Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування хворих на анемію на тлі ВІЛ-інфекції, який включає призначення препаратів заліза, який відрізняється тим, що призначають препарати із групи двовалентного заліза за стандартною схемою та режимом дозування.

Текст

Реферат: Спосіб лікування хворих на анемію на тлі ВІЛ-інфекції включає призначення препаратів заліза. Призначають препарати із групи двовалентного заліза за стандартною схемою та режимом дозування. UA 107014 U (12) UA 107014 U UA 107014 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до інфекційних хвороб, і може бути використана при лікуванні анемії у ВІЛ-інфікованих осіб. З ВІЛ-інфекцією асоційовані багаточисельні порушення гемопоезу. У 70-80 % ВІЛінфікованих пацієнтів виникає анемія, причому вже на безсимптомній стадії хвороби цей показник дорівнює приблизно 30 % випадків. Виникнення анемії у ВІЛ-інфікованих пацієнтів може бути обумовлено як гемолізом, до якого призводить низка опортуністичних хвороб (Mycoplasma pneumoniae, Toxoplasma gondii, Epstein-Barr vims), так і активне специфічне пригнічення гемопоезу на рівні структур кісткового мозку (Cytomegalovirus, Human parvovirus В19, грибкові захворювання). Впровадження у кінці 90-х років XX століття високоактивної антиретровірусної терапії (ВААРТ) надало можливість поліпшити якість життя хворих та зменшити смертність від СНІД-індикаторних захворювань. Проте питання розвитку анемії залишаються актуальними. Причиною виникнення останньої є також призначення великої кількості препаратів ВААРТ, які здатні пригнічувати кістковий мозок та еритроцити. Застосування зидовудину (AZT), який входить до схеми лікування ВААРТ, часто асоціюється з мікроцитозом, що потребує замісної трансфузіонної терапії анемії, та констатується приблизно у 30 % ВІЛ-інфікованих хворих, що отримують AZT у дозі 600 мг/добу. У зв'язку з цим досить актуальною залишається проблема лікування анемії у ВІЛ-інфікованих хворих [Anemia in HIV infection: clinical impact and evidence-based management strategies / P.A. Volberding, A.M. Levine, D. Dieterich [et al.] // Clin. Infect. Dis. - 2004. - Vol. 38. - P. 1454-1463]. Відомим є спосіб лікування анемії з використанням еритроцитарної маси за допомогою метода гемотрансфузії. Цей метод полягає у перенесенні певної кількості крові або компонентів крові від донора до реципієнта та має на меті заміну втрачених компонентів та відновлення функцій крові. Основна перевага трансфузії еритроцитної маси перед іншими методами лікування анемії - швидке збільшення рівня гемоглобіну і гематокриту. Введення однієї одиниці еритроцитної маси (300 мл) викликає збільшення рівня гемоглобіну в середньому на 1 г/дл або гематокриту на 3 % [Моисеев С.В. Анемия при онкологических заболеваниях / С.В. Моисеев // Онкология. Журнал им. П.А. Герцена. - 2012. - № 1. - С. 77-82.]. Ефективність такої терапії складає 80-90 %. Але існують деякі недоліки цього методу. Перш за все трансфузія еритроцитної маси дає короткочасний ефект і при хронічній анемії на тлі ВІЛ-інфекції не може розглядатися як альтернатива іншим методам лікування. Крім того, його застосування майже завжди призводить до виникнення низки суттєвих побічних ефектів, що іноді вимагає припинення терапії. Більш високу ефективність має спосіб лікування залізодефіцитної анемії на тлі ВІЛ-інфекції, що передбачає застосування такого препарату як епокрін (рекомбінантний людський еритропоетин альфа). Він є глікопротеідом, що синтезується в клітинах ссавців, в які вбудований ген, що кодує людський еритропоетин. За своїм складом, біологічними та імунологічними властивостями епоетин альфа є ідентичним природному. Діючою речовиною препарату є рекомбінантний людський еритропоетин. 1 мл препарату містить не менше 1000 МО. Специфічна стимуляція еритропоезу зумовлена активацією мітозу та дозріванням еритроцитів із клітин - попередників еритроцитарного ряду. Крім того, введення рекомбінантного людського еритропоетину альфа призводить до підвищення гемоглобіну і гематокриту, поліпшення кровопостачання тканин і роботи серця. Епокрін призначають підшкірно по 100-150 МО/кг 3 рази на тиждень. Повний курс лікування епокріном складає 4 тижні [Узлова Т.В. Опыт применения эритропоэтина в лечении анемии сложного генеза у ВИЧ-инфицированных беременных / Т.В. Узлова, Н.В. Смирнова, С.Г. Стороженко // Вестник ЮУрГУ Серия "Образование, здравоохранение, физическая культура", выпуск 26. - 2011. - № 7. - С. 69-71]. Цей спосіб лікування, за даними авторів, є досить ефективним, але його застосування є патогенетично обґрунтованим лише на початкових стадіях хвороби. Крім того, введення епокріну у частини хворих може призводити до алергічних реакцій різного типу, у тому числі аж до ангіоневротичного шоку. Також можливі такі небажані ефекти як збільшення ризику тромбоемболічних ускладнень, що не дає змоги на подальше використання цієї терапії. Також існує спосіб лікування анемії на тлі ВІЛ-інфекції з використанням пантогематогену. Він являє собою біологічно активний концентрат крові алтайського морала, який заготовляють навесні в період найвищої фізіологічної активності. У цей час кров тварини максимально насичена вітамінами, ферментами, мікро- і макроелементами. Використання методу низькотемпературної (до 40 °C) вакуумної сушки при виготовленні цього препарату надало можливість зберегти всі ці компоненти. Його призначають по 1-2 капсули 1-4 рази на добу. Середня тривалість лікування складає 2 місяці. [Ушаков А.А. Опыт применения биологически активных добавок (БАД) в лечении железодефицитной анемии / А.А. Ушаков, М.И. Буренко // Современные наукоемкие технологии. - 2006. - № 1 - С. 74-75]. Хоча, за даними дослідження, 1 UA 107014 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 спосіб є ефективним у більшості хворих (близько 50 %), проте у 1/3 пацієнтів протягом 4 тижнів показники гемоглобіну зросли лише на 10-15 г/л, а у 5 % - залишились без змін. Недоліком цього препарату є тривалий термін його використання і, як наслідок цього, його низька ефективність, при цьому у частини хворих така терапія може призводити до виникнення алергічних реакцій різного типу, що суттєво обмежує його застосування. Для лікування хворих на анемію на тлі ВІЛ-інфекції також застосовують препарати із групи тривалентного заліза. Залежно від способу введення в організм ці препарати поділяються на пероральні і парентеральні (внутрішньовенні, внутрішньом'язові). Пероральні - можуть містити різні солі заліза або гідроокис заліза з полімантозним комплексом, парентеральні - це комплекси заліза, які можуть містити декстрин, сахарозу або карбоксимальтозу. Доведено, що в кишечнику залізо всмоктується в двовалентному стані. Для цього тривалентне залізо за допомогою мідь-залежної фероредуктази на апікальній мембрані ентероцитів або під дією вітаміну С відновлюється до двовалентного та через марганець-залежні білки-транспортери двовалентних металів (ДМТ-1 білки) надходить до ентероцитів. Потім через білок феропортін на базальній мембрані надходить у кров, де за допомогою мідь-залежних ферооксидаз окислюється до тривалентного стану, щоб зв'язатися з транспортним білком - трансферином. Тільки дуже незначна частина заліза, утворюючи комплекс з муцином шляхом піноцитозу, надходить до ентероцитів та всмоктується відповідно у кишечнику. Цю групу препаратів призначають хворим з гіпохромною анемією широкого походження [Чернов В.М. Эффективность и безопасность препаратов трехвалентного железа в лечении железодефицитной анемии / В.М. Чернов, И.С. Тарасова // Лечащий врач. - 2013. - № 8 - С. 7475]. Даний спосіб лікування хворих на анемію на тлі ВІЛ-інфекції є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Незважаючи на досить високу ефективність (70 %), спосіб має певні недоліки. По-перше, застосування цих препаратів забезпечує досягнення клінічного ефекту в дозах, що перевищують фізіологічну в 100-130 разів у разі внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, і в 600 разів - при пероральному прийомі препаратів. Таким чином, використання цих препаратів може супроводжуватися ланкою побічних дій, а саме: розвитком анорексії, нудоти, блювоти, проносом або запорами (надлишок заліза пов'язує в кишечнику сірководень, який є фізіологічним стимулятором перистальтики), тяжкістю у голові, безсонням, тахікардією, шкірним висипом. А утворення в організмі вільного пулу заліза призводить до виснаження системи антиоксидантного захисту організму і гальмування окислювальних реакцій, а отже, у свою чергу, до пригнічення імунітету, оскільки для імунного захисту організму необхідні окислювальні реакції. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності лікування анемії у ВІЛ-інфікованих хворих. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування хворих на анемію на тлі ВІЛ-інфекції, який включає призначення препаратів заліза, згідно з корисною, моделлю, призначають препарати із групи двовалентного заліза за стандартною схемою та режимом дозування. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності лікування анемії у ВІЛінфікованих хворих, обумовлений тим, що у кишечнику залізо всмоктується в двовалентному стані, тому біодоступність двовалентних солей заліза в кілька разів вище, ніж солей тривалентних, так як вони вільно дифундують через канали ДМТ-1 білків та феропортин. Тому препарати у складі двовалентного заліза надають більш швидкий ефект і нормалізують рівень гемоглобіну в середньому через 2-4 тижні, а депо заліза - вже через З місяці від початку лікування, залежно від тяжкості анемії і дозування препарату. Спосіб виконують наступним чином: для лікування хворих на анемію на тлі ВІЛ-інфекції призначають препарати із групи двовалентного заліза за стандартною схемою та режимом дозування. Спосіб ілюструють наступні приклади його застосування: Приклад 1. Хвора П., 1972 р.н., надійшла до відділення нейроінфекцій зі скаргами на виражену загальну слабкість, нудоту, запаморочення, зниження працездатності, миготіння мушок перед очима, задишку і прискорене серцебиття при незначному фізичному навантаженні. Під час об'єктивного дослідження з'ясовано: стан середнього ступеню тяжкості, у свідомості, орієнтована, млява, адинамічна. Шкірні покрови бліді з жовтяничним відтінком, сухі, чисті. Видима слизова оболонка ротоглотки бліда, відзначалися помірні явища орофарингеального кандидозу, а також явища хейліту у вигляді лущення на червоній облямівки в області куточків 2 UA 107014 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 рота. При пальпації збільшені підщелепні лімфатичні вузли в діаметрі до 0,5 см, безболісні, з оточуючими тканинами не спаяні. При аускультації серця вислуховувався систолічний шум на верхівці. Збоку легень без особливостей, живіт м'який, під час пальпації безболісний у всіх відділах, печінка - біля краю реберної дуги, селезінка не пальпується. Менінгеальних знаків та неврологічної симптоматики немає. Випорожнення і сечовипускання без особливостей. 12 Лабораторні та інструментальні дані - аналіз крові: еритроцити - 1,З×10 /л, Нb. - 62 г/л, КП - 0,8, 9 лейкоцити - 15,3×10 /л, еозинофіли 1 %, п/яд. - 2 %, сегм. - 88 %, лімфоцити - 5 %, моноцити 5 %, ШОЕ - 78 мм/год. Тимолова проба 9,0 ОД, АлАТ 0,52 ммоль/л, білірубін загальний - 15 мкмоль/л, прямий - 5 мкмоль/л, непрямий - 10 мкмоль/л. Імунологічні показники: CD4-13 % (82 кл/мкл), CD8-65 % (520 кл/мкл). Залізо сироваткове - 3,72 мкмоль/л, феритин - 10,67 нг/мл, трансферин - 3,02 г/л, вітамін В12 - >2000 пг/мл, фолієва кислота - 10,74 нг/мл, еритропоетин 1425 Мод/мл. Діагноз ВІЛ-інфекція, IV клінічна стадія. Орофарингеальний кандидоз. Вторинна гіпохромна залізодефіцитна анемія III ст. Етіотропна терапія проводилась препаратами із групи двовалентного заліза. Через 2 тижні від початку терапії хворій була проведено контрольне 12 9 дослідження аналізу крові еритроцити - 3,8×10 /л, Нb. - 110 г/л, КП - 0,9, лейкоцити - 7,3×10 /л, еозинофіли 1 %, п/яд. - 3 %, сегм. - 77 %, лімфоцити - 16 %, моноцити - 2 %, ШОЕ - 32 мм/год.). Залізо сироваткове - 5,8 мкмоль/л, феритин - 13,3 нг/мл, трансферин - 3,06 г/л, вітамін В12-1643 пг/мл, фолієва кислота - 10,8 нг/мл. При динамічному контролі відзначалася позитивна динаміка, а саме підвищення гемоглобіну та еритроцитів, а також нормалізація таких показників як залізо сироваткове, феритин. На протязі місяця рівень гемоглобіну утримувався на рівні 110О г/л. Побічних дій зафіксовано не було. Отже, у результаті проведеної терапії було досягнуто позитивного ефекту. Приклад 2. Хворий І., 1967 р.н., надійшов до відділення нейроінфекцій зі скаргами на виражену загальну слабкість, головний біль без чіткої локалізації, запаморочення, хиткість при ходьбі, зниження працездатності та збочення смаку, періодично нудоту. Під час об'єктивного дослідження з'ясовано: стан середнього ступеню тяжкості, у свідомості, орієнтований, млявий, адинамічний. Шкірні покрови бліді з сіро-жовтяничним відтінком, чисті. Слизова оболонка ротоглотки бліда, чиста. При пальпації збільшені потиличні, шийні лімфатичні вузли розміром до 1,0 см, безболісні, з оточуючими тканинами не спаяні. Серце та легені без особливостей, живіт м'який, під час пальпації безболісний у всіх відділах, печінка виступає із-під краю реберної дуги на 3 см, селезінка не пальпується. Менінгеальних знаків та неврологічної симптоматики немає. Випорожнення і сечовипускання без особливостей. Лабораторні та інструментальні дані 12 9 - аналіз крові: еритроцити - 2,6×10 /л, Нb. - 69 г/л, КП - 0,8, лейкоцити - 10,5×10 /л, еозинофіли 1 %, п/яд. - 1 %, сегм. - 62 %, лімфоцити - 24 %, моноцити - 11 %, ШОЕ - 45 мм/год. Тимолова проба 9,5 ОД, АлАТ 0,80 ммоль/л, білірубін загальний - 14 мкмоль/л, прямий - З мкмоль/л, непрямий - 11 мкмоль/л. Методом ІФА виявлені IgG до Toxoplasma gondii. Імунологічні показники: CD4-7 % (65 кл/мкл), CD8-64 % (704 кл/мкл). Залізо сироваткове - 4,27 мкмоль/л, феритин - 17,46 нг/мл, трансфери - 3,15 г/л, вітамін В12-282,4 пг/мл, фолієва кислота - 13,88 нг/мл, еритропоетин - 43,6 Мод/мл. Діагноз ВІЛ-інфекція, IV клінічна стадія. Вторинна гіпохромна залізодефіцитна анемія III ст. Хронічний вірусний гепатит мікст-інфекція (ВГВ+С). Етіотропна терапія проводилась препаратами із групи двовалентного заліза. Під час лікування хворий відчував почуття нудоти. Через 4 тижні від початку терапії хворому було проведено контрольне 12 9 дослідження аналізу крові еритроцити - 4,2×10 /л, Нb. - 124 г/л, КП - 0,9, лейкоцити - 9,2×10 /л, еозинофіли 1 %, п/яд. - 2 %, сегм. - 76 %, лімфоцити - 24 %, моноцити - 12 %, ШОЕ - 26 мм/год.). Залізо сироваткове - 5,83 мкмоль/л, феритин - 29 нг/мл, трансферин - 13,5 г/л, вітамін В12-289,2 пг/мл, фолієва кислота - 14 нг/мл, При динамічному контролі відзначалася позитивна динаміка у вигляді підвищення гемоглобіну та еритроцитів, а також нормалізації таких показників як залізо сироваткове, феритин. На протязі місяця рівень гемоглобіну утримувався на рівні 124 г/л. Побічних дій зафіксовано не було. Таким чином у результаті проведеної терапії було досягнуто позитивного ефекту. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб лікування хворих на анемію на тлі ВІЛ-інфекції, який включає призначення препаратів заліза, який відрізняється тим, що призначають препарати із групи двовалентного заліза за стандартною схемою та режимом дозування. 3 UA 107014 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for treating anemia in the setting of hiv infection

Автори англійською

Kozko Volodymyr Mykolaiovych, Kuznietsova Anastasiia Anatoliivna, Antsyferova Nataliia Viktorivna, Solomennyk Hanna Olehivna

Назва патенту російською

Способ лечения больных анемией на фоне вич-инфекции

Автори російською

Козько Владимир Николаевич, Кузнецова Анастасия Анатольевна, Анциферова Наталья Викторовна, Соломенник Анна Олеговна

МПК / Мітки

МПК: A61K 33/26, A61K 31/295, A61P 7/06

Мітки: тлі, хворих, віл-інфекції, спосіб, анемію, лікування

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/6-107014-sposib-likuvannya-khvorikh-na-anemiyu-na-tli-vil-infekci.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування хворих на анемію на тлі віл-інфекції</a>

Подібні патенти