Спосіб хірургічного лікування захворювань верхньощелепного синуса

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб хірургічного лікування захворювань верхньощелепного синуса, що включає застосування ендоринохірургії, який відрізняється тим, що пацієнту виконують передопераційне томографічне дослідження порожнини носа та навколоносових синусів і, базуючись на даних комп'ютерної томографії із застосуванням 3D реконструкції, виконують розрахунок і побудову геометричних об'єктів - ностріло-остіо-максилярного кута та його похідної, на основі оцінки величини похідної ностріло-остіо-максилярного кута та порівняння її з шириною кута огляду ендоскопів роблять висновок про можливість візуального контролю за ходом втручання та вибір способу виконання доступу до верхньощелепного синуса, після цього здійснюють оперативне втручання з ендоскопічним візуальним контролем.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ностріло-остіо-максилярний кут будують на трьох точках: перша - 5 мм нижче верхнього кісткового краю передньої назальної апертури або 5 мм вище нижнього краю кісткової назальної апертури при локалізації утворення на верхній стінці синуса, друга точка - передній край планованого місця доступу, третя точка - передня межа утворення у порожнині верхньощелепного синуса, яке планують видалити.

3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що похідну ностріло-остіо-максилярного кута вираховують за формулою:

,

де  - похідна ностріло-остіо-максилярного кута;

 - ностріло-остіо-максилярний кут;

 - кут ендоскопа, який визначається його характеристиками.

Текст

Реферат: Спосіб хірургічного лікування захворювань верхньощелепного синуса включає застосування ендоринохірургії. Виконують передопераційне томографічне дослідження порожнини носа та навколоносових синусів. Базуючись на даних комп'ютерної томографії із застосуванням 3Dреконструкції виконують розрахунок і побудову геометричних об'єктів - ностріло-остіомаксилярного кута та його похідної. Здійснюють оцінку величини похідної ностріло-остіомаксилярного кута та порівнюють її з шириною кута огляду ендоскопів. Після цього здійснюють оперативне втручання з ендоскопічним візуальним контролем. UA 80182 U (12) UA 80182 U UA 80182 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при лікуванні пацієнтів із захворюваннями верхньощелепного синуса, наприклад кістами, яким планується виконати ендоскопічне оперативне втручання. Відомо спосіб хірургічного лікування захворювань верхньощелепного синуса, що полягає у видаленні патологічного процесу з порожнини синуса із доступом через присінок ротової порожнини в ділянці fossa canina - мікрогайморотомія або із застосуванням ендоназального доступу [Виганд М.Э. Эндоскопическая хирургия околоносовых пазух и переднего отдела основания черепа. М.: Медицинская литература, 2010-275 с.]. Основним недоліком мікрогайморотомії є достатня травматичність втручання, значні реактивні зміни зі сторони м'яких тканин ділянки щоки, можливість травмування підочноямкового нерва з розвитком парестезій. Також при вказаному втручанні неможлива корекція структур остіо-меатального комплексу з одного доступу, а тому постає необхідність ендоназального етапу втручання. При ендоназальному доступі не виконуються маніпуляції у присінку ротової порожнини, при необхідності здійснюється корекція структур остіо-меатального комплексу. Недоліком його є складність візуалізації структур, що розміщені у передніх та медіальних відділах верхньощелепного синуса, триваліше післяопераційне спостереження з метою формування функціонально здатного співустя синуса. Стандартизованого підходу до вибору доступу при виконанні вказаних оперативних втручань не запропоновано, тому зустрічаються випадки, коли при операції, яка розпочата, як ендоназальна, приходиться вдаватись до комбінованого доступу із застосуванням додаткового розтину під губою. В основу корисної моделі поставлено задачу створення такого способу хірургічного лікування захворювань верхньощелепного синуса, який би на основі об'єктивних критеріїв дозволив забезпечити вибір оптимального доступу шляхом оцінки можливості візуального контролю за ходом втручання при ендоназальному доступу. Поставлену задачу вирішують тим, що у способі хірургічного лікування захворювань верхньощелепного синуса, який включає застосування ендоназального доступу, згідно з корисною моделлю, пацієнту виконують передопераційне томографічне дослідження порожнини носа та навколоносових синусів і, базуючись на даних комп'ютерної томографії із застосуванням 3D-реконструкції, виконують розрахунок і побудову геометричних об'єктів ностріло-остіо-максилярного кута та його похідної, на основі оцінки величини похідної нострілоостіо-максилярного кута та порівняння її з шириною кута огляду ендоскопів роблять висновок про можливість візуального контролю за ходом втручання та вибір способу виконання доступу до верхньощелепного синуса, після цього здійснюють оперативне втручання з ендоназальним доступом і візуальним контролем. Ностріло-остіо-максилярний кут будують на трьох точках: перша - 5 мм нижче верхнього кісткового краю передньої назальної апертури або 5 мм вище нижнього краю кісткової назальної апертури при локалізації утворення на верхній стінці синуса, друга точка - передній край планованого місця доступу, третя точка відповідає передній межі утворення в верхньощелепному синусі, що планують видалити. Похідну ностріло-остіо-максилярного кута вираховують за формулою: ПНОМК=180-(НОМК+α), де ПНОМК - похідна ностріло-остіо-максилярного кута; НОМК - ностріло-остіо-максилярний кут; α - кут обзору ендоскопа, який визначається його характеристиками. Спосіб, що заявляється, дозволяє на основі об'єктивних критеріїв забезпечити вибір оптимального доступу шляхом оцінки можливості візуального контролю за ходом втручання при ендоназальному доступу. Спосіб здійснюють наступним чином. Пацієнту виконують передопераційне томографічне дослідження порожнини носа та навколоносових синусів, проводять 3D-реконструкцію, на основі запропонованої методики виконують побудову ностріло-остіо-максилярного кута (кутів). Ностріло-остіо-максилярний кут (НОМК) будують на 3-х точках: перша - 5 мм нижче верхнього кісткового краю передньої назальної апертури (при розміщенні утворення в верхньощелепному синусі нижче рівня планованого місця доступу (природного отвору синусу, фонтанели, апертури в нижньому носовому ході та ін.), або 5 мм вище нижнього краю кісткової назальної апертури, при локалізації утворення на верхній стінці синуса. Друга точка - передній край планованого місця доступу (природного отвору синуса, фонтанели, апертури в нижньому носовому ході та ін.), при необхідності вказана точка може бути зміщена до переду з 1 UA 80182 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 врахуванням інтраопераційного видалення тканин (наприклад до рівня носо-сльозного каналу), третя - точка в верхньощелепному синусі, яка відповідає передній межі утворення, яке планується видалити (при необхідності можна виконати побудову до точок, які є верхньою та нижньою межею утворення). Після побудови НОМК визначають його (їх) величину. Здійснюють оцінку можливості візуалізації шляхом порівняння величини похідної НОМК з кутами ендоскопів, наявними в розпорядженні хірурга. Похідну НОМК (ПНОМК) вираховують за формулою: ПНОМК=180(НОМК+α), де α - кут обзору ендоскопа, який визначається його характеристиками (наприклад для стандартних ендоскопів Hopkins α=30°, a для ширококутових - α=45°. У випадку, коли величина похідної НОМК не перевищує величину кута ендоскопів, які є в наявності, можлива візуалізація утворення у верхньощелепному синусі за допомогою вказаних ендоскопів при ендоназальному втручанні. В іншому випадку - візуальний контроль при вибраному доступі неможливий, і здійснюють оцінку можливості розширення місця доступу до переду з метою зміщення другої точки НОМК і зменшення його величини. Після виконання відповідних побудов із "зміщеною" другою точкою повторно виконують побудову альтернативного кута, оцінка його величини та порівняння його похідної з кутом ендоскопа, що дозволяє спрогнозувати доцільність розширення зони доступу шляхом руйнування кістки медіальної стінки верхньощелепного синуса. Корисна модель пояснюється прикладом. Хворий В., 1963 р.н., історія хвороби № 1439. Діагноз: Хронічний верхньощелепний синус справа. Кіста верхньощелепного синуса справа. За даними передопераційногого променевого дослідження встановлено, що просвіт верхньощелепного синусу справа в передньо-латеральних відділах є кістоподібне утворення, розміром 20×20 мм, природній отвір правого верхньощелепного синусу звужений за рахунок випинання етмоїдальної булли. При аналізі томограм після 3D-реконструкції виконано побудову НОМК, його величина становила 63°, а отже ПНОМК=180°-(63+30)=87°. Таким чином, втручання може бути виконане із застосуванням ендоназального доступу при використанні для візуального контролю стандартного ендоскопа з кутом 90°, що є технічно складним, а тому виконали побудову альтернативного ностріло-остіо-максилярного кута із зміщенням другої точки побудови до рівня задньої кісткової стінки носо-сльозного каналу на відповідному рівні. В цьому випадку альтернативний НОМК становив 78°, а ПНОМК=180-(78+35)=67°. Отже, при розширенні доступу можливе застосування ендоскопа 70°, що значно спрощує маніпулювання в носовій порожнині та просвіті синуса. Оперативне втручання (ендоскопічна гайморотомія) виконано з ендоназальним доступом з розширенням природного отвору синуса до переду та розкриттям етмоїдальної булли. Кіста візуалізована під час оперативного втручання повністю та видалена без залишків. За запропонованим способом проведено передопераційне прогнозування та виконання операції у 23 хворих. У всіх пацієнтів відмічене повне співпадіння виконаного втручання з прогнозованим доступом та об'ємом операції, складнощів при їх здійсненні не виникло, клінікоморфологічні інтраопераційні дані співпали з даними прогнозування на КТ. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє забезпечити максимальний ефект хірургічного лікування пацієнтів із захворюваннями верхньощелепного синуса і уникнути ускладнення, що пов'язані із особливостями будови пацієнта. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб хірургічного лікування захворювань верхньощелепного синуса, що включає застосування ендоринохірургії, який відрізняється тим, що пацієнту виконують передопераційне томографічне дослідження порожнини носа та навколоносових синусів і, базуючись на даних комп'ютерної томографії із застосуванням 3D-реконструкції, виконують розрахунок і побудову геометричних об'єктів - ностріло-остіо-максилярного кута та його похідної, на основі оцінки величини похідної ностріло-остіо-максилярного кута та порівняння її з шириною кута огляду ендоскопів роблять висновок про можливість візуального контролю за ходом втручання та вибір способу виконання доступу до верхньощелепного синуса, після цього здійснюють оперативне втручання з ендоскопічним візуальним контролем. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ностріло-остіо-максилярний кут будують на трьох точках: перша - 5 мм нижче верхнього кісткового краю передньої назальної апертури або 5 мм вище нижнього краю кісткової назальної апертури при локалізації утворення на верхній стінці синуса, друга точка - передній край планованого місця доступу, третя точка - передня межа утворення у порожнині верхньощелепного синуса, яке планують видалити. 2 UA 80182 U 5 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що похідну ностріло-остіо-максилярного кута вираховують за формулою: ПНОМК  180  НОМК   , де ПНОМК - похідна ностріло-остіо-максилярного кута; НОМК - ностріло-остіо-максилярний кут;  - кут ендоскопа, який визначається його характеристиками. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for surgical treatment of pathology of maxillary sinus

Автори англійською

Shkorbotun Yaroslav Volodymyrovych, Shkorbotun Volodymyr Oleksiiovych

Назва патенту російською

Способ хирургического лечения заболеваний верхнечелюстного синуса

Автори російською

Шкорботун Ярослав Владимирович, Шкорботун Владимир Алексеевич

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/00

Мітки: захворювань, хірургічного, лікування, синуса, спосіб, верхньощелепного

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-80182-sposib-khirurgichnogo-likuvannya-zakhvoryuvan-verkhnoshhelepnogo-sinusa.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб хірургічного лікування захворювань верхньощелепного синуса</a>

Подібні патенти