Спосіб лікування ран, що тривало не загоюються, і трофічних виразок

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування ран, що тривало не загоюються, і трофічних виразок, що включає проведення аутодермопластики з наступним закриттям ранової поверхні пов'язкою, який відрізняється тим, що ранову поверхню покривають синтетичним стерильним сітчастим перев'язувальним матеріалом "ATRAUMAN" і пористим поліуретановим матеріалом, після чого рану герметизують стерильної фіксуючою плівкою, за допомогою вакуум-аспіратора в рановій порожнині створюють негативний тиск - 100-125 мм рт. ст. для безперервної цілодобової аспірації ексудату, через 48-72 години проводять заміну вакуум-пов'язки без заміни сітчастого покриття.

Текст

Реферат: Спосіб лікування ран, що тривало не загоюються, і трофічних виразок включає проведення аутодермопластики з наступним закриттям ранової поверхні пов'язкою. Ранову поверхню покривають синтетичним стерильним сітчастим перев'язувальним матеріалом "ATRAUMAN" і пористим поліуретановим матеріалом. Після цього рану герметизують стерильної фіксуючою плівкою, за допомогою вакуум-аспіратора в рановій порожнині створюють негативний тиск для безперервної цілодобової аспірації ексудату. Потім проводять заміну вакуум-пов'язки без заміни сітчастого покриття. UA 106823 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ РАН, ЩО ТРИВАЛО НЕ ЗАГОЮЮТЬСЯ, І ТРОФІЧНИХ ВИРАЗОК UA 106823 U UA 106823 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до розділу гнійної хірургії, і може бути використана в клінічній практиці при лікуванні ран, що тривало не загоюються, і трофічних виразок. Проблема ведення хворих після операції аутодермопластичного закриття ранового дефекту вільним шкірним клаптем полягає в тому, що після дермопластики вільним шкірним клаптем важко домогтися фіксації пересаджених шкірних фрагментів. Під час перших перев'язок трансплантати часто відторгаються, що пов'язано з їх слабкою фіксацією в рані. В даний час існує проблема в тактиці ведення хворих після аутодермопластичного закриття ранового дефекту м'яких тканин вільним шкірним клаптем, коли після проведеного оперативного втручання під час перших перев'язок відбувається зміщення і відторгнення шкірних фрагментів. В результаті отримують показання для проведення повторних оперативних втручань. Ряд авторів рекомендують після проведення аутодермопластичного закриття ранового дефекту вільним шкірним клаптем накладати на рану марлеву пов'язку, імпрегновану водорозчинними мазями. Після чого на кінцівку накладається гіпсова шина без м'яких прокладок, яка фіксує в середньому фізіологічному положенні всі суглоби, рух яких може викликати зміщення шкіри на операційному полі. Пов'язку залишають на 7-10 днів у зв'язку з високим ризиком зміщення пересаджених шкірних фрагментів при ранньому виконанні перев'язок. В результаті в післяопераційному періоді відсутня можливість моніторингу життєздатності пересаджених шкірних фрагментів, відсутність перев'язок протягом тривалого часу створює умови для розвитку гнійно-септичних ускладнень. Кількість ускладнень при трофічних виразках велика. Це екзема, целюліт, бешихове запалення, тромбофлебіт, артроз суглобів, грибкове ураження. Відсоток приживлюваності шкірних клаптів за даними різних авторів становить 30-50 % (А.И. АХМЕДОВ 2012) Відомим є спосіб лікування гнійних ран і трофічних виразок, який базується на обробці рани вакуумом за допомогою спеціальних насадок (Лохвицкий С.В. Наружная вакуум-аспирация при лечении гнойных заболеваний мягких тканей // Хирургия. - 1984. - № 4. - С. 130-134). Недоліки способу пов'язані з невеликим терміном впливу, який здійснюють тільки під час перев'язок. Спосіб є травматичним, внаслідок активної взаємодії насадки з рановою поверхнею. Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб лікування ран, які довго не загоюються, і трофічних виразок, з використанням методу шкірної пластики вільним поперечно розщепленим дермальним шматком. Епітелізація трансплантата відбувається на 10 добу. Закриття ран виконують традиційними матеріалами [А.С. СРСР № 1000023, МКИ А61В17/322]. На практиці основним методом місцевого лікування ран, що тривало не загоюються, і трофічних виразок після аутодермопластичного закриття ранового дефекту є накладення марлевої пов'язки, просоченої розчинами антисептиків на тривалий час (6-8 днів) та іммобілізація кінцівки. При застосуванні даного способу є наступні недоліки: 1. Немає надійної фіксації шкірних фрагментів в рані. 2. Немає умов для повноцінної перев'язки ран. 3. Важко активізувати хворого. 4. Обмежені можливості застосування додаткових методів лікування. 5. Приєднання вторинної інфекції. 6. Приєднання гнійно-септичних ускладнень. 7. Тривалі терміни лікування хворих у стаціонарі. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування ран, які тривало не загоюються, і трофічних виразок, в якому за рахунок додаткового впливу, досягається надійна фіксація пересаджених шкірних фрагментів, зменшення виникнення приєднання вторинної інфекції, зниження або попередження виникнення ендогенної інтоксикації та розвитку місцевих гнійно-запальних ускладнень, покращиться результати лікування і скорочуються терміни перебування хворих у стаціонарі. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування ран, що тривало не загоюються, і трофічних виразок, який здійснюють шляхом проведення аутодермопластики з наступним закриттям ранової поверхні пов'язкою, згідно з корисною моделлю, ранову поверхню покривають синтетичним стерильним сітчастим перев'язувальним матеріалом "ATRAUMAN" і пористим поліуретановим матеріалом, після чого рану герметизують стерильної фіксуючою плівкою, за допомогою вакуум-аспіратора в рановій порожнині створюють негативний тиск - 100 1 UA 106823 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 125 мм рт. ст. для безперервної цілодобової аспірації ексудату, через 48-72 години проводять заміну вакуум - пов'язки без заміни сітчастого покриття. Пов'язка "ATRAUMAN" складається з гідрофобного поліефірного матеріалу, просоченого нейтральною маззю без домішок вазелінів і парафінів; добре драпірується, проникна для секрету, не приклеюється до рани, мазь містить тригліцериди жирних кислот, нейтральні жири. Використання низькодозованого негативного тиску після дермопластики забезпечує міцну фіксацію трансплантатів, обмежуючи або унеможливлюючи їх рухливість внаслідок створення в системі вакуумної пов'язки розрідження. Поряд з цим вакуум забезпечує активне примусове елімінування ексудату з інтерстиції, що купірує місцевий тканинний токсикоз. Нами пропонується комбінований спосіб лікування ран, що тривало не загоюються, і трофічних виразок, що полягає у використанні методу вакуум-терапії після аутодермопластичного закриття ранового дефекту. Пропонований нами метод дозволяє досягнути гарної фіксації пересаджених шкірних фрагментів, зменшити відсоток приєднання вторинної інфекції, знизити або попередити виникнення ендогенної інтоксикації та розвиток місцевих гнійно-запальних ускладнень, покращує результати лікування і скорочує середні терміни перебування хворих у стаціонарі. Пропонований спосіб комбінованого місцевого лікування трофічних виразок здійснюють наступним чином. Рана, що активно гранулює, промивається розчином антисептика, шкірні покриви обробляють антисептиком (спиртовий розчин хлоргексидину). При аутодермопластиці за методом Ревердена - Янович-Чаїнського з вибраної донорського ділянки одномоментно скальпелем проводять забір аутотрансплантата, що включає сосочковий шар і епідерміс. Аутодермотрансплантат розпластують на гранулюючій рані. Ранову поверхню покривають синтетичним стерильним сітчастим перев'язувальним матеріалом "ATRAUMAN" і пористим поліуретановим матеріалом, розмір і форма якого готується індивідуально залежно від форми і розмірів рани. Після накладення на аутодермотрансплантат пов'язки "ATRAUMAN" рана герметизується стерильної фіксуючою плівкою. За допомогою вакуум-аспіратора в рановій порожнині створюється негативний тиск - 100-125 мм рт. ст. для безперервної цілодобової аспірації ексудату. Через 48-72 години проводять заміну вакуум-пов'язки без заміни сітчастого покриття. На перев'язках звертають увагу на стан аутодермотрансплантата, активність грануляцій, появу вогнищ епітелізації. Через 7 діб після операції проводять видалення вакуум-пов'язки з видаленням сітчастого покриття і накладенням мазевої марлевої пов'язки з метилурацилом. Приклад 1. Хворий 58 років був прийнятий в стаціонар з приводу посттромбофлебітичного синдрому нижніх кінцівок, трофічної виразки лівої гомілки. З анамнезу відомо, що хворий страждає посттромбофлебітичним синдром нижніх кінцівок близько 10 років, протягом останніх 4 років відзначає наявність мляво гранулюючої рани в області нижньої 1/3 лівої гомілки. 12 9 Аналізи: Ер - 3,5·10 /л; Гем 115 г/л, Л 11,4·10 /л; е 4 % п - 12 % з 65 % л 16 % 13 % ШЗЕ 45 мм/год.; загальний білок 71 г/л; сечовина 4,1 ммоль/л. В локальному статусі на шкірі нижньої 1/3 лівої гомілки по задній поверхні відзначається мляво гранулююча рана неправильною, зірчастої форми, з нальотом фібрину, ділянками некрозу по периферії, розмірами до 12×15 см. Хворий отримував аналгетики, антибактеріальні, ангіотропні препарати. Місцеве лікування виразкового дефекту проводилося за допомогою методу вакуум-терапії. На 12-ту добу рана повністю очистилася дрібнозернистою грануляційною тканиною. За допомогою скальпеля зробили забір аутодермотрансплантата, при цьому зрізали по дотичній епідермальний шар шкіри товщиною до 0,25 мм і провели поетапно аутодермопластику, закриваючи за операцію до 75 % ранової поверхні острівковим методом за Янович- Чайнским. На ранову поверхню накладали вакуумну пов'язку описаним вище способом. За допомогою вакуум-аспіратора в рановій порожнині створювали негативний тиск - 100-125 мм рт. ст. для безперервної цілодобової аспірації ексудату. Пов'язку міняли на 3 добу, видалили на 7-у добу. На 7-у добу всі фрагменти аутотрансплантата життєздатні, фіксація їх задовільна, відзначена виражена крайова і острівкова епітелізація ранового дефекту. Приклад 2. Хвора 67 років була прийнята до стаціонару з облітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок, оклюзією стегнового підколінного сегмента з обох сторін, хронічною артеріальною недостатністю III ст, трофічною виразкою лівої гомілки. З анамнезу відомо, що хвора страждає на облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок близько 15 років, протягом останніх 2 років відзначає наявність мляво гранулюючої рани в області нижньої 1/3 лівої 12 9 гомілки. Аналізи: Ер - 5,5·10 /л; Гем 125 г/л, Л 10,3·10 /л; е 4 % п - 10 % з 75 % л 10 % 5 % ШЗЕ 35 мм/год.; загальний білок 61 г/л; сечовина 4,3 ммоль/л. В локальному статус на шкірі нижньої 1/3 лівої гомілки по зовнішній поверхні відзначається мляво гранулююча рана неправильної форми, з нальотом фібрину, розмірами до 6×8 см. Хвора отримувала аналгетики, 2 UA 106823 U 5 10 15 20 25 антибактеріальні, ангіотропні препарати. Місцеве лікування виразкового дефекту проводилося за допомогою методу вакуум-терапії. На 14 добу рана повністю очистилась дрібнозернистою грануляційною тканиною. За допомогою скальпеля зробили забір аутодермотрансплантата, при цьому зрізали по дотичній епідермальний шар шкіри товщиною до 0,25 мм і проводили поетапно аутодермопластику, закриваючи за операцію до 75 % ранової поверхні острівковим методом за Янович-Чайнским. На ранову поверхню накладали вакуумну пов'язку описаним вище способом. За допомогою вакуум-аспіратора в рановій порожнині створювали негативний тиск - 100-125 мм рт. ст. для безперервної цілодобової аспірації ексудату. Пов'язку міняли на 3 добу, видалили на 7-у добу. На 7-у доба всі фрагменти аутотрансплантата життєздатні, фіксація їх задовільна, відзначена виражена крайова і острівкова епітелізація ранового дефекту. Пропонований спосіб лікування ран, що тривало не загоюються, з успіхом застосований в лікуванні 20 хворих. Приживлюваність аутодермотрансплантата склала 92 %, післяопераційних ускладнень не було. Таким чином, використання способу вакуум-терапії дозволило у післяопераційному періоді вирішити проблему фіксації шкірних трансплантатів, запобігти розвиток місцевих гнійнозапальних ускладнень, уникнути гнійно-септичних ускладнень, зменшити приєднання вторинної інфекції, поліпшити результати лікування та знизити терміни перебування хворих у стаціонарі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування ран, що тривало не загоюються, і трофічних виразок, що включає проведення аутодермопластики з наступним закриттям ранової поверхні пов'язкою, який відрізняється тим, що ранову поверхню покривають синтетичним стерильним сітчастим перев'язувальним матеріалом "ATRAUMAN" і пористим поліуретановим матеріалом, після чого рану герметизують стерильної фіксуючою плівкою, за допомогою вакуум-аспіратора в рановій порожнині створюють негативний тиск - 100-125 мм рт. ст. для безперервної цілодобової аспірації ексудату, через 48-72 години проводять заміну вакуум-пов'язки без заміни сітчастого покриття. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for treating nonhealing wounds and trophic eschars

Автори англійською

Savytskyi Roman Volodymyrovych, Velyhotskyi Oleksii Mykolaiovych

Назва патенту російською

Способ лечения длительно незаживающих ран и трофических язв

Автори російською

Савицкий Роман Владимирович, Велигоцкий Алексей Николаевич

МПК / Мітки

МПК: A61L 15/00, A61F 13/00, A61B 17/322, A61M 1/00

Мітки: спосіб, ран, трофічних, лікування, загоюються, виразок, тривалої

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-106823-sposib-likuvannya-ran-shho-trivalo-ne-zagoyuyutsya-i-trofichnikh-virazok.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування ран, що тривало не загоюються, і трофічних виразок</a>

Подібні патенти