Спосіб вивчення впливу летких фракцій фітонцидів сортів цибулевих культур на спори мікроміцетів

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб вивчення впливу летких фракцій фітонцидів сортів цибулевих культур на спори мікроміцетів, який включає інкубування спор грибів під впливом фітонцидів, який відрізняється тим, що на скельця наноситься крапля інокульованого суспензією спор агару, поряд з обох боків розміщують змочені соком досліджуваних рослин диски з фільтрувального паперу, через відповідні проміжки часу проводять спостереження, визначаючи життєздатність спор та довжину росткової гіфи, при цьому оцінку сорту здійснюють за такими показниками, як інтенсивність спороношення та пригнічення життєздатності спор під дією летких фракцій фітонцидів.

Текст

Реферат: Спосіб вивчення впливу летких фракцій фітонцидів сортів цибулевих культур на спори мікроміцетів включає інкубування спор грибів під впливом фітонцидів. На скельця наноситься крапля інокульованого суспензією спор агару, поряд з обох боків розміщують змочені соком досліджуваних рослин диски з фільтрувального паперу, через відповідні проміжки часу проводять спостереження, визначаючи життєздатність спор та довжину росткової гіфи, при цьому оцінку сорту здійснюють за такими показниками, як інтенсивність спороношення та пригнічення життєздатності спор під дією летких фракцій фітонцидів. UA 92066 U (54) СПОСІБ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ЛЕТКИХ ФРАКЦІЙ ФІТОНЦИДІВ СОРТІВ ЦИБУЛЕВИХ КУЛЬТУР НА СПОРИ МІКРОМІЦЕТІВ UA 92066 U UA 92066 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до галузі сільського господарства і може бути використана у екології, мікології та фітопатології. Сорти культурних рослин є основною складовою агроекосистем, що своїми морфологічними та фізіолого-біохімічними ознаками виступають потужним фактором впливу на структуру мікробіоценозу, його кількісний і якісний склад [1]. Фітонциди - утворені рослинами біологічно активні речовини, що пригнічують ріст та розвиток мікроорганізмів, а також мають важливе значення для імунітету рослин і взаємодії організмів у біоценозах [2]. Фітопатогенні мікроміцети протягом вегетаційного періоду в агрофітоценозах поширюються за допомогою конідій, проростання яких та інфікування рослин відбувається за наявності певних поживних речовин та доступної вологи. В свою чергу рослина має комплекс захисних речовин, які перешкоджають проникненню та колонізації патогеном. В лабораторних умовах ці умови забезпечують шляхом нанесення краплі суспензії спор на предметні скельця, які накривають покрівельними скельцями. Потім поряд наносять краплю свіжовіджатого соку досліджуваної культури та розміщують в чашки Петрі на фільтрувальний папір, змочений стерильною дистильованою водою та витримують в термостаті [3]. Водночас даний спосіб має ряд недоліків. Зокрема при нанесенні краплі суспензії спор виникає загроза розтікання рідини з досліджуваним матеріалом та пересихання конідій, не зважаючи на створення вологої камери всередині чашок Петрі, що робить неможливим спостереження за проростанням конідій патогену. Більшість мікроміцетів відноситься до аеробних мікроорганізмів, а після притискання скельцем водної суспензії ускладнюється доступ кисню, що впливає на достовірність результатів. Також сік рослин змішується з суспензією конідій мікроміцету, що не дає можливості вивчати дію летких фракцій фітонцидів на спори патогену. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу оцінки сортів цибулевих культур за впливом летких фракцій фітонцидів на спори фітопатогенних мікроміцетів. Технічним результатом способу, що заявляється, є виявлення сортів цибулевих культур, фітонциди яких здатні знижувати життєздатність спор і в свою чергу стримувати накопичення репродуктивних структур мікроміцетів в агрофітоценозах. Поставлена задача вирішується тим, що на скельця з лунками наноситься крапля інокульованого суспензією спор водного агару, який після застигання накривають покрівельними скельцями, що не перешкоджає доступу кисню та запобігає розтіканню суспензії спор по скельцю. Поряд з обох боків застиглої краплі, уникаючи контакту з агаром, розміщують змочені соком досліджуваної культури невеликі диски з фільтрувального паперу, що запобігає потраплянню пригнічуючих речовин на агар і забезпечує вивчення дії летких фракцій фітонцидів. Предметні скельця розташовують в чашки Петрі на фільтрувальний папір змочений стерильною дистильованою водою, герметизують прозорою клейкою стрічкою і витримують в термостаті. Через відповідні проміжки часу проводять спостереження за конідіями мікроміцету, визначаючи життєздатність спор та довжину росткової гіфи. Оцінку сорту здійснюють за такими показниками, як інтенсивність спороношення та пригнічення життєздатності спор під дією летких фракцій фітонцидів. В процесі розробки способу використовували фітонциди рослин цибулі ріпчастої та часнику посівного, вплив яких досліджувався на наступних мікроміцетах: Alternaria solani (Ellis & G. Martin)L. R. Jones., Al. alternata (Fries) Keissler, Al. tenuissima (Nees) Wiltshire., Fusarium oxysporum Schltdl, F. moniliforme J. Sheld., F. solani Appl. et Wr., F. culmorum (W.G. Sm.) Sacc, F. sambucinum Fuckel., Stemphylium allii-cepae X.G. Zhang & T.Y. Zhang., Botrytis cinerea Pers., B. byssoidea J.C. Walker, Penicillium expansum (Thom) Fassat., P. verrucosum Samcon., P. canescens Sopp., P. glaucum Link., P. crustosum Thom., Helminthosporium allii Campan., Gliocladium catenulatum J.C. Gilman & E.V. Abbott. Приклад Дія фітонцидів цибулі ріпчастої на спори мікроміцету Рenicillium canescens Sopp. Відомо, що всім видам цибулевих притаманна наявність фітонцидів, які мають бактерицидну, протистоцидну і протигрибкову дію. Найбільший вміст фітонцидів в денці цибулини, але достатню кількість має і сік, і сухі луски. Зелені цибулини наділені найбільшою фітонцидною активністю. Ряд дослідників вважає, що гострі, забарвлені форми цибулі мають підвищений вміст фітонцидів у порівнянні з незабарвленими та солодкими [4, 5]. Тому у дослідженні використовували цибулини гострих та салатних сортів з лусками білого, жовтого та фіолетового забарвлення. В чашки з чистими культурами мікроміцетів додають по 5 мл стерильної дистильованої води, трохи збовтавши, зливають у скляні ємності. Краплю суспензії конідій продивляються під мікроскопом і шляхом розведень доводять кількість конідій до 35-50 шт. в полі зору мікроскопу 1 UA 92066 U 5 10 15 (150). Потім піпеткою до водного агару охолодженого до 40 °C додають суспензію спор з розрахунком 1 мл на 4 мл агару. На предметне скло з лункою наносять краплю інокульованого суспензією спор водного агару (0,1 мл). Дають час для застигання агару і накривають покрівельним скельцем. Поряд з обох боків, уникаючи контакту з агаром, розміщують змочені соком цибулі ріпчастої невеликі диски (діаметром 1 см) з фільтрувального паперу. Предметні скельця розташовують в чашки Петрі на фільтрувальний папір, змочений стерильною дистильованою водою і розміщують в термостат при температурі 24-26 °C. Через певний проміжок часу підраховують число спор, що проросли і загальну кількість конідій не менше, чим в 5 полях зору мікроскопу. Розміри росткової гіфи вимірюють за допомогою окулярмікрометра та об'єктмікрометра. Під час дослідження було виявлено, що оптимальним часом для підрахунку пророслих спор Рenicillium canescens с 12 годин після посіву, коли росткова трубка перевищує розмір спори і має оптимальний розмір, щоб не ускладнювати підрахунок. Також було виявлено, що даний мікроміцет спороносить через 48 годин після посіву. Тому інтенсивність спороношення підраховували на другу добу, шляхом змиву інокульованого агару з предметних скелець та прямого підрахунку спор у камері Горяєва-Тома. Було виявлено диференціацію досліджуваних сортів за їх впливом на інтенсивність утворення інфекційних одиниць та пригніченням життєздатності спор Рenicillium canescens. Результати досліджень представлені в таблиці: 20 Сорт Контроль (вода) Грандіна Золотиста Любчик Голубка Мавка Буран Гармонія 25 30 35 40 Проростання конідій, % 64,38 84,43 33,25 77,27 71,10 87,12 23,08 67,19 Довжина росткової гіфи, мкм. 20,0±0,90 17,9±0,80 15,0±0,71 16,0±0,74 18,9±0,90 16,5±0,76 14,1±0,68 18,5±0,85 Кількість спор у 1 мл суспензії, млн. шт./мл. 5,05±0,20 1,75±0,08 1,50±0,07 1,30±0,06 3,01±0,10 1,51±0,07 1,15±0,05 1,98±0,09 В порівнянні з контролем фітонциди усіх сортозразків пригнічують ріст та розвиток спор мікроміцету. Але репродуктивна здатність та життєздатність конідій ізолятів Рenicillium canescens під впливом фітонцидів сортів Голубка, Гармонія була найвищою, що може сприяти швидкому розвитку й поширенню патогену в посівах цих сортів. Фітонциди сортів Золотиста та Буран здатні пригнічувати формування спор гриба Рenicillium canescens, в результаті чого інфекційний фон патогену в агрофітоценозах залишається екологічно безпечним. Розроблений спосіб дозволив виявити кількісні та якісні показники механізмів впливу фітонцидів сорту на розвиток спороношення мікроміцетів, з використанням яких проводили оцінку сортів як факторів екологічної безпеки забруднення агрофітоценозів мікроміцетами. Джерела інформації: 1. Парфенюк A.I. Фітопатогенний фон в агрофітоценозах, що створюють різні сорти рослин. Біорізноманіття екосистем / А.І.Парфенюк., О.Μ.Стерлікова. // Агроекологічний журнал - 2011. № 2 - С. 81-85. 2. Вигера С.М. Фітонцидологія, стан і перспективи розвитку / С.Μ.Вигера // Фітопатогенні бактерії..Фітоцидологія. Алелопатія: збірник статей міжнародної наукової конференції, Державний агроекологічний університет. - Житомир, 2005 - С. 218-222. 3. Лемеза Н. А. Иммунитет растений: практикум [для студентов биол. фак.] / Н.А.Лемеза. Минск: БГУ, 2008. - 96с. 4. Токин Б.П. Целебные яды растений. Повесть о фітонцидах / Б.П.Токин. - Изд-во Ленингр. университета, изд. 3-е, испр. и доп. - 1980. -280 с. 5. Казакова А.А. Лук / А.А.Казакова. - Ленинград: Колос. - 1970. -359 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб вивчення впливу летких фракцій фітонцидів сортів цибулевих культур на спори мікроміцетів, який включає інкубування спор грибів під впливом фітонцидів, який відрізняється тим, що на скельця наноситься крапля інокульованого суспензією спор агару, поряд з обох боків розміщують змочені соком досліджуваних рослин диски з фільтрувального паперу, через відповідні проміжки часу проводять спостереження, визначаючи життєздатність спор та 2 UA 92066 U довжину росткової гіфи, при цьому оцінку сорту здійснюють за такими показниками, як інтенсивність спороношення та пригнічення життєздатності спор під дією летких фракцій фітонцидів. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Parfeniuk Alla Ivanivna

Автори російською

Парфенюк Алла Ивановна

МПК / Мітки

МПК: C12Q 1/00

Мітки: мікроміцетів, фітонцидів, фракцій, летких, культур, спори, цибулевих, сортів, вивчення, спосіб, впливу

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-92066-sposib-vivchennya-vplivu-letkikh-frakcijj-fitoncidiv-sortiv-cibulevikh-kultur-na-spori-mikromicetiv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб вивчення впливу летких фракцій фітонцидів сортів цибулевих культур на спори мікроміцетів</a>

Подібні патенти