Спосіб оцінки ефективності лікування пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей на фоні патології щитоподібної залози

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб оцінки ефективності лікування пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей на фоні патології щитоподібної залози, що включає застосування лікарських засобів, який відрізняється тим, що на фоні базисної терапії призначають Ноофен залежно від віку в такому дозуванні: у віковій групі 7-10 років - 1 саше 100 мг по 2 р/день, 11-16 років - 3 саше 100 мг по 2 р/день протягом 4-х тижнів в умовах стаціонару та в домашніх умовах після виписки, визначають вегетативний гомеостаз та стан церебральної гемодинаміки і при зміні показників оцінюють ефективність лікування.

Текст

Реферат: Спосіб оцінки ефективності лікування пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей на фоні патології щитоподібної залози включає застосування лікарських засобів. На фоні базисної терапії призначають Ноофен залежно від віку в такому дозуванні: у віковій групі 7-10 років - 1 саше 100 мг по 2 р/день, 11-16 років - 3 саше 100 мг по 2 р/день протягом 4-х тижнів в умовах стаціонару та в домашніх умовах після виписки, визначають вегетативний гомеостаз та стан церебральної гемодинаміки і при зміні показників оцінюють ефективність лікування. UA 101054 U (12) UA 101054 U UA 101054 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до педіатрії, і призначена для оцінки ефективності лікування пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей на фоні патології щитоподібної залози. За даними численних досліджень в наш час зберігається чітко виражена тенденція підвищення частоти і тяжкості захворювань щитоподібної залози серед дітей всіх вікових груп і досягає 37-40 % [1, 2]. Відомо, що вегетативна нервова система значно впливає на морфологічну структуру, функціональну активність щитоподібної залози, з другого боку за рахунок гормональної регуляції призводить до змін активності різних відділів вегетативної нервової системи [3]. Так, за даними досліджень [4], у більшості дітей з дифузним нетоксичним зобом та аутоімунним тиреоїдитом відмічалась виразна залежність вегетативного статусу від функціонального стану щитоподібної залози (надмірна чи недостатня активація симпатоадреналової системи, зниження активності парасимпатичної регуляції, превалювання гуморально-метаболічних впливів), що є патогенетичною основою розвитку реакцій дезадаптації. За даними О.І. Цюри [5] у 65 % дітей з дифузним нетоксичним зобом і аутоімунним тиреоїдитом стан вегетативної нервової системи характеризувався ознаками гіперсимпатикотонії, більш вираженої в групі з аутоімунним тиреоїдитом. Вивчення особливостей тиреотропної функції гіпофізу і функціональної активності щитоподібної залози [6] у підлітків з вегетативними дисфункціями показало, що у таких хворих спостерігається напруження гіпофізарно-тиреоїдної системи з підвищенням активності при нормальних показниках ТТГ. На думку авторів, це свідчить про компенсаторну реакцію тиреоїдної системи у відповідь на розвиток циркуляторної гіпоксії внаслідок порушень у них вегетативної регуляції діяльності серцево-судинної системи. Цікаво, що в умовах йододефіциту у дітей, що мають зоб, відмічається понижений тонус симпатичного і підвищений тонус парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи [7, 8], отже була запропонована гіпотеза про більшу чутливість до йододефіциту дітей-ваготоніків, що може обумовлюватись меншими резервами функціональної адаптації до недостатності йоду у цих дітей. Тобто, підтверджено, що у дітей з патологією щитоподібної залози адаптаційнокомпенсаторні реакції направлені на підтримку резервних можливостей організму з розвитком зриву захисних факторів і поглибленням тяжкості перебігу захворювання з появою вегетативних пароксизмів [9, 10] Дослідження у дорослих хворих на гіпотиреоз показали, що у 20,9 %-25,6 % випадків спостерігаються вегетативні кризові стани з типовими панічними атаками, нападами тахікардії та іншими порушеннями біоелектричної активності мозку та церебральної гемодинаміки. Залишається відкритим питання про особливості зв'язку між вегетативним балансом і морфофункціональними змінами щитоподібної залози при пароксизмальній вегетативній недостатності в дитячому віці. Пошук нових ефективних методів корекції нейрогуморальних співвідношень у таких хворих стає дуже актуальним. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб лікування вегетативної дисфункції, який включає застосування медикаментозних препаратів (4). Проте даний спосіб не дозволяє оцінити ефективність лікування, особливо при поєднаній патології. Задача корисної моделі полягає у вивченні особливостей вегетативного гомеостазу, показників функціонального стану мозку та церебральної гемодинаміки з оцінкою ефективності їх корекції у дітей, хворих на пароксизмальну вегетативну недостатність на фоні патології щитоподібної залози. Технічний результат, який досягається при вирішенні задачі, полягає у підвищенні ефективності лікування з використанням препарату Ноофен. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає застосування лікарських засобів, згідно з корисною моделлю, на фоні базисної терапії призначають Ноофен залежно від віку в такому дозуванні: у віковій групі 7-10 років - 1 саше 100 мг по 2 р/день, 11-16 років - 3 саше 100 мг по 2 р/день протягом 4-х тижнів в умовах стаціонару та в домашніх умовах після виписки, визначають вегетативний гомеостаз та стан церебральної гемодинаміки і при зміні показників оцінюють ефективність лікування. Аналіз ефективності та безпечності застосування препарату Ноофен в комплексному лікуванні було проведено у 52 хворих дітей віком від 10 до 16 років (33 хворих на пароксизмальну вегетативну недостатність мали патологію щитоподібної залози та отримували Ноофен, 19 хворих на пароксизмальну вегетативну недостатність без патології щитоподібної залози склали контрольну групу та отримували базисне комплексне лікування), які знаходились в стаціонарі Центру вегетативних дисфункцій м. Києва на базі ДКЛ № 6. 1 UA 101054 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 В результаті загальноклінічного, лабораторно-інструментального обстеження, психологічного тестування, а також оцінки неврологічного та психічного статусу за участі вузьких спеціалістів, у дітей було діагностовано вегетативну дисфункцію, пароксизмальну вегетативну недостатність та різну патологію щитоподібної залози. В основній групі було 15 дівчаток та 18 хлопчиків, а в контрольній 8 хлопчиків та 11 дівчаток. 33 хворим основної групи Ноофен призначали залежно від віку в такому дозуванні: у віковій групі 7-10 років - 1 саше 100 мг по 2 р/день, 11-16 років - 3 саше 100 мг по 2 р/день протягом 4-х тижнів в умовах стаціонару та в домашніх умовах після виписки, в комплексі з базисним лікуванням - парентеральним введенням вітамінів В1 та В6, а також проведенням масажу, лікувальної фізкультури та психологічної корекції. Клініко-психологічні та інструментальні обстеження проводили до лікування та на 24-26 день лікування. Всім хворим був проведений комплекс клініко-інструментальних досліджень, до якого входили, окрім методів дослідження вегетативного гомеостазу, церебрального кровообігу та біоелектричної активності головного мозку, також дослідження для оцінки стану щитоподібної залози (УЗД щитоподібної залози, аналіз крові на рівень гормонів щитоподібної залози). Оцінювали суб'єктивні та об'єктивні показники, динаміку змін артеріального тиску, а також результати обстеження вегетативного гомеостазу (за допомогою адаптованої для дитячого віку таблиці Вейна оцінювали вихідний вегетативний тонус, кліноортостатичної проби (КОП) вегетативне забезпечення, кардіоінтервалографії (КІГ) - вегетативну реактивність, стану серцево-судинної системи (електрокардіографія - ЕКГ), церебрального кровообігу (реоенцефалографія - РЕГ), біоелектричної активності головного мозку за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). Аналіз ефективності лікування проводили по закінченню курсу лікування (на 24-26-й день), з оцінкою суб'єктивних та об'єктивних клінічних показників, а також результатів дослідження психоемоційного статусу. Дослідження були відкритими контрольованими рандомізованими. Статистична обработка результатів проводилась з використанням програмних пакетів MS Excel та 12.0 SPSS. Дослідження проводились з урахуванням вимог міжнародного комітету з питань біоетики. Найбільш поширеними скаргами у хворих основної та контрольної груп визначались: головний біль, запаморочення, емоційна лабільність, біль у ділянці серця. Після проведеної терапії найбільш терапевтично значущими можна вважати результати зниження у 3,5 разу скарг на головний біль та емоційну лабільність, у 2,5 разу - на запаморочення, біль в ділянці серця та втрату свідомості серед хворих основної групи. Як видно з вищенаведених даних, у пацієнтів з пароксизмальною вегетативною недостатністю на фоні патології щитоподібної залози, які отримували комплексну терапію з Ноофеном, в порівнянні з контролем, на 26-ий день лікування значно поліпшився стан проявів церебростенічного синдрому. УЗД обстеження щитоподібної залози показало, що в основній групі визначались високі показники серед параметрів морфологічних змін щитоподібної залози: у 66,7 % неоднорідність структури, зміни ехогенності у 59,8 %, у 48 % знайдено гіпо- чи гіперехогенні включення. Макрофолікулярні утворення чи вузли було виявлено у 53 %. Оцінка стану вегетативного гомеостазу до та після терапії препаратом Ноофен проводилась з урахуванням основних складових: вегетативного тонусу, забезпечення та реактивності. Оцінка ефективності доповнення комплексної терапії Ноофеном довела, що зниження рівня активності коркових відділів головного мозку відбулося у 24,3 % дітей, тоді як в групі контролю не змінився. Дисфункція серединних структур знизилась в основній групі в порівнянні з аналогічним показником в групі контролю у 2 рази. Підвищення активності стовбурових структур зменшилось в основній групі у 18,2 % дітей, тоді як в групі контролю залишилось в 6,6 % пацієнтів. Отже, в результаті дослідження встановлена достовірна позитивна динаміка показників енцефалографії в групі дітей, що приймали Ноофен, порівняно з групою контролю. У дітей з пароксизмальною вегетативною недостатністю виявляється неоднорідність структури щитоподібної залози, більше ніж у половини яких є макрофолікулярні утворення та зміни ехогенності, що підтверджується гормональними порушеннями та свідчить про наявність проявів гіпотиреозу та аутоімунного тиреоїдиту у таких хворих. У хворих з пароксизмальною вегетативною недостатністю патологія щитоподібної залози створює умови для порушень церебральної гемодинаміки, а саме підвищеного спазмування та гіпертонусу судин, з частішими проявами утруднення венозного відтоку, ніж в контрольній групі. Це призводить до виникнення змін функціонування мозку, що пов'язано з появою майже в 6 разів частіше зниження активності кіркових відділів та підвищення збудженості стовбурових церебральних структур. 2 UA 101054 U 5 10 Препарат Ноофен в комплексному лікуванні хворих з пароксизмальною вегетативною недостатністю на фоні патології щитоподібної залози за результатами інструментальних методів дослідження сприяє більш вираженій позитивній динаміці нормалізації функціонального стану вегетативного гомеостазу, активності церебральних структур, відновленню ритму серця та метаболічного обміну міокарду з покращенням показників церебральної гемодинаміки майже в 3 рази. Лікування та реабілітація пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей на фоні патології щитоподібної залози потребує включення до комплексної терапії сучасних антистресових препаратів. Встановлено, що препарат Ноофен має високу ефективність, добру переносимість та безпечність в комплексному лікуванні таких хворих й може бути рекомендований для широкого призначення в амбулаторній практиці. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований спосіб до впровадження в практичну медицину Спосіб був апробований на базі кафедри педіатрії № 4 та Центру вегетативних дисфункцій м. Києва на базі ДКЛ № 6. 15 20 25 30 35 40 Джерела інформації: 1. Тахаутов P.M., Блохина Т.В., Кравец Е.Б. Распространенность заболеваний щитовидной железы у дошкольников. Рос. педиатр. журнал. 2004; 2:21-23. 2. Тронько М.Д. Особливості зобної ендемії стану щитоподібної залози у дітей м. Києва. Клінічна та експериментальна патологія. 2004; 2(1): 117-119. 3. Вегетативные расстройства. Клиника, диагностика, лечение: руководство. Под ред. А.М. Вейна. - М.: Мед. информ. Агентство, 2003. - 749 с. 4. Сисоєва Н.О. Характеристика вегетативного гомеостазу у дітей з патологією щитовидної залози та його корекція на санаторному етапі реабілітації. Автореф. дис. кан. мед. н.: 14.01.10. Крим. деж. ун-т ім. С.І. Георгієвського. Симферополь, 2006. - 20 с. 5. Цюра.О.Н. Оценка соматического статуса и состояния вегетативной нервной системы у детей с заболеваниями щитовидной железы. Врач. Практика 2006; 4:111-112. 6. Филипченко А.И. Индивидуальные особенности вегетативного баланса и чувствительность щитовидной железы к дефициту йоду детей, проживающих в условиях низкогоръя и высокогорья. Тез. докл ІІ-й научной конферен. с международным участием 1517.10.02. Новосибирск. 2002:85. 7. Бонецкий А.А., Обмадина O.K., Султаналиева Р.Б. Вегетативный статус детей, проживающих в условиях йодной недостаточности. Пробл. Ендокринологии. 2009; 6:18-20. 8. Товажнянская Е.Л. Неврологические осложнения первичного гипотиреоза различного генеза. Международный мед.журнал. 2013; 1:15-19. 9. Carreon-Rodrigez A. Clinical implications of thyroid hormones effects on nervous system development/ PediatrEndocrinol.Rev. 2012; 9(3):644-649. 10. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Кухта Н.М., Фус С. та співавт. Біоелементологія у дітей з пароксизмальною вегетативною недостатністю на фоні патології шийного відділу хребта. Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2012; 3:7-11. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб оцінки ефективності лікування пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей на фоні патології щитоподібної залози, що включає застосування лікарських засобів, який відрізняється тим, що на фоні базисної терапії призначають Ноофен залежно від віку в такому дозуванні: у віковій групі 7-10 років - 1 саше 100 мг по 2 р/день, 11-16 років - 3 саше 100 мг по 2 р/день протягом 4-х тижнів в умовах стаціонару та в домашніх умовах після виписки, визначають вегетативний гомеостаз та стан церебральної гемодинаміки і при зміні показників оцінюють ефективність лікування. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61P 5/14, A61K 33/00

Мітки: щитоподібної, дітей, ефективності, спосіб, лікування, залози, пароксизмальної, оцінки, недостатності, фоні, патології, вегетативної

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-101054-sposib-ocinki-efektivnosti-likuvannya-paroksizmalno-vegetativno-nedostatnosti-u-ditejj-na-foni-patologi-shhitopodibno-zalozi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб оцінки ефективності лікування пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей на фоні патології щитоподібної залози</a>

Подібні патенти