Спосіб діагностики структурно-функціонального стану скронево-нижньощелепного суглоба

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб діагностики структурно-функціонального стану скронево-нижньощелепного суглоба, що включає збір скарг, анамнезу хвороби та життя, загальний огляд, пальпацію суглоба та жувальних м'язів, ортопантомографію, рентгенографію, комп'ютерну томографію, магніторезонансну томографію, визначення кольору райдужної оболонки ока, щільності розташування трабекул, іридогенетичного конституціонального типу, який відрізняється тим, що додатково в циліарному поясі вивчають зону райдужної оболонки ока в секторі 10.30-10.45 на правому оці та в секторі 1.15-1.30 - на лівому і при виявленні структурних (звивисті, білуваті волокна райдужної оболонки, розволокнення строми, лакуни), токсикодистрофічних (лімфатичний розарій, токсична променистість, пігментація), рефлекторних (адаптаційні кільця, вибухання/втягнення автономного кільця) ознак діагностують структурні та функціональні зміни скронево-нижньощелепного суглоба.

Текст

Спосіб діагностики структурнофункціонального стану скроневонижньощелепного суглоба, що включає збір скарг, анамнезу хвороби та життя, загальний огляд, пальпацію суглоба та жувальних м'язів, ортопантомографію, рентгенографію, комп'ютерну томогра 3 стуються схемами проекційних зон тіла людини В. Jensen [11]. Відомі способи діагностики структурнофункціонального стану СНЩС передбачають: збір скарг, анамнез хвороби, анамнез життя, збір та аналіз родоводу, загальний огляд (зовнішні та вісцеральні ознаки: антропо-, кефало- та морфометрія), пальпація, перкусія, аускультація, біохімічні методи, імуногенетичні дослідження, денситометричні (ортопантомографія, рентген, комп'ютерна томографія), УЗД дуплексне дослідження, тощо [2]. Запропоновані способи передбачають довготривале, детальне та складне обстеження пацієнта, залучення спеціалістів суміжних спеціальностей (терапевтів, ендокринологів, рентгенологів, офтальмалогів, генетиків тощо) та використання спеціального обладнання, що відповідно робить їх дорогими та ексклюзивними. Окрім цього існують певні вікові (діти, особи похилого віку) та фізіологічні (жінки у період лактації, вагітні, ослаблені пацієнти) обмеження для проведення променевих та інвазивних методів діагностики [17]. Відомо [11], що обличчя (лоб, скроня, око, верхня щелепа, ніс, нижня щелепа) проектується на циліарній зоні правої РО в секторі «1.00-2.00» циферблатних координат; шия, вухо, соскоподібний відросток «10.00-11.00». Відповідно на РО лівого ока зона обличчя проектується у дзеркальному відображенні правої. Але жодна схема не містить проекційної зони СНЩС. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у розширенні інформативності способу, що дозволить провести діагностику структурно-функціонального стану в залежності від їх іридовісцеральних проявів, виявити ряд дисфункцій і захворювань у доклінічній стадії. Технічний результат полягає в покращенні діагностики структурно-функціонального стану скронево-нижньощелепного суглоба та можливості прогнозування і реалізації комплексного підходу до проблеми вивчення патології СНЩС зокрема та нездоров'я людини в цілому. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає збір скарг, анамнезу хвороби та життя, загальний огляд, пальпацію суглоба та жувальних м'язів, ортопантомографію, рентгенографію, комп'ютерну томографію, магніторезонансну томографію, визначення кольору РО, щільності розташування трабекул, іридогенетичного конституціонального типу, згідно з корисною моделлю додатково в циліарному поясі вивчають зону РО ока в секторі «10.3010.45» на правому оці та в секторі «1.15-1.30» на лівому і при виявленні структурних (звивисті, білуваті волокна РО, розволокнення строми, лакуни), токсикодистрофічних (лімфатичний розарій, токсична променистість, пігментація), рефлекторних (адаптаційні кільця, вибухання/втягнення автономного кільця) ознак діагностують структурні та функціональні зміни СНЩС. На базі кафедри проведено обстеження 165 пацієнтів із захворюваннями СНЩС, що 59429 4 рентгенологічно підтверджувалося змінами структури кісткової тканини чи форми головок нижньої щелепи того чи іншого ступеню. Проекційна зона вуха та соскоподібного відростка, які анатомічно є найближчими до СНЩС структурами, мали ознаки слабкості у вигляді менш чи більш глибоких структурних топостабільних знаків (звивисті, білісуваті волокна РО, розволокнення строми, лакуни), токсикодистрофічних знаків (лімфатичний розарій, токсична променистість, пігментація), рефлекторних знаків (адаптаційні кільця, вибухання/втягнення автономного кільця) відповідно у 115 (69,7 %) осіб - вухо та 118 (71,5 %) осіб соскоподібний відросток. Дані зміни у 84 (76,2 %) пацієнтів комбінувалися зі структурними та токсикодистрофічними змінами в секторі обличчя в цілому та нижньої щелепи зокрема. Спосіб, що заявляється, дозволяє додатково аналізувати та оцінити генетично-детермінований стан СНЩС. Спосіб, що заявляється, застосовують наступним чином. Райдужну оболонку ока пацієнта з патологією СНЩС детально обстежують у першій половині дня, між 11 і 13 годинами, за допомогою лупи зі збільшенням у 6 разів (іридобіомікроскопія), фотографують цифровим фотоапаратом (іридографія), зберігають зображення в базі даних ПК. При необхідності зображення обробляють за допомогою графічних редакторів і програм GIDRA, ESID3, Adoble Photoshop CS3 10.0 та ACDSee 10 Photo Manager. Враховують колір РО (світлий, темний), однорідність, щільність волокон (I-VI тип за В. Jensen), пігментні шари РО, виявляють натрієве та адаптаційні кільця, лімфатичний розарій, оцінюють стан автономного кільця. Оглядають зіниці, оцінюють їх реакцію на світло, колір, розмір, форму, деформації зміщення центрів. Далі РО оглядають за топографічними зонами і секторами (за В. Jensen), центральну та периферичну частини, починаючи з сектора «6.00» циферблатних координат. Зона СНЩС - сектор «10.30-10.45» у циліарному поясі на правому оці та «1.15-1.30» на лівому, виявляють наявність хроматичних (просвітлення, пігментні плями) або структурних (розволокнення, лакуни, тощо) локальних змін строми. При виявленні вищезазначених змін у даному секторі, паралельно обстежують зону обличчя та нижньої щелепи для підтвердження реалізації слабкості СТ у всій ЩЛД. Надалі встановлюють належність РО до одного із іридогенетичних конституціональних типів за Вельховер Е.С. та І. Deck. На підставі іридотопічної діагностики, враховуючи загальноклінічні методи обстеження, встановлюють іридологічний діагноз. При виявленні генетичнодетермінованої слабкості СТ у проекційній зоні СНЩС та обличчя, пацієнта направляють на рентгенологічне, денситометричне обстеження, комп'ютерну томографію СНЩС. Спосіб, що заявляється, апробовано на кафедрі хірургічної стоматології та щелепнолицевої хірургії НМУ. Отримано придатні функціональні та анатомічні показники для 5 59429 діагностики та лікування пацієнтів із патологією СНЩС. Клінічний приклад: Пацієнтка, 32 років звернулася зі скаргами на ранкову скутість в обох СНЩС, яка більш виражена в правому, хруст в суглобах, в тому числі, при рухах нижньої щелепи та жуванні твердої їжі, який виник 2 роки тому. Причину хрусту не вказує, не лікувалася. Місцевий статус: обличчя симетричне, пропорційне. Середня лінія при фізіологічному положенні н/щ зміщена вправо до 3 мм. Відкривання рота вільне, безболісне, становить 44 мм, н/щ зміщується вправо на 4 мм. Пальпація СНЩС безболісна, як попереду козелків вух, так і через зовнішні слухові ходи, при рухах щелепи в СНЩС відмічається хруст. Пальпація жувальних м'язів безболісна. На рентгенограмі за Парма з відкритим ротом відмічається нечіткі, нерівні контури головок н/щ, права головка деформована та сплощена в передньо-задньому напрямку, при відкритому роті ліва головка знаходиться на вершині суглобового горбика, права - на задньому скаті горбика. Діагноз клінічний: артроз СНЩС. Діагноз іридологічний: V ступінь щільності іриса (за В. Jensen), радіально-лакунарний тип (за Вельховер Е.С.); змішана конституція, жовчний тип (за І. Deck). Праве око: вибухання автономного кільця в проекційній зоні 10.45, по два-три концентричних адаптаційних кільця по всій РО, в зоні «10.30-10.45» лакуна, відкладення пігменту. Ліве око: вибухання автономного кільця в проекційній зоні «1.15-1.30», три концентричних адаптаційних кільця по всій РО, відкладення пігменту та слабкість СТ в проекційній зоні «1.15-1.30». Спосіб, що заявляється, апробовано на кафедрі хірургічної стоматології та щелепнолицевої хірургії НМУ. Отримано придатні функціональні та анатомічні показники для діагностики та лікування пацієнтів із патологією СНЩС. Література: 1. Antezak-Bouckoms-AA. Epidemioloqy of research for temporomandibular disorders. // О JOrofac-Pain. - 1995 Summer - Vol. 3. - P. 26- 34. 2. Куприянов И.А. Внутренние нарушения височно-нижнечелюстного сустава при дисплазиях соединительной ткани (клинико-морфологическое исследование): Дис... канд. мед. н. - Новосибирск, 2000. - 152 с. 3. Сулимов А.Ф., Савченко Р.К., Григорович Э.Ш. Дисплазия соединительной ткани в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии. - М.: Медицинская книга, 2004. - 134 с. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 4. Артамонова В.А., Кантемирова М.Г., Коровина О.А., Герасимова Т.Н., Ибрагимова Г.Ф., Захарова Ю.Н. Клинические особенности реактивных артритов у детей с несостоятельностью соединительной ткани // Вестник Российского университета дружбы народов. Серия „Медицина", 1999 -№ 2 - С. 115-119. 5. Абакумова Л.Н. Клинические формы дисплазии соединительной ткани у детей. - СанктПетербург. 2006 - с. 6. Головский Б.В., Усольцева Л.В., Ховаева Я.Б., Иванова Н.В. Особенности клинического проявления дисплазии соединительной ткани у лиц трудоспособного возраста // Клиническая медицина. - 2002 - № 12 - С. 39 - 41. 7. Починок Т.В., Васюкова М.М., Горобець Н.І. та ін. Недиференційована дисплазія сполучної тканини у дітей: діагностика і тактика лікування // Медицина транспорту України. - 2007. - № 1. – С. 85-92. 8. Воловар О.С., Ціленко О.Л., Маланчук В.О., Крижанівська О.О. Спосіб діагностики структурнофункціонального стану сполучної тканини організму при захворюваннях щелепно-лицевої ділянки. - Патент України № 46677 по класам А61В3/00, А61В5/00 на корисну модель. - Бюлетень «Промислова власність». - 2009. - № 24. 9. Вельховер Е.С. Клиническая иридология. М.: Орбита, 1992.- 423 с. 10. Коновалов В.В. Некоторые частые вопросы иридодиагностики // Мат. I. Всес. Конф. иридологов. - М., 1990. - С. 85-90. 11. Jensen В. Iridology. The science practice in the healing arts. - Escondido (California). - 1982. Vol.1,2. - 580 p. 12. Bourdiol R.I. Traite d'iridodiagnostic. Maisonneuve. - 1975. 13. Vida F., Deck J. Topographie de L'iris d'apres. - Ulm: Karl F. Hang Verl., -1954. -140 S. 14. Коновалов B.B., Антонов A.A. Практическая иридология. - M: Окулюс, 1990.-87 с. 15. Потебня Г.П., Лисовенко Г.С., Кривенко В.В. Клиническая и экспериментальная иридология. - К.: Наукова думка. - 1995. - 262 c. 16. Питер Джексон Мейн. Иридодиагностика для всех. - М: Росмэн, 2005. -128 с. 17. Данилюк О.А. Практическая иридодиагностика и фитотерапия. - Ростов-на-Д.: Феникс, 2006. - 608 с. 18. Чумаков Н.А. Способ топографи радужной оболочки глаза - Патент России № 2005404 по классу А61В3/00 на изобретение. - Бюлетень изобретений -15.01.1994. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for diagnosing structural and functional state of temporomandibular joint

Автори англійською

Volovar Oksana Stepanivna, Malanchuk Vladyslav Oleksandrovych, Kryzhanivska Oksana Oleksandrivna

Назва патенту російською

Способ диагностики структурно-функционального состояния височно-нижнечелюстного сустава

Автори російською

Воловар Оксана Степановна, Маланчук Владислав Александрович, Крижановская Оксана Александровна

МПК / Мітки

МПК: A61B 3/00, A61B 5/00

Мітки: спосіб, скронево-нижньощелепного, діагностики, структурно-функціонального, суглоба, стану

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/3-59429-sposib-diagnostiki-strukturno-funkcionalnogo-stanu-skronevo-nizhnoshhelepnogo-sugloba.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики структурно-функціонального стану скронево-нижньощелепного суглоба</a>

Подібні патенти