Спосіб лікування гнійно-запальних процесів у хворих з порушенням імунного статусу

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування гнійно-запальних процесів у хворих з порушенням імунного статусу, який включає розкриття гнійного вогнища, видалення некротизованих тканин, його дренування з подальшим промиванням антисептиками, який відрізняється тим, що рана промивається суспензією гідрофільного та гідрофобного сорбентів з катіонними поверхнево-активними антисептиками з подальшою аплікацією на ранову поверхню суміші нанодисперсного кремнезему та поліметилсилоксану з антисептиком мірамістин, а на шкіру навколо рани накладаються салфетки змочені розчином диметилсульфоксиду з антимікробними засобами і додатково парентерально вводиться препарат глутоксим один раз на добу по 40 мг до загоєння рани.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб лікування гнійно-запальних процесів у хворих з порушенням імунного статусу включає розкриття гнійного вогнища, видалення некротизованих тканин, його дренування з подальшим промиванням антисептиками. Рана промивається суспензією гідрофільного та гідрофобного сорбентів з катіонними поверхнево-активними антисептиками з подальшою аплікацією на ранову поверхню суміші нанодисперсного кремнезему та поліметилсилоксану з антисептиком мірамістин. На шкіру навколо рани накладаються серветки змочені розчином диметилсульфоксиду з антимікробними засобами і додатково парентерально вводиться препарат глутоксим один раз на добу по 40 мг до загоєння рани. UA 111534 U (12) UA 111534 U UA 111534 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії і може бути використана при лікуванні гнійно-запальних процесів різної локалізації та різного ґенезу у хворих з порушенням імунного статусу. Відомий спосіб лікування гнійно-запальних процесів шляхом парентерального введення антимікробних засобів [1]. Але при вказаному способі неможливо створити максимально високі концентрації антимікробних засобів в вогнищі запалення внаслідок порушення мікроциркуляції. Крім того при використанні масивних доз антимікробних препаратів можливий розвиток алергічних реакцій, ендотоксичного шоку внаслідок резорбції з гнійного вогнища зруйнованих бактерій та їх токсинів, крім того останнім часом значно знизились чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. Разом з тим самі антибіотики можуть приводити до розвитку імунодефіциту, що небажане при лікуванні гнійно-запальних процесів у хворих з імунодефіцитом [2]. Відомий спосіб місцевого лікування гнійно-запальних процесів з використанням мазей на гідрофільній основі [3]. Але поліетиленоксидний гель, який використовується в якості матриці при виготовленні таких мазей, має виражену дегідратуючу дію, що призводить до пересушування рани і не забезпечує проникнення лікарських засобів в глибину тканини. Крім того, поліетиленоксидний гель не має сорбційних властивостей, що може приводити до резорбції мікробних токсинів та мікроорганізмів з поверхні рани і посилювати інтоксикацію, що також не бажано при лікуванні - гнійно-запальних процесів у хворих з імуносупресією [4]. Відомий спосіб лікування гнійних ран та гнійно-запальних процесів з використанням препаратів сорбційної дії, але сорбенти не мають антимікробної дії, призводять до пересушування рани, швидко знижують свої адсорбційні властивості за рахунок покриття їх фрагментами клітин і білковими молекулами, а гранульовані сорбенти залишаються в тканинах, інкапсулюються і можуть сприяти рецидивові гнійно-запального процесу [5]. Відомий спосіб використання розчинів диметилсульфоксиду з антибактеріальними препаратами [6]. Але при використанні вказаних розчинів внаслідок різкої дії антимікробних препаратів на бактерії виникає ендотоксикоз внаслідок всмоктування продуктів руйнування бактерій, їх оболонок, що потребує призначення масивної дезинтоксикаційної терапії, проведення якої не завжди можливо в зв'язку з наявністю супутньої патології. Найбільш близьким аналогом є способи лікування гнійно-запальних процесів, коли парентерально призначають антибіотики, а місцеві мазі на поліетиленоксидній основі або на основі проксанолу [7]. Недоліком даного способу є те, що при використанні такого лікування виникає збільшення ендотоксинів в рані внаслідок руйнування та загибелі мікроорганізмів, а також неможливість швидкого зниження мікробного забруднення вогнища запалення, крім того вказані мазі не мають сорбційних властивостей, що призводить до резорбції токсичних речовин з рани і негативно впливає на процеси репаративної регенерації та імунний статус хворих. В основу корисної моделі поставлена задача зменшити мікробну забрудненість рани, запобігти резорбції токсичних речовин з ранової поверхні, покращити процеси репаративної регенерації та підвищити імунний статус хворих. Поставлена задача вирішується шляхом промивання ранової поверхні суспензією гідрофільного і гідрофобного сорбентів з атисептиком, аплікації на ранову поверхню суміші гідрофільного і гідрофобного сорбентів з антимікробними засобами, а на шкіру навколо рани накладається пов'язка, змочена розчином диметилсульфоксиду з антимікробними препаратами і додатково парентерально вводиться препарат глутоксим до загоєння рани. Спосіб виконується наступним чином. Після встановлення діагнозу хворому, з урахуванням анатомічної будови ділянки, де локалізовано гнійно-запальне захворювання, проводять розтин гнійного вогнища, видаляють гнійний вміст та некротичні тканини. Порожнину гнояка промивають розчином перекису водню та суспензією сорбентів з антисептиками Після цього в рану вноситься суміш сорбентів з антимікробними засобами і рана закривається асептичною пов'язкою. На шкіру навколо рани накладають салфетки, змочені розчином диметилсульфоксиду з антибактеріальними препаратами і накладають пов'язку. А в післяопераційному періоді призначають антимікробну і дезінтоксикаційну терапію та препарат глутоксим, який вводять парентерально. Після завершення першої фази ранового процесу перев'язки проводять з використанням мазей на індиферентній основі, або накладають вторинні шви, а препарат глутоксим вводиться до загоєння рани. Порівняльну оцінку ефективності використання розробленого способу лікування гнійнозапальних процесів проведено у 56 хворих, які були розподілені на групу порівняння та основну групу. Основну групу складали 29 хворих, у яких лікування проводилось за розробленою методикою та групу порівняння - 27 хворих, у яких лікування проводилось за способом прототипом, який включав парентеральне введення антимікробних засобів та використання 1 UA 111534 U 5 10 15 мазей на гідрофільній основі. Обидві групи хворих були репрезентативними за статтю віком, характером патологічних процесів та наявністю супутньої патології. У всіх хворих гнійнозапальні процеси характеризувались наявністю великої кількості некротичних тканин, проявами загальної інтоксикації та наявність порушення імунного статусу. Після проведення обстеження і уточнення локалізації патологічного процесу хворим було проведено оперативне втручання, яке включало розкриття гнійного вогнища, виявлення кишень та запливів, які при необхідності розкривались додатковими розтинами. Після проведення оперативного лікування в основній групі хворих подальше лікування проводилось за розробленим способом, а в групі порівняння за способом прототипом. В післяопераційному періоді хворим обох груп призначали лікування, яке включало дезінтоксикаційну терапію, парентеральне введення антимікробних засобів. Всім хворим призначали, в залежності від виду супутньої патології, відповідну коригуючи терапію. Оцінку ефективності лікування хворим обох груп проводили за динамікою змін лабораторних, клінічних показників, динамікою змін мікробної забрудненості ран, очищення від некротичних тканин, цитологічного дослідження, рівнем ендогенної інтоксикації, термінами перебування хворих в стаціонарі. Порівняльна характеристика результатів лікування наведена в табл.(1, 2, 3) Таблиця 1 Динаміка змін мікробної забрудненості рани при лікуванні різними методами (КУО/ г тканини) Терміни спостереження Після операції 1 доба 3 доба 5 доба 7 доба Прототип 8 3,2±0,9×10 7 2,4±0,5×10 5 6,2±1,3×10 3 8,9±1,9×10 2 5,3±0,1×10 Спосіб лікування Розроблений спосіб 8 4,5±1,0×10 * 6 3,8±0,7×10 * 4 2,0±0,4×10 * 2 1,7±0,6×10 * одиничні бактерії Примітка - *р

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61K 31/10, A61F 13/15, A61B 17/00

Мітки: статусу, спосіб, лікування, процесів, порушенням, імунного, хворих, гнійно-запальних

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-111534-sposib-likuvannya-gnijjno-zapalnikh-procesiv-u-khvorikh-z-porushennyam-imunnogo-statusu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування гнійно-запальних процесів у хворих з порушенням імунного статусу</a>

Подібні патенти