Пристрій для анальгезуючої іммобілізації при переломах грудної клітки чи ребер

Номер патенту: 85674

Опубліковано: 25.02.2009

Автор: Болла Кальман

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Пристрій (10, 22) для анальгезуючої іммобілізації при переломах грудної клітки чи ребер, який відрізняється тим, що містить твердий площинний шинуючий елемент (12, 24), що закриває велику частину зони (19) перелому, при цьому іммобілізуючий пристрій (10, 22) з боку, зверненого до тіла пацієнта, оснащено клейовим шаром (11, 26), придатним для приклеювання цього іммобілізуючого пристрою (10, 22) до тіла пацієнта.

2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що шинуючий елемент (10, 22) виконаний з можливістю приєднання до зовнішнього контуру грудної клітки без додаткових допоміжних засобів чи інструментів.

3. Пристрій за п. 1 чи 2, який відрізняється тим, що шинуючий елемент (10, 22) містить пластмасову пластину, яка може пластично деформуватись.

4. Пристрій за п. 1 чи 2, який відрізняється тим, що шинуючий елемент (10, 22) містить металеву пластину, яка може пластично деформуватись.

5. Пристрій за п. 4, який відрізняється тим, що пластично деформівна металева пластина виконана з алюмінію.

6. Пристрій за п. 5, який відрізняється тим, що пластично деформівна металева пластина для поліпшення локального деформування й одночасно для підвищення твердості виконана гофрованою, причому гребені гофрів проходять, власне кажучи, паралельно ребрам, що підлягають лікуванню.

7. Пристрій за кожним з пп. 1-6, який відрізняється тим, що шинуючий елемент (12, 24) з верхнього і/чи нижнього боку має покриття (23, 25).

8. Пристрій за п. 7, який відрізняється тим, що покриття (23, 25) на верхньому і/чи нижньому боці виконано з тканини чи еластичного спіненого матеріалу, переважно з відкритими порами.

9. Пристрій за кожним з пп. 1-8, який відрізняється тим, що він оснащений захисною плівкою (27) для захисту верхнього боку шинуючого елемента (12, 24).

10. Пристрій за п. 9, який відрізняється тим, що захисна плівка (27) збоку виходить за межі шинуючого елемента (12, 24) і утворює охоплюючий край (28) у вигляді облямівки, при цьому зі свого нижнього боку захисна плівка (27) оснащена клейовим шаром.

11. Пристрій за п. 10, який відрізняється тим, що він додатково містить локальну анальгезуючу речовину.

12. Пристрій за п. 11, який відрізняється тим, що анальгезуюча речовина поміщена в подушку чи підкладку, що приєднується до іммобілізуючого пристрою (10, 22) з можливістю від'єднання.

13. Пристрій за п. 11, який відрізняється тим, що анальгезуючою речовиною оснащені ділянки клейового шару (11, 26) чи весь клейовий шар (11, 26).

Текст

Дивитися

1. Пристрій (10, 22) для анальгезуючої іммобілізації при переломах гр удної клітки чи ребер, який відрізняє ться тим, що містить твердий площинний шинуючий елемент (12, 24), що закриває велику частину зони (19) перелому, при цьому іммобілізуючий пристрій (10, 22) з боку, зверненого до тіла пацієнта, оснащено клейовим шаром (11, 26), придатним для приклеювання цього іммобілізуючого пристрою (10, 22) до тіла пацієнта. 2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що шинуючий елемент (10, 22) виконаний з можливістю приєднання до зовнішнього контуру гр удної клітки без додаткових допоміжних засобів чи інструментів. 3. Пристрій за п. 1 чи 2, який відрізняється тим, що шинуючий елемент (10, 22) містить пластмасову пластину, яка може пластично деформуватись. 4. Пристрій за п. 1 чи 2, який відрізняється тим, що шинуючий елемент (10, 22) містить металеву пластину, яка може пластично деформуватись. 5. Пристрій за п. 4, який відрізняється тим, що пластично деформівна металева пластина виконана з алюмінію. C2 2 (11) 1 3 85674 Воно заподіює біль пацієнту і примушує його дихати поверхово (знижена форсована життєва ємність легень ЖЄЛ) чи, як у випадку декількох переломів, здійснювати парадоксальне дихання, при якому рух задіяної в диханні частини грудної клітки відбувається в протилежному напрямку в порівнянні з нормальним диханням. У більшості випадків при переломі ребер не задіюють ніякого механічного втр учання, а чекають коли загоєння відбудеться природним чином. Тому для зняття болю, а отже і для поліпшення дихання, бажано використовувати відповідні медикаменти. Уже довгий час відомий спосіб іммобілізації зламаних ребер, при якому переламану грудну клітку фіксують клейкими пластирами, знижуючи в такий спосіб можливість зсуву зламаних ребер. Однак, у багатьох випадках цей спосіб виявляється недостатньо ефективним. У [патентному документі GB 626425] було запропоновано замість пластирів використовувати еластичний бандаж, що попередньо розтягували знімним натяжним пристроєм. Таке іммобілізуюче пристосування дійсно обмежує зсув в зоні зламаних ребер, однак воно в той же час істотно обмежує і сам подих. У вищезгаданому [патенті US 4312334] запропонований каркас, що закріплюється навколо пацієнта. Зі свого переднього боку каркас має два вертикальних дугоподібних утримуючих елементи, що розташовані на грудній клітці. Запала частина зламаної грудної клітки виправляється назовні за допомогою дроту, один кінець якої прикріплений до грудної клітки, а другий - до відповідного утримуючого елемента. Таким чином, зламані ребра утримуються в положенні, сприятливому для загоєння, внаслідок чого пацієнту легше дихати й у нього полегшується біль. До недоліків такого пристосування можна віднести, по-перше, необхідність механічного втручання і складність кріплення дроту, а по-друге, те, що каркас і натягнутий дріт обмежують волю рухів пацієнта. Нарешті, з [публікації WO 89/05620] відома фіксуюча пластина для зламаних ребер. Ця пластина тверда на вигин у подовжньому напрямку, але в перпендикулярному напрямку вона є досить гнучкою. Крім того, вона виконана з можливістю повороту до деякої міри в діагональному напрямку (тобто може скручуватися). Таке пристосування, з одного боку, забезпечує утримання і фіксацію окремих зламаних ребер, а з іншого боку, не утруднює природного руху ребер при диханні. Це досягається завдяки виконанню пластини з еластичного гнучкого матеріалу (наприклад, гуми чи пластмаси), у якому є кілька закритих подовжених порожнин, що проходять паралельно подовжньому напрямку, у якому пластина тверда на вигин. У кожну порожнину в якості лінійного шинуючого елемента поміщають вільно переміщуваний стрижень з непружного, але деформуючого матеріалу. У випадку перелому ребер ці шинуючі стрижні можна шляхом деформації підігнати до контуру ребер. Потім пластину із шинуючими стрижнями наклеюють на поверхню грудної клітки, при цьому стрижні проходять паралельно ребрам. Ребра 4 міцно фіксують у подовжньому напрямку, забезпечуючи при цьому можливість безперешкодного розширення грудної клітки для нормального подиху. Незважаючи на те, що лінійні шинуючі елементи забезпечують фіксацію зламаних ребер у подовжньому напрямку, при подиху ребра можуть безперешкодно рухатися відносно один одного. Це досягається почасти завдяки тому, що стрижні розміщені в порожнинах з можливістю вільного переміщення. Унаслідок цієї рухливості ребер відносно один одного проміжки між ребрами при диханні змінюються. В результаті цього ребра в місці перелому можуть тертися одне об одне, заподіюючи біль. Цей біль може привести до спазму міжреберних м'язів, через що біль стає ще сильнішим. Задача даного винаходу полягає в створенні анальгезуючого іммобілізуючого пристрою, призначеного для використання при переломах грудної клітки і позбавленого недоліків відомих аналогічних пристосувань. Цей пристрій повинен бути простим у виготовленні і застосуванні, а також безпечним. Він повиннен послабляти біль і поліпшувати ди хання пацієнта, істотно не обмежуючи при цьому волю його рухі в. Ця задача вирішується завдяки пристрою, охарактеризованому в пункті 1 формули винаходу. Сутність винаходу полягає у використанні твердого площинного шинуючого елемента, що перекриває зону перелому і, можливо, зламане ребро (зламані ребра) та сусідні цілі ребра. Шинуючий елемент з боку, зверненого до тіла пацієнта, постачений клейовим шаром для приклеювання іммобілізуючого пристрою до тіла пацієнта. Шинуючий елемент можна приклеїти до ділянки грудної клітки, що має перелом (зона перелому), причому в кращому випадку сусідні неушкоджені ділянки також повинні перекриватися. Таким чином, зламані ребра можна захистити відносно твердим шинуючим елементом, у той же час вони будуть підтримуватися здоровими ребрами. Така стабілізація веде до зменшення болю і полегшення подиху. Відповідно до кращого варіанта винаходу, шинуючий елемент можна приєднувати до зовнішнього контуру грудної клітки без додаткових допоміжних засобів та інструментів, причому бажано, щоб він мав пластмасову пластину чи металеву пластину, які деформуються пластично. Це в ще більшому ступені підвищує е фективність шинування і спрощує застосування. Металева пластина, що де формується пластично, переважно виконана з алюмінію. Для поліпшення локального деформування й одночасного збільшення твердості металеву пластину, яка деформується пластично, гофрують, причому гребені гофрів повинні проходити, власне кажучи, паралельно ребрам, що підлягають лікуванню. Такий шинуючий матеріал з успіхом застосовували для інших задач [див. документи WO 97/22312 чи US 6039706]. Для того, щоб шинуючий елемент можна було носити більш зручніше, його верхню і/чи нижню сторони постачають покриттям, виконаним переважно з тканини чи еластичного спіненого матері 5 85674 алу, зокрема, з відкритими порами. Крім того, у шинуючому елементі можна виконати перфорацію, що забезпечує проникність іммобілізуючого пристрою. Щоб захистити іммобілізуючий пристрій від зовнішніх впливів, наприклад від води, верхню сторону шинуючо го елемента краще покрити захисною плівкою. Захисну плівку можна наклеїти на поверхню шинуючого елемента, зокрема, після розміщення елемента на тілі пацієнта. Захист бічних сторін можна забезпечити дуже простим способом завдяки тому, що плівка в бічному напрямку виходить за межі шинуючого елемента й утворює охоплюючу облямівку, а також завдяки тому, що плівка з нижньої сторони має клейовий шар, у тому числі й у зоні облямівки. Щоб ще ефективніше зменшити біль, пов'язаний з переломом ребер, іммобілізуючий пристрій додатково постачають локальною анальгезуючою речовиною. Анальгезуючі речовини можна поміщати в подушк у чи підкладку, що приєднується до іммобілізуючого пристрою з можливістю від'єднання. Як варіант, анальгезуючою речовиною можна постачати також деякі ділянки клейового шару чи весь цей шар. Короткий опис креслень Нижче винахід пояснений більш докладно на прикладі деяких варіантів його виконання, приведених з посиланням на супутні креслення, на яких: Фіг.1 являє собою дуже спрощене аксонометричне зображення першого варіанта іммобілізуючого пристрою, що забезпечує ушкодженим ребрам стан спокою; Фіг.2 зверху зображує показаний на Фіг.1 іммобілізуючий пристрій; Фіг.3 попереду ілюструє приклад можливого перелому ребер; на кресленні показані чотири ребра, друге зверху ребро зламане; Фіг.4 спрощено зображує перетин по лінії IV-IV зони перелому, показаної на Фіг.3; Фіг.5 попереду зображує другий варіант іммобілізуючого пристрою, наклеєного на показане на Фіг.3 зламане ребро; Фіг.6 відповідає Фіг.4 та ілюструє дія наклеєного іммобілізуючого пристрою; Фіг.7 у збільшеному масштабі зображує розріз іммобілізуючого пристрою, показаного на Фіг.5 і 6. Запропонований пристрій знаходить своє застосування при переломі чи вдавленні ребер (переломі грудної клітки). Призначення пристрою полягає в запобіганні зсуву ушкоджених ребер у грудній клітці чи щонайменше в істотному обмеженні такого зсуву. Особливою перевагою описуваного пристрою є те, що у випадку вікончатого перелому (при якому кілька ребер зламано в двох різних місцях, у результаті чого утвориться свого роду вікно) воно позитивним чином впливає на парадоксальний подих. Один із варіантів виконання такого іммобілізуючого пристрою досить спрощено зображений на Фіг.1 і 2. На Фіг.1 схематично показані чотири ребра 15... 18 з одного боку грудної клітки 13, з яких друге ребро зверху, тобто ребро 16, має перелом 14. Шари тканини і шкіри, розташовані над ребрами 15...18, з метою спрощення креслення не пока 6 зані. Міжреберні м'язи також не показані. На ділянку гр удної клітки 13, що о хоплює місце перелому 14, зовні відповідно до вигину грудної клітки 13 наклеєний плоский іммобілізуючий пристрій 10 у вигляді шини. Цей пристрій покриває всю поверхню грудної клітки чи велику її частину. Основним компонентом іммобілізуючого пристрою 10 є шинуючий елемент 12 (Фіг.2), виконаний у вигляді пластини з досить твердого матеріалу, але при цьому здатний до пластичної деформації. Наклеювання здійснюють як і у випадку пластиру - за допомогою відповідного клейового шару 11 (Фіг.2), що наноситься з внутрішньої сторони шинуючого елемента 12. При цьому розмір (довжину в бічному напрямку) іммобілізуючого пристрою 10 варто вибирати таким чином, щоб пристрій 10 у достатньому ступені перекривав не тільки ушкоджене ребро 16, але й сусідні ребра 15 і 17. Після наклеювання іммобілізуючий пристрій 10 спирається на неушкоджену частину зламаного ребра (зламаних ребер) і на сусідні неушкоджені ребра 15 і 17, при цьому він фіксує ушкоджене ребро 16 щодо сусідніх ребер 15 і 17. Завдяки цьому істотно обмежується переміщення ушкодженого ребра, що заподіює біль, 16 при подиху, кашлі, сміху й інших руха х пацієнта. Біль, обумовлений цими рухами, не виникає чи щонайменше значно пом'якшується. Додатково, із внутрішнього боку іммобілізуючого пристрою 10 можна локально розмістити якінебудь засоби для пом'якшення болю, що виникає через ушкоджене ребро 16. У кращому випадку до внутрішнього боку іммобілізуючого пристрою 10 за допомогою стрічки, що від'єднується, (наприклад, шляхом приклеювання чи за допомогою "липучки") прикріплюють подушку чи підкладку, просочену анальгезуючим засобом, що діє через шкіру. Як варіант, анальгезуючим засобом можна просочити весь клейовий шар 11 чи деякі його ділянки. Дію запропонованого іммобілізуючого пристрою можна пояснити з посиланням на Фіг.3-6. У даному прикладі показані чотири рівнобіжних ребра 15...18, з яких друге ребро зверху, тобто ребро 16 має перелом 14 (зрозуміло, може бути зламано і кілька ребер). Якщо зобразити перетин грудної клітки, виконаний за показаною на Фіг.3 площиною IV-IV, то вийде вигляд, спрощено представлений на Фіг.4. Ребра 15...18 оточені міжреберними м'я зами 21, призначеними, зокрема, для здійснення дихання. Усе це покрито декількома шарами шкіри і жирової тканини, що спрощено показані у вигляді шару 20. У зоні 19 перелому зламане ребро 16 втрачає свою стабільність, щонайменше частково, тому виникають переміщення кісткових уламків відносно один одного (переміщення на Фіг.3 і 4 показані подвійними стрілками), що супроводжуються тертям. Ці переміщення заподіюють пацієнту значний біль при будь-якому русі гр удної клітки. Якщо, як показано на Фіг.5 і 6, на зону 19 перелому зі зламаним ребром 16, а також переважно на неушкоджені ребра 15, 17 і 18 наклеїти іммобілізуючий пристрій 22, то зона 19 перелому стабілізується, унаслідок чого зламане ребро 16 іммобілізується in se, а також іммобілізується щодо інших ребер 15, 17 і 18. Це значно знижує біль 7 85674 пацієнта при диханні, і дихання істотно поліпшується. У відношенні 42 пацієнтів (33 пацієнта з запропонованим іммобілізуючим пристроєм і 9 контрольних пацієнтів) були проведені клінічні іспити. Пацієнти мали до 5 зламаних ребер, розташованих поруч. Інтенсивність болю визначали по аналоговій шкалі до іспиту, а також 1-2, 24 і 48 годин після нього. У порівнянні з контрольними пацієнтами інтенсивність болю в стані спокою (р

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Device for analgesic immobilization in thorax or rib fractures

Автори англійською

Bolla Calman

Назва патенту російською

Устройство для анальгезирующей иммобилизации при переломах грудной клетки или ребер

Автори російською

Болла Калман

МПК / Мітки

МПК: A61F 5/058

Мітки: іммобілізації, пристрій, анальгезуючої, клітки, ребер, грудної, переломах

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-85674-pristrijj-dlya-analgezuyucho-immobilizaci-pri-perelomakh-grudno-klitki-chi-reber.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Пристрій для анальгезуючої іммобілізації при переломах грудної клітки чи ребер</a>

Подібні патенти