Спосіб виготовлення гідрогелевої пов’язки для лікування опікових ран та трофічних виразок

Номер патенту: 109213

Опубліковано: 10.08.2016

Автор: Тавокін Володимир Вікторович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб виготовлення гідрогелевої пов'язки для лікування опікових ран та трофічних виразок, що включає виготовлення гелеутворюючої композиції на основі акриламіду і води та її поєднування із сіткою, який відрізняється тим, що попередньо виготовляють в'язану з ниток на основі синтетичних, наприклад поліпропіленових волокон сітку, очищують її від забруднень, розміщують на рамці у розтягнутому стані і здійснюють термообробку сітки шляхом її нагрівання у термостаті до температури 40-140 °C, витримують сітку при такій температурі протягом 20-45 хвилин і потім охолоджують її до кімнатної температури разом з термостатом та здійснюють її активацію у середовищі або пероксиду, або озону, або оксиду хрому, або кислоти, отриману сітку на рамці розміщують у плоскопаралельній формі, в яку заливають гелеутворюючу композицію, вилучають повітря з форми та прогрівають форму з композицією та сіткою всередині протягом 14-15 годин при температурі 75-85 °C до формування гідрогелевої пластини, знімають сформовану гідрогелеву пластину з рамки, очищують пластину від низькомолекулярних сполук, промиваючи її колапсом гелю 40-60 % етиловим спиртом, та обезводнюють до значення вологості композиції 8-12 % і отримують гідрогелеву пластину товщиною 0,5-3,0 мм, а очищену та обезводнену гідрогелеву пластину стерилізують і одержують гідрогелеву пов'язку.

2. Спосіб виготовлення гідрогелевої пов'язки для лікування опікових ран та трофічних виразок за п. 1, який відрізняється тим, що перед застосуванням гідрогелеву пов'язку насичують або лікарськими розчинами чи емульсіями, або дистильованою водою шляхом занурення гідрогелевої пов'язки до відповідного розчину чи емульсії або дистильованої води і витримують пов'язку до підвищення значення її вологості до 75-95 %.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб виготовлення гідрогелевої пов'язки для лікування опікових ран та трофічних виразок включає виготовлення гелеутворюючої композиції на основі акриламіду і води та її поєднування із сіткою. Попередньо виготовляють в'язану з ниток на основі синтетичних, наприклад поліпропіленових волокон. Сітку очищують від забруднень, розміщують на рамці у розтягнутому стані і здійснюють термообробку сітки шляхом її нагрівання у термостаті до температури 40140 °C, витримують сітку при такій температурі протягом 20-45 хвилин. Охолоджують сітку до кімнатної температури разом з термостатом та здійснюють її активацію у середовищі або пероксиду, або озону, або оксиду хрому, або кислоти. Отриману сітку на рамці розміщують у плоскопаралельній формі, в яку заливають гелеутворюючу композицію. Вилучають повітря з форми та прогрівають форму з композицією та сіткою всередині протягом 14-15 годин при температурі 75-85 °C до формування гідрогелевої пластини. Знімають сформовану гідрогелеву пластину з рамки. Очищують пластину від низькомолекулярних сполук, промиваючи її колапсом гелю 40-60 % етиловим спиртом, та обезводнюють до значення вологості композиції 8-12 % і отримують гідрогелеву пластину товщиною 0,5-3,0 мм. Очищену та обезводнену гідрогелеву пластину стерилізують і одержують гідрогелеву пов'язку. UA 109213 U (54) СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ ГІДРОГЕЛЕВОЇ ПОВ'ЯЗКИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ОПІКОВИХ РАН ТА ТРОФІЧНИХ ВИРАЗОК UA 109213 U UA 109213 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів виготовлення гідрогелевих пов'язок для лікування опікових ран та трофічних виразок, переважно на стадіях утворення грануляційної тканини і епітелізації. Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб виготовлення гідрогелевої пов'язки для лікування опікових ран та трофічних виразок, який включає виготовлення гелеутворюючої композиції на основі акриламіду і води та її поєднування із сіткою [Патент на винахід № 2157243, РФ, МПК 7 A61L15/22, Опубл. 10.10.2000]. У згаданому способі для підвищення міцності пов'язки гелеутворюючу композицію заливають або розміщують на сітчастій підкладці. Найближчий аналог має недостатню міцність, а тому руйнується при її вилученні з рани, що не виключає додаткового травмування рани і больових відчуттів у хворих. Окрім сказаного, через високу в'язкість гідрогелю у багатьох випадках не вдається отримати гідрогелеву пов'язку на сітчастій підкладці з потрібною міцністю та ефективністю через обмежений доступ ліків з пов'язки до рани, що суттєво обмежує її лікувальну дію. В основу корисної моделі поставлена задача створення такого способу виготовлення гідрогелевої пов'язки для лікування опікових ран та трофічних виразок, який би дозволив отримувати гідрогелеві пов'язки більшої міцності з підвищеним терміном перебування на рані та які б могли мати або набувати перед застосуванням певні, визначені лікарем властивості, зокрема могли б бути знеболюючими і\або кровоспинними з метою їх застосування, зокрема, в умовах роботи швидкої допомоги, наприклад потерпілим у ДТП, за рахунок створення умов для підвищення міцності пов'язки і збільшення терміну її дії шляхом формування гідрогелів з полімерним каркасом, прищепленим до планарних полімерних поверхонь термообробленої сітки із синтетичних волокон та мала б зменшену вологість з можливістю її просочування лікарськими і\або фармацевтичними рідинами для підвищення її вологості і набуття властивостей, визначених лікарем. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб виготовлення гідрогелевої пов'язки для лікування опікових ран та трофічних виразок, включає виготовлення гелеутворюючої композиції на основі акриламіду і води та її поєднування із сіткою, згідно з корисною моделлю, попередньо виготовляють в'язану з ниток на основі, синтетичних, наприклад поліпропіленових волокон, сітку, очищують її від забруднень, розміщують на рамці у розтягнутому стані і здійснюють термообробку сітки шляхом її нагрівання у термостаті до температури 40-140 °C, витримують сітку при такій температурі протягом 20-45 хвилин і потім охолоджують її до кімнатної температури разом з термостатом та здійснюють її активацію у середовищі або пероксиду, або озону, або оксиду хрому, або кислоти, отриману сітку на рамці розміщують у плоскопаралельній формі, в яку заливають гелеутворюючу композицію, вилучають повітря з форми та прогрівають форму з композицією та сіткою всередині протягом 14-15 годин при температурі 75-85 °C до формування гідрогелевої пластини, знімають сформовану гідрогелеву пластину з рамки, очищують пластину від низькомолекулярних сполук, промиваючи колапсом гелю 40-60 % етиловим спиртом, та обезводнюють до значення вологості композиції 8-12 % і отримують гідрогелеву пластину товщиною 0,5-3,0 мм, а очищену та обезводнену гідрогелеву пластину стерилізують і одержують гідрогелеву пов'язку. Особливістю пропонованого способу є і те, що перед застосуванням гідрогелеву пов'язку насичують або лікарськими розчинами чи емульсіями, або дистильованою водою шляхом занурення гідрогелевої пов'язки до відповідного розчину чи емульсії або дистильованої води і витримують пов'язку до підвищення значення її вологості до 75-95 %. Ще одною особливістю пропонованого способу є і те, що перед застосуванням зовнішні поверхні гідрогелевої пов'язки насичують цілющими глинами, наприклад наночастками кремневіту та/або бентоніту. При нагріванні сітки до межі температури плавлення синтетичного матеріалу відбувається суттєве збільшення щільності паралельних волокон і, як наслідок, міцності ниток, виготовлених із згаданих волокон та сітки в цілому, а тому пропонована гідрогелева пов'язка є довговічнішою за пов'язку, виготовлену за способом-прототипом. В залежності від температурних режимів отримують сітку з різними наперед заданими параметрами еластичності. Еластичність - це здатність матеріалу до оборотних деформацій і розтягувань. Гелеутворююча композиція виготовленої пропонованим способом пов'язки направлена на формування гідрогелів з полімерним каркасом, прищепленим до планарних полімерних поверхонь сітки із синтетичних волокон. Гелеутворююча композиція, як приклад, включає акриламід, бісакриламід, акрилат калію, персульфат калію, поліетиленгліколь та воду при такому співвідношенні компонентів (у мас. %): акриламід 1,0-25,0 1 UA 109213 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 бісакриламід 0,05-2,0 акрилат калію 0,5-15,0 поліетиленгліколь 2,0-20,0 персульфат калію 0,0025-0,010 вода решта. Пропонований склад визначений експериментально і направлений на збільшення часу для висихання гелю, на підвищення його здатності для насичування лікарськими речовинами і на зменшення вірогідності прилипання гідрогелевої пов'язки до поверхні рани навіть після закінчення терміну її перебування на рані. Призначення компонентів гелеутворюючої композиції: Акриламід - основна складова частина побудови макромолекул полімеру. Бісакриламід - зв'язуючий компонент макромолекул полімеру. Акрилат калію - складова частина побудови макромолекул полімеру, що надає їм стійкості. Поліетиленгліколь - придає пов'язці еластичність та атравматизм. Персульфат калію - ініціатор реакції полімеризації. Склад та співвідношення інгредієнтів можна коригувати в залежності від технологічних можливостей виробника. Оптимальні ж склад і співвідношення інгредієнтів підбирають дослідним шляхом. При цьому зважають на наступне: - зменшення кількості бісакриламіду приводить до збільшення швидкості вбирання виділень з рани, що є дуже важливою функцією для кровоспинних пов'язок; - зменшення акрилату калію приводить до можливості збільшення вбирання виділень з рани, що є важливою функцією для ран, що довго не загоюються. Склад гелеутворюючої композиції, окрім сказаного, створює умови для її насичення розчинами речовин, які мають знеболюючі або кровоспинні, чи противоопікові, або протизапальні, чи анестезуючі і загоюючи властивості, надають можливість пролонгованого виділення з пов'язки на рану визначеної лікарем лікарської або фармацевтичної речовини. Використання пропонованого способу дозволяє створити пов'язки, які забезпечують гнучку реалізацію лікувальних властивостей речовин, якими насичують або покривають гелеутворюючу композицію, що надає можливість створити безпосередньо перед застосуванням пов'язки оптимальний для конкретного пацієнта склад лікарської речовини і, за рахунок гелеутворюючої композиції пропонованого складу, збільшити термін його виходу на рану. Насичення зовнішніх поверхонь пов'язки цілющими глинами, наприклад, наночастками кремневіту та/або бентоніту підвищує її сорбуючі, протизапальні та загоюючі властивості і одночасно збільшує час на висихання гелю, що подовжує термін лікувальної дії пов'язки на рану, зменшує травматичність пов'язки як під час її накладання на рану, так і під час її вилучення з рани. Приклад. Готували гідрогелеву пов'язку для лікування та знеболювання трофічних виразок гомілки, що виникли, як рецидивуюче ускладнення глибокого варикозу вен ніг. Попередньо виготовляли в'язану сітку з синтетичної - поліпропіленової нитки, очищували сітку від забруднень. Здійснювали термофіксацію сітки шляхом її нагрівання у термостаті до температури 40-140 °C, витримували при такій температурі протягом 20-45 хвилин і охолоджували її до кімнатної температури разом з термостатом. Для активації сітки застосовували метод активації поліпероксидом. Активацію сітки можна виконувати також або озоном, або оксидом хрому, або кислотним методом активації [Кулезнев В.Н., Шершнев В.А. Химия и физика полимеров. Учеб. пособие для хим. -технол. вузов. -М.: Высш. шк., 1988. - 312 с: ил.]. Активація сітки надає можливість поліпропіленовій сітці ковалентно з'єднатися з гелеутворюючою композицією та створити міцну гелеву пластину з міцним і одночасно еластичним каркасом. Гелеутворююча композиція включала акриламід, бісакриламід, акрилат калію, поліетиленгліколь, персульфат калію та воду при такому співвідношенні компонентів (у мас. %): акриламід 10,0 бісакриламід 1,0 акрилат калію 1,5 поліетиленгліколь 15,0 персульфат калію 0,002 вода решта разом 100. Для створення міцної гелевої пластини перелічені компоненти змішували і заливали у плоскопаралельну форму з термообробленою сіткою, виготовленою з ниток на основі 2 UA 109213 U 5 10 15 20 25 30 35 40 поліпропіленових волокон. Виконували вилучення повітря з форми та прогрівали форму з композицією та сіткою всередині протягом 14-15 годин при температурі 75-85 °C. Сформований гідрогель очищували від низькомолекулярних сполук, промиваючи його колапсом гелю 40-60 % етиловим спиртом, та обезводнювали до заданого значення вологості композиції 9-12 % і отримували пластину товщиною 0,5-3,0 мм. Виготовлену пластину стерилізували і отримували гідрогелеву пов'язку. Перед застосуванням гідрогелеву пов'язку насичували на першій стадії знеболювання та лікування трофічних виразок гомілки розчином лідокаїну гідрохлориду у дистильованій воді. Для цього готували розраховану кількість 3 %-розчину лідокаїну гідрохлориду. Занурювали пластину у згаданий розчин і витримували протягом 30-40 хвилин. За цей час гідрогелева пов'язка вбирала в себе розрахований розчин і значення її вологості підвищувалося до 85-95 %. Потім зовнішні поверхні пов'язки насичувати наночастками цілющих глин, наприклад кремневітом та/або бентонітом. Підготовлену до застосування пов'язку прикладали без притискування до трофічної виразки і фіксували на 3-5 днів. На наступній стадії знеболювання та лікування трофічної виразки гомілки гідрогелеву пов'язку можна наситити, наприклад, 2 % розчином лідокаїну гідрохлориду у дистильованій воді з епінефрином (1:50 0001:100 000). При цьому у 2 % розчин лідокаїну гідрохлориду додають епінефрин з розрахунку - 1 крапля 0,1 %-розчину епінефрину на 10 мл 2 %-розчину лідокаїну. Епінефрин при цьому сприяє уповільненню всмоктування лідокаїну і пролонгує його дію. Також можливе насичування гідрогелевої пов'язки мікроцидом. На відмінність від пов'язки, виготовленої за найближчим аналогом, пропонована гідрогелева пов'язка перебувала на виразці удвічі довше без її висихання -110-120 годин (5 діб), що дозволило, завдяки подовженому терміну дії і зменшенню травмування виразки, як під час її встановлення, так і під час її вилучення, отримати позитивний результат - суттєво зменшити у хворого на час перебування пов'язки больових відчуттів. Зокрема, було зафіксовано факт наростання епітелію від краю виразки вже через 5-7 днів після перебування гідрогелевої пов'язки на виразці. Виготовлена за корисною моделлю способом гідрогелева пов'язка для лікування опікових ран та трофічних виразок на відмінність від пов'язки, виготовленої за найближчим аналогом, має більшу міцність і більший термін дії, завдяки використанню в ній сітки підвищеної міцності, така пов'язка має підвищену еластичність та легко моделюється в глибоких ранах та ранах із складним рельєфом поверхні. Корисна модель може бути застосована і для виготовлення пов'язок, призначених для ефективного лікування ран від різноманітних поранень, ран типу "діабетична стопа", пролежнів тощо. Пропонований спосіб також дозволяє виготовляти гідрогелеві пов'язки з вологістю 75-95 %, просочених певним лікарським препаратом і розташованих у герметичних стерильних упаковках, які для застосування достатньо лише вилучити з упаковки і зафіксувати на рані, що є особливо важливим в умовах роботи швидкої медичної допомоги. Таким чином, корисна модель дозволяє створювати гідрогелеві пов'язки з гнучкою реалізацією лікувальних властивостей речовин, якими їх насичують та з можливістю їх негайного застосування навіть у польових умовах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 60 1. Спосіб виготовлення гідрогелевої пов'язки для лікування опікових ран та трофічних виразок, що включає виготовлення гелеутворюючої композиції на основі акриламіду і води та її поєднування із сіткою, який відрізняється тим, що попередньо виготовляють в'язану з ниток на основі синтетичних, наприклад поліпропіленових волокон сітку, очищують її від забруднень, розміщують на рамці у розтягнутому стані і здійснюють термообробку сітки шляхом її нагрівання у термостаті до температури 40-140 °C, витримують сітку при такій температурі протягом 20-45 хвилин і потім охолоджують її до кімнатної температури разом з термостатом та здійснюють її активацію у середовищі або пероксиду, або озону, або оксиду хрому, або кислоти, отриману сітку на рамці розміщують у плоскопаралельній формі, в яку заливають гелеутворюючу композицію, вилучають повітря з форми та прогрівають форму з композицією та сіткою всередині протягом 14-15 годин при температурі 75-85 °C до формування гідрогелевої пластини, знімають сформовану гідрогелеву пластину з рамки, очищують пластину від низькомолекулярних сполук, промиваючи її колапсом гелю 40-60 % етиловим спиртом, та обезводнюють до значення вологості композиції 8-12 % і отримують гідрогелеву пластину товщиною 0,5-3,0 мм, а очищену та обезводнену гідрогелеву пластину стерилізують і одержують гідрогелеву пов'язку. 3 UA 109213 U 5 2. Спосіб виготовлення гідрогелевої пов'язки для лікування опікових ран та трофічних виразок за п. 1, який відрізняється тим, що перед застосуванням гідрогелеву пов'язку насичують або лікарськими розчинами чи емульсіями, або дистильованою водою шляхом занурення гідрогелевої пов'язки до відповідного розчину чи емульсії або дистильованої води і витримують пов'язку до підвищення значення її вологості до 75-95 %. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61L 15/00

Мітки: спосіб, опікових, ран, трофічних, виразок, виготовлення, пов'язки, лікування, гідрогелевої

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-109213-sposib-vigotovlennya-gidrogelevo-povyazki-dlya-likuvannya-opikovikh-ran-ta-trofichnikh-virazok.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб виготовлення гідрогелевої пов’язки для лікування опікових ран та трофічних виразок</a>

Подібні патенти