Спосіб прогнозування впливу фізико-хімічних і біологічних чинників на організм тварин

Реферат: Спосіб прогнозування впливу фізико-хімічних і біологічних чинників на організм тварин включає дослідження на тваринах, що виконують на різних стадіях розвитку дубового шовкопряда (Antheraea pernyі Guer.). Висновок про ефективність дії вказаних чинників на живий організм роблять за показниками виживання гусениць, маси кокона та його оболонки, шовконосності коконів, приросту біомаси гусениць і вмісту білка в гемолімфі. UA 77130 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН UA 77130 U UA 77130 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до прикладної біології і може бути використана для прогнозування впливу фізичних і біологічних чинників, хімічно синтезованих і природних біологічно активних сполук на організм тварин. Відомий спосіб вирощування дубового шовкопряда, в якому для нейтралізації геомагнітного випромінювання Землі і концентрації позитивної енергії використовують копії класичних єгипетських пірамід, в які поміщують гусінь молодшого віку, що забезпечує істотне підвищення життєздатності дубового шовкопряда, прискорює розвиток гусені та підвищує їх продуктивність (Патент на винахід № 22389А. Спосіб вирощування дубового шовкопряда. - Заявл. 25.04.97. Опубл. 03.03.1998, бюл. № 0, 1998). Відомий спосіб вигодовування дубового шовкопряда, що включає обробку корму перед згодовуванням розчином біологічно активних продуктів, який відрізняється тим, що корм для гусені старших віків обприскують 10 %-м водним розчином гідрофільного комплексу біологічно активних речовин із лялечок шовкопряда, що забезпечує підвищення показників маси кокона і лялечки, виживання та плодючість корисних комах (Патент на корисну модель № 34395. Спосіб вигодовування дубового шовкопряда. - Заявл. 11.03.2008. - Опубл. 11.08.2008. - Бюл. № 15). Відомий спосіб вирощування дубового шовкопряда, що включає обробку корму перед згодовуванням хімічним препаратом, який відрізняється тим, що для обробки корму гусениць 25-го віку використовують 0,01 % водний розчин складного дигідрофосфату магнію-манганукобальту, що суттєво підвищує показник шовкопродуктивності (Патент на корисну модель № 33812. Спосіб вигодовування дубового шовкопряда. - Заявл. 17.03.2008. - Опубл. 11.07.2008. Бюл. № 13). Відомий спосіб вирощування дубового шовкопряда, що включає обробку корму перед згодовуванням хімічним препаратом, який відрізняється тим, що обробка корму гусениць 2-5-го віку здійснюється 0,01 %-м водним розчином складного дигідрофосфату магнію-манганукобальту, що суттєво підвищує показник шовкопродуктивності (Патент на корисну модель № 33812. Спосіб вигодовування дубового шовкопряда. - Заявл. 17.03.2008. - Опубл. 10.07.2008. Бюл. № 13). Відомий спосіб скринінгу біологічно активних речовин та дослідження впливу фізичних і біологічних чинників на організм тварин, в яких використовуються дослідження на лабораторних тваринах - мишах, щурах, кролях, жабах тощо (Западнюк И.П. Лабораторные животные: Разведение, содержание, использование в эксперименте / Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захария Е.А., Западнюк Б.В… - Изд. 3-е переработанное и дополненное. - К.: Вища школа, 1983.-384 с., Баренбойм Г.М. Биологически активные вещества. Новые принципы поиска / Баренбойм Г.М., Маленков А.Г., Ковалев И.Е. - М.: Наука, 1986. - 362 с.). Вони полягають у введенні в організм або корм тварин випробовуваних чинників, висновки про біологічну активність яких роблять за результатами вивчення фізіологічних, біохімічних, клінічних показників вказаних об'єктів. Відомий спосіб складний у виконанні потребує значних витрат на утримання і годівлю лабораторних тварин, використання великих доз досліджуваних чинників. Відомий спосіб прогнозування продуктивності дубового шовкопряда, що включає визначення показників шовкопряда на основі результатів аналізу гемолімфи гусениць IV віку з подальшим розрахунком показників продуктивності (А.С. СССР № 1797808. Способ прогнозирования продуктивности дубового шелкопряда. А01К67/04 / Алексеницер М.Л., Аретинская Т.Б., Закордонец Д.А., Жолкевич Ю.Г. - Заявл. 22.02.1991, № 4913454/15. - Опубл. 28.02.1993. - Бюл. № 8). Недоліком вказаного способу є можливість його застосування лише у IV віці. Задача корисної моделі - створення простого, доступного і недорогого способу прогнозування впливу фізико-хімічних і біологічних чинників на організм тварин. Поставлена задача вирішується тим, що для прогнозування впливу фізико-хімічних і біологічних чинників на організм тварин, який включає дослідження на тваринах, згідно з корисною моделлю, дослідження виконують на різних стадіях розвитку дубового шовкопряда (Antheraea pernyi Guer.), a висновок про ефективність дії вказаних чинників на живий організм роблять за показниками виживання гусениць, маси кокона та його оболонки, шовконосності коконів, приросту біомаси гусениць і вмісту білка в гемолімфі. Відомо, що дубовий шовкопряд (Antheraea pernyi Guer.) надзвичайно чутливий до впливу різноманітних чинників зовнішнього середовища, зокрема до температури, вологості повітря, якості та складу корму, інтенсивності інсоляції, освітленості тощо. На будь-який вплив організм цих комах відразу реагує зміною метаболізму, що призводить до позитивних або негативних змін щонайперше життєздатності та продуктивності. Основними серед них є виживання 1 UA 77130 U 5 10 15 гусениць за певний проміжок часу, вагові показники коконів, їх шовконосність і репродуктивна функція метеликів. Для прикладу були вибрані чинники впливу на організм дубового шовкопряда інфрачервоне випромінювання та екстракт суміші кори й пилку дуба. Відомо, що інфрачервоне випромінювання використовується в практиці тваринництва з метою стимуляції продуктивності сільськогосподарських тварин і підвищення резистентності їх організму до різноманітних захворювань. Біологічно активний екстракт рослинного походження на основі пилку дуба значно зміцнює імунну систему і позитивно впливає на функціонування організму комах, підвищує їх продуктивність і резистентність. Водний екстракт кори дуба містить насамперед дубильні речовини таніни. Вони необхідні для нормального росту і розвитку дубового шовкопряда і сприяють підвищенню стійкості комах до патогенних мікроорганізмів. Приклад 1. Для експерименту, метою якого була перевірка впливу інфрачервоного випромінювання на живий організм, використовували гусениць дубового шовкопряда молодшого віку. Опромінення здійснювали інфрачервоною лампою "Солюкс", потужністю 200 Вт з відстані 0,5 м з експозицією 1, 10, 15 і 20 хвилин. Контрольна гусінь не опромінювалася. Результати досліджень представлені в табл. 1. Установлено, що оптимальні показники виживання гусені (88,6-87,0 % при 72,0 % в контролі) спостерігалися при використанні інфрачервоного випромінювання з експозицією 10-15 хвилин. 20 Таблиця 1 Вплив інфрачервоного випромінювання на біологічні показники дубового шовкопряда Варіант Середня Експозиція, Виживання маса кокона, хв гусені, % мг/% до контролю Шовконосність кокона, % Приріст Вміст білка в маси гемолімфі гусениць, % 1 Контроль 25 30 35 40 4689 102,3 10,0 102,0 5,75 10 88,6 5020 109,6 10,98 115,2 6,08 15 87,0 4810 104,8 10,5 110,1 6,15 20 Вивчення впливу опромінення 75,0 76,0 9,8 105,0 6,00 9,0 100 5,49 72,0 4300 102,6 4580 100 При 1-хвилинній експозиції досліджений показник був близьким до контролю. Інфрачервоне випромінювання мало позитивний вплив на масу кокона і його шовконосність, які перевищували контрольні показники відповідно на 9,6 та 1,9 % при використанні 10-хвилишюї та на 4,8 і 1,5 % 15-хвилинної експозиції. Приріст біомаси гусениць перевищував контроль на 15,2-10,1 % при використанні 10-15-хвилинної експозиції. Аналогічно зріс вміст білка в гемолімфі порівняно з контролем. Мінімальні і максимальні експозиції (1 хв. і 20 хв.) достовірної різниці з контрольними показниками не дали. Таким чином установлений позитивний вплив інфрачервоного випромінювання на організм дубового шовкопряда з експозицією 10-15 хвилин. Експозиції 1 і 20 хвилин є малоефективними. Ці факти можуть бути використані у тваринництві для корекції процесів життєдіяльності тварин. Приклад 2. В експерименті використовували гусениць дубового шовкопряда молодшого віку, яких вигодовували листям, обробленим водним екстрактом суміші кори і пилку дуба (1:1 за масою) при витраті 1, 5, 10 і 15 г суміші на 100 мл води. Для приготування екстракту відповідну кількість суміші кори і пилку дуба, взятих у рівних пропорціях, заливали 100 мл окропу, настоювали 30 хвилин і фільтрували через марлю. Одержаний фільтрат використовували для обробки корму гусениць дубового шовкопряда. Дані, наведені в табл. 2, свідчать, що найпомітніше збільшення виживання гусені спостерігається при витраті 5 і 10 г суміші на 100 мл води відповідно на 10,0 і 7,0 % порівняно з контролем. Середня маса кокона і оболонки при такій витраті кори і пилку дуба для 2 UA 77130 U 5 приготування екстракту збільшилися порівняно з контрольним варіантом на 16,3 і 17,1 % та 32,4 і 31,1 % відповідно. Шовконосність коконів була максимальною також при використанні 5 і 10 г суміші на 100 мл води і становила відповідно 10,3 і 10,1 % при 9,0 % в контролі. Використання 5-10 г суміші на 100 мл води збільшило приріст маси гусениць на 18,2-21,3 % у порівнянні з контролем. При використанні досліджених сумішей спостерігали також підвищення вмісту білка в гемолімфі порівняно з контрольним показником. Таблиця 2 Вплив екстракту суміші кори і пилку дуба на біологічні показники дубового шовкопряда Варіант Витрата суміші на Виживання 100 мл гусені, % води Середня маса кокона, мг/% до контролю Середня маса Приріст Вміст шовкової Шовконосність маси білка в оболонки, коконів, % гусениць, гемолімфі, мг/% до % контролю 1 Контроль 10 15 20 5200 104,8 500 111,1 9,6 107,0 5,81 5 83,6 5770 116,3 596 132,4 10,3 118,2 6,83 10 81,0 5810 117,1 590 121,1 10,1 121,3 6,66 15 Вивчення впливу екстракту 75,8 80,5 5790 116,7 4960 100 572 127,1 450 100 9,8 120,1 6,26 9,0 100 5,58 73,8 При застосуванні мінімальної (1 г на 100 мл води) і максимальної дози суміші (15 г на 100 мл води) усі досліджені біологічні показники дубового шовкопряда були близькими до контролю або незначно його перевищували. Проте показники комах цих варіантів були значно нижчими, ніж у оптимальних варіантах приготування екстракту - 10 і 15 г суміші кори і пилку дуба на 100 мл води. Отже, дослідження показали можливість використання екстракту суміші кори і пилку дуба для стимуляції життєдіяльності комах. При цьому встановлені оптимальні співвідношення компонентів при виготовленні екстракту. Таким чином, можна зробити висновок про те, що використання запропонованого способу вивчення фізико-хімічних і біологічних впливів на організм тварин шляхом дослідження біологічних показників дубового шовкопряда під впливом фізико-хімічних і біологічних чинників досить ефективне, просте у виконанні, не потребує значних фінансових витрат і дає можливість встановити не тільки напрямок дії вказаних чинників на тваринний організм, але й оцінити їх приблизні дози. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб прогнозування впливу фізико-хімічних і біологічних чинників на організм тварин, який включає дослідження на тваринах, який відрізняється тим, що дослідження виконують на різних стадіях розвитку дубового шовкопряда (Antheraea pernyі Guer.), а висновок про ефективність дії вказаних чинників на живий організм роблять за показниками виживання гусениць, маси кокона та його оболонки, шовконосності коконів, приросту біомаси гусениць і вмісту білка в гемолімфі. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3