Спосіб ліквідації післяопераційних внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб ліквідації післяопераційних внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври, що включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, санацію залишкової внутрішньоторакальної порожнини озонованим фізіологічним розчином, її дренування та заповнення власною жировою тканиною, який відрізняється тим, що до власної жирової тканини додають регуляторні антигіпоксанти та антибіотики широкої дії в максимальній добовій дозі, гідрокортизон 1,0 мл, а також озонований "Ліпін" до необхідного об'єму з концентрацією розчиненого озону в останньому 3,6±0,2 мкг/мл.

2. Спосіб ліквідації післяопераційних внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври, який відрізняється тим, що як регуляторні антигіпоксанти вибирають похідні янтарної кислоти, переважно мексифін (мексидол) та мексикор, а як антибіотики широкої дії - антибіотики фторхіналонового ряду другого покоління.

Текст

Реферат: Спосіб ліквідації післяопераційних внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, санацію залишкової внутрішньоторакальної порожнини озонованим фізіологічним розчином, її дренування та заповнення власною жировою тканиною. До власної жирової тканини додають регуляторні антигіпоксанти та антибіотики широкої дії в максимальній добовій дозі, гідрокортизон 1,0 мл, а також озонований "Ліпін" до необхідного об'єму з концентрацією розчиненого озону в останньому 3,6±0,2 мкг/мл. UA 100282 U (12) UA 100282 U UA 100282 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини і може бути використана для ліквідації післяопераційних внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври. Відомий аналог є спосіб ліквідації внутрішньоторакальних порожнинних утворень, що описано в патенті № 31660 U (див. UA, Спосіб лікування бронхіальної нориці після пневмонектомії, заявл. 15.10.1998, опубл. 15.12.2000, №7). Він включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, місцеві дренування та санацію залишкової післяопераційної внутрішньоторакальної порожнини, а також заповнення залишкової порожнини власною жировою тканиною. Санацію залишкової порожнини виконують промиванням розчинами антисептиків та антибіотиків крізь дренажі. Часткове заповнення залишкової післяопераційної внутрішньоторакальної порожнини жировою тканиною виконують переміщенням сальника на судинній ніжці із черевної порожнини в грудну крізь серединний аорто-кавальний проміжок. При операційному втручанні після стернотомії виконують верхньосерединну лапаротомію. Також виконують додаткову герметизацію ушитої кукси головного бронха шматком того самого сальника. Аналог дозволяє єдиним доступом виконати забирання клаптя власної жирової тканини (великого сальника), перемістити його в грудну порожнину крізь загрудинний тунель трансмедіастенально та заповнити тканиною сальника міжкуксовий проміжок. Але мобілізація та переміщення шматка великого сальника за рахунок натягу тканин забезпечує закриття лише кукси нижньо- та середньочасткових бронхів. Невеликий за об'ємом клапоть сальника, який можливо перемістити в грудну клітку, не може заповнити всю порожнину і недостатній для забезпечення в ній адгезії та ангіогенезу. Також описаний спосіб досить травматичний, оскільки стернотомія проводиться у сполученні з верхньо-серединною лапаротомією. Відомий аналог є спосіб ліквідації внутрішньоторакальних порожнинних утворень за допомогою її пломбування біологічною речовиною (Чепчерук Г.С. и соавт. 1984 - відомо з книги Бисенкова Л.Н. "Торакальная хирургия. Руководство для врачей". - СПб. - Гиппократ. - 2004. - С. 1236). Як біологічну речовину застосовують фібрин з додаванням антибіотиків. Аналог дає задовільний ефект при видаленні осередку повторного інфікування плеври (бронхіальні нориці, сторонні тіла та остеомієліт ребер). Але слід зауважити, що цей спосіб може бути використаний лише для заповнення невеликих порожнин, оскільки важко одержати достатню кількість зазначеної білкової речовини. Крім цього, вона не має протизапальної та антибактеріальної дії, що саме і потребує включення до фібринової пломби антибіотиків в великих концентраціях для утворення їх депо. В наступних процедурах їх потрібно змінювати в залежності від характеру змін флори в порожнині емпієми. При цьому можливий розвиток антибактеріальної резистентності мікроорганізмів. Найбільш близький аналог до корисної моделі є спосіб ліквідації внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень за пат. № 92039 (А61В 17/00, заявл.03.03.2014, опубл. 25.07.2014). Він включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, санацію залишкової внутрішньоторакальної порожнини озонованим фізіологічним розчином, її дренування та заповнення власною жировою тканиною. Вилучення власної жирової тканини здійснюють шляхом ліпосакцій із попередньо просочених озонованим фізіологічним розчином зон накопичення жирової тканини. Отриману суспензію центрифугують, виділяють її середню фракцію, перемішують з окисненим рослинним маслом "Озонід" та пункційно уводять в залишкову порожнину. Найближчий аналог дозволяє досягти ліквідації залишкових порожнин і заміщення їх власними тканинами, а також уникнути тяжких травмуючих та інвалідизуючих операцій. Але не у всіх хворих можливо отримати достатній об'єм аутожирових клітин, оскільки такі хворі часто виснажені. Слід зауважити, що композиція із масла "Озонід" та власної жирової тканини, просоченої озонованим фізіологічним розчином, не є досить ефективною в ліквідації гнійної мікрофлори і попередженні розвитку аутоімунних процесів, тобто не гарантує профілактики емпієми залишкової порожнини. Також описаний спосіб не дозволяє досягти рівномірного та повного заповнення порожнини, навіть при повторних введеннях у зв'язку з грубою дисперсністю жирових клітинних компонентів. В основу корисної моделі поставлена задача створення ефективного способу ліквідації внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври, зокрема у випадках, коли власних жирових тканин хворого недостатньо для формування однорідного ліпофібротораксу. Поставлене також завдання досягти рівномірного та повного заповнення порожнини. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб ліквідації післяопераційних внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври 1 UA 100282 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, санацію залишкової внутрішньоторакальної порожнини озонованим фізіологічним розчином, її дренування та заповнення власною жировою тканиною, згідно з корисною моделлю, до власної жирової тканини додають регуляторні антигіпоксанти та антибіотики широкої дії в максимальній добовій дозі, гідрокортизон 1,0 мл, а також озонований "Ліпін" до необхідного об'єму з концентрацією розчиненого озону в останньому 3,6±0,2 мкг/мл. Доцільно як регуляторні антигіпоксанти вибирати похідні янтарної кислоти, переважно мексифін (мексидол) та мексикор. Введення препаратів фосфатидилхоліну - Ліпін, Лецитин (що те ж саме) - дозволяє доповнити недостатні об'єми власних жирових клітин, якщо їх мало, для адекватного заповнення післяопераційних залишкових порожнинних утворень. При цьому досягається формування однорідного ліпофібротораксу в плевральній порожнині, оскільки між великими власними жировими клітинами проникають невеликі ліпосоми, які гомогенізують суміш. Це також дозволяє посилити антигіпоксичний ефект, оскільки вони є інфузійними субстратними антигіпоксантами, які за рахунок інгібування процесів перекисного окиснення ліпідів сприяють збереженню активності антиоксидантних систем, попереджують зниження енергетичного метаболізму клітин, підвищує неспецифічну імунорезистентність організму, не має токсичного впливу на організм хворого навіть при введенні великих доз. Виготовлення озонованого "Ліпіну" проводять шляхом ex tempore розведення ліофілізованого порошкоподібного препарату озонованим фізіологічним розчином з концентрацією розчиненого в ньому озону 3,6±0,2 мкг/мл, при цьому утворюються озоніди, які є більш стійкими сполуками і значно підвищують антигіпоксичну дію за рахунок покращення мікроциркуляції та реологічних властивостей крові. Вибрана концентрація розчиненого озону є максимальною терапевтичною лікувальною концентрацією, тобто максимально швидко приводить до розвитку окисних реакцій фосфоліпідів та реструктуризації для їх вбудовування до клітинних мембран. Це останнє покращує процеси енергетичного метаболізму клітин, перекисного окиснення ліпідів у тканинах та підвищує активність антиоксидантних систем. Доповнення суміші субстратних антигіпоксантів (озонований "Ліпін") регуляторними антигіпоксантами значно покращує утилізацію організмом кисню, підвищує стійкість тканин до гіпоксії, відновлює вільні радикали до стабільної молекулярної форми, зв'язуючи вільні радикали, та стимулює антиоксидантну систему. Це також покращує кровопостачання та реологічні властивості крові, оскільки стимулює судинний ендотелій на виробку оксиду азоту та попереджає злипання тромбоцитів. Вибрання похідних янтарної кислоти як регуляторних антигіпоксантів (переважно мексифину (мексидолу) та мексикору) дозволяє здійснювати їх рівномірне змішування з іншою сумішшю, оскільки вони мають розчинну форму і сполучаються практично зі всіма інфузійними розчинами та лікарськими речовинами. Вони не містять небезпечних консервантів та стабілізаторів (тобто їх можна використовувати в максимальних терапевтичних дозах). Слід додати те, що вони є якісними та безпечними і приготовлені у відповідності до міжнародних стандартів якості GMP. Вони можуть бути введені один раз на добу, оскільки мають високу ліпофільність і зберігаються в мембранах до 72 годин. Введення до суміші гідрокортизону дозволяє зняти перифокальну аутоімунну реакцію, а введення антибіотиків фторхіналонового ряду другого покоління дозволяє винищувати найбільш широкий спектр мікрофлори: грампозитивну, грамнегативну та навіть анаеробну. Приклад конкретного виконання. Хворий Б., 43-х років, був прийнятий в клініку ДУ "ІЗНХ ім. В.Т.Зайцева НАМНУ" з діагнозом "Центральна бронхокарцинома середньої частки правої легені T2N1M0". Після стандартної передопераційної підготовки, яка включала санацію трахеобронхіального дерева та підвищення резервів кардіореспираторної системи, хворому виконано оперативне втручання в об'ємі правобічної пульмонектомії з дренуванням плевральної порожнини в III міжребер'ї мікроірігатором. На фоні стандартизованої загальної післяопераційної терапії двократно (через день) по дренажу було введено суміш озонованого "Ліпіну" з аутожировими клітинами (300 мл), з розчиненими в ній мексифіном (20 мл, тобто 1000 мг), гатіфлоксацином (800 мг) та гідрокортизоном (1 мл). Після цього на 3 добу мікроіригатор був видалений. Тридобове післяопераційне дренування дозволило контролювати гемостаз в ранньому післяопераційному періоді та коректувати зміщення середостіння, а завдяки введенню запропонованої суміші виключити гіперексудацію та інфікування плевральної порожнини, провівши її аеробноантибактеріальну санацію з швидким формуванням однорідного ліпофібротораксу. Хворий у 2 UA 100282 U 5 10 задовільному стані виписаний на 17 добу після оперативного втручання для спостереження і лікування онкологом по місцю проживання. За допомогою корисної моделі проліковано 9 хворих. У всіх випадках за клінічними даними, що включали рентгенологічне дослідження ОГК та УЗД плевральної порожнини, отримано позитивний ефект та формування однорідного ліпофібротораксу, а також перебування в стаціонарі в середньому скорочено на 9 ліжко-днів. Таким чином, можна констатувати створення ефективного способу ліквідації внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври, зокрема у випадках, коли власних жирових тканин хворого недостатньо для формування однорідного ліпофібротораксу, досягнуто також рівномірне та повне заповнення порожнини. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 1. Спосіб ліквідації післяопераційних внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври, що включає комплексну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, імунокоригуючу терапію, санацію залишкової внутрішньоторакальної порожнини озонованим фізіологічним розчином, її дренування та заповнення власною жировою тканиною, який відрізняється тим, що до власної жирової тканини додають регуляторні антигіпоксанти та антибіотики широкої дії в максимальній добовій дозі, гідрокортизон 1,0 мл, а також озонований "Ліпін" до необхідного об'єму з концентрацією розчиненого озону в останньому 3,6±0,2 мкг/мл. 2. Спосіб ліквідації післяопераційних внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври, який відрізняється тим, що як регуляторні антигіпоксанти вибирають похідні янтарної кислоти, переважно мексифін (мексидол) та мексикор, а як антибіотики широкої дії - антибіотики фторхіналонового ряду другого покоління. Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Kozin Yurii Ivanovych, Boiko Valerii Volodymyrovych, Smolianyk Kostiantyn Mykolaiovych

Автори російською

Козин Юрий Иванович, Бойко Валерий Владимирович, Смоляник Константин Николаевич

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/00

Мітки: внутрішньоторакальних, спосіб, залишкових, ліквідації, утворень, профілактики, емпієми, порожнинних, плеври, післяопераційних

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-100282-sposib-likvidaci-pislyaoperacijjnikh-vnutrishnotorakalnikh-zalishkovikh-porozhninnikh-utvoren-ta-profilaktiki-empiehmi-plevri.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб ліквідації післяопераційних внутрішньоторакальних залишкових порожнинних утворень та профілактики емпієми плеври</a>

Подібні патенти