Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб переробки розсолів з отриманням добрив шляхом очистки розсолів озер, морів, океанів від солей магнію та кальцію вапняно-содовим способом, який відрізняється тим, що після очистки розсолу від солей магнію та кальцію до отриманого осаду додають карбамід і отримують комплексне мінеральне добриво або осад, обробляють сірчаною кислотою з отриманням гіпсу та добрива - сульфату магнію, а далі упарюють очищений розсіл на 50-70 % і отриманий концентрат солей обробляють аміачною селітрою з отриманням нітратів натрію та калію, хлориду амонію і у цю суміш додають карбамід для утворення з хлоридом амонію адукту - мінерального добрива, який у сумі з отриманими нітратами утворює комплексне мінеральне добриво, яке можна використати як товар або посилити це мінеральне добриво додатком раніше отриманого комплексного добрива.

Текст

Спосіб переробки розсолів з отриманням добрив шляхом очистки розсолів озер, морів, океанів від солей магнію та кальцію вапняно-содовим способом, який відрізняється тим, що після очистки розсолу від солей магнію та кальцію до отримано U 2 65313 1 3 65313 4 Таблиця № 1 Вміст розсолів (%) до суми солей [1] і [2]. Сума солей 1,03 13,589 1,83 3,53 10,30 1,009 1,006 1,014 1,027 1,077 0,33 26,0 1,236 31,64 1,20 № Водоймище NaCl КСl 1 2 3 4 5 6 Азовське море Каспійське море Чорне море Океан Мертве море Сасик-Сиваш 131 Сиваш після садки NaCl Лисичанський содовий завод Кримська басейна сіль [4] 74,75 62,45 77,29 77,68 6,24 7,48 2,15 9,81 1,26 4,00 2,11 8,92 2,10 9,21 1,43 10,80 0,18 1,22 6,80 23,40 6,33 6,39 0,74 0,21 0,08 0,20 0,21 0,42 3,79 6,59 3,64 3,70 0,10 0,39 2,72 2,22 1,52 0,74 CaCl2 - 2,98 57,83 4,79 24,70 11,74 0,44 0,17 7 8 9 MgCl2 MgSO4 MgBr2 CaSO4 Ca(HCO3)2 98 0,24 1,72 CaCl2 - 0,04 98,16 99,17 0,050,4 0-0,3 0,30,95 г/см 3 He розчинений осад 0,05-0,14 Дефіцит прісної води відчувається на території більш чим 40 країн, розташованих головним чином у засушливих областях і складають біля 60 % всієї поверхні земної суші. Цей дефіцит може бути покритий опрісненням солоних (вміст більш 10 г/л) і солонуватих (2-10 г/л) океанських, морських і підземних вод, запаси яких складають 98 % всієї води земної кулі. Океан - це велика комора хімічних речовин. Її об'єм доходить до 1,35 мільярдів кубічних кілометрів. Тобто, уся вода на Землі (97 %) знаходиться у світовому океані. У кожній кубічній милі морської води 11 утримується 1,5*10 кг розчинених твердих сполук. Але океан мало використовують як джерело сировинних матеріалів, оскільки вартість витягання необхідних речовин з води дуже висока. Лише три речовини вилучають з морської води у промислово широких масштабах: хлорид натрію, бром і магній. Але найбільш цінною є прісна вода. В морській воді утримується приблизно 3,5 % розчинених солей. Виявлено не менш 50 різних елементів, що можуть бути мікроелементами в мінеральних добривах, якщо їх витягувати з морських вод. Таблиця № 2 Вміст іонів сполук (г/кг) у морській воді Хлорид-іон СlІон натрію Na+ Сульфат-іон 19,35 10,76 2,71 Є багато способів опріснення води, але її треба отримати з мінімальними втратами. Сьогодні ізза великої вартості електроенергії вартість отримання прісної води на кращих установках опріс3 нення складає $2,3 за 1 м . В наступний час наукове суспільство зацікавлює теорія впливання на молекулу води різними способами для зниження собівартості опріснення води. Але є і інші способи як знизити собівартість опріснення води. Це - використання сполук, які є у воді. І таку задачу поставили автори. Таблиця № 1 дає можливість зробити висновок, що при концентруванні цих розсолів та їх очистки можна отримати сполуки, які є мінеральними добривами. Поставлену задачу вирішили шляхом використання досягнень у виробництві кальцинованої соди. Відомо, що у виробництві соди для очистки розсолів від солей магнію та кальцію використовують три методи: 1) содовий, при якому в розсіл 2+ добавляють соду, що осаджує Са і частково Іон кальцію Са2+ 0,412 Іон брому Вr+ - 0,067 Іон магнію Mg2+ - 1,29 2+ Іон калію К+ - 0,40 Н3ВО3 - 0,027 Mg ; 2) вапняняно-содовий, при якому в розсіл одночасно вводять соду та вапно (вапняне молоко), при цьому розсіл вивільняється достатньо повно і від кальцієвих і від магнієвих солей; 3) вапняно-сульфатно-содовий, що впроваджується у дві фази. В першій фазі в розсіл вводять сульфат натрію і вапно, причому проходить вивільнення розсолу від розчинних солей магнію і кальцію. В другій фазі розсіл вивільняється від гіпсу шляхом карбонізації його двоокисом вуглецю або введенням в нього соди. [5] Автори для очистки розсолів прийняли другий спосіб, який описується хімічними реакціями: MgCl2+Са(ОН)2=Mg(OH)2+СаС12 MgSO4+Са(ОН)2=Mg(OH)2+CaSO4 СаСl2+Na2CO3=СаСО3+2NaCl CaSO4+Na2CO3=CaCO3+Na2SO4. Це дозволяє отримати в осад солі Mg(OH)2+СаСО3+CaSO4, які при обробці сірчаною кислотою дозволяють отримати гіпс та сульфат магнію, або при додатку карбаміду отримати комплексне добриво Mg(OH)2+СаСО3+CaSO4*4CO(NH2)2 [6] 5 Далі: розчин розсолів із вмістом солей NaCl, KCl, Na2SO4 упарюють на 50-70 % і концентрат обробляють аміачною селітрою по реакціям: NaCl+NH4NO3= aNO3+NH4Cl KCl+NH4NO3=KNO3+NH4Cl. В отримані продукти NaNO3+KNO3+Na2SO4+NH4Cl додають карбамід для отримання адукту NH4Cl*CO(NH2)2, тобто в цілому одержують комплексне мінеральне добриво: NaNO3+KNO3+Na2SO4+NH4Cl*CO(NH2)2. Його можна змішувати з отриманим раніше добривом, досушити і мати у цілому комплексне мінеральне добриво: NaNO3+KNO3+Na2SO4+NH4Cl*CO(NH2)2+Mg(OH)2+Ca CO3+CaSO4*4CO(NH2)2. Це добриво має вміст (%): N - 18,64; K - 4,0; Na - 6,75; Сa - 8,21; Mg - 2,49; Cl - 3,7;S - 6,56. У кожному конкретному випадку можна додавати ту сполуку, яка буде потрібна. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 65313 6 Таким чином, для отримання мінеральних комплексних добрив маємо необмежено джерело дешевої сировини. Література: 1. Ксензенко В.И., Стасиневич Д.С. Химия и технология брома и йода и их соединений. - М.: Химия, 1979. - С. 303. 2. Шокин И.Н., Крашенинников С.А. Технология кальцинированной соды и очищенного бикарбоната натрия. – М.: Высшая школа, 1969 . - С. 323. 3. Везер В. Щелочи. ОНТИ Госнаучтехиздат, Ленинградское отд., 1934 г.- С. 212. 4. Позин М.Е. Технология минеральных солей., Химия, Ленинградское отд., 1975. - С. 791, часть первая. 5. Шокин И.Н., Крашенинников С.А. Технология соды. - М.: Химия, 1975. - С. 287. 6. Клевке В.А., Поляков Н.Н., Арсеньева Л.З. Технология азотных удобрений. – М.: Госнаучтехиздат химлитературы, 1963. - С. 392. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Process for processing brines with preparation of fertilizers

Автори англійською

Bilokin Yevhen Mykolaiovych, Dulnev Petro Heorhiiovych, Petrochenkov Valentyn Heorhiiovych

Назва патенту російською

Способ переботки рассолов с получением удобрений

Автори російською

Билокинь Евгений Николаевич, Дульнев Петр Георгиевич, Петроченков Валентин Георгиевич

МПК / Мітки

МПК: C05G 1/00, C05C 5/00, C05C 13/00, C05D 1/00, C01F 5/00, C05C 1/00, C01D 7/00, C01D 3/04, C05C 9/00, C05D 5/00, C05D 3/00, C01F 11/00, C01D 13/00

Мітки: добрив, переробки, спосіб, одержанням, розсолів

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/3-65313-sposib-pererobki-rozsoliv-z-oderzhannyam-dobriv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб переробки розсолів з одержанням добрив</a>

Подібні патенти