Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень при гострій непрохідності кишечнику в експерименті

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень при гострій непрохідності кишечнику в експерименті, шляхом введення лікарських препаратів, у якому застосовують антибактеріальні препарати фторхінолонового та цефалоспоринового ряду в лікувальних дозах парентерально, одразу після встановлення діагнозу захворювання.

Текст

Реферат: Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень при гострій непрохідності кишечнику в експерименті, шляхом введення лікарських препаратів, згідно з корисною моделлю, застосовують антибактеріальні препарати фторхінолонового та цефалоспоринового ряду в лікувальних дозах парентерально, одразу після встановлення діагнозу захворювання. UA 115651 U (12) UA 115651 U UA 115651 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії і може бути використана для профілактики гнійно-септичних ускладнень при гострій непрохідності кишечнику (ГНК). Прогнозування результату ГНК багато в чому визначається розвитком гнійно-септичних ускладнень, які при прогресуванні захворювання набувають генералізованого характеру. Критичні стани, що розвиваються, а саме порушення водно-електролітного балансу, циркуляторна гіпоксія кишкової стінки, дисбактеріоз з проксимальною колонізацією кишечнику, порушення бар'єрної функції слизової оболонки - все це в комплексі призводить до виникнення феномена "бактеріальної транслокації", який за даними ряду авторів, є головним компонентом так званого -" сепсису кишкового походження ". Незаперечним фактом є при ГНК феномен бактеріальної транслокації бактерій, як джерела гнійно-септичних ускладнень. У зв'язку з цим було запропоновано, і в літературі досить широко висвітлені методи профілактики гнійно-септичних ускладнень у хворих ГНК. Одним з варіантів профілактики гнійно-септичних ускладнень при ГНК є метод ентеральної детоксикації та деконтамінації кишечнику (Куцик Ю.Б., з співавт., 2001) Особливістю методу є внутрішньо-просвітне введення розчину полівідон-йодиду з метою "промивання" кишечнику і санації черевної порожнини протягом операції. До переваг методу автори відносять: - Придушення патогенних мікроорганізмів в просвіті кишечнику; - Відновлення моторної, евакуаторної та всмоктувальної функції кишечнику; - Зменшення гнійних післяопераційних ускладнень. Однак, даний метод має суттєві недоліки: - введення неконтрольованого кількості (дози) препарату, який знищує не тільки патогенну, а й сапрофітну флору, що в подальшому призводить до дисбактеріозу кишечнику і розвитку псевдомембранозного коліту; - емпіризм даного способу антибактеріальної профілактики, так як немає обґрунтування дози антисептика, що вводять в просвіт кишки; - використання 8-10 літрів розчинів антисептиків і антибіотиків є. економічно необґрунтованим, а так само немає розрахунку дози препарату на об'єм рідини, що вводиться. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу профілактики гнійносептичних ускладнень при гострій непрохідності кишечнику в експерименті, в якому за рахунок проведення експерименту, досягнуто вибір лікувальних препаратів, які здатні накопичуватися і утримуватися в бактерицидних концентраціях у флегмонозно зміненій стінки кишки. Поставлена задача вирішується в способі профілактики гнійно-септичних ускладнень при гострій непрохідності кишечнику шляхом введення лікарських препаратів, згідно з корисною моделлю, застосовують антибактеріальні препарати фторхінолонового та цефалоспоринового ряду в лікувальних дозах парентерально, одразу після встановлення діагнозу захворювання. Доведено, що антибактеріальні препарати тільки груп цефалоспоринів і фторхінолонів здатні накопичуватися і утримуватися в бактерицидних концентраціях у флегмонозно зміненої стінки кишки. При цьому, введення антибактеріальних препаратів здійснюють парентерально в лікувальних дозах. Терапевтична доза антибактеріальних препаратів регламентується інструкцією. Антибактеріальні препарати які накопичуються і надають бактерицидну дію в стінці флегмонозно зміненої кишки, не спричиняють суттєвого впливу на біоциноз кишечнику. Експеримент виконано на 40 білих щурах лінії "Вістар", яким змоделювали ГНК, шляхом перев'язки петлі кишки шовковою лігатурою. Тварини були розділені на 5 груп по 8 тварин у кожній. Чотири основні групи (А, Г, О, Ц) були сформовані відповідно до одного з 4-х антибактеріальних препаратів, які вводили парентерально з урахуванням добової лікувальної дози. Тваринам групи А з перших годин після формування ілеусу вводився внутрішньом'язово ампіцилін 6 разів на добу, протягом експерименту, який тривав 48 годин; тваринам групи Г внутрішньом'язово вводили гентаміцин 3 рази на добу, групи О - офрамакс внутрішньом'язово 2 рази на добу; а групи Ц вводили цифран - 2 рази на добу. З експерименту тварин виводили через 12, 24, 36 і 48 годин. Всі маніпуляції в ході експерименту на тваринах виконували відповідно до міжнародних вимог до проведення експериментів на тваринах (Гельсінкі 2000).Через встановлені терміни тварин виводили з експерименту і визначали стан петель кишечнику, очеревинного покриву, а так само наявність випоту в черевній порожнині. Потім висікали 3 фрагмента тонкої кишки по 1 г кожна, які розташовані на 1 см вище перешкоди: один з фрагментів направляли для гістологічного дослідження, другий - на бактеріологічне дослідження, третій - для визначення кількості того чи іншого антибактеріального препарату. 1 UA 115651 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Дані огляду черевної порожнини показали, що у тварин контрольної групи, які не отримували антибактеріальні препарати, вже через 12 годин з моменту формування експериментальної ГНК спостерігались початкові прояви перитоніту, а через 24 години перитоніт набував фібринозно-гнійний характер. Через 36 годин в стінці кишки, яка лежить вище місця перешкоди, виявлені ділянки некрозу, які з'явилися джерелом перфорації кишки, що в кінцевому підсумку через 48 годин призводило до калового перитоніту. При вивченні гістоструктури стінки кишки тварин контрольної групи встановлено, що вже через 12 годин в ній є ознаки прогресуючого запалення слизової оболонки, що проявлялося відсутністю щіткової облямівки ентероцитів і вогнищевими скупченнями бактерій на поверхні епітелію: Через 24 години у цих тварин були виявлені процеси вогнищевої деструкції слизової оболонки, а через 36 годин - глибокі дегенеративні зміни з боку слизової і підслизової оболонок. Через 48 годин процеси деструкції вразили всі шари кишкової стінки з формуванням вогнищ некрозу. У тварин основних груп гнійно-деструктивні процеси в стінці досліджуваного сегмента кишки протікали не так виразно. В. групах А і Г через 12 годин запальні процеси в стінці кишки були слабо виражені. Через 24 години в стінці кишки з'являлися ознаки гнійного запалення і через 48 годин в ній спостерігалися ділянки деструкції всіх шарів з розвитком фібринозно-гнійного перитоніту. В групах О та Ц зазначено повільний розвиток гнійно-деструктивних процесів у стінці кишки, через 48 годин трансформація перитоніту з серозного в гнійний не призводила до некрозу стінки кишки, розташованої вище накладання лігатури. Таким чином, при зовнішньому огляді і даними гістологічного дослідження встановлено, що в експерименті на моделі ОНК відбуваються зміни в стінці кишки вище перешкоди у вигляді: - набряку слизової оболонки; - лімфоцитарною-лейкоцитарної інфільтрації та колонізації бактерій; - транслокації бактерій в підслизовий шар; - формування ділянок деструкції в стінці кишки через 48 годин від початку експерименту з наступною її перфорацією і розвитком калового перитоніту. Бактеріологічні дослідження показали, що у тварин контрольної групи по мірі прогресування ГНК, відбувається порушення кишкового мікробіоцинозу у вигляді прогресуючого зниження титру біфідо і лактобактерій та наростання кількості патогенних мікроорганізмів. В основних групах антибіотикотерапія в тій чи іншій мірі, у залежності від застосованого препарату, впливала на характер та вираженість порушень, які виникли в залежності від термінів експерименту. Так, через 12 годин з початку експерименту кількість токсономічних груп патогенних мікроорганізмів в біоптатах кишки у тварин контрольної групи, яка не отримувала антибіотиків, залишилось 6, а в групах тварин А і Г - знизилася до 5, в групах тварин О та Ц зменшилася до 4 при рівних строках експерименту. Через 48 годин експерименту у тварин контрольної групи з біоптатів було виділено 5 токсономічних груп, в теж час у тварин груп А і Г їх кількість зменшилася до 3 видів, груп О та Ц до 2 видів. Результати мікробіологічних досліджень підтверджують дані вивчення змін гістоструктури стінки кишки, роль транслокації мікроорганізмів в стінку кишки у розвитку гнійно-септичних ускладнень і свідчать про переваги цифрану і офрамаксу у придушенні гнійного запалення стінки кишки. Для підтвердження результатів гістологічного та бактеріологічного дослідження нами вивчена здатність досліджуваних препаратів накопичуватися в стінці флегмонозно зміненої кишки із збереженням бактерицидної дози. Кількість кожного препарату в стінці кишки визначали методом високоефективної рідинної хроматографії за термінами спостереження і порівнювали з їх мінімальної переважної концентрації по відношенню до основних збудників гнійної інфекції. Дослідження показали, що ампіцилін в найбільшій кількості накопичується в мало зміненій стінці тонкої кишки протягом 1224 годин. По мірі прогресування гнійного запалення його рівень знижувався незважаючи на триваюче його введення; через 48 годин зміст ампіциліну знизилося стало менше мінімальної переважної концентрації по відношенню до основних збудників. Такі ж зміни в запаленої стінці кишки відбуваються і з гентаміцином - його кількість вже через 36 годин становить 35 % від початкового рівня і було нижче мінімальної переважної концентрації. Кількість цифрану і офрамаксу у запаленій стінці кишки через 36 і 48 годин відповідає мінімальній переважній концентрації. Таким чином, встановлено, що в експерименті на моделі ГНК, при системному введенні антибактеріальних препаратів в стінці кишки відбуваються зміни, які свідчать про істотне гальмування гнійно-деструктивних процесів. У тварин, які отримували цифран і офрамакс, навіть через 48 годин після формування ГНК не виникло ділянок некрозу стінки кишки, які були в контрольній групі. 2 UA 115651 U 5 10 Використання антибактеріальних препаратів забезпечує пригнічення росту патогенної мікрофлори і зниження рівня бактеріального обсіменіння стінки кишки, а також зменшення ознак її гнійного запалення, що підтверджено даними гістологічного та мікробіологічного дослідження. За даними рідинної хромотографії встановлено, що запалена стінка кишки здатна накопичувати і утримувати протягом 48 годин тільки антибактеріальні препарати групи цефалоспоринів і фторхінолонів. Таким чином, результати проведеного експерименту, дозволили науково обґрунтувати для клінічного застосування спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень у хворих ГНК шляхом парентерального введення в лікувальних дозах антибактеріальних препаратів - цефалоспоринів і фторхінолонів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень при гострій непрохідності кишечнику в експерименті, шляхом введення лікарських препаратів, у якому застосовують антибактеріальні препарати фторхінолонового та цефалоспоринового ряду в лікувальних дозах парентерально, одразу після встановлення діагнозу захворювання. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61K 31/00

Мітки: ускладнень, гнійно-септичних, кишечнику, профілактики, спосіб, гострий, непрохідності, експерименті

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-115651-sposib-profilaktiki-gnijjno-septichnikh-uskladnen-pri-gostrijj-neprokhidnosti-kishechniku-v-eksperimenti.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень при гострій непрохідності кишечнику в експерименті</a>

Подібні патенти