Спосіб прогнозування ефективності комлексного лікування ревматоїдного артриту з використанням ентеросорбції

Номер патенту: 31514

Опубліковано: 15.12.2000

Автор: Яременко Олег Борисович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб прогнозування ефективності комплексного лікування ревматоїдного артриту з використанням ентеросорбції, що передбачає визначення лабораторно-інструментального показника гомеостазу, який відрізняється тим, що як такий показник використовують час капілярно-тканинної дифузії кисню в підшкірній жировій клітковині, і при його значеннях 30 секунд і більше прогнозують позитивний ефект лікування.

Текст

Дивитися

Спосіб прогнозування ефективності комплексного лікування ревматоїдного артриту з використанням ентеросорбції, що передбачає визначення лабораторно-інструментального показника гомеостазу, який відрізняється тим, що як такий показник використовують час капілярно-тканинної дифузії кисню в підшкірній жировій клітковині, і при його значеннях 30 секунд і більше прогнозують позитивний ефект лікування. (19) (21) 98094918 (22) 18.09.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Яременко Олег Борисович (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 31514 яка в даному способі взагалі відсутня. Що ж до тривалості РА, то спосіб не передбачає зарахування до будь-якої групи пацієнтів з тривалістю хвороби 3-4 роки. Крім того, не менш як в третині випадків не вдається точно встановити час початку захворювання, оскільки РА може дебютувати епізодами артралгій чи мінімально виражених моноартритів (без супутніх лабораторних змін), які розділені проміжками часу в кілька років чи навіть десятиріч. В цілому ж використання обох критеріїв - кількості запалених суглобів та тривалості хвороби - має на меті виділення групи хворих, в організмі яких накопичились продукти хронічного запального процесу та метаболізму ліків в кількостях, які не можуть бути еліміновані природним шляхом і внаслідок блокади мікроциркуляції та рецепторного апарата клітин сприяють подальшій хронізації патологічного процесу і зниженню ефективності медикаментозного лікування. Однак при цьому випускається з уваги, що швидкість накопичення зазначених метаболітів прямо залежить ще й від перебігу хвороби - швидко-, повільно- чи мало прогресуючого і, наприклад, швидкопрогресуючий перебіг РА може повністю нівелювати значимість пропонованих в способі детермінант і за короткий проміжок часу створити умови (ендотоксикоз) для одержання позитивного результату від застосування ЕС. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб прогнозування ефективності комплексного лікування РА з використанням EC, що передбачає визначення лабораторних показників ендогенної інтоксикації і прогнозування позитивного результату лікування в разі наявності ендотоксикозу [3, 6]. Однак даний спосіб, як і попередні, має недостатню точність, оскільки клінічний ефект ЕС не завжди залежить від початкового рівня лабораторних показників інтоксикації і часто не корелює з їх динамікою в процесі лікування. Це обумовлено двома головними причинами: 1. Спосіб не враховує можливості досягнення клінічного ефекту внаслідок впливу ентеросорбентів на інші ланки патогенезу запального процесу у пацієнтів без ознак ендотоксикозу і тому дає у такої категорії хворих псевдонегативний прогностичний результат. 2. На сьогодні не існує універсального лабораторного чи інструментального показника, який кількісно характеризував би важкість ендогенної інтоксикації різного генезу. Загальноприйнятий її маркер - рівень молекул середньої маси (МСМ) теж не в повній мірі відповідає цим вимогам, оскільки в пул метаболітів середньої молекулярної маси входять, крім токсичних пептидів та олігосахарів, багато гормонів, опіоїдів, фібронектін, інтерлейкіни, лімфокіни та інші фізіологічно активні компоненти плазми [7]. Тому у осіб без вираженої органної (ниркової, печінкової) недостатності концентрація МСМ в крові відображає скоріше напруження гуморальних компенсаторних механізмів, а не важкість ендотоксикозу. Спосіб, що пропонується, вирішує завдання використання для прогнозу більш узагальнюючого параметра, що акумулює в собі наслідки порушень в різних ланках гомеостазу, на які здатна впливати EC. Технічний результат від вирішення поставленого завдання полягатиме в підвищенні точності прогнозування і, таким чином, запобіганні недоцільного застосування ЕС, в тому числі попередженні розвитку ятрогенних загострень хвороби. Поставлене завдання вирішується тим, що у відомому способі прогнозування ефективності комплексного лікування РА з використанням EC, що передбачає визначення лабораторно-інструментального показника гомеостазу, згідно з винаходом, в якості такого показника використовують час капілярно-тканинної дифузії кисню в підшкірній жировій клітковині і при його значеннях 30 секунд і більше прогнозують позитивний ефект лікування. Ознакою, що відрізняє розроблений спосіб, є використання в якості прогностичного критерію параметра, який інтегрально відображає наслідки для тканин ендогенної інтоксикації, активації перекисного окислення ліпідів, гіперпродукції біогенних амінів та інших медіаторів запалення, порушення засвоєння в шлунково-кишковому тракті поліненасичених жирних кислот тощо, а саме - проникність мембранних структур, яка може бути охарактеризована часом калілярно-тканинної дифузії кисню. Кисень обрано об'єктом для оцінки капілярнотканинної проникності з тих міркувань, що швидкість його дифузії є лімітуючим фактором нормальної життєдіяльності будь-якої тканини чи органу, незалежно від специфіки виконуваних ними функцій. На відміну від показників ендогенної інтоксикації, ушкодження мембранних структур з погіршенням їх проникності є кінцевим результатом реалізації багатьох патогенетичних механізмів РА, на які можуть впливати ентеросорбенти. За літературними даними такий спосіб прогнозування ефективності ЕС не відомий. Спосіб здійснюється таким чином. В підшкірну клітковину кінцівки хворого на РА вводять гольчатий відкритий платиновий полярографічний електрод і з'єднують його з реєструючим пристроєм - полярографом, замикаючи електричний ланцюг за допомогою індиферентного електрода типу ЭВЛ-1М3. Після стабілізації показань пристрою (протягом 2-8 хвилин) реєструють тканинну напругу кисню (РтО2), і в манжетці сфігмоманометра, яку накладають проксимальніше місця введення електрода, створюють тиск, що перевищує артеріальний систолічний на 10-15%. Після підтримання артеріальної ішемії протягом 5 хвилин і падіння РтО2 розпускають манжетку, поновлюючи артеріальне кровопостачання, і реєструють латентний період підвищення РтО2, який відображає час капілярно-тканинної дифузії кисню [8, 9]. При значеннях латентного періоду 30 секунд і більше прогнозують позитивний ефект комплексного лікування РА з використанням EC (полісорб в добовій дозі 60-70 мг/кг маси тіла протягом 10-12 днів на тлі стандартної протизапальної терапії). Вказане значення часу капілярно-тканинної дифузії кисню є величиною, що перевищує верхню межу коридору нормальних значень (М±2σ). Нормальна величина показника була отримана при обстеженні 32 здорових осіб і склала 14,9±1,3 секунди (М±m). Відповідно М+2σ=14,9+2·7,24=29,4. Оскільки в клінічних умовах немає необхідності реєструвати величину цього параметра з точністю більше цілих одиниць, то патологічними, що свідчать про погіршення проникності, будуть величини ≥ 30 секунд. 2 31514 Приклад 1 Хвора Т., 29 років, історія хвороби № 2769, вступила до ІІ ревматологічного відділення ЦМКЛ м. Києва 04.06.1992 p. із скаргами на біль та обмеження рухливості в великих та дрібних суглобах, припухлість колінних, променевозап'ясткових та п'ястково-фалангових суглобів, ранішню скутість тривалістю близько півтора годин. Хворіє з 1981 року; з січня 1991 року приймає кризанол за стандартною схемою та метіндол по 75-100 мг на день без стійкого ефекту. За результатами проведеного клініко-лабораторного і інструментального обстеження встановлено діагноз: РА, поліартрит, серонегативний, повільно прогресуючий перебіг, ІІ ст. акт., ІІІ рентгенологічна стадія. Функціональна недостатність суглобів (ФНС) ІІ ст. Результати обстеження від 05.06.1992 р.: МСМ - 0,190 од. екст. (норма - до 0,280 од. екст.), креатинін - 0,07 ммоль/л, сечовина - 3,67 ммоль/л, час капілярно-тканинної дифузії кисню - 53 с. В період з 5 по 15 червня було проведено курс ЕС полісорбом в дозі 70 мг/кг маси тіла (по 1 стол. ложці, запиваючи 100-150 мл води, 3 рази на день в проміжках між прийомами їжі) на тлі продовження лікування метіндолом і кризанолом в попередніх дозах. Після лікування стан хворої значно покращився: тривалість ранішньої скутості скоротилась з 80 до 15 хв., суглобовий індекс зменшився з 33 до 12, кількість запалених суглобів - з 12 до 6, ШОЕ - з 21 до 11 мм/год, С-реактивний білок - з (+) до 0, g-глобуліни - з 25,0 до 10,7%. Таким чином, хоча величини МСМ, креатиніну та сечовині знаходились в межах норми і не вказували на наявність ендогенної інтоксикації та можливість досягнення позитивного результату лікування з використанням ЕС, однак проникність капілярно-тканинного бар'єру була значно погіршена і дозволяла передбачити позитивний ефект, що і підтвердилося при проведенні ЕС. Приклад 2 Хвора Н., 32 років, історія хвороби № 5610, вступила до ІІ ревмовідділення ЦМКЛ м. Києва 21.11.1994 р. із скаргами на біль в правому кульшовому, обох гомілковостопних, променевозап'ясткових, правому ліктьовому, п'ястково-фалангових суглобах, ранішню скутість до 30 хвилин, обмеження рухливості в колінних, ліктьових та правому кульшовому суглобах. Хворіє з 1989 року. Отримувала курси лікування преднізолоном, гемосорбцією, останнім часом приймає бетарен по 100-150 мг на день. Інвалід ІІ групи. Встановлено діагноз: РА, поліартрит, серонегативний, повільно прогресуючий перебіг, ІІ ст. акт., ІІ стадія з асептичним некрозом голівки правої стегнової кістки. ФНС ІІ ст. За даними обстеження від 23.11.1994 р. рівень МСМ підвищений - 0,345 од. екст., сечовини і креатиніну - в нормі (4,83 і 0,05 ммоль/л), час капілярно-тканинної дифузії кисню не змінений – 5 с. Після курсу лікування ентеросорбентом полісорбом (25.11-6.12.1994 р.) на тлі прийому бетарену по 50 мг тричі на день стан хворої погіршився: суглобовий індекс збільшився з 20 до 24, кількість запалених суглобів - з 8 до 10, ШОЕ - з 24 до 32 мм/год, С-реактивний білок - з (+) до (+++), g-глобуліни - з 23,7 до 24,8%. Таким чином, в даному прикладі рівень МСМ був значно підвищеним і свідчив про наявність ен дотоксикозу, що, згідно з прототипом, дозволяє прогнозувати позитивний результат лікування з використанням EC. Однак внаслідок лікування стан хворої погіршився. Водночас капілярнотканинна проникність у вихідному стані не була змінена, і це, згідно з винаходом, дозволяло прогнозувати негативний ефект лікування. Приклад 3 Хвора Л., 41 року, історія хвороби № 329, вступила до ІІ ревматологічного відділення ЦМКЛ м. Києва 20.01.1993 p. із скаргами на біль в дрібних суглобах кистей, плечових та колінних суглобах, скутість вранці тривалістю близько 2 годин. Хворіє з 1989 року; приймала курсами преднізолон, метотрексат, азатіопрін без стійкого покращення. Останній рік використовує в лікуванні тільки нестероїдні протизапальні препарати, в основному метіндол-ретард по 1-2 таб. на день. За результатами клініко-лабораторно-інструментального обстеження встановлено діагноз: РА, поліартрит, серопозитивний, повільно прогресуючий перебіг, ІІ ст. акт., ІІ стадія. ФНС І-ІІ ст. Дані обстеження від 29.01.1993 p.: рівень МСМ - 0,228 од. екст., креатинін - 0,085 ммоль/л, сечовина - 5,44 ммоль/л, час капілярно-тканинної дифузії кисню - 30 с. Проведено курс лікування ентеросорбентом полісорбом в звичайній дозі за одночасного прийому 1 таб. метіндолу-ретард щодня в період 29.01.-09.02.1993 p., після якого відзначено покращення клініко-лабораторних даних: зменшення суглобового індексу з 21 до 13, кількості запалених суглобів з 9 до 6, скорочення ранішньої скутості з 120 до 50 хв., зниження ШОЕ з 32 до 26 мм/год, С-реактивного білка з (++) до (+). Таким чином, в цьому прикладі час дифузії кисню у вихідному стані дорівнював 30 с (нижня межа прогностично значущих в плані досягнення позитивного результату величин показника) і було отримано позитивний клініко-лабораторний ефект. Рівень же МСМ не передбачав можливості покращення стану хворої внаслідок застосування ЕС. Як видно з наведених прикладів, розроблений спосіб в порівнянні з прототипом дозволяє здійснювати більш точне прогнозування лікувального ефекту ЕС у хворих на РА. У всіх трьох випадках прототип давав помилковий, а пропонований спосіб - правильний прогноз. В прикл. 1 та 3 реєструвалися нормальні величини лабораторних показників, що використовуються для оцінки наявності та вираженості ендогенної інтоксикації, в тому числі зумовленої нирковою недостатністю - МСМ, креатиніну, сечовини, і, отже, позитивного ефекту від EC, згідно з прототипом, не очікувалося. Проте час капілярно-тканинної дифузії кисню у цих хворих був збільшений (53 і 30 секунд) внаслідок погіршення проникності мембран, спричиненого, очевидно, іншими патогенними факторами, і це, згідно зі способом, що пропонується, дозволяло прогнозувати позитивний результат застосування EC, що і підтвердилося клініко-лабораторними даними. В прикл. 2, навпаки, підвищений в 1,8 рази в порівнянні з середніми значеннями норми (0,187± 0,008 од. екст.) рівень МСМ свідчив про ендотоксикоз і, за прототипом, був прогностичним фактором позитивного результату застосування EC; однак, як і передбачав спосіб, що пропонується (час капілярно-тканинної дифузії кисню був нормаль 3 31514 ним - 5 секунд), його отримано не було - стан хворої навіть погіршився. Щодо підвищеного рівня МСМ, то це могло бути спричинено викидом в кров в період загострення хвороби біологічно активних речовин - медіаторів запалення, а елімінація цих продуктів в процесі ЕС за принципом "зворотного зв'язку" викликала повторну хвилю їх активного синтезу і загострення симптоматики захворювання. З метою проведення порівняльної оцінки точності прогнозування за допомогою прототипу та способу, що пропонується, обстежена група хворих на РА з 31 особи, в лікуванні яких була використана EC полісорбом (добова доза - 60-70 мг/кг маси тіла) протягом 10-12 днів на тлі стандартної протизапальної терапії (нестероїдний протизапальний препарат і у частини хворих базисні засоби кризанол, метатрексат в тих же дозах, що й напередодні EC). У всіх хворих був ІІ або ІІІ ступінь активності РА і незадовільний результат попередньої медикаментозної терапії. Відбір венозної крові для визначення вмісту МСМ і полярографічне дослідження проникності капілярно-тканинного бар'єру здійснювалися вранці натщесерце перед першим прийманням сорбенту. Отримані дані наведені в табл. 1 і 2. З табл. 1 видно, що середні значення як МСМ, так і часу дифузії кисню в обох підгрупах були вірогідно збільшеними порівняно з нормою. Однак час капілярно-тканинної дифузії кисню у хворих з позитивним результатом лікування був більш ніж удвічі збільшеним порівняно з хворими з негативним результатом (р

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for prediction of effectiveness of complex treatment of rheumatoid arthritis with use of enterosorption

Автори англійською

Yaremenko Oleh Borysovych

Назва патенту російською

Способ прогнозирования эффективности комплексного лечения ревматоидного артрита с использованием энтеросорбции

Автори російською

Яременко Олег Борисович

МПК / Мітки

МПК: G01N 27/48

Мітки: ентеросорбції, ефективності, використанням, ревматоїдного, комлексного, лікування, прогнозування, артриту, спосіб

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-31514-sposib-prognozuvannya-efektivnosti-komleksnogo-likuvannya-revmatodnogo-artritu-z-vikoristannyam-enterosorbci.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб прогнозування ефективності комлексного лікування ревматоїдного артриту з використанням ентеросорбції</a>

Подібні патенти