Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб застосування добрив на насіннєвих посівах люцерни, що включає внесення мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту в запас, який відрізняється тим, що одноразове внесення добрив кількістю 20 т/га гною здійснюють на фоні органічних та вапнякових добрив на насіннєвих посівах люцерни протягом трирічного використання травостою.

Текст

Реферат: Спосіб застосування добрив на насіннєвих посівах люцерни включає одноразове внесення мінеральних добрив кількістю 20 т/га гною під основний обробіток ґрунту в запас на фоні органічних та вапнякових добрив на насіннєвих посівах люцерни протягом трирічного використання травостою. UA 86221 U (12) UA 86221 U UA 86221 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства і може бути застосована для одержання стійкого по роках високого врожаю насіння люцерни належної якості. Серед кормових культур визначна роль в інтенсифікації кормовиробництва і переводі його на промислову основу належить люцерні. Ця культура порівняно з іншими травами містить більше перетравного білка, каротину і мінеральних речовин, особливо кальцію і фосфору. Люцерна більш вимоглива до поживних речовин, ніж інші культури, хоч і сама має удобрювальні властивості. Науково обґрунтоване удобрення люцерни на насіння - одна з важливих умов, що позитивно впливають на цвітіння, запилення і плодоутворення. Аналоги досліджень стосовно ефективності одноразового застосування мінеральних добрив в запас на насіннєвих посівах люцерни в умовах центрального Лісостепу невідомі. Подібні дослідження проводились лише на багаторічних злакових травах (Бугайов В.Д., Антонів С.Ф. Сучасні технології виробництва насіння багаторічних трав // Посібник українського хлібороба. 2012. - том 1. - С. 156-161.). Задача корисної моделі полягає у підвищенні врожайності насіння люцерни, що дасть змогу ліквідувати щорічний хронічний дефіцит його, знизити його вартість, розширити ареал вирощування цієї цінної кормової культури в різних зонах країни. Поставлена задача вирішується в одноразовому внесенні мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту в запас на фоні органічних та вапнякових добрив на насіннєвих посівах люцерни протягом трирічного використання травостою. Приклад. Важливою ланкою в технології вирощування високих урожаїв насіння люцерни є забезпечення оптимальних умов живлення рослин. Розрахунки показують, що протягом трьох років використання люцерни на насіння вона виносить з ґрунту (в кг/га): 170-180 азоту, 100-120 фосфору, 260-280 калію і 280-320 кальцію. Виходячи з цього, в дослідженнях було передбачено певні дози внесення мінеральних і органічних добрив. Було враховано, що люцерна є азотфіксуюча рослина, і тому азотні добрива під неї застосовувати не доцільно. Відносно часу і доз застосування вапнякових і органічних добрив на сірих опідзолених ґрунтах Лісостепу України, то дані наукових установ і передової практики свідчать про перевагу їх внесення за 1-2 роки до сівби під попередник з розрахунку вапна 0,5-1,0 норми за гідролітичною кислотність і гною 20-30 т/га, а внесення фосфорно-калійних добрив - восени перед посівом найбільш ефективне (Бугайов В.Д., Антонів С.Ф., Борона В.П. та ін. Рекомендації по сучасних технологіях вирощування бобових і злакових трав на насіння. - Вінниця, 2003. – 36 с; Бугайов В.Д., Колісник С.І., Антонів С.Ф. та ін. Технологія вирощування бобових та злакових трав на насіння. - Вінниця, 2005. - 52 с). Нами була розроблена схема та проведені дослідження на насіннєвих посівах люцерни (таблиця) в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН протягом 1982-2012 pp. лабораторно-польовим методом і в наступному була виробнича перевірка та впровадження на виробництві результатів наукових розробок. Обробіток ґрунту, внесення добрив, догляд за посівами і інші роботи здійснювались згідно зі схемою досліду і прийнятою технологією вирощування. Враховувалась дата настання основних фаз вегетації, густота рослин і стеблостою після сходів, перед збиранням і входом в зиму, стан посівів в балах, пошкодження хворобами і шкідниками, ступінь засміченості, врожай зеленої маси і насіння, його структура. Сівба широкорядна з міжряддями 60 см, норма висіву насіння 3 кг/га, сорт Вінничанка, та повторна закладка досліду з сортом інтенсивного типу Регіна. Насіння збирали після підкошування до бутонізації або з першого укосу. Насіннєвий посів використовували протягом трьох років. Всього було проведено три цикли закладки досліджень, а кожен цикл складався з чотирьох років життя люцерни, тобто - рік посіву плюс три роки використання. Ґрунти дослідного поля - сірі лісові з такою агрохімічною характеристикою орного шару: вміст гумусу - 2,15 %, загального азоту - 0,1 %, рухомих форм фосфору - 20, калію 13,5 мг на 100 гр ґрунту, рН - 5,4, гідролітична кислотність - 2,67 мг-екв. на 100 гр ґрунту. Умови живлення рослин позначаються на інтенсивності фізіолого-біохімічних процесів і впливають на врожайність насіння люцерни. Рівень її є основним показником продуктивності люцерни, особливо при оцінці ефективності доз і співвідношень добрив. Наведені в таблиці дані дослідження показують, що на сірих лісових ґрунтах в умовах центрального Лісостепу внесення мінеральних добрив на фоні вапна і гною забезпечує досить високі (10-14 %) прирости врожаю насіння люцерни. Найвищий приріст врожаю насіння - 0,07 т/га - одержано при одноразовому (в запас) основному застосування мінеральних добрив дозою Р180K180 (варіант 4) на фоні 20 т/га гною і вапна, внесеного в повній нормі за гідролітичною кислотністю. На тому ж фоні щорічне внесення дози Р30K30 (варіант 2) забезпечено приріст 0,05 т/га при врожаї на контролі 0,25 т/га. 1 UA 86221 U 5 Застосування добрив дозою Р180K180, але вроздріб кількістю Р60K60, тобто щорічно восени протягом трьох років використання травостою на насіння (варіант 7), забезпечило рівень врожайності 0,30 т/га, що є близьким (в межах істотної різниці) до величини її при одноразовому застосуванні добрив (варіант 4). Але витрати на щорічне внесення більше на 12 %, ніж при одноразовому їх застосуванні. При цьому значно скорочуються організаційно господарські заходи. Економічний ефект цього відчутно може проявитись на значних площах насінників в господарствах України. Таблиця Урожайність насіння люцерни залежно від доз, співвідношень і видів добрив Середнє за всі цикли № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 10 15 20 25 30 Варіанти Контроль - без добрив (СаСО3+20 т/га гною) - фон + Р30K30 (щорічно) Фон + Р120K120 (одноразово) Фон + Р180K180 (одноразово) Фон + Р120K240 (одноразово) Фон + Р240K120 (одноразово) Фон + Р60K60 (щорічно) Фон + Р240K240 (одноразово) Фон + Р30K360 (одноразово) Фон + Р240 (одноразово) СаСО3 + Р240K240 (одноразово) Р240K240 (одноразово) m1, % НІР 0,95 Густота рослин, 2 шт./м 9 Стебел, шт./м Висота Урожайність рослин, см насіння, т/га 163 87 0,25 10 212 86 0,30 10 9 8 8 9 9 10 9 9 10 206 215 208 214 206 200 198 188 187 179 83 88 89 87 87 88 88 89 88 89 0,30 0,32 0,31 0,30 0,30 0,30 0,30 0,29 0,29 0,27 3,1 0,02 т/га Слід відмітити, що збільшення одноразової дози добрив на величину щорічного внесення Р60K60 до Р240K240 (варіант 8) не привело до збільшення врожайності насіння порівняно з дозою Р180K180. Очевидно це пов'язано з біологічною особливістю люцерни, її належністю до певного генетичного типу, сорту та факторів, притаманних живленню цієї культури. Ця ж доза мінеральних добрив (варіант 12), але внесена без вапнування та органіки, майже не дала ефекту - 0,27 т/га насіння, або на 0,02 т/га більше контролю, що є в межах помилки. Вапнування (варіант 11) поліпшило умови живлення рослин, і тому в поєднання з мінеральними добривами дозою Р240K240 приріст врожаю насіння вже становив проти контролю 0,04 т/га. Зменшення одноразової дози добрив до Р120K240 (варіант 3) мало нижчу насіннєву ефективність порівняно з дозою Р180K180 (варіант 4) на 0,02 т/га, але майже однакову як і при щорічному внесенні Р30K30 на тому ж фоні. Аналіз динаміки густоти рослин за роками залежно від внесення добрив показав, що вона дещо зменшувалась у міру старіння рослин і на неї та на висоту травостою практично дози і співвідношення добрив не впливали. Кількість стебел, що розвиваються на кожній рослині, збільшувалась з віком рослин і була більшою на варіантах, що мали вищу насіннєву продуктивність. Результати досліджень свідчать про значну залежність врожайності насіння люцерни від доз, видів і співвідношення добрив. У зоні центрального Лісостепу України найбільш ефективної дозою є застосування в запас Р180K180 на фоні вапнування в одній нормі за гідролітичною кислотністю і 20 т/га гною. При цьому затрати при одноразовому внесенні порівняно з роздрібним щорічним зменшуються на 12 % (розрахунки проведені на основі технологічної карти вирощування люцерни). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб застосування добрив на насіннєвих посівах люцерни, що включає внесення мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту в запас, який відрізняється тим, що одноразове 2 UA 86221 U внесення добрив кількістю 20 т/га гною здійснюють на фоні органічних та вапнякових добрив на насіннєвих посівах люцерни протягом трирічного використання травостою. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Spirin Anatolii Volodymyrovych

Автори російською

Спирин Анатолий Владимирович

МПК / Мітки

МПК: A01C 21/00

Мітки: спосіб, посівах, насіннєвих, добрив, люцерни, застосування

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-86221-sposib-zastosuvannya-dobriv-na-nasinnehvikh-posivakh-lyucerni.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб застосування добрив на насіннєвих посівах люцерни</a>

Подібні патенти