов'язку наносять суміш "7новцеф", що містить димексид - 25-30 мл, дексаметазон - 4-8 мг, диклофенак натрію - 3-6 мл, димедрол 1 % - 2-4 мл, новокаїн 0,5 % - 100 мл, цефтріаксон - 1-3 г, анальгін 50 % - 2-4 мл, і фіксують на ділянці запального інфільтрату або післяопераційної рани та змочують даною сумішшю 2-3 рази на добу. 45 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61K 45/08, A61L 15/00, A61F 13/00

Мітки: спосіб, інфільтратів, запальних, ускладнень, ранових, тканин, гнійно-запальних, профілактики, лікування, м'яких, післяопераційних

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-119719-sposib-likuvannya-zapalnikh-infiltrativ-myakikh-tkanin-ta-profilaktiki-ranovikh-gnijjno-zapalnikh-pislyaoperacijjnikh-uskladnen.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування запальних інфільтратів м’яких тканин та профілактики ранових гнійно-запальних післяопераційних ускладнень</a>

Подібні патенти