Спосіб лікування післяін’єкційних абсцесів м’яких тканин із застосуванням оксиду азоту

Номер патенту: 111966

Опубліковано: 25.11.2016

Автори: Біляєва Ольга Олександрівна, Кароль Іван Вікторович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування післяін'єкційних абсцесів м'яких тканин із застосуванням оксиду азоту, який полягає у виконанні косого розрізу шкіри та підшкірної жирової клітковини довжиною 3-4 см із врахуванням напрямку проходження нервових волокон, видаленні гнійного вмісту, руйнуванні перегородок та створенні єдиної порожнини, видаленні нежиттєздатних тканин, промиванні порожнини абсцесу розчином антисептика та застосуванні NO-терапії в режимі коагуляції апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" з метою гемостазу тривалістю 3-5 хв., встановленні двох поліхлорвінілових перфорованих трубок в гнійну порожнину - однієї через основний розріз, іншої - через додатковий, зашиванні рани через усі шари вузловими швами наглухо, закриванні верхньої дренажної трубки герметично ковпачком для голки відповідного діаметра, під'єднанні до нижньої трубки системи для активної аспірації, щоденних перев'язках, які полягають у виконанні проточного промивання порожнини гнійника розчином антисептика через дренажі з повною евакуацією рідини, проведенні NO-терапії в режимі стимуляції тривалістю 4-5 хв. апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" на ділянку запального процесу з метою його пригнічення, стимуляції розвитку грануляційної тканини та загоєння рани.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб лікування післяін'єкційних абсцесів м'яких тканин із застосуванням оксиду азоту полягає у виконанні косого розрізу шкіри та підшкірної жирової клітковини довжиною 3-4 см із врахуванням напрямку проходження нервових волокон. Видаляють гнійний вміст. Руйнують перегородки та створюють єдину порожнину. Видаляють нежиттєздатні тканини. Промивають порожнину абсцесу розчином антисептика та застосувують NO-терапію в режимі коагуляції апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" з метою гемостазу тривалістю 3-5 хв. Встановлюють дві поліхлорвінілові перфоровані трубки в гнійну порожнину - одну через основний розріз, іншу через додатковий. Зашивають рани через усі шари вузловими швами наглухо. Верхня дренажна трубка закривається герметично ковпачком для голки відповідного діаметра. Під'єднують до нижньої трубки систему для активної аспірації. Проводять щоденні перев'язки, які полягають у виконанні проточного промивання порожнини гнійника розчином антисептика через дренажі з повною евакуацією рідини. Проводять NO-терапії в режимі стимуляції тривалістю 4-5 хв. апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" на ділянку запального процесу з метою його пригнічення, стимуляції розвитку грануляційної тканини та загоєння рани. UA 111966 U (12) UA 111966 U UA 111966 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використаний для лікування післяін'єкційних абсцесів м'яких тканин. Гнійними захворюваннями страждають 30-35 % всіх хірургічних хворих [6]. Особливе місце серед цих захворювань займають післяін'єкційні абсцеси, що зумовлено їхньою поширеністю і причинами виникнення. В більшості випадків вони є ускладненням при лікуванні інших хвороб і погіршують їх перебіг. Післяін'єкційний абсцес - це обмежене гнійне запалення м'яких тканин у місці ін'єкції лікарських препаратів. У структурі внутрішньолікарняних інфекцій післяін'єкційні ускладнення складають 17 % [1]. В останні роки все більше увагу клініцистів привертає використання монооксиду азоту при лікуванні ранової інфекції. В експерименті і клініці доказаний ранозагоювальний ефект при обробці ним гнійних ран, що заклало основи нового напрямку в медицині - NO-терапії [5, 8]. В основу дії екзогенного оксиду азоту покладено наступне: нормалізація мікроциркуляції за рахунок вазодилатації, антиагрегантної та антикоагулянтної дії; бактерицидна дія як власним, так і опосередкованим пероксинітритом внаслідок взаємодії монооксиду азоту з супероксиданіоном; індукція фагоцитозу бактерій нейтрофілами і макрофагами; посилення секреції антизапальних і прорегенеративних цитокінів та факторів ангіогенезу; покращення нервової провідності; регуляція специфічного і неспецифічного імунітету; пряма індукція проліферації фібробластів, росту судин, синтезу колагену, утворення і дозрівання грануляційної тканини, проліферації епітелію; регуляція апоптозу і попередження патологічного рубцювання [2, 3, 4, 5, 7]. Найбільш близьким за суттєвими ознаками до способу, що заявляється, є спосіб лікування абсцесів і флегмон м'яких тканин (Пат. UA № 20407, A61N2/04, опубл. 15.01.2007, Бюл. № 1), який включає пункцію та дренування гнійної порожнини, що виконуються під контролем УЗД, а після санації порожнини додатково через шкіру на місце проекції гнійної порожнини впливають змінним електромагнітним полем упродовж 10 хвилин. При УЗД гнійного утворення визначають наявність порожнини, додаткових запливів у підшкірній клітковині, локалізацію кровоносних судин, глибину їх розташування в місці передбачуваної пункції, визначають оптимальний варіант спрямування пункції порожнини гнійника. У встановлених точках на шкірі під місцевою анестезією виконують два розрізи шкіри довжиною, рівною діаметру троакара. Здійснюють троакарну пункцію гнійної порожнини з проведенням двох дренажів, встановлюють їх на дні порожнини або в додатковому запливі для найбільш адекватного відтоку вмісту порожнини і подальшої її санації. Санація гнійної порожнини досягається шляхом проточного промивання її через дренажі. Контроль та ефективність лікування визначають при УЗД. Недоліки існуючого способу: - відсутність візуальної ревізії гнійної порожнини, її запливів та кишень; - видалення тільки гнійного ексудату і неможливість видалення нежиттєздатних тканин; - неможливість руйнування перемичок підшкірної жирової тканини; - відсутність повноцінного гемостазу; - неможливість адекватного дренування глибоких та великих в об'ємі абсцесів, що мають багато запливів та кишень через неможливість створення єдиної порожнини; - відсутність активної аспірації, що значно погіршує евакуацію вмісту абсцесу. Задача корисної моделі - створити спосіб лікування післяін'єкційних абсцесів м'яких тканин, який би забезпечив швидке випорожнення гнійної порожнини, прискорення процесу утворення грануляційної тканини, заповнення нею гнійної порожнини абсцесу та як наслідок - скорочення терміну лікування. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що в спосіб лікування післяін'єкційних абсцесів м'яких тканин, який включає розкриття гнійника, евакуацію гнійного вмісту та нежиттєздатних тканин, вводиться NO-терапія в режимі коагуляції, глухе зашивання рани із встановленням дренажів для промивної санації, активна аспірація ексудату в післяопераційному періоді з NO-терапією в режимі стимуляції. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Після обробки операційного поля розчином антисептика, під місцевою анестезією, в зоні найбільшого розм'якшення та флуктуації виконують косий розріз шкіри та підшкірної жирової клітковини довжиною 3-4 см із врахуванням напрямку проходження нервових волокон - від верхньо-зовнішнього до нижньо-внутрішнього краю. Проводиться видалення гнійного вмісту, пальцева ревізія порожнини із встановленням запливів та кишень, руйнування перегородок та створення єдиної порожнини, видаляються нежиттєздатні тканини тупим або гострим способом. Порожнина абсцесу промивається розчином антисептика та застосовується NO-терапія в режимі коагуляції апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" з метою гемостазу тривалістю 3-5 хв. Далі встановлюють дві поліхлорвінілові перфоровані трубки в гнійну порожнину - одну через 1 UA 111966 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 основний розріз, іншу - через додатковий розріз вище або нижче основного, в залежності від локалізації порожнини абсцесу, довжина якого відповідає діаметру дренажної трубки. Рана зашивається через усі шари вузловими швами наглухо, дренажі фіксуються до шкіри окремими швами. Верхня дренажна трубка закривається герметично ковпачком для голки відповідного діаметра, а до нижньої під'єднується система для активної аспірації. В післяопераційному періоді перев'язки проводять щоденно. До зняття пов'язки, перед промиванням порожнини абсцесу дренаж, який виведений через основну рану перетискається затискачем, від'єднується аспіраційна система, яка промивається та обробляється антисептиками. В дренаж вставляється шприц, яким евакуюється невелика кількість рідини для мікробіологічного та цитологічного дослідження. Перев'язки полягають у витяганні ковпачка з верхнього дренажу, виконанні проточного промивання порожнини гнійника розчином антисептика через дренажі з повною евакуацією рідини, проведенні NO-терапії в режимі стимуляції тривалістю 4-5 хв. апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" на ділянку запального процесу з метою його пригнічення, стимуляції розвитку грануляційної тканини та загоєння рани. Критеріями часу вилучення дренажів вважають відсутність гнійних виділень, регенераторний тип цитограми та відсутність росту мікроорганізмів при бактеріологічному дослідженні. Сеанси NO-терапії продовжують до вилучення дренажів. Приклад 1. Хвора Ж., 1968 р. н., госпіталізована в хірургічне відділення з приводу післяін'єкційного абсцесу правої сідниці. Стан хворої був важким, виражена інтоксикація, температура тіла 39 °C. Проведено оперативне втручання. Після обробки операційного поля розчином антисептика, під місцевою анестезією, в зоні найбільшого розм'якшення та флуктуації виконано напівовальний розріз шкіри та підшкірної жирової клітковини довжиною 4 см від верхньо-зовнішнього до нижньо-внутрішнього краю. Видалено гнійний вміст в об'ємі 500 мл, проведена пальцева ревізія порожнини із встановленням запливів та кишень, зруйновано перегородки та створено єдину порожнину, видалено нежиттєздатні тканини тупим способом. Порожнина абсцесу промита розчином антисептика та застосована NO-терапія в режимі коагуляції апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" тривалістю 4 хв. Встановлено дві поліхлорвінілові перфоровані трубки в гнійну порожнину - одну через основний розріз, іншу - через додатковий розріз вище основного. Рана зашита вузловими швами наглухо, дренажі фіксовано до шкіри окремими швами. Верхня дренажна трубка закрита герметично ковпачком для голки, а до нижньої під'єднано систему для активної аспірації. Через 5 годин після оперативного втручання температура зменшилась і нормалізувалася вже на другу добу. Поступово стан хворої покращився. На наступний день вираженість болю, гіперемії та набряку в ділянці післяопераційної рани зменшилася. В післяопераційному періоді перев'язки проводилися щоденно. Вони полягали у витяганні ковпачка з верхнього дренажу, від'єднанні аспіраційної системи від нижнього дренажу, її промиванні та обробці антисептиками, виконанні проточного промивання порожнини гнійника розчином антисептика через дренажі, проведенні NO-терапії в режимі стимуляції тривалістю 5 хв. апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" на ділянку запального процесу. Кількість гнійних виділень поступово зменшувалася і на 5 добу після оперативного втручання вони були відсутні. При визначенні цитологічної характеристики рани методом ранових відбитків за М.П. Покровською та М.С. Макаровим під час розкриття абсцесу відзначали дегенеративно-запальний тип цитограми. При цьому в препараті містилася значна кількість нейтрофільних гранулоцитів у стадії дегенерації, нитки фібрину та мікроорганізми, які знаходилися всередині клітин у значній кількості. На 3 добу лікування відмітили достовірне зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів і збільшення відносної кількості макрофагів та полібластів. На 5 добу тип цитограми був регенераторний (полібласти, фібробласти) при повній відсутності клітин, характерних для гострого запального процесу. При мікробіологічному дослідженні ранового 12 вмісту після розкриття абсцесу отримано Staphylococcus aureus-10 КОЕ/1 г тканин. На 3 добу 4 лікування кількість мікроорганізмів зменшилася до 10 КОЕ/1 г, а на 5 добу посів росту не дав. Дренажі було вилучено на 5 добу і хвора виписана до праці. Шви знято на 11 добу після оперативного втручання в амбулаторному порядку. Приклад 2. Хвора Н., 1956 р. н., госпіталізована в хірургічне відділення з приводу післяін'єкційного абсцесу лівої сідниці. Стан хворої був середньої важкості, температура тіла 38,2 °C. Проведено оперативне втручання. Після обробки операційного поля розчином антисептика, під місцевою анестезією, в зоні найбільшого розм'якшення та флуктуації виконано напівовальний розріз шкіри та підшкірної жирової клітковини довжиною 3 см від верхньо-зовнішнього до нижньовнутрішнього краю. Видалено гнійний вміст в об'ємі 300 мл, проведена пальцева ревізія порожнини із встановленням запливів та кишень, зруйновано перегородки та створено єдину 2 UA 111966 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 порожнину, видалено нежиттєздатні тканини. Порожнина абсцесу промита розчином антисептика та застосована NO-терапія в режимі коагуляції апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" тривалістю 3 хв. Встановлено дві поліхлорвінілові перфоровані трубки в гнійну порожнину одну через основний розріз, іншу - через додатковий розріз нижче основного. Рана зашита вузловими швами наглухо, дренажі фіксовано до шкіри окремими швами. Верхня дренажна трубка закрита герметично ковпачком для голки, а до нижньої під'єднано систему для активної аспірації. Через 3 годин після оперативного втручання температура зменшилась і нормалізувалася вже на другу добу. Поступово стан хворої покращився. На наступний день вираженість болю, гіперемії та набряку в ділянці післяопераційної рани зменшилася. В післяопераційному періоді перев'язки проводилися щоденно. Вони полягали у витяганні ковпачка з верхнього дренажу, від'єднанні аспіраційної системи від нижнього дренажу, її промиванні та обробці антисептиками, виконанні проточного промивання порожнини гнійника розчином антисептика через дренажі, проведенні NO-терапії в режимі стимуляції тривалістю 4 хв апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" на ділянку запального процесу. Кількість гнійних виділень поступово зменшувалася і на 4 добу після оперативного втручання вони були відсутні. При визначенні цитологічної характеристики рани методом ранових відбитків за М.П. Покровською та М.С. Макаровим після розкриття абсцесу відзначали дегенеративно-запальний тип цитограми. При цьому в препараті містилася значна кількість нейтрофільних гранулоцитів у стадії дегенерації, нитки фібрину та мікроорганізми, які знаходилися всередині клітин у значній кількості. На 2 добу лікування відмітили достовірне зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів і збільшення відносної кількості макрофагів та полібластів. На 4 добу тип цитограми був регенераторний (полібласти, фібробласти) при повній відсутності клітин, характерних для гострого запального процесу. При мікробіологічному дослідженні ранового 10 вмісту після розкриття абсцесу отримано Enterococcus spp-10 КОЕ/1 г тканин. На 3 добу 2 лікування кількість мікроорганізмів зменшилася до 10 КОЕ/1 г, а на 4 добу посів росту не дав. Дренажі було вилучено на 4 добу і хвора виписана до праці. Шви знято на 10 добу після оперативного втручання в амбулаторному порядку. Спосіб лікування післяін'єкційних абсцесів м'яких тканин із застосуванням оксиду азоту передбачає розкриття абсцесу, що дозволяє повністю евакуювати гнійний вміст, видалити нежиттєздатні тканини, провести ревізію його порожнини, роз'єднати всі перетинки та створити єдину порожнину. NO-терапія в режимі коагуляції апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" забезпечує гемостаз в рані. Встановлення дренажів вказаним чином, проточне промивання та використання активної аспірації дозволяють здійснити швидку санацію гнійної порожнини за рахунок адекватного відтоку гнійного вмісту. NO-терапія в режимі стимуляції апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" нормалізує мікроциркуляцію, має бактерицидну дію, індукує фагоцитоз, посилює секрецію антизапальних і прорегенеративних цитокінів та факторів ангіогенезу, покращує нервову провідність, проводить регуляцію специфічного і неспецифічного імунітету, пряму індукцію проліферації фібробластів, росту судин, синтезу колагену, утворення і дозрівання грануляційної тканини, проліферацію епітелію, регулює апоптоз і попереджує патологічне рубцювання. Спосіб, що заявляється, апробований на базі кафедри загальної та невідкладної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та хірургічного відділення Броварської центральної районної лікарні. Таким способом було проліковано 17 пацієнтів з післяін'єкційними абсцесами м'яких тканин. Термін їхнього лікування в стаціонарі склав 5±0,6 діб. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати його в широку медичну практику. Джерела інформації: 1. Блатун Л.А. Флегмоны и абсцессы - современные возможности лечения [Електронный ресурс] /Л.А. Блатун //Лечащий врач: Медицинский научно-практический журнал. - Електронные данные. - [Москва: Институт хирургии им. А.В. Вишневского РАМН, 2002]. - №#01-02/02. - Режим доступа: http://www.lvrach.ru/2002/01-02/4529181/ (дата обращения 03.06.2016 р.). - Название с екрана. 2. Ефименко Н.А., Хрупкий В.И., Марахонич Л.А. и др. Воздушно-плазменные потоки и NOтерапия - новая технология в клинической практике военных лечебно-профилактических учреждений //Военно-медицинский журнал. - 2005, № 5, с. 51-54. 3. Кротовский Г.С., Пекшев А.В., Зудин А. Учкин И.Г., Мосесов А.Г. Терапия экзогенным оксидом азота - новый метод стимуляции заживления трофических дефектов кожи на фоне хронической венозной недостаточности. //Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 2001. - № 3. - с. 37-42. 3 UA 111966 U 5 10 4. Крылов А.Ю., Шулутко A.M., Чирикова Е.Г., Османов Э.Г. Применение экзогенной NOтерапии для лечения гипертензивно-ишемических язв нижних конечностей //Российский медицинский журнал. - 2002. - № 2. - с. 23-25. 5. Липатов К.В., Сопромадзе М.А., Шехтер А.Б., Емельянов А.Ю., Грачев С.В. Использование газового потока, содержащего оксид азота (NO-терапия) в комплексном лечении гнойных ран //Хирургия. - 2002. - № 2. - с. 41-43. 6. Стойко Ю.М., Мелехов П.Α., Смехов С.Ю. Применение ранних швов в комплексном лечении гнойных ран //Вестник хирургии. - 2003. - Т. 162. - № 3. -С. 10-15. 7. Шехтер А.Б., Кабисов Р.К., Пекшев А.В. и др. Экспериментально-клиническое обоснование плазмодинамической терапии ран оксидом азота //Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1998, № 8, с. 210-215. 8. Flanga V. Wound Bed Preparation in Practice //Ewma Journal. - 2004. - Vol. 4, N2. - P. 2-5. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб лікування післяін'єкційних абсцесів м'яких тканин із застосуванням оксиду азоту, який полягає у виконанні косого розрізу шкіри та підшкірної жирової клітковини довжиною 3-4 см із врахуванням напрямку проходження нервових волокон, видаленні гнійного вмісту, руйнуванні перегородок та створенні єдиної порожнини, видаленні нежиттєздатних тканин, промиванні порожнини абсцесу розчином антисептика та застосуванні NO-терапії в режимі коагуляції апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" з метою гемостазу тривалістю 3-5 хв., встановленні двох поліхлорвінілових перфорованих трубок в гнійну порожнину - однієї через основний розріз, іншої - через додатковий, зашиванні рани через усі шари вузловими швами наглухо, закриванні верхньої дренажної трубки герметично ковпачком для голки відповідного діаметра, під'єднанні до нижньої трубки системи для активної аспірації, щоденних перев'язках, які полягають у виконанні проточного промивання порожнини гнійника розчином антисептика через дренажі з повною евакуацією рідини, проведенні NO-терапії в режимі стимуляції тривалістю 4-5 хв. апаратом СКСВП/NO-01 "Плазон" на ділянку запального процесу з метою його пригнічення, стимуляції розвитку грануляційної тканини та загоєння рани. 30 Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61M 27/00, A61B 17/00

Мітки: тканин, абсцесів, м'яких, лікування, післяін'єкційних, спосіб, оксиду, азоту, застосуванням

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-111966-sposib-likuvannya-pislyainehkcijjnikh-abscesiv-myakikh-tkanin-iz-zastosuvannyam-oksidu-azotu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування післяін’єкційних абсцесів м’яких тканин із застосуванням оксиду азоту</a>

Подібні патенти