Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб лікування хворих на метаболічний синдром при подагрі шляхом застосування медикаментозного патогенетичного лікування і фізіотерапії, який відрізняється тим, що на тлі традиційної медикаментозної терапії як фізіовплив призначають ампліпульсфорез 2-5 % розчину магнію сульфату за поперечною методикою, а саме - накладають електроди попереду на ділянку печінки, позаду - на тому ж рівні, із силою струму до 10-15 мА, II режим, IV рід робіт, 70 Гц, 75-100 %, тривалістю 4-6 с, тривалістю впливу 10-15 хв, щодня, курсом 10-12 процедур, при необхідності курс повторюють через 2-3 місяці.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб лікування хворих на метаболічний синдром при подагрі шляхом застосування медикаментозного патогенетичного лікування і фізіотерапії, причому на тлі традиційної медикаментозної терапії як фізіовплив призначають ампліпульсфорез 2-5 % розчину магнію сульфату за поперечною методикою, а саме - накладають електроди попереду на ділянку печінки, позаду - на тому ж рівні, із силою струму до 10-15 мА, II режим, IV рід робіт, 70 Гц, 75100 %, тривалістю 4-6 с, тривалістю впливу 10-15 хв, щодня, курсом 10-12 процедур, при необхідності курс повторюють через 2-3 місяці. UA 100116 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ ПРИ ПОДАГРІ UA 100116 U UA 100116 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме - ревматології, кардіології й ендокринології, і може бути використана при лікуванні хворих на метаболічний синдром при подагрі. В останні десятиліття відмічається збільшення поширеності метаболічного синдрому, захворюваності подагрою, особливо в осіб працездатного віку, що призводить до збільшення частоти ускладнень у вигляді розвитку гострого коронарного синдрому, інсульту, цукрового діабету, нефролітіазу й нефропатії, хронічної ниркової недостатності. Велика кількість досліджень демонструє, що метаболічний синдром частіше зустрічається при ревматологічних захворюваннях, ніж у контрольній популяції - від 14 % до 62,8 %. Встановлено, що наявність як власне метаболічного синдрому, так і його основних складових визначають важкість подагри (частоту нападів артриту, хронічний перебіг артриту, кількість уражених за час хвороби суглобів і виразність гіперурикемії). Метаболічний синдром є комплексом порушень і характеризується абдомінальним ожирінням, зниженням чутливості периферичних тканин до інсуліну і, як наслідок, гіперінсулінемією, що викликає розвиток порушень вуглеводного, ліпідного, пуринового обміну і артеріальної гіпертонії, при цьому подагра й гіперурикемія визнані одними із проявів метаболічного синдрому (1). У свою чергу, на тлі подагри також можуть розвинутися інші порушення, які характерні для метаболічного синдрому. За деякими спостереженнями, в 60,0 % хворих на подагру має місце порушення жирового обміну (ожиріння, гіперхолестеринемія, гіперліпопротеїнемія й частіше гіпертригліцеридемія), особливо у хворих з тяжким перебігом подагри, наявністю тофусів і ниркової нефропатії. В таких хворих спостерігається жирова дистрофія печінки, у 10-15 % - цукровий діабет, причому, за даними авторів, порушення сечокислого й вуглеводного обмінів взаємно потенціюється. Провідним фактором у формуванні симптомокомплексу при метаболічному синдромі є резистентність тканин до інсуліну, що призводить до компенсаторної гіперінсулінемії і значно збільшує ймовірність розвитку одного або більш порушень метаболічного синдрому, зв'язаних між собою. Провідним фактором ризику розвитку подагри є гіперурикемія, яка призводить до накопичення уратів в організмі, відкладання уратів у тканинах і виникнення гострого й хронічного подагричного запалення. Інсулінорезистентність є причиною атерогенезу, дисліпідемії, підвищення артеріального тиску, порушень згортаючої системи крові й запалення. Надлишок жирової тканини сприяє адипокінезу і є причиною виникнення декількох метаболічних факторів ризику. У пацієнтів з ожирінням жирова тканина виділяє цитокини, тканинний активатор плазміногену, лептин, що сприяє збільшенню інсулінорезистентності й порушенню секреції адипонектина. Експериментальні та клінічні дослідження свідчать, що збільшення інсуліну плазми, навіть у межах фізіологічної норми, активує симпатичну нервову систему. Потенційна пресорна активність інсуліну підтримується за рахунок симпатичної активності й затримки виведення рідини нирками, у той час як потенційний депресорний ефект, що веде до вазодилатації, зменшується. Відомо, що в пацієнтів із подагрою високий ризик розвитку як кардіоваскулярної патології, так і цукрового діабету 2 типу. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є розробка, в якій при лікуванні хворих на цукровий діабет застосовується електрофорез магнію на ділянку печінки, щоденно, експозицією - 12-15 процедур (2). Однак застосування ампліпульсфорезу магнію для лікування хворих на метаболічний синдром при подагрі невідоме. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу лікування хворих на метаболічний синдром при подагрі шляхом використання фізіовпливу у вигляді ампліпульсфорезу магнію на ділянку печінки, що дозволить поліпшити процеси окисного фосфорилювання вуглеводів, активізацію низки ферментів проміжного обміну, підсилити синтез пуринових нуклеотидів нуклеїнових кислот, зменшити утворення простих пуринів і сечової кислоти, знизити гіперхолестеринемію й підвищений артеріальний тиск. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, на тлі традиційної медикаментозної терапії як фізіовплив призначають ампліпульсфорез 2-5 % розчину магнію сульфату за поперечною методикою, а саме - накладають електроди попереду на ділянку печінки, позаду - на тому ж рівні, із силою струму до 10-15 мА, II режим, IV рід робіт, 70 Гц, 75100 %, тривалістю 4-6 с, тривалістю впливу 10-15 хв, щодня, курсом 10-12 процедур, при необхідності курс повторюють через 2-3 місяця. Спосіб виконується в такий спосіб: У комплексному лікуванні хворих на метаболічний синдром при подагрі за заявленим способом поряд із традиційною терапією подагри, і таких проявів метаболічного синдрому як 1 UA 100116 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 порушення ліпідного обміну, надлишкової ваги, артеріальної гіпертензії, порушень толерантності до глюкози чи цукрового діабету застосовували фізичний фактор впливу ампліпульсфорез на ділянку печінки - локальний терапевтичний метод корекції функціонального й структурного стану паренхіми печінки й загальнотерапевтичний метод корекції порушень вуглеводного, ліпідного й білкового метаболізму. На тлі проведеного ампліпульсфорезу магнію сульфату відзначається позитивна динаміка ліпідограми, зниження рівня холестерину, тригліцеридів, що свідчить про антиатерогенні дії. Крім того, зменшується рівень сечової кислоти крові, поліпшуються показники вуглеводного обміну, зменшуються ознаки лабораторної дисфункції печінки - активності аланінамінотрансферази, також поліпшується ехоструктура печінки (за даними ультразвукової діагностики). Ампліпульсфорез магнія сульфату має седативний, знеболююий, гемодинамічний, нейрогуморальний, обмінно-трофічний ефекти, забезпечує краще проходження струму через шкірні покриви, не викликаючи їх подразнення й неприємних відчуттів під електродами; ампліпульсна модуляція зменшує звикання організму до впливу струмом. При метаболічному синдромі на тлі ампліпульсфорезу магнію сульфату на ділянку печінки відзначається зниження частоти й виразності подагричного артриту, підвищеного артеріального тиску, підсилення толерантності до фізичних навантажень, зменшення числа ускладнень, поліпшення якості життя пацієнтів. Приклад конкретного виконання способу Хворий К., 53 років, звернувся зі скаргами на набряклість м'яких тканин в ліктьових, променезап'ясткових, проксимальних міжфалангових суглобах рук, зап'ястях, колінних, гомілковостопних, 1-х плюснефалангових, кульшових суглобах, що підсилюються при русі, обмеження рухів у кінцівках через болі, порушення самообслуговування. Хворіє на подагричний артрит близько 17 років, також діагностовані подагрична нефропатія, нефролітіаз, артеріальна гіпертензія II ст, гіпертензивне серце, хронічний гепатозогепатит, панкреатостеатоз, порушення толерантності до глюкози. Об'єктивно: підвищеного харчування, ІМТ 31,5, окружність талії 130 см; шкірні покриви чисті, гіперемія щік; розширення лівої границі серця, акцент II тону над аортою; AT 150/100 мм рт. ст., ЧСС і частота пульсу 84 у хвилину; живіт м'який, безболісний при пальпації, збільшений в об'ємі за рахунок підшкірної жирової клітковини, печінка + 2 см; періартикулярна набряклість, гіпертермія м'яких тканин, біль при пальпації в ділянки перерахованих вище суглобів, болісні та обмежені рухи в них, порушена хода, кульгає через артралгії, хрускіт при рухах у колінних суглобах. Тофуси в ділянки розгинальної поверхні ліктьових суглобів, пальців кінцівок. На тлі медикаментозного лікування призначена фізіотерапія, а саме ампліпульсфорез 2-5 % розчину магнію сульфату на ділянку печінки за поперечною методикою, із силою струму до 10-15 мА, II режим, IV рід робіт, 70 Гц, 75-100 %, тривалістю 4-6 с, тривалістю впливу 10-15 хв, щодня, курсом 10 процедур. Проліковано за заявленим способом 12 хворих. Крім зменшення виразності суглобного болючого і набрякового синдромів, нормалізації артеріального тиску, зниження маси тіла, поліпшення настрою в усіх відзначалася позитивна динаміка в біохімічних показниках на 10-12 день лікування - тенденція до зменшення холестерину -ліпопротеїдів, збільшення ліпопротеїдів крові в ліпідограмі, зниження або нормалізація глюкози крові, сечової кислоти, поліпшення функції печінки - нормалізація аланінамінотрансферази. Через 1-3 місяці позитивна динаміка зберігалася, зменшувалися рівні гліколізованого гемоглобіну, інсуліну крові, рідше виникали і були менш вираженими загострення артриту. Таким чином, у порівнянні із прототипом, запропоноване технічне рішення, за рахунок застосування при лікуванні хворих на метаболічний синдром при подагрі ампліпульсфорезу магнію сульфату на ділянку печінки на тлі традиційної медикаментозної терапії, дозволяє досягти більш вираженого терапевтичного ефекту, поліпшити показники вуглеводного, ліпідного і пуринового обміну, зменшити прояви метаболічного синдрому, частоти загострення подагричного артриту, поліпшити якість життя пацієнта. Джерела інформації: 1. Пузанова О.Г., к.м.н. Таран А.И. Гиперурикемия и кардиоваскулярный континуум // Внутренняя медицина. - 2009. - № 3. - С. 9-17. 2. Частная физиотерапия: Учебное пособие / Под ред. Г.Н. Пономаренко. - М.: ОАО "Издательство "Медицина", 2005. - 744 с. - С. 241. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб лікування хворих на метаболічний синдром при подагрі шляхом застосування медикаментозного патогенетичного лікування і фізіотерапії, який відрізняється тим, що на тлі традиційної медикаментозної терапії як фізіовплив призначають ампліпульсфорез 2-5 % 2 UA 100116 U розчину магнію сульфату за поперечною методикою, а саме - накладають електроди попереду на ділянку печінки, позаду - на тому ж рівні, із силою струму до 10-15 мА, II режим, IV рід робіт, 70 Гц, 75-100 %, тривалістю 4-6 с, тривалістю впливу 10-15 хв, щодня, курсом 10-12 процедур, при необхідності курс повторюють через 2-3 місяці. 5 Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Додаткова інформація

Автори англійською

Yakymenko Olena Oleksandrivn, Ivanytskyi Viktor Vitoldovych

Автори російською

Якименко Елена Александровна, Иваницкий Виктор Витольдович

МПК / Мітки

МПК: A61N 1/30, A61K 33/06

Мітки: синдром, метаболічний, подагрі, спосіб, хворих, лікування

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/5-100116-sposib-likuvannya-khvorikh-na-metabolichnijj-sindrom-pri-podagri.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування хворих на метаболічний синдром при подагрі</a>

Подібні патенти