Спосіб лікування післяопераційного інфільтрату черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом

Номер патенту: 103392

Опубліковано: 10.12.2015

Автори: Мельниченко Марина Георгіївна, Антонюк Вадим Вікторович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування післяопераційного інфільтрату черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом використання антибактеріальної терапії та фізичних чинників, який відрізняється тим, що на першому етапі виконується регіональний антибактеріальний електрофорез та лікувальні антибактеріальні мікроклізми, а другий етап включає вплив діадинамотерапії в проекції інфільтрату та нестероїдних протизапальних препаратів у вигляді ректальних супозиторіїв.

Текст

Реферат: Спосіб лікування післяопераційного інфільтрату черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом використання антибактеріальної терапії та фізичних чинників. На першому етапі виконується регіональний антибактеріальний електрофорез та лікувальні антибактеріальні мікроклізми, а другий етап включає вплив діадинамотерапії в проекції інфільтрату та нестероїдних протизапальних препаратів у вигляді ректальних супозиторіїв. UA 103392 U (12) UA 103392 U UA 103392 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до абдомінальної хірургії, і призначається для лікування післяопераційних інфільтратів черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом. Серед способів лікування інфільтратів черевної порожнини відомим є рентгенотерапія, консервативна терапія та ін. (1). Але вказані методи або не використовуються у дитячому віці, або не запобігають виникненню ускладнень при апендикулярному перитоніті. Вибір найбільш досконалого методу лікування цього захворювання до теперішнього часу дискутується. Однак, враховуючи морфофункціональні особливості дитячого віку і пріоритет ощадливих підходів у дітей, перевага віддається більш активній локальній терапії. Разом з тим, відомо, що локальна антибіотикотерапія сприяє накопиченню терапевтичної дози антибіотика у запальному осередку, а регіональне застосування нестероїдних протизапальних препаратів посилює загальну та місцеву протизапальну дію, що в комплексі забезпечує інтегрований протизапальний ефект: купірування запалення, зменшення набряку, поліпшення мікроциркуляції та гомеостатичне регулювання (2). Що ж до діадинамотерапії, її позитивна дія пов'язана із значним впливом на периферичний кровообіг і лімфообіг, на характер співвідношень між метаболізмом і функцією пошкоджених тканин. Під впливом діадинамотерапії збільшується венозний відтік, зменшується периневральний набряк, посилюється обмін речовин, знімається спазм і зменшується набряклість тканин, послаблюється запальний процес, що сприяє ліквідації осередків запалення і т. ін. (3). Але вищевказані засоби у лікуванні післяопераційних інфільтратів черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом більш тривалі, не досить ефективно дозволяють уникнути абсцедуванню та запобігти надмірному спайкоутворенню. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб лікування апендикулярного інфільтрату, який включає регіональний антибактеріальний електрофорез з послідуючим впливом низькоінтенсивного інфрачервоного лазерного випромінювання (4). В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування післяопераційних інфільтратів черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом використання антибіотиків, нестероїдних протизапальних препаратів та фізичних чинників на область черева, що посилює місцеву антибактеріальну дію, забезпечує інтегрований протизапальний ефект, регулює місцевий гомеостаз та поліпшує результати лікування таких хворих. Поставлена задача вирішується тим, що, у способі лікування післяопераційних інфільтратів черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом використання антибіотиків та фізичних чинників на область черева, згідно корисної моделі, на першому етапі виконується регіональний антибактеріальний електрофорез та лікувальні антибактеріальні мікроклізми; а другий включає вплив діадинамотерапії в проекції інфільтрату та нестероїдних протизапальних препаратів у вигляді ректальних супозиторіїв. Суть способу полягає у тому, що на першому етапі, після визначення локалізації і виду патологічного утворення, по заочеревинно-розташованому мікроірігатору до інфільтрату підводять добову дозу розчину антибіотика (канаміцін, гентаміцін та ін.), після чого діють полем постійного струму щільністю від 0,02 до 0,07 мА/см, експозицією 15-18 хвилин, загальним курсом 5-7 процедур; одночасно застосовують лікувальні мікроклізми розчином антибіотика (канаміцін, гентаміцін та ін.) у 0,25 % розчині димексиду об'ємом 30-50 мл на ніч. На другому етапі, після закінчення регіонального електрофорезу, у проекції інфільтрату черезшкірно діють діадинамотерапією за допомогою апарату "Тонус-1", частотою напівсинусоїдальних імпульсів 50 Гц, експозицією 10-15 хвилин, загальним курсом 6-8 процедур; одночасно застосовують ендоректальні нестероїдні протизапальні супозиторії (вольтарен, діклофенак та ін.) у віковій дозировці двічі на добу. Розроблена методика етапного використання лікувальних комплексів виконана у 19 пацієнтів з післяопераційним інфільтратом черевної порожнини, оперованих з приводу апендикулярного перитоніту - референтна група. Контрольну групу склали 21 дитина з післяопераційним інфільтратом черевної порожнини, аналогічних за віком, терміном захворювання, наявністю патології, у яких запропонована методика не використовувалась. Ефективність проведених лікувальних засобів оцінювали за динамікою перебігу захворювання, враховуючи лабораторні показники, данні ультрасонографії, виникнення ускладнень, строки перебування хворих у стаціонарі. Порівняльний аналіз показав, що використання розробленого способу сприятливо впливало на перебіг захворювання як загально, так і локально: стан дитини значно покращувався, загальна температура нормалізувалася на 4-5 діб скоріше, больовий синдром купірувався на 23 доби раніше, явищ дискомфорту у череві та кишечної непрохідності не було, тоді як у контрольній групі 37,5 % дітей скаржились на періодичний біль у череві, у 18,3 % 1 UA 103392 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 випорожнення не було постійним. Крім того, у референтній групі нівеліровався нейтрофільний зсув, нормалізувалися ЛІЇ та ІЗ на тиждень скоріше в порівнянні з цими показниками у контрольній групі. Локальні зміни в черевної порожнині контролювали інструментально. Так, ультразвуковий моніторинг в динаміці свідчив про зменшення розмірів інфільтрату на 4-5 діб раніше, зникнення набряку тканин стінки кишечнику, поліпшення перистальтики, ніж у пацієнтів контрольної групи, у 3-х з яких діагностовано абсцедування інфільтрату. Корисна модель ілюструється прикладом. Хвора Н., 9 років (і/х 853), поступила у клініку на 3 добу від початку захворювання із клінікою гострого апендициту, була прооперована. Післяопераційний діагноз: гангренозно-перфоративний апендицит, місцевий перитоніт. Призначено традиційне комплексне лікування. У післяопераційному періоді зберігався субфебрилітет, біль у післяопераційній ділянці. На 4 добу після операції у правій клубовій ділянці пальпаторно визначився щільно-еластичний інфільтрат. Ендоректальна температура була 38,2 °C; температурний градієнт складав 1,5 °C. При ультразвуковому дослідженні знайдено післяопераційний інфільтрат клубової області без ознак абсцедування, набряк стінок всього кишечнику, наявність рідини у малої миски. Дитині проведено етапне використання розроблених способу лікування: на першому етапі вранці по заочеревинно-розташованому мікроіригатору до інфільтрату підводили напівдобову дозу розчину канаміцину, після чого діяли полем постійного струму щільністю від 0,02 до 0,07 мА/см, експозицією 15 хвилин, загальним курсом 7 процедур; на ніч вводили лікувальну мікроклізму розчином напівдобової дози канаміцину у 0,25 % розчині димексиду об'ємом 30-50 мл. На другому етапі після закінчення регіонального електрофорезу у проекції інфільтрату через шкірно діяли діадинамотерапією за допомогою апарату "Тонус-1", частотою напівсинусоїдальних імпульсів 50 Гц, експозицією 10-15 хвилин, загальним курсом 7 процедур; одночасно застосовували ендоректальні нестероїдні протизапальні супозиторії (вольтарен 25 мг двічі на добу). Стан хворої поліпшився, температура нормалізувалася через 2 доби, больовий синдром купувався на 3 добу, явищ дискомфорту у череві та кишечної непрохідності не було. Крім того, за тиждень нівелювався нейтрофільний зсув, нормалізувалися ЛІЇ та ІЗ. Температурний градієнт зменшився до 0 на 8 добу лікування. Ультразвукове дослідження в динаміці на 5 добу свідчило про зменшення розмірів інфільтрату, кількості рідини та набряку тканин. По закінченні курсу лікування на 12 добу У3-дослідженням підтверджено повне зникнення явищ запалення у череві, відсутність спайок у зоні афектації. Дитина у задовільному стані виписана до дому. При співставленні з прототипом заявлений спосіб дозволяє поліпшити результати лікування післяопераційних інфільтратів черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом, уникнути абсцедування, запобігти надмірному спайкоутворенню у зоні афектації, зменшити строки перебування хворих у стаціонарі. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Осложнения в хирургии живота: руководство для врачей / В.В. Жебровский, А.Д. Тимошин, С.В. Готье и [др.] - Μ.: ООО "Мед. информ.агенство", 2006. - 448 с. 2. Диференційоване використання фізичних чинників в комплексному лікуванні апендикулярного інфільтрату у дітей / М. Г. Мельниченко, Η. Г. Ніколаєва, К. П. Алексюк // МОЗ України. Методичні рекомендації, Одеса. - 2006. - 18 с. 3. Физиотерапия. Универсальная медицинская энциклопедия / В.С. Улащик. - Мн.: Книжный Дом, 2008. - 640 с. 4. Ніколаєва Η.Г., Алексюк К.П., Мельниченко М.Г. Лікування апендикулярних інфільтратів у дітей // Одеський медичний журнал. ОЛМУ. 2000. № 5. с. 40-41 - прототип. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування післяопераційного інфільтрату черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом використання антибактеріальної терапії та фізичних чинників, який відрізняється тим, що на першому етапі виконується регіональний антибактеріальний електрофорез та лікувальні антибактеріальні мікроклізми, а другий етап включає вплив діадинамотерапії в проекції інфільтрату та нестероїдних протизапальних препаратів у вигляді ректальних супозиторіїв. 2 UA 103392 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

A method of treatment of postoperative abdominal infiltration in children with appendiceal peritonitis

Автори англійською

Melnichenko Marina Sergeevna, Antoniuk Vadim Viktorovich

Назва патенту російською

Способ лечения послеоперационного инфильтрата брюшной полости у детей с апендикулярним перитонитом

Автори російською

Мельниченко Марина Сергеевна, Антонюк Вадим Викторович

МПК / Мітки

МПК: A61N 1/00, A61P 29/00, A61P 31/00

Мітки: черевної, спосіб, інфільтрату, лікування, післяопераційного, дітей, апендикулярним, порожнини, перитонітом

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-103392-sposib-likuvannya-pislyaoperacijjnogo-infiltratu-cherevno-porozhnini-u-ditejj-z-apendikulyarnim-peritonitom.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування післяопераційного інфільтрату черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом</a>

Подібні патенти