Спосіб встановлення локалізації ділянки забору біологічного матеріалу для гістологічної верифікації змін кісткової тканини при хронічній артеріальній недостатності нижніх кінцівок

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб встановлення локалізації ділянки забору біологічного матеріалу для гістологічної верифікації змін кісткової тканини при хронічній артеріальній недостатності нижніх кінцівок, який полягає у використанні мультидетекторної комп'ютерної томографії для встановлення прицільного взяття біоматеріалу, який відрізняється тим, що визначають ступінь зниження мінеральної щільності кісткової тканини, стан кіркової та губчатої речовини, математично заміряють лінійний орієнтир за даними мультидетекторної комп'ютерної томографії та згідно цих показників у патогістологічній лабораторії відпилюють кісткові пластини, серійними зрізами в зоні клінічного інтересу з подальшим виготовленням та дослідженням гістологічних препаратів.

Текст

Реферат: Спосіб встановлення локалізації ділянки забору біологічного матеріалу для гістологічної верифікації змін кісткової тканини при хронічній артеріальній недостатності нижніх кінцівок полягає у використанні мультидетекторної комп'ютерної томографії для встановлення прицільного взяття біоматеріалу. Визначають ступінь зниження мінеральної щільності кісткової тканини, стан кіркової та губчатої речовини, математично заміряють лінійний орієнтир за даними мультидетекторної комп'ютерної томографії та згідно цих показників у патогістологічній лабораторії відпилюють кісткові пластини, серійними зрізами в зоні клінічного інтересу з подальшим виготовленням та дослідженням гістологічних препаратів. UA 119159 U (12) UA 119159 U UA 119159 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до променевої діагностики і патоморфології та може бути використана в клініці, обладнаній кабінетом комп'ютерної томографії та патогістологічною лабораторією для визначення стану кісткової тканини при хронічній артеріальній недостатності. Зміни в кістках стопи найчастіше виникають внаслідок хронічної артеріальної недостатності, причиною якої є цукровий діабет, облітеруючий атеросклероз, облітеруючий ендартеріїт та характеризуються здебільшого остеопоротичними, остеолітичними і деструктивними явищами. Ступінь життєздатності кістки залишається невирішеною дилемою для вибору і доцільності рівня ампутації частини стопи. [Aragon-Sanchez J. Additional information on the role of histopathology in diagnosing diabetic foot osteomyelitis / J. Aragon-Sanchez, J. L. Lazaro-Martinez, J. J. Cabrera-Galvan. // Diabetic Med. -2014.-№31.-C. 113-116.]. Мультидетекторна комп'ютерна томографія нижніх кінцівок дозволяє об'єктивно оцінити мінеральну щільність кістової тканини, стан м'яких тканин при пошаровому аналізі та багатоплощинній і об'ємній реконструкціях. Отримані дані представляють клінічну цінність для хірурга у підготовці хворого до часткової ампутації стопи. Гістологічне вивчення постампутаційного матеріалу дозволяє встановити глибину та поширення патологічних змін в мікроструктурі кісткової архітектоніки. Патоморфологічне заключення дозволяє лікарю краще спланувати післяопераційне лікування пацієнта. Поєднання обох діагностичних методів дає можливість окреслити та сформувати зворотній взаємозв'язок ступеня життєздатності кісткової тканини в залежності від її мінеральної щільності. Відомим є порядок дослідження операційного матеріалу, згідно якого для дослідження кісток випилюються пластини завтовшки 0,5-0,7 см, котрі згодом піддаються декальцинації. Розпили проводяться з урахуванням патологічних вогнищ та прилеглої незміненої кісткової тканини [Наказ № 81 Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні [Електронний ресурс] // Міністертво охорони здоров'я України. - 1992. - Режим доступу до ресурсу: http://www.uazakon.com/documents/date 3z/pg_gmcwxj/index.htm.]. Зазначений спосіб дає змогу визначити атипові ділянки, видимі неозброєним оком. У той же час цей спосіб має невисоку ефективність встановлення локації змін кісткової тканини, які виникають внаслідок хронічної артеріальної недостатності та безпосередньо не візуалізуються при заборі матеріалу. Найбільш близьким за технічною сутністю до рішення, що заявляється, є спосіб згідно якого патологоанатом, приступаючи до забору та гістологічного аналізу матеріалу кісткової тканини, ознайомлюється з даними рентгенологічного дослідження та самостійно уточняє локалізацію процесу. При цьому визначає характер змін кісткової тканини (остеолітичний, остеопластичний), наявність остеофітів та змін окістя. Згідно проаналізованої патологоанатомом рентгенограми, встановлюється ділянка зони ураження для отримання та подальшого гістологічного дослідження. Без проведення даних етапів трактування виявлених змін може бути помилковим. [Краевский Н. А. Опухоли костей / Николай Александрович Краевский // Патологоанатомическая диагностика опухолей человека: руководство / Николай Александрович Краевский. - Москва: Медицина, 1982.-С. 397]. Порівняно з аналогом, який розглянуто, цей спосіб дозволяє більш точно та прицільно визначити місце забору матеріалу для виявлення патологічних змін. Проте основний недолік зазначеного прототипу є неможливість побачити на рентгенограмі незначні зміни щільності кісткової тканини, диференційовано вивчити стан кіркової та губчатої речовини кістки, оскільки зображення є двоплощинним та характеризується сумацією тіней тканин. Для усунення вказаного недоліку нами пропонується спосіб встановлення локалізації ділянки забору біологічного матеріалу для гістологічної верифікації змін кісткової тканини згідно пошарового замірювання показників мінеральної щільності кісткової тканини і лінійним цифровим орієнтиром з допомогою мультидетекторної комп'ютерної томографії та подальшим вибором точної зони забору матеріалу і патогістогічного дослідження отриманих даних. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб прицільного забору візуально незміненого біоматеріалу, згідно ступеня зниження мінеральної щільності кісткової тканини, диференційовано, мультиплощинно вивченого стану кіркової та губчатої речовини і математично заміряного лінійного орієнтиру, які визначені методом мультидетекторної комп'ютерної томографії. Таким чином, покращити діагностику щодо життєздатності кістки, шляхом комплексного застосування променевої діагностики та патоморфології для подальшого інтегрованого зворотного аналізу у встановленні рівня ампутації у пацієнтів з хронічною ішемією нижніх кінцівок. Поставлена задача вирішується за рахунок проведення передопераційної мультидетекторної комп'ютерної томографії гомілково-стопних суглобів з наступними замірами мінеральної щільності кісткової тканини сепаративно для кіркової та губчатої речовини на 1 UA 119159 U 5 10 15 20 25 30 35 40 поперечних зрізах та у парасагітальних реконструкціях, лінійно визначеним орієнтиром області інтересу та подальшим точним встановленням зони забору та дослідження біоматеріалу згідно отриманих томографічних даних, згідно з корисною моделлю, ділянка забору кісткової тканини для гістологічного дослідження прицільно відбирається та аналізується відповідно до показників нормальної та зниженої мінеральної щільності кістки для встановлення рівня життєздатності тканини та подальшого ретроспективного аналізу. Спосіб виконують наступним чином. На 160-зрізовому комп'ютерному томографі з 80-рядним детектором "Aquillon Prime" фірми Toshiba (Японія) вибирають протокол Ankle/Foot для виконання мультидетекторної комп'ютерної томографії гомілково-стопних суглобів з наступними технічними параметрами: напруга - 120 kV, сила струму - 100 mА, час повного обертання трубки - 0,5 с, товщина зрізу - 0,5 мм. Пацієнта в передопераційному періоді укладають на стіл комп'ютерного томографа, ногами вперед, в напрямку до рами Гентрі, пальці спрямовані до стелі. Область сканування включає всю стопу, починаючи від горизонтальної суглобової щілини гомілково-стопного суглобу, закінчуючи дистальними фалангами пальців. При аналізі стану кісткової тканини вивчають стан кіркової та губчатої речовин. При визначенні мінеральної щільності кісткової тканини користуються одиницями Хаунсфілда (HU). Величина апертури однакова в аналогічних вимірюваннях, але різної площі для різних ділянок. Мінеральна щільність кісткової тканини вимірюється окремо для кіркової та губчатої речовини, які виділяються в ручному режимі у головці та діафізі усіх плесневих кісток обох кінцівок на поперечних зрізах та парасагітальних реконструкціях. При виявленні ділянки зниженої мінеральної щільності чи такої, яка становить клінічний інтерес встановлюється лінійний орієнтир, де початковою точкою відліку є верхній край кіркової речовини дистального епіфізу в сагітальній проекції, а кінцевою точкою - ділянка з проведеним виміром мінеральної щільності. Проводиться лінія, довжина якої позначається на цифровій сканограмі та вноситься в протокол опису, як орієнтир для подальшого вибору місця забору матеріалу для гістологічного дослідження. Отримані результати замірів та цифрові сканограми мультидетекторної комп'ютерної томографії на паперовому або електронному носію передаються з постопераційним біоматеріалом в патогістологічну лабораторію. У кабінеті дослідження біопсійного матеріалу патогістологічної лабораторії кісткову тканину відсепаровують від м'яких тканин та згідно визначених показників мінеральної щільності та орієнтирів випилюють пластини завтовшки 0,5-0,7 см, роблячи декілька серійних зрізів із захопленням сусідніх проксимальніше та дистальніше розташованих ділянок в зоні клінічного інтересу. Надалі зрізи піддають декальцинації з подальшим зафарбуванням зрізів та виготовленням гістологічних мікропрепаратів. Таким чином, мультиплощинне, об'ємне, диференційоване зображення кісткової тканини стоп з визначенням її мінеральної щільності та лінійним орієнтиром за допомогою методу мультидетекторної комп'ютерної томографії дозволяє прицільно здійснювати забір біоматеріалу з подальшим гістологічним дослідженням визначених ділянок кістки. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб встановлення локалізації ділянки забору біологічного матеріалу для гістологічної верифікації змін кісткової тканини при хронічній артеріальній недостатності нижніх кінцівок, який полягає у використанні мультидетекторної комп'ютерної томографії для встановлення прицільного взяття біоматеріалу, який відрізняється тим, що визначають ступінь зниження мінеральної щільності кісткової тканини, стан кіркової та губчатої речовини, математично заміряють лінійний орієнтир за даними мультидетекторної комп'ютерної томографії та згідно цих показників у патогістологічній лабораторії відпилюють кісткові пластини, серійними зрізами в зоні клінічного інтересу з подальшим виготовленням та дослідженням гістологічних препаратів. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61B 6/03, G01N 1/30, G01N 1/00, G01N 9/00

Мітки: тканини, недостатності, змін, кісткової, встановлення, артеріальній, верифікації, кінцівок, матеріалу, хронічний, нижніх, спосіб, біологічного, локалізації, забору, ділянки, гістологічної

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/4-119159-sposib-vstanovlennya-lokalizaci-dilyanki-zaboru-biologichnogo-materialu-dlya-gistologichno-verifikaci-zmin-kistkovo-tkanini-pri-khronichnijj-arterialnijj-nedostatnosti-nizhnikh-kin.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб встановлення локалізації ділянки забору біологічного матеріалу для гістологічної верифікації змін кісткової тканини при хронічній артеріальній недостатності нижніх кінцівок</a>

Подібні патенти